Форма № Н – 3.04

Форма № Н – 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра медичної біоетики і деонтології

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

д-р мед. н., проф. Мисула І.Р.

“__29__”___серпня___2013_ року

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Основи біоетики та біобезпеки

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

 

напрям підготовки                       1201  Медицина

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність            7.12010001 “Лікувальна справа”

                                                                              (шифр і назва спеціальності)

факультет                      медичний

                                                                (назва інституту, факультету, відділення)

 

 

2013 – 2014 навчальний рік

 

Робоча програма з Основ біоетики та біобезпеки

(назва навчальної дисципліни)   

за напрямом підготовки 1201 Медицина, спеціальністю 7.12010001 “Лікувальна справа”.

 

 

 

 

Розробники:

канд. мед. н., доцент кафедри медичної біоетики і деонтології Толокова Т.І.

                                                     ^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри медичної біоетики і деонтології

 

Протокол від “_30_”___серпня____2013_ року № _2_

 

                         Завідувач кафедри медичної біоетики і деонтології

 

                                                           _______________________ (Волкова Н.М.)

(підпис)                                      (прізвище та ініціали)   

 

 

 

 

Ó__________, 2013 рік

Ó __________, 2014  рік

 1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Основи біоетики і біобезпеки»

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 26,7 : 73,3

 

 

 

1.     Мета та завдання навчальної дисципліни

 «ОСНОВИ БІОЕТИКИ І БІОБЕЗПЕКИ»

Мета: ознайомити майбутнього фахівця з етико-гуманістичними основами медицини, розкрити зміст міжнародно-визнаного етичного стандарту медичноїпрактики, навчити використовувати його в складних проблемних ситуаціях професійної діяльності.

Завдання біоетики:

Ознайомити студентів з новітніми зарубіжними та вітчизняними розробками в галузі біоетики, нормами і принципами міжнародного права медичної діяльності і тим самим сприяти розвитку морально-правової культури майбутнього фахівця. Розкрити новий зміст традиційних етичних норм і принципів медичної етики в плані мінливих моделей взаємини лікаря і пацієнта, принципів поваги автономності пацієнта і правила поінформованого згоди.

Сформувати у студентів почуття найвищої соціально-правової, моральної та професійної відповідальності в процесі майбутньої діяльності.

Ознайомити студентів з етико-нормативними актами медичної діяльності з метою підготовки їх до діяльності в умовах страхової системи ринкових відносин, конкуренції різних форм організації медичної допомоги тощо.

Розширення теоретичних знань щодо біоетичного регулювання професійної діяльності медичних спеціалістів та дослідників, що сприяють безпеці використання нових медичних технологій та запобігають нанесенню шкоди людині, її потомству, усьому людству і біосфері у цілому.

Формування цілісного уявлення про належне, про єдність природного і соціального життя про моральні цінності в роботі лікаря.

Вміння користуватися новими етичними принципами (тобто нооєтикою), для запобігання глобальної екологічної кризи, за суттю ноосферної кризи, яка може прийняти катастрофічний і необоротний характер.

Якісна підготовка сучасного лікаря в галузі біомедичної етики та біобезпеки дасть змогу в його подальшій діяльності на більш високому професійному рівні проводити профілактику та лікування соматичної та психосоматичної патології, запобігати допущенню деонтологічних, професійних та загальнолюдських помилок.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1. Історію становлення біоетики як науки.

2. Теоретичні основи біоетики та типи етичних теорій.

3. Основні правила біоетики та біобезпеки.

4.Приклади впровадження нанотехнологій у медицину

5.Етико-деонтологічні аспекти застосування нанотехнологій

6.Біоетичні принципи впровадження нанотехнологій

7.Морально-етичні принципи проведення досліджень на тваринах.

8.Основні принципи проведення клінічних досліджень на людині.

9. Правові й биоетичні основи законодавства про трансплантацію органів і тканин людини

10. Проблеми розподілу донорських органів. Медичні й етичні критерії справедливого розподілу донорських органів (аркуш очікування): гистосовместимость, невідкладність, черговість.

