Home » МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

10 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДСЕСТЕР-БАКАЛАВРІВ

ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Гігієнічна оцінка засобів особистої гігієни. Гігієнічна оцінка побутового та лікарняного одягу. – 6 год.

Мета: 1. Оволодіти методикою визначення основних показників, які характеризують гігієнічні властивості тканин.

2. Уміти давати гігієнічну оцінку тканинам за результатами дослідження їх фізичних та хімічних властивостей.

3. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки миючих засобів.

4. Оволодіти знаннями про здоровий спосіб життя, методи та засоби боротьби з наркоманією, токсикоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням, методами впровадження їх в практику охорони здоров’я населення.

5. Закріпити теоретичні знання про психічне здоров’я та його основні критерії, провідні особливості особистості людини.

6. Засвоїти методики визначення властивостей темпераменту та характеру, мотиваційної спрямованості та особливостей нервово–психічного стану особистості людини.

7. Закріпити теоретичні знання про біологічні ритми та їх провідні характеристики, види, значення для психогігієни і психопрофілактики.

8. Засвоїти методики визначення фізіологічних, психофізіологічних та розрахункових корелят біологічних ритмів організму.

9. Засвоїти методи гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Стан здоров’я населення в значній мірі залежить від складного комплексу явищ, що відбуваються в навколишньому середовищі. На їх формування впливає ряд біологічних, хімічних, фізичних, соціально-економічних, антропогенних, природньо-кліматичних та інших факторів. У всіх економічно розвинених країнах різко змінилася картина захворюваності. Неінфекційні хвороби з року в рік зростають більше, ніж інфекційні.

Психогігієна як галузь сучасної гігієни вивчає стан нервово–психічного здоров’я людини, його динаміку у зв’язку з впливом на організм людини природних, виробничих і соціально–побутових факторів та розробляє на підставі цих досліджень науково–обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного і соматичного здоров’я.

Добре самопочуття і працездатність людини залежить від синхронізації, тобто здатності нервової системи до дії і взаємодії різних періодичних функцій організму і від співпадання у часі ритміки організму з ритмікою навколишнього середовища.

Так, встановлено, що ритм серцевих скорочень у здорової людини і ритм дихання мають співвідношення 4 : 1. зміна цього співвідношення свідчить про порушення певних зв’язків в організмі, що дозволяє зробити висновок про можливі порушення його функцій і навіть здоров’я.

Біоритм (від грецьк. „bios” і „rytmos” – життя і злагодженість) – періодичні зміни інтенсивності перебігу фізіологічних і психічних процесів залежно від часу. Біоритми властиві усьому живому на Землі і є передумовою їхньої нормальної життєдіяльності згідно і в унісон основним ритмам природи, обумовленим обертанням Землі навколо Сонця і Зірок і пов’язаної з ним зміни пір року, дня і ночі, впливу фаз Місяця, морських припливів і відпливів тощо.

Науковими дослідженнями і практичною медициною доведено, що цілий ряд хворобливих станів виникають як наслідок порушення біологічних ритмів. Такі стани отримали назву десихронозів. Вони можуть проявлятися в процесі навчання, трудового процесу, іншої діяльності людини, а також в процесі розвитку значної кількості захворювань.

На підставі вивчення десинхронозів та їх причин сформувалась окрема галузь – хрономедицина (хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна), в основу якої покладені розробки оптимальних схем розподілу у часі лікувальних, фармакодинамічних, профілактичних заходів і засобів.

Здоровий спосіб життя людини – це великий комплекс біологічно та соціально цілеспрямованих і доцільних методів і засобів життєдіяльності, відповідних потребам і можливостям людини, яких вона свідомо дотримується з метою забезпечення формування, збереження та укріплення здоров’я, здатності до продовження роду і досягнення активного довголіття.

З позиції гігієни як науки, „Здоров’я – це стан повного біологічного, фізичного, психофізичного, соціального благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти”, тобто, це стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції – побутові, трудові, соціальні (взаємини з іншими людьми і з суспільством в цілому).

