МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Методика визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень.– 2 год.

           2. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища. – 2 год.

           3. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення СО₂, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень). – 2 год.

Мета: 1. Знайомство з геометричними і об’єктивними методами оцінки штучного освітлення.          2. Навчитись давати гігієнічну оцінку різним джерелам штучного освітлення та рівням освітленості.

3.Навчитися складати рекомендації по запобіганню ультрафіолетової недостатності у дітей та дорослих.

4. Засвоїти методику санації повітря за допомогою УФ- опромінення та її ефективність.

5. Оволодіти основними методами відбору проб повітря для санітарно-хімічного аналізу. 6. Освоїти методику визначення диоксиду вуглецю в повітрі експрес-методом.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Видима частина сонячного спектру має велике фізіологічне значення. Тому всі лікувально-профілактичні приміщення повинні мати достатнє природне освітлення. У випадку недостатнього природного освітлення ( у вечірній час, при поганій погоді), а також для створення додаткового інтенсивного освітлення на робочому місці повинні використовуватися джерела штучного освітлення. Сучасний стан науки дає можливість наблизити штучне освітлення за його біологічно позитивними якостями до природного за допомогою впровадження нових джерел освітлення.

“Світло фактично здовжує свідоме існування людини, і в цьому насамперед його велике значення”, – писав академік С.І. Вавілов.

Ультрафіолетова частина сонячного спектру має велике фізіологічне значення. Під її впливом в організмі посилюються обмінні процеси, інтенсифікується трофіка і  регенерація тканин, виробляється вітамін Д. При недостатньому УФ-опроміненні   в організмі відбуваються зміни, повязані з недостатнім утворенням вітаміну Д (рахіт, остеопороз, остеомаляція, зниження опірності організму), а також, порушенням фосфорно-кальцієвого обміну (короткозорість, сколіози тощо).

Тому, для профілактики ультрафіолетової недостатності слід використовувати крім природної сонячної радіації ще й штучні джерела ультрафіолетового випромінювання. Особливо незамінними є  штучні УФ джерела раціації для санації операційних, перев’язочних та інших лікарняних приміщень.

Наявність в приміщенні людей, тварин, птиці приводить до забруднення повітря продуктами метаболізму. У повітрі, що видихається міститься 15,1 – 16 % кисню і 3,4- 4,7 % вуглекислоти, воно насичене водяними парами і має температуру близько 37 °С. В повітря приміщень надходять  патогенні мікроорганізми (стафілококки, стрептококки та інші ), а також хімічні сполуки (аміак, сірководень, леткі жирні кислоти, індол, скатол, меркаптан та ін.), зменшується кількість легких іонів і накопичуються важкі. Зміни фізико-хімічного складу повітря несприятливо відбиваються на самопочутті і працездатності людини. Визначити в повітрі всі продукти метаболізму досить важко, тому якість повітряного середовища оцінюють опосередковано за інтегральним показником – вмістом вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО₂ в приміщенні – 0,1% або 1,00. Лікар повинен вміти оцінювати стан повітряного середовища приміщень (функціональних і допоміжних приміщень лікувальних закладів, жилої кімнати і ін.).

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год. 

І. Тема №1 “Методика визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень”

Робота 1. Визначення освітленості методом “ВАТТ”, або за питомою потужністю:

– вимірюють площу приміщення, S, м²;

– визначають сумарну потужність світильників, å Вт;

– розраховують питому потужність в приміщенні;

                                  åВт/S м² = Вт/м²

Величина питомої потужності залежить від висоти підвісу світильника, площі приміщення і рівня освітленості, який необхідно створити в даному приміщенні (табл. 35-36, ст.110. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. Ю.П. Пивоваров и др.).

Робота 2. Визначення яскравості. Яскраві джерела штучного світла можуть несприятливо впливати на орган зору і нервову систему. Блискучі нитки незахищеної лампи розжарювання при їх спогляданні дають відчуття освітлення, яке ще довго триває після того, як очі перестали дивитись. Наявність яскравого джерела світла не тільки перед очима, але і в бокових частинах поля зору дає зниження всіх зорових функцій (гострота зору, швидкість сприйняття і т.д.), відволікає увагу, втомлює очі, нервову систему і в результаті знижується  працездатність. Тому яскравість джерел світла підлягає нормуванню і контролю.