11. Ксенотрансплантація – оцінка віддаленого ризику. Медичні причини відмови від використання органів тварин.

12. Морально-етичні аспекти використання органів некомпетентних донорів (дітей, психічно хворих осіб) і донорів з різким обмеженням волі вибору (ув’язнені, присуджені до смерті).

13. Морально-етичні аспекти неприйнятності використання фетальных тканин у трансплантологии.

14. Правові й биоетичні основи законодавства про генно-інженерні технології

15. Медичні й етичні критерії справедливого вирішення питань генної інженерії та використання стовбурових клітин.

16. Морально-етичні аспекти використання клонування клітин, тканин, органів та живих організмів.

17. Морально-етичні аспекти використання стовбурових клітин.

вміти:

1. Відстоювати моральну гідність і чистоту медичної професії.

2. Вміти оцінювати ступінь ризику для досліджуваних при проведенні експерименту або досліджень. попереджати неприпустимий ризик, використовуватиальтернативні методики.

3. Оцінювати ступень конфіденційності при зберіганні лікарської таємниці.

4. Володіти законодавчою базою при вирішенні клінічних ситуацій у практичній діяльності лікаря.

5. Застосовувати в клінічних ситуаціях біоетичні аспекти експериментальних і лабораторних досліджень.

6.Вміти оцінювати ризик біомедичних досліджень людини і тварин.

7.Оцінювати інформовану згоду пацієнта на медичні втручання.

8.Володіти етико-правовими основами здійснення біомедичних досліджень.

9. Охарактеризувати форми організації трансплантології та трансфузіології та допоміжних репродуктивних технологій в України.

10.Охарактеризувати дві юридичні моделі забору органів від трупних донорів: “презумпція згоди” (невиклопотана згода) і “виклопотана (інформована) згода”.

11. Охарактеризувати форми організації в України контролю біотехнологій.

12.Охарактеризувати законодавчу базу використання стовбурових клітин.

2.  Програма навчальної дисципліни

Модуль 1.

Основи біоетики і біобезпеки

Змістовий модуль 1. Основи біоетики і біобезпеки

Конкретні цілі:

Розширення теоретичних знань щодо біоетичного регулювання професійної діяльності медичних спеціалістів та дослідників, що сприяють безпеці використання нових медичних технологій та запобігають нанесенню шкоди людині, її потомству, усьому людству і біосфері у цілому.

Формування цілісного уявлення про належне, про єдність природного і соціального життя про моральні цінності в роботі лікаря.

Вміння користуватися новими етичними принципами (тобто нооєтикою), для запобігання глобальної екологічної кризи, за суттю ноосферної кризи, яка може прийняти катастрофічний і необоротний характер.

Тема І. Історія біоетики. Теоретичні основи біоетики. Основні правила біоетики та біобезпеки.  

Історія становлення біоетики як науки. Історичні моделі й моральні принципи біоетики. Теоретичні основи біоетики. Модель Гіппократа і принцип не «нашкодь». Модель Парацельса і принцип «Роби добро». Типи етичних теорій. Основні правила біоетики. Деонтологічні моделі і принцип «дотриманняобов’язку». Біоетика і принцип поваги честі та гідності людини.

Тема ІІ. Етичні і правові основи здійснення біомедичних досліджень людини і тварин. Концепція біобезпеки і ризику біомедичних технологій.Етичні принципи проведення клінічних досліджень на людині.

Етичні проблеми проведення клінічних обстежень. Особливості морально-етичних принципів проведення досліджень на тваринах. Міжнародні документи, якірегламентують експерименти за участю людини. «Конвенція про захист прав і свобод людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини». «Конвенція про права людини і біомедицині »(Рада Європи, 1996). Етичні принципи проведення клінічних досліджень на людині. Справедливість при відборіпацієнтів. Інформована згода досліджуваних. Аналіз поінформованого згоди. Плацебо, рандомізація, подвійні сліпі клінічні випробування.

Тема IІІ. Етико-правові проблеми трансплантології. Етико-правові проблеми донорства. Сурогатне материнство.

