Home » Характеристика основних груп фарбуючих засобів для волосся:

Характеристика основних груп фарбуючих засобів для волосся:

12 Червня, 2024

МОДУЛЬ 2: ПРОМИСЛОВА ТЕХНОЛОГІЯ ПІНО-МИЮЧИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПАРФУМЕРНИХ ЗАСОБІВ, КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА РОТОВОЮ ПОРОЖНИНОЮ Й ЗУБАМИ

Змістовий модуль 3: Промислове виробництво косметичних засобів. Технологія засобів очищаючого призначення (шампуні,мила)

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ВОЛОССЯМ.

Засоби декоративної косметики по догляду за волоссям залежно від косметичного ефекту класифікуються на засоби для:

– зміни кольору волосся.

– зміни форми волосся;

– укладання і фіксації зачіски;

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЗМІНИ КОЛЬОРУ ВОЛОССЯ

Фарби для волосся

Відповідно до Державного стандарту України 2472-94 Продукція парфумерно-косметична ‘Терміни і визначення’- фарба для волосся – засіб для зміни кольору волосся на тривалий час.

Фарби для волосся класифікуються за призначенням: власне фарби, тобто засоби, які забарвлюють волосся, освітлюючі (блондуючі засоби), що зменшують інтенсивність забарвлення волосся, головним чином за допомогою окислювачів або речовин рослинного походження.

За походженням барвника:

– органічні – до них відносяться природні (хна, басма, ревінь, ромашка й ін.) і синтетичні барвники – парафенілендіамін, амінофенол, резорцин і т.д;

– неорганічні – металовмісні барвники, у даний час рідко застосовувані на практиці і перекис водню;

– змішані фарби складаються із суміші органічних і неорганічних барвників.

За швидкістю досягнення ефекту:

– швидкодіючі (власне фарби);

– повільнодіючі(відновники).

За тривалістю косметичного ефекту:

– тимчасові;

– напівстійкі фарби;

– стійкі фарби.

за формою випуску:

– кремоподібні,

– гелеподібні,

– порошкоподібні,

– рідкі.

Характеристика основних груп фарбуючих засобів для волосся:

Сучасні фарбуючі засоби для волосся умовно можна розділити на три основні групи: тимчасові, напівпостійні і постійні. Кожна група характеризується типом використовуваного барвника, способом застосування і тривалістю збереження забарвлення.

До тимчасових засобів відносяться відтіняючі лосьони, ополоскувачі, лаки для волосся з відтіняючим ефектом, туш для волосся й ін. косметичні препарати, що діють короткочасно. Їх застосовують для одержання модного відтінку волосся, для усунення жовтого відтінку сивого волосся. Барвники, які використовують в цих засобах , володіють у незначній мірі спорідненістю до волосся.

Група напівпостійних засобів представлена в основному відтіняючими шампунями (до складу яких входять так звані фізичні барвники, що впливають лише поверхово, не вступаючи в хімічну взаємодію з білками волосся).забарвлення, отримані в результаті застосування цих засобів, стійкі до впливу миття і світла. Вони змиваються тільки після чотирьох- чи шестиразового миття шампунем.

До постійних барвних засобів поряд з натуральними рослинними фарбами (хною і басмою), відносяться фарби для волосся на основі синтетичних окисних барвників (так звані хімічні барвники). Останні призначені для надання волоссю натуральних і модних тонів, мають високу здатність маскувати сивувате і сиве волосся. Завдяки стійкості до миття, тертя і світла ці засоби відрізняються тривалою дією. Асортимент фарб для волосся імпортного і вітчизняного виробництва дуже різноманітний. Їхня дія багато в чому залежить від:

– властивостей волосся;

– оптимального поєднання складових частин препарату;

– легкості і професійності застосування препарату.

Характеристика основних компонентів рецептури фарбуючих засобів для волосся

Фарбуючі засоби для волосся являють собою складні багатокомпонентні системи, основною складовою частиною яких, є барвники, які відповідають визначеним вимогам.

Поряд з барвниками в засоби для фарбування волосся входять поверхнево-активні речовини (ПАВ): аніонні, катіонні, неіоногенні (як піноутворювачі і емульгатори); загусники; консерванти; антиоксиданти; компоненти, що регулюють процес фарбування, і різні спеціальні добавки. ПАВ впливають на колористичну характеристику барвників. Їхньою функцією, крім миючої дії, є досягнення однорідності фарбування шляхом рівномірного змочування волосся.

Для кращого проникнення барвників у волосся і забезпечення їхньої стійкості до води, застосовують спеціальні розчинники, хімічно інертні стосовно барвника і волосся. Це, наприклад, моноетиловий ефір диетиленгліколю, монобутиловий ефір етиленгліколю, етоксильований ізоаміловий спирт, бензиловий і аміловий спирти, циклогексанол.

Як добавку, що сприяє адсорбції барвників волосся, застосовують сечовину. Тетраетилсечовину вводять у барвні засоби для того, щоб уникнути подразнення шкіри і її фарбування. Крім того, тетраетилсечовину використовують,, як диспергуючий агент, що призводить до солюбілізації водонерозчинних барвників. Інтенсивні і стійкі до миття забарвлення одержують в результаті спільного застосування барвників і тіосечовини, а також комплексів барвників і водонерозчинних полімерів, що містять аміногрупи.

