Home » Методична вказівка

Методична вказівка

28 Червня, 2024

Методична вказівка

до практичних занять з ортопедичної стоматології

III курсу 6семестру стоматологічного факультету

ЗАНЯТТЯ № _17_

Тривалість – 6 годин

Професійна орієнтація: Для укріплення бюгельних протезів найчастіше використовують кламери. Форма їх залежить від того, які завдання поставлено перед фахівцем. При втраті зуба змінюється статична будова зубного ряду. На решту зубів діють сили, спочатку рівномірно розподілені на весь зубний ряд. При виготовленні протезів необхідно враховувати послідовність динаміки сідлоподібних частин протеза. Це забезпечує передумову для бездоганної жувальної функції і захист здорових тканин порожнини рота.

Тема. Класифікація кламерів, показання до застосування. Біомеханіка бюгельних протезів.

Мета: ознайомити студентів з класифікацією кламерів, показання до їх застосування, біомеханікою бюгельних протезів.

Завдання: вміти правильно вибрати кламерну систему фіксації в залежності від клінічної ситуації.

1.Питання до теми

1. Трактувати поняття кламер

2. Класифікувати кламери

3. Аналізувати вибір кламера

4. Трактувати будову кламера

5. аналізувати вибір опорних елементів в залежності від топографії дефекта;

6. аналізувати направлення навантаження в залежності від вибора фіксуючих елементів;

7. трактувати методику плаваючого базиса;

8. трактувати різні методи перерозподілення жувального тиску.

2.Джерела інформації:

А) Основні:

1. www.tdmu.edu.te.ua ( інтранет > на допомогу студентам > підготовка до занять > кафедра ортопедичної стоматології > ортопедична стоматологія 3 курс > тема заняття ).

2. КоноваловА.П., Курякина Н.В., Митин Н.Е. Фантомный курс ортопедической стоматологии / Под ред. проф. Н.В. Трезубова. – М.: Медицинская книга; Н.Новгород: Изд-во НГМА, 1999. -344 с.

3. Шилова Г.Б., Почтарьов А.А., Король М.Д. Практикум з ортопедичної стоматології: Навч. посібник. – Полтава, 1995. -140 с.

4. Король М.Д., Коробейніков Л.С, Кіндій Д,Д. Практикум з ортопедичної стоматології. Частина І.- Полтава: ПП Форміка, 2000.-152с.

В) Додаткові:

1. Шварц А.Д. Артикуляція, оклюзія. М.: Мед., 1992. -342с.

2. Руководство по ортопедической стоматологии //Под. ред. А.И. Евдокимова.- М.: Медицина, 1974.- 568 с.

3. Справочник по стоматологии //Под. ред. А.И. Рыбакова.- М.: Медицина, 1993.- 576 с.

4. Король М.Д. та ін. Функціональна діагностика в ортопедичній стоматології: Навч. посібник. – Полтава, 1995.- 24 с.

5. Щербаков А.С. и др. Ортопедическая стоматология: Учебник.– СПб, 1997.С.53-75.

6. Копейкин В.Н. Обследование и диагностика в ортопедической стоматологии.- В кн.: Ошибки в ортопедической стоматологии.- М.: «Триада-Х», 1998. С. 5-68.

Практична робота (9⁰⁰-12⁰⁰ год.):

Робота 1. Обстеження пацієнта з будь-якою ортопедичною патологією, встановлення попереднього та остаточного діагнозу, заповнення амбулаторної карти пацієнта.

Місце проведення заняття: тематична кімната кафедри ортопедичної стоматології.

Об’єкт: пацієнт з ортопедичною стоматологічною патологією, а за відсутності такого пацієнта – студент- доброволець чи моделі верхньої та нижньої щелеп з частковими дефектами зубних рядів.

Засоби на групу:

1. Стоматологічна установка -1шт.

3. Столик лікаря-1шт.

4. Засоби індивідуального захисту (рукавички, маска) – 13шт.

5. Набір оглядових інструментів – 13шт.

6. Нагрудник пацієнта – 13шт.

7. Амбулаторна карта пацієнта – 13шт.

Засоби на студента:

1. Стоматологічна установка – 1шт.

2. Крісло лікаря – 1шт.

3. Столик лікаря – 1шт.

4 Засоби індивідуального захисту (рукавички, маска)-1шт.

5. Набір оглядових інструментів- 1шт.

6. Нагрудник пацієнта – 1 шт.

7. Амбулаторна карта пацієнта-1шт.

Завдання для студента: провести збір анамнезу зовнішньо- та внутрішньоротове обстеження ортопедичного стоматологічного пацієнта та заповнити амбулаторну карту стоматологічного хворого згідно теми заняття.

Час, що витрачається на процедуру одним студентом: ___20_ хв.

Методика виконання: Обстеження хворого, якому необхідно надати ортопедичну допомогу складається із:

· з’ясування скарг та збору анамнезу

· огляду та обстеження обличчя

· оцінки стану зубів та зубних рядів

· оцінки стану щелеп

· оцінки стану слизової оболонки порожнини рота

· обстеження мускулатури щелепно- лицевої ділянки

· заповнення амбулаторної карти пацієнта

Робота 2. Демонстрація зубним техніком різновидів кламерів.

