Home » ЗАНЯТТЯ № 6 (практичне)

ЗАНЯТТЯ № 6 (практичне)

25 Червня, 2024

Методична вказівка

до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання

Заняття № 7 (практичне 6 год)

Теми:

1.ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ (2 години)

2. ФОРМУВАННЯ НОРМАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ (2 години)

3. МЕХАНІЧНА (НАСОСНА) РОБОТА СЕРЦЯ (2 години)

Мета: Вміти встановити нормальні властивості серевого м’яза; як автоматія, збудливість, провідність, скоротливість. Знати електрофізіологічні основи електрокардіографії, векторну теорію інтерпретації нормальної ЕКГ, оволодіти методикою реєстрації ЕКГ у загальноприйнятих відведеннях. Знати основи кардіодинаміки, принципи основних методів дослідження насосної функції серця. Вміти виявити основні тони серця аускультативно, їх походження та методи реєстрації, оцінити роль клапанів у гемодинаміці.

Професійна орієнтація студентів: Знання молекулярних та іонних механізмів реалізації властивостей серцевого м’яза потрібні для фармакологічної корекції функції серця при її порушенні. Знання механізмів формування електрокардіограми і вміння провести аналіз цієї кривої є конче потрібним лікарю для діагностики в кардіології і диспансерного контролю. Функціональний стан кровообігу в організмі залежить від насосної роботи серця, а тому дуже важливо вміти об’єктивно оцінити цю функцію серця як при функціональних станах організму, так і при патології, особливо зміни у гемодинаміці при вадах серця.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Будова серця та системи кровообігу в цілому. Схема провідникової системи серця. Особливості будови клапанів серця, серцевого м’яза (кафедра анатомії людини).

2. Особливості гістологічної будови клітин провідникової системи серця та скоротливого міокарду (кафедра гістології).

3. Дипольні властивості деполяризації та реполяризації м’язового волокна. Поняття про вектор. Основи динаміки (руху рідини) (кафедра медичної інформатики з курсом фізики та спецобладнання).

1. ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ CТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 1

1. Морфо-функціональна організація серця:

а) структурно-функціональні особливості;

б) електрофізіологічні властивості скоротливого міокарда.

2. Автоматизм серця:

а) визначення поняття;

б) структура провідникової системи;

в) електрофізіологічні особливості провідникової системи;

г) функціонування центрів автоматії (градієнт автоматії, засвоєння ритму).

3. Провідність серця:

а) визначення поняття;

б) поширення збудження в передсердях;

в) особливості проведення збудження в передсердно-шлуночковому вузлі;

г) поширення збудження в шлуночках.

4. Збудливість та рефрактерність серця:

а) визначення понять “збудливість”, “рефрактерність”;

б) зміна збудливості серця при збудженні;

в) відмінності між збудливістю серця та скелетного м’яза.

5. Скоротливість серця:

а) визначення поняття;

б) механізм скорочення та розслаблення;

в) відмінності між скороченням міокарда і скелетного м’яза.

ТЕМА 2

1. Формування електрокардіограми м’язового волокна серця:

а) поширення збудження міокардіальною клітиною;

б) дипольні властивості хвилі деполяризації і реополяризації м’язового волокна, поняття про вектор;

в) електричне поле міокардіального диполя;

г) сумація і розкладання векторів.

2. Формування електрокардіограми при поширенні збудження серцем:

а) деполяризація передсердь;

б) деполяризація шлуночків;

в) реполяризація шлуночків.

2. Електрокардіографічні відведення:

а) стандартні;

б) підсилені;

в) грудні;

г) методика електрокардіографічного обстеження.

ТЕМА 3

1. Кардіогемодинаміка:

а) фізіологічний аналіз серцевого циклу;

б) асинхронізм діяльності правого та лівого серця;

в) тиск у порожнинах серця в різні фази серцевого циклу;

г) зміна об’єму шлуночків під час діяльності серця;

д) венозний приплив до серця.

2. Фізіологічний аналіз серцевого викиду:

а) методи визначення серцевого викиду;

б) фізіологічний аналіз систолічного об’єму;

в) хвилинний об’єм кровообігу;

г) серцевий викид при зміні положення тіла.

3. Характеристика тонів серця:

а) першого тону;

б) другого тону;

в) третього та четвертого тонів;

2. ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ:

1. В експерименті досліджували скоротливу функцію серця жаби. Інтактне серце денервованої жаби скорочувалося з частотою 42 рази за хвилину. Які зміни функцій серця могли спостерігати експериментатори після накладання І і ІІ лігатур Станніуса?

2. На ЕКГ встановлено: ритм синусовий, правильний, інтервал R–R – 0,6 с. Розташування інших інтервалів, а також зубців і сегментів відповідають нормі. Яка фізіологічна властивість серця порушена?

3. На ЕКГ виявлено значне збільшення тривалості комплексу QRS. Це означає, що сповільнено проведення збудження:

А. Атріо-вентрикулярним вузлом;

В. Правим передсердям;

С. Пучком Гіса;

D. Лівим передсердям;

Е. Шлуночками.

