Загальні положення фармацевтичної опіки.
Лікарські засоби приносять користь тільки в умілих руках.
За даними ВООЗ близько 10% госпіталізацій пов’язано з неправильним призначенням ліків. Іноді неправильне призначення і застосування лікарських препаратів може стати причиною важких, деколи летальних ускладнень.
Безпечне і ефективне застосування ліків багато в чому залежить від скоординованої діяльності лікаря і провізора. В світлі концепції відповідального самолікування роль провізора зростає.
Фармацевтична допомога ( англ. pharmaceutical aid ) — комплекс організаційно-економічних, спеціальних ( медико-фармацевтичних ) і соціально-суспільних заходів, спрямованих на збереження, поліпшення та усунення фізичних і, як наслідок, моральних страждань людей з використанням ЛП і виробів медичного призначення. Фармацевтична допомога надається незалежно від соціального й матеріального статусу громадян у суспільстві, расової та національної приналежності, віросповідання, громадянства, віку, статевої приналежності, сексуальної орієнтації. Зміст та форми надання фармацевтичної допомоги як складне поняття постійно трансформуються відповідно до змін зовнішнього соціально-суспільного, економічного та науково-технічного середовища.
Фармацевтична допомога має спеціальний ( фармацевтичний ), ринково-економічний та соціальний зміст. Складовими елементами фармацевтичної допомоги є процес забезпечення населення ЛП і виробами медичного призначення, фармацевтична опіка, фармацевтична етика та деонтологія. До складу фармацевтичної опіки належать фармацевтичні профілактика та діагностика. Визначення терміну фармацевтичної допомоги знаходиться відповідно до змісту та вимог належної аптечної практики, запропонованої ВООЗ у 1996 р. Декларації про розвиток прав пацієнтів в Європі (Амстердам, 1994 р.), Європейської угоди з прав людини і біомедицини (Страсбург, 1996 р.), а також положень Конституції України, Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародної організації споживачів, Етичного фармацевтичного кодексу (Code of Ethics for Pharmacists), розробленого Міжнародною федерацією фармацевтів, та проекту етичного Кодексу фармацевтичних працівників, розробленого на кафедрі ОЕФ НФаУ (2005).
Фармацевтична допомога надається на трьох основних рівнях: здоров’я– зберігаючому та життєзабезпечувальному, а також сервісному. Життєзабезпечувальний рівень надання фармацевтичної допомоги гарантується державою й суспільством, забезпечується фінансовими інститутами національної системи охорони здоров’я, яка включає фармацію як складову системи охорони здоров’я та визначається використанням ЛП з метою збереження життєвих функцій людини, напр. лікування невідкладних станів, патологій, що загрожують життю пацієнтів. Здоров’язберігаючий рівень надання фармацевтичної допомоги гарантований державою й суспільством, забезпечений фінансовими інститутами національної системи охорони здоров’я, спрямований на підтримку, збереження та поліпшення здоров’я людей (лікування хвороб, травм та інших станів, що загрожують здоров’ю або працез датності пацієнта ). Фармацевтична допомога, що надається на сервісному (комерційному) рівні за договірними цінами, має вартісну оцінку та назву фармацевтичної послуги. Надання фармацевтичної допомоги на сервісному рівні у вигляді фармацевтичної послуги спрямоване на задоволення потреб населення, що знаходяться за межами державних соціальних гарантій.
Якість надання фармацевтичної допомоги на вказаних рівнях повинна контролюватися державою як гарантом соціальної стабільності в суспільстві. Похідним поняттям від фармацевтичної допомоги є фармацевтична послуга, що надається населенню на сервісному рівні. Фармацевтичну допомогу можна класифікувати за такими критеріями, як тип надання, обсяг надання, характер сплати вартості наданої фармацевтичної допомоги. За типом надання фармацевтична допомога буває амбулаторною та стаціонарною. За обсягом надання — стовідсоткова участь фармацевтів/провізорів, напр., організація рецептурного відпуску ліків, безрецептурного відпуску в межах відповідального самолікування і стаціонарного (загальнотерапевтичного та спеціалізованого профілю). За критерієм обсягу надання фармацевтичну допомогу можна класифікувати як таку, що надана відповідно до затвердженого стандартами лікування в моделі обов’язкового медичного страхування та відповідно до фактичного споживання ЛП хворим. При сплаті вартості наданої фармацевтичної допомоги використовуються такі джерела: ресурси централізованих страхових фондів у системі обов’язкового медичного страхування; державні кошти бюджетів різних рівнів, фонди цільових державних програм; власні кошти громадян; благодійні внески, гранти, кошти гуманітарних організацій та міжнародних фондів.
Сучасна концепція самолікування
Самолікування – це використання споживачем лікарських препаратів, що знаходяться у вільному продажу, для профілактики і лікування порушень самопочуття і симптомів, розпізнаних їм самим. На практиці поняття самолікування включає також лікування членів сім’ї і знайомих, особливо коли справа торкається лікування дітей.
Самолікування жодною мірою не можна розглядати як альтернативу лікарського лікування, більше того, воно повинне мати свої межі там, де картину хвороби і її причини неможливо встановити непрофесіоналу, а застосування ліків на свій страх і ризик може шкодити.
Дуже важливо підкреслити, що прийом ліків, що не знаходяться у вільному продажу, під власну відповідальність, але без кваліфікованого контролю ( за порадою друзів, із залишкових запасів “домашньої аптечки ” ) жодною мірою не можна вважати самолікуванням і потрібно розглядати як цілком неприпустиме явище, хоча й широко поширене в реальному житті.
ВІДПОВІДАЛЬНЕ САМОЛІКУВАННЯ передбачає, що відповідальність за результати самолікування пацієнт бере на себе. Прийнята у всьому світі концепція В.с. покликана полегшити фінансовий тягар охорони здоров’я для бюджету і є основою стратегії реформування охорони здоров’я, що формує у населення потреби бути здоровим, вести здоровий спосіб життя, бути відповідальним за стан свого здоров’я і здоров’я своїх дітей. Робота з населенням, його інформування, активне залучення до здійснення зрозумілих і доступних для кожного заходів зміцнення і охорони свого здоров’я дають ефект продовження активного життя значно більший, ніж може зробити сьогодні медицина. Концепція В.с., що одержала офіційне визнання на європейському рівні, допускає самостійне застосування безрецептурних ЛП для усунення симптомів безпечних захворювань і застосовується у тих клінічних ситуаціях, де симптоми очевидні, пізнані і не потребують спостереження фахівця, для лікування захворювань, які не вимагають втручання лікаря або стосовно яких пацієнт уже отримав консультацію лікаря або принаймні провізора. Сьогодні до цього все більше схиляються як самі пацієнти, які бажають активно впливати на своє здоров’я (здоровий спосіб життя, бажання використовувати сучасний спектр медичних послуг, самостійний вибір профілактичних та ЛП для зменшення вираженості симптомів захворювань і лікування у разі нездужань), так і державні органи, яким необхідно проявляти турботу про здоров’я громадян і одночасно утримувати витрати на соціальні потреби на оптимальному рівні. Позитивними моментами впровадження концепції В.с. у структуру охорони здоров’я є: економія часу і коштів пацієнта; зменшення навантаження на лікувально-профілактичні заклади і лікарів; економія бюджетних коштів (за рахунок зменшення кількості візитів до лікаря і викликів «швидкої допомоги»); активне впровадження в практику аптечних закладів фармацевтичної опіки; збільшення прибутку аптечних закладів; активна участь лікарів і провізорів у формуванні номенклатури безрецептурних препаратів. До негативних моментів концепції В.с. слід віднести: існування небезпеки невчасного звертання до лікаря і, як наслідок, високий ризик ускладнення захворювань; високий ризик розвитку побічних ефектів внаслідок неправильного застосування ліків. Тому концепція В.с. передбачає, що першу пораду із застосування препарату пацієнт має отримати від лікаря чи провізора в аптеці.
З точки зору органів охорони здоров’я, ухвалення концепції самолікування не тільки задовільняє бажання населення управляти своїм здоров’ям, але і дозволяє утримувати суспільні витрати на охорону здоров’я на розумному рівні.
При самолікуванні провізор, будучи єдиним кваліфікованим співбесідником споживача-пацієнта, виконує важливу контрольно-консультаційну функцію.
Оскільки пацієнт приходить в аптеку без діагнозу лікаря, при самолікуванні початковим моментом є с а м од і а г н о з.
Звідси випливає, що провізор ( клінічний провізор ) – незамінний партнер пацієнта, що має наміри приступити до самолікування. Спираючись на свою освіту, досвід і спеціальні знання, в цілях захисту пацієнта він принципово і високопрофесійно зобов’язаний перевіряти доцільність дій пацієнта.