Яскравість можна визначити спеціальним приладом – яркоміром, чи за допомогою візуального люксметра,  або розрахувати.

І.  Розрахунок за формулою:

В = ( n l2 /103 x S),  (одиниці вимірювання – кілоніти, КНТ),

де, n-показники гальванометра в люксах;

                 l – відстань в см від досліджуваної поверхні;

                 s – площа отвору фотоелементу в см;

                 103- (перерахунок в кілоніти) КНТ.

ІІ. Розрахунок за рівнем освітленості.

За допомогою люксметра визначають ступінь освітленості в люксах (лк).  Результат вимірювання множать на 27х10-6; отримують результат яскравості в нітах, для переведення в кілоніти множать на 1000.

Задача. Освітленість за шкалою візуального люксметра рівна 25 лк, для затемнення застосовується світлофільтр із значенням 1000.

Яскравість= 25 х 27 х 10-6х1000=675х1000/1000000=675/1000=0,675 (кілоніт), або 675 (ніт).

Яскравість видимих частин світильників загального освітлення в школах і лікарнях не повинна перевищувати 2000 ніт, а в інших випадках (громадські приміщення, театри, концертні зали і т.п.) – 5000 ніт. При наявності місцевого освітлення яскравість видимих частин джерел світла (бра, настільні лампи) не повинна перевищувати 2000 ніт.

Робота 3  Рівномірність штучного освітлення в приміщенні визначають вимірюванням освітленості в трьох точках по діагоналі і в місці, яке має максимальну освітленість. Потім розраховують, в скільки разів освітленість в темнішому місці слабша, ніж освітленість  найяскравішого місця. У нормі цей показник Еmax/Emin дорівнює 1,5 – 2 для різних типів світильників.

Робота 4. Визначити штучну освітленість на робочому місці.

       У вечірній час  штучне освітлення вимірюють так само, як і природне за допомогою люксметра. А в денний період – або за допомогою штор – затемнення кімнати, або за наближеним розрахунком:

                 Ештучне = Есумарне – Еприродне;

тобто спочатку визначаємо при ввімкнених лампах рівень сумарної освітленості, потім визначаємо при вимкненому штучному освітленні рівень природного і, нарешті, за їх різницею отримуємо результат наближеного рівня штучного освітлення.

ІІ. Тема № 2 “Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.”

Робота 1. Оцінка ефективності санації повітря

Для оцінки ефективності санації повітря необхідно провести посів повітря на чашки Петрі з поживним середовищем аспіраційно – седиментаційним методом Ю.Кротова до і після опромінення. Оцінка мікробного забруднення повітря проводиться шляхом визначення показника мікробного забруднення повітря, мікробного числа ( загальна кількість мікроорганізмів в 1 м³ повітря).

Мікробне число розраховується за формулою:

М.ч. = А х 1000/ Т х V,     де,

М.ч.- кількість мікробних тіл в 1 м³ повітря;

 А  – кількість колоній на чашці Петрі;

 Т –  час забору повітря, хв;

 V –  швидкість пропускання повітря, л/хв.

Бактерицидна дія ультрафіолетової радіації  характеризується ступенем ефективності, який показує, на скільки процентів зменшилось число  мікроорганізмів в 1 м³ повітря після санації, або коефіцієнтом ефективності, який показує, в скільки разів зменшилась кількість мікроорганізмів в тому ж обємі.

Санація рахується ефективною, якщо ступінь ефективності становить 80 % і більше, а коефіцієнт ефективності – не менше 5.

Отримане після санації повітря мікробне число порівнюють також з рекомендаціями допустимого бактеріального забруднення повітря закритих приміщень, які представлені в таблиці.

Основні показники для оцінки мікробного  забруднення (ступеня чистоти) повітря деяких приміщень

Для визначення бактерицидного ефекту УФ-опромінення студенти здійснюють бактеріальний посів повітря за допомогою апарату Кротова на чашці Петрі з мясопептонним агаром до і після опромінення приміщення ультрафіолетовими променями. Підрахунок колоній в чашці Петрі здійснюють самі студенти.

