Атое

Методична вказівка для студентів

2-го курсу медичного факультету

зі спеціальності «Біологія»

 

ЗАНЯТТЯ № 1

 

Тема: 1. Підцарство найпростіші, або одноклітинні (protozoa).

2. Тип саркомастиrофори (Sarcomastigophorа). Підтип саркодові (Sarcodina). Підтип джгутикові (Mastigophora).

3. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Тип Війконосні (Ciliophora).

Кількість годин: 4+2

 

Мета. Вивчити загальну характеристику найпростіших. Вивчити основні поняття зоології безхребетних, морфофізіологічні особливості підтипу саркодові, їх систематику, цикли розвитку,. Вивчити морфофізіологічні особливості підтипу джгутикові, їх систематику, цикли розвитку, внутрішню та зовнішню будову. Вивчити морфофізіологічні особливості підтипу апікомплексні, їх систематику, цикли розвитку, внутрішню та зовнішню будову. Вивчити морфофізіологічні особливості підтипу війконосні, їх систематику, цикли розвитку, внутрішню та зовнішню будову

 

Професійна орієнтація студентів. Систематичне положення представників підцарства найпростіші. Ідентифікувати представників найпростіших за особливостями їх будови.

 

Програма самопідготовки студентів

 

I. Підцарство найпростіші, або одноклітинні (protozoa). 

1.Загальна характеристика підцарства

ІІ Тип саркомастиrофори (Sarcomastigophorа). Підтип саркодові (Sarcodina). Підтип джгутикові (Mastigophora).

1.      Загальна характеристика виду

2.      Зовнішня і внутрішня будова саркодових на прикладі амеби протей

3.      Будова черепашкових амеб на прикладі Арцели.

4.      Зовнішня і внутрішня будова, особливості життєвого циклу евгалени зеленої та представника тваринних джгутикових – трипаносоми

IIІ. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Тип Війконосні (Ciliophora).

1.Зовнішня і внутрішня будова та життєвий цикл малярійного плазмодія.

2. Зовнішня та внутрішня будова інфузорії туфельки

 

Методика виконання практичної роботи

I. . Підцарство найпростіші, або одноклітинні (protozoa). 

Робота 1. Дайте загальну характеристику найпростіших за планом:

1.      Будова.

2.      Органели загального призначення.

3.      Органели спеціального призначення.

4.      Органели руху.

5.      Живлення.

6.      Розмноження.

.

ІІ. Тип саркомастиrофори (Sarcomastigophorа). Підтип саркодові (Sarcodina). Підтип джгутикові (Mastigophora).

Робота 2. Систематичне положення типу.

Робота 3. Систематичне положення підтипу саркодові – амеби протей.

Тип Саркомастигофори -Sarcomastigophora

Підтип СаркоДові – Sarcodina

Надклас Корененіжки – Rhizopoda

Клас Справжні амеби – Lobozea

Підклас Голі амеби – Gyrnnamoebia

Ряд Амеби – Amoebida

Представник – Амеба протей – АтоеЬа proteus

 

Робота 4. При великому збільшенні розгляньте будову амеби: зовнішній світлий шар­ектоплазма, а під нею знаходиться темнозерниста ендоплазма рідкої плинної консистенції (рис. 1).

Рис.1. Схема будови Атоеbа proteus

1 – ядро,

2 – псевдоподія,

3- травна вакуопя,

4 – екоротлuва вакуоля,

5 – плазмалема,

6 – ектоплазма,

7 – ендоплазма

Робота 5. Зарисувати будову амеби протей, зобразивши наявність двох шарів цитоплазми, вакуолей, псевдоподій різної форми.

Робота 6.Зверніть увагу на  процес утворення псевдоподій (виступів екто-плазми, куди витікає потік ендоплазми), що свідчить про рух амеби.

Робота 7. ЗЗарисуйте процес нестатевого розмноження амеби (рис.2)

Рис 2. Нестатеве розмноження амеби.

Робота 8. Систематичне положення  черепашкових амеб на прикладі Арцели

Тип Саркомастиrофори -Sarcomastigophora

Підтип СаркоДові – Sarcodina

Надклас Корененіжки – Rhizopoda

Клас Справжні амеби – Lobozea

Підклас Черепашкові амеби – Testacealobosia

Представники: Арцела – Агсеllа vulgaris

Робота 9. Вивчіть будову черепашкових амеб:

1. Ознайомтеся з технікою розведення арцели в акваріумах, а дифлюгію liсруть з проб придонного шару замулених водойм.

2. Нанесіть піпеткою на предметне скельце краплю розчину з проби арцели та накрийте їі накривним скельцем.

3. Розгляньте і знайдіть на тимчасовому препараті при малому збільшенні мікроскопа жовті та коричневі диско подібні тільця арцели, вкриті непрозорою чсрепашкою. Зверніть увагу на форму тіла (кругла або грибоподібна).

4. Проведіть тривале спостереження при великому збільшенні мікроскопа, Звернувши увагу на пальцеподібні цитоплазматичні виступи, що виходять з устя В центрі черепашки (лобоподії), за допомогою яких арцела рухається і захоплює їжу (рис. 3).

5. Зверніть увагу на двоє ядер, що розташовані обабіч устя, та хромідіальне кільце. Внутрішню будову арцели (вакуолі, цитоплазму) розглянути важко, бо ‘Ісрепашка (псевдохітин) не прозора.

Робота 10. Зарисуйте Зовнішню та внутрішню будову Арцели

Рис. 3. Черепашкові амеби – Arcella vu/garis, вигляд знизу (а) та збоку (б),

1 – черепашка, 2 – цитоплазма, З – ядро, 4 – устя, 5 – псевдоподія, 6 – травна вакуоля

 

Робота 11. Систематичне положення представників підтипу джгутикові

Тип Саркомастигофори – Sarcomastigophora

Підтип Джгутикові – Mastigophora

Клас Рослинні джгутикові – Рhytоmаstіgорlюга

Ряд Евгленові – Euglenida

Рід Евгленові – Euglena

Представник – Евглена зелена – Euglena viridis

Клас Тваринні джгутикові – Zoomastigophora

Ряд Кінетопластиди – Kinetoplastida

Рід Трипанози – Trypanosoma

Представник – Трипаносома – Trypanosoma brиcei

Робота 12. Зовнішня та внутрішня будова Евгалени зеленої

1. Візьміть піпеткою краплю культури Евглен на предметне скло і накрийте скельцем. Розгляньте при малому збільшенні мікроскопа повільний рух евглен зелених. Надлишок води приберіть фільтрувальним папером.

2. Зверніть увагу на властивість живої культури евглени зеленої змінювати форму тіла від веретеноподібної до кулеподібної (метаболювання ). Спостерігайте за функціонуванням скоротливих вакуоль і резервуаром (міхурцем).

З. Розгляньте морфологію тілаевглени зеленої при великому збільшенні мікроскопа. Для затримання руху евглен їх кладуть у теплий З% розчин желатину або ж додають до культури евглен йодного розчину, під дією якого вони гинуть, а джгутик набухає і його добре видно (рис. 4).

4. Зосередьте увагу на загостреній формі задньої і заокругленій передньої частин тіла евглени, розгляньте зовнішню оболонку (пелікулу) та t базальне зерно в основі джгутика. На передньому кінці тіла розташована очна пляма (стигма) як світлочутливий орган, всередині цитоплазми містяться зірчасті фігури (хроматофори), а в задній частині тіла евглени міхурцеподібне ядро (при дії йоду його видно краще).

5. Зарисувати будову евгалени зеленої

Рис 4. Схема будови Euglena viridis

1 – довгий джгутик, 2 – джгутикова кишеня, З – короткий джгутик, 4 – скоротлива вакуоля; 5 – базальні тільця, 6 – ядро, 7 – парамілове зерно, 8 – хроматофор., 9 – стигма, 10 – стулки панцира

Робота 13. Під мікроскопом (7х90) розглянути препарат мазка крові (забарвлення за Романовським). Між численними еритроцитами рожевого кольору знайти трипаносоми. Вони мають видовжену форму, цитоплазма синього кольору, ядро червоного. Замалювати схему будови та ультраструктуру трипаносом  (рис 5.)

Рис. 5. Схема будови (а) та ультраструктура (б) Trypaпosoma Ьгисеі

1 – передній кінець, 2 – джгуmuк, З – ундулююча мембрана, 4 – ядро,

5 – кінеmосома, 6 – кінетопласm, 7 – міmохондрія.

 

IIІ. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Тип Війконосні (Ciliophora).

Робота 14. Систематичне положення

Тип Апікомплексні – Apicomplexa

Клас Споровики – Sporozoea

Ряд Кров’яні споровики – Haemosporidiida

Рід Плазмодій – Plasmodium

Представник: Малярійний плазмодій – Plasmodium уіуах

 

Робота 15.  Під мікроскопом (7х90) розглянути препарат мазка крові хворого на малярію (забарвлення за Романовським). У полі зору видно численні еритроцити рожевого кольору і поодинокі лейкоцити. Вони значно більші і мають ядра синього кольору. Знайти еритроцити з малярійним плазмодієм на різних стадіях розвитку (кільце, зрілий трофозоїт, трофозоїт на стадії шизогонії, макро-і мікрогаметоцити).  Замалювати схему життєвого циклу малярійного плазмодія (таблиця). На малюнку позначити стадії розвитку.(рис 6.)

 

Рис 6.

Життєвий цикл Р1аsmodium vivax

І –

1.

2.

3.

ІІ –

4.

5.

6.

7.

8.

9-11.

12.

13.

ІІІ –

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

Робота 16 Зовнішня та внутрішня будова інфузорії туфельки

1.      Систематичне положення

Тип Інфузорії (Війчасті) – Ci1iophora

Клас Олігогіменофореї – 0ligohymenophorea

Ряд Гіменостоматиди – Hymenostomatida

Представник – Інфузорія туфелька – Рагатесіит caudatum

 

2.             Розгляньте зовнішню і внутрішню будову інфузорії туфельки при великому збільшенні мікроскопа. На поверхні тіла спостерігайте за чисельними війками, що розміщені на пелікулі. Зверніть увагу на двошарову будову цитоплазми: щільну ектоплазму та зернисту ендоплазму, базальні тільця, перистомну заглибину і клітинний рот (цитостом), трихоцисти.  Зосередьте увагу на розташуванні пульсую­чих вакуолей зірчастої форми та фазах їх пульсації (систола – без вмісту, діастола – наповнена), а також роздивіться обидва ядра (макронуклеус, мікронуклеус ). Зарисуйте будову інфузорії туфельки.

 

Рис. 7. Інфузорія mуфелька

1 – війки,

2 – передній кінець.

3 – трихоцисти (у спокоі),

4 – пелікула,

5 – травна вакуоля,

6 – екmоплазма,

7 – перистом,

 8 – передротова порожнина,

9 – клітинний рот,

 10 – глотка,

11 – дно глотки,

12 – пучок довших щитинок,

13 – ендоплазма,

14 – mравна вакуоля в процесі формування,

15 – резервуар скоротливої вакуолі,

16 – видільна пора,

17 – мікронуклеус,

18- макронуклеус,

19 – скороmлива вакуоля з привідними каналами.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань

1.Загальна будова тіла амеби, її властивості.

2.Види розмноження амеб та утворення цист.

3. Роль фагоцитозу та піноцитозу в житті амеб.

4. Які основні відмінності будови та життєвого циклу представників Джгутикових ( Рослинні і Тваринні).

5. Чому евгалена зелена за типом обміну речовин займає проміжне становище між рослинним і тваринним організмом? Яка характерна властивість живої культури евгалени зеленої?

6. Основні особливості паразитизму трипаноносоми.

7. Характерні особливості будови тіла трипаносоми.

8. Основні стадії розвитку малярійного плазмодію та форми цитоплазми. Охарактеризуйте незрілі статеві форми паразита, особливості їх будови.

9. Основні поживні середовища для отримання культури інфузорій

10 Способи розмноження інфузорій.

 

Джерела інформації

 

1.      Щербак Г. Й. та ін. Зоологія безхребетних: Підручник: У 3 кн.Кн. 1 /Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. —К.: Либідь, 1995.— 319 с.

2.      Щербак Г. Й. та ін. Зоологія безхребетних: Підручник: У 3 кн.Кн. 2 /Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. —К.: Либідь, 1996.— 289 с.

3.      В.Ф. Натали. Зоология беспозвоночных. М., Главполитграфздат., 1951.-536 с.,

4.      В.А. Догель. Зоология беспозвоночных. М., Высш. школа, 1981.- 606 с.,

5.      М.П. Савчук. Зоологія безхребетних. К., Радянська школа, 1965.- 502 с.,

6.      Э.Хардон, Р. Венер. Общая зоология. М., “Мир”., 1989.- 523 с.,

7.      Биология. Слюсарев А.А., Жукова С.В. – К.: Вища школа, 1987. – 415 с.

 

Автор: асист. Муц Л.Б.

 

Затверджено на засіданні кафедри