Методична вказівка
до практичних занять з ортопедичної стоматології
III курсу V семестру стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ № _2
Тривалість _6_ годин
Професійна орієнтація студентів: з ортопедичною метою важливо вивчити біомеханіку щелеп, оскільки ортопедичні втручання спрямовані на відновлення форми і функції зубощелепної системи. Вивчення рухів нижньої щелепи дає змогу скласти уяву про їх норму. Нижня щелепа бере участь в багатьох функціях: жування, мовлення, ковтання, співу, сміху тощо. Для ортопедичної стоматології, найбільше значення має вивчення співвідношень елементів скронево-нижньощелепного суглобу і взаємовідношень між зубними рядами при жуванні.
Тема: Компоненти жувальної системи, їх характеристика. Види оклюзії, їх характеристика і ознаки.
Мета: засвоїти поняття про жувальну систему та взаємодію її складових, ознайомитись з поняттям «оклюзія», вивчити види оклюзії та оклюзійні концепції.
Завдання: опанувати методи пальпації жувальних м’язів, засвоїти поняття „оклюзія” та „артикуляція”.
1.Питання до теми:
1. Анатомія та фізіологія СНЩС.
2. Жувальні м’язи (прикріплення, функція).
3. Фактории оклюзії. Визначення сагітального суглобового шляху та руху Бенета.
4. Фактори оклюзії: перелік, визначення.
5. Фактори оклюзії. Криві Шпеє та Уілсона.
6. Фактори оклюзії. Оклюзійна площина, визначення.
7. Оклюдографія: суть методу, значення.
8. Жувальні м’язи: класифікація, анатомія, функція.
9. Компоненти жувальної системи, їх функціональний взаємозв’язок.
10. Визначення понять центральна, бокова, передня оклюзії.
11. Фази жування за Гізі.
12. Центральне співвідношення щелеп, центральна оклюзія: визначення. Сагітальні рухи нижньої щелепи: сагітальний суглобовий шлях, кут сагітального суглобового шляху, сагітальний різцевий шлях, кут сагітального різцевого шляху.
13. Трансверзальні рухи нижньої щелепи: рух Бенета, кут Бенета, трансверзальний різцевий шлях, готичний кут.
14. Артикуляційна п’ятірка Ганау: складові.
15. Вертикальні рухи нижньої щелепи.
16. Закони Бонвіля.
17. Визначення поняття „оклюзія” та „артикуляція”.
2.Джерела інформації:
А) Основні:
1. Електронна адреса: www.tdmu.edu.te.ua ( інтранет → на допомогу студентам → підготовка до занять → кафедра ортопедичної стоматології → ортопедична стоматологія → тема заняття )
2. Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. – К.: Книга плюс, 2003. С. 49-54, 62-65.
3. Король М.Д., Макєєв В.Ф., Коробєйніков Л.С. та ін. Пропедевтика ортопедичної стоматології. – Вінниця: Нова Книга, 2005. С. 60-73, 143-160.
В) Додаткові:
1. Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н., Бычков В.А., Аль-Хаким А. Ортопедическая стоматология. – М., 2005. С. 5-24.
2. Щербаков А.С., Гаврилов Е.И., Трезубов В.Н., Жулев Е.Н. Ортопедическая стоматология. – С.-Петербург., 1998. С. 12-53.
3. Трезубов В.Н., Щербаков А.С., Мишнёв Л.М. Ортопедическая стоматология. – С.-П.: Фолиант, 2002. С. 15-63.
Практична робота (900-1200 год.):
Робота 1. Провести пальпацію жувальних м’язів.
Місце проведення заняття: клінічний зал кафедри ортопедичної стоматології.
Об’єкт: пацієнт з ортопедичною стоматологічною патологією, а за відсутності такого пацієнта – студент- доброволець.
Засоби на групу:
1. стоматологічна установка – 1шт.;
2. крісло лікаря – 1 шт.;
3. столик лікаря – 1 шт.
Засоби для студента:
1. лоток з оглядовим набором інструментів– 12 наборів.
2. Рукавички гумові- 12 пар.
Завдання для студента: провести пальпацію жувальних м’язів.
Час, що витрачається на процедуру одним студентом:-10 хв.
Методика виконання: пальпація м’язів дозволяє визначити їхній тонус, виявити ущільнення окремих ділянок м’язів, установити болючі точки Пальпуючи власне жувальний м’яз, визначають контури скороченого м’яза. Для цього на передній край ставлять великий палець лівої руки, а чотири інші пальці – на задній край м’яза. Таким чином визначають ширину м’яза. Вказівним пальцем другої руки пальпують м’яз із боку присінка порожнини рота, визначаючи болючі ділянки. Пальпуючи іншим способом, вказівний палець вводять у рот, просуваючи до рівня м’яза, а великий палець другої руки розташовують на шкірі обличчя. Наближаючи пальці, визначають тонус і болючі точки. Скроневий м’яз пальпують екстраорально, розташувавши пальці на шкірі скроневої ділянки відповідно до його проекції. Інтраорально м’яз пальпується у місці прикріплення до вінцевого відростка. Для цього вказівний палець поміщають у замолярну ямку і просувають його вгору і мезіально.
Під час пальпації латерального крилоподібного м’яза вказівний палець спрямовують по слизовій оболонці вестибулярної поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи дистально і вгору за горб верхньої щелепи. Тут визначається нижня частина цього м’яза. Болючість при пальпації потиличних і шийних м’язів, а також м’язів дна рота виявляється за наявності змін у зубощелепній системі, які призводять до дистального зміщення нижньої щелепи і дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба.
Робота 2. Провести пальпацію скронево-нижньощелепового суглоба.
Місце проведення заняття: клінічний зал кафедри ортопедичної стоматології.
Об’єкт: пацієнт з ортопедичною стоматологічною патологією, а за відсутності такого пацієнта – студент- доброволець.
Засоби на групу:
1. стоматологічна установка – 1шт.;
2. крісло лікаря – 1 шт.;
3. столик лікаря – 1 шт.
Засоби для студента:
1. Лоток з оглядовим набором інструментів– 12 наборів.
2. Рукавички гумові- 12 пар.
Завдання для студента: провести пальпацію скронево-нижньощелепового суглоба.
Час, що витрачається на виконання роботи(маніпуляції) одним студентом -10 хв.
Методика виконання: пальпацію суглобів проводять через шкіру, розташувавши вказівні пальці рук на передній поверхні козелка вуха. Просять хворого повільно привідкривати рот і пальпаторно визначають задню поверхню суглобової голівки, некапсулярну ділянку і задню зону суглобової щілини. Переміщуючи пальці вперед і надавлюючи на проекцію суглобової щілини, потім на проекцію суглобової голівки, визначають болючі точки. Також проводять пальпацію при зімкнутих зубних рядах і широко відкритому роті, оскільки від легкого натискання болі можуть виникати не лише у стані спокою, але й у момент відкривання рота. Зіставляючи момент виникнення болю і розташування болючої зони з топографоанатомічними особливостями взаємовідношень елементів суглоба під час руху щелепи, можна встановити причину болючості. Суглобовий шум може мати характер крепітації, хрускоту, клацання, тертя. Звуки тертя і крепітації у суглобі пов’язані зі змінами хрящових суглобних поверхонь, порушенням утворення синовіальної рідини. Клацання пов’язане з більш грубими порушеннями структури і функції суглоба (деформація кісткових суглобних поверхонь, надмірна рухомість суглобових голівок). Клацання і хрускіт на початку відкривання і в кінці закривання рота зумовлені зниженням оклюзійної висоти та дистальним зміщенням суглобових голівок. Хрускіт, біль у кінці відкривання і на початку закривання рота пов’язані з ослабленням зв’язок та наявністю кісткових виступів на передній поверхні суглобової голівки. Дуже часто клацання у скронево-нижньощелепному суглобі виникає внаслідок порушення координованих рухів диска і голівки, суглобних голівок з обох боків, деформації і зміщення диска.
Завдання для самостійного опрацювання: в конспекті схематично зарисувати сагітальні та трансверзальні оклюзійні криві.
Література: Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. – К.: Книга плюс, 2003. С. 54.
4.Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи – 12 30-14.00 год.
Питання для обговорення :
1. Центральне співвідношення щелеп, центральна оклюзія: визначення. Сагітальні рухи нижньої щелепи: сагітальний суглобовий шлях, кут сагітального суглобового шляху, сагітальний різцевий шлях, кут сагітального різцевого шляху.
2. Трансверзальні рухи нижньої щелепи: рух Бенета, кут Бенета, трансверзальний різцевий шлях, готичний кут.
3. Артикуляційна п’ятірка Ганау: складові.
4. Вертикальні рухи нижньої щелепи.
5. Закони Бонвіля.
6. Визначення поняття „оклюзія” та „артикуляція”.
5.Контроль знань і навиків перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних завдань з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні питання і тощо (1415 – 1500 год. ).
6.Студент повинен знати:
1. Основні компоненти жувальної системи.
2. Елементи, за допомогою яких забезпечується врегульована функція рухів нижньої щелепи.
3. Основні м’язи, які приймають участь в акті жування.
4. Функціональну анатомію СНЩС людини.
5. Визначення понять «оклюзія» та «артикуляція».
6. Види оклюзії.
7. Оклюзійні криві.
8. Будова зубо-щелепного сегмента.
9. Загальну будову зуба.
10. Будову зубних дуг.
7.Студент повинен уміти:
1. Проводити пальпацію жувальних м’язів.
2. Проводити пальпацію скронево-нижньощелепового суглоба.
3. Отримувати оклюзійний відбиток зубних рядів.
4. Проводити обстеження оклюзійних контактів зубних рядів.
Методичну вказівку склала: ас. Росоловська С.О.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
11січня 2011р., протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
11. 06. 2012 р. протокол № 11
