Home » Методична вказівка

Методична вказівка

6 Червня, 2024

Методична вказівка до практичних занять для студентів стоматологічного факультету.

4 курс (дитяча терапевтична стоматологія)

ЗАНЯТТЯ № 12 (6 годин)

Професійна орієнтація студентів: Кожен фахівець повинен чітко володіти знаннями, особливостями клінічного перебігу, різновидами консервативного та хірургічного лікування травматичних пошкоджень зубів у дітей.

Тема 1 : Гостра травма тимчасових та постійних зубів у дітей. Причини. Клініка. Діагностика.

Тема 2 : Лікування травматичних пошкоджень тимчасових і постійних зубів в дітей. Прогноз.

Мета: Навчитися діагностувати травматичні пошкодження зубів та пародонту у дітей, та визначати причини пошкоджень. Заволодіти методикою надання первинної медичної та спеціалізованої медичної допомоги при ушкодженнях зубів та пародонту у дітей Засвоїти класифікацію та клініку.

Методика виконання практичної роботи.

Завдання на практичну частину заняття: (9.00-12.00 год).

Завдання:скласти план лікування травматичних пошкоджень тимчасових і постійних зубів у дітей.

Робота 1. Прийом тематичного пацієнта. (За відсутності такого пацієнта, прийом будь-якого іншого пацієнта з терапевтичною патологією, перегляд відеоматеріалу по даній роботі).

Місце проведення: клінічний зал кафедри дитячої стоматології.

Об’єкт: пацієнт дитячого віку з терапевтичною стоматологічною патологією.

Засоби на групу: установка стоматологічна – 1, крісло для пацієнтів – 1, крісло для лікаря -1, столик лікаря – 1.

Засоби на одного студента: 1.Набір оглядових і спеціальних інструментів,засоби індивідуального захисту.

Завдання: Скласти план діагностики травматичних пошкоджень зубів та пародонти ту у дітей.

Робота 2 . Чітке знання етапів медичної допомоги при даних патологіях.

Місце проведення: клінічний зал кафедри дитячої стоматології.

Об’єкт: пацієнт з даною патологією, у разі відсутності-перегляд відеоматеріалу по даній роботі.

Засоби на групу: установка стоматологічна-1, крісло для пацієнта-1,крісло для лікаря-1,столик лікаря-1.

Засоби для одного студента : установка стоматологічна-1,крісло для пацієнта-1, крісло для лікаря-1, столик лікаря-1, набір оглядових інструментів, засоби індивідуального захисту,діагностичний прилад прицільної рентгенографіїї,амбулаторна картка стоматологічного хворого.

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи..

Час що витрачається на виконання роботи одним студентом -15 хв.

Методика виконання:

Етап первинної медичної допомоги триває від моменту звернення після травми до лікаря до отримання спеціалізованої медичної допомоги. На цьому етапі медична допомога може бути надана в будьякому медичному закладі, до якого звернулася дитина після травми зубів. Надає спеціалізовану медичну допомогу після травми зубів стоматолог-терапевт. Якщо ж медичну допомогу надає інший спеціаліст, він повинен оцінити загальний стан дитини, поставити діагноз, провести (у разі необхідності) знеболювання або призначити анальгетики, і за відсутності пошкоджень м’яких тканин, кісток щелеп направити до стоматолога-терапевта.

Будь-яке зволікання або невірно визначена тактика лікування призводить до втрати зуба.

Етап спеціалізованої медичної допомоги включає:

1) правильне оформлення історії хвороби;

2) збір анамнезу;

3) проведення клінічних методів обстеження (огляд, пальпація, перкусія);

4)проведення допоміжних методів обстеження (рентгенографія, електроодонтодіагностика — ЕОД);

5) встановлення діагнозу;

6) спеціалізоване лікування.

Правильне оформлення історії хвороби має не тільки медичне, а й юридичне значення. Під час збору анамнезу необхідно насамперед з’ясувати такі питання: де, коли і за яких обставин трапилася травма, яке загальне соматичне здоров’я дитини, чи мали місце прояви симптомів, які вказують на пошкодження головного мозку (головний біль, непритомність, амнезія, блювання, порушення зору) та місцевих симптомів (набряк, біль), чи зверталася дитина за медичною допомогою чи ні, що було зроблено на етапі первинної медичної допомоги?

Друга група питань визначає юридичну та соціальну спрямованість наслідків травми. Серед них можуть бути такі: хто вдарив, чим, за яких обставин, де, коли тощо.

Третя група питань пов’язана з визначенням можливості застосування тих чи інших лікарських засобів (алергологічний анамнез). Необхідно з’ясувати долю відломленого шматка зуба чи цілого зуба. Якщо є підозра на потрапляння його в легені, потрібно зробити рентгенографію легенів.

