МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 10 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Методика гігієнічної оцінки впливу кліматопогодніх умов на здоров’я людини. Акліматизація. Профілактика геліометеотропних реакцій. – 3 год

               2. Санітарна очистка населених місць. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод – 3 год.

 Мета: 1. Ознайомитися з основними методами прогнозування та профілактики геліометеотропних реакцій.

2. Оволодіти методикою планування заходів, що спрямовані на запобігання виникнення геліометеотропних реакцій та погодозумовлених хронічних захворювань.

3. Знати систему та методи очищення населених місць.

4. Навчитись розрахунковим методом визначати ефективність водоохоронних споруд.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

          Погода має багатогранне значення. Практично здорові люди з добре розвинутим адаптаційно-пристосувальними реакціями організму, як правило, метеостійкі навіть при різких змінах погоди. Однак, певна частина людей, зокрема хворих, або людей похилого віку є метеолабільними. Метеотропні реакції можуть бути різного ступеня вираженості, аж до небезпечних для життя. Клімат є важливим компонентом природнього середовища і впливає на характер господарської діяльності людини, її побут, санітарні умови, здоров’я, структуру і рівень захворюваності.

          З погодою і кліматом тісно пов’язані процеси адаптації і акліматизації. Лікар повинен вміти планувати заходи, спрямовані на запобігання виникнення геліометеотропних реакцій, погодозумовлених хронічних захворювань та заходи більш швидкої повної акліматизації людей до нових кліматопогодніх умов.

Умови та вимоги до скидання стічних вод у водойми регламентується «Правилами охорони поверхневих вод» (1991), «Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення. СанПіН № 4630–88», «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами» (1999). В ці правила включені основні положення охорони поверхневих вод від забруднення, нормативи якості води водних об’єктів, які використовуються для господарсько-питних та культурно-побутових потреб населення, а також для рибогосподарської мети; технічні умови відведення стічних вод у водойми, порядок їх погодження та контроль за їх виконанням. Правила поширюються  на підприємства, які проектуються, реконструюються і розширюються, а також на діючі підприємства.

Підвищення якості очистки стічних вод і зниження затрат на очистку у значній мірі залежить від рівня експлуатації очисних споруд каналізації. Всебічна грамотна оцінка технологічної ефективності роботи очисних споруд каналізації необхідна під час пуску і наладки після будівництва, ремонту або реконструкції; зміні розходу і складу стоків; розробці заходів щодо інтенсифікації і реконструкції споруд; розробці технологічних регламентів очистки стічних вод; одержання дозволу на спецводокористування і регламентування окремих стадій очистки, а також для встановлення нормативних показників очистки.

Оцінка технологічної ефективності роботи споруд потрібна також для організації раціональної експлуатації споруд і для вияснення причин незадовільних показників очистки.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

Тема №1 “ Методи гігієнічної оцінки кліматопогодніх умов та їх вплив на здоров’я населення. Акліматизація. Профілактика геліометеотропних реакцій.”

1. Під час заняття студенти ознайомлюються з основними методами прогнозування та профілактики геліометеотропних реакцій, оволодівають методикою планування заходів попереднього характеру та складають розгорнутий план профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення геліометеотропних реакцій та погодозумовлених хронічних захворювань. Розв’язують ситуаційну задачу, визначають індекс мінливості погоди і запропонують заходи профілактики негативного впливу погоди і клімату на організм людини (додатки 1-  ).

Тема №2 .” Санітарна очистка населених місць. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод”:

1.    Ознайомитися з основними методами очистки стічних вод.

2.    Ознайомитись з основним обладнанням  для очищення стічних вод.

3.    Ознайомитись з основними очисними спорудами каналізації для очистки стічних вод.

4.    Розв’язати ситуаційну задачу, дати пояснення одержаним результатам (додатки )

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема №1 “Методи гігієнічної оцінки кліматопогодніх умов та їх вплив на здоров’я населення.  Акліматизація. Профілактика геліометеотропних реакцій.”

Теоретичні питання:

1. Навколишнє середовище, його компоненти. Основні закономірності впливу навколишнього середовища на здоров’я людини.

2. Погода, визначення поняття. Фактори, що формують та характеризують погоду.

3. Закономірності атмосферної циркуляції. Формування різних типів погоди.

 

110

4. Основні термобаричні процеси: пасати, антипасати, циклони, антициклони, атмосферні фронти. Температурна інверсія.