Як загусник використовується комбінація 0,05-10 % неіоногенних амфофільних полімерів модифікованих похідних целюлози, уретанових поліефірів, плівкоутворюючі похідні полівінілпіролідону, акрилової і метакрилової кислот.

Для регулювання рН використовуються кислі (HCl, H₃РО₄, винна, лимонна, молочна кислоти) чи лужні інгредієнти (NН₄ОН, Nа₂СО₃, NаОН, КОН, алканоламіни й ін.)

Характеристика барвників

У засобах для фарбування волосся використовують органічні синтетичні барвники різних класів, призначені спеціально для косметичних цілей. Дані барвники повинні мати

гарну розчинність у воді

стабільність в розчині, при збереженні спорідненості до волосся,

стійкість до світла,

швидку і рівномірну адсорбцію на волоссі при кімнатній температурі,

відсутністю токсичної, алергізуючої і подразнюючої дії,

сумісність з іншими компонентами.

Синтетичні барвники класифікуються на кислотні, основні, прямі, активні, нерозчинні (відповідно до технічної класифікації) чи арилметанові, антрахінонові, хінонімінові, піридинові, нітро- і азобарвники (відповідно до хімічної класифікації).

Кислотні барвники являють собою розчинні у воді солі органічних кислот, які володіють спорідненістю до білка волосся і у водному розчині в присутності кислот, фарбують його. Кислотні барвники вступають у реакцію солеутворення з основними аміногрупами волосся.

Основні барвники – розчинні у воді солі органічних основ, що володіють спорідненістю до білка волосся. Вони фарбують волосся у водному розчині, вступаючи в реакцію з кислотними групами молекул волосся.

Прямі барвники – розчинні у воді натрієві солі сульфокислот різних органічних сполук, що забарвлюють волосся в кислому середовищі. У цих умовах волосся набуває позитивного заряду, і прямий барвник фіксується так само, як і кислотний.

Молекули активних барвників містять реакційно-здатні (активні) атоми чи групи атомів, що забезпечують хімічну взаємодію барвника з аміногрупами кератину, наприклад, хлор, фтор, група СО і ін. Водорозчинність цих барвників обумовлюється наявністю сульфо- чи карбоксильної групи.

Нерозчинні барвники – це проміжні продукти, з яких власне барвники утворяться в процесі фарбування безпосередньо на волоссі. До них відносяться, наприклад, деякі аміни бензольного ряду, важко розчинні у воді, які зафарбовують волосся в результаті окислювання.

Нітробарвники– це аміни і феноли бензольного і нафталінового рядів, що містять одну чи кілька нітрогруп, з яких хоча б одна повинна бути розташована в ортоположенні до аміно- чи оксигрупи. Наявність нітрогрупи обумовлює кислий характер цих барвників.

Азобарвники – сполуки, що містять одну чи кілька азогруп (-N=N-), які зв’язують ароматичні чи гетероциклічні радикали. Відповідно до технічної класифікації ці барвники можуть бути кислотними, основними, прямими, активними й ін.

Арилметанові – похідні ди- і триарилметану. До цього класу відносяться головним чином основні і ряд кислотних барвників.

Хінонімінові– похідні хіноніміну і хінондіаміну. В основному, використовуються як окисні барвники для натуральних і синтетичних волокон.

Антрахінонові – окси- і амінопохідні антрахінону.

Піридинові барвники являють собою аміно- і оксипохідні піридину.

Одним з найчастіше застосовуваних окисних барвників є – п-фенілендіамін, отриманий з відходів виробництва бензолу. З великої кількості похідних п-фенілендіаміну в даний час застосовується тільки 20. За допомогою цього компоненту волосся фарбують у різні кольори – від світло-русявого до чорного.

Барвники на основі п-толуілендіаміну і його похідних фарбують волосся від сірого до чорного кольору і є основою фарб для волосся. Готують фарби з рівних частин п-фенілендіаміну і п-толуілендіаміну.

Для одержання червоних відтінків у фарбах використовують п-амінофенол, для фарбування волосся у світлі тони – о-амінофенол, коричневі тони дають композиції з метаамінофенолом.

Компонентами зв”язку у фарбах для волосся служать поліоксибензоли, наприклад, пірокатехін (1,2-диоксібензол), резорцин (1,3-диоксібензол), пірогалол (1,2,3-триоксибензол), а також м-амінофенол, 2,4-діаміноанізол, м-фенілендіамін і ін. При сумісному застосуванні основних напівпродуктів і компонентів зв”язку можна одержати широку гаму відтінків. Так, п-толуілендіамін надає волоссю рудувато-коричневий відтінок, однак у комбінації з резорцином можна одержати гаму від світлих до каштанових тонів. Пірокатехін разом, з п-феніленддіаміном дає глибокий чорний колір і підвищує світлостійкість фарбування.