Контрольна функція провізора знаходить своє вираження в спілкуванні, коли через консультаційну бесіду він одержує від самого пацієнта надійну інформацію, необхідну для початку самолікування. При цьому провізор жодною мірою не є конкурентом лікаря, а навпаки, диференційовано відбирає контингент пацієнтів, що потребують саме в лікарської допомоги.
Об’єктивні причини розвитку концепції самолікування в сучасних умовах
Зменшення державної участі в питаннях охорони здоров’я населення у зв’язку із значним подорожчанням системи охорони здоров’я
Підвищення ролі пацієнтів в збереженні свого здоров’я
Позитивні моменти впровадження концепції самолікування в структуру охорони здоров’я
економія часу і засобів пацієнтів;
зменшення навантаження на лікувально-профілактичні установи і лікарів;
економія бюджетних засобів;
потреба системи охорони здоров’я у фахівцях нового покоління – клінічних провізорах;
активне впровадження в практику аптечних установ фармацевтичної опіки;
збільшення прибутку аптечних установ;
активна участь лікарів у формуванні номенклатури ОТС -препаратів.
Негативні моменти впровадження концепції самолікування
небезпека невчасного звернення до лікаря
високий ризик ускладнення захворювань
високий ризик ускладнень від застосування медикаментів
Необхідні умови впровадження концепції відповідального самолікування
1. Створення державної організаційної структури управління реєстрацією і рухом безрецептурних лікарських препаратів в Україні і визначення її функцій.
2. Розробка і затвердження нормативних документів відносно самолікування і відпуску лікарських засобів без рецепту лікаря.
3. Розробка Положення про безрецептурний відпуск лікарських засобів населенню України.
4. Моніторинг вітчизняного фармацевтичного ринку ОТС-препаратів і відповідального самолікування.
Рецептурні і безрецептурні препарати ( ОТС – препарати )
Препарати безрецептурного відпуску ( ОТС – препарати – від англ. оvег the counter ) – обширна група ліків які пацієнт може отримати для самолікування прямо в аптеці (а деякі ліки і не тільки в аптеці) без рецепту лікаря. Вони поступають до хворого безпосередньо з рук провізора, минувши лікаря.
Відповідно до положень Директиви Ради ЄС 92/ 26/ЄЄС, всі препарати доступні для відпуску без рецепту, окрім випадків, якщо вони:
можуть представляти пряму або непряму небезпеку, навіть при правильному застосуванні, але без спостереження лікаря;
звичайно виписуються лікарем для парентерального застосування;
застосовуються часто і в більшості випадків неправильно, у зв’язку з чим можуть представляти небезпеку для здоров’я людини;
містять субстанції або інгредієнти, активність або побічні ефекти яких потребують подальшого вивчення.
Критерії віднесення препаратів до рецептурних чи безрецептурних
1. Відпуску по рецепту підлягають лікарські препарати, які можуть представляти пряму або непряму загрозу для здоров’я споживача у разі їхнього використання без лікарського контролю навіть при їхньому правильному застосуванні.
2. Відпуску по рецепту лікаря підлягають лікарські препарати, якщо багато споживачів часто використовують їх неправильно, внаслідок чого лікарські препарати можуть представляти пряму або непряму загрозу здоров’ю людини.
3. Відпуску по рецепту лікаря підлягають лікарські препарати, якщо в їхній склад входять субстанції, дія чи/або побічні ефекти яких вимагають подальшого вивчення.
Відпуску по рецепту підлягають лікарські препарати, які лікар звичайно призначає для парентерального застосування (наприклад, внутрівенно).
В Україні робота із створення законодавчої бази для ліцензування і цивілізованого ринку продажу ОТС-препаратів проводиться з перших днів утворення незалежної держави. Наказом МОЗ України 233 від 25.07.97 р. затверджений Перелік лікарських препаратів, дозволених до застосування в Україні і які відпускаються без рецептів з аптек. В цей перелік включено 694 препарати (з урахуванням лікарських форм – 1067). Істотні зміни і доповнення в Перелік внесені Наказом МОЗ України 181 від 21.05.2002 р. В даний час в Україні препарати, дозволені до відпуску без рецепту, становлять близько 20% всіх зареєстрованих ліків. Цей перелік був змінений у Наказі МОЗ України № 360 (2005 р ).
Інформація на упаковці ОТС – препарату
Мета досягається за допомогою правил, за якими повинна бути складена інформація на упаковці лікарських препаратів. Правила були сформульовані в Директиві 92.27.ЕЕС від 31 березня 1992 р. (в даний час частина V, ст. 54-69 Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 2001/83/ЕС від 6 листопада 2001 р. «Про зведення законів Європейського Співтовариства відносно лікарських препаратів для людини»).
Відповідно до Директиви наявність листка-вкладки в упаковці всіх ліків обов’язкова до тих пір, поки вся необхідна інформація не буде висловлена на упаковці.
Листок-вкладка повинен бути складений відповідно до короткої характеристики препарату і висловлений в доступній для споживача формі.
Листок-вкладка повинен містити вичерпний перелік відомостей відповідно до встановленого порядку.
Відомості для ідентифікації лікарського препарату:
• назва лікарського препарату і його міжнародна назва (або назва активних інгредієнтів в комплексних препаратах);
• повна якісна і кількісна характеристика активних інгредієнтів з використанням їхніх загальноприйнятих назв і якісна характеристика
наповнювачів;
• лікарська форма і склад за об’ємом або кількістю доз (для кожної лікарської форми);
• фармакотерапевтическая група або характер дії в термінах (поняттях), доступних для пацієнта;
Терапевтичні показання:
• протипоказання;
• запобіжні засоби при застосуванні;
• взаємодія з іншими лікарськими засобами
і інші взаємодії (з їжею, алкоголем і др.);
• особливі попередження.
Всі ці відомості повинні:
• брати до уваги особливості певних категорій споживачів ( діти, водії автотранспорту, вагітні, що годують грудьми, особи з супутніми захворюваннями );
• згадувати про можливий вплив препарату на швидкість реакції при управлінні автотранспортом або іншими потенційно небезпечними механізмами.
Інформація за способом застосування лікарських препаратів повинна включати відомості про:
дозування,
спосіб і шлях введення,
періодичність прийому з вказівкою, якщо необхідно, часу доби, коли ліки потрібно приймати;
тривалості курсу лікування у випадках, коли він повинен бути обмежений;
діях у випадку передозування;
діях у разі, коли був пропущений черговий прийом препарату;
попередження про ефект відміни.
Інформація про термін придатності обов’язково повинна містити посилання на:
термін придатності;
попередження не приймати препарат після указаного терміну;
при необхідності – вказівки на особливі умови зберігання;
попередження про візуальні ознаки непридатності.
Однак забезпечити пацієнта належною інформацією про ліки тільки лише за допомогою інструкції на практиці де представляється можливим по ряду причин:
• не всі інструкції відповідають належним вимогам і для їхнього правильного розуміння необхідна освіта, як мінімум, випускника фармацевтичного училища;
• прочитання і сприйняття інструкції може бути утруднене шрифтом, колірним розв’язанням;
• характерологические особливості ряду пацієнтів негативно позначаються на установці читати довгу, докладну інструкцію.
Всі ці причини на тлі зростання популярності серед населення абсолютної більшості країн концепції самолікування обумовлюють необхідність професійної підготовки провізорів як стратегічних експертів по вибору і застосуванню препаратів ОТС.
Найпоширеніші стани, які лікуються за допомогою безрецептурних препаратів
головний біль
застуда (кашель, риніт, болі в горлі, лихоманка)
розлади збоку шлунково-кишкового тракту (печія, замки або діарея)
розлади з боку центральної нервової системи (підвищена тривожність, емоційна лабільність, безсоння, підвищена стомлюваність)
вугрова висипка
м’язовий біль
суглобовий біль
порізи
забої
легкі опіки
(у 2001 році західноєвропейський ринок безрецептурних ліків оцінювався сумою близько 17,8 млрд. доларів, а світовий – 64 млрд. доларів, річний приріст при цьому склав близько 13%).
Категорії пацієнтів, що вимагають підвищеної уваги провізора при відпуску рецептурних та безрецептурних ліків.
Літні люди – вони в більшості країн є основними споживачами ліків, у тому числі безрецептурних. Через вікові особливості фармакокінетики у них частіше виникає побічна дія ліків, а в результаті застосування значного числа препаратів – проблема лікарської взаємодії.
