ЗАНЯТИЕ №1

3 Червня, 2024
0
0
Зміст

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4-го КУРСУ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне– 6 год.)

Тема:

1. Осередок iнфекційної хвороби та заходи щодо його лiквiдацiї. Профiлактична та протиепiдемiчна робота полiклiнiки 1 години.

2. Внутрiшньолiкарнянi iнфекцii та їх профiлактика. Особливостi проведення профiлактичних та протиепiдемiчних заходiв в лiкувально-профiлакгичних закладах стоматологiчного профілю – 1 години.

3. Протиепiдемiчнi заходи в осередках iнфекцiй з аерогенним механiзмом передачi (дифтерiя, кiр, грип) – 1 години.

4. Протиепiдемiчнi заходи в осередках iнфекцiй з фекально-оральним механiзмом передачi (шигельози, гепатит А) – 1 години.

5. Протиепiдемiчнi заходи в осередках iнфекцiй з трансмiсивним (малярiя) та контактним механiзмами передачi (гепатити В та С, ВIЛ-iнфекцiя) – 2 години.

 

 

Мета: навчити студентів організувати протиепідемічну і профілактичну роботу в поліклініці і на лікарській ділянці; навчити студентів організувати протиепідемічні заходи в осередках iнфекцiй з аерогенним, фекально-оральним, трансмiсивним та контактним механiзмами передачi.

 

Професійна орієнтація студентів. Рання діагностика інфекційних хвороб – важливе завдання лікаря будь-якої спеціальності, особливо у первинній ланці організації охорони здоров’я. Від того, наскільки добре вони знають семіотику і вміють запідозрити інфекційну хворобу, часто залежить не тільки її клінічний перебіг, але і дальше поширення серед населення. Лікар повинен вміло використовувати дані епідеміологічного дослідження для розкриття епідемічного процесу, в якому крім хворих із маніфестними формами хвороби дуже часто беруть участь особи з субклінічним перебігом інфекції. Знаючи закони епідеміології, можна визначити місце і роль виявленого хворого в епідемічному процесі. Епідеміологічний метод як сукупність методичних прийомів, за допомогою яких вивчаються причини, умови (чинники ризику) і механізми формування захворюваності серед населення (сукупного, за групами, територіями та у часі) використовують з метою обґрунтування заходів профілактики й оцінювання їх ефективності. За аналогією з клінічною медициною, де до призначення повноцінного лікування хворому проводять діагностику хвороби за допомогою клінічних (фізикальних, інструментальних та лабораторних) досліджень, під час вивчення захворюваності населення епідеміологічне дослідження дає змогу встановити епідеміологічний діагноз і на його основі розробити адекватний комплекс профілактичних і протиепідемічних заходів. Відповідно до цього застосування епідеміологічного методу в практиці охорони здоров’я називають епідеміологічною діагностикою. Вона забезпечує виявлення територій ризику, груп і колективів ризику, а також часу ризику, формулювання, оцінювання і доведення гіпотез про чинники ризику, обґрунтування напрямів профілактики й оцінювання її результатів.

Удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів можливе тільки на основі оцінки їх ефективності, яку можна отримати лише в результаті глибокого та всебічного аналізу інфекційної захворюваності, оцінки ефективності виконаної роботи з науково-обґрунтованим наступним плануванням заходів боротьби з інфекціями в конкретних умовах.

Удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів можливе тільки на основі оцінки їх ефективності, яку можна отримати лише в результаті глибокого та всебічного аналізу інфекційної захворюваності, оцінки ефективності виконаної роботи з науково-обґрунтованим наступним плануванням заходів боротьби з інфекціями в конкретних умовах.

Чільне місце у структурі інфекційної захворюваності займають кишкові інфекції. Ці хвороби є частою причиною смерті дітей раннього вікую Важливою умовою для запобігання розповсюдженню кишкових інфекцій є епідеміологічний нагляд. Провідна роль у протиепідемічній роботі належить епідеміологу, однак в осередку – дільничним терапевтам, педіатрам, інфекціоністам, оскільки ці лікарі перші виявляють хворих. Від того, як адекватно вони проведуть первинний комплекс протиепідемічних заходів залежить ліквідація осередку чи поширення його меж і виникнення нових захворювань.