Моральні проблеми трансплантології та трансфізіології. Епідеміологія та етика. Релігійні погляди на проблему трансплантології. Біоетичні проблеми болю,страждання та реабілітації. Біоетичні аспекти профілактичних програм і медичного консультування. Біоетичні аспекти хірургічної практики. Етико-правовіпринципи трансплантації людських органів. Сурогатне материнство, моральні, правові та соціальні аспекти. Біоетична оцінка ставлення до вагітності, конфлікт міжматір’ю та плодом. Біоетична оцінка методів штучної прокреації.

Тема ІV. Етичні проблеми генно-інженерних технологій. Етичні проблеми медичного застосування стовбурових клітин. Етичніпроблеми клонування органів і тканин.

Біоетичні аспекти масового генетичного скринінгу та медико-генетичного консультування. Біоетичні проблеми медичного застосування стовбурових клітин.Біоетичний контроль генетичних технологій.Генетично модифікована їжа та. продукти, що отримані за допомогою генетично-модифікованих організмів,законодавча база. Генетично модифіковані організми, трансгенез, цисгенез.

Теми самостійної роботи студентів

Тема СРС 1. Медична біоетика, деонтологія: предмет, мета і завдання. Етико-деонтологічні кодекси професії медичної сестри. Моральні якості медичногопрацівника.

Тема СРС 2. Формування медичного колективу та його вплив на виховання особистості. Взаємовідносини медичних працівників різних ланок. Мистецтвоспілкування в медичній практиці. Емпатія. Основи сестринської психотерапії

Тема СРС 3. Особливості і проблеми застосування медичної етики та деонтології у роботі з пацієнтами різного віку. Біоетичні проблеми життя, вмирання,реанімації та смерті. Евтаназія, визначення, види та їх біоетична оцінка.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма
	усього	у тому числі
		л	п	лаб.	інд.	с. р.
1	2	3	4	5	6	7
Модуль 1 Основи біоетики і біобезпеки
Змістовий модуль 1. Основи біоетики і біобезпеки
Тема 1. Історія біоетики. Теоретичні основи біоетики. Основні правила біоетики та біобезпеки.		2	6	–	–	5
Тема 2. Етичні і правові основи здійснення біомедичних досліджень людини і тварин. Концепція біобезпеки і ризику біомедичних технологій. Етичні принципипроведення клінічних досліджень на людині.		2	6	–	–	5
Тема 3. Етико-правові проблеми трансплантології. Етико-правові проблеми донорства. Сурогатне материнство.		2	6	–	–	5
Тема 4. Етичні проблеми генно-інженерних технологій. Етичні проблеми медичного застосування стовбурових клітин. Етичні проблеми клонування органів і тканин.		–	6	–	–	–
Усього годин	45	6	24	–	–	15

5. Теми лекцій з модуля

«Основи біоетики і біобезпеки»

6. Теми практичних занять з модуля

«Основи біоетики і біобезпеки»

 

7. Теми семінарських занять – не передбачено

 

8. Самостійна робота студентів

 

9. Індивідуальні заняття

(варіанти тем для написання наукового реферату)

1.     Медицина і етика. Конфлікт мети і засобів в біомедичній науці.

2.     Форми соціальної регуляції медичної діяльності: етика, етикет, право.

3.     Біомедична етика і релігійна мораль (дилеми біоетики в світлі православ’я, ісламу, католицизму і так далі).

4.     Співвідношення медичної етики, біоетики і біомедичної етики.

5.     Біоетичний принцип справедливості.

6.     Принцип неспричинення шкоди і правила «подвійного ефекту» і «пропорційності».

7.     Принцип пошани автономії особи і права пацієнта.

8.     Міжнародні етичні документи і українське законодавство про права пацієнта.

9.     Добровільна інформована згода в клінічній і дослідницькій практиці.

10.  Правило правдивості і лікарська «свята брехня».

11.  Правило конфіденційності (лікарська таємниця) в сучасній медицині.

12.  Правило пошани недоторканності приватного життя.

13.  Проблема лікарських помилок з історичної, етичної і правової точок зору.

14.  Проблема ятрогеній в науково-медичному і етичному контексті.

15.  Етичні комітети: історія формування і соціальні функції.

16.  Морально-етичні проблеми аборту і контрацепції.

17.  Морально-етичні проблеми штучного запліднення і клонування людини.

18.  Проблема морального статусу ембріона.

19.  Смерть мозку і проблема дефініції смерті.

20.  Снідофобія, стигматизація, дискримінація і сегрегація ВІЛ-інфікованих в світлі моралі, етики і права.

21.  Проблема добровільної інформованої згоди і конфіденційності в психіатрії.

22.  Етичні і правові аспекти проблеми застосування примушення в психіатрії, поняття зловживання психіатрією.

23.  Історія етичного регулювання біомедичних досліджень на людині і тваринах.

24.  Роль біоетичних принципів і правил в регулюванні біомедичних досліджень на людині.

25.  Етичне регулювання експериментів на тварин.

26.  Етика Гіппократа і сучасність.

27.  Вчення про медичну деонтології Н.Н.Петрова і сучасність.

28.  Нацистська медицина в світлі моралі і лікарської етики.

29.  Прикладна етика як етап розвитку історії етики.

30.  Предмет біоетики в світлі сучасної філософії науки (онтологічні, гносеологічні, антропологічні і соціальні підстави біоетики).

31.  Співвідношення медичної етики, біоетики і біомедичної етики.

32.  Біомедична етика і релігійна мораль.

33.  Основні етичні теорії в контексті біоетики.

34.  Застосування етичного правила інформованої згоди у компетентних і некомпетентних пацієнтів.

35.  Відмова пацієнта від медичної допомоги: етико-правовий аналіз.

36.  «Свята брехня» лікаря: історичний, етичний і правовий контекст.

37.  Лікарська таємниця: історичний, етичний і правовий контекст.

38.  Медичний патерналізм: соціокультурний і морально-етичний контекст.

39.  Проблема лікарської помилки: історичний і морально-етичний контекст.

40.  Проблема ятрогеній: науково-медичний і морально-етичний контекст.

41.  Етичні теорії справедливості в контексті біомедичної етики.

42.  Етична категорія справедливості і проблема раціонування ресурсів охорони здоров’я.

43.  Аборт як морально-етична дилема.

44.  Штучне запліднення: морально-етичні і правові проблеми.

45.  Перспективи клонування людини як філософська і морально-етична проблема.

46.  Втручання в репродукцію людини і релігійна мораль.

47.  Смерть мозку – нова концепція смерті.

48.  Евтаназія як проблема біомедичної етики.

49.  Сучасна паліативна медицина: новий етичний підхід.

50.  Право пацієнта на смерть з гідністю: чи можуть хоспіси «зняти» проблему евтаназії?

51.  Біотичні аспекти проблеми смерті людини і релігійна мораль.

52.  Генетика і етика (актуальні етичні проблеми медико-генетического консультування).

53.  Філософські і морально-етичні проблеми міжнародного проекту «Геном людини».

54.  Євгеніка: історичні і сучасні проблеми.

55.  Специфіка лікування і профілактики інфекційних хвороб під етичною точкою зору.

56.  Вакцинація і права людини.

57.  СНІД і етика.

58.  Віл-інфекція і права людини (стигматизація, дискримінація і сегрегація ВІЛ-інфікованих як проблеми сучасного суспільства).

59.  Сучасні етичні проблеми психіатрії і психотерапії.

60.  Антипсихіатрія: соціокультурні і філософські витоки.

61.  Моральні проблеми пересадки органів від трупів.

62.  Моральні проблеми пересадки органів від живих донорів (включаючи некомпетентних донорів і донорів з соціальними обмеженнями свободи вибору).

63.  Особливості застосування принципів і правил біоетики як регуляторів дослідницької діяльності в біомедицині.

 

11. Методи навчання

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

 

12. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за модуль, на який структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання індивідуальних завдань та вміння робити висновки, уміння самостійно розв’язувати ситуаційні задачі. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – визначати сутність типових клінічних ситуацій, шляхом розязування ситуаційних задач.

 

13. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. На початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення практичної частини заняття та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Мінімальний середній бал, з яким студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з основ біоетики і біобезпеки визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з основ біоетики і біобезпеки виставляється лише тим студентам, яким зараховано модуль з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як кількість балів з модуля дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модуля № 1.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з основ економічної теорії у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

 

 

14. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до практичних занять

2. Методичні вказівки до практичних занять.

3. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

4. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

5.    Тестові завдання для щоденного контролю.

6.    Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

7.    Ілюстративні та відеоматеріали.

15. Рекомендована література

Базова:

 

1. Біоетика: Підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв. — К.: Здоров’я, 2005. — 288 с. — Бібліогр.: с. 288. — ISBN 5-311-01392-3.

2.Биоэтика междисциплинарные стратегии и приорететы. Учебно-методическое пособие / под ред. Я.С. Яскевич. – Минск. БГЭУ, 2007, 226 с.

3.Вековшинина С.В., Кулиниченко В.Л. Биоэтика: начала и основания (Философско-методологический анализ). – К.: Сфера, 2002. – 162 с.

4.Підручник з лікарської етики / Переклад з 2-го анґлійського видання 2009 року за редакцією академіка АМН України, Голови Комітету з лікарської етикиВсеукраїнського Лікарського Товариства (ВУЛТ) Любомира ПИРОГА.- українське видання БФ «Третє Тисячоліття», 2009. – 140с.

2. Основи діяльності етичних комісій / за ред. Корнацького В.М., Талаєвої Т.В., Київ, 2007, 92с.

3.Етика нанотехнологій та нанобезпека. Матеріали міжнародного семінару/ Упор. М.О.Чащин. К.: НАНУ.-2011.- 69 с.

4. UNEP Year Book: New Science and Developments in Our Changing Environment.  – UNEP: Nairobi, 2009. – 64 p.

5. Борейко В.Е. Философия дикой природы и природоохраны // Серия: Охрана дикой природы. – Вып. 24. –К., 2000. – 160 с.

6. Курило Л.Ф. Етико-правові аспекти використання стовбурових клітин людини / / Людина. 2003. № 3. 23-27.

7. ХаррісД. Стовбурові клітини і відтворення / / Людина. 2003. № 5. С. 123-133.

Допоміжна:

1.Біоетика / Переклад з італійської В.Й. Шовкун: Підручник.- Львів: Видавництво ЛОБФ “Медицина і право“ , 2007, 672с.

2.Асоціація працівників України. Комітет медицини і фармації Матеріали  для  підготовки до  семінару «Медична помилка» / О. Беденко-Зваридчук /м. Київ, 23 лютого 2010р.

3.Волосовець О. П. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів / О.П. Волосовець, Н.В. Нагорна та інші // Донецьк. – 2004. – 52с.

4. Стволовые клетки / В.Н. Запорожан, Ю.И. Бажора. — О.: Одес. мед. ун-т, 2004. — 228 с.: ил. — Библиогр.: с. 205-223. — ISBN 966-7733-54-8.

5.Ковальчук Л. Я., Беденюк А. Д., Чорненький М. В. Навчальна дисципліна “медичне право” як невід’ємна складова підготовки лікаря в сучасних умовах вукраїні // Медична освіта.– 2011.– № 3.– С. 12–14.

6.Федорчук Є. Медичне право як навчальна дисципліна в світлі Болонської  системи  / Є. Федорчук, Н. Козань, С. Федорчук  // Медичне право. – 2008. – №. 1. – С. 74–78.

7.Гладун З. Україна та охорона здоров’я населення  : питання формування і реалізації державної політики  / З. Гладун  // Медичне право. – 2009. – Т. 4, № 2. – С. 7–18.

8.Радиш Я. Правова культура медичних працівників як чинник стабілізації державного управління системою охорони здоров’я України  / Я. Радиш, Н.Мєзєнцева  // Медичне право. – 2009. – Т. 4, № 1. – С. 40–46.

9.Стеценко С. Г. Медичне право України  / С. Г. Стеценко, В. Ю. Стеценко,  І. Я. Сенюта. – Київ  : Правова єдність, 2008.– 508 с.

10 Резолюція учасників V Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права “Медичне право України :  законодавче забезпечення цариниохорони  здоров’я (генезис, міжнародні стандарти,  тенденції розвитку й удосконалення)”  (19–21 травня 2011 р., м. Одеса). – Одеса, 2011. – 4 с.

11.Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” на 2002 – 2011 роки  : Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 10 січня 2002 року  // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – С. 30.

12.Закон України N 2802-XII від 19.11.92р. «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

13. Любан-Плоцца Б. Терапевтический союз врача и пациента / Б. Любан-Плоцца, В. Запорожан, Н. Аряев. – К.: АДЕФ – Украйна, 2001. – 292 с.

14. 3апорожан В. М. Від біоетики до нооетики / В. М. Запорожан // Вісник НАН України. – 2004. – №12. – С. 22 – 30.

15. Биоэтика междисциплинарные стратегии и приорететы. Учебно-методическое пособие / под ред. Я.С. Яскевич. – Минск. БГЭУ, 2007, 226 с.

16. Цивільний кодекс України(Глава 4, 6, 20 – 22)

17. Кримінальний кодекс України (Розділ II та VII-А Особливої частини)

18. Кодекс України про адміністративні правопорушення (Глава 5).

19. Запорожан В. М. Нооетика як новий напрямок соціогуманітарної культури і філософії/В. М. Запорожан // Інтегративна Антропологія, 2005. — № 1-2 (5-6).- С. 3-10.

20.Брпле-Виньо Ф., Сфера К. (ред.). Вимоги біоетики: Медицина між надією і побоюваннями. 1999.

21.  Жиганова Л.П., Гаріев Ю.М. Біомедицина в США: актуальні етичні та соціально-політичні аспекти / / США – Канада: економіка, політика, культура. 2003. № С. 103 -116.

22. Зеленін А.В. Генна терапія на межі третього тисячоліття / / Укр. РАН. 2001. Т. 71, №5. С. 387-395.

23. Лопухін Ю.М. Біоетика в Росії / / Укр. РАН. 2001. Т. 71, № 9. С. 771-774.

24. Coghlan A. Hair today, skin tomorrow / / New Scientist. 2001. Vol. 170 (2296). P. 19-23.

25. Hall A. Awaiting the Miracles of Stem-Cell Research, Business Week Online, 29. 2000.

26. Newman L. Transplanted Stem Cells May Aid AMD Patients, Ophthalmology Times, 15. 2001.

27. Toma J. G. et al. Isolation of Multipotent Adult Stem Cells from the Dermis of Mammalian Skin / / Nature Cell Biology. 2001. Vol. 3 (9) / P. 778-784.26. Vogel G. Harnessing the power of stem cells [news] / / Science. 1999. Vol. 283. P. 1432-1434.

28. Zuk PA. et al. Multilineage Cells from Human Adipose Tissue: Implications for Cell-Based Therapies / / Tissue Engineering. 2001. Vol. 7 (2). P. 211-228.

 

16. Інформаційні ресурси

 

1. Веб-сторінка Тернопільського державного медичного університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки студентів до лекцій > Кафедра медичної біоетики і деонтології > українська > Медичний факультет > Лікувальна справа > Повний термін навчання > Основи біоетики і біобезпеки >2 >Лекції

2.  Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки студентів до практичних занять > Кафедра медичної біоетики ідеонтології > українська > > Медичний факультет > Лікувальна справа > Повний термін навчання > Основи біоетики і біобезпеки > 2 > Заняття

3.  Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра медичної біоетики і деонтології > українська > > Медичний факультет > Лікувальна справа > Повний термін навчання > Основи біоетики і біобезпеки > 2 > Презентації лекцій

4. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Сторінки викладачів > Кафедра медичної біоетики і деонтології > Толокова Тетяна Іванівна > українська > Фундаментальні підручники