Методична вказівка для студентів ІІ курсу
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 15 (практичне 6 год.)
Теми: 1. Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
2. Вібріони. Мікробіологічна діагностика холери. Кампілобактеріоз і аеромонадна інфекція.
Мета: Оволодіти основними методами мікробіологічної діагностики дизентерії. Оволодіти основними методичними підходами до лабораторної діагностики холери і виявлення вібріоносійства, ознайомитись з основними препаратами, що використовуються для діагностики та специфічної профілактики холери.
Професійна орієнтація студентів: Дизентерія і холера є захворюваннями висококонтагіозними та небезпечними в плані значного поширення та виникненя ускладнень у вигляді зневоднення та порушень метаболізму в організмі. Питання профілактики та адекватного лікування залежать від знання морфологічних та біохімічних властивостей збудників і необхідні для кожного практичного лікаря.
Виконання практичної роботи: 9.00-12.00
Тема І.. Робота 1. Вивчити морфологію різних видів шигел у демонстраційних мазках, пофарбованих за Грамом.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.58
Робота 2. Вивчити характер росту шигел на МПА, МПБ, середовищах Левіна, Плоскірєва
Протокол до практичних занять ч.2. стор.58
Робота 3. Вивчити біохімічні властивості шигел в демонстраційних рядах Гіса
Протокол до практичних занять ч.2. стор.58-59
Робота 4. Здійснити посів фекалій на середовище Плоскірєва та селенітове середовище.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.59
Робота 5. Вивчити характер росту сальмонел на середовищі Олькеницького.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.59
Робота 6. Визначити вид і серовар шигел в реакції аглютинації із видовими і типовими сироватками.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.60.
Робота 7. Вивчення демонстраційного тесту коліцинотипування шигел.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.60.
Робота 8. Облік результатів РНГА для серологічної діагностики дизентерії.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.60
Тема ІІ.
Робота 1. Розглянути під мікроскопом готові мазки вібріонів.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.63
Робота 2. Провести посів випорожнень на 1% лужну пептонну воду з 01 холерною сироваткою.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.63
Робота 3. Заповнити табличку диференціальних ознак холерного тахолероподібного вібріонів.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.63
Робота 4.ознайомитись з біологічними препаратами, що використовуються для лабораторної діагностики та специфічної профілактки холери.
Протокол до практичних занять ч.2. стор.63
Перерва: 12.00-12.30
Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема 1. Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
1. Будова, тинкторіальні і культуральні властивості збудника дизентерії.
2. Антигенна будова, класифікація, біохімічна активність збудника дизентерії.
3. Фактори вірулентності шигел та їх роль у патогенезі захворювання.
4. Резистентність шигел у навколишньому середовищі.
5. Епідеміологія дизентерії. Патогенез захворювання у людини. Основні клінічні прояви.
6. Лабораторна діагностика дизентерії.
7. Специфічна профілактика і лікування. Препарати, які використовуються, методи одержання.
Тема 2 Вібріони. Мікробіологічна діагностика холери. Кампілобактеріоз і аеромонадна інфекція
1. Будова, тинкторіальні, культуральні та біохімічні властивості збудниківхолери, особливості їх хімічного складу. Резистентність у навколишньому середовищі
2. Основні токсичні субстанції, які виділяє холерний вібріон та їх характеристика.
3. Патогенез і особливості епідеміології холери, основні клінічні прояви.
4. Лабораторна діагностика холери, принципи лікування і профілактика.
5. Основні біологічні властивості кампілобактерій, патогенні для людини представники. Лабораторна діагностика викликаних ними захворювань.
6. Біологічні властивості бактерій роду аеромонад. Захворювання які вони викликають. Клінічні прояви та лабораторна діагностика.
Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00
Перерва: 14.00-14.15
Самостійна робота студентів: 14.15-15.00
Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
Тема І. 1.Вкажiть максимальний термiн доставки нативних випорожнень до бактерiологiчної лабораторiї:
A. 12 годин
B. 6 годин
C. 8 годин
D. 2 години
E. 1 година
2. З фекалій хворого виділено шигели Зонне. Які потрібно провести додаткові дослідження для встановлення джерела інфекції?
A. Зробити антибіотикограму.
B. Провести фаготипування виділеної чистої культури.
C. Поставити реакцію преципітації.
D. Поставити реакцію зв’язування комплементу.
E. Поставити реакцію нейтралізації.
3. У хворого з типовою клінічною картиною шигельозу внаслідок раннього застосування антибіотиків під час бактеріологічного дослідження випорожнень шигели не виявлені. Титр антишигельозних антитіл у РПГА у парних сироватках у цього хворого виріс у 4 рази. Про що це свідчить?
А. Вакцинальну реакцію.
В. Виключає діагноз шигельозу.
С. Переніс шигельоз раніше.
D. Неспецифічну реакцію.
Е. Підтверджує діагноз шигельозу.
4. Під час бактеріологічного дослідження випорожнень хворого на кишкову інфекцію було виділено Shigella sonnei. Яку з названих серологічних реакцій було застосовано для ідентифікації виділеної чистої культури?
A. Зв’язування комплементу.
B. Преципітації.
C. Аглютинації.
D. Нейтралізації.
E. Лізису.
5. В інфекційне відділення лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на нудоту, рідкі випорожнення зі слизом і прожилками крові, підвищення температури тіла, слабкість. Лікар запідозрив шигельоз. Який метод лабораторної діагностики найдоцільніше призначити для підтвердження діагнозу?
A. Бактеріологічний.
B. Серологічний.
C. Мікологічний.
D. Мікроскопічний.
E. Алергічний.
6. У пацієнта з ознаками коліту виділено чисту культуру бактерій, яка за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями віднесена до роду шигел. Яку з названих реакцій доцільно застосувати для серологічної ідентифікації?
A. Гальмування гемаглютинації можливих збудників захворювання.
B. Зв’язування комплементу.
C. Непрямої гемаглютинації
D. Преципітації.
E. Аглютинації з діагностичними сироватками.
7. На основi яких дослiджень можлива найбiльш повна iдентифiкацiя шигел?
A. Визначення кератокон`юнктивальної проби
B. Визначення бiохiмiчних властивостей i антигенної структури
C. Визначення антигенної структури
D. Постановка алергічної проби
E. Визначення культуральних властивостей
Тема 2. 1. У результаті посіву випорожнень хворого на 1 % пептонну лужну воду через 8 гол інкубації при температурі 37 °С виявлено ріст у вигляді ніжної голубуватої плівки. При мікроскопії знайдено грамнегативні зігнуті палички. Для збудників якого захворювання характерні такі ознаки?
A. Шигельозу.
B. Чуми.
C. Черевного тифу.
D. Паратифу А.
E. Холери.
2. З блювотних мас хворого виділено дуже рухливі, злегка зігнуті грамнегативні палички, що дають позитивну реакцію з діагностичною сироваткою Інаба. Які симптоми, найімовірніше, з’являться в хворого за відсутності лікування?
A. Ендотоксичний шок.
B. Бактеріемія.
C. Зневоднення організму.
D. Висип на шкірі.
E. Виразкові ураження кишечнику.
3. Хворого госпіталізовано в інфекційне відділення з підозрою на холеру. Який основний метод дослідження необхідно використати для підтвердження діагнозу?
A. Імунологічний.
B. Бактеріологічний.
C. Біологічний.
D. Серологічний.
E. Алергійний.
4. До лабораторії особливо небезпечних інфекцій надійшли випорожнення хворого з діагнозом: холеpa. Який метод мікробіологічної діагностики потрібно використати, щоб підтвердити або заперечити діагноз?
A. Вірусологічний.
B. Алергічний.
C. Бактеріоскопічний.
D. Біологічний.
E. Бактеріологічний.
5. Якi з наведених властивостей холерного вiбрiону використовуються для визначення сероварiв Огава, lнаба, Гiкошима?
A. Антигеннi
B. Бiохiмiчнi
C. Проба з дiагностичним фагом
D. Культуральнi
E. Реакція гемаглютинації
Вихідний рівень знань та вмінь
Студент повинен знати:
1. Будова,тинкторіальні та кільтуральні властивості шигел та вібріонів.
2. Фактори вірулентності збудників дизентерії та холери.
