ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України»
Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ
медичного факультету
Модуль 2. Дитячі інфекції
Змістовий модуль 6. Диференційна діагностика інфекційних захворювань з екзантемою, дитячих респіраторних інфекцій та нейроінфекцій у дітей. Невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекційних захворюваннях та нейроінфекціях.
ЗАНЯТТЯ ПРАКТИЧНЕ №2
Тема 16. Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях
(6 ГОД.)
Мета: Вміти провести диференційний діагноз та надати невідкладну допомогу при дитячих респіраторних інфекційних захворюваннях. Навчитися збирати анамнез та епіданамнез у дітей, хворих на дитячі крапельні інфекції з метою клінічної діагностики цієї патології, визначати, критерії діагнозу, тяжкість захворювання, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями, призначати лікування, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі.
Конкретні цілі:
– визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених дитячих респіраторних інфекцій у дітей різного віку;
– визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених дитячих респіраторних інфекціях;
– демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на дитячі респіраторні інфекції;
– планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених дитячих респіраторних інфекціях;
– проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених дитячих респіраторних інфекціях;
– ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених дитячими респіраторними інфекційними захворюваннями.
Професійна орієнтація студентів:
Тема 16. Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях
У зв’язку із імунізацією дитячого населення захворюваність на дифтерію знизилася, але почастішали випадки цієї інфекції у дорослих та підлітків. Це призвело до необхідності продовжити ревакцинацію проти дифтерії населення вказаних вікових груп. Зараз спостерігається переважно дифтерія ротогорла, рідше гортані і носа. Захворювання має більш легкий перебіг, проте відзначається летальність від ускладнень, що виникають внаслідок пізньої діагностики та запізнілого введення протидифтерійної сироватки. Знання цієї патології особливо необхідне педіатрам, терапевтам, інфекціоністам, отоларингологам, невропатологам.
Інфекційний мононуклеоз – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке характеризується ураженням всіх лімфоїдних органів, що зумовлює зниження специфічного захисту організму, це у свою чергу сприяє виникненню вторинних бактерійних ускладнень, персистенції вірусу та рецидивуючому перебігу. Знання діагностичних критеріїв та особливостей патогенезу інфекційного мононуклеозу допоможе віддиференціювати його від
інших захворювань, та назначити ефективне патогенетичне лікування.
Паротитна інфекція є контагіозною інфекцією, сприйнятливість становить близько 70%. У дітей раннього віку, а також у ослаблених, які тривалий час приймали гормональні препарати паротитна інфекція має тяжкий перебіг. Після перенесення хвороби можуть розвинутись глухота, епілепсія, безпліддя, цукровий діабет. Лікар будь-якого профілю повинен встановити діагноз, вжити заходів до вчасної ізоляції хворого, дати термінове повідомлення до СЕС. Завдяки плановій активній імунізації в останні десятиріччя захворюваність на кашлюк значно знизилась. Стали переважати легкі та стерті форми хвороби, частіше спостерігаються випадки захворювань на цю недугу серед підлітків і дорослих. Особливо тяжко кашлюк перебігає в перші місяці життя дитини. Лікарі повинні вміти діагностувати це захворювання і надати кваліфіковану допомогу хворому.
Методика виконання практичної роботи. 9.00-12.00
Робота 1 Збір скарг та анамнезу у дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
Зібрати скарги:
– гарячка, млявість, блювання, судоми, зниження апетиту, болі в горлі, виділення з носа, кашель, висипка на шкірі, слизових оболонках, гнійні виділення з кон’юнктиви очей, світлобоязнь, порушення зору, болі в суглобах, болі в животі, розлади випорожнень, жовтяниця шкіри та слизових, темне забарвлення сечі, посвітління калу.
– гарячка, млявість, зниження апетиту, утруднене дихання носом, серозно-кров’янисті виділення з носа, хропіння вві сні, біль у ротогорлі, збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї, осиплий голос, “гавкаючий” кашель, задишка, висипка.