Суттєве місце у структурі інфекційної захворюваності займають кров’яні інфекції та інфекції дихальних шляхів. Ці хвороби є частою причиною смерті дітей і дорослих. Так, у світі від малярії загинуло більше людей, ніж від усіх війн, разом узятих. Важливою умовою для запобігання розповсюдженню зазначених інфекцій є епідеміологічний нагляд. Провідна роль у протиепідемічній роботі належить епідеміологу, однак в осередку – дільничним терапевтам, педіатрам, інфекціоністам. Лікуючі лікарі перші виявляють хворого.

 

Методика виконання практичної роботи.

І. Практична робота – 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті,

·                    Ілюстративний матеріал.

Таблиці, атлас по інфекційних хворобах, копії історій хвороби; набір медикаментів для лікування і профілактики даної нозології; бланк екстреного сповіщення про інфекційне захворювання.

Робота з компакт-дисками, аудіо- і відеокасетами.

 

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички)

1. Зібрати епідеміологічний анамнез.

2. Знати необхідний комплекс лабораторних обстежень контактних, які проводяться для підтвердження діагнозу, і методи експрес-діагностики.

3. Визначити необхідність госпіталізації джерела збудника.

4. Освоїти профілактичні заходи: правила виписки хворих із стаціонару; диспансерне спостереження після виписки із стаціонару, спостереження за осередком інфекції, проведення профілактичних щеплень.

5. Визначити систему протиепідемічних заходів у осередку холери (ОНІ).

При виконанні практичної роботи використовувати алгоритм комунікативних навичок:

1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).

2. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.

3. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).

4. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).

5. Пояснити результати опитування.

6. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.

7. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.

8. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.

9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.

10. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.

 

Робота 1. Складання плану протиепідемічних заходів при виявленні інфекційного хворого.

Робота 2. Складання плану протиепідемічних заходів при виявленні хворого, підозрілого на дифтерію, шигельоз.

Робота 3. Проведення поточного епідеміологічного аналізу інфекційних захворювань на лікарській дільниці.

Робота 4. Проведення медичного контролю за організацією протиепідемічних заходів.

Робота 5. Обґрунтування переліку протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань.

Робота 6. Відбір матеріалу для бактеріологічного дослідження на інфекції дихальних шляхів і кров’яні інфекції.

Робота 7. Оцінка якості дезінфекції при дифтерії та дезінсекції при малярії.

Робота 8. Проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекцій залежно від механізму передачі.

Робота 9. Планування протиепідемічних заходів в епідемічному осередку.

Робота 10. Особливості проведення профілактичних і протиепідемічних заходів в лікувально-профілактичних закладах стоматологічного профілю.

 

Програма самопідготовки студентів:

1. Зібрати епідеміологічний анамнез, провести клінічне обстеження, призначити необхідний комплекс лабораторних досліджень, провести диференційний діагноз, визначити необхідність госпіталізації, обґрунтувати і поставити діагноз, призначити адекватну терапію.

2. Трактувати результати клінічних, вірусологічних, бактеріологічних, серологічних методів дослідження.

3. Засвоїти профілактичні заходи: правила виписки хворих зі стаціонару; диспансерне спостереження після виписки зі стаціонару, спостереження за епідемічним осередком.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань. 12.30-14.00 год.

Перелік основних питань, які розглядаються на занятті:

1.           Протиепідемічна робота на лікарській дільниці.

2.           Заходи щодо знешкодження джерела збудника.

3.           Клінічні і епідеміологічні показання для: госпіталізації інфекційних хворих.

4.           Дія на механізми передачі в осередку інфекції.

5.           Заходи відносно контактних осіб у осередку.

6.           Час спостереження за епідемічним осередком.

7.           Медичне спостереження за контактними у осередку.

8.           Лабораторні методи раннього виявлення інфекційних хворих.