5. Вплив погоди на психоемоційний стан та здоров’я. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.

6. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх основі.

7. Вплив метеорологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря. Смог.

8. Медичне прогнозування погоди, принципи та методи профілактики геліометеотропних реакцій. Вплив гострих погод на психоемоційну сферу людини.

9. Клімат. Визначення поняття. Фактори, що формують та характеризують клімат місцевості.

10. Класифікація та гігієнічна характеристика кліматичних поясів. Кліматичне зонування території України.

11. Особливості клімату у різних природно-географічних регіонах.

12. Акліматизація. Основні гігієнічні питання акліматизації на Півночі, Півдні та в умовах аридної зони і високогір’я.

13. Гідрометеорологічна служба, методика обробки та значення даних метеорологічного спостереження для медико-гігієнічної оцінки клімато-погодних умов.

14. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортного лікування при різних захворюваннях.

  ІІ. Тема 2 .” Санітарна очистка населених місць. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод”

Теоретичні питання:

1.    Процеси самоочищення грунту.

2.    Гігієнічне значення та сутність самоочищення води.

3.    Системи очистки населених місць.

4.    Очистка населених місць від твердих відходів.

5.    Біотермічні методи знешкодження сміття.

6.    Системи видалення рідких відходів.

7.    Грунтові методи знешкодження нечистот.

8.    Етапи очистки стічних вод.

9.    Механічні методи очистки стічних вод.

10.Біологічні методи очистки стічних вод.

11.Грунтові методи очиски стічних вод.

12.Біологічні ставки.

13.Мала каналізація, її призначення.

14.Розхід і якісний склад стічних вод та режим їх відведення.

15.Методи очищення стічних вод.

16.Обладнання для очищення стічних вод (схема вертикального відстійника, схема каркасно-насипного фільтра).

17.Методи виявлення санітарних умов спуску стічних вод у водойму.

18.Методи очистки стічних вод.

19.Визначення технологічної ефективності  очисних споруд.

20.Оцінка технологічної ефективності пісковловлювачів.

21.Оцінка технологічної ефективності первинних відстійників.

22.Оцінка технологічної ефективності аеротенків та біофільтрів.

23.Оцінка вторинних відстійників та мулоущільнювачів.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1.

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пункті К. характеризується наступними даними:

Протягом 10 діб з 20 по 30 листопада установився малорухливий антициклон, який зумовив стійку, без опадів, погоду. Число днів з різкою зміною погоди –2.

Атмосферний тиск – 760 мм рт ст.

 Добовий перепад атмосферного тиску – 4 мм рт ст.

Температура повітря – +12 °С, добовий перепад температури – 2 °С.

Відносна вологість повітря – 60 %.

 Вміст кисню в повітрі – 325 мг/дм³.

Швидкість руху повітря – 1,5 м/с.

З 30 листопада відмічалася різка переміна погоди, що повязана з надходженням циклону з такими метеорологічними показниками:

Атмосферний тиск – 745 мм. рт. ст.

Температура повітря – +6 °С, добовий перепад температури – 7 °С.

Добовий перепад атмосферного тиску  – 9 мм.рт. ст.

Відносна вологість повітря – 100 %.

Вміст кисню в повітрі – 260 мг/дм³.

Швидкість руху повітря – 10 м/с.

          Визничити тип погоди згідно медичним класифікаціям.

          Визначити ступінь мінливості погоди.

Еталон відповіді.

В пункті К спочатку була вельми сприятлива погода (згідно медичної класифікації погоди за І.І.Григорєвим, 1974), або медико-метеорологічна ситуація 1 типу (згідно медичної класифікації погоди по Г.П.Федорову). Невдовзі передбачається медико-метеорологічна ситуація 3 типу, що потребує посиленого медичного контролю за станом здоров’я людей похилого віку і хворих серцево-судинною і бронхо-легеневою патологією. Індекс мінливості: К = 3/10 х 100 % = 30 %. Таким чином, погодний режим в наееленому пункті К в період часу був стійким.

Задача 2.  Визначення ефективності роботи вторинного відстійника щодо затримання завислих речовин (активного мулу) при таких умовах експлуатації:  час перебування води у відстійнику  = 1,27 год; БСК₅ збовтаної очищеної води – 19,5 мг/л; БСК₅ відстояної очищеної води = 13 мг/л; концентрація завислих речовин в очищеній воді   = 23 мг/л.