Діти – їм самим, крім батьків, потрібно роз’яснювати як необхідність застосування ліків, так і небезпеку, пов’язану з їх неправильним застосуванням. Раціонально роз’яснювати дитині (а не тільки її батькам) важливість своєчасного прийому ліків, її поєднання з їжею, особливості їх смаку і ін.
Вагітні жінки – активні споживачі безрецептурних ліків. На жаль, інформація відносно тератогенної дії препаратів в даний час явно недостатня, тому єдиним гарантованим способом уникнути можливої несприятливої дії ліків на плід є попередження їхнього невиправданого використання.
Годуючі матері – також вимагають особливої уваги провізора (фармацевта), оскільки ліки, поступаючи в молоко, можуть надавати несприятливу дію на дитину. Крім того, цілий ряд препаратів здатний впливати на продукцію молока. На жаль, дані про проникнення безрецептурних препаратів в молоко і їхні здібності впливати на дитину більшості провізорів мало відомі.
Європейським Регіональним Бюро ВООЗ створена Програми дій по основних лікарських препаратах (ЛП). В світлі цієї стратегії корінним чином міняється роль провізора в системі охорони здоров’я. Основною ціллю його професійної діяльності стає не стільки підвищення кількості і якості лікарських препаратів на ринку, скільки підвищення ефективності і безпеки лікарської терапії конкретного хворого – забезпечення кожному хворому належної якості фармацевтичної опіки.
Фармацевтична опіка – відповідальність провізора (клінічного провізора) перед конкретним пацієнтом за результат лікування лікарськими препаратами.
Поняття про фармацевтичну опіку
Фармацевтична опіка – це комплексна програма взаємодії провізора і пацієнта на протязі всього періоду медикаментозної терапії, починаючи від моменту відпуску лікарського засобу до повного припинення його дії.
Для здійснення фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних препаратів в аптеці провізор повинен виконати ряд обов’язкових дій, що передбачені вимогами належної аптечної практики (НАП):
1. Правильно оцінити проблему пацієнта
2. Забезпечити пацієнта безрецептурним лікарським засобом (засобами)
3. Забезпечити пацієнту подальше спостереження
Необхідні умови для якісної фармацевтичної опіки
Працівники охорони здоров’я повинні поширювати серед провізорів інформацію про основні препарати і схеми лікування найпоширеніших захворювань.
Провізори повинні володіти знаннями з основ внутрішніх хвороб.
Провізори повинні володіти основами раціонального застосування ліків.
Провізори повинні володіти правилами проведення консультацій хворим.
Необхідний контроль інформації, що поступає до провізора від виробника ліків через їхніх представників і рекламу.
Фармацевтична опіка включає наступні рекомендації і консультації для пацієнта:
вибір оптимальної лікарської форми і колії введення ЛП;
правила використання різноманітних лікарських форм;
особливості індивідуального дозування;
особливості взаємодії даного лікарського препарату з іншими лікарськими засобами;
особливості взаємодії даного лікарського препарату з їжею, алкоголем і нікотином;
про час доби, оптимальний для прийому даних ліків;
про можливий несприятливий вплив ліків на функції органів і систем людини;
про умови зберігання конкретних ліків.
Алгоритм дій провізора при здійсненні фармацевтичної опіки
Встановити, для лікування якого симптому хворий вирішив отримати даний препарат
Визначити на основі опитування пацієнта, чи не є даний симптом проявом захворювання,яке потребує обов’язкового втручання лікаря
Визначити фармакологічну (фармакотерапевтичну) групу препаратів, які можна призначити даному хворому
Вибрати серед медикаментозних засобів даної групи оптимальний препарат для цього хворого
Надати хворому належну інформацію про вибраний препарат
Алгоритм надання провізором належної інформації про лікарський препарат при здійсненні фармацевтичної опіки пацієнтів
Контроль інформації про лікарський препарат
• Запитати пацієнта, чи все йому зрозуміло.
• Попросити пацієнта повторити найважливішу інформацію.
• Дізнатись у пацієнта, чи залишилися у нього які-небудь запитання.
Комплаєнс
В даний час важливе місце відводять такому чиннику, як готовність пацієнта виконувати рекомендації лікаря. Це нове поняття отримало назву комплаєнс ( Complians ) – індекс кооперативності.
Комплаєнсність ( прихильність ) пацієнта до лікування – це готовність пацієнта виконувати рекомендації і призначення лікаря чи провізора, тобто схильність пацієнта до лікування.
Чинники, що впливають на комплаєнсність пацієнта
вік, рівень освіти хворого і емоційний стан хворого;
частота дозування;
кількість таблеток, що приймаються, за добу (необхідність прийому великої кількості таблеток препарату не тільки незручно для пацієнта, але може поколивати його довір’я і до препарату, і до лікуючого лікаря і навіть стати причиною відмови від лікування);
лікарська форма препарату, що приймається (нерідко лікарська форма не може приховати неприємний смак препарату або незручна для прийому);
швидкість настання очікуваного ефекту при прийомі препарату;
обмеження при прийомі препарату (наприклад, неможливість управляти автомобілем, вживати певну їжу тощо);
побічні ефекти лікування (часто пацієнти відмовляються від прийому призначених ним лікарських препаратів через неприємні відчуття, викликані останніми: закрепи, нудота і др.);
повнота і доступність інформації про препарат;
ціна препарату і вартість всього курсу лікування;
кількість препаратів, що приймаються одночасно (одночасне призначення великого числа препаратів різко знижує виконавську дисципліну пацієнта; в такому разі доцільно рекомендувати комплексні комбіновані препарати).
Якість життя як критерій оцінки дії лікарських засобів
За визначенням ВООЗ: «Якість життя — це сприйняття людиною своєї позиції у житті, у тому числі фізичного, психічного та соціального благополуччя, залежно від якості середовища, в якому вона живе, а також ступеня задоволення конкретним рівнем життя та іншими складовими психологічного комфорту». У цьому плані важливим є і розуміння складових здоров’я, які впливають на його якість. Сюди входить екологія (20%), спадковість (20%), спосіб життя людини (50%), медицина (їй відводиться всього 10%). А також мотивація на здоров’я, розуміння здоров’я, оптимізм. Якість життя визначається такими компонентами, як біологічні (фізичне і психологічне здоров’я), фізіологічні (задоволення основних біологічних пот реб), емоційні (гедонія, духовна гармонія, любов, самоповага, самореалізація), а також фінансове благополуччя.
Що все ж входить до поняття якості життя? Вітальні функції (індивідуальні та соціально значущі), біологічне задоволення (базується на фізіології), соціально – культурні, психічні, мотиваційні, інтегровані (самореалізація, самодостатність, належність і любов — оптимальне функціонування організму). Проте якість життя по-різному бачиться, сприймається та оцінюється, зокрема пацієнтом, членами його родини, медиками. Пацієнт бажає бути здоровим, рідні хочуть, аби член їх родини був соціально адаптованим, медики — аби він міг функціонуват (з хворобою чи без неї). До речі, для більшості пацієнтів іх хронічними соматичними хворобами не має патогенетичного оптимального розв’язання цієї проблеми.
В основі поняття «якість життя» лежить повноцінність і тривалість. Продовжити життя щонайменше на 30 років мож-
на, якщо ви:
• маєте домашню тварину;
• щасливі у шлюбі;
• маєте вищу освіту;
• спокійні;
• думаєте позитивно;
• харчуєтеся раціонально та повно-
цінно;
• товаришуєте з великою кількістю
людей;
• не маєте ожиріння.
Натомість вкоротити вік на 10 років можна, якщо:
• розлучитися;
• не закінчити школу;
• жити поблизу траси.
Якість життя – це інтегрований (сумарний) якісний показник, який включає:
Функціональний стан пацієнта (працездатність)
Психічний стан
Соціальну активність
Духовне благополуччя
Залежить від:
Захворювання
Побічної дії ЛЗ
Визначення якості життя особливо важливе при хронічних захворюваннях (АГ, ревматоїдний артрит, цукровий діабет, ІХС, бронхіальна астма), які потребують постійного лікування на протязі тривалого часу.
Класифікація сучасних лікарських форм
|
Пероральні форми |
Парентеральні форми |
|
Таблетки простої дії Таблетки пролонгованої дії М’які капсули Жорсткі капсули Суспензії Сиропи Порошки |
Розчини для різних шляхів введення: Внутрішньовенного Внутрішньоартеріального Внутрішньом’язового Підшкірного Інтратекального |
|
Трансдермальні форми |
Інгаляційні форми |
|
Мазі, гелі Пластирі Диски |
Простий інгалятор Дозований інгалятор, що активується диханням |
Лікарські форми з контрольованим вивільненням
Оральні форми (капсули, таблетки)
Нашкірні форми – трансдермальні системи (пластирі, диски), які дозволяють контролювати дозування лікарських засобів шляхом регулювання площі пластиря чи диска (нітрогліцерин, скополамін) Парентеральні форми подовженої дії (ефіри, солі, суспензії, імплантанти).
