Методична вказівка

для студентів фармацевтичного факультету.

ЗАНЯТТЯ № 6 (практичне – 6 годин)

 

Теми: АДРЕНОМІМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ( адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат, мезатон, ефедрину гідро хлорид, нафтизин, ізадрин, сальбутамол, галазолін, фенотерол, добутамін ). АДРЕНОБЛОКУЮЧІ ТА СИМПАТОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ ( празозин, анаприлін, атенолол, доксазозин, метопролол, резерпін, метилдофа ).- 6 год.

 

Мета:  На основі знань фармакодинаміки,  фармакокінетики і механізмів дії адренергічних засобів           вміти обгрунтувати їх застосування в конкретних ситуаціях і виписати в рецептах.

 

Професійна орієнтація студентів

Адреноміметичні речовини широко використовуються в клініці при різних невідкладних станах: шоках, зокрема анафілактичному, колапсі, зупинці серця,  приступах бронхіальної астми,  гіпоглікемічній комі тощо.  Адреноблокуючі засоби,  зокрема   β-адреноблокатори,  є одними з найефективніших препаратів в лікуванні ішемічної хвороби серця,  артеріальної гіпертензії,  серцевих аритмій.

 

1. Методика виконання практичної роботи:

– 9.00-12.00 год.

 

Тема  практичного заняття.

Адреноміметичні засоби.

Адреноблокуючі та симпатолітичні засоби.

Робота 1.

 Вивчити матеріал теми і виписати в рецептах в різних лікарських формах:

 дофамін,  адреналіну гідрохлорид,  норадреналіну гідротартрат,  мезатон,  нафтизин,  ізадрин,  сальбутамол,  ефедрину гідрохлорид,  фентоламіну гідрохлорид,  празозин,  піроксан,  анаприлін,  атенолол, ацебутолол,  талінолол,  резерпін.

 

Робота 2.  Перевірити засвоєння фармакології адреноміметичних,  адреноблокуючих і симпатолітичних засобів шляхом відповіді на такі питання (самоконтроль):

1. Які препарати належать до групи адреноміметичних?  адреноблокуючих? симпатолітичних засобів?

2. Які лікарські засоби використовують для ліквідації колапсу?

3.Чому не можна використовувати адреналін і норадреналін для корекції гіпотензії при фторотановому наркозі? 

4. Чому адреналін знижує внутрішньоочний тиск?

5. Чому адреналін і ефедрин викликають гіперглікемію?

6. Які препарати використовують для лікування бронхіальної астми?

7. Які препарати використовують для лікування гострого риніту?

8. Які препарати належать до кардіоселективних бета-адреноблокаторів?

9. Які препарати з бета-адреноблокаторів мають внутрішню симпатоміметичну активність?

 

Робота 3.  Визначити засоби,  найбільш доцільні для використання у таких ситуаціях:

1.  Для підвищення артеріального тиску під час оперативного втручання під фторотановим наркозом;

2. Для зняття приступу ядухи при бронхіальній астмі у хворого з ішемічною хворобою серця;

3. У хворого з геморагічним (або кардіогенним) шоком для нормалізації периферичного кровообігу;

4.  У хворого з порушенням серцевого ритму та гіпертонічною хворобою;

5.  При гострому риніті для полегшення носового дихання.

 

Робота 4.  Проаналізувати ситуації і відповісти на питання:

1.  З метою усунення набряку слизової оболонки носа, в зв’язку з гострим ринітом, хворий використовував лікарський засіб в краплях для носа.  Після 3-х днів регулярного застосування цього препарату він перестав діяти.

Який препарат був використаний і як називається це явище?

2.  У хворого, який знаходиться на лікуванні в інфекційному відділенні, під час критичного зниження температури тіла різко погіршився загальний стан.  Лікар діагностував колапс.  Які засоби слід використати для корекції артеріального тиску?

 

2. Програма  самопідготовки студентів

Тема практичного заняття.

 Адреноміметичні засоби. Адреноблокуючі та симпатолітичні засоби .

1.Поняття про адренорецептори,  їх локалізація. Класифікація засобів,  які впливають на адренорецептори.

2.Фармакодинаміка,  механізм дії і застосування адреналіну, дофаміну.

3.Порівняльна фармакологічна характеристика норадреналіну,  мезатону,  нафтизину,  ізадрину і сальбутамолу.

4. Фармакодинаміка,  механізм дії, застосування ефедрину.  Тахіфілаксія. 

5.Показання до застосування адреноміметичних засобів.

6.Альфа-адреноблокуючі засоби,  фармакокінетика,  фармакодинаміка,  механізм дії,  застосування.

7.Бета-адреноблокатори: механізм дії,  фармакокінетика,  фармакодинаміка,  застосування,  побічні ефекти.

8.Кардіоселективні бета-адреноблокатори.  Бета-адреноблокатори з внутрішньою симпатоміметичною активністю.

9.Фармакодинаміка,  механізм дії,  застосування,  побічні ефекти симпатолітичних засобів.

 

3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

– 12.30-14.00 год.

 

4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

Завдання 1.  Виконати індивідуальне контрольне завдання.  Можливий варіант:

1.  Виписати в рецептах, указати групову  належність і показання до застосування: мезатон, ізадрин у флаконах, анаприлін у таблетках, ефедрину гідрохлорид у таблетках.