За табл. 1 шляхом інтерполяції знаходимо, що для Т = 1,27 год та БСК_5відст = 13 мг/л концентрація завислих речовин в очищеній воді складе 24 мг/л.

Розходження концентрації завислих речовин за таблицею та експлуатаційними даними складає 24 – 23 = 1 мг/л (або 4 %), що свідчить про добру роботу відстійника.

Таким чином, проведені розрахунки показують, що всі основні споруди експлуатуються задовільно, про що свідчать невеликі розходження розрахункових та фактичних показників якості очищеної води. Проте, на станції не можуть бути досягнуті проектні показники з очистки стічних вод внаслідок перевантаження очисних споруд. У зв’язку з цим тимчасово до здійснення будівництва додаткових очисних споруд у відповідності з планом заходів досягнуті на даний час показники очистки води за завислими речовинами – 23 мг/л та БСК_5збов – 19,5 мг/л повинні бути тимчасово включені в дозвіл на спеціальне водокористування.

Задача 3. Дайте гігієнічну оцінку ступеню органічного забруднення та інтенсивності процесів самоочищення води відкритих водойм за даними аналізу (використовувати додаток 2).

Розчинений кисень (мг/л)	3
БПК 20  (мг О2/л)	2

Еталон вирішення задачі:

Згідно із “Правилами охорони поверхневих вод …”, вміст розчиненого кисню не повинен бути меншим 4 мг/л, отже процеси самоочищення води ще не завершені повністю. БПК ₂₀  відповідає гігієнічним нормативам.

Процес самоочищення води водойми знаходиться у фазі завершення. Ступінь забруднення водойми помірний.

Задача 4. За даними ситуаційної задачі дайте гігієнічну оцінку процесів забруднення та самоочищення грунту, а також визначте строки та  характер забруднення.

При повторному дослідженні грунту визначено  збільшення вмісту аміаку в грунті, а також величини колі-титру. Санітарне число зменшилось з 0,95 до 0,7.

Еталон вирішення задачі:

Має місце свіже органічне (фекальне) забруднення грунту.

Додаток 2.

Гігієнічна класифікація водних об”єктів за ступенем забруднення.

 

Ступінь забруднення	БПК20, мг/л Для І категорії	БПК20, мг/л Для І категорії	Розчинений О2, мг/л
Допустимий	3	6	4
Помірний	6	8	3
Високий	8	10	2
Надзвичайно високий	Більше 8	Більше 10	1

 

І категорія – використання водойми для централізованого або децентралізованого водопостачання.

ІІ категорія – використання водойми для масового відпочинку населення, купання.

Семінарське обговорення теоретичних питань:

12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.Головна причина зміни погоди.

А. Рух повітряних мас.

В. Підвищена сейсмічна активність.

С. Геомагнітні бурі.

D. Підвищена сонячна активність.

Е.  Руйнування озонового шару.

2. Як називається процес пристосування до нових кліматичних умов.

А. Адаптація.

В. Акліматизація.

С. Метеотропна реакція.

D. Урбанізація.

Е. Дезадаптація.

3. Метеотропні захворювання виникають у:

А. Метеостабільних людей;

В. Метеочутливих людей;

С. Практично здорових людей;.

D. Хворих людей.

Е. Людей похилого віку.

4. Скільки є фаз акліматизації ?

А. Одна.

В. Дві

С. Три

D. Чотири

Е. П’ять.

5. Якого кліматичного району нема в будівельній класифікації клімату.

А. Холодного.

В. Помірного.

С. Жаркого.

D. Теплого

Е. Суворого

6.    До споруд біологічної очистки стічних вод відносяться:

А. Освітлювачі-перегнивачі, двохярусні відстійники, септики.

В. Аеротенки, вторинні відстійники, капельні фільтри, біофільтри, септики.

С. Поля фільтрації, фільтруючі траншеї, освітлювачі-перегнивачі, Ку установки.

D. Поля фільтрації, фільтруючі траншеї, аеротенки, капельні високонавантажені фільтри, поля підземної фільтрації.

Е. Метантенки, мулоущільнювачі, освітлювачі-перегнивачі.

7.    Ефективність роботи очисних споруд по знезараженню стоків оцінюється по:

А. БСК, ХСК, окисленості, азоту аміаку, нітритів і нітратів, розчиненого кисню

В. ЗМЧ, окисленості, кількістю яєць гельмінтів.