– біль у привушній ділянці при жуванні, припухлість привушних, підщелепних, під’язикової ділянок, сухість у роті, біль голови, головокружіння, нудота, блювання, поганий апетит, біль у животі оперізуючого характеру, здуття живота, проноси, біль у калитці з іррадіацією в пах, почервоніння, припухлість калитки.
– кашель переважає вночі: сухий, нав’язливий, поступово наростає,; вологий, малопродуктивний, із репризами, виділення в’язкого харкотиння в кінці кашлю, напади чихання, судом, апное, втрата свідомості; субфебрильна температура, нежить, блювання, крововиливи у склери, носові кровотечі.
2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез
– гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного, абдомінального, респіраторного синдромів, тонзиліту, приєднання висипки, її характер, час появи, етапність (є, немає), артралгічного синдрому, жовтяниці;
– контакт із хворим на інфекційну екзантему протягом 21 дня;
– вживання продуктів, що не підлягали термічній обробці, з овочесховищ за 3-18 діб до початку захворювання, схожа симптоматика у оточуючих, які вживали ті ж продукти
– гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного, респіраторного синдромів, болю у ротогорлі, хриплого голосу, гавкаючого кашлю;
– наростання проявів інтоксикації;
– збільшення шийних лімфовузлів
– приєднання набряку шиї, втрати голосу, задишки.
– приєднання висипки, умови, час її появи
– гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного синдрому, припухлості у привушних ділянках, приєднання симптомів ураження інших залозистих органів, ЦНС через 5-9 днів на фоні повторного підйому температури;
– поступовий початок захворювання із сухого, наростаючого кашлю, незначних
катаральних проявів, субфебрильної чи нормальної температури тіла;
– наростання кашлю в динаміці, поява нападів кашлю, апное (у новонароджених через 3-5 днів від початку хвороби, у старших – через 10-14 днів);
– контакт із хворим на подібне захворювання;
– відсутність щеплень (проти дифтерії, кашлюка, паротитної інфекції).
Завершення бесіди.
Робота 2.Фізикальні методи обстеження дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.
5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.
6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).
7. Проведення обстеження.
А. Огляд:
• Блідість, жовтушність чи гіперемія шкіри,
• висип (плями, папули, петехії, екхімози, везикули, пустули, булли, кірочки) на
гіперемованій чи незміненій шкірі, локалізація, яскравість, забарвлення,
• лущення епідермісу
• енантема на піднебінні (плями, папули, везикули, петехії)
• обкладений язик, «малиновий» язик;
• ангіна (катаральна, лакунарна, фолікулярна, некротична)
• висип на слизових кон’юнктив, зовнішніх статевих органів;
• кон’юнктивіт, кератит;
• припухлість, почервоніння шкіри навколо уражених суглобів, обмеження активних рухів
у них.
• гіперемія, жовтяниця, блідість шкіри, ціаноз, землисто-сіре забарвлення;
• висип (плями, папули, еритема, петехії,) на гіперемованій чи незміненій шкірі, локалізація, яскравість, забарвлення,
• зміни з боку носо- і ротогорла (ангіна, аденоїдит), гіперемія ротогорла із (без) ціанотичним відтінком, набряк слизових, нашарування на мигдаликах: острівцеві, плівчасті, виходять чи не виходять за межі мигдаликів, біло-сірі (біло-жовті), щільні (рихлі), погано (легко) знімаються, не розтираються (розтираються) між предметними скельцями, при знятті – поверхня мигдалика кровоточить (не кровоточить), з’являються знову (не з’являються);
• язик – обкладений,
• набряк підшкірної клітковини шиї,
• сукровичні виділення з носа, плівки в носових ходах;
• участь допоміжної мускулатури в акті дихання;
• припухлість привушних ділянок, шкіра над нею звичайного кольору, відстовбурчена мочка вуха, припухлість підщелепних, під’язикової ділянок, сухість ротової порожнини, гіперемія, інфільтрація вивідних проток слинних залоз; здуття живота; гіперемія, збільшення розмірів калитки.