9.           Тактика дільничного лікаря відносно контактних осіб в епідемічному осередку.

10.      Основні заходи щодо профілактики кишкових інфекцій.

11.      Основні заходи щодо профілактики інфекцій дихальних шляхів.

12.      Основні заходи щодо профілактики кров’яних інфекцій.

13.      Епідеміологічна класифікація інфекційних хвороб.

14.      Внутрiшньолiкарнянi iнфекцii та їх профiлактика.

15.      Особливостi проведення профiлактичних та протиепiдемiчних заходiв в лiкувально-профiлакгичних закладах стоматологiчного профілю.

16.      Заходи щодо знешкодження джерела збудника.

17.      Основні заходи щодо профілактики кишкових інфекцій.

18.      Основні заходи щодо профілактики інфекцій дихальних шляхів.

19.      Основні заходи щодо профілактики кров’яних інфекцій.

20.      Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу.

21.      Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з аерозольним механізмом передачі.

22.      Епідеміологічна класифікація інфекційних хвороб.

23.      Дифтерія. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

24.      Кір. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу). профілактичні та протиепідемічні заходи.

25.      Грип. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

26.      Назвіть збудника дифтерії і дайте йому характеристику.

27.      Хто є джерелом збудника дифтерії?

28.      Яка тривалість заразного періоду у хворих і носіїв?

29.      Як поширюється дифтерія?

30.      Прояви епідемічного процесу при дифтерії.

31.      Перерахуйте основні напрямки епідеміологічного обстеження.

32.      На що спрямовані протиепідемічні заходи при дифтерії?

33.      Яка тривалість карантину при дифтерії?

34.      Заходи стосовно контактних осіб при дифтерії.

35.      Як проводиться активна імунізація проти дифтерії?

36.      Планування протиепідемічних і профілактичних заходів в осередках інфекцій дихальних шляхів і кров’яних інфекцій.

37.      Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.

38.      Вірусний гепатит А. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу). профілактичні та протиепідемічні заходи.

39.      Шигельози. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

40.      Епідеміологічні особливості групи кров’яних інфекцій.

41.      Гепатит В. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

42.      Гепатит С. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

43.      ВІЛ-інфекція. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

44.      Малярія. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі

1. Швидкою допомогою доставлений в інфекційний відділ хворий із тривалою гарячкою. Задля яких лабораторних досліджень необхідно провести забір матеріалу безпосередньо в приймальному відділенні?

2. В інфекційне відділення госпіталізовано хворого із підозрою на малярію. Порядок сигналізації в СЕС.

3. 5-річна дитина госпіталізована з приводу дифтерії ротоглотки. З’ясовано, що хвороба триває вже 3-ю добу. Мати дитини – вчителька 1-го класу школи – повідомила, що вона сама за 10 днів до хвороби дитини перенесла ангіну, однак за медичною допомогою не зверталася і продовжувала проводити заняття у школі. Батько – працівник торговельної фірми. Відомостей про щеплення батьків від дифтерії немає.

Встановіть можливе джерело збудника. Складіть план протиепідемічних заходів у квартирі й школі.

4. До лікаря сільської амбулаторії звернулася школярка 9 років зі скаргами на нездужання, підвищення температури тіла і біль у горлі. Хворіє протягом 2 діб. Увесь цей час відвідувала школу. Лікар діагностував лакунарну ангіну й узяв мазок на дифтерійну паличку. Через 2 доби з лабораторії повідомили, що виділено коринебактерії дифтерії. На 3-ю добу було підтверджено їх токсигенність. У цій же сім’ї тиждень тому ангіну переніс брат хворої, який, однак, на дифтерію не обстежувався. Діти вакциновані й ревакциновані від дифтерії згідно з графіком. Батьки працюють у колгоспі.

Зробіть припущення про причину захворювання. Складіть план протиепідемічних заходів.