Робота 2 Визначення ефективності УФР біологічним методом (визначення еритемної дози)

Еритемну дозу визначають за допомогою біодозиметра М.Ф. Горбачова, який являє собою планшетку з 6-ма отворами (1,5 х 1,0 см), котрі зачиняються рухомою пластинкою.

Для визначення еритемної дози біодозиметр закріплюють на незасмаглій частині тіла ( внутрішня частина передпліччя). Доцільно зазначити на шкірі (кульковою ручкою) розташування і номер віконець. Досліджуваних розташувати на відстані 0,5 м від джерела УФР (після прогріву лампи 10-15 хв) і відчиняють кожне віконце на 1 хвилину. Таким чином, віконце № 1 опромінюється 6 хв, № 2 – 5 хв, № 3 – 3 хв, № 4 – 3 хв, № 5 – 2 хв, № 6 –

1 хв. (в залежності від потужності джерела та інших умов час опромінення і відстань до джерела можуть бути іншими).

Контроль появи еритеми проводять через 18-20 годин після опромінення. Еритемну дозу визначають у хвилинах за номером віконця, де еритема буде найменшою.

Фізіологічна доза складає  1/2 -1/4 еритемної, а профілактична – 1/8 еритемної дози.

Профілактичну дозу розраховують за формулою: Х = ( В / С )2 х А хв,

де: В – відстань в метрах, на якій будуть розставлені пацієнти;

С – стандартна відстань в метрах, по якій визначалась еритемна доза;

А – еритемна доза на стандартній відстані, хв.

Примітка. Як зазначено раніше, студенти один у одного на занятті лише опромінюють шкіру через дозиметр Горбачова, номерують на шкірі віконця кульковою ручкою, а через 18 – 20 годин вдома визначають еритемну дозу, розраховують фізіологічну та профілактичну дозу, заносять в протокол. Про результати роботи звітують на наступному занятті

ІІІ  Тема № 3 “Методика санітарно-хімічного дослідження повітря житлових і громадських приміщень (визначення СО₂ та окиснюваності повітря як показників його антропогенного забруднення) та оцінка ефективності їх вентиляції”.

Робота 1. Визначити вміст діоксиду вуглецю в повітрі (див Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. (За ред. І.І. Даценко. –Львів: Світ. -1992. -С.43-47).

Робота 2. Провести гігієнічну оцінку повітря приміщень за результатами санітарно-хімічних і бактеріологічних показників (ситуаційна задача).

Робота 3.Розрахувати необхідний обєм вентиляції для людини (ситуаційна задача).

Робота  4. Обгрунтувати кубатуру аудиторії (ситуаційна задача).

Робота 5.Оцінити штучну вентиляцію приміщення ( ситуаційна задача).

Експрес-метод визначення СО₂ в повітрі грунтується на реакції вуглекислоти з розчином соди. В шприц обємом 100 мл. набирають 20 мл. 0,005% р-ну соди з фенолфталеїном, що має рожеве забарвлення. Потім засмоктують 80 мл повітря і струшують на протязі 1 хв. Якщо розчин не знебарвлюється, то повітря обережно витискають з шприца і знову набирають порцію повітря і струшують ще 1 хв. Так операцію проводять 3-4 рази. Якщо розчин після цього не знебарвився, то повітря добавляють невеликими порціями (по 10-20 мл) до повного знебарвлення при активному струшуванні шприца. Знаючи загальний обєм повітря, що пройшов через шприц, концентрацію СО₂ визначають по таблиці 1.

                                                                                               Таблиця 1

Залежність вмісту СО₂ в повітрі від об’єму повітря, що знебарвило 20 мл 0,005 % розчин соди

Для оцінки ступеня забруднення повітря в приміщенні необхідно знати і число мікробних тіл в 1м.³ повітря. Чистота повітря по показниках бактеріологічного дослідження проводиться по таблиці 2.

                                                                                  Таблиця 2.

Оцінка чистоти повітря по показниках бактеріологічного дослідження в різні періоди року.

