МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 2 ДЛЯ СТУДЕНТІВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МЕДСЕСТРИНСТВА (МЕДСЕСТРИ-БАКАЛАВРИ)
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ – 6 год.
Тема 1. Епідеміологія трансмісивних інфекцій: висипний тиф, малярія.
Тема 2. Епідеміологія інфекцій дихальних шляхів: грип та інші ГРВІ, дифтерія, менінгококова інфекція.
Тема 3. Зоонози: лептоспіроз, сказ, сибірка. Вірусні гепатити.
Тема 1. Епідеміологія трансмісивних інфекцій: висипний тиф, малярія.
Місце проведення: навчальна кімната, палати.
Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи при завозі даних інфекцій, провести первинні заходи при виявленні підозрілого на дані захворювання хворого. Вміти діагностувати висипний тиф, лабораторно підтвердити діагноз, призначити лікування, забезпечити відповідний догляд за хворими, провести необхідні протиепідемічні та профілактичні заходи.
Професійна орієнтація студентів
За останні десятиліття на території України випадки висипного тифу не реєструються. Однак, з ряду причин серед населення країни широко розповсюджений педикульоз, що є особливо несприятливим щодо можливості появи даного захворювання. Малярія реєструється у більш ніж 100 країнах світу, в Україну збільшився завіз її з Африки та Азії. Чума належить до карантинних інфекцій, можливий також завіз її з-за кордону. На нашій території є природні осередки туляремії. Кров’яні (трансмісивні) інфекційні хвороби спричиняються збудниками, які мають первинну та основну локалізацію в крові хворих. Зараження людини відбувається, коли збудник потрапляє безпосередньо в кров (лімфу) від живих кровосисних переносників – членистоногих. До цієї групи належать висипний і поворотний тиф, малярія, шкірний лейшманіоз, Старого Світу, а також зоонози – чума, туляремія, ендемічні рикетсіози, сезонний енцефаліт, кліщовий поворотний тиф, геморагічні гарячки (в тому числі жовта, денге), трипаносомоз. Сезонність кров’яних інфекційних хвороб пов’язана з особливостями життєдіяльності переносників у певні (теплі пори року).
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка висипного тифу, малярії, чумі, туляремії. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія, терапія. Лабораторні методи підтвердження діагнозу інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Сестринська справа. Дезінфекція, дезінсекція, дератизація.
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості висипного тифу, малярії, чумі, туляремії.
2. Збудники і їх стійкість у довкіллі.
3. Джерела збудників і основні чинники передачі.
4. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.
5. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку.
6. Основні клінічні симптоми захворювання.
7. Методи лабораторної діагностики.
8. Дезінфекційні заходи в осередку малярії, чумі, туляремії.
1. Заходи по профілактиці висипного тифу.
2. Заходи для попередження завозу і розповсюдження карантинних інфекцій.
11. Первинні заходи при виявленні підозрілого на ОНІ хворого.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати епідеміологічний анамнез.
2. Заповнити термінове повідомлення.
3. Вибрати правильну тактику у випадку підозри на висипний тиф.
4. Провести санітарну обробку хворого на педикульоз.
5. Провести забір необхідного матеріалу для лабораторного дослідження.
6. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.
7.Проводити санітарно-освітню роботу.
Ситуаційні задачі
1. Хворий поступив у стаціонар з підозрою на чуму. План обстеження для підтвердження діагнозу.
2. Громадянин С. виїжджає в туристичну подорож у місцевість, яка несприятлива щодо малярії. Як запобігти зараженню малярією?
3. Хворому А. встановлено діагноз туляремії. Які протиепідемічні заходи треба здійснити?
4. Пацієнт В. Повернувся із закордонного відрядження в Африку, де рік тому переніс малярію. Скласти план диспансерного спостереження.
Відповіді
1. Загальний аналіз крові, бактеріологічне дослідження крові, мазків із зіва, вмісту бубонів, біопроба, методи експрес-діагностики.
