ДВНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ»

 

 

 

Навчальна програма

 

“ПАЛІАТИВНА МЕДИЦИНА”

 

Кафедра загального догляду за хворими

Спеціальність 8.12010006 «Сестринська справа»

освітньо-кваліфікаційний рівень – «магістр»

 

1. Пояснювальна записка і структура дисципліни.

Робоча навчальна програма з паліативної медицини є базовою у підготовці медичної сестри-магістра, які окреслені метою і завданням програми. Програма розрахована на 216 год., з них 12 год. – лекції; 60 год. – практичні заняття; 144 год. – самостійна позааудиторна робота. Під час вивчення дисципліни студенти оволодівають практичними навичками догляду за інкурабельними хворими. Особлива увага приділена психологічним аспектам паліативної медичної допомоги. Знання студентів з паліативної медицини оцінюються за 12 бальною шкалою. Оцінка за іспит виводиться як середня арифметична поточних оцінок. Студенти, які мають академічну заборгованість або не засвоїли практичні навички, до заліку не допускаються.

 

 

 

 

Опис навчального плану з дисципліни 

 

 

 

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ –

«ПАЛІАТИВНА МЕДИЦИНА»

1.     Описувати філософію і принципи хоспісу та паліативної допомоги, які можуть бути впроваджені в установах для підвищення якості допомоги в кінці життя.

2.     Обговорювати аспекти оцінки фізіологічної, психологічної, духовної і соціальної складових якості життя пацієнтів та іх сімей, які зіткнулися з небезпечною для життя хворобою або подією.

3.     Визначити фактори, які перешкоджають ефективному знеболюванню в кінці життя.

4.     Перечислити складові ретельної оцінки болю.

5.     Описати фармакологічні і нефармакологічні види лікування, які використовуються для полегшення болю.

6.     Визначити характерні симптоми, пов’язані з процесами в кінці життя у пацієнтів з різних вікових груп.

7.     Визначати можливі причини симптомів в кінці життя.

8.     Описувати оцінку симптомів в кінці життя.

9.     Описувати заходи втручання, які можуть запобігти або полегшити симптоми в кінці життя.

10.                  Обговорювати етичні аспекти та дилеми, які можуть виникати при лікуванні в кінці життя/паліативній допомозі.

11.                  Обговорювати специфічну роль спеціаліста по догляду в прийнятті етичних рішень.

12.                  Обговорювати попередні розпорядження та їх роль у запобіганні етичних дилем.

13.                  Визначати аспекти культури і вплив культури на паліативне лікування пацієнтів з різних вікових груп.

14.                  Обговорювати переконання, що стосуються смерті і вмирання, які існують в різних культурах.

15.                  Визначати важливість постійного спілкування з багатопрофільним колективом, пацієнтом і членами сім’ї протягом процесу закінчення життя.

16.                  Описувати важливі чинники, пов’язані з повідомленням поганих новин.

17.                  Визначати характеристики спілкування, яке пацієнт / члени сім’ї очікують від медпрацівників.

18.                  Визначити поняття втрати, скорботи, горя і відчуття тяжкої втрати.

19.                  Розрізняти предбачуване горе, нормальне горе, ускладнене горе і горе, що не визнається суспільством.

20.                  Описати три завдання і назвати п’ять чинників, які можуть зробити сильний  вплив на процес горя.

21.                  Назвати три міри втручання, які можуть допомогти полегшити нормальне горе.

22.                  Висловлювати словами розуміння питань, пов’язаних з горем і втратою внаслідок складних або травматичних обставин.

23.                  Назвати чотири системи підтримки, які може використовувати спеціаліст по догляду для подолання страху смерті і втрати.

24.                  Оцінити неминучу смерть пацієнта і назвати п’ять фізичних ознак і симптомів процессу вмирання і три ознаки смерті.

25.                  Оцінювати фізичні, психологічні, соціальні та духовні потреби і заходи втручання для вмираючого пацієнта і членів сім’ї.

 

 

Метою навчальної програми з паліативної медицини є: набуття медсестрами-магістрами практичних навичок з догляду за інкрабельними пацієнтами, засвоєння принципів паліативної медицини, ознайомлення з психологічними, соціальними і моральними аспектами спілкування з хворими і їх родичами.

 

Завдання предмету:

·        розуміння концепції і принципів паліативної медичної допомоги;

·        вміння правильно оцінювати клінічні прояви захворювання при його прогресуванні та обґрунтувати перехід від радикального до паліативного лікування;

·        вміння застосовувати основні методи інструментальної та медикаментозної корекції болю та інших ускладнень захворювання;

·        знання психологічних, етичних, соціальних та релігійних аспектів паліативної медицини;

·        вміння оцінювати якість життя хворих і визначати найбільш суттєві фактори, котрі впливають на неї.

 

Структура і зміст теоретичної частини програми.

Поняття про паліативну медичну допомогу: предмет, суб’єкт. Історія розвитку. Філософські і релігійні аспекти паліативного лікування.

Загальні принципи паліативної терапії хворих із термінальними формами захворювань (повага до життя, прагнення робити добро, пріоритет інтересів хворого, колегіальність у прийнятті важливих рішень тощо).

Якість життя. Критерії, які необхідні для її оцінки. Методики визначення якості життя (шкала ECOG, індекс Карновського).

Психологічні проблеми термінальних станів. Основні види психологічних реакцій, які спостерігаються в інкурабельних хворих, їх послідовність

Етичні проблеми термінальних станів. Положення Венеціанської декларації про перехід до паліативного лікування. Етичні питання взаємостосунків із хворим та його родичами.

Вибір методу лікування. Методи паліативного лікування, показання і протипоказання. Колегіальність у прийнятті рішень. Хоспіси, структура, завдання хоспісу.

Профілактика і лікування різних симптомів.

Боротьба з болем.

Визначення болю. Клінічні класифікації хронічного больового синдрому. Причини та механізми розвитку больового синдрому. Фактори, які видозмінюють сприйняття болю хворим. Діагностика болю, методи оцінки інтенсивності болю. Методи і засоби лікування хронічного больового синдрому. Класифікація методів знеболення: хірургічний, променевий та хіміотерапевтичний методи знеболення. Блокада нервів. Медикаментозна терапія (правила призначення ненаркотичних і наркотичних анальгетиків).

Профілактика і лікування розладів травної системи.

Нудота і блювання, причини. Медикаментозні антиеметичні засоби.

Гігієна порожнини рота.

Профілактика і лікування закрепів. Дієта, проносні засоби, механічні засоби очистки кишки.

Діарея, причини виникнення, призначення протидіарейної дієти і медикаментозних середників.

Догляд за пацієнтами зі стомами. Види стом. Захист шкіри. Правила застосування сечо- і калоприймачів.

Непрохідність кишечника. Встановлення причини непрохідності. Методи лікування.

Асцит. Причини, клінічні прояви, діагностика. Консервативні і хірургічні методи лікування.

Нориці. Визначення. Види нориць. Методи консервативного і хірургічного лікування.

Профілактика і лікування розладів дихальної системи.

Гідроторакс. Причини. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування.

Задишка. Причини. Лікування.

Методи усунення кашлю і гикавки.

Профілактика і лікування розладів сечовидільної системи.

Нетримання сечі. Патологічні і штучні причини. Гігієна хворих при нетриманні сечі, особливості догляду.

Затримка сечі. Ренальні та екстраренальні причини. Встановлення рівня затримки, методи її усунення.

Правила догляду за катетерами та епіцистостомою.

Профілактика і лікування уражень шкіри і м’яких тканин.

Шкірний свербіж. Причини свербежу, фактори, які його посилюють. Лікування.

Підвищена вологість шкіри. Методи осушення шкіри.

Лімфоедема. Причини виникнення. Правила догляду, прийоми лікувальної гімнастики і масажу. Медикаментозне лікування лімфоедеми.

Пролежні. Стадії розвитку пролежня. Профілактика і лікування.

Причини та механізми розвитку ендотоксикозу в онкологічних хворих.

Методи детоксикації. Корекція порушень білкового, жирового, електролітного та вуглеводного обмінів. Парентеральне харчування. Вітаміно- та гормонотерапія.

Кахексія. Клінічні прояви. Анорексія, методи корекції.

Кровотечі.

Легенева кровотеча (кровохаркання). Диференціальна діагностика кровохаркання. Перша медична допомога і лікування легеневої кровотечі.

Шлунково-кишкова кровотеча. Клініка, діагностика, перша медична допомога і лікування кровотеч з різних відділів шлунково-кишкового тракту.