2. Перерахувати засоби з групи β-адреноблокаторів.

3.  Проаналізувати клінічну ситуацію.

З метою підвищення артеріального тиску (АТ) при колапсі, хворому з недіагностованим цукровим діабетом ввели в вену лікарський засіб.  АТ підвищився, але виникла гіперглікемічна кома. Який препарат ввели хворому? Який лікарський засіб треба було використати у цій ситуації для підвищення артеріального тиску?

1.Який препарат належить до β-адреноміметиків?

А. Ізадрин*

В. Анаприлін

С. Адреналін

D. Фентоламін

Е. Резерпін

2. Який препарат палежить до α- адреноблокаторів?

А. Фентоламін*

В. Адреналін

С. Октадин

D. Мезатон

Е. Анаприлін

3. До якої групи засобів належить анаприлін?

А. β-адреноблокатори*

В. α-адреноблокатори

С. α,β-адреноміметики

D. Симпатолітики

Е. β-адреноміметики

4. Яка речовина є медіатором в адренергічних синапсах?

А. Норадреналін*

В. Адреналін

С. Ацетилхолін

D. Мезатон

Е. Дофамін

5. Який шлях введення норадреналіну?

А. Внутрішньовенний*

В. Внутрішньом’язовий

С. Пероральний

D. Підшкірний

Е. Внутрішньошкірний

 

5.  Контроль знань перевіряється шляхом виконання в переддень практичного заняття студентами завдань по системі Moodle або шляхом письмового розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу

 

6.  Студент повинен знати:

1.     Поняття про адренорецептори,  їх локалізація. Класифікація засобів,  які впливають на адренорецептори.

2.     Фармакодинаміка,  механізм дії і застосування адреналіну, дофаміну.

3.     Порівняльна фармакологічна характеристика норадреналіну,  мезатону,  нафтизину,  ізадрину і сальбутамолу.

4.     Фармакодинаміка,  механізм дії, застосування ефедрину.  Тахіфілаксія. 

5.     Показання до застосування адреноміметичних засобів.

6.     Альфа-адреноблокуючі засоби,  фармакокінетика,  фармакодинаміка,  механізм дії,  застосування.

7.     Бета-адреноблокатори: механізм дії,  фармакокінетика,  фармакодинаміка,  застосування,  побічні ефекти.

8.     Кардіоселективні бета-адреноблокатори.  Бета-адреноблокатори з внутрішньою симпатоміметичною активністю.

9.     Фармакодинаміка,  механізм дії,  застосування,  побічні ефекти симпатолітичних засобів.

 

7.Студент повинен вміти:

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

 

8. Джерела інформації:

А – основні

1.            Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.

2.            Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.

3.            СтефановО.В., Кучер В.Г. Фармакологія з загальною рецептурою. Посібник. / Автори: Стефанов О.В., Кучер В.Г. – К.: Англ. мов., 2007. – 318 с.

4.            http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/

5.            Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.

6.            Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні і фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків (Навчальний посібник) // Тернопіль: Укрмедкнига. – 1998. – 131 с.

В – додаткові

1.            Скакун М.П. Основи доказової медицини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.

2.            Скакун М.П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 372 с.

3.            Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.

4.            Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.

5.            Клиническаяфармакология (Учебник для студентовмедицинскихвузов) – 3-е узд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 520 с.

6.            Посохова К.А., Вікторов О.П. Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія): Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 296 с.

7.            Фармакотерапія: підручник для студентів фармацевтичних факультетів / Під. ред. О.В. Крайдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 644 с.: іл.

8.            Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 338-421.

9.            Чекман І.С., Маланчук В.О., Рибачук А.В. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.: іл. – Бібліогр.: с. – 250 с.

10.       Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическаятерапевтическаястоматология: Учебн. пособ. / А.И. Николаев, Л.М. Цепов – 3-е узд. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 548 с.

11.       Загальна фармакокінетика / За ред. акад. Б.А. Самури. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 356 с.

12.       Скакун Н.П. Клиническая фармакогенетика. – Киев: Здоров’я, 1981. – 200 с.

13.       Скакун Н.П. Основы фармакогенетики. – Киев: Здоров’я, 1976. – 168 с.

14.       Кравченко І.А. Фармакогеномика з основами фармакогенетики: Навч. пос. – Одеса: Астропринт, 2005. – 144 с.

15.       Бажора Ю.І. Фармакогенетика: досягнення і перспективи. – Одеса: «Друк», 2003. – 140 с.; іл., табл.

16.       Сміян С.І. та ін. Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.

17.           Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. — Х.: Прапор, 2007. — 184 с.

18.           Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. — К.: Четвертахвиля, 2009. — 192 с.

19.           Медична генетика/О. Я. Гречаніна, Г. Хоффман, Р. В. Богатирьова [та ін.]; за ред.: О. Я. Гречаніної, Р. В. Богатирьової, О. П. Волосовця. – 2007.

 

 

 

Методичну вказівку склали: доц. Мосейчук І.П., доц. Пида В.П., ас. Вольська А.С.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

4.01.2013 р. протокол №  7

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

27.08.2013р. протокол №1