2.. Призначити курс делагілу по 0,5 г один раз на тиждень протягом часу, що включає тиждень до від’їзду в ендемічну зону, весь термін перебування там і ще 6-8 тижнів після від’їзду із зони.
3. Вияснити механізм зараження; встановити спостереження за особами, які перебували в тих же умовах зараження; дератизація, щеплення в осередку.
4. Протягом двох років обов’язкова паразитоскопія щомісячно влітку й 1 раз у квартал – в інші пори року. Обов’язкові профілактичний і навесні двотижневий протирецидивний курс лікування.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.
3. Розв’язування ситуаційних задач.
Тема 2. Епідеміологія інфекцій дихальних шляхів: грип та інші ГРВІ, дифтерія, менінгококова інфекція.
Місце проведення: навчальна кімната, палати.
Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередках дифтерії і менінгококової інфекції, під час епідемії грипу.
Професійна орієнтація студентів.
Актуальність зумовлена значним поширенням захворюваності на ці інфекції, можливими спалахами. Рання діагностика і своєчасне лікування сприяють зменшенню несприятливих наслідків хвороби. Дифтерія належить до керованих інфекцій, при яких проведення імунопрофілактики дозволяє знизити захворюваність. У структурі загальної захворюваності найбільша доля припадає на гри і ГРВІ, які належать до найпоширеніших хвороб. Джерелом інфекцій є хвора людина, рідше здорові носії. Особливу епідеміологічну небезпеку становлять особи з легким перебігом хвороби.
За даними офіційної статистики на рип та інші ГРВІ щорічно хворіє близько 40 млн. Людей, що викликає до 15-20% втрат тимчасової непрацездатності. В період епідемій цей відсоток підвищується до 30-80%. Економічні збитки тільки за одну епідемію грипу перевищують 1-2 млрд. гривень.
Грип і ГРВІ належать до найпоширеніших хвороб. Рання діагностика і своєчасне лікування сприяють зменшенню їх несприятливих наслідків. Протиепідемічні заходи можуть сприяти запобіганню значного поширення захворюваності на ці інфекції, можливих спалахів.
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка грипу, дифтерії, менінгококової інфекції. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія, терапія. Лабораторні методи підтвердження діагнозу інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості грипу, дифтерії, менінгококової інфекції.
2. Збудники і їх стійкість у довкіллі.
3. Джерела збудників і основні чинники передачі.
4. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.
5. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку.
6. Дезінфекційні заходи в осередку грипу, дифтерії, менінгококової інфекції. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.
7. Знати документацію для обстеження епідосередку.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати епідеміологічний анамнез.
2. Заповнити термінове повідомлення.
3. Приготувати дезрозчини.
4. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.
5. Забрати матеріал для лабораторного обстеження контактних осіб.
Ситуаційні задачі
1. При обстеженні учня 1-го класу, хворого на ангіну, виділено токсигенний штам дифтерійної палички. Які заходи слід провести в осередку?
2. Хворий госпіталізований з підозрою на менінгококову хворобу. Які протиепідемічні заходи потрібно провести в епідемічному осередку?
3. Хворий звернувся зі скаргами на різкий біль голови, переважно в ділянці чола і скронь, біль в очах, сухий кашель. При огляді обличчя одутле, червоне, слизова ротоглотки гіперемічна, зернистість м’якого піднебіння. Попередній діагноз. Призначити обстеження і лікування.
4. Пацієнтка О., 14 р., госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані. Скарги на значний головинй біль,. Переважно в лобній та скроневх ділянках, надбрівних дугах, виникнення блюоти на висоті болю, біл ьпри руха очними яблуками, в м’язах та суглобах. Об’єктивно: хвора збуджена, температура тіла 39°С. Брадикардія змінилась на тахікардію. Виникли тонічні та клонічні судоми. Сумнівні менінгеалні ознаки. Із анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип брат. Ваш діагноз?