5. Протиепідемічні заходи, які застосовують щодо осіб з недекретованих груп, контактних по шигельозу:

A. Тільки спостереження

B. Cпостереження в умовах ізолятора

C. Bідсторонення від роботи на період лабораторного обстеження

D. Лабораторне обстеження

E. Не проводять

6. Протиепідемічні заходи, які застосовують щодо контактних осіб при особливо небезпечних інфекціях

A. Тільки спостереження

B. Cпостереження в умовах ізолятора

C. Bідсторонення від роботи на період лабораторного обстеження

D. Лабораторне обстеження

E. Не проводять

7. Протиепідемічні заходи, які застосовують щодо контактних осіб

A. Cпостереження протягом інкубаційного періоду

B. Лабораторне обстеження

C. Застосування заходів специфічної профілактики

D. Cанітарно-гігієнічні заходи

E. Усе вище перераховане

8. До активного виявлення джерел збудника належать, крім:

A. Обстеження «харчовиків» у плановому порядку і за епідпоказаннями

B. Медичний огляд і обстеження медичного персоналу при поступленні на роботу

C. Bиявлення бактеріоносійства чи антигеноносійства перед плановою госпіталізацією

D. Обстеження дітей при поступленні в дитячий дошкільний заклад

E. Bідвідування хворого на дому за викликом

 

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо.

 

Студент повинен знати:

Ø                 що таке осередок iнфекційної хвороби

Ø                 заходи щодо лiквiдацiї осередоку iнфекційної хвороби

Ø                 протиепідемічну роботу на лікарській дільниці,

Ø                 заходи щодо знешкодження джерела збудника,

Ø                 клінічні і епідеміологічні показання для госпіталізації інфекційних хворих,

Ø                 епідеміологічну класифікацію інфекційних хвороб,

Ø                 профiлактичну та протиепiдемiчну роботу полiклiнiки,

Ø                 причини виникнення внутрiшньолiкарняних iнфекцiй та їх профiлактика.

Ø                 заходи щодо знешкодження джерела збудника,

Ø                 клінічні і епідеміологічні показання для госпіталізації інфекційних хворих,

Ø                 епідеміологічну класифікацію інфекційних хвороб.

Ø                 епідеміологічні особливості групи інфекцій дихальних шляхів і кров’яних інфекцій.

Ø                 епідеміологічні особливості дифтерії (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епідеміологічні особливості малярії (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу). профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості кору (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості грипу (джерело збудника, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості шигельозу (джерело збудника, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості гепатиту А (джерело збудника, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості гепатиту В (джерело збудника, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості гепатиту С (джерело збудника, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 епiдеміологiчнi особливості ВІЛ-інфекції (джерело збудника, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Ø                 термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередках дифтерії, шигельозу, гепатиту А, кору.

Ø                 дезінфекційні заходи в осередку інфекцій дихальних шляхів. Вид, методи, концентрації, експозиція.

Ø                 засоби, спрямовані на підвищення імунітету в контактних осіб.

Ø                 дезінсекційні заходи в осередку кров’яних інфекцій. Вид, методи.

 

Студент повинен вміти:

Ø                 – оцінювати санітарно-епідеміологічний стан території;

Ø                 провести заходи, спрямовані на знезараження джерела збудника: діагностувати інфекційне захворювання;

Ø                 – організувати лабораторне обстеження хворого, вирішити питання про ізоляцію хворого;

Ø                 – призначити комплекс лікувальних заходів;

Ø                 – організувати диспансеризацію перехворілих;

Ø                 – перервати механізм передачі збудника;

Ø                 – дотримуватися правил перебування в інфекційному стаціонарі та зокрема біля ліжка хворого;

Ø                 – зібрати епідеміологічний анамнез, відокремити можливі шляхи та фактори передачі збудника;

Ø                 – вирішити питання про необхідність та місце госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;

Ø                 – оформити та подати відповідну документацію в СЕС;

Ø                 дотримуватись правил виписки хворого з інфекційного відділення;

Ø                 – скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції.