Догляд за ротовою порожниною є одним з основних засобів профілактики захворювань зубів і ротової порожнини. В контексті цього важливе значення має оцінка якості засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

Знання і практичні уміння, якими майбутній лікар повинен оволодіти в процесі вивчення гігієни та екології, в наступній його професійній діяльності будуть використані при оцінці санітарно-гігієнічного режиму лікувально-профілактичних закладів, закладів дошкільного, шкільного та професійного навчання, громадського харчування, промислових підприємств.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Тема № 1 . „Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового виробничого та лікарняного одягу”.(додаток 1)

І. Дослідження фізичних властивостей тканин

Робота 1. Визначення товщини тканини

Визначення товщини тканини проводять за допомогою мікрометра. Беруть два картонних диски діаметром 3 см, визначають їх товщину, помістивши їх між двома прижимними штангами мікрометра та, користуючись тільки “тріскавкою”, стискують диски до першого клацання тріскавки (щоб не допустити надмірного стискання) і знімають показання зі шкали мікрометра. Шкала мікрометра складається з двох частин: внутрішньої на основі приладу (від 0 до 25мм), що складається з двох частин: нижньої – 1 мм, верхньої 0,5 мм і зовнішньої – на барабані мікрометра, на якій іде відлік десятих та сотих долей міліметра (від 0 до 50). Показання приладу знімають таким чином: на внутрішній шкалі знімають кількість міліметрів з нижньої шкали, а якщо біля краю барабана видно рисочку верхньої шкали, додають 0,5 мм, а потім до цього додають десяті та соті частини міліметра зі шкали на барабані. Наприклад, на нижній частині внутрішньої шкали видно 8 мм і рисочку верхньої шкали, а на барабані – 35, то результат буде дорівнювати: 8 + 0,5 + 0,35 = 8,85 мм.

Після вимірювання товщини дисків між ними розміщують зразок тканини і таким чином вимірюють товщину зразка тканини з дисками. Для визначення товщини тканини залишається відняти від товщини двох дисків з тканиною товщину дисків.

Робота 2. Визначення питомої ваги (щільності) тканини

Щільність – це маса 1 см³тканини (у грамах). Вирізають шматочок тканини 1×1 см при природній товщині. Потім за масою одного квадратного см тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см.

Розрахунок ведуть за формулою (1):

Д = , (1)

де: Д – питома вага (щільність тканини);

Р₀–маса зваженого зразка 1см², г;

S – площа зваженого зразка, см²;

m – товщина тканини, мм.

Робота 3. Визначення пористості тканини

Визначення проводиться за формулою: (2)

Р = (1- ) × 100, (2)

де: Р – пористість тканини, %;

Д – питома вага (щільність) тканини;

d – щільність волокна тканини (умовно приймається як 1,3 незалежно від природи волокна).

Робота 4. Визначення капілярності тканини

Вирізану смужку тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см прикріпляють одним кінцем до лапки штативу, а другим кінцем опускають в чашку з розчином еозину (1 : 1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою підняття розчину еозіону від початкового рівня рідини в см за 30 хвилин.

Робота 5. Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини.

Спочатку кататермометром визначають охолоджуючу властивість повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою (+80 ⁰С) до заповнення верхнього резервуару приладу на 1 третину. Витирають кататермометр насухо і засікають час охолодження приладу (сек) від 38 ⁰С до 35 ⁰С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формумою: Н₀=F/а , де

Н – величина охолодження повітря в кал/см²сек

F – фактор приладу (постійна величина, яка зазначена на зворотній частині приладу)

а – час охолодження приладу з 38 ⁰С до 35 ⁰С в секундах.