Ступінь забруднення повітря в кількості оцінюється шляхом співставлення концентрації СО₂ і числа мікробних тіл в 1м ³ повітря з відповідними нормативами.

 

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема №1 “Методика визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень”

Контрольні питання:

1.      Гігієнічне значення штучного освітлення.

2.      Класифікація джерел штучного освітлення.

3.      Характеристика різновидів освітлювальної арматури ламп розжарювання.

4.      Недоліки люмінесцентних ламп (у порівнянні з лампами розжарювання).

5.      Переваги люмінесцентних ламп над лампами розжарювання.

6.      Методи визначення штучного освітлення приміщень (за питомою потужністю, рівномірністю освітлення, об’єктивним методом).

ІІ. Тема № 2 “Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.”

Контрольні питання:

1.      Ділянки УФ-випромінювання, особливості їх дії на організм та навколишнє середовище.

2.      Біодоза і спосіб її визначення..

3.      Ознаки УФ- недостатності і ” сонячного ” голодування.

4.      Покази і протипокази для УФ-опромінення людей.

5.      В яких випадках виникає потреба в опроміненні обєктів оточуючого середовища.

6.      Види штучних джерел УФ-випромінювання, їх характеристика, основні технічні дані.

7.      Апарати і пристрої для  УФ- опромінювання людей. Типи фотаріїв.

8.      Способи вимірювання УФ- радіації .

ІІІ  Тема № 3 “Методика санітарно-хімічного дослідження повітря житлових і громадських приміщень (визначення СО₂ та окиснюваності повітря як показників його антропогенного забруднення) та оцінка ефективності їх вентиляції”.

Контрольні питання:

1.      Джерела забруднення повітря закритих приміщень.

2.      Антропогенний вплив на повітряне середовище і на здоровя людей.

3.      Фізичні, хімічні і бактеріологічні показники забруднення повітря приміщень.

4.      Санітарно-показове значення СО₂ в повітрі приміщень і експрес-метод його визначення.

5.      Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм людини.

6.      Гігієнічне значення природної вентиляції і засоби її підсилення.

7.      Типи штучної вентиляції і принципи її використовування в приміщеннях з різними ступенями забруднення.

8.      Основні параметри, які характеризують вентиляцію.

9.      Гігієнічне обгрунтування обєму і кратності вентиляції приміщень.

10.  Принципи розрахунку обєму вентиляції приміщень антропометричним методом.

11.  Методи оцінки ефективності вентиляції.

12.  Поняття про кондиціювання повітря.

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

1.     Гігієнічне значення штучного освітлення.

2.     Класифікація джерел штучного освітлення.

3.     Характеристика різновидів освітлювальної арматури ламп розжарювання.

4.     Недоліки люмінесцентних ламп (у порівнянні з лампами розжарювання).

5.     Переваги люмінесцентних ламп над лампами розжарювання.

6.     Методи визначення штучного освітлення приміщень (за питомою потужністю, рівномірністю освітлення, об’єктивним методом).

7.     Ділянки УФ-випромінювання, особливості їх дії на організм та навколишнє середовище.

8.     Біодоза і спосіб її визначення..

9.     Ознаки УФ- недостатності і ” сонячного ” голодування.

10. Покази і протипокази для УФ-опромінення людей.

11. В яких випадках виникає потреба в опроміненні обєктів оточуючого середовища.

12. Види штучних джерел УФ-випромінювання, їх характеристика, основні технічні дані.

13. Апарати і пристрої для  УФ- опромінювання людей. Типи фотаріїв.

14. Способи вимірювання УФ- радіації .

15. Джерела забруднення повітря закритих приміщень.

16. Антропогенний вплив на повітряне середовище і на здоровя людей.

17. Фізичні, хімічні і бактеріологічні показники забруднення повітря приміщень.

18. Санітарно-показове значення СО₂ в повітрі приміщень і експрес-метод його визначення.

19. Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм людини.

20. Гігієнічне значення природної вентиляції і засоби її підсилення.

21. Типи штучної вентиляції і принципи її використовування в приміщеннях з різними ступенями забруднення.

22. Основні параметри, які характеризують вентиляцію.

23. Гігієнічне обгрунтування обєму і кратності вентиляції приміщень.