Ø                 – оцінювати санітарно-епідеміологічний стан території;

Ø                 провести заходи, спрямовані на знезараження джерела збудника: діагностувати інфекційне захворювання;

Ø                 – організувати лабораторне обстеження хворого, вирішити питання про ізоляцію хворого;

Ø                 – призначити комплекс лікувальних заходів;

Ø                 – організувати диспансеризацію перехворілих;

Ø                 – перервати механізм передачі збудника;

Ø                 – дотримуватися правил перебування в інфекційному стаціонарі та зокрема біля ліжка хворого;

Ø                 – зібрати епідеміологічний анамнез, відокремити можливі шляхи та фактори передачі збудника;

Ø                 – вирішити питання про необхідність та місце госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;

Ø                 – оформити та подати відповідну документацію в СЕС;

Ø                 дотримуватись правил виписки хворого з інфекційного відділення;

Ø                 – скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекцій з аерогенним механiзмом передачi (дифтерiя, кiр, грип).

Ø                 – скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекцій з фскально-оральним механiзмом передачi (шигельози, гепатит А).

Ø                 – скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекцій з трансмiсивним (малярiя) та контактним механiзмами передачi (гепатити В та С, ВIЛ-iнфекцiя).

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Посіви крові, калу і сечі.

2. Заповнити термінове повідомлення про інфекційне захво­рювання, відіслати повідомлення поштою і сповістити по телефону.

3. Можливе джерело – мати, яка перенесла нерозпізнану дифтерію. Обстежити на носійство коринебактерій дифтерії усіх учнів і працівників школи, а також членів сім’ї.

4. Причина захворювання – відсутність, або недостатня напруженість поствакцинного імунітету. Ймовірно, легку дифтерію переніс і брат хворої. Протиепідемічні заходи включають обстеження усіх контактних осіб – передусім дітей у школі та специфічну імунопрофілактику в осередку.

5. ANSWER: А

6. ANSWER: В

7. ANSWER: E

8. ANSWER: E

 

Година самостійної роботи студентів 14.15-15.00.

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.                 http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/infect_desease/classes_stud/uk/stomat/ptn/I%d0%bd%d1%84%d0%b5%d0%ba%d1%86i%d0%b9%d0%bdi%20%d1%85%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%b8/4/%d0%b7%d0%b0%d0%bd%d1%8f%d1%82%d1%82%d1%8f%204.%20%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%83%d1%81%d0%bd%d1%96%20%d0%b3%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d1%82%d0%b8%d1%82%d0%b8.htm

2.                 Епідеміологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / М.А. Андрейчин, З.П. Василишин, Н.О. Виноград; за ред. І.П. Колеснікової Вінниця: Нова Книга, 2012. 576 с.

3.                 Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 382 с.

4.                 Епідеміологія / К.М. Синяк, В.М. Гірин. К.: Здоров’я, 1998. 480 с.

5.                 Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія. м. Івано-Франківськ, 2006.

6.     Епідеміологія / За редакцією Ю.Д. Гоца, І.П. Колеснікової, Г.А. Мохорта. – Київ: «Асканія», 2007.

7.     Практичний посібник «Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення». І.П. Колеснікова, М.М. Марченко, Мохорт Г.А. та ін. 2008

8.     Офіційний сайт МОЗ України // www. moz.gov.ua

9.     Методичні рекомендації для підготовки студентів з питань позааудиторної роботи.

10.                        Посібник “Джерело і живі переносники збудників інфекційних хвороб. Профілактичні та протиепідемічні заходи ” каф. епідеміології, 1999 р..

11.                        Посібник “Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення”, каф. епідеміології, 1999 р..

12.                        Посібник “Епідеміологія надзвичайних станів та військова епідеміологія”, каф. епідеміології, 2004 р..

 

В – Додаткові:

1. Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728.

2. Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.

3. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / У 3 т. – К.: Здоров’я, 2002.

4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. М.: Медицина, 2005. – 656 с.

5. Атлас інфекційних хвороб /[М.А. Андрейчин, B.С. Копча, С.О. Крамарєв та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2010. – 248 с.

 

 

Методичну вказівку склала – ас., канд. мед. наук Вишневська Н.Ю.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

14/06/2013 р. протокол № 10

Переглянуто на засіданні кафедри

____________201  р. протокол № ____

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі