Home » НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ПЕДІАТРІЇ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ПЕДІАТРІЇ

13 Червня, 2024

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ПЕДІАТРІЇ

Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1

Спеціальності: 7.110101 «Лікувальна справа»

7.11014 «Педіатрія»

7.1101105 «Медико-профілактична справа»

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Стратегічним завданням вищої медичної освіти в Україні є її інтеграція до єдиного Європейського освітнього та наукового простору.

Основною метою реформування вищої медичної освіти є підвищення якості підготовки медичних фахівців, конкурентноздатність дипломів на європейському та світовому ринку праці.

Реорганізація вищої медичної освіти полягає у введенні нової моделі організації навчального процесу у вищих навчальних закладах за кредитно-модульною системою ECTS, заснованої на поєднані модульних технологій навчання та залікових кредитів оцінки – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модулю.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу і завершується підсумковим контролем.

ECTS (European Credit Transfer System) – Європейська система перезарахування кредитів як одиниць виміру трудомісткості навчального навантаження студентів. Заліковий кредит містить усі види навчальної діяльності студентів як аудиторної, так і самостійної, які необхідні для засвоювання модуля чи блоку змістових модулів.

Змістовий модуль – це сукупність навчальних елементів програми, поєднаних за змістом навколо певного навчального об’єкту.

Система передбачає збільшення самостійної роботи студентів та можливість їх активної участі у навчальному процесі, введення прозорої багатобальної рейтингової шкали оцінювання успішності, що при структуруванні навчальних дисциплін на модулі може стати основою підвищення якості підготовки фахівців.

Кредити ECTS. Кредит – це умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні складової навчальної програми дисципліни, або дисципліни. Один кредит ECTS становить ЗО академічних годин. Сума кредитів визначає, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою з дисципліни. У графіку навчального процесу відсутні екзаменаційні сесії, оскільки здійснюється контроль засвоєння студентом кожного залікового модуля навчальної дисципліни. Шкала оцінювання ECTS є рейтинговою і конвертується у прийняту в Україні систему оцінки знань, вмінь та навичок студента для внесення її до диплома міжнародного зразка.

Програма з педіатрії для студентів вищих медичних закладів освіти України Ш-IV рівнів акредитації складена для спеціальності «Лікувальна справа» – 7.1100101, «Педіатрія» – 7.1100104, «Медико-профілактична справа» -7.1100105 напряму підготовки «Медицина» відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОІШ) підготовки фахівців, затверджених наказом МОЗ України від 16.04.03 №239 та навчального плану, затвердженого наказом МОЗ України від 18.06.02 №221, згідно вимог Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і затвердженого Наказом МОЗ України №52 від 31.01.2005 р. Навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, а базова медична підготовка – протягом 5 років.

Кінцеві цілі з дисципліни «педіатрія» для зазначених спеціальностей є однаковими, тому складена єдина програма з педіатрії. Згідно навчального плаїку вивчення дисципліни здійснюється в УП-Х семестрах протягом четвертого-п’ятого років навчання.

Програма структурована, складається з модулів, змістових модулів, тем відповідно до вимог розробки навчальних програм навчальних дисциплін (Наказ МОЗ України №492 від 12.10.2004 р. «Про внесення змін та доповнень до Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»).

Педіатрія як навчальна дисципліна:

а) базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної

біології, нормальної та патологічної фізіології, нормальної та патологічної

анатомії, гістології, фармакології, пропедевтики дитячих хвороб й інтегрується з

цими дисциплінами;

б) закладає основи формування студентами умінь та навичок, які

визначаються кінцевими цілями вивчення педіатрії як самостійної дисципліни та

можуть бути використані студентами при вивченні педіатрії, дитячих інфекційних

хвороб та інших клінічних дисциплін на VI курсі та у професійній діяльності

Програма з дисципліни «педіатрія» структурована, представлена 4 модулями, до складу яких входять блоки 15 змістових модулів.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів.

Лекції. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого в студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою студентів.