С. ЗМЧ, індексу БГКП, залишковому хлору.

D. Окисленості, азоту аміаку, нітритів і нітратів,

Е. ЗМЧ, індексу БГКП, розчиненого кисню.

 

 

                                                                               Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.    Методику гігієнічної оцінки клімато-погодних умов.

2.    Поняття “геліометеотропні реакції”.

3.    Сезонні захворювання, їх профілактика.

4.    Класифікацію  геліометеотропних реакцій та клінічні критерії метеочутливості.

5.    Основні метеопрофілактичні засоби.

6.    Методи очистки населених місць і їх характеристика.

7.    Грунтові методи утилізації нечистот.

8.    Методи очистки  та споруди для очищення стічних вод.

9.    Методи збору нечистот та їх ліквідація.

Студент повинен вміти:

1.    Розраховувати індекс мінливості погоди і рекомендувати конкретні заходи щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

2.    Оцінити ефективність роботи пісковловлювачів, первинних відстійників,  вторинних відстійників, аеротенків, біофільтрів та мулоущільнювачів.

3.    За результатами ситуаційної задачі дати гігієнічну оцінку ефективності  роботи вторинного відстійника.

 

 

 Таблиця 1

Кліматичні пояси Землі

 

Назва кліматичного поясу	Географічна широта	Середньорічна температура	Тип поверхні*
1. Тропічний	±13° широти	+20-24°С	Вічнозелені ліси, джунглі
2. Жаркий	13-26° -“-	+16-20°С	Ліси, степ, пустеля
3. Теплий	26-39° -“-	+12-16°С	Ліси, степ, пустеля
4. Помірний	39-52° -“-	+8-12°С	Лісостеп
5. Холодний	52-65° -“-	+4-18°С	Ліси
6. Суворий	65-78° -“-	0-4°С	Ліси, тундра
7. Полярний	69-90° -“-	-4° і нижче	Тундра
* Істотне значення має рельєф місцевості (рівнина, пересічна, гори) та висота над рівнем моря.

 

Таблиця 4

 

Медична класифікація погоди за І.І.Григор’євим

 

Типи погоди	Характеристика погоди
Вельми сприятливий	Стійка погода, частіше зумовлена антициклоном, відсутність істотної хмарності, опадів. Атмосферний тиск вище 760 мм.рт.ст., перепад тиску до 5 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас до 3,0 м/с, вміст кисню понад 315 мг/л.
Сприятливий	Незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні опади та змінна хмарність. Атмосферний тиск 760-755 мм.рт.ст., перепад тиску 6-8 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас 4,0-7,0 м/с, перепад температури до 50С, вміст кисню більше 315 мг/л.
Погода, що потребує посиленого медичного контролю	Хмарна, нестійка погода, опади, нерідко зумовлені помірним циклоном, грози місцевого походження. Атмосферний тиск 754-745 мм.рт.ст., перепад тиску 9,0 – 14,0 мм.рт.ст., швидкість руху повітряних мас 8,0 – 10,0 м/с, перепад температури 6 – 90С, вміст кисню 260 – 289 мг/л.
Погода, що потребує суворого медичного контролю	Погода, зумовлена глибоким циклоном, грози, інтенсивні опади. Атмосферний тиск до 745 мм.рт.ст., перепад тиску понад 14 мм.рт.ст., перепад температури понад 100С, вміст кисню менше 260 мг/л.

 

 

Таблиця 5

Медична класифікація погоди за Г.П.Федоровим

 

Типи погоди	Метеорологічні показники
	Добовий перепад температури повітря, 0С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с	Перепад атмосферного тиску, гПа
Оптимальний	до 2	40 – 70	до 3	до 3
Подразнювальний	2 – 4	70 – 90	3 – 9	4 – 8
Гострий	понад 4	понад 90	понад 9	понад 8

 

Таблиця 6

 

Медична класифікація погоди за В.Ф.Овчаровою з співавторами

 

 