Оральні терапевтичні лікарські системи пролонгованої дії
В основі їх будови лежать спеціальні технології, що забезпечують сповільнене вивільнятися лікарської речовини з постійною швидкістю протягом довгого часу (slow release, extended release).
Ретардні лікарські форми не підлягають дробленню, якщо відсутня розділова смужка, оскільки при цьому втрачаються їхні властивості. За допомогою різних технологій ретардування створено чотири оральні лікарські форми пролонгованої дії:
Таблетки ретард (slow-release, extended release) з пошаровим вмістом речовини і біополімеру 12- і 24-годинної дії розроблені для: антагоністів кальцію (ніфедипін SR, фелодипин ER, дилтиазем SR), теофіліну, індапаміду, НПЗЗ (диклофенак), нітратів (ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат), пентоксифіліну, хінідину (хінідин сульфат), новокаїнаміду (прокаїнаміду гідрохлорид), β-адреноблокаторів (метопролол, окспренолол);
Капсули ретард (розчинні капсули з мікрогранулами речовини, покритии біополімерною оболонкою, 12 і 24-вартової дії) представлені наступними ЛЗ:
антагоністи кальцію (дилтіазем РР, ісрадипін SRO, верапаміл SR), НПВС (диклофенак), β-адреноблокаторів (пропранолол);
Таблетки ретард з двофазним вивільненням 12-годинної дії містять швидкорозчинну і повільнорозчинну фракції речовини і представлені ніфедипіном SL;
Шлунково-кишкові (гастроінтестинальні) терапевтичні системи – таблетки і капсули 24-годинної дії, покриті нерозчинною напівпроникною оболонкою, з контрольованою швидкістю вивільняється речовини: ніфедипін-GITS (gastrointestinal therapeutic system), верапаміл-SODAS (spheroidal oral drug-absorbtion system).
Наказ МОЗ України від 16.05.2011 р. № 284
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 16.05.2011 р. № 284
Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)
Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», на виконання пункту 5 Плану основних організаційних заходів Міністерства охорони здоров’я України на 2011 рік, затвердженого наказом МОЗ України від 07.02.2011 № 71 «Про затвердження Плану основних організаційних заходів Міністерства охорони здоров’я України на 2011 рік», з метою уникнення неконтрольованого споживання лікарських засобів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, що додаються:
1.1. Симптоматичне лікування алергії;
1.2. Симптоматичне лікування болю в горлі;
1.3. Симптоматичне лікування дисбактеріозу;
1.4. Симптоматичне лікування діареї;
1.5. Симптоматичне лікування кашлю;
1.6. Симптоматичне лікування опіків;
1.7. Симптоматичне лікування поверхневих закритих травм;
1.8. Симптоматичне лікування поверхневих ран;
1.9. Симптоматичне лікування стресу;
1.10. Сприяння відмові від тютюнопаління;
1.11. Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при туберкульозі
1.12. Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при ВІЛ/СНІД;
1.13. Формування домашньої аптечки першої допомоги;
1.14. Формування аптечки першої допомоги для немовлят;
1.15. Формування аптечки першої допомоги для подорожей;
1.16. Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень;
1.17. Симптоматичне лікування безсоння;
1.18. Симптоматичне лікування болю у м’язах та спині;
1.19. Симптоматичне лікування герпетичного ураження губ;
1.20. Симптоматичне лікування головного болю;
1.21. Симптоматичне лікування запору;
1.22. Симптоматичне лікування корости;
1.23. Симптоматичне лікування педикульозу;
1.24. Симптоматичне лікування печії;
1.25. Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей віком до 15 років;
1.26. Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей з 15 років та у дорослих;
1.27. Симптоматичне лікування риніту;
1.28. Профілактика захворювання на грип та ГРВІ;
1.29. Профілактика захворювання на остеопороз;
1.30. Профілактика захворювань, спричинених йодною недостатністю;
1.31. Профілактика і симптоматичне лікування вугрової хвороби;
1.32. Профілактика і симптоматичне лікування остеоартрозу.
2. Рекомендувати керівникам аптечних закладів всіх форм власності використовувати в практичній діяльності протоколи провізора (фармацевта), затверджених пунктом 1 цього наказу в якості інформаційного посібника.
3. Голові Державної служби України з лікарських засобів забезпечити моніторинг за впровадженням в роботу аптечних закладів протоколів провізора (фармацевта), затверджених п. 1 цього наказу, та щороку до 20 лютого надавати інформацію про результати моніторингу до Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України.
4. Директору Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я забезпечити при необхідності внесення змін в протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів.
5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 05.11.2010 № 960 «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)».
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
|
В.о. Міністра |
О.В. Аніщенко |
1.15. ПРОТОКОЛ
провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів
Формування аптечки першої допомоги для подорожей
1. Паспортна частина
1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для подорожей.
1.2. Код за МКХ-10: Z71
1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.
1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.
1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.
1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:
------------------------------------------------------------------
Укладачі: Установи-розробники:
------------------+---------------------------------------------
Бліхар В.Є., ДП "Державний експертний центр МОЗ України"
Чумак В.Т.,
Морозов А.М.,
Степаненко А.В.,
Ліщишина О.М.,
Шилкіна О.О.,
Савін І.В.
------------------+---------------------------------------------
Черних В.П., ДУ "Національний фармацевтичний університет"
Зупанець І.А.,
Бездітко Н.В.,
Пропіснова В.В.
------------------+---------------------------------------------
Зіменковський А.Б. ДУ "Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького"
------------------+---------------------------------------------
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця, МОЗ України
------------------------------------------------------------------
2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;
2.1.2. хто буде користувачами аптечки – діти чи дорослі, якого віку і скільки їх;
2.1.3. особливості місцевості, в яку планується подорож;
2.1.4. тривалість подорожі.
2.2. Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2-3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!
3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
3.1. симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають або посилюються через 3 дні і більше;
3.2. раптовий біль, інтенсивність якого наростає;
3.3. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;
3.4. незвичні кровотечі і синці;
3.5. ускладнене дихання при кашлі;
3.6. жовтизна очей або шкіри;
3.7. безпричинні зміни температури тіла;
3.8. безперервне блювання, різке зниження маси тіла;
3.9. зміна кольору і консистенції калу (кривавий пронос, наявність крові і слизу, випорожнення у вигляді “рисового відвару”);
3.10. різкі зміни настрою або психічного стану, незвична втома або слабкість;
3.11. почервоніння, лущення, утворення пухирів на шкірі, фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкіри до сонячного світла).