Прилад нагрівають ще раз, витирають і на резервуар надівають чохол із досліджуваної тканини і знову визначають величину охолодження (Н₁). Знаходять різницю у величині Н₀ і Н₁. Потім проводять таке ж дослідження, але перед тим як одягнути чохол із тканини, змочують його водою і визначають величину охолодження (Н₂). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і зрівнюють її в % по відношенню до сухої тканини.

Робота 6. Дослідження походження волокон тканини:

а) кип’ятіння з лугами: При кип’ятінні в 10% розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчинюються, рослинні (бавовна, льон) – ні.

Реакцію проводять в пробірці, куди каливають 2-3 мл NaOH і вмішують клаптик досліджуваної тканини. Кип’ятять на протязі 1-2 хв на спиртівці;

б) ксактопротеїнова реакція (HNO₃) фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світлокоричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Капнути на досліджувану тканину 1-2 краплі HNO₃ і чекати результату 5-10 хв.

в) обробка тканини ацетоном: В ацетоні розчиняються штучний ацетатний шовк і не розчиняються натуральні волокна. Зразок тканини кладуть в чашку Петрі і капають на нього декілька крапель ацетону, потім декілька разів протирають ватним тампоном.

Додаток 1

Гігієнічні вимоги до різних видів тканин

Показники

Види тканини

Бавовна

Шерсть

Штучна тканина

Гігроскопічність

7 %

12-13 %

5,8 %

Капілярне підняття

110 мм/ год

100 мм/ год

95 мм/ год

Коефіцієнт

теплопровідності

0,035 ккал/м²×град

0,033 ккал/м²×град

0,035 ккал/м²×град

Вологовбирання

150-300 г/м²

330-770 г/м²

100-110 г/м²

Питома вага волокон

1,52 г/см²

1,32 г/см²

1,58 г/см²

ІІ. Тема №2 “ Методи психогігієни, психопрофілактики, медичні біоритми та хроногігієни. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною“.

Робота 1. Дослідження властивостей темпераменту

Гігієнічна оцінка iндивiдуально–типологiчних особливостей органiзму, передусім характеристик темпераменту, дозволяє визначити людей з рiзним ступенем вираження провідних полярних базисних властивостей вищої нервової дiяльностi, таких як екстраверсiя–iнтроверсiя; ригiдність нервових процесів–пластичність нервових процесiв, емоцiйна збудливість–емоцiйна врiвноваженість; темп реакцiй (швидкий–повiльний); активність (висока–низька).

Студентам пропонується для визначення базисних властивостей темпераменту відповісти на запитання опитувальника і дати йому оцінку.

Робота 2. Визначення типу денної працездатності людини

Найбільш адекватним та точним методом визначення типу денної працездатності слід визнати тестову методику О. Остберга у модифікації С.Степанової. Досліджуваному пропонується уважно прочитати питання особистісного опитувача та, не порушуючи їх послідовності, вибрати з запропонованих міркувань одне, що в найбільшій мірі властиве для нього.

Студентам пропонується для визначення типу денної працездатності відповісти на запитання опитувальника і дати йому оцінку.

Нижче заготовте табличку такої форми

№ запитання

Буква вибраного варіанту відповіді

Відповідний бал

Уважно прочитайте питання особистісного опитувача, дотримуючись послідовності. При прочитуванні кожного запитання виберіть варіант відповіді, занесіть у таблицю: № запитання, букву, відповідну варіанту відповіді (а, б, в, ….) і відповідну кількість балів.

Підрахуйте суму усіх балів, зробіть висновок про тип денної працездатності, згідно з приведеною вище шкалою.

Робота 3. 1. Ознайомитися зі зразками засобів догляду за ротовою порожниною (зубних щіток різної форми і конструкції з синтетичних матеріалів, зубних паст та зубних порошків, еліксирів тощо).

Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щітки (гладенька, жорстка; наявність щілин, відколів, подряпин), забарвлення і міцності фіксації барвника після промивання зразків у проточній воді та обтирання серветкою (серветка помітно забарвлена, містить залишки барвника, зовсім не забарвлюється), стану ворсинок (наявність або відсутність задирок на боковій поверхні; випрямлені або викривлені) і одориметричних даних, зокрема запаху (наявний або відсутній) та ступеня його вираження у балах після промивання у воді і просушування за допомогою серветки.