Характеристика погоди з медичної точки зору	Характеристика синоптичної ситуації
Стійка індиферентна	Малорухомий антициклон, без атмосферних фронтів
Нестійка з переходом індиферентної в “спастичний” тип	Руйнування антициклону. Наближення відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.
	Наближення холодного фронту або фронту оклюзії по типу холодного.
“Спастичного” типу	Установлення відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.
	Проходження холодного фронту або фронту оклюзії по типу холодного.
Нестійка “спастичного” типу з елементами погоди “гіпоксичного” типу	Віддалення холодного фронту або фронту окклюзії по типу холодного
	Наближення циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
	Наближення теплого фронту або фронту оклюзії по типу теплого.
“Гіпоксичного типу”	Віддалення циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
	Проходження теплого фронту або фронту оклюзії по типу теплого.
Нестійка “гіпоксичного” типу з елементами погоди “спастичного” типу	Установлення циклону, сідловини, улоговини, безградієнтної області зниженого тиску.
	Віддалення теплого фронту або фронту оклюзії по типу теплого
	Приближення відрогу, гребня, безградієнтної області підвищеного тиску.
Перехід погоди “спастичного” типу у стійку індиферентну	Установлення антициклону слідом за холодним фронтом.
	Формування місцевого антициклону.

 

 

Таблиця 7

 

Міждобова мінливість елементів погоди.

 

 

Тенденція основних метеорологічних елементів	Ступінь вираженості міждобової мінливості елементів погоди
	індиферентна	слабка	помірна	виражена	різко виражена
Р без особливих змін Т е R О2	± 2,5 ± 2,5 ± 0,5 ± 10 ± 2,5
Р ↑ Та +- Тб -+ е +- R +- О2 ↑	<2,5 <2,5    <0,5 <10 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0    0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0    1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0    2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>20,0 >20,0    >4,0 >40 >20,0
Р + Та – Тб + е -+ R -+ О2 +	<2,5 <2,5    <0,5 <10 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0    0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0    1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0    2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>20,0 >20,0    >4,0 >40 >20,0
Р ↓ Та -+ Тб +- е + R + О2 +	<2,5 <2,5    <0,5 <10 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0    0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0    1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0    2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>20,0 >20,0    >4,0 >40 >20,0
Р ↓ Та – Тб + е – R + О2 –	<2,5 <2,5    <0,5 <10 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0    0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0    1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0    2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>20,0 >20,0    >4,0 >40 >20,0
Р ↑ Та – Тб + е +- R +_ О2 +-	<2,5 <2,5    <0,5 <10 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0    0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0    1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0    2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>20,0 >20,0    >4,0 >40 >20,0
Р + Та – Тб + е – R – О2 +	<2,5 <2,5    <0,5 <10 <2,5	2,5-5,0 2,5-5,0    0,5-1,0 11-20 2,5-5,0	5,1-10,0 5,1-10,0    1,1-2,0 21-30 5,1-10,0	10,1-20,0 10,1-20,0    2,1-4,0 31-40 10,1-20,0	>20,0 >20,0    >4,0 >40 >20,0

 

Умовні позначення:

-+ перехід від зниження до підвищення;

 +- перехід від підвищення до зниження, тенденція до зниження;

­ підвищення;

¯ зниження;

а – зима (холодний період);

 б – літо (теплий період);

 Р – атмосферний тиск (в мб);

R – відносна вологість (в %);

е – абсолютна вологість (в мб);

Т – температура повітря (в градусах);

О₂ – кількість кисню в повітрі (в г/м³)

 

Таблиця 8

 

Схема гігієнічної оцінки тропності погоди по відношенню до розвитку гіпертонічних кризів (1), приступів стенокардії (П), інфарктів міокарду (Ш), порушень мозкового кровообігу (1V) в кліматичних зонах України за В.Г.Бардовим (1985)

 

Медична характеристика погоди	Ступінь вираженості міждобової мінливості метеоелементів
	індиферентна	слабка	помірна	виражена	різко виражена
Стійка індиферентна	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С
Нестійка з переходом індиферентної в “спастичний” тип	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-ПБ П-С Ш-С 1V-ПБ	1-НС П-ПБ Ш-ПБ 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС
“Спастичного” типу	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-ПБ П-С Ш-С 1V-ПБ	1-НС П-ПБ Ш-ПБ 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС
Нестійка “спастичного” типу з елементами погоди “гіпоксичного” типу	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-ПБ П-С Ш-С 1V-ПБ	1-НС П-ПБ Ш-ПБ 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС
“Гіпоксичного типу”	1-С П-ПБ Ш-ПБ 1V-С	1-ПБ П-НС Ш-НС 1V-ПБ	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС
Нестійка “гіпоксичного” типу з елементами погоди “спастичного” типу	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-ПБ Ш-ПБ 1V-С	1-ПБ П-НС Ш-ПБ 1V-ПБ	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС
Перехід погоди “спастичного” типу у стійку індиферентну	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-С П-С Ш-С 1V-С	1-ПБ П-ПБ Ш-ПБ 1V-ПБ	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС	1-НС П-НС Ш-НС 1V-НС