4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей
------------------------------------------------------------------
N Питання провізора Відповіді пацієнта Рекомендації
з/п (фармацевта) до
пацієнта
----+--------------------+------------------+-------------------
1 Чи є у пацієнта або так Необхідно узгодити
членів його родини з лікарем вибір
хронічні лікарських засобів
захворювання для дорожньої
(серцево-судинної аптечки
системи, шлунково- ------------------+-------------------
кишкового тракту, ні Можна рекомендувати
органів дихання безрецептурні
тощо) лікарські засоби
для симптоматичного
лікування з
урахуванням вікових
категорій
користувачів
аптечки і
особливостей
місцевості, до якої
вони подорожують,
по основним
напрямкам можливих
нездужань:
- протизастудні
лікарські засоби
- анальгетичні і
спазмолітичні
лікарські засоби
- лікарські засоби
для лікування
діареї
- протиалергічні
лікарські засоби
- лікарські засоби,
що застосовуються
при вестибулярних
порушеннях
- лікарські засоби
кардіологічної дії
- антисептичні і
дезінфікуючі
лікарські засоби
для обробки шкіри
- сонцезахисні
засоби та репеленти
- перев'язувальні
матеріали (бинти,
вата,
лейкопластирі
тощо)
- засоби особистої
гігієни
------------------------------------------------------------------
5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей
5.1. Анальгетики і антипіретики
5.1.1. Парацетамол
5.1.2. Метамізол натрію
5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова
5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін
5.1.7. Метамізол натрій + темпі дон
5.1.8. Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверині
5.1.9. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
5.2. Антигістамінні препарати I покоління
5.2.1. Диметинден
5.2.2. Клемастин
5.2.3. Мебгідролін
5.2.4. Хіфенадин
5.2.5. Хлоропірамін
5.3. Антигістамінні препарати II покоління
5.3.1. Акривастин
5.3.2. Дезлоратадин
5.3.3. Фексофенадин
5.3.4. Ебастин
5.3.5. Лоратадин
5.3.6. Цетиризин
5.4. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування
5.4.1. Азеластин
5.4.2. Диметинден
5.4.3. Лоратадин
5.5. Антисептичні і дезінфікуючі засоби
5.5.1. Діамантовий зелений
5.5.2. Ектерицид
5.5.3. Етанол
5.5.4. Етоній
5.5.5. Йод
5.5.6. Кислота борна
5.5.7. Мірамістин
5.5.8. Нітрофурал
5.5.9. Перекис водню
5.5.10. Перманганат калію
5.5.11. Повідон-йод
5.5.12. Хлоргексидин
5.5.13. Хлорофіліпт
5.6. Вазоділататори
5.6.1. Валідол
5.6.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана
5.6.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
5.6.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія
5.6.5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал
5.6.6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль
5.7. Ентеросорбенти
5.7.1. Вугілля медичне активоване
5.7.2. Діосмектит
5.7.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти
5.8. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані
5.8.1. прості антисептичні засоби
5.8.1.1. Амбазон
5.8.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен
5.8.1.3. Гексетидин
5.8.1.4. Граміцидин C
5.8.1.5. Декаметоксин
5.8.1.6. Фенол
5.8.1.7. Флурбіпрофен
5.8.1.8. Холіну саліцилат
5.8.1.9. Цетилпіридин
5.8.2. комбіновані антисептичні засоби
5.8.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт
5.8.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова
5.8.2.3. Декваліній + дибукаїн
5.8.2.4. Декваліній + кислота аскорбінова
5.8.2.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої
5.8.2.6. Лізоцим + піридоксин
5.8.2.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова
5.8.2.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн
5.8.2.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин
5.8.2.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн
5.8.2.11. Йод + калію йодид + гліцерин
5.8.2.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал
5.8.2.13. Повідон-йод + алантоїн
5.8.2.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої
5.8.2.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова
5.8.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол
5.8.2.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон
5.9. Засоби, що пригнічують перистальтику
5.9.1. Лоперамід
5.9.2. Лоперамід + дицикломін + Lactic Acid Bacillus
5.10. Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях
5.10.1. Дименгідринат
5.11. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації
5.11.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза
5.11.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки
5.12. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій
5.12.1. Фталілсульфатіазол
5.13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
5.13.1. Актовегін
5.13.2. Солкосеріл
5.13.3. Декспантенол
5.13.4. Декспантенол + хлоргексидин
5.13.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
5.13.6. Обліпихова олія
5.14. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування
5.14.1. Тетризолін
5.14.2. Ксилометазолін
5.14.3. Нафазолін
5.14.4. Оксиметазолін
5.14.5. Трамазолін
5.14.6. Диметинден + фенілефрин
5.14.7. Туаміногептан + ацетилцистеїн
5.14.8. Фенілефрин
5.15. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби
5.15.1. Дротаверин
6. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування
6.1. Надати рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів
6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);
6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного формуляра
------------------------------------------------------------------
N Розділ Державного формуляра Інформація для пацієнта щодо
з/п третього випуску особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Вазоділататори При прийманні валідолу може
п. 2.7.1 виникати легка нудота,
розділу "Кардіологія. сльозотеча, запаморочення
Лікарські засоби" Валідол підсилює дію
седативних засобів
Корвалол з обережністю
застосовують у осіб,
діяльність яких вимагає
високої концентрації уваги та
швидкості психомоторних
реакцій, оскільки він містить
етанол і фенобарбітал
----+-----------------------------+-----------------------------
2 Анальгетики і антипіретики, Всі нестероїдні протизапальні
нестероїдні протизапальні засоб (НПЗЗ), особливо
засоби препарати ацетилсаліцилової
п. 2.15.3 кислоти, з обережністю
розділу "Кардіологія. призначають пацієнтам з
Лікарські засоби", бронхіальною астмою,
пп. 8.7.1.2, 8.8.3 ерозивно-виразковими
розділу "Ревматологія. захворюваннями шлунково-
Лікарські засоби", кишкового тракту, схильністю
п. 10.3.5 до кровотеч, із
розділу "Анестезіологія і захворюваннями печінки,
реаніматологія. порушенням функції нирок
Лікарські засоби" Всі нестероїдні протизапальні
засоби необхідно приймати
після їжі
При виникненні гострого болю
в животі (особливо при
наявності нудоти, блювання)
не рекомендується
застосовувати анальгетики або
нестероїдні протизапальні
засоби, оскільки це може
ускладнювати діагностику при
хірургічній патології
У дітей застосовування
ацетилсаліцилової кислоти і
метамізолу натрію можливо
тільки за наявності чітких
показань і тільки у тих
випадках, коли інші препарати
неефективні
Лікарські препарати, що
містять ацетилсаліцилову
кислоту, не можна приймати
разом з антикоагулянтами,
антиагрегантами, при
вагітності і в період
годування грудьми
Основний недолік лікарських
препаратів, що містять
парацетамол, - невелика
широта терапевтичної дії
(токсична доза перевищує
максимальну терапевтичну
всього в 2-3 рази), тому
необхідно дотримуватись
призначеного дозування
Лікарські препарати, що
містять парацетамол, з
обережністю призначають при
порушені функції печінки
Не можна поєднувати прийом
нестероїдних протизапальних
засобів з алкоголем (різко
підвищується ульцерогенна -
особливо у ацетилсаліцилової
кислоти і гепатотоксична
дія - особливо
у парацетамолу)
При наявності декількох
симптомів застуди більш
доцільне застосовування
комбінованих лікарських
засобів
----+-----------------------------+-----------------------------
3 Засоби, що застосовуються при Після прийому лікарських
захворюваннях глотки і засобів у формі льодяників і
гортані таблеток для розсмоктування
п. 16.3.1 необхідно утримуватись від
розділу "Оториноларингологія. вживання рідини та їжі
Лікарські засоби" 1-2 години
Лікувальні льодяники і
таблетки для розсмоктування
слід утримувати в роті до
повного розчинення і ні в
якому разі не розжовувати
Хворим на цукровий діабет
призначають спеціальні
лікарські засоби у вигляді
льодяників, пастілок,
таблеток, які не містять
цукор
Холіну саліцилат не
застосовують у дітей
до 12 років
і в період вагітності
та годування грудьми
Флурбіпрофен та холіну
саліцилат протипоказані
пацієнтам, які мають
підвищену чутливість до
нестероїдних протизапальних
засобів, зокрема аспіриновий
тип бронхіальної астми
Перед застосуванням
лікарських засобів у формі
спреїв необхідно прополоскати
рот теплою водою
Після зрошення лікарськими
засобами у формі спрею не
рекомендується вживати рідини
та їжу протягом 30 хв.
Лікарських засоби у формі
спреїв не призначають дітям
до 3 років
----+-----------------------------+-----------------------------
4 Засоби, що пригнічують Можливі втомлюваність, біль в
перистальтику шлунку, головний біль,
п. 3.12.3 апатія, сонливість або
розділу "Гастроентерологія. безсоння
Лікарські засоби" Обережно застосовують при
порушені функції печінки
Не призначають при підвищеній
температурі
Не призначають одночасно з
препаратами, що посилюють
перистальтику
Не призначають вагітним в
I триместрі та період
годування грудьми,
дітям до 5 років
При виникненні запору слід
негайно зупинити приймання
препарату
----+-----------------------------+-----------------------------
5 Препарати електролітів з Призначення при діареї будь-
вуглеводами, сольові сполуки якого походження необхідне у
для пероральної регідратації. зв'язку із втратою організмом
п. 3.13 рідини і електролітів, при
розділу "Гастроентерологія. цьому регідратаційну терапію
Лікарські засоби" продовжують до зникнення
діареї
Безконтрольне приймання
препаратів може привести до
водно-електролітного
дисбалансу
Недопустимо додавання цукру в
розчини для пероральної
регідратації (посилюється
осмолярність розчину і як
наслідок - посилення діареї)
----+-----------------------------+-----------------------------
6 Ентеросорбенти Необхідно дотримуватись
п. 3.12.2 інтервалу між прийманням
розділу "Гастроентерологія. ентеросорбентів та інших
Лікарські засоби" лікарських засобів, оскільки
можливо уповільнення і/або
зниження абсорбції лікарських
засобів
При тривалому застосуванні
може виникнути запор
Вугілля активоване може
забарвлювати кал в чорний
колір
----+-----------------------------+-----------------------------
7 Спазмолітичні і Дротаверин може викликати
антихолінергічні лікарські зниження артеріального тиску,
засоби тому його з обережністю
п. 3.3.2 застосовують у пацієнтів з
розділу "Гастроентерологія. артеріальною гіпотензією
Лікарські засоби" Лікарські препарати, що
містять екстракт беладонни,
протипоказані при серцевій
недостатності, глаукомі,
аденомі передміхурової
залози, дітям до 14 років
Лікарські препарати, що
містять екстракт беладонни,
не застосовують у осіб,
діяльність яких вимагає
високої концентрації уваги та
швидкості психомоторних
реакцій
При високій температурі
навколишнього середовища
застосування беластезину може
призвести до теплового удару
----+-----------------------------+-----------------------------
8 Антигістамінні препарати Антигістамінні препарати
п. 18.3 I покоління викликають
розділу "Імуномодулятори та сонливість, почуття втоми,
протиалергічні засоби", знижують увагу, швидкість
п. 9.3.1 реакції, тому їх доцільно
розділу "Дерматовенерологія. приймати ввечері
Лікарські засоби", Антигістамінні препарати
п. 16.2.1.1.4 I покоління не застосовують у
розділу "Оториноларингологія. осіб, діяльність яких вимагає
Лікарські засоби" швидкої реакції, координації
рухів і посиленої уваги
(водії, оператори тощо)
Седативна дія антигістамінних
препаратів I покоління (від
легкої сонливості до
глибокого сну) може
проявлятися у звичайних
терапевтичних дозах
Антигістамінні препарати
(особливо I і II покоління)
не можна поєднувати з
алкоголем, седативними,
снодійними,
транквілізаторами,
нейролептиками, опіоїдними
анальгетиками - можливе
посилення пригнічувальної дії
на ЦНС
При алергічних ринітах і
полінозах застосування
антигістамінних препаратів I
покоління не бажане, оскільки
вони можуть викликати сухість
слизових, підвищувати
в'язкість секрету і сприяти
розвитку синуситів і
гайморитів, а при
бронхіальній астмі -
викликати або посилювати
бронхоспазм
----+-----------------------------+-----------------------------
9 Симпатоміметики для Судинозвужувальні препарати
місцевого застосування групи симпатоміметиків не
п. 16.2.1.1.3 рекомендується застосовувати
розділу "Оториноларингологія. більше 5-7 днів
Лікарські засоби" Перед застосуванням
препаратів для лікування
риніту необхідно обов'язково
провести ретельний туалет
носової порожнини
Масляні розчини назальних
крапель не застосовують у
дітей, оскільки це може
привести до потрапляння їх в
легені і розвитку пневмонії
Симпатоміметики можуть
викликати підвищення
артеріального тиску, тому їх
з обережністю призначають
хворим з артеріальною
гіпертензією і гіпертиреозом,
при порушенні мозкового
кровообігу, серцевого ритму,
при вираженому атеросклерозі
Симпатоміметики можуть
викликати підвищення
внутрішньоочного тиску, тому
їх з обережністю призначають
хворим на глаукому
----+-----------------------------+-----------------------------
10 Антисептичні і дезінфікуючі Спиртові розчини антисептиків
засоби слід наносити на шкірні
п. 9.1.4.1 покрови навколо рани,
розділу "Дерматовенерологія. уникаючи потрапляння в
Лікарські засоби" глибину рани, особливо при
глибоких порізах
Всі спиртові розчини
антисептиків викликають
місцевоподразнюючу дію, тому
їх нанесення супроводжується
відчуттям печіння
Розчини перекису водню не
застосовують для промивання і
введення в глибокі рани -
можлива емболія пухирцями
повітря
Великі ділянки шкіри не
обробляють розчинами кислоти
борної - можлива абсорбція
через пошкоджену шкіру і
системна токсична дія
(особливо у дітей)
Не можна обробляти опіки
концентрованими розчинами
етанолу
Лікарські засоби, що містять
повідон-йод, не застосовують
у дітей віком до 1 року і у
осіб із захворюваннями
щитовидної залози
В окремих випадках при
застосуванні лікарських
препаратів, що містять
мірамістин, діоксидин,
можливе короткочасне
відчуття печіння, яке зникає
самостійно через 15-20 хвилин
і не потребує відміни
лікарського засобу
------------------------------------------------------------------
6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра
------------------------------------------------------------------
N Група лікарських засобів Інформація для пацієнта щодо
з/п особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Засоби, що застосовуються при Для профілактики захитування
вестибулярних порушеннях в транспорті лікарські засоби
починають приймати за
30 хвилин до початку поїздки
Дименгідрамін з обережністю
призначають при схильності до
судом, аденомі передміхурової
залози, глаукомі,
бронхіальній астмі, не
призначають в період
вагітності і годування
грудьми, дітям до 1 року
Не застосовують у осіб,
діяльність яких вимагає
швидкої реакції, координації
рухів і посиленої уваги
(водії, оператори тощо)
----+-----------------------------+-----------------------------
2 Ранозагоювальні засоби для Для лікування опіків
топічного застосування (особливо сонячних)
переважним є застосування
лікарських препаратів, що
містять декспантенол
Лікарські засоби у вигляді
мазей не можна наносити на
мокнучі рани
Лікарські засоби у вигляді
гелю можна застосовувати в
першу фазу раньового процесу,
крем - в другу фазу, а
мазь - в третю фазу
При застосуванні лікарських
препаратів актовегін і
солкосеріл можливі явища
локальних больових відчуттів,
які не потребують відміни
лікарського засобу
------------------------------------------------------------------
6.3. Загальні рекомендації по формуванню аптечки першої допомоги для подорожей
6.3.1. упакування для дорожньої аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і легким;
6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності;
6.3.3. оскільки подорож – це стрес, можливе загострення хронічних захворювань, тому в аптечці повинні бути препарати, які, зазвичай, застосовуються в таких випадках;
6.3.4. для дітей переважними є лікарські форми у вигляді сиропів і супозиторіїв, для дорослих більш зручними є таблетки;
6.3.5. при болі в горлі рекомендується пити багато теплої рідини, утримуватись від вживання гострої, холодної, дуже гарячої їжі, не палити і не вдихати тютюновий дим;
6.3.6. зазвичай, “діарея мандрівників” триває не більше 1-2 днів, тому необхідно звернутись до лікаря, якщо симптоматичне лікування не дає задовільного ефекту або стан погіршується;
6.3.7. при діареї будь-якого походження необхідно дотримуватись дієти і не вживати продуктів, що посилюють перистальтику;
6.3.8. для попередження сонячних опіків слід дотримуватись правил загоряння на сонці і користуватись сонцезахисними засобами;
6.3.9. при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини;
6.3.10. необхідно убезпечувати перебування на свіжому повітрі від укусів комах (носити закритий одяг, застосовувати репеленти тощо).
6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;
6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:
6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію
6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію
6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання
|
Генеральний директор ДП “Державний експертний центр МОЗ України” |
В.Є.Бліхар |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
16.05.2011 N 284
1.16. ПРОТОКОЛ
провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів
Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень
1. Паспортна частина
1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для службових приміщень.
1.2. Код за МКХ-10: Z71
1.3. Потенційні користувачі: Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.
1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.
1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.
1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:
------------------------------------------------------------------
Укладачі: Установи-розробники:
------------------+---------------------------------------------
Бліхар В.Є., ДП "Державний експертний центр МОЗ України"
Чумак В.Т.,
Морозов А.М.,
Степаненко А.В.,
Ліщишина О.М.,
Шилкіна О.О.,
Савін І.В.
------------------+---------------------------------------------
Черних В.П., ДУ "Національний фармацевтичний університет"
Зупанець І.А.,
Бездітко Н.В.,
Пропіснова В.В.
------------------+---------------------------------------------
Зіменковський А.Б. ДУ "Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького"
------------------+---------------------------------------------
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет
імені О.О.Богомольця, МОЗ України
------------------------------------------------------------------
2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою
2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:
2.1.1. для якого приміщення необхідно сформувати аптечку (характер виробничої діяльності);
2.1.2. кількість і віковий склад потенційних споживачів аптечки;
2.2. Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати не більше 2-3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!
3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря
3.1. раптовий гострий біль, інтенсивність якого наростає;
3.2. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;
3.3. біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;
3.4. високий рівень артеріального тиску;
3.5. незвичні кровотечі і синці;
3.6. травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15-20 хвилин після накладення пов’язки;
3.7. будь-які опіки;
3.8. ускладнене дихання при кашлі;
3.9. різке підвищення температури тіла;
3.10. безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла, сильний біль в животі, випорожнення чорного кольору.
4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень
------------------------------------------------------------------
N Питання провізора Відповіді пацієнта Рекомендації
з/п (фармацевта) до провізора
пацієнта
----+--------------------+------------------+-------------------
1 Чи аптечка на так Можна рекомендувати
підприємстві безрецептурні
формується вперше лікарські засоби
для симптоматичного
лікування з
урахуванням вікових
категорій та
кількості
споживачів аптечки
і характеру
потенційно
небезпечних
виробничих факторів
з урахуванням
основних напрямках
можливих нездужань:
- лікарські засоби
кардіологічної дії
- антигіпертензивні
лікарські засоби
- аналгетичні і
спазмолітичні
лікарські засоби
- протиалергічні
лікарські засоби
- лікарські засоби
для лікування
шлунково-кишкових
розладів
- протизастудні
лікарські засоби
- антисептичні і
дезінфікуючі
лікарські засоби
для обробки шкіри
- перев'язувальні
матеріали (бинти,
пластирі, вата
тощо)
- вироби медичного
призначення (джгут
кровоспинний,
термометр
максимальний,
ножиці,
гіпотермічний
пакет тощо)
------------------+-------------------
ні Необхідно поновити
запас медикаментів,
які закінчились
та, при
необхідності,
розширити наявний
асортимент
лікарських засобів
для аптечки
------------------------------------------------------------------
5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень
5.1. Анальгетики і антипіретики
5.1.1. Парацетамол
5.1.2. Метамізол натрію
5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова
5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн
5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін
5.1.7. Метамізол натрій + темпі дон
5.1.8. Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверині
5.1.9. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат
5.2. Антибактеріальні офтальмологічні лікарські засоби
5.2.1. Сульфацетамід
5.3. Антигипертензивні лікарські засоби центральної дії
5.3.1. Раунатин
5.3.2. Резерпін + раувольфія + омела біла + глід
5.4. Антигістамінні препарати I покоління
5.4.1. Диметинден
5.4.2. Клемастин
5.4.3. Мебгідролін
5.4.4. Хіфенадин
5.4.5. Хлоропірамін
5.5. Антигістамінні препарати II покоління
5.5.1. Акривастин
5.5.2. Дезлоратадин
5.5.3. Фексофенадин
5.5.4. Ебастин
5.5.5. Лоратадин
5.5.6. Цетиризин
5.6. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування
5.6.1. Азеластин
5.6.2. Диметинден
5.6.3. Лоратадин
5.7. Антисептичні і дезінфікуючі засоби
5.7.1. Діамантовий зелений
5.7.2. Ектерицид
5.7.3. Етанол
5.7.4. Етоній
5.7.5. Йод
5.7.6. Кислота борна
5.7.7. Мірамістин
5.7.8. Нітрофурал
5.7.9. Перекис водню
5.7.10. Перманганат калію
5.7.11. Повідон-йод
5.7.12. Хлоргексидин
5.7.13. Хлорофіліпт
5.8. Вазоділататори
5.8.1. Валідол
5.8.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана
5.8.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
5.8.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія
5.9. Дихальні аналептики
5.9.1. Аміак
5.10. Ентеросорбенти
5.10.1. Вугілля медичне активоване
5.10.2. Діосмектит
5.10.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти
5.11. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані
5.11.1. прості антисептичні засоби
5.11.1.1. Амбазон
5.11.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен
5.11.1.3. Гексетидин
5.11.1.4. Граміцидин C
5.11.1.5. Декаметоксин
5.11.1.6. Фенол
5.11.1.7. Флурбіпрофен
5.11.1.8. Холіну саліцилат
5.11.1.9. Цетилпіридин
5.11.2. комбіновані антисептичні засоби
5.11.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт
5.11.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова
5.11.2.3. Декваліній + дибукаїн
5.11.2.4. Декваліній + кислота аскорбінова
5.11.2.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої
5.11.2.6. Лізоцим + піридоксин
5.11.2.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова
5.11.2.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн
5.11.2.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин
5.11.2.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн
5.11.2.11. Йод + калію йодид + гліцерин
5.11.2.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал
5.11.2.13. Повідон-йод + алантоїн
5.11.2.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої
5.11.2.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова
5.11.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол
5.11.2.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон
5.12. Засоби, що пригнічують перистальтику
5.12.1. Лоперамід
5.12.2. Лоперамід + дицикломін + Lactic Acid Bacillus
5.13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування
5.13.1. Актовегін
5.13.2. Солкосеріл
5.13.3. Декспантенол
5.13.4. Декспантенол + хлоргексидин
5.13.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна
5.13.6. Обліпихова олія
5.14. Седативні лікарські засоби рослинного походження
5.14.1. Валеріана
5.14.2. Пустирник
5.14.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана
5.14.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід
5.14.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса
лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна
5.14.6. Валеріана + меліса + м’ята перцева
5.14.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід
5.14.8. Пасифлора
5.15. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування
5.15.1. Тетризолін
5.15.2. Ксилометазолін
5.15.3. Нафазолін
5.15.4. Оксиметазолін
5.15.5. Трамазолін
5.15.6. Диметинден + фенілефрин
5.15.7. Туаміногептан + ацетил цистеїн
5.15.8. Фенілефрин
5.16. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби
5.16.1. Дротаверин
6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування
6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;
6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);
6.2.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного формуляра
------------------------------------------------------------------
N Розділ Державного формуляра Інформація для пацієнта щодо
з/п третього випуску особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Вазоділататори При прийманні валідолу може
п. 2.7.1 виникати легка нудота,
розділу "Кардіологія. сльозотеча, запаморочення
Лікарські засоби" Валідол підсилює дію
седативних засобів
Корвалол з обережністю
застосовують у осіб,
діяльність яких вимагає
високої концентрації уваги та
швидкості психомоторних
реакцій, оскільки він містить
етанол і фенобарбітал
----+-----------------------------+-----------------------------
2 Дихальні аналептики Для стимуляції дихального
п. 5.2.12 центру в якості засобу
розділу "Психіатрія, швидкої допомоги: невеликий
наркологія. шматочок марлі або вати,
Лікарські засоби" змочений розчином аміаку,
обережно підносять до
носових отворів на 0,5-1 с.
Місцеве застосування розчину
аміаку можливе лише на
неушкодженій шкірі.
При випадковому ураженні
слизової оболонки ока
промивати водою декілька
разів (протягом 15 хв. з
перервою 10 хв.) або 5%
розчином кислоти борної. Олії
і мазі не застосовують. При
ураженні носа і глотки
застосовують 0,5% розчин
кислоти лимонної або
натуральні соки. У разі
прийому внутрішньо - пити
воду, фруктовий сік, молоко,
краще - 0,5% розчин кислоти
лимонної або 1% розчин
кислоти оцтової до повної
нейтралізації вмісту шлунка.
----+-----------------------------+-----------------------------
3 Антигіпертензивні лікарські Раунатин не можна
засоби центральної дії застосовувати при наявності
п. 2.6.1 органічної брадикардії, з
розділу "Кардіологія. обережністю - при стенокардії
Лікарські засоби" Гіпотензивний ефект раунатину
підсилюється при комбінації з
діуретиками.
Раунатин може викликати
сонливість і потенціювати
пригнічувальну дію на
центральну нервову систему
барбітуратів та алкоголю
----+-----------------------------+-----------------------------
4 Седативні лікарські засоби Після приймання седативних
рослинного походження лікарських засобів не можна
п. 2.7.1 виконувати роботи, що
розділу "Кардіологія. потребують швидкості реакції,
Лікарські засоби", концентрації уваги, чіткої
п. 5.2.1.3 координації рухів
розділу "Психіатрія. Седативні препарати
Наркологія. підсилюють дію снодійних і
Лікарські засоби" можуть самі виявляти
снодійний ефект при прийманні
у високих дозах
Рослинні седативні препарати
посилюють дію
антигіпертензивних засобів
центральної дії,
анальгетиків, особливо у
осіб з підвищеною емоційною
збудливістю
Препарати валеріани мають
жовчогінну дію і стимулюють
секрецію залоз шлунково-
кишкового тракту
Екстракт пустирнику
протипоказаний в період
вагітності
Препарати, що містять бром,
покращують серцеву
діяльність, тому особливо
показані особам із серцево-
судинними захворюваннями
----+-----------------------------+-----------------------------
5 Анальгетики і антипіретики, Всі нестероїдні протизапальні
нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати
засоби ацетилсаліцилової кислоти, з
п. 2.15.3.1 обережністю призначають
розділу "Кардіологія. пацієнтам з бронхіальною
Лікарські засоби", астмою, ерозивно-виразковими
пп. 8.7.1.2, 8.8.3 захворюваннями шлунково-
розділу "Ревматологія. кишкового тракту, схильністю
Лікарські засоби", до кровотеч, із
п. 10.3.5 захворюваннями печінки,
розділу "Анестезіологія і порушенням функції нирок
реаніматологія. Всі нестероїдні протизапальні
Лікарські засоби" засоби необхідно приймати
після їжі
При виникненні гострого болю
в животі (особливо при
наявності нудоти, блювання)
забороняється застосовувати
анальгетики або нестероїдні
протизапальні засоби,
оскільки це може
ускладнювати діагностику при
хірургічній патології
Препарати, що містять
ацетилсаліцилову кислоту, не
можна приймати разом з
антикоагулянтами,
антиагрегантами, при
вагітності і в період
годування грудьми
Важлива властивість
препаратів, що містять
парацетамол, - невелика
широта терапевтичної дії
(токсична доза перевищує
максимальну терапевтичну
всього в 2-3 рази), тому
необхідно дотримуватись
призначеного дозування
Препарати, що містять
парацетамол, з обережністю
призначають при порушені
функції печінки
Не можна поєднувати прийом
нестероїдних протизапальних
засобів з алкоголем (різко
підвищується ульцерогенна -
особливо у ацетилсаліцилової
кислоти і гепатотоксична
дія - особливо
у парацетамолу)
При наявності декількох
симптомів застуди більш
доцільне застосовування
комбінованих лікарських
засобів
----+-----------------------------+-----------------------------
6 Засоби, що застосовуються при Після прийому лікарських
захворюваннях глотки і засобів у формі льодяників і
гортані таблеток для розсмоктування
п. 16.3 необхідно утримуватись від
розділу "Оториноларингологія. вживання рідини та їжі
Лікарські засоби" 1-2 години
Лікувальні льодяники і
таблетки для розсмоктування
слід утримувати в роті до
повного розчинення і ні в
якому разі не розжовувати
Хворим на цукровий діабет
призначатють спеціальні
лікарські засоби у вигляді
льодяників, пастілок,
таблеток, які не містять
цукру
Холіну саліцилат не
застосовують у дітей
до 12 років
і в період вагітності
та годування грудьми
Флурбіпрофен та холіну
саліцилат протипоказані
пацієнтам, які мають
підвищену чутливість до
нестероїдних протизапальних
засобів, зокрема аспіриновий
тип бронхіальної астми
----+-----------------------------+-----------------------------
7 Засоби, що пригнічують Можливі втомлюваність, біль в
перистальтику шлунку, головний біль,
п. 3.12.3 апатія, сонливість або
розділу "Гастроентерологія. безсоння
Лікарські засоби" Обережно застосовують при
порушенні функції печінки
Не призначають при підвищеній
температурі
Не призначають одночасно з
препаратами, що посилюють
перистальтику
Не призначають вагітним в
I триместрі та в період
годування грудьми, дітям до
5 років
При виникненні закрепу слід
негайно зупинити приймання
лікарського препарату
----+-----------------------------+-----------------------------
8 Ентеросорбенти Необхідно дотримуватись
п. 3.12.2 інтервалу між прийманням
розділу "Гастроентерологія. ентеросорбентів та інших
Лікарські засоби" лікарських засобів, оскільки
можливо уповільнення і/або
зниження абсорбції лікарських
засобів
При тривалому застосуванні
можуть виникати закрепи
Вугілля активоване може
забарвлювати кал в чорний
колір
----+-----------------------------+-----------------------------
9 Спазмолітичні і Дротаверин може викликати
антихолінергічні лікарські зниження артеріального тиску,
засоби тому його з обережністю
п. 3.3.2 застосовують у пацієнтів з
розділу "Гастроентерологія. артеріальною гіпотензією
Лікарські засоби" Препарати, що містять
екстракт беладонни,
протипоказані при серцевій
недостатності, глаукомі,
аденомі передміхурової
залози, дітям до 14 років
Препарати, що містять
екстракт беладонни, не
застосовують у осіб,
діяльність яких вимагає
високої концентрації уваги та
швидкості психомоторних
реакцій
----+-----------------------------+-----------------------------
10 Антигістамінні препарати Антигістамінні препарати
п. 18.3.1 I покоління викликають
розділу "Імуномодулятори та сонливість, почуття втоми,
протиалергічні засоби", знижують увагу, швидкість
п. 9.3.1 реакції, тому їх доцільно
розділу "Дерматовенерологія. приймати ввечері
Лікарські засоби", Антигістамінні препарати
п. 16.2.1.1.4 I покоління не застосовують у
розділу "Оториноларингологія. осіб, діяльність яких вимагає
Лікарські засоби" швидкої реакції, координації
рухів і посиленої уваги
(водії, оператори тощо)
Седативна дія антигістамінних
препаратів I покоління (від
легкої сонливості до
глибокого сну) може
проявлятися у звичайних
терапевтичних дозах
Антигістамінні препарати
(особливо I і II покоління)
не можна поєднувати з
алкоголем, седативними,
снодійними,
транквілізаторами,
нейролептиками, опіоїдними
анальгетиками - можливе
посилення пригнічувальної дії
на центральну нервову систему
При алергічних ринітах і
полінозах застосування
антигістамінних препаратів
I покоління не бажане,
оскільки
вони можуть викликати сухість
слизових, підвищувати
в'язкість секрету і сприяти
розвитку синуситів і
гайморитів, а при
бронхіальній астмі -
викликати або посилювати
бронхоспазм
----+-----------------------------+-----------------------------
11 Симпатоміметики для Судинозвужувальні препарати
місцевого застосування групи симпатоміметиків не
п. 16.2.1.1.3 рекомендується застосовувати
розділу "Оториноларингологія. більше 5-7 днів
Лікарські засоби" Перед застосуванням
препаратів для лікування
риніту необхідно обов'язково
провести ретельний туалет
носової порожнини
Симпатоміметики можуть
викликати підвищення
артеріального тиску, тому їх
з обережністю призначають
хворим з артеріальною
гіпертензією, гіпертиреозом,
при порушенні мозкового
кровообігу, серцевого ритму,
при вираженому атеросклерозі
Симпатоміметики можуть
викликати підвищення
внутрішньоочного тиску, тому
їх з обережністю призначають
хворим на глаукому
----+-----------------------------+-----------------------------
12 Антисептичні і дезінфікуючі Спиртові розчини антисептиків
засоби слід наносити на шкірні
п. 9.1.4.1 покрови навколо рани,
розділу "Дерматовенерологія. уникаючи потрапляння в
Лікарські засоби" глибину рани, особливо при
глибоких порізах
Всі спиртові розчини
антисептиків викликають
місцевоподразнюючу дію, тому
їх нанесення супроводжується
відчуттям печіння
Розчини перекису водню не
застосовують для промивання і
введення в глибокі рани -
можлива емболія пухирцями
повітря
Не можна обробляти опіки
концентрованими розчинами
етанолу
Лікарські засоби, що містять
повідон-йод, не застосовують
у дітей віком до 1 року і у
осіб із захворюваннями
щитовидної залози
В окремих випадках при
застосуванні препаратів, що
містять мірамістин,
діоксидин, можливе
короткочасне відчуття
печіння, яке зникає
самостійно через 15-20 хвилин
і не потребує відміни
лікарських засобів
------------------------------------------------------------------
6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра
------------------------------------------------------------------
N Група лікарських засобів Інформація для пацієнта щодо
з/п особливостей застосування
лікарських препаратів
----+-----------------------------+-----------------------------
1 Ранозагоювальні засоби для Для лікування опіків
топічного застосування переважним є застосування
препаратів, що містять
декспантенол
Лікарські засоби у вигляді
мазей не можна наносити на
мокнучі рани
Лікарські засоби у вигляді
гелю можна застосовувати в
першу фазу раньового процесу,
крем - в другу фазу, а
мазь - в третю фазу
------------------------------------------------------------------
6.3. Загальні рекомендації по формуванню аптечки першої допомоги для службових приміщень
6.3.1. упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;
6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;
6.3.3. лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;
6.3.4. форма випуску лікарських препаратів для аптечки повинна бути максимально зручною для користувачів, перевагу слід надавати лікарським формам з окремо упакованими одноразовими дозами, уникати скляної упаковки (флакони, ампули), щоб досягти кращого зберігання і безпеки для споживачів;
6.3.5. один раз в 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби.
6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;
6.5. Контроль доступності наданої інформації:
6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію
6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію
6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання
|
Генеральний директор ДП “Державний експертний центр МОЗ України” |
В.Є.Бліхар |