24. Принципи розрахунку обєму вентиляції приміщень антропометричним методом.

25. Методи оцінки ефективності вентиляції.

26. Поняття про кондиціювання повітря.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1. Площа стоматологічного кабінету 25 м², він освітлюється 4 люмінесцентними лампами, кожна по 100 вт, напруга в мережі 220 в, висота підвісу ламп – 3 м. Визначити освітленість в кабінеті.

Питома потужність=  4 х 100 / 25 = 16 вт/м².

У таблиці 36 (табл. 35-36, ст.110. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. Ю.П. Пивоваров и др.) знаходимо, що за даних умов питома потужність – 16 вт м² відповідає рівню освітленості 200 лк. За таблицею 35 визначаємо, що дана величина освітленості відповідає  найменшій нормативній освітленості для даної групи приміщень (кабінет терапевтів, гінекологів і інших спеціалістів, для оглядових і ін.).

Задача 2. Визначення яскравості. Яскраві джерела штучного світла можуть несприятливо впливати на орган зору і нервову систему. Блискучі нитки незахищеної лампи розжарювання при їх спогляданні дають відчуття освітлення, яке ще довго триває після того, як очі перестали дивитись. Наявність яскравого джерела світла не тільки перед очима, але і в бокових частинах поля зору дає зниження всіх зорових функцій (гострота зору, швидкість сприйняття і т.д.), відволікає увагу, втомлює очі, нервову систему і в результаті знижується  працездатність. Тому яскравість джерел світла підлягає нормуванню і контролю.

Яскравість можна визначити спеціальним приладом – яркоміром, чи за допомогою візуального люксметра,  або розрахувати за формулою:

                                В = ( n l² /10³ x S)       кнт,

де, n-показники гальванометра в люксах;

l-   відстань в см від досліджуваної поверхні;

S- площа отвору фотоелементу в см;

10³– (перерахунок в кілоніти) кнт.

За допомогою люксметра визначають ступінь освітленості в лк.  Результат вимірювання множать на 27х10^-6; отримують результат яскравості в нітах.

Задача 3. Освітленість за шкалою візуального люксметра рівна 25 лк, для затемнення застосовується світлофільтр із значенням 1000. Вирахувати яскравість.

      Яскравість = 25 х 27 х 10^-6 х 1000 = 675х1000/1000000=675/1000=0,675 кілоніт, або 675 ніт.

         Яскравість видимих частин світильників загального освітлення в школах і лікарнях не повинна перевищувати 2000 ніт, а в інших випадках (громадські приміщення, театри, концертні зали і т.п.) – 5000 ніт. При наявності місцевого освітлення яскравість видимих частин джерел світла (бра, настільні лампи) не повинна перевищувати 2000 ніт.

Задача 4. Рівномірність штучного освітлення в приміщенні визначають вимірюванням освітленості в трьох точках по діагоналі і в місці, яке має максимальну освітленість. Потім розраховують, в скільки разів освітленість в темному місці слабша, ніж освітленість  яскравого місця. У нормі цей показник Е_max/E_min дорівнює 1,5 – 2 для різних типів світильників.

         Задача 5. Визначити штучну освітленість на робочому місці.

         У вечірній час  штучне освітлення вимірюють так само, як і природне за допомогою люксметра. А в денний період – або за допомогою штор – затемнення кімнати, або за наближеним розрахунком:

                   Е_штучне = Е_{сумарне} – Е_{природне};

тобто спочатку визначаємо при ввімкнених лампах рівень сумарної освітленості, потім визначаємо при вимкненому штучному освітленні рівень природного і, нарешті, за їх різницею отримуємо результат наближеного рівня штучного освітлення.

Задача № 6. При посіві повітря операційної аспіраційно-седиментаційним методом Ю.Кротова на чашці Петрі з мясо-пептонним агаром, через добу в термостаті проросло 98 колоній мікробних тіл. Після санації повітря 4-ма лампами БУВ-30 на протязі 6 годин, зробили повторний посів. Умови посіву в обох випадках тотожні – швидкість аспіраціїї 10 л/хв на протязі 5 хв. Після повторного посіву виросло 6 колоній. Дайте оцінку чистоті повітря операційної до і після санації. Оцініть ефективність санації за ступенем і коефіцієнтом ефективності.