А.Грип з явищами набряку мозку
В. Грип, типовий перебіг
С.Парагрип
D.Респіраторно-синтиціальна інфекція
Е. Аденовірусна інфекція
5. Хворий 4-х р., госпіталізований до стаціонару на 2-й день хвороби зі скаргами на сиплий голос, грубий гавкаючий кашель, утруднене дихання. Об’єктивно: стан важкий, неспокійний, блідий, температура – 37,1°С, ЧД – 30 за 1 хв. дихання шумне, чути на відстані, за участю допоміжної мускулатури. Який з вірусів міг викликати розвиток подібного статусу?
А. Вірус грипу
В. Аденовірус
С. Вірус парагрипу
D. Риновірус
Е. Цитомегаловірус
6. Хворий К., 20 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на різкий біль голови, переважно в ділянці чола та скронь, відчуття жару, біль в очах, сухий кашель. При огляді обличчя одутле, червоне, слизова ротоглотки гіпеемійована, на м’якому піднебінні зернистість. Попередній діагноз. Призначити обстеження та лікування.
7. У хворого Р., 23 років, тривала гарячка, кон’юнктивіт, лімфаденіт, гіперемія слизової оболонки ротоглотки, зернистістьадньої стінки глотки. Внутрішні органи без патологічних змін. Попередній діагноз. З якими хворобами потрібно провести диференціальний діаноз? Призначити обстеження та лікування.
Відповіді
1. Дитину госпіталізувати в інфекційний відділ з діагнозом дифтерії і лікувати. Провести заключну дезінфекцію, бактеріологічне обстеження на коринебактерії дифтерії членів сім’ї, учнів класу. З’ясувати імунний стан контактних по дифтерії, за показаннями – ревакцинація. Спостерігати за осередком 7 днів..
2. Спостереження за контактними протягом 10 діб з щоденною термометрією. Бактеріологічне обстеження контактних. Вологе прибирання з хлорвмісними розчинами, часте провітрювання приміщення.
3. Грип. Змив із ротоглотки на віруси. Кров на РНГА з вірусами. Ліжковий режим. Патогенетична і симптоматична терапія.
4. А
5. С
6. Грип. Змив із ротоглотки на віруси. Кров на РНГА з вірусами. Ліжковий режим. Патогенетична та симптоматична терапія.
7. Аденовірусна інфекція. З грипом, лептоспірозом, виключити захворювання, які перебігаютьіз тривалою гарячкою (черевний тиф, паратифи, висипний тиф, малярією). Змив із ротоглотки на віруси. Кров на РНГА з аденовірусами. Патогенетична та симптоматична терапії.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.
3. Розв’язування ситуаційних задач.
Тема 3. Зоонози: лептоспіроз, сказ, сибірка.
Місце проведення: навчальна кімната, палати.
Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередках лептоспірозу.
Професійна орієнтація студентів.
Актуальність зумовлена значним поширенням і високим рівнем захворюваності на вірусні гепатити серед усіх вікових груп населення України, наявністю спалахів хвороби, серйозними економічними втратами. В Україні за останні п’ять років зріс рівень захворюваності лептоспірозом, відсоток тяжких і ускладнених форм збільшився. Перебіг лептоспірозу у людини не завжди типовий, що призводить до діагностичних помилок, на тлі яких виникають несприятливі висліди захворювання. Лептоспіроз належить до найбільш розповсюджених зоонозних інфекцій. Він зустрічається на всіх континентах, а в Україні спостерігається тенденція до зростання захворюваності на цю недугу. Саме з-за того, що основним джерелом інфекції є гризуни (рідко – домашні тварини), формуються стійкі природні та міські вогнища, які важко контролювати з-за тривалого виділення лептоспір зовні здоровими тваринами. Висока сприйнятливість людини та легкість інфікування обумовлюють можливість зараження під час перебування в природних вогнищах лептоспірозу. Така можливість не виключається також за наявності інфікованих гризунів в жилих приміщеннях, складах, фермах, під час догляду за хворими домашніми тваринами. Боротьба з лептоспірозом складна з-за поліорганності уражень, що проявляються поліморфізмом клінічних ознак.