Зовнішні кровотечі. Методи зупинки зовнішньої кровотечі. Види місцевих гемостатиків.

Останні години життя пацієнта.

Симптоми та ознаки наближення смерті. Припинення призначення препаратів та інших заходів, в яких вже немає потреби, «остання четвірка» медикаментів. Годування та поїння. Спілкування з родичами.

 

Структура і зміст практичної частини програми.

Обстеження пацієнтів із поширеним пухлинним процесом разом з лікарем або викладачем. Використовуючи деонтологічні принципи і правила комунікативної медицини, зібрати анамнез і провести фізикальне обстеження хворого. Оцінити даних інструментальних і лабораторних методів. За даними клінічного, інструментальних і лабораторних обстежень необхідно виділити ведучий синдром, який визначає тяжкість стану пацієнта. Разом з викладачем або лікарем-куратором з наявного арсеналу вибрати оптимальний метод або комбінацію методів лікування пацієнта. Оволодіння практичними навиками: догляд за стомами, профілактика пролежнів, правила лікувального масажу та ін.

 

Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни „Паліативна медицина” полягають в тому, що студент в своїй майбутній професійній діяльності повинен знати:

1.           Поняття про паліативну медицину.

2.           Паліативна та хоспісна допомога.

3.           Історія розвитку паліативної допомоги і медицини.

4.           Філософія паліативної допомоги.

5.           Роль медичної сестри в паліативній допомозі.

6.            Міждисциплінарний підхід до надання паліативної допомоги.

7.           Основні принципи діяльності хоспісів.

8.           Реакція пацієнта на майбутню втрату життя. Дослідження якості життя в паліативній медицині.

9.           Етико-деонтологічні особливості спілкування з безнадійно хворими пацієнтами та їхніми родичами.

10.      Основи танатології і танатотерапії.

11.      Роль медичної сестри у забезпеченні гігієни пацієнтів.

12.      Чинники, які впливають на гігієну порожнини рота.

13.      Порядок і терміни призначення наркотичних засобів у медичній практиці.

14.      Знеболювальні ступені ВООЗ.

15.      Тактика знеболювальної терапії при легкому, середньому та сильному болю.

16.      Способи введення анальгетиків.

17.      Седація і когнітивні порушення при терапії наркотичними анальгетиками.

18.      Ад’юванти та симптоматичні засоби у комплексній знеболювальній терапії.

19.        Клінічні ознаки наявності ВІЛ-інфекції у хворого на туберкульоз.

20.      Особливості надання паліативної допомоги пацієнтам з вірусом імунодефіциту та туберкульозом.

21.      Завдання медичної сестри та родичів при наданні паліативної допомоги вдома.

22.      Загальні принципи ізольованого медсестринського догляду.

23.      Надання паліативної допомоги та здійснення догляду в термінальній стадії.

24.      Медичний аспект паліативної допомоги хворим на СНІД та туберкульоз.

25.      Визначення ступеня ризику розвитку пролежнів у пацієнта.

26.      Проведення заходів щодо профілактики пролежнів.

27.      Оброблення шкіри за наявності пролежнів.

28.      Забезпечення правильного положення тіла за допомогою функціонального ліжка та інших пристосувань.

29.      Здійснення медсестринського процесу в ході надання паліативної допомоги при синдромі хронічного болю.

30.      Використання СД-І. Стандартного плану догляду за наявності болю (у дорослого пацієнта).

31.        Використання протоколу проведення первинної та поточної оцінки до плану СД-І.

32.      Використання лінійки зі шкалою для визначення інтенсивності болю.

33.      Використання шкали для оцінки визначення болю пацієнтом.

34.      Використання шкали для вербальної та невербальної оцінки послаблення болю.

35.      Здійснення медсестринського процесу при наданні допомоги онкологічним хворим у разі:

·        порушення дихання;

·        нудоти та блювання;

·        непрохідності кишок;

·        закрепу;

·        діареї;

·        асциту;

·        гідротораксу;

·        нориці;

·        порушення функцій органів сечової системи;

·        шкірного свербежу;

·        кровотеч;

·        порушень свідомості;

·        наявності стоми.

36.  Здійснення заходів стосовно запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в лікувальних закладах.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Всього годин 144