Методичні вказівки
до практичних занять з СЕКЦІЙНОГО КУРСУ
ЗАНЯТТЯ № 1 (практичне, 6 год.)
Теми:
1. Завдання патологоанатомічної служби та її місце в системі охорони здоров’я.
2. Основна патологоанатомічна документація. Побудова патологоанатомічного діагнозу, клініко-патологоанатомічного епікризу, порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть.
3. Розтин померлого у випадку смерті від недуг терапевтичного профілю.
Мета: освоїти основні принципи організації патологоанатомічної служби в Україні; опанувати основні положення оформлення протоколу розтину і видачі лікарського свідоцтва про смерть; вивчити особливості та методику проведення розтину та оформлення патологоанатомічної документації у випадках смерті, пов’язаної з терапевтичною патологією.
Професійна орієнтація студентів:
Патологічній анатомії, як клінічній спеціальності, належить суттєве місце у лікувально-діагностичній роботі закладів системи охорони здоров’я. За своїми завданнями та змістом патологоанатомічна служба тісно пов’язана з клінікою. У своїй практичній діяльності лікарі постійно є присутніми на розтинах, при обговоренні з патологоанатомом питань танатогенезу та остаточного діагнозу, аналізі морфологічного опису біопсій, оформленні лікарських свідоцтв про смерть, а також беруть участь у роботі лікарсько-контрольних комісій і клініко-патологоанатомічних конференцій. Для цього практикуючим лікарям необхідні певні знання і навики з організації патологоанатомічної служби.
Протокол розтину а також лікарське свідоцтво про смерть є важливими юридичними документами. У практичній роботі лікарів можливі випадки, коли виникне необхідність провести автопсію. Крім того, при відсутності проведення розтину лікарське свідоцтво про смерть видають чергові або лікуючі лікарі.
Згідно положень наказу № 81 МОЗ України трупи померлих у стаціонарах лікувальних закладів підлягають патологоанатомічному розтину. Слід пам’ятати, що діагностика хвороб в їх сучасному номенклатурному (нозологічному) визначенні є обов’язковою як для патологоанатома, так і для клініциста. У процесі розтину з метою поглибленого аналізу перебігу хвороби проводяться клініко-анатомічні паралелі, що є сумісною роботою клініциста і патологоанатома. Отже, кожен лікар повинен володіти цими зазначеними навиками.
1. Програма самостійної підготовки студентів до заняття
Тема № 1
1. Завдання патологоанатомічної служби.
2. Методи в практичній патологічній анатомії.
3. Організація роботи і документація патологоанатомічного відділення (бюро).
4. Завдання та функції патологоанатомічного бюро.
5. Організаційна структура патологоанатомічного бюро.
6. Штати, посадові обов’язки медичного персоналу патологоанатомічного бюро та централізованого патологоанатомічного відділення.
7. Деонтологічні аспекти патологоанатомічної практики.
Тема № 2
1. Структура і логіка клінічного та патологоанатомічного діагнозів.
2. Складові компоненти патологоанатомічного діагнозу.
3. Поняття про основне захворювання, ускладнення основного захворювання, супутні захворювання.
4. Поняття про комбіноване основне захворювання: конкуруючі захворювання, поєднані та фонові захворювання.
5. Поняття про безпосередню причину смерті.
6. Міжнародна класифікація хвороб Х перегляду та номенклатура захворювань.
7. Особливості формулювання діагнозу при наявності оперативного втручання, лікарських помилок та невірних дій.
8. Порівняння і співставлення клінічного та патологоанатомічного діагнозів.
9. Правила оформлення лікарського свідоцтва про смерть.
10. Особливості заповнення п. 11 лікарського свідоцтва про смерть (визначення причини смерті).
11. Особливості заповнення лікарського свідоцтва про смерть в акушерсько-гінекологічній практиці.
Тема № 3
1. Правила і вимоги до написання протоколу патологоанатомічного дослідження.
2. Складові частини протоколу розтину.
3. Особливості оформлення паспортної частини протоколу розтину.
4. Особливості оформлення описової частини протоколу розтину.
5. Особливості техніки розтину трупа при терапевтичній та інфекційній патології.
6. Особливості написання патологоанатомічного діагнозу.
7. Правила написання клініко-патологоанатомічного епікризу.
8. Складові компоненти клініко-патологоанатомічного епікризу.
9. Назвати основні причини смерті хворих при серцево-судинних, ревматичних, цереброваскулярних, нефрологічних, захворюваннях, при патології органів дихання, шлунково-кишкового тракту, ятрогеніях.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. Основними завданнями патологоанатомічної служби є:
A. прижиттєва і посмертна діагностика хвороб
B. вивчення етіології, патогенезу і танатогенезу найбільш поширених недуг
C. контроль за якістю клінічної діагностики та ефективності лікувального процесу
D. удосконалення професійної підготовки лікарів
E. все перераховане
2. Протягом якого терміну повинні зберігатися в бюро книги реєстрації біопсійного та операційного матеріалів з копіями висновків гістологічного дослідження?
A. 1 місяць
B. 6 місяців
C. 1 рік
D. до кінця календарного року
E. підлягають постійному збереженню
3. Макроскопічний метод посмертної діагностики недуг отримав назву:
A. дедукція
B. індукція
C. трансдукція
D. біопсія
E. аутопсія
4. У патогістологічну лабораторію поступив для дослідження оперативно видалений жовчний міхур. Хто повинен зробити макроскопічний опис і вирізати шматочки?
A. тільки старший лаборант
B. лаборант
C. санітар
D. будь хто з працівників відділення
E. лікар-патологоанатом
5. Головний лікар лікувального закладу зобов’язаний забезпечити направлення трупа на судово-медичний розтин, якщо смерть настала від:
A. механічних ушкоджень
B. отруєння
C. механічної асфіксії
D. дії крайніх температур
E. при всіх перерахованих причинах
6. На секції трупа померлого чоловіка виявлено ознаки уремії на ґрунті хронічного гломерулонефриту, генералізований атеросклероз всіх артерій, рак нижньої губи в початковій стадії інвазійного росту. Які захворювання віднести до категорії основного, супутнього?
7. Після розтину померлого Р., 80 років, виставлено такий патологоанатомічний діагноз: основне захворювання – загальний атеросклероз, атеросклероз аорти, судин головного мозку, коронарних судин, кардіосклероз, гіпертрофія лівого шлуночка серця (
8. Під час секції виявлено склероз клапанів серця, поліпозно-виразковий вальвуліт аортального клапана з його перфорацією, інфаркт селезінки, нирок, хронічний бронхіт, атеросклероз аорти. Сформулюйте патологоанатомічний діагноз.
9. Під час автопсії виявлено склероз, деформацію і зростання стулок мітрального клапана, гіпертрофію правого передсердя і правого шлуночка серця, буру індурацію легень, ціанотичну індурацію нирок, селезінки, мускатну печінку, асцит, гідроторакс, анасарку, хронічну виразку шлунка, атеросклероз аорти. Сформулюйте патологоанатомічний діагноз.
10. Під час аутопсії померлого виявлено гіпертрофію лівого шлуночка серця, вторинно зморщену нирку, фібринозний перикардит, фібринозну дрібновогнищеву бронхопневмонію, набряк легень, серозний трахеїт, серозно-геморагічний ентерит, камені жовчного міхура, злуки в черевній порожнині. Сформулюйте патологоанатомічний діагноз.
3. Правильні відповіді на тести та ситуаційні задачі:
1. Е
2. Е
3. Е
4. Е
5. Е
6. Хворий помер від уремії, отже основним захворюванням слід вважати хронічний гломерулонефрит. Супутнім захворюваннями є атеросклероз та рак губи.
7. Помилка патологоанатома полягає в тому, що геморагічний та ішемічний інсульти, враховуючи соціальну значимість, відносяться до основного захворювання (церебро-васкулярна хвороба).
8. Основне захворювання – септичний ендокардит.
Ускладнення основного захворювання – інфаркт нирки і селезінки, перфорація аортального клапана, гостра серцева недостатність.
Супутні захворювання – хронічний бронхіт, атеросклероз аорти.
9. Основне захворювання – ревматична хвороба,. кардіо-васкулярна форма
Ускладнення основного захворювання – стеноз мітрального клапана, хронічна правошлуночкова серцева недостатність: бура індурація легень, ціанотична індурація нирок, селезінки, мускатна печінка, асцит, гідроторакс, анасарка.
Супутні захворювання – хронічна виразка шлунка, атеросклероз аорти.
10. Основне захворювання – вторинний нефросклероз.
Ускладнення основного захворювання – гіпертрофія лівого шлуночка серця. Уремія: фібринозний перикардит, серозний трахеїт, серозно-геморагічний ентерит, фібринозна дрібновогнищева бронхопневмонія, набряк легень,.
Супутні захворювання – камені жовчного міхура, злуки в черевній порожнині.
4. Джерела інформації
Основні:
Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. с. 5-106.
http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/patologanatom/
Додаткові:
1. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ–10. Короткий адаптований варіант для використання в Україні (в трьох розділах) /Під заг. редакцією Сердюка А.М. – К., 1998.
2. Наказ МОЗ України за № 81 від 12.05.92 р. Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні. – К., 1992. – 138 с.
3. Хазанов А.Т., Чалисов И.А. Руководство по секционному курсу. – М.: Медицина, 1994. – 176 с.
5. Методика виконання практичної роботи (900 – 1200)
Тема № 1 900 – 1000
Вивчити, користуючись посібником Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу:
· Положення про патологоанатомічне бюро;
· Штатні нормативи патологоанатомічного бюро;
· Положення про обов’язки медичного персоналу патологоанатомічного бюро;
· Інструкцію про порядок та строки зберігання патологоанатомічних документів та матеріалів патологоанатомічного дослідження;
· Інструкцію про прийом, зберігання та видачу трупів у лікувальних закладах.
Тема № 2 1000 – 1100
Вивчити, користуючись посібником Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу:
· Схему протоколу розтину;
· Принципи заповнення лікарського свідоцтва про смерть;
· Принципи формулювання патологоанатомічного діагнозу.
Ознайомитися з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду.
Тема № 3 1100 – 1200
Вивчити, користуючись посібником Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу Положення про порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах.
Переглянути навчальні фільми з фрагментами патологоанатомічного дослідження з компакт-диску “Секційно-біопсійний курс (на допомогу молодому патологоанатому)” або взяти участь у проведенні розтині померлого.
6. Семінарське обговорення теоретичних питань або результатів розтину (1230 -14 00)
7. Самостійна робота студентів (1415 – 1500)
8. Вихідний рівень знань та вмінь
Перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання. Приклади ситуаційних задач знаходяться в посібнику Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. с. 5-106.
9. Студент повинен знати:
· теоретичні положення наказу №81 МОЗ України;
· основні принципи організації патологоанатомічної служби у лікувально-профілактичних закладах;
· основні принципі оформлення протоколу розтину, формулювання патологоанатомічного діагнозу, клініко-патологоанатомічного епікризу, порядку заповнення лікарського свідоцтва про смерть;
10. Студент повинен вміти:
проводити клініко-анатомічний аналіз у конкретному випадку смерті від захворювання терапевтичного профілю, формулювати патологоанатомічний діагноз, виписувати лікарське свідоцтво про смерть, шифрувати за МКХ Х-го перегляду при основних терапевтичних нозологіях.
Методичну вказівку склали проф. Я.Я. Боднар, доц. Ю.М. Орел
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри 27.08.2013 р. Протокол № 1.