Тернопільська область, як і територія всієї України, є несприятливою стосовно сказу. Тому практикуючим лікарям-інфекціоністам, дільничним терапевтам, невропатологам, епідеміологам необхідно постійно пам’ятати про можливість появи цієї хвороби серед населення. Особливого значення набуває специфічна профілактика для попередження захворювання на сказ.
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка лептоспірозу. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія, терапія. Лабораторні методи підтвердження діагнозу інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації
5. Загальна гігієна. Оцінка показників придатності харчових продуктів і води для їх використання.
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості лептоспірозу. Джерела збудників і основні чинники передачі.
2. Дезінфекційні заходи в осередку кишкових інфекцій. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.
3. Знати документацію для обстеження епідосередку.
Студент повинен вміти:
1. Заповнити термінове повідомлення.
2. Приготувати дезрозчини.
3. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.
4. Забрати матеріал для лабораторного обстеження контактних осіб.
Ситуаційні задачі
1. Чоловік 37 років хворіє 3 дні – захворювання розпочалося гостро, відчув мерзлякуватість, підвищилась температура до 39,6 С, була блювота «кавовою гущею». Приймав жарознижуючі без ефекту. Жовтяниця, що з`явилась сьогодні, обумовила госпіталізацію хворого з підозрою на вірусний гепатит. З анамнезу з`ясовано, що у домашньому господарстві хворий тримає кролів, нутрій, собаку. Під час огляду: у свідомості, температура 39,5 С; лице набрякле, гіперемоване, ін`єкція судин кон`юнктиви, крововиливи під кон`юнктиву з обох сторін. Позитивний симптом щипка, поодинокі петехії на шкірі в ділянці ключиць. Дихання жорстке. Тони серця приглушені, ритмічні. Язик сухий. Живіт не болючий, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, пальпується селезінка. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків, добовий діурез близько 300 мл, сеча червонуватого кольору.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. План лікування.
2. Хворий Н., 40 років, поступив в інфекційне відділення з попереднім діагнозом: Лептоспіроз. 1. Якими лабораторними дослідженнями можна підтвердити діагноз?
Еталони відповідей
1. Лептоспіроз.
1.2. Аналіз крові на білірубін, креатинін, активність трансфераз, коагулограма, РАЛ, аналіз сечі на уробілін і білірубін, аналіз калу на стеркобілін.
1.3. Антибіотики, протилептоспірозний імуноглобулін, дезінтоксикаційні та інші патогенетичні та симптоматичні засоби.
2. Мікроскопія крові і сечі в темному калі. Посів крові і сечі на поживне середовище. Наростання титру антитіл у PMA з лептоспірами. Біопроба на лабораторних тваринах.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.
3. Розв’язування ситуаційних задач.
Література
Основна:
Епідеміологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / М.А. Андрейчин, З.П. Василишин, Н.О. Виноград; за ред. І.П. Колеснікокової. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 576.
Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728.
Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.
Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 382 с.
Епідеміологія /А.А. Васильченко, О.М. Вернер, В.М. Гирін та ін. – К.: Здоров’я, 1993. – 464 с.
Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. – К.: Здоров’я, 1998. – 480 с.
Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. Изд. 3-е, доп. – Кишинев: Штиинца, 1983. – 582 с.
Ющук Н.Д., Жогова М.А., Бушуева В.В., Колесова В.Н. Эпидемиология: Учеб. пособие. – М.: Медицина, 1993. – 336 с.
Додаткова:
Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. – К.: Здоров’я, 1996. – 352 с.
Автор: ас. Завіднюк Н.Г.
Затверджено на засіданні кафедри
14.06.2013 р. протокол № 10
Переглянуто на засіданні кафедри
“______”______________р., протокол №____