Проведення клінічного обстеження має на меті встановити діагноз травматичного ушкодження та визначити оптимальну тактику його лікування.

Кожній дитині з травмою зубів необхідно провести низку основних та допоміжних методів дослідження. Вони включають огляд, перкусію, пальпацію, інструментальні методи, рентгенографію, ЕОД.

Під час огляду звертають увагу на зміщення зуба в зубному ряду, зміну його кольору, на рівень відломленої коронкової частини, наявність кровотечі з пульпи, її колір, перелом альвеоли, пошкодження прилеглих тканин, порушення оклюзії зубів.

Пальпація дає можливість визначити рухомість зуба або його частини, конфігурацію м’яких тканин, альвеолярної кістки. Якщо зуби рухаються в “блоці”, це може свідчити про перелом альвеолярної кістки.

Перкусія травмованого зуба завжди болісна. Вона також дає змогу визначити, чи залучені в травму на вигляд неушкоджені зуби, розташовані поруч із травмованим. Зміна звуку під час перкусії дає можливість запідозрити заапікальний крововилив або розрив судинно-нервового пучка.

Інструментальні методи застосовують, якщо виникає в цьому потреба.

Рентгенологічне дослідження є обов’язковим за будь-якого травматичного ушкодження зубів.На підставі даних рентгенографії з’ясовують ступінь сформованості кореня зуба, а також можливість перелому кореня, який може супроводжувати перелом коронки. Правильна оцінка даних рентгенограми є запорукою успішного лікування травми.

Робота 3: вміння чітко володіти класифікацією даних патологій.

Місце проведення: клінічний зал дитячої стоматології.

Об’єкт: пацієнт з даною патологією, у разі відсутності-перегляд відеоматеріалу по даній роботі.

Засоби на групу: установка стоматологічна-1, крісло для пацієнта-1,крісло для лікаря-1,столик лікаря-1.

Засоби на одного студента: установка стоматологічна-1,крісло для пацієнта-1, крісло для лікаря-1, столик лікаря-1, набір оглядових інструментів, засоби індивідуального захисту, діагностичний прилад прицільної рентгенографіїї, амбулаторна картка стоматологічного хворого.

Час що витрачається на виконання роботи одним студентом -10 хв.

Методика виконання:

Класифікація ВООЗ, в основу якої покладено класифікацію Андрезена (Andreasen). Вона враховує не тільки травму зубів, а й ушкодження тканин пародонта, кістки, ясен та слизової оболонки ротової порожнини.

І. Пошкодження твердих тканин зуба та пульпи:

—А відломлювання коронки;

— В неускладнений перелом коронки – пошкодження емалі або емалі та дентину (С);

— ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи (D);

— ускладнений перелом коронки та кореня з оголенням пульпи (Е);

— перелом кореня (F).

II. Пошкодження тканин пародонта:

— струс зуба (concussion) (A) – без збільшення рухомості зуба та без його зміщення, з незначною реакцією періодонта на перкусію;

— підвивих (В) – збільшена рухомість зуба без зміщення;

— вбивання зуба вглиб тканин (С);

— вихід зуба з лунки (D); — перелом кістки альвеолярного відростка (С та D);

— перелом кістки нижньої або верхньої щелепи (Е та F). IV. Пошкодження ясен або слизової оболонки ротової порожнини:

— поранення ясен або слизової оболонки (А);

— забиття ясен або слизової оболонки (В);

— відшарування ясен або слизової оболонки (С).

Під час постановки діагнозу треба враховувати можливість комбінованого ушкодження зубів та інших тканин органів ротової порожнини. Для вибору тактики лікування визначальною є стадія розвитку кореня постійних зубів у дітей.

— зміщення зуба в напрямку, відхиленому від осьового (Е);

— повний вивих зуба (F). III. Пошкодження кістки:

— з’єднання із зубною лункою (А), вбивання зуба вглиб тканин;

— перелом стінки зубної лунки (В);

Робота 4: Володіти основними способами лікування.

Місце проведення: клінічний зал кафедри дитячої стоматології.

Об’єкт: пацієнт з даною патологією, у разі відсутності-перегляд відеоматеріалу по даній роботі.

Засоби на групу: установка стоматологічна-1, крісло для пацієнта-1,крісло для лікаря-1,столик лікаря-1.

Час що витрачається на виконання роботи одним студентом -10 хв.

Методика виконання:

Сколювання емалі фронтальних зубів лікується шляхом зішліфовування з наступним нанесенням на цю ділянку сполук F. Можна проводити відновлення емалі за допомогою сучасних композиційних пломбувальних матеріалів. Обов’язковим є спостереження в динаміці для діагностики функціонального стану пульпи.