• блідість шкіри, одутлість обличчя, повік, периоральний ціаноз, посилення ціанозу під час нападу кашлю, крововиливи у склери, петехії на обличчі, виразка на вуздечці язика, пупкова або пахова кила, випадіння прямої кишки;
• типовий напад кашлю із репризами, апное;
• тремор, збудження, пригнічення, судоми.
Б. Пальпація:
• Збільшені підщелепні, шийні, під-, надключичні, пахвові, пахові лімфовузли.
• гепатомегалія, спленомегалія.
• Тістувата, еластична, помірно болюча припухлість у привушній, підщелепній,
під’язиковій ділянці.
• Болючість при пальпації живота у епігастрії, над пупком, позитивні с-ми Мондора, Воскресенського, Мейо-Робсона.
• Збільшення в розмірах, ущільнення, різка болючість яєчка.
• Позитивні с-ми Керніга, Брудзінського, ригідність м’язів потилиці, посилення, пригнічення черевних рефлексів.
• Артеріальна гіпертензія, частий, твердий пульс.
В. Перкусія:
• розширення меж серцевої тупості,
• вкорочення легеневого звуку; легеневий звук із коробковим відтінком, вогнища
притуплення легеневого звуку, зменшення меж абсолютної серцевої тупості.
Г. Аускультація: жорстке, ослаблене дихання, сухі розсіяні, вологі різнокаліберні хрипи,
крепітація, тахіпное, тахікардія, аритмія, глухість тонів серця, систолічний шум на
верхівці.
• Пояснення результатів обстеження батькам дитини.
• Завершення бесіди.
Робота 3 Обгрунтування діагнозу. Призначити лікування: режим, дієта, серотерапія, антибіотики (при бактеріальних інфекціях та бактеріальних ускладненнях), місцева терапія (при паротитній інфекції), інгібітори протеаз, спазмолітики, десенсибілізуючі, дезінтоксикаційні, кортикостероїди (при тяжкому перебігу), адаптогени, полівітаміни, симптоматичні засоби, лікування ускладнень.
Комунікативні навички при повідомленні прогнозу лікування.
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних
результатів лікування, що призначається дитині.
5. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування,
дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші
пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 4 Оцінити результати додаткових досліджень:
• Загальний аналіз крові: еозинофілія, лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом лейко формули вліво, прискорення ШОЕ (при дифтерії)
• лейкопенія чи лейкоцитоз, лімфоцитоз, можливе прискорення ШОЕ (при вірусних інфекціях), поява атипових мононуклеарів, (при інфекційному мононуклеозі),
• виражений лейкоцитоз, лімфоцитоз (при кашлюку),
• Загальний аналіз сечі: підвищення рівня амілази.
• Біохімічний аналіз крові: підвищення рівня СРБ, диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок прямого, гіпертрансфераземія, підвищення тимолової проби, підвищення рівня амілази.
• Аналіз ліквору: лімфоцитарний плеоцитоз, протеїноррахія, реакція Панді (++),
підвищення тиску, нормальний чи знижений вміст цукру.
• Рентгенограма: емфізема, посилення легеневого малюнка, вогнищева інфільтрація
легень, інфільтрація коренів.
• Бактеріологічне дослідження: виділення коринебактерії дифтерії в мазках із ротогорла,
носа; виділення Bordetella pertussis із слизу задньої стінки глотки, харкотиння.
• Серологічні реакції: РА, РЗК, РНГА, РПГА, РГГА із специфічними діагностикумами,
наростання титру антитіл у динаміці; виявлення специфічних антитіл (Ig M, Ig G).
• Вірусологічне дослідження: мазків із носогорла, імунофлюоресценція, ПЛР.
Комунікативні навички при повідомленні результатів обстеження:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи
іншого обстеження.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння
результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи
зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Програма самопідготовки студентів
Тема 16. Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях
За базовими знаннями:
1. Основні ланки епідемічного процесу.
2. Поняття про активний та пасивний імунітет.
3. Допоміжні методи лабораторних досліджень (вірусологічні, серологічні,
імунофлюоресценція)
4. Характеристика збудника дифтерії.
5. Анатомо-фізіологічні особливості ротогорла, дихальних шляхів у дітей раннього віку.
6. Патоморфологічні зміни у органах та системах при дифтерії ротогорла, дихальних шляхів, носа та при її ускладненнях.
7. Бактеріологічні дослідження при дифтерії.
8. Вірусологічна характеристика збудника інфекційного мононуклеозу.
9. Патоморфологічні зміни при інфекційному мононуклеозі.
10. Вірусологічна характеристика збудника паротитної інфекції.
11. Патоморфологічні зміни при паротитній інфекції.
12. Характеристика збудника кашлюку.
13. Патоморфологічна характеристика змін в легенях при кашлюці.
14. Поняття про домінанту за Ухтомським.
15. Бактеріологічні і серологічні засоби лабораторної діагностики кашлюку.
16. Препарати, що застосовують у лікуванні інфекційних захворювань.
За темою заняття:
Провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу дитячих респіраторних інфекцій (дифтерії, інфекційного мононуклеозу, паротитної інфекції, кашлюку). Диференційна діагностика різних форм дитячих респіраторних інфекцій. Диференційна діагностика синдромів ангіни та крупу при різних інфекційних та неінфекційних захворюваннях. Тактика ведення хворого з синдромом крупу. Невідкладна допомога при крупі. Особливості перебігу апнойної форми кашлюку у дітей. Тактика ведення хворого на кашлюк з метою запобігання виникнення апное. Невідкладна допомога при зупинці дихання у хворих на кашлюк. Організація протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції при дитячих респіраторних інфекціях.
Перерва – 12.00-12.30
Семінарське обговорення теоретичних питань 12.30-14.00
1. Провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу дитячих респіраторних інфекцій (дифтерії, інфекційного мононуклеозу, паротитної інфекції, кашлюку).
2. Диференційна діагностика різних форм дитячих респіраторних інфекцій.
3. Диференційна діагностика синдромів ангіни та крупу при різних інфекційних та неінфекційних захворюваннях.
4. Тактика ведення хворого з синдромом крупу.
5. Невідкладна допомога при крупі.
6. Особливості перебігу апнойної форми кашлюку у дітей.
7. Тактика ведення хворого на кашлюк з метою запобігання виникнення апное.
8. Невідкладна допомога при зупинці дихання у хворих на кашлюк.
9. Організація протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції при дитячих респіраторних інфекціях.
Перерва – 14.00-14.15
Година самостійної роботи студентів– 14.15-15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;
– оцінювання студентів, якеі не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання. (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
ЗАВДАННЯ З НДРС
Підготувати реферат на тему: “Диференційно-діагностичні критерії алергічної та інфекційної екзантем у дітей”, “Клінічні прояви синдромів Лайєла і Стівенса Джонсона”.
ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Тема 16. Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях
Задача 1
Дитина 5 міс. вступила у дитяче інфекційне відділення зі скаргами на “гавкаючий” кашель, охриплість голосу, субфебрильну температуру тіла, хворіє 3-й день. Загальний стан поступово погіршується. При огляді відмічається блідість шкіри з периоральним, периназальним ціанозом, задишка, (яка з’явилась у день вступу до стаціонару); при аускультації легень – жорстке дихання, тахікардія.
1. Яке захворювання можна запідозрити у дитини?
2. Які додаткові обстеження слід провести із метою підтвердження діагнозу?
Задача 2
Дитині 8 років. Скарги на підвищення температури тіла до 39,4 °С, збільшення лімфатичних вузлів шиї, утруднення носового дихання, кволість. Хворіє шосту добу. При огляді дитина квола, температура тіла 39,2 °С, задньошийні лімфовузли 3,5х2,0 см, розміщені ланцюжком, тістуватої консистенції, не спаяні між собою, чутливі при пальпації, шкіра над ними не змінена за кольором, але натягнута, блискуча, передньошийні, надключичні, аксилярні –1,5х1,0 см, рухомі, не болючі, еластичні; ротогорло гіперемійоване, язичок збільшений за рахунок набряку, гіперемійований; мигдалики набряклі, закривають зів на 2/3, задня стінка глотки гіперемійована, зерниста; дихання через ніс утруднене, виділень немає. Живіт при пальпації м‘який, не болючий. Печінка виступає з під краю реберної дуги на 4,0 см, щільна, край гострий, чутливий при пальпації. Селезінка виступає з-під лівого краю реберної дуги на 1 см. В загальному аналізі крові: еритроцити – 3,24х1012/л, Hb – 116 г/л, КП – 0,9, лейкоцити – 12х109/л, е – 1%, п – 6%, с – 33%, л – 32%, м – 7%, атипові мононуклеари – 20%, ШОЕ – 15 мм/год.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Вкажіть основні критерії діагнозу.
3. Призначте лікування.
Задача 3
Дитина 9 років скаржиться на сильний біль голови, підвищення температури тіла до 39,5˚ С, блювання. Хворіє 6-ту добу. Захворювання розпочалось з появи припухлості в ділянці привушних залоз. З 4-ї доби припухлість почала зменшуватись, а сьогодні з’явились вищеперераховані скарги. При огляді стан дитини тяжкий. Шкіра бліда. Незначна болючість у ділянці привушних залоз. Визначається ригідність потиличних м’язів, помірно виражені симптоми Керніга і Брудзінського. Дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони ясні. ЧСС – 120 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Випорожнення і сечопуск без особливостей.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Якою повинна бути тактика лікаря “швидкої допомоги”?
3. Які допоміжні дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
Задача 4
Дитині 5 років. Скарги на сухий кашель, впродовж 8 діб, підвищення температури тіла до 37,8о С. Діагностовано гострий фарингіт. Призначено тепле пиття, полоскання горла 4-6 разів на добу відваром ромашки, розчином фурациліну, соляно-лужні інгаляції, гірчичники на грудну клітку. Кашель з кожним днем посилювався. Дитина часто хворіє ГРВІ. Профілактичні щеплення протягом останніх 4 років не проводилися. Дитячий садок невідвідує. Під час огляду ротогорла виник сухий надсадний кашель.
1. Яке захворювання можна запідозрити? Перелічіть критерії діагнозу.
2. Які симптоми можуть з’явитись у наступні дні?
3. Які дослідження слід провести для підтвердження діагнозу?
Тестові запитання:
1. В групі дитячого садка діагностовано паротитну інфекцію. Яка тривалість карантину в дитячому закладі?
A. 7 днів
B. 9 днів
C. 17 днів
D. 11 днів
E. До 21 дня
2. Дитині 10 років діагностовано паротитну інфекцію типову залозисту ізольовану форму середнього ступеню тяжкості. Призначте лікування.
A. дієта №10.
B. суворий ліжковий режим до 14 днів
C. Сухе тепло на уражену залозу
D. цефатоксим
E. лаферон.
3. Дитині 9 років діагностовано паротитну інфекцію типову форму, тяжкого ступеню. Призначте лікування.
A. дієта №10
B. суворий ліжковий режим до 14 днів
C. голодування до 4 діб
D. цефатоксим
E. рекомбінантний інтерферон
4. Дівчинка віком 5 років хворіє протягом 4-х днів. Захворювання почалося з підвищення температури до фебрильних цифр. На прийомі дільничний педіатр відмітив припухлість навколовушних, підщелепних, під’язикових слинних залоз і встановив діагноз паротитної інфекції. Вкажіть тип і форму захворювання згідно класифікації.
A. Типова, ізольована
B. Атипова, ізольована
C. Атипова, комбінована
D. Типова, комбінована
E. Атипова, стерта
5. При обстеженні хворої дитини, 5 років, стоматолог на підставі клінічних даних встановив діагноз паротиту. Яким з названих способів може передаватися це захворювання?
A. Трансмісивним.
B. Повітряно-краплинним
C. Через укус тварин
D. Фекально-оральним
E. Парентеральним
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання. (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
Відповіді на ситуаційні задачі
Тема 16
Відповідь на задачу №1
1. Дифтерія дихальних шляхів, локалізований круп, стенотична стадія, стеноз гортані ІІ ст.
2. Мазок із ротогорла і носа на дифтерійну паличку, бактеріоскопія мазків; РПГА із дифтерійним діагностикумом в динаміці; огляд дитини ЛОР-лікарем (пряма ларингоскопія).
Відповідь на задачу №2
1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середньої тяжкості, період розпалу, не ускладнений.
2. Критерії:
− збільшення лімфовузлів (поліаденопатія), аденоїдит, тонзиліт;
− гепатоспленомегалія;
− атипові мононуклеари;
3. Лікування:
− полоскання горла антисептичними розчинами (фурацилін 1:2000);
− вітамінотерапія (ревіт 1 драже 2 рази на день);
− десенсибілізуюча терапія (діазолін 0,025 г 2 рази на добу);
− при температурі тіла вище 38,5о С парацетамол 0,2 г.
Відповідь на задачу №3
1. Паротитна інфекція, типова, комбінована форма (паротит, серозний менінгіт), тяжкого ступеня, гладкий перебіг.
2. Госпіталізувати дитину в інфекційне відділення.
3. Спинномозкову пункцію.
Відповідь на задачу №4
1. Кашлюк, катаральний період. Критерії діагнозу: стійкий сухий кашель, що наростає, частіше турбує вночі.
2. Через 5-7 діб кашель стане нападоподібним, посилиться.
3. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, лімфоцитоз), бактеріологічне дослідження харкотиння на кашлюкову паличку (мазок чи методом «кашльових пластинок»)
Відповіді на тестові запитання:
1. ANSWER: E; 2. ANSWER: C; 3. ANSWER: E; 4. ANSWER: A; 5. ANSWER: B;
Студент повинен знати:
1. Основні ланки епідемічного процесу.
2. Поняття про активний та пасивний імунітет.
3. Допоміжні методи лабораторних досліджень (вірусологічні, серологічні,
4. імунофлюоресценція)
5. Характеристика збудника дифтерії.
6. Анатомо-фізіологічні особливості ротогорла, дихальних шляхів у дітей раннього віку.
7. Патоморфологічні зміни у органах та системах при дифтерії ротогорла, дихальних шляхів, носа та при її ускладненнях.
8. Бактеріологічні дослідження при дифтерії.
9. Вірусологічна характеристика збудника інфекційного мононуклеозу.
10. Патоморфологічні зміни при інфекційному мононуклеозі.
11. Вірусологічна характеристика збудника паротитної інфекції.
12. Патоморфологічні зміни при паротитній інфекції.
13. Характеристика збудника кашлюку.
14. Патоморфологічна характеристика змін в легенях при кашлюці.
15. Поняття про домінанту за Ухтомським.
16. Бактеріологічні і серологічні засоби лабораторної діагностики кашлюку.
17. Препарати, що застосовують у лікуванні інфекційних захворювань.
Студент повинен вміти
1. Виділити провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу дитячих респіраторних інфекцій (дифтерії, інфекційного мононуклеозу, паротитної інфекції, кашлюку).
2. Провести диференційну діагностику різних форм дитячих респіраторних інфекцій.
3. Провести диференційну діагностику синдромів ангіни та крупу при різних інфекційних та неінфекційних захворюваннях.
4. Курувати хворого з синдромом крупу.
5. Надати невідкладну допомогу при крупі.
6. Курувати хворого на кашлюк з метою запобігання виникнення апное.
7. Надати невідкладну допомога при зупинці дихання у хворих на кашлюк.
8. Організувати протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції при дитячих респіраторних інфекціях.
Джерела інформації:
Основні:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ «Медицинв». – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.
2. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. – 304 с.
3. Інфекційні хвороби у дітей / А.М.Михайлова, Л.О. Тріскова, С.О. Крамарєв, О.М. Кочеткова. – К.: Здоров’я, 1998, с.с. 35-37, 126-146, 171-178.
1. 2. Диференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей / Г.М. Зубик, К.С. Иванов, А.П. Казанцев, А.Л. Лесников. – Л.: Медицина, 1991, с. 57-106.
2. Медицина дитинства / Л,І, Алексеєнко, М.А. Анрейчин, А.А. Андрущук та ін.; За ред. П.С. Мощича. – К.: Здоров’я, 1991, с.с. 79-9, 189-204.
3. Руководство по инфекционным болезням у детей /В.Ф.Учайкин.–М.:ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998 – 809с.
4. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/books/meds_andr.pdf
5. Матеріали підготовки до практичних занять
Додаткова:
1. Георгіянц М.А., Белебезьєв Г.І., Крамарєв С.О., Корсунов В.А. Тяжкі форми менінгококової інфекції у дітей.- Харків: Золоті сторінки, 2006.- 176 с.
2. Annane D., Bellissant E., Bollaert P.E. et al. Corticosteroids for treating severe sepsis and septic shock (Review) The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
3. Cathie K., Levin M., Faust S.N. Drug use in acute meningococcal disease // Arch. Dis. Child. Ed. Pract.- 2008.- V.93.- P. 151-158.
4. Dart A.B., Mutter T.C., Ruth C.A., Taback S.P. Hydroxyethyl starch (HES) versus other fluid therapies: effects on kidney function (Protocol) The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
5. Dellinger R.P., Levy M.M.,Carlet J.M. Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2008 Crit Care Med 2008 Reprint
6. Fraser A., Gafter-Gvili A., Paul M., Leibovici L. Antibiotics for preventing meningococcal infections (Review) The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
7. Harnden A., Ninis N., Thompson M. Et al. Parenteral penicillin for children with meningococcal disease before hospital admission: case-control study // BMJ.- 2006.- V.332.- P. 1295-1299
8. Kersting F., Limbourg P., Kasper W. et al. Dobutamin – clinical studies into the cause of it’s different cardiovascular effects The Cochrane Library 2009, Issue 1
http://www.thecochranelibrary.com
9. Manchanda V., Gupta S., Bhalla P. Meningococcal disease history, epidemiology, pathogenesis, clinical manifestations, diagnosis, antimicrobial susceptibility and prevention // Indian J. Medical Microbiol..- 2006.- V. 24.- P. 7-19
10. Mtitimila E.I., Cooke R.W. Antibiotic regimens for suspected early neonatal sepsis (Review) The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
11. Oral U., Aribogan A., Isik G. et al. The effect of continuous low-dose furosemid infusion on acute renal failure The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
12. Paul M., Grozinsky S., Soares-Weiser K., Leibovici L. Beta lactam antibiotic monotherapy versus beta lactam-aminoglycoside antibiotic combination therapy for sepsis (Review) The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
13. Pollard A. J., Nadel S., Ninis N. et al. Emergency management of meningococcal disease: eight years on // Arch. Dis. Child.- 2007.- V. 92.- P. 283-286
14. Vidal L., Borok S., Gafter-Gvili A. et al.M Aminoglycosides as a single antibiotic versus other (non-aminoglycosides) antibiotics for the treatment of patients with infection (Protocol) The Cochrane Library 2009, Issue 1 http://www.thecochranelibrary.com
15. Zimmerman J.J. History of Adjunctive Glucocorticoid Treatment for Pediatric Sepsis: Moving Beyond Steroid Pulp Fiction Toward Evidence-based // Med. Pediatr. Crit. Care Med.- 2007.- V.8.-P. 530-539.
Автор: Волянська Л. А.
Затверджено на засіданні кафедри
«26» «06» 2013р., протокол №10