2. Провести лабораторне дослідження засобів по догляду за ротовою порожниною.

Визначити гігієнічний індекс зубів.

Індекс Федорова – Володкіної

Визначення гігієнічного індексу зубів (індекс Ю. А. Федорова і В. В. Володкіної (1971), що дозволяє оцінити їх чистоту та інтенсивність зубного нальоту проводиться з використанням розчину КІ (КІ -2г, йод кристалічний – 1 г, вода – 40 мл), який визначають шляхом пофарбування губної поверхні нижніх шести фронтальних зубів.

Кількісну оцінку здійснюють за п’ятибальною системою:

5 балів — зафарбування всієї поверхні коронки зуба (інтенсивне коричневе забарвлення).

4 бали — зафарбування 3/4 поверхні (коричневе забарвлення);

З бали — зафарбування 1/2 поверхні (забарвлення бежевого кольору);

2 бали — зафарбування 1/4 поверхні (жовте забарвлення);

1 бал — відсутність зафарбування всіх зубів (відсутність забарвлення).

Значення індексу визначають за формулою:

ГІЗ = Кп/п

де ГІЗ – гігієнічний індекс зубів;

К_п – сума балів;

п – кількість зубів.

Гігієнічний індекс оцінюють таким чином:

1,1-1,5 бала — добрий;

1,6-2,0 бала — задовільний;

2,1-2,5 бала — незадовільний;

2,6-3,4 бала — поганий;

3,5-5,0 балів — дуже поганий.

Якісну оцінку стану гігієни можна проводити за тією самою формулою, що й пофарбування, але з використанням трибальної системи:

З бали — інтенсивне зафарбування всієї поверхні зуба;

2 бали — слабке зафарбування;

1 бал — відсутність зафарбування.

Програма самопідготовки студентів

I. Тема № 1 . Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового виробничого та лікарняного одягу.

Теоретичні питання:

1. Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

2. Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

3. Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

4. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і призначенням.

5. Фізико-хімічні показники, які характеризують гігієнічні властивості тканин для одягу побутового, виробничого, лікарняного призначення.

6. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення.

7. Гігієнічні особливості та критерії оцінки мікроклімату підодягового простору.

8. Гігієнічна характеристика властивостей та можливості використання натуральних тканин у різних шарах комплекту одягу різного призначення.

9. Гігієнічна характеристика властивостей та можливості використання синтетичних тканин у різних шарах комплекту одягу.

10. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.

11. Класифікація за призначенням та гігієнічна характеристика тканин виробничого одягу.

12. Класифікація і характеристика захисного одягу від шкідливих факторів виробничого середовища – фізичних, хімічних, біологічних. Гігієнічні умови праці у ньому.

13. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, гігроскопічності, відносної паро-теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників, до механічної дії, теплової радіації тощо).

ІІ. Тема №2 “ Методи психогігієни, психопрофілактики, медичні біоритми та хроногігієни. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною “.

Теоретичні питання:

1. Психогігієна як наука. Основні завдання методи та засоби психогігієни.

2. Поняття про психічне здоров’я людини та основні критерії його оцінки. Граничні нервово–психічні зрушення та розлади психічного здоров’я як гігієнічна проблема.

3. Кризові періоди психічного розвитку. Особливості впливу спадкових факторів та факторів середовища на психічне здоров’я дітей і підлітків.

4. Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту і характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово–психічного стану) та методики їх вивчення.

5. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

6. Психогігієна та психопрофілактика зрушень у стані здоров¢я різних контингентів населення.

7. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.

8. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза та ін.).

9. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

10. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

11. Методика визначення типу денної працездатності людини.

12. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.

13. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

14. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини. Хроногігієна, як основа профілактики десинхронозів.