3. Основні клінічні прояви дизентерії та холери. Носійство холерного вібріона.
4. Особливості забору та транспортування матеріалу від хворого на дизентерію.
5. Лабораторна діагностика дизентерії та холери.
Будова, тинкторіальні і культуральні властивості збудника дизентерії.
2. Антигенна будова, класифікація, біохімічна активність збудника дизентерії.
3. Фактори вірулентності шигел та їх роль у патогенезі захворювання.
4. Резистентність шигел у навколишньому середовищі.
5. Епідеміологія дизентерії. Патогенез захворювання у людини. Основні клінічні прояви.
6. Лабораторна діагностика дизентерії.
7. Специфічна профілактика і лікування. Препарати, які використовуються, методи одержання.
Тема 2 Вібріони. Мікробіологічна діагностика холери. Кампілобактеріоз і аеромонадна інфекція
1. Будова, тинкторіальні, культуральні та біохімічні властивості збудниківхолери, особливості їх хімічного складу. Резистентність у навколишньому середовищі
2. Основні токсичні субстанції, які виділяє холерний вібріон та їх характеристика.
3. Патогенез і особливості епідеміології холери, основні клінічні прояви.
4. Лабораторна діагностика холери, принципи лікування і профілактика.
5. Основні біологічні властивості кампілобактерій, патогенні для людини представники. Лабораторна діагностика викликаних ними захворювань.
6. Біологічні властивості бактерій роду аеромонад. Захворювання які вони викликають. Клінічні прояви та лабораторна діагностика.
Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00
Перерва: 14.00-14.15
Самостійна робота студентів: 14.15-15.00
Розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок», оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle», відпрацювання та прийом практичних навичок (матрикули).
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
Тема І. 1.Вкажiть максимальний термiн доставки нативних випорожнень до бактерiологiчної лабораторiї:
A. 12 годин
B. 6 годин
C. 8 годин
D. 2 години
E. 1 година
2. З фекалій хворого виділено шигели Зонне. Які потрібно провести додаткові дослідження для встановлення джерела інфекції?
A. Зробити антибіотикограму.
B. Провести фаготипування виділеної чистої культури.
C. Поставити реакцію преципітації.
D. Поставити реакцію зв’язування комплементу.
E. Поставити реакцію нейтралізації.
3. У хворого з типовою клінічною картиною шигельозу внаслідок раннього застосування антибіотиків під час бактеріологічного дослідження випорожнень шигели не виявлені. Титр антишигельозних антитіл у РПГА у парних сироватках у цього хворого виріс у 4 рази. Про що це свідчить?
А. Вакцинальну реакцію.
В. Виключає діагноз шигельозу.
С. Переніс шигельоз раніше.
D. Неспецифічну реакцію.
Е. Підтверджує діагноз шигельозу.
4. Під час бактеріологічного дослідження випорожнень хворого на кишкову інфекцію було виділено Shigella sonnei. Яку з названих серологічних реакцій було застосовано для ідентифікації виділеної чистої культури?
A. Зв’язування комплементу.
B. Преципітації.
C. Аглютинації.
D. Нейтралізації.
E. Лізису.
5. В інфекційне відділення лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на нудоту, рідкі випорожнення зі слизом і прожилками крові, підвищення температури тіла, слабкість. Лікар запідозрив шигельоз. Який метод лабораторної діагностики найдоцільніше призначити для підтвердження діагнозу?
A. Бактеріологічний.
B. Серологічний.
C. Мікологічний.
D. Мікроскопічний.
E. Алергічний.
6. У пацієнта з ознаками коліту виділено чисту культуру бактерій, яка за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями віднесена до роду шигел. Яку з названих реакцій доцільно застосувати для серологічної ідентифікації?
A. Гальмування гемаглютинації можливих збудників захворювання.
B. Зв’язування комплементу.
C. Непрямої гемаглютинації
D. Преципітації.
E. Аглютинації з діагностичними сироватками.
7. На основi яких дослiджень можлива найбiльш повна iдентифiкацiя шигел?
A. Визначення кератокон`юнктивальної проби
B. Визначення бiохiмiчних властивостей i антигенної структури
C. Визначення антигенної структури
D. Постановка алергічної проби
E. Визначення культуральних властивостей
Тема 2. 1. У результаті посіву випорожнень хворого на 1 % пептонну лужну воду через 8 гол інкубації при температурі 37 °С виявлено ріст у вигляді ніжної голубуватої плівки. При мікроскопії знайдено грамнегативні зігнуті палички. Для збудників якого захворювання характерні такі ознаки?
A. Шигельозу.
B. Чуми.
C. Черевного тифу.
D. Паратифу А.
E. Холери.
2. З блювотних мас хворого виділено дуже рухливі, злегка зігнуті грамнегативні палички, що дають позитивну реакцію з діагностичною сироваткою Інаба. Які симптоми, найімовірніше, з’являться в хворого за відсутності лікування?
A. Ендотоксичний шок.
B. Бактеріемія.
C. Зневоднення організму.
D. Висип на шкірі.
E. Виразкові ураження кишечнику.
3. Хворого госпіталізовано в інфекційне відділення з підозрою на холеру. Який основний метод дослідження необхідно використати для підтвердження діагнозу?
A. Імунологічний.
B. Бактеріологічний.
C. Біологічний.
D. Серологічний.
E. Алергійний.
4. До лабораторії особливо небезпечних інфекцій надійшли випорожнення хворого з діагнозом: холеpa. Який метод мікробіологічної діагностики потрібно використати, щоб підтвердити або заперечити діагноз?
A. Вірусологічний.
B. Алергічний.
C. Бактеріоскопічний.
D. Біологічний.
E. Бактеріологічний.
5. Якi з наведених властивостей холерного вiбрiону використовуються для визначення сероварiв Огава, lнаба, Гiкошима?
A. Антигеннi
B. Бiохiмiчнi
C. Проба з дiагностичним фагом
D. Культуральнi
E. Реакція гемаглютинації
Вихідний рівень знань та вмінь
Студент повинен знати:
1. Будова,тинкторіальні та кільтуральні властивості шигел та вібріонів.
2. Фактори вірулентності збудників дизентерії та холери.
3. Основні клінічні прояви дизентерії та холери. Носійство холерного вібріона.
4. Особливості забору та транспортування матеріалу від хворого на дизентерію.
5. Лабораторна діагностика дизентерії та холери.
6. Препарати для профілактики і лікування дизенетерії та холери.
7. Захворювання, що викликаються кампілобактеріями та аеромонадами, їх клінічні прояви та лабораторна діагностика.
Студент повинен вміти:
1. Диференціювати збудників дизенетерії та холери за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями.
2. Провести посів випорожнень на 1% лужну пептонну воду з 01 холерною сироваткою.
3. Поставити реакцію звязування комплемента для діагностики хронічної гонореї та оцінити її результати.
Вірні відповіді на тести та ситуаційні задачі:
Тема І. 1 – D, 2 – В, 3 – Е, 4 – С, 5 – А, 6 – Е, 7 – В;
Тема ІІ. 1 – Е, 2 – С, 3 – В, 4 – Е, 5 – А;
Джерела інформації
А Основні:
1. І. О. Ситник, С. І. Климнюк, М. С. Творко. Практична мікробіологія. Тернопіль. 2004. – с. 190-221
2. К. Д. Пяткін, Ю. С. Кривошеїн. Мікробіологія. К. , 1992. – с. 202-216, 226-230
3. I.О. Ситник, С.I. Климнюк, М.С. Творко “Мiкробiологiя, вiрусологiя, iмунологiя” (видання 2-е, без змін), для вищих медичних навчальних закладів I-II рiвнiв акредитацiї (2009)
4. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студентів вищих медичних закладів / під редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця, Нова книга, 2010. – 969 с.: іл.
В Додаткові:
1. Медицинская микробиология, вирусология и микробиология /Под ред. А. А. Воробьева. М. 2004.
2. Медицинская микробиология. / Под ред. В. И. Покровского. М. , 200
3. Л. Б. Борисов. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. , 2001
Методичну вказівку склала доц. Романюк Л.Б.
Затверджено на засіданні кафедри
24.12.2012 р. протокол № 5
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
«24.09. 2013 р. Протокол №3