Еталон відповіді.

Мікробне число до санації проб = А х 1000 / Т х V = 98 х 1000 / 5 х 10 = 196.

Мікробне число після санації повітря = А х 1000 / Т х V = 6 х 1000 / 5 х 10 = 12

Ступінь ефективності – 90 %, а коефіцієнт ефективності – 16, тобто санація повітря

Задача №  7. Ледь помітна еритема на шкірі передпліччя дитини через 20 годин після локального опромінення в фотарії розвинулась під віконцем біодозиметра Н.Ф. Горбачова, через яке опромінення здійснювали на протязі 6 хв. Розрахувати фізіологічну і профілактичну дозу опромінення в даному фотарії.

Еталон відповіді

Фізіологічна доза складає 1/2 – 1/4 еритемної, тобто 3-1,5 хв, а профілактична –

1/8 від еритемної, тобто 3,60 сек 5 х 8 = 45 сек.

Задача № 8. Профілактична доза УФ-опромінення при використанні еритемної лампи ЛЭ-30 потужністю 30 вт забезпечується при опроміненні пацієнта на протязі 3 хв на відстані

1,5 м від джерела. Розрахувати, скільки часу потрібно для одержання профілактичної дози. якщо пацієнт буде знаходитись на віддалі 3 м від джерела.

Еталон відповіді:

Профілактичну дозу розраховуємо за формулою:

Х=(В/С)²х А = (3/1,5)²  х 3 = 12 хв.

Задача № 9.  Розрахувати необхідний обєм вентиляції для однієї дорослої людини при умові, що концентрація СО₂ в повітрі лікарняної палати не повинна перевищувати 1 л/м³ (0,1%).

Еталон відповіді: Необхідний обєм вентиляції в житлових, громадських і лікарняних приміщеннях розраховується за формулою:

L = K x n /p – p₁

де,  L– обєм вентиляції, м³;

к – к-ть вуглекислоти, яку видихає людина за 1 год (22,6 л.);

n – к-ть людей в приміщенні;

Р – максимально допустимий вміст вуглекислоти в приміщенні (1,0 л/м³, що відповідає 0,1 %);

Р₁ – вміст вуглекислоти в атмосферному повітрі (0,4 л/м³, що відповідає

0, 04 %);

L = 22,6 х 1 / 1-0,4 = 22,6 / 0,6 = 37,7 м³.

Отже, для однієї дорослої людини на одну годину необхідно 37,7 м³ повітря.

Задача № 10. Обгрунтувати кубатуру аудиторії на 200 місць, якщо допустимий вміст СО₂ дорівнює 1,5 л/м³ (0,15 %), допустима кратність повітряного обміну – 3, кількість диоксиду вуглецю, яку видихає 1 людина – 22,6 л/год.

Еталон відповіді:

Спочатку знаходимо необхідний обєм повітря з розрахунку на 200 чоловік (по к-ті місць в аудиторії). Для цього використовуємо вище наведену формулу:

L = 22,6 х 200 / 1,5 – 0,4 = 4520 / 1,1 = 4109 м³

Відповідно, щоб забезпечити 200 чоловік повітрям при умові, що допустимий вміст диоксиду вуглецю не буде перевищувати 0,15 % (1,5 л/м³) необхідно 4109 м³ повітря. Враховуючи допустиму кратність повітряного обміну (3), кубатура аудиторії на 200 повинна бути 4109 м³/3 =1370 м³.

Задача № 11. В 4-х ліжкову палату вентилятором подається 50 м³ обміні повітря протягом години. Чи забезпечується  необхідна чистота повітря ?

Еталон відповіді:

При відсутності вентиляції для забезпечення нормальної життєдіяльності 4-х чоловік в палаті необхідно повітря:

L = 22,6 х 4 /1,0 – 0,4 = 90,4 / 0,6 = 151 м³

Враховуючи, що є штучна вентиляція, за рахунок якої в палату надходить 50 м³  повітря, що в 3 рази (151:50)  менше необхідної величини, необхідна чистота повітря не забезпечується.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Вкажіть норматив штучного освітлення приміщення за допомогою ламп розжарювання.