4. На ЕКГ встановлено: ритм синусовий, правильний, інтервал R–R – 1,1 с. Розташування інших інтервалів, а також зубців і сегментів відповідають нормі. Яка фізіологічна властивість серця порушена?

5. На ЕКГ виявлено значне збільшення сегменту P–Q. Це означає, що сповільнено проведення збудження:

А. Атріо-вентрикулярним вузлом;

В. Передсердями;

С. Пучком Гіса;

D. Волокнами Пуркін’є;

Е. Шлуночками.

6. При проведенні зондування порожнин серця встановлено коливання тиску від 0 до 120 мм рт. ст. В якому відділі серця знаходився зонд?

7. При проведенні зондування порожнин серця встановлено коливання тиску від 0 до 8 мм рт. ст. В якому відділі серця знаходився зонд?

8. При проведенні зондування судин встановлено коливання тиску від 10 до 20 мм рт. ст. В якій судині знаходився зонд?

9. За рахунок якого об’єму збільшується ударний об’єм при більш потужнішому скороченні серця?

А. Систолічного резервного об’єму;

В. Діастолічного резервного об’єму;

С. Залишкового об’єму;

D. Діастолічного резервного та залишкового об’ємів;

Е. Базального резервного об’єму.

3. ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

1. Після накладання І лігатури Станіуса порушиться проведення збудження до шлуночка. Після накладання ІІ лігатури буде спостерігатися існування двох центрів автоматії: перший у синусовому вузлі, а другий у атріовентрикулярному вузлі.

2. Автоматія.

3. Е.

4. Автоматія.

5. А.

6. Лівому шлуночку.

7. Лівому передсерді.

8. Легеневому стовбурі.

9. А.

4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

Основні:

1. Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова, – К., 1994. – С. 253, 267, 287-312.

2. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С.150-174.

3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 536-547.

4. Вадзюк С.Н. Вікові особливості системи крові. – Тернопіль, 1996. – 8 с.

5. Основні показники життєдіяльності здорової людини (довідник) /Вадзбюк С.Н. і співавт – Тернопіль, 1994. – С. 3-17.

6. Основи функціональної діагностики (навчальний посібник) /Вадзюк С.Н.. – Тернопіль, 2001. – С. 8, 13-14, 33-36.

7. Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред. проф. С.Н.Вадзюка – Тернопіль, 1996. – С. 3-19, 19-22.

Додаткові:

1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 239-257. 3. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 3. – С. 44-54, 59-69.

2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 2. – С. 478-485.

3. Мурашко В.В., Струтынский А.В. Электрокардиография. – М., 1987. – С. 16-52.

5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ :

ТЕМА 1

1. Дослідження провідникової системи серця (навчальна карта)

Підрахувати ЧСС та отримані результати представити у вигляді таблиці:

Відділи серця

Частота скорочень

І лігатура

ІІ лігатура

ІІІ лігатура

Синус

Передсердя

Шлуночок

Верхівка

У висновку вказати, чи характерний для провідникової системи серця жаби градієнт автоматії, розкрити його суть.

ТЕМА 2

2. Реєстрація ЕКГ в стандартних, підсилених та грудних відведеннях

Для реєстрації ЕКГ в стандартних і підсилених відведеннях електроди, згідно маркування, накласти на обидві руки і ноги. Переконати чи електрокардіограф заземлений і записати калібрувальний сигнал.

Під час реєстрації ЕКГ обстежуваний повинен розслабитися, дихати спокійно. Записати кілька серцевих циклів у кожному відведенні. Отримані результати схематично зобразити в протоколі.

Для реєстрації грудних відведень активний електрод розташувати у відповідних місцях на поверхні грудної клітки:

перше грудне відведення – у ІV міжребер’ї по правому краю грудини

друге грудне відведення – у ІV міжребер’ї по лівому краю грудини

третє грудне відведення – на рівні ІV ребра на лівій білягрудинній лінії

четверте грудне відведення – у V міжребер’ї на лівій середньо-ключичній

лінії

п’яте грудне відведення – у V міжребер’ї на лівій передній пахвовій

лінії

шосте грудне відведення – у V міжребер’ї на лівій середній пахвовій

лінії

VIDEO

У висновку вказати послідовність дій, яких треба дотримуватися при записі електрокардіограми.

ТЕМА 3

3. Вислуховування (аускультація) тонів серця.

Для вислуховування І та ІІ тонів серця користуються стетоскопом або фонендоскопом. Послідовно один з приладів прикласти до місця вислуховування тонів серця. У V-му міжребер’ї зліва на 1-1,5 см від середньоключичної лінії до грудини (ділянка верхівкового поштовху) вислухати перший тон, у ІІ-му міжребер’ї справа і зліва від грудини вислуховують ІІ-й тон серця.

Перший тон правої половини серця вислуховують у місці прикріплення до грудини мечоподібного відростка, другий тон правої половини серця – у ІІ-му міжребер’ї зліва від грудини. При аускультації тонів серця встановити місце найкращого вислуховування, взаємозв’язок з верхівковим поштовхом і з пульсом сонних артерій, а також порівняти їх тривалість.

Результати подати у вигляді таблиці.

№ пп

Критерії

Перший тон

Другий тон

Місце найкращого вислуховування