Практичні заняття за кредитно-модульною системою організації навчального процесу проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. Тривалість одного практичного заняття не менше 4 годин. За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань; вони передбачають:

– збирання анамнезу;

– огляд хворої дитини;

– планування обстеження хворої дитини;

– інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень;

– проведення диференціальної діагностики найбільш поширених захворювань дитячого віку при типовому їх перебігу;

– визначення попереднього клінічного діагнозу;

– визначення терапевтичної тактики;

– призначення лікувального харчування;

– надання екстреної медичної допомога;

– вирішення ситуаційних задач;

– відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка хворої дитини;

– ведення медичної документації.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей: вміння визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань дитячого віку, класифікувати та аналізувати типову клінічну картин)’, складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу захворювання, демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань, ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу хвороб, здійснювати оцінку прогнозу захворювання, демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

Перелік критеріїв діагностики та лікування хвороб регламентується відповідними протоколами за спеціальностями «педіатрія» та ін МОЗ України, Наказами МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні» (Наказ МОЗ України № 434 від 29.11.2002), «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку» (Наказ МОЗ України №465 від 12.12.2002). .

Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі; контроль виконання практичних навичок.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях педіатричного стаціонару повинна забезпечуватися викладачами кафедри.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання. Як обов’язкове індивідуальне завдання з визначеними критеріями оцінювання включено написання навчальної історії хвороби за результатами курації хворої дитини.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на підсумковому модульному контрольному занятті.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Кафедри педіатрії мають право вносити зміни до навчальної програми у межах 15% розподілу часу в залежності від напрямків наукових досліджень, організаційних та діагностичних можливостей клінічних баз, але зобов’язані виконати в цілому обсяг вимог з навчальної дисципліни «педіатрія» (IV-V курси) згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Кінцеві цілі навчальної дисципліни педіатрія» ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі (ОПП). Вони визначаються таким чином:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.

2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.

3. Визначати особливості захворювань новонароджених дітей.

4. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.

5. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики хвороб новонароджених та найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку.

6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у новонароджених та у дітей з найбільш поширеними соматичними та неінфекційними захворюваннями дитячого віку.

7. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу хвороб новонароджених та найбільш поширених дитячих неінфекційних хвороб.

8. Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворюваннях дитячого віку, хворобах новонароджених.

9. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

10. Ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

11. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

12. Розрізняти особливості клінічного перебігу найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

13. Визначати основні напрямки лікування найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

14. Визначати профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.

СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ НА МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

МОДУЛЬ 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей

Змістові модулі:

1. Захворювання дітей раннього віку

2. Захворювання органів дихання у дітей

3. Алергічні захворювання у дітей

4. Кардіоревматологія дитячого віку

5. Гастроентерологія дитячого віку

6. Захворювання сечової системи у дітей

МОДУЛЬ 2. Неонатологія

Змістові модулі:

7. Недоношені діти

8. Найбільш поширені неінфекційні захворювання новонароджених

9. Перинатальні інфекції

МОДУЛЬ 3. Хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей

Змістові модулі:

10. Хвороби системи крові у дітей

11. Хвороби ендокринної системи у дітей

МОДУЛЬ 4. Дитячі інфекційні хвороби

Змістові модулі:

12. Дитячі крапельні інфекції

13. Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей

14. Гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити

15. ВІЛ/СНІД, СНІД-опортуністичні інфекції, TORCH-інфекції

2. Структурний план підготовки з навчальної дисципліни «ПЕДІАТРІЯ»

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин / з них				Рік навчання
	Всього	Аудиторних				Види контролю
	годин/ кредитів	Лекц.	Практ.	СРС
	315/10.5	46	180	87	4-5
Модуль 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей Змістових модулів 6	135/4,5	28	72	35	4	Поточний та підсумковий модульний контроль. Засоби контролю: тестові завдання, ситуаційні задачі, практичні навички за стандартизованим переліком, історія хвороби, ведення медичної документації
Модуль 2.	60/2,0	6	36	16	5	– «-
Неонатологія
Змістових модулів 3
Модуль 3.	60/2,0	6	36	18	5	– «-
Хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей
Змістових модулів 2
Модуль 4.	60/2,0	6	36	18	5	– «-
Дитячі інфекційні хвороби
Змістових модулів 4

ЗМІСТ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПЕДІАТРІЯ»

МОДУЛЬ 1.

Структурований (розширений) навчальний план з дисципліни

Структура учбової дисципліни		Кількість годин / з них				Курс, рік навчання	семестр
Назва модулю	Назва змістових модулів	Всього год./кредитів	Аудиторних		Самостійна робота студентів	4	7 – 8
Назва модулю	Назва змістових модулів	Всього год./кредитів	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота студентів
Модуль 1 Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей	Змістовий модуль 1: Захворювання дітей раннього віку.	135 / 4,5	6	18
	Змістовий модуль 2 Хвороби органів дихання		4	12	2
	Змістовий модуль 3 Алергічні захворювання у дітей		2	6
	Змістовий модуль 4 Кардіоревматологія дитячого віку		8	12	4
	Змістовий модуль 5 Захворювання органів травлення у дітей		4	12	2
	Змістовий модуль 6: Захворювання сечовидільної системи		4	12	2
	Індивідуальна самостійна робота – курація хворих та писання історії хвороби.				4
Всього			28	72	35

Вид контролю – підсумковий (стандартний) тестовий контроль в кінці року

ЗМІСТ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПЕДІАТРІЯ»

МОДУЛЬ 1. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ТА АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ

Змістовий модуль 1. Захворювання дітей раннього віку Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів дітей раннього віку (синдрому циклічної блювоти, кольки, функціональної діареї, функціонального закрепу); рахіту, гіпервітамінозу Д та білково-енергетичної недостатності.

2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених функціональних порушень травного каналу у дітей раннього віку (синдрому циклічної блювоти, кольки, функціональної діареї, функціонального закрепу); рахіту, гіпервітамінозу Д та білково-енергетичної недостатності.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених функціональних гастроінтестінальних розладів, рахіту та гіпервітамінозу Д у дітей раннього віку.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики рахіту, гіпервітамінозу Д, білково-енергетичної недостатності та функціональних гастроінтестинальних розладів (синдром циклічної блювоти, кольки, функціональна діарея та функціональний закріп) у дітей раннього віку.

5. Ставити попередній діагноз при циклічній блювоті, функціональній діареї, кольках та функціональних закрепах; рахіті та білково-енергетичній недостатності у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при рахіті, гіпервітамінозі Д, білково-енергетичній недостатності, функціональних гастроінтестінальних розладах (синдромі циклічної блювоти, кольках, функціональній діареї та функціональному закрепі) у дітей раннього віку.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

Тема 1. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку

Визначення, класифікація (за Римськими критеріями III), етіологія, патогенез, клініка та діагностика синдрому циклічної блювоти. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка та діагностика функціональної диспепсії у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика кольки та функціонального закрепу у дітей раннього віку. Лікування та профілактика функціональних гастроінтестинальних розладів. Прогноз.

Тема 2. Рахіт. Гіпервітаміноз Білково-енергетична недостатність.

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування рахіту. Профілактика рахіту. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика гіпервітамінозу Д, невідкладна допомога та прогноз. Визначення, класифікація, клініка, лікування та профілактика білково-енергетичної недостатності у дітей.

Змістовий модуль 2. Захворювання органів дихання у дітей. Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів (гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого обструктивного ларингіту, гострого ларінгофарингіту, гострого трахеїту), гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

2. Класифікувати гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, гострі бронхіти та пневмонії, дихальну недостатність, лихоманку, судоми, вроджені вади та хронічні захворювання бронхолегеневої системи; аналізувати типову клінічну картину гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого обструктивного ларингіту (крупу), гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту, гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, дихальної недостатності у дітей, гіпертермічного синдрому та судом, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого обструктивного ларингіту (крупу), гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту, гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту, гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

5. Ставити попередній діагноз гострих респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів, гострих бронхітів, пневмоній, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при гострих респіраторних інфекціях верхніх дихальних шляхів, гострих бронхітах, пневмоніях, вроджених вадах та хронічних захворюваннях бронхолегеневої системи у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у пульмонології дитячого віку.

Тема 3. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту у дітей. Клініка та невідкладна допомога при гострому обструктивному ларингіті (крупі), гіпертермічному синдромі та судомах.

Тема 4. Гострі бронхіти у дітей Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту та рецидивуючого бронхіту у дітей.

Тема 5. Пневмонії у дітей Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика пневмоній у дітей. Прогноз. Діагностика та невідкладна допомога при дихальній недостатності у дітей.

Тема 6. Вроджені вади та хронічні захворювання бронхолегеневої системи у дітей

Визначення, класифікяція, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Прогноз.

Змістовий модуль 3. Алергічні захворювання у дітей Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори кропив’янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину кропив’янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу кропив’янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми у дітей.

4. Демонструвати володіння гринципами лікування, реабілітації і профілактики кропив’янки, атонічного дерматиту, алергічного риніту та бронхіальної астми у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при кропив’янці, атопічному дерматиті, алергічному риніті, бронхіальній астмі у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при кропив’янці, атопічному дерматиті, алергічному риніті, бронхіальній астмі у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку.

Тема 7. Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив’янка у дітей Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика кропив’янки у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика атопічного дерматиту у дітей, прогноз. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика алергічного риніту у дітей, прогноз. Атопічний марш.

Тема 8. Бронхіальна астма у дітей

Визначення. Фактори ризику та патофізіологічні механізми розвитку бронхіальної астми. Класифікація, клініка, діагностика, лікування та профілактика бронхіальної астми у дітей, прогноз. Невідкладна допомога при астматичному статусі.

Змістовий модуль 4. Кардіоревматологія дитячого віку Конкретні цілі змістового модулю:

1. Визначати етіологічні фактори та гемодинаміку при найбільш поширених вроджених вадах серця (ВВС) у дітей (дефект міжшлуночкової перетинки, дефект міжпередсердної перетинки, тетрада Фалло, коарктація аорти, стеноз легеневої артерії, аортальний стеноз, транспозиція магістральних судин та відкрита артеріальна протока); визначати етіологію та патогенез кардитів, інфекційного ендокардиту, кардіоміопатій, гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, порушень ритму серця та провідності у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених ВВС у дітей, кардитів, інфекційного ендокардиту, кардіоміопатій, гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, порушень ритму серця та провідності у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених вроджених вад серця у дітей, кардиті, інфекційному ендокардиті, кардіоміопатіях, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних аргропатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених вроджених вад серця у дітей, кардиті, інфекційному ендокардиті, кардіоміопатіях, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при найбільш поширених ВВС, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, кардиті, кардіоміопатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

6. Здійснювати прогноз при найбільш поширених вроджених вадах серця у дітей, кардиті, інфекційному ендокардиті, кардіоміопатіях, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічиими принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в кардіоревматології дитячого віку.

Тема 9. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей Етіологія найбільш поширених ВВС у дітей. Класифікація вад серця, гемодинаміка при найбільш поширених ВВС у дітей. Діагностика найбільш поширених ВВС у дітей. Тактика лікаря та прогноз при найбільш поширених ВВС у дітей. Консервативне лікування. Показання до кардіохірургічного лікування. Лікування серцевої недостатності. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту.

Тема 10. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка у дітей

Кардити у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Кардіоміопатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Порушення ритму серця та провідності у дітей: класифікація, причини, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Гостра ревматична лихоманка у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, первинна та вторинна профілактика, прогноз.

Тема 11. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивні артропатй у дітей

ЮРА: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, реабілітація, прогноз. Реактивні артропатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз.

Тема 12. Інфекційний ендокардит у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, первинна та вторинна профілактика, прогноз.

Тема 13. Порушення ритму серця та провідності у дітей

Змістовий модуль 5. Захворювання органів травлення у дітей Конкретні цілі змістового модулю:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики функціональних та органічних захворювань травного каналу, біліарної системи та підшлункової залози у дітей старшого віку.

5 Ставити попередній діагноз при функціональних та органічних захворюваннях травного каналу, біліарної системи та підшлункової залози у дітей старшого віку.