А. 100 лк.

В.  125 лк.

С. 150 лк.

D. 175 лк.

Е. 200 лк.

2. Назвіть метод дослідження штучної освітленості приміщень.

А. Статистичний.

В. Лінійний.

С.Геометричний.

D. Розрахунковий

Е. Фізичний.

3. Назвіть джерело штучного ультрафіолетового випромінювання.

А. Ртутно-кварцева лампа.

В. газорозрядна лампа.

С. Лампа розжарювання.

D. Люмінесцентна лампа.

Е. Світильник СК-300.

4. Який біологічний ефект впливу ультрафіолетового випромінювання.

А. Гемолітичний.

В. Діуретичний.

С.  Тепловий.

D. Пігментоутворюючий.

Е. Утворення вільних радикалів.

5. Яка величина профілактичної дози ультрафіолетового випромінювання для дорослих, якщо біодоза складає 4 хвилини.

А. 25 секунд.

В. 30 секунд.

С. 1 хвилина.

D. 1,5 хвилини.

Е. 2 хвилини.

6. Індикаторним показником для оцінки ефективності роботи вентиляції приміщень житлових і громадських будівель  служать:

А. Аміак.

В. Диоксид вуглецю.

С. Окисленість.

D. Пил.

Е. Мікроорганізми.

 

Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.      Методи визначення штучної освітленості приміщень.

2.      Принцип роботи люксметра.

3.      Основні види біологічної дії УФ- радіації та зрушення в організмі, викликані нею.

4.      Різновиди штучних джерел УФ- радіації.

5.      Можливість використання УФ – випромінювання для профілактики захворювань і санації повітря об’єктів оточуючого середовища.

6.      Хімічний склад атмосферного повітря та повітря, що видихається.

7.      Фізіологічне значення складових компонентів повітря та їх забруднення.

8.      Фізичні, хімічні та бактеріальні показники чистоти повітря приміщень.

9.      Основи аерації приміщень, види аерації і основні параметри її ефективності.

Студент повинен вміти:

1.     Визначити показники штучного освітлення за допомогою люксметра.

2.     Оцінювати штучну освітленість розрахунковим методом.

3.     Оцінювати  яскравість і рівномірність штучного освітлення.

4.     Розрахувати профілактичну дозу УФ- випромінювання.

5.     Розрахувати час і відстань, які потрібні для одержання профілактичної дози УФО при використанні еритемних ламп певної потужності.

6.     Користуватися приладом Ю. Кротова для забору проб повітря і визначати рівень мікробного обсіменіння повітря (за даними підрахунку колоній на чашці Петрі з поживним середовищем).

7.     Оцінювати ефективність санацій ультрафіолетовими променями  за результатами визначення рівня бактаріального обсіменіння.

8.     Визначити експрес-методом кількість діоксиду вуглецю в повітрі приміщень.

9.     Визначити седиментаційним методом кількість мікроорганізмів в 1м³ повітря.

10. Оцінити чистоту повітря за даними санітарно-хімічного і бактеріального аналізу повітря.

Методичну вказівку склали

 

  ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

 А – Основні:

1.       Матеріали для підготовки до практичних занять http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.       Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. –  567 с.

3.       Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. К.:Здоров’я, 2004, с. 788.

4.       Є.М.Нейко, Л.В. Глушко, М.І. Мізюк. Основи екології. К.:  “Здоров’я” , 2002.

5.       Є.М.Нейко, Л.В. Глушко, М.І. Мізюк. Основи екології. Посібник для практичних занять. К.:  “Здоров’я” , 2002.

6.       І.І.Даценко та спів авт. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. Львів: Світ, 2001.

Б – Додаткові:

1.       Білявський Г.О. і інш. Основи загальної екологіі. –К.: “Либідь”, 1995. – 367 с.

2.       Бардов В.Г. Гігієна та екологія. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

 

Методичну вказівку склав проф. В.А. Кондратюк

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

                                                        30 серпня 2012 р. протокол № _1__

Переглянуто і затверджено на засідання кафедри

28 серпня 2013 р. протокол № 1