15. Здоровий спосіб життя, визначення, зміст.

16. Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.

17. Загартування як засіб збереження та зміцнення здоров’я, роль води, параметрів мікроклімату, інсоляції, його поступовість, постійність та комплексність.

18. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв.

19. Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

20. Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення здоров’я.

21. Гігієна тіла, волосся, порожнини рота, зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

22. Фізіологічні функції шкіри – захисна, обмінна, екскреторна, терморегуляторна, рецепторна, Д-вітаміностворююча, бактерицидна та інше.

23. Вплив продуктів обміну шкіри, побутових та виробничих забруднюючих факторів середовища на її фізіологічні функції.

24. Догляд за ротовою порожниною як один з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

25. Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

26. Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток та протезування зубів.

27. Гігієнічні вимоги до конструкції і форми щіток. Методи чистки зубів та особливості режиму догляду за ротовою порожниною.

28. Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

Семінарське обговорення теоретичних питань:

1. Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

2. Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

3. Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

4. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і призначенням.

6. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення.

7. Гігієнічні особливості та критерії оцінки мікроклімату підодягового простору.

10. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.

11. Класифікація за призначенням та гігієнічна характеристика тканин виробничого одягу.

14. Психогігієна як наука. Основні завдання методи та засоби психогігієни.

15. Поняття про психічне здоров’я людини та основні критерії його оцінки. Граничні нервово–психічні зрушення та розлади психічного здоров’я як гігієнічна проблема.

16. Кризові періоди психічного розвитку. Особливості впливу спадкових факторів та факторів середовища на психічне здоров’я дітей і підлітків.

17. Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту і характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово–психічного стану) та методики їх вивчення.

18. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

19. Психогігієна та психопрофілактика зрушень у стані здоров¢я різних контингентів населення.

20. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.

21. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза та ін.).

22. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

23. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

24. Методика визначення типу денної працездатності людини.

25. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.

26. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

27. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини. Хроногігієна, як основа профілактики десинхронозів.

28. Здоровий спосіб життя, визначення, зміст.

29. Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.

30. Загартування як засіб збереження та зміцнення здоров’я, роль води, параметрів мікроклімату, інсоляції, його поступовість, постійність та комплексність.

31. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв.

32. Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

33. Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення здоров’я.

34. Гігієна тіла, волосся, порожнини рота, зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

35. Фізіологічні функції шкіри – захисна, обмінна, екскреторна, терморегуляторна, рецепторна, Д-вітаміностворююча, бактерицидна та інше.

36. Вплив продуктів обміну шкіри, побутових та виробничих забруднюючих факторів середовища на її фізіологічні функції.

37. Догляд за ротовою порожниною як один з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

38. Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

39. Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток та протезування зубів.

40. Гігієнічні вимоги до конструкції і форми щіток. Методи чистки зубів та особливості режиму догляду за ротовою порожниною.

41. Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. В умовах виконання цілого ряду виробничих операцій в умовах дискомфортного нагрівного мікроклімату необхідно забезпечити максимальне поглинання водяної пари з повітря та поверхні тіла. Яка з перерахованих нижче властивостей одягу повинна бути урахована в першу чергу?

А. Гігроскопічність.

В. Паропроникність.

С. Повітряпроникність.

D. Теплопровідність.

Е. Конвекційність.

2. Головному лікарю необхідно визначити з якого матеріалу: природного або штучного – слід замовити виготовлення одягу для персоналу лікарні. Укажіть головні з гігієнічної точки зору переваги тканини з натуральних волокон?

А. Висока гідроскопічність та добра повітряпроникність..

В. Стійкість до впливу механічних, хімічних і біологічних чинників та еластичність.

С. Висока теплопровідність та велика вологоємність.

D. Високі естетичні якості.

Е. Дешевизна.