6. Здійснювати прогноз життя при функціональних та органічних захворюваннях травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій гастроентерології.

Тема 10. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, первинна та вторинна профілактика, прогноз. Кардити у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Кардіоміопатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Порушення ритму серця та провідності у дітей: класифікація, причини, клініка, діагностика, лікування, прогноз.

Тема 11. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивні артропатй у дітей

Тема 13. Порушення ритму серця та провідності у дітей

Змістовий модуль 5. Захворювання органів травлення у дітей Конкретні цілі змістового модулю:

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та тдшлункової залози у дітей старшого віку.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та шструментальних обстежень при типовому перебігу функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та тдшлункової залози у дітей старшого віку.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та пршщипами фахової субординації в дитячій гастроентерології.

Тема 14. Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика функціональної диспепсії, абдомінального болю, гастроезофагального рефлюксу, дуоденогастрального рефлексу, органічних захворювань стравоходу та шлунку у дітей старшого віку.

Тема 15. Функціональні та органічні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей Визначення, егіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, прогноз. Клініка, діагностика, лікування та профілактика дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді, органічних захворювань біліарної системи.

Тема 16. Захворювання підшлункової залози у дітей

Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування екзокринної недостатності підшлункової залози. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика гострого та хронічного панкреатиту, прогноз.

Змістовий модуль 6. Захворювання сечової системи у дітей Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності та дисметаболічних нефропатій у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності та дизметаболічних нефропатій у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефригі, хронічній нирковій недостатності, дизметаболічних нефропатіях у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності, дизметаболічних нефропатій у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності та дизметаболічних нефропатіях у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності та дизметаболічних нефропатіях у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій нефрології.

Тема 17. Інфекції сечової системи у дітей

Визначення, класифікація інфекцій сечової системи у дітей, диференціальна діагностика інфекцій нижніх та верхніх сечових шляхів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз циститів у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз пієлонефритів у дітей.

Тема 18. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз гломерулонефриту у дітей. Хронічна ниркова недостатність: фактори ризику виникнення, етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз.

Тема 19. Дизметаболічні нефропатії у дітей

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз дизметаболічних нефропатій у дітей.

ПЛАН ЛЕКЦІЙ ПО ПЕДІАТРІЇ

Модуль 1: Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей

№

Тема

год

Рахіт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,

лікування, профілактика

Білково-енергетична недостатність у дітей раннього

віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика

Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку

Визначення, класифікація (за Римськими критеріями III), етіологія, патогенез, клініка та діагностика

Гострі респіраторні вірусні інфекції. Бронхіти у дітей, етіологія, патогенез, клініка, принципи лікування і профілактика

Пневмонії у дітей: етіологія, патогенез, клініка, принципи лікування і профілактика

Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, лікування, профілактика.

Найбільш поширені вроджені вади серця. Етіологія,

гемодинамічна класифікація, клініка, ускладненя,

покази до хірургічної корекції

Ювенільний ревматоїдний артрит Етіологія, патогенез,

клініка, діагностика, лікування, профілактика

Гостра ревматична лихоманка у дітей, Етіологія, патогенез,

клініка, діагностика, лікування, профілактика

10.

Неревматичні кардити та кардіоміопатії у дітей.

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика

11.

Хронічні захворювання гастродуоденальної зони у дітей.

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика

12.

Хронічні захворювання гепатобіліарной системи.

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика.

13.

Гломерулонефрити у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика

14.

Запальні захворювання сечовидільної системи у дітей. Етіологія, патогенез,

клініка, діагностика, лікування, профілактика

всього

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ПО ПЕДІАТРІЇ

№

Тема

Тривалість

(год)

Модуль 1: Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей

Змістовий модуль 1: Захворювання дітей раннього віку.

Рахіт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,

лікування, профілактика

Гіпервітаміноз Д. Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, лікування, профілактика.

Спазмофілія. Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, лікування, профілактика, невідкладна

допомога.

2 .

Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей

раннього віку. Діарейні захворювання, циклічне

блювання,функціональні закрепи. Етіологія,

патогенез, клініка, лікування

Білково-енергетична недостатність. Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика

Змістовий модуль 2 Хвороби органів дихання

Гострі бронхіти. Етіологія, патогенез, класифікація,

клінічні форми: назофарингіт, фарингіт,

ларингофарингіт, трахеїт, гострий, обструктивний, та

рецидивуючий та хронічний бронхіт, бронхіоліт.

Етіологія, діагностика, лікування, профілактика.

Пневмонії. Етіологія, патогенез, класифікація,

клінічні форми, принципи лікування: організація

режиму, аеротерапія, антибактеріальна терапія,

імунотерапія і фізіотерапевтичні методи лікування,

профілактика.

Вроджені та спадкові захворювання

дихальної системи у дітей

Змістовий модуль 3 Алергічні захворювання у дітей

Атопічний дерматит та алергічний риніт Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика. Атопічний марш

Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, лікування, профілактика. Невідкладна

терапія при астматичному статусі

Змістовий модуль 4 Кардіоревматологія дитячого віку

Гостра ревматична лихоманка. Особливості перебігу у

дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,

лікування, профілактика

Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивні

артропатії. Етіологія, патогенез, клініка, лікування

Запальні та незапальні захворювання серця:

Неревматичні кардити, кардіоміопатії. Етіологія,

патогенез, клініка, лікування.

Інфекційний ендокардит. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей.

Етіологія, гемодинамічна класифікація, клініка,

ускладненя, покази до хірургічної корекції

Написання студентської навчальної історії хвороби

Змістовий модуль 5 Захворювання органів травлення у дітей

Функціональні захворювання органів травлення

у дітей старшого віку. Класифікація за Римськими

критеріями ІІІ)

Хронічний гастрит, гастродуоденіт, виразкова

хвороба у дітей. Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, лікування, профілактика.

Хронічні захворювання гепатобіліарной системи.

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика.

Змістовий модуль 6: Захворювання сечовидільної системи

Гострий та хронічний гломерулонефрит. Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика.

Хронічна ниркова недосттність

Інфекції сечової системи. Гострий та хронічний

пієлонефрит, інфекція сечовидільних шляхів, цистити.

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування,

профілактика

всього

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МОДУЛЬ 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей раннього віку

№ п/п	Види СРС	Кількість годин
1	Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять: 1. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів. Клініка та невідкладна допопмога при синдромі крупу, судомному та гіпертермічному.	3
	2. Інфекційний ендокардит у дітей.	3
	3. Захворювання підшлункової залози у дітей.	3
	4. Дисметаболічні нефропатії у дітей.	3
2	Індивідуальна СРС: а) курація хворих з найбільш поширеними соматичними захворюваннями у дитячому віці; в) написання рефератів; с) виписування рецептів	10
3	Диспансеризація дітей з різними соматичними захворюваннями	13
	Всього годин	35

3.7 Перелік практичних навичок

№	Назва	Рівень
1	курація хворого з рахітом	IV
2	діагностичні критерії спазмофілії	II
3	курація хворого з гіпотрофією	II
4	курація хворого з пневмонією	IV
5	курація хворого з бронхітом	IV
6	курація хворого з бронхіальною астмою	IV
7	діагностичні критерії гострої ревматичної лихоманки	II
8	діагностичні критерії кардитів	ІІ
9	діагностичні критерії вродженої вади серця	ІІ
10	курація хворого з пієлонефритом	ІУ
11	діагностичні критерії гломерулонефриту	II
12	діагностичні критерії дизметаболічної нефропатії	II
13	діагностичні критерії інфекції сечовивідних шляхів.	II
14	діагностичні критерії вади розвитку нирок	ІІ
15	Курація хворого з гастритом	IV

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

1. Сміян І.С. Лекції з педіатрії – Тернопіль: Підручники посібники, 2006. -С. 233 – 253.

Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича: Навч. посібник.-К.: Здоров”я, 1994.- Т.1.-С. 582-603.
Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.
Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. – „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.
Шабалов Н.П. Детские болезни.- 3-е изд., перераб. и доп.- С – Пб: Сотис, 1997.- С 60-72.
Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник. – Питер-Ком, С. – Пб.,2002.-1080с.