Місце проведення заняття: зуботехнічна лабораторія.

Об’єкт: моделі верхньої та нижньої щелеп з частковими дефектами зубних рядів.

Засоби на групу: моделі верхньої та нижньої щелеп з частковими дефектами зубних рядів (1-2 для демонстрації).

Засоби на студента: робота потребує лише демонстрації зубним техніком.

Завдання для студента: вміти вибрати кламер залежно від клінічної ситуації.

Час, що витрачається на процедуру одним студентом: ___20_ хв.

Методика виконання: найпростішим способом закріплення часткових знімних протезів є кламери. Кламер, як правило складається з трьох частин: плеча, тіла і відростка.

Кламери діляться таким чином;

1. За формою – на круглі, напівкруглі, плоскі (стрічкові);

2. За способом виготовлення – на гнуті, литі, штамповані;

3. За місцем прилягання – зубні, ясеневі (пелоти) зубоясеневі;

4. За ступенем охоплення зуба чи групи зубів – на одноплечі, двоплечі, кільцеподібні (перекидні), подвійні багатоланкові;

5. За функцією – на утримуючі, опорні, опорно-утримуючі;

6. За матеріалом – на металеві, неметалеві, комбіновані;

7. За способом з’єднання з базисом – жорстке або стабільне, що пружинить або напівлабільне, суглобне або лабільне.

Залежно від кількості зубів, що використовуються для фіксації розрізняють точкову, лінійну і площинну, фіксацію.

1. ТОЧКОВА – використовується 1 кламер.

2. ЛІНІЙНА – використовується 2 кламери,

Лінія, що з’єднує кламери в протезі, називається кламерною лінією. Розрізняють діагональну, трансверзальну і сагітальні кламерні лінії.

3. ПЛОЩИННА ФІКСАЦІЯ – використовується 3,4 зуба, Найширше застосовуються гнуті, круглі, одноплечі, утримуючі кламери з дроту, що пружинить, з нержавіючої сталі завтовшки 0,8-1,1 мм або напівкруглого золотого дроту 583 проби.

Для виготовлення кламера береться шматок дроту завдовжки 2-3 см і з одного з кінців, за допомогою крампонних щипців, фасонних або круглогубців вигинається плече для охоплення зовнішньої частини коронки зуба. Потім круглогубцями роблять другий вигин (біля контурної точки), внаслідок чого створюється тіло кламера, а після цього за допомогою круглих зубців або крампонних щипців робиться третій вигин для одержання відростка. З метою кращого зміцнення відростка кламера в базисі протеза

кінець його розплющується молоточком на ковадлі і робиться терпугом зазублення.

Готові кламери прикріплюються до моделі розплавленим воском. При цьому плече кламера, вигнуте паралельно до малюнка ясен, повинне розміщуватися на нижньому зубі дещо нижче, а на верхньому – дещо вище за екватор на вестибулярній (утримуючій) поверхні. Тіло повинне знаходитися на апроксимальному боці зуба на рівні екватора і не повинне щільно прилягати до зуба, відросток повинен входити в товщину базису під штучні зуби і відставати від альвеолярного гребеня щелепи на 2-3 мм.

Завдання для самостійного опрацювання: замалювати в конспекті кламери системи Нея.

Література: В.П. Неспрядько, Н.Н. Рожко. Ортопедична стоматологія. – Київ, Книга плюс, 2003.-стор.302-309.

4.Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи – 12 ³⁰-14^.00 год.

Питання для обговорення :

1. Класифікація кламерів.

2. Складові частини кламерів. Їх розміщення на зубі і в базисі протеза.

3. Функціональна характеристика утримуючих та опорно-утримуючих кламерів.

4. Кламерні лінії.

5. Основні та допоміжні матеріали для виготовлення кламерів.

6. Класифікація дефектів зубних рядів за Кеннеді.

7. Вибір методу фіксації при 1 класі дефектів зубних рядів за Кеннеді.

8. Вибір методу фіксації при 2 класі дефектів зубних рядів за Кеннеді.

9. Вибір методу фіксації при 3 класі дефектів зубних рядів за Кеннеді.

10. Вибір методу фіксації при 4 класі дефектів зубних рядів за Кеннеді.

5.Контроль знань і навиків перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних завдань з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні питання і тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

6.Студент повинен знати:

1. трактувати поняття кламер;

2. класифікувати кламери;

3. аналізувати вибір кламера;

4. трактувати будову кламера;

5. аналізувати вибір опорних елементів в залежності від топографії дефекта;

6. аналізувати направлення навантаження в залежності від виборау фіксуючих елементів;

7. трактувати методику плаваючого базису;

8. трактувати різні методи перерозподілення жувального тиску.

7.Студент повинен вміти:

1. вибрати кламери в залежності від клінічної ситуації;

2. креслити кламери на моделях;