3. Психогігієна це галузь гігієни, що вивчає:

А. Нервово-психічне здоров’я населення

В. Рівень захворюваності населення

С. Принципи психофізіологічної корекції психічних захворювань

D. Комплексну оцінку рухової активності

E. Принципи психогігієнічного корекції психічних захворювань

4. Десинхроноз – це

A. Передвісник неблагополуччя організму

B. Покращання фізичної форми

C. Порушення взаємовідносин в сім’ї

D. Порушення характеристик особистості

E. Зниження рівня профілактичних заходів

5. Біоритми це:

A. Самопідтримуючі автономні процеси чергувань станів організму і коливань фізіологічних реакцій індивідуума

B. Процеси чергувань станів організму, що необхідно тренувати

C. Фізіологічні коливання реакцій у відповідь на подразнення

D. Психологічні реакції організму у відповідь на дію зовнішніх чинників

E. Ритм роботи серця

6. Здоровий спосіб життя людини це:

A. Відмова від шкідливих звичок при такій життєдіяльності, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров’я

B. Своєчасне вгамування спраги

C. Сімейний образ життя

D. Максимальний термін перебування на свіжому повітрі

E. Систематичний догляд за ротовою порожниною та тілом

7. Перерахуйте загальні вимоги до синтетичних мийних засобів (СМЗ):

A. Не повинні подразнювати шкіру

B. Мийні засоби мають всмоктуватися у шкіру

C. Мають створювати на шкірі щільну та міцну плівку

D. Повинні проявляти здатність до кумуляції в організмі

E. Не повинні легко змиватися з шкіри

8. Основні принципи загартовування людини:

A. Поступовість, систематичність, комплексність, індивідуальний підхід

B. Розпочинати загартовування тільки взимку

C. Загартовуватися тільки у вихідні дні

D. Загартовуватися тільки у дні відпусток

E. Загартовування має бути ранковим, але при контрастних температурах

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді на тести: 1. А. 2. А. 3. А. 4. А. 5. А. 6. А. 7. А. 8. А.

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

2. Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

3. Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

4. Значення догляду за ротовою порожниною як одного з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.
Гігієнічні вимоги до сучасних миючих засобів.
Принципи, методи та режими загартовування.

8. Основні вимоги до тканин та одягу.

Методи оцінки тканин.
Вплив різних тканин на здоров’я здорової і хворої людини.
Основні завдання психогігієни та провідні критерії оцінки психічного здоров’я людини.
Провідні характеристики та класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

Студент повинен вміти:

1. Розраховувати основні показники здоров’я населення.

2. Давати гігієнічну оцінку засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

3. Керуватись вимогами до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток та протезування зубів.

4. Керуватись гієнічними вимогами до конструкції і форми щіток.

5. Впроваджувати серед населення елементів особистої гігієни.

6. Впроваджувати гігієнічні знання щодо вибору і використання миючих засобів.

7. Визначати фізико-хімічні властивості тканини.

8. Інтерпретувати гігієнічні вимоги до одежі і взуття різного сезонного і виробничого призначення.

9. Проводити визначення провідних особливостей особистості людини.

10. Проводити визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів, типу денної працездатності та розрахункових біологічних ритмів.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А –Основна:

1. Гігієна та екологія. Підручник./ За ред. В.Г. Бардов. – Вінниця: Нова книга, 2006. -С. 536– 559. С. 559 – 568.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995 — С. С. 479– 507. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

3.Матеріали підготовки до практичних занять http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud/uk/nurse/nurse/ptn/%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2/04.%20%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%97%20%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%B8..htm

4. Даценко 1.1., Габович Р.Д.. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, -1999. – С. 659-671

В – Додаткова:

1. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 185-203.

2. Даценко 1.1., Габович Р.Д.. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 53-56.

3. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету. / І.В. Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 42—50.

4. Сергета І.В., Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня“, 1997. — 292 с.

5. Общая гигиена. / Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. — М.: Медицина, 1990. — С. 255—256, 259—263.

Методичну вказівку склала: доц. Крицька Г.А.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_ 2013___р. Протокол № 1