Умовні позначення:

С – сприятливий тип погоди до запобігання серцево-судинної катастрофи;

ПБ – помірно біотропний тип погоди;

НС – несприятливий тип погоди;

1-ГК – гіпертонічні кризи;

П-ПС – приступи стенокардії;

Ш-ІМ – інфаркти міокарду;

1V-ПМК – порушення мозкового кровообігу.

 

 

 

 

 

Таблиця 9

Схема гігієнічної оцінки тропності погоди по відношенню до загострень бронхіальної астми в кліматичних зонах України за Є.М.Анісімовим (1998)

Медична характеристика погоди	Ступінь вираженості міждобової мінливості метеоелементів
	індиферентна	слабка	помірна	виражена	різко виражена
Стійка індиферентна	С	С	С	С	С
Нестійка з переходом індиферентної в “спастичний” тип	С	С	С	ПБ	НС
“Спастичного” типу	С	ПБ	НС	НС	НС
Нестійка “спастичного” типу з елементами погоди “гіпоксичного” типу	ПБ	ПБ	НС	НС	НС
“Гіпоксичного типу”	ПБ	НС	НС	НС	НС
Нестійка “гіпоксичного” типу з елементами погоди “спастичного” типу	ПБ	НС	НС	НС	НС
Перехід погоди “спастичного” типу у стійку індиферентну	С	С	С	ПБ	НС

Умовні позначення:

С – сприятливий тип погоди;

ПБ – помірно біотропний тип погоди;

НС – несприятливий тип погоди;

Таблиця 10

 

Схема гігієнічної оцінки тропності погоди по відношенню до загострень ішемічної хвороби серця в кліматичних зонах України за С.М.Ткаченко (1999)

Медична характеристика погоди	Ступінь вираженості міждобової мінливості метеоелементів
	індиферентна	слабка	помірна	Виражена	різко виражена
Стійка індиферентна	С	С	С	С	С
Нестійка з переходом індиферентної в “спастичний” тип	С	С	С	С	НС
“Спастичного” типу	С	ПБ	ПБ	НС	НС
Нестійка “спастичного” типу з елементами погоди “гіпоксичного” типу	ПБ	НС	НС	НС	НС
“Гіпоксичного типу”	ПБ	ПБ	НС	НС	НС
Нестійка “гіпоксичного” типу з елементами погоди “спастичного” типу	ПБ	ПБ	НС	НС	НС
Перехід погоди “спастичного” типу у стійку індиферентну	ПБ	ПБ	НС	НС	НС

Умовні позначення:

С – сприятливий тип погоди;

ПБ – помірно біотропний тип погоди;

НС – несприятливий тип погоди;

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

 

1.    Гігієна та екологія. Підручник./ За ред. В.Г. Бардов. – Вінниця: Нова книга, 2006. -.С. 106-122. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

2.    Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. /За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995, – С. 144-192.

3.    Матеріали підготовки до практичних занять 2012 р http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

4.    Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. – С. 499-506.

5.    Є.М.Нейко, Л.В. Глушко, М.І. Мізюк. Основи екології. К.:  “Здоров’я” , 2002.

6.    Є.М.Нейко, Л.В. Глушко, М.І. Мізюк. Основи екології. Посібник для практичних занять. К.:  “Здоров’я” , 2002.

Додаткові:

1. Бардов В.Г. Гигиена климатов. – К.: 1990, – С. 43-68.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник.- К.: Здоров’я, – 1999. – 694 с.

3. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посібник. – Вінниця: ВДМУ, 1997, – С. 13-17.

4. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – Киев: Вища школа, 1983, – С. 52-57.

5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., 1971. – С. 127-133, 136-142, 144-149, 156-164, 171-172, 176-177.

6. Никберг И.И., Ревуцький Е.Л., Самали Л.И. Гелиометеотропные реакции человека. – К.: 1986. – 143с.

7. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Е., Величко А.О. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М., 1983. – С. 42-52.

 

Методичну вказівку склав:

проф. Кондратюк В.А.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_   2013___р. Протокол № 1