Як окислювач використовують перекис водню, персульфати чи їх суміші з перборатами і біхроматами, а також перекису сечовини, гідроперекису аміно-1,3,5-триазину. Окислювач застосовують у концентрації, достатній для знебарвлення меланіну (пігменту, що обумовлює природний колір волосся) і окислювання барвника. Фарбування окисними барвниками проводять у лужному середовищі при рН 8,5-10,0. Для підтримки величини рН використовують аміак (водний розчин), бікарбонат чи двовуглекислий амоній, що є каталізаторами реакції розкладання перекису.

Слід зазначити, що при фарбуванні в лужному середовищі відбувається ушкодження волосся внаслідок руйнування кератину. Крім того, процес окислювання барвників іноді протікає дуже повільно, більш 24 годин. Виникають також труднощі при наступному підфарбовуванні волосся, тобто для всіх барвних засобів існує проблема ‘вирівнювання’ кольору по всій довжині волосся. Але ці недоліки не є причиною відмовлення від окисних барвників, тому що колір пофарбованого волосся натуральний і стійкий до різних зовнішніх впливів.

Для прискорення процесу фарбування волосся застосовують ферментативне окислювання, при якому тривалість контакту перекису водню з волоссям зменшується в 2-3 рази. У рецептури вводиться 0,01-20 % оксиредуктаз (піранооксидаза, глюкозооксидаза, гліцеринооксидаза, лактооксидаза). У деяких випадках у рецептури фарб вводять речовини, що підвищують швидкість фарбування – глюкан з декстрином.

Дослідження останніх років були спрямовані на синтез і вивчення можливості використання таких барвників, які дають натуральні глибокі відтінки, але окислювання їх відбувається під дією кисню повітря. Перекис водню може бути доданий в невеликій кількості для прискорення і поглиблення відтінків. При цьому процес протікає швидше, ніж в умовах окислювання тільки перекисом водню.

В якості барвників, що застосовуються без перекисних сполук, можуть бути використані триоксибензоли, 2,5-діаміноанізоли, які дають глибокі відтінки при окислюванні киснем повітря. Розмаїтість відтінків досягається варіюванням величини рН. Рекомендують також введення тетраамінобензолів, заміщених амінофенолів, деяких азобарвників.

Використовуються фарби, що фарбують волосся без окислювача, які містять похідні піридину і піримідину. Як компоненти зв”язку використовують резорцин, 2,4-діаміноанізол. Для окислювання похідних піридину досить впливу кисню повітря і лише в деяких випадках для поглиблення фарбування необхідна наявність 1 %-ного водного розчину перекису водню. Ці барвники мають гарну спорідненість до кератину волосся і відрізняються фізіологічною нешкідливістю. Вони добре переносяться людьми, у яких паракомпоненти викликають алергійні реакції.

Барвники піридинового ряду стійко фарбують волосся незалежно від рН середовища, тоді як на колір, отриманий за допомогою барвників ряду бензолу, цей показник впливає. Наприклад, мета- і парадіаміни дають у лужному середовищі блакитне забарвлення, а в кислому – червоне. Крім того, забарвлення, отримані за допомогою піридинових барвників, відрізняються більшою стійкістю до миття в порівнянні з барвниками ряду бензолу. Так, водний розчин 2,3,4-триамінопіридину при рН 6 зафарбовує волосся у міцний коричневий колір, а 2,6-диокси-4-амінопіридин при рН 7 з наступним додаванням аміаку і невеликої кількості перекису водню – у синьо-чорний колір.

Піридинові барвники застосовують також у суміші з іншими окисними барвниками. Наприклад, фарбування волосся п-толуілендиаміном у суміші з 2,6-диамінопіридином надає йому стійкого попелястого відтінку.

Рецептура фарб для волосся, що містять як окисний барвник п-фенілендиамін,так і компонент зв”язку- резорцин, зміна співвідношення яких, дає можливість одержати різні тони фарби, наведені в табл. Як окислювач використовується перекис водню чи гідроперит.

Технологія фарб для волосся визначається фізико-хімічними властивостями компонентів рецептури препарату.

Технологічний процес виробництва фарб для волосся, рецептура яких приведена в табл. № 29 складається з наступних операцій:

· готування мильно-спиртового розчину;

· розчинення резорцину;

· готування водного розчину п-фенілендіаміну;

· змішування компонентів;

· фасовка фарби;

· упакування фарби і гідропериту.

Оцінка якості фарб для волосся

Фарби для волосся виготовляються відповідно до вимог нормативної документації, за технологічними інструкціями і рецептурами, затвердженими у встановленому порядку. Відповідно до вимог ТУ 10-04-16-154-89 кремоподібні фарби для волосся за органолептичними і фізико-хімічними показниками повинні відповідати вимогам і нормам, приведеним у табл.

Показники якості фарб для волосся

Найменування показника

Характеристика і норма

Фарба’Колестон’2000

Кремоподібні фарби

Зовнішній вигляд

Кремоподібна маса, яка не містить сторонніх домішок

Колір

Властивий кольору фарби

Запах

Властивий даному найменуванню

Водневий показник, рН