Лікування перелому коронки зуба на рівні емалі та дентину залежить від ну в травму. Оголення дентину на будь-якому рівні потребує негайного його закриття. У разі поверхневого оголення дентину його закривають ізолюючою прокладкою з полікарбоксилатного чи склоіо-номерного цементу. Форму зуба відновлюють композиційними матеріалами. У разі глибоких ушкоджень обов’язково закривають дентин лікувальною прокладкою з гідрооксидом кальцію, ізолюючою прокладкою та пломбою. У зубах із несформованими коренями можна зверху ізолюючої прокладки накладати тимчасові коронки із целулоїдного матеріалу чи інші. У разі накладання коронки та навіть у разі пломбування необхідно залишати місце чи визначатися з місцем для подальшої ЕОД.Якщо перелом коронки супроводжується тим або тим чи іншим видом вивиху зуба, то необхідно накласти шини на рухомі зуби.

Ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи. Ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи (І D) зустрічається досить часто, але меншою мірою, ніж неускладнений вид травми. Згідно з нашими спостереженнями, він складає четверту частину всіх інших видів травм. Як правило, діти звертаються за допомогою в день травми або наступного дня (мал. 116).

Оголення пульпи може бути від точкового до повного. Здебільшого переважають скарги на біль унаслідок механічних подразників, менше — температурних. Колір травмованої пульпи залежить від термінів звернення пацієнта. Відразу після травми можна бачити точну в травму. Оголення дентину на будь-якому рівні потребує негайного його закриття. У разі поверхневого оголення дентину його закривають ізолюючою прокладкою з полікарбоксилатного чи склоіо-номерного цементу. Форму зуба відновлюють композиційними матеріалами. У разі глибоких ушкоджень обов’язково закривають дентин лікувальною прокладкою з гідрооксидом кальцію, ізолюючою прокладкою та пломбою. У зубах із несформованими коренями можна зверху ізолюючої прокладки накладати тимчасові коронки із целулоїдного матеріалу чи інші. У разі накладання коронки та навіть у разі пломбування необхідно залишати місце чи визначатися з місцем для подальшої ЕОД.

Якщо перелом коронки супроводжується тим або тим чи іншим видом вивиху зуба, то необхідно накласти шини на рухомі зуби.

Вибір методу лікування залежить від часу, що минув з моменту травми, ступеня розвитку кореня, площі оголення пульпи, стану соматичного здоров’я дитини.

Збереження життєздатності пульпи або її частини вкрай необхідне в зубах із незакінченим формуванням кореня.

У разі точкового травмування пульпи, якщо від моменту травми минуло не більше 6 год, слід провести біологічний метод лікування прямим накладанням гідроксидкальційвмісних паст, ізолюючої прокладки з тимчасовим закриттям перелому пов’язкою з композита, компомера чи коронкою. Як зазначалося вище, обов’язково треба передбачити місце для проведення ЕОД в динаміці спостереження за життєздатністю пульпи. Якщо площа оголення пульпи значна або точкова з більш пізнім зверненням ( через 1—3 доби після травми), необхідно провести вітальну ампутацію або поглиблену ампутацію ушкодженої пульпи в глибині каналу з дотриманням правил асептики і антисептики та накласти гідроксидкальційвмісні пасти на кореневу пульпу.

Закриття травмованого зуба та спостереження в динаміці проводять у такі самі терміни, що і в попередньому випадку.

Програма самопідготовки студентів:

Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (12.30-14.00 година):

Питання до теми 1:

1. Класифікація травматичних уражень зубів у дітей.

2. Які скарги хворого при наявності травматичних пошкоджень зуба / зубів?

3. Методи дослідження ушкодженої ділянки.

4. Класифікації ушкоджень зубів у дітей (за авторами Ellis, Andreasen)

5. Клінічна картина травматичних пошкоджень зубів.

Питання до теми 2.

1. Яка тактика лікаря під час лікування травматичних пошкоджень постійних зубів?

2. В чому полягає специфіка лікування тимчасових зубів?

3. В чому полягає специфіка консервативного лікування?

Самостійна робота студентів (14.15 – 15.00 годин)

Студенти із викладачем розбирають завдання тестових ліцензійних іспитів “Крок”, складають тестовий контроль за системою Moodle, якщо не склали його напередодні та здають практичні навички.

Студент повинен знати:

1. Травматичні ураження зубів у дітей.

2..Етапи медичної допомоги при наявності травми зуба.

3. Скарги хворого при наявності травматичних пошкоджень зуба / зубів.

4. Методи дослідження ушкодженої ділянки.

5. Класифікації ушкоджень зубів у дітей (за авторами Ellis, Andreasen)

6. Клінічна картина травматичних пошкоджень зубів.

7. Тактика під час лікування травматичних пошкоджень постійних зубів.

8. Специфіка лікування тимчасових зубів..

9. Специфіка консервативного лікування.

10. Прогноз та профілактика наслідків пошкоджень залежно від віку дітей та характеру пошкоджень зубів у дітей.

Студент повинен вміти: