Техніка безпеки

 

1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КОРИСТУВАЧІВ ПК З ОХОРОНИ ПРАЦІ, ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ, ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

1.1 Виконувати умови інструкції з експлуатації ПК.

1.2 При експлуатації ПК необхідно пам’ятати, що первинні мережі електроживлення під час роботи знаходиться під напругою, яка є небезпечною для життя людини, тому необхідно користуватися справними розетками, відгалуджувальним та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електроприладами.

1.3 До роботи з ПК допускаються працівники та учні, з якими був проведений вступ ний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, техніки безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.

1.4 Працівники та учні при роботі з ПК повинні дотримуватися вимог техніки безпеки, пожежної безпеки.

1.5 При виявленні в обладнанні ПК ознак несправності (іскріння, пробоїв, підвищення температури, запаху гару, ознак горіння) необхідно негайно припинити роботу, відключити все обладнання від електромережі і терміново повідомити про це відповідних посадових осіб, спеціалістів.

1.6 Вміти діяти в разі ураження інших працівників, учнів електричним струмом або виникнення пожежі.

1.7 Знати місця розташування первинних засобів пожежегасіння, план евакуації працівників з приміщення в разі виникнення пожежі.

2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ РОБОТИ З ПК

2.1 Стіни приміщень для роботи з ПК мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерними спокійних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40% -60%. Вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори і т.п.).

2.2 Для освітлення приміщень з ПК необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану 300 лк.

2.3 У приміщеннях для роботи з ПК необхідно проводити вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.

3. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО РОБОЧОГО МІСЦЯ КОРИСТУВАЧА ПК.

3.1 Робочі місця для працюючих з дисплеями необхідно розташовувати таким чином, щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Відеотермінали повинні встановлюватися під кутом 90-105 до вікон та на відстані не меншій 2,5-3 м від стін з вікнами. До поля зору працюючого з дисплеєм не повинні потрапляти поверхні, які мають властивість віддзеркалювання. Покриття столів повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,25-0,4.

3.2 Відстань між робочими місцями ПК повинна бути не меншою 1,5-му ряду та не меншою 1м між рядами. ПК повинні розміщуватися не ближче 1їм від джерела тепла.

3.3 Відстань від очей користувача до екрану повинна становити 500мм-700мм, кут зору 10-20, але не більше 40, кут між верхнім краєм відео терміналу та рівнем очей користувача повинен бути меншим 10. Найбільш вигідним є розташування екрану перпендикулярно до лінії зору користувача.

4. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО РЕЖИМУ ПРАЦІ

4.1 З метою уникнення перевантаження організму робочий день користувача ПК повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл завдань.

4.2 Загальний час роботи з відеотерміналом не повинен перевищувати 50% тривалості робочого дня. Якщо виконання пов’язане тільки з використанням комп’ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи. Для робіт, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10-15 хвилин перерви через кожну годину для мало інтенсивної роботи такі перерви потрібно робити через 2 години. Кількість мікропауз (до 1 хвилини) слід визначити індивідуально.

4.3 Форми та зміст перерв можуть бути різними: виконання альтернативних вправ з нормативних допоміжних робіт, які не вимагають великого напруження, приймання їжі та інше. На початку перерви виконується гімнастика для очей, під час однієї з перерв рекомендується проведення загальної гімнастики.

4.4 Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом робочого дня рекомендується індивідуально, залежно від відчуття втоми. Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози, покращення кровообігу, часткову комплектацію дефіциту рухливої активності.

5. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ДО КОРИСТУВАЧІВ ПК

5.1 Перед початком роботи на ПК користувач повинен: – пересвідчуватися у цілості корпусів і блоків (обладнання) ПК; перевірити наявність заземлення, справність і цілісність кабелів живлення, місця їх підключення. Забороняється вмикати ПК та починати роботу при виявлених несправностях.

5.2 Під час роботи пересвідчившись у справності обладнання, увімкнувши живлення ПК, розпочинати роботу, дотримуючись умов інструкції з його експлуатації.

6. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

замінювати і знімати елементи або вузли та проводити перемонтаж при ввімкненому ПК;

з’єднувати і роз’єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення, які знаходяться під напругою;

знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних частин мережі первинного електроживлення при ввімкнутому обладнанні;

користуватися паяльником з незаземленим корпусом;

замінювати запобіжники під напругою;

залишати ПК у ввімкненому стані без нагляду.

По закінченню робочого дня:

послідовно вимкнути ПК, кнопкою „ВИМК” відключити електроживлення ПК згідно з інструкцією по експлуатації, і вийняти вилку кабелю живлення з розетки.

впорядкувати робоче місце користувача ПК, прибрати використане обладнання та матеріали у відведенні місця.

при виявленні недоліків у роботі ПК протягом робочого часу необхідно повідомити посадовим особам та спеціалістам.

залишаючи приміщення після закінчення робочого дня, дотримуючись встановленого режиму огляду приміщення, необхідно:

зачинити вікна, квартирки, штори;

перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих предметів;

відключити від електромережі всі електроприлади, електрообладнання та вимкнути освітлення;

здати приміщення черговому вахтеру під охорону.

7. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КОРИСТУВАЧІВ ЗАСОБІВ ОРГТЕХНІКИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ, ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ, ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

7.1 Користувачі засобів оргтехніки зобов’язані:

завжди виконувати інструкції, що поставляються разом з засобами оргтехніки;

підключати ксерокопію вальне обладнання тільки до заземленої розетки живлення, неправильне підключення може привести до ураження електричним струмом;

дотримуватися обережності при переміщенні засобів оргтехніки, машин, обладнані портером, не повинні переміщуватися без нагляду спеціаліста по технічному обслуговуванню;

завжди використовувати матеріали, спеціально призначені для відповідних засобів оргтехніки;

використання непридатних матеріалів може призвести до поганої роботи оргтехніки або аварійним ситуаціям;

залишати вільними вентиляційні отвори, призначені для запобігання перегрівання;

ніколи не знімати кришки та огорожі, що прикріплені гвинтами;

ділянки за такими кришками не повинні обслуговуватись оператором.

7.2 Засоби оргтехніки встановлюються в приміщеннях, що добре вентилюються і мають достатню площу для обслуговування.

8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

8.1 Працівники та учні, зайняті експлуатацією, технічним обслуговуванням ПК та засобів оргтехніки несуть відповідальність за порушення вимог цієї інструкції.

8.2 Контроль за дотримуванням вимог цієї інструкції та відповідальність за факти порушень правил охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки на підприємстві.

9. ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ТА УЧНІВ У РАЗІ УРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

Терміново звільнити потерпілого від електричного струму (через відключення електроживлення в кабінеті, загального електроживлення на роздільному щиті або іншим способом);

За показниками стану здоров’я потерпілого викликати швидку медичну допомогу (подзвонивши за міським телефоном – 03);

Надати першу медичну Допомогу потерпілому, враховуючи наступне:

Якщо потерпілий знепритомнів, але дихає, його необхідно рівно і зручно вкласти, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря і забезпечити повний спокій;

При відсутності ознак життя до прибуття лікарів потерпілому необхідно робити штучне дихання.

10. ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ТА УЧНІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

У разі виникнення пожежі в приміщеннях кожен працівник і учень зобов’язані:

оцінити обстановку;

негайно повідомити про виникнення пожежі керівництво;

вжити заходів з використанням вогнегасників для гасіння вогню і локалізації пожежі;

при сигналі оповіщення про пожежу здійснити евакуацію з приміщення згідно загального,, Плану евакуації людей на випадок виникнення пожежі”;

при необхідності повідомити пожежну охорону за міським телефоном – 01;

при цьому необхідно назвати адресу ліцею вказати поверх будівлі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє приз віще;

у разі необхідності, самому або через вахтера викликати інші аварійно – рятувальні служби: медичну, електромережі.

11. ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПРИ НЕОБХІДНОСТІ ОТРИМАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Для забезпечення невідкладної медичної допомоги для працівників та учнів у разі гіпертонічної кризи, серцево-судинній недостатності, порізів, та інших ушкоджень, тримати в кабінеті набір необхідних лікарських засобів.

При виникненні серйозної небезпеки для здоров’я працівників та учнів викликати невідкладну медичну службу за телефоном-03.

В приміщенні аптечка повинна знаходитися на видному місці.

 

Операційна система Windows

До вмикання ПК (Video) необхідно:

·        підключити системний блок і монітор до електричної мережі;

·        з’єднати системний блок ПК відповідними кабелями з іншими зовнішніми пристроями (монітором, клавіатурою, мишою, принтером тощо).

Вмикання ПК:

·        включити зовнішні пристрої ПК;

·        включити ПК кнопкою на системному блоці (як правило найбільших розмірів).

Після цього на екрані ПК появиться повідомлення про хід роботи програм перевірки обладнання і початкового завантаження ОС. Спершу очищується оперативна пам’ять ПК, після чого автоматично запускаються програми перевірки ПК, які знаходяться в постійній пам’яті (BIOS) та конфігурування (ініціалізації пристроїв), які знаходяться в CMOS. Якщо не знайдено помилок, програма BIOS пробує запустити ОС Windiws. Спочатку програма звертається до дисковода дискет, який умовно позначається Диск А. Якщо дискета відсутня, то завантаження здійснюється з жорсткого диска. Використання завантаження ОС з дискети відбувається у випадку непрацездатності ОС, встановленої на жорсткому диску. Програма-завантажувач зчитує в оперативну пам’ять  початок одного з системних файлів і передає йому управління подальшим завантаженням ОС.

У випадку. коли ПК під’єднаний до локальної обчислювальної мережі, або на даному ПК встановлено декілька користувацьких конфігурацій, Windows 98 наприкінці завантаження виводить вікно Ввод сетевого пароля, в яке потрібно ввести ім’я користувача (при роботі в навчальних комп’ютерних лабораторіях ім’я і пароль не задаються, у графі Имя пользователя буде вказано NoName). Для можливості використання ресурсів мережі слід клацнути на ОК. (Video)

 

 Робочий стіл і панель задач. типи піктограм і їх призначення

Внаслідок завантаження Windows 98 на екрані появиться зображення, наведене на рис 1.

Рис. 1. Вигляд робочого стола Windows 98

 

         Наведене на рисунку зображення може не відповідати тому, яке є на вашому комп’ютері, оскільки кожен користувач налаштовує його за власними потребами. (Video)

 

Практично все зображення екрану (1) називається робочий стіл. На ньому як на письмовому столі розміщені всі необхідні для роботи об’єкти, а саме графічні зображення з підписами ¾ піктограми. За їх допомогою можна здійснювати запуск програм, працювати з файлами, папками, дисками, тобто вирішувати практично всі задачі, які ставить перед собою користувач. Існує п’ять основних типів піктограм:

	Програма	Для програм Windows і прикладних програм створені найпривабливіші піктограмі, зовнішній вигляд, яких як правило відображає її зміст.
	Документ	Основний елемент Windows. Документом називається будь-який не виконуваний файл, створений споживачем при допомозі прикладних програм. Піктограми документів частіше всього мають вигляд листка паперу, на якому зображена зменшена копія піктограми тієї програми, з допомогою якої він був створений.
	Пристрій	Кожен підключений пристрій до ПК має свою піктограму
	Папка	Це спеціальний файл, який містить список файлів та інших папок. Умовно вважається, що папка вміщує файли та інші папки. Файл вважається папкою, якщо він має атрибут Directory.Основне завдання папок ¾ систематизація розміщення файлів різних типів.
	Ярлик	Це спеціальна піктограма, що має зв’язок з певним об’єктом (папкою, документом чи програмою). Зовнішній вигляд ярлика як правило співпадає із зв’язаним об’єктом, але в лівому нижньому куті знаходиться знак . Ярлики використовуються в тому випадку, коли необхідно з однієї папки швидко запускати об’єкти, розміщені в різних папках (наприклад з робочого стола запускати будь-які необхідні програми). Щоб не шукати  виконувані файли кожної з них достатньо створити відповідні ярлики і розмістити їх на робочому столі. Ярлик вміщує шлях доступу до виконуваного файла.

 

Основними об’єктами робочого стола є:

·        Мой компьютер (1а)¾ засіб доступу до всіх ресурсів комп’ютера користувача (доступ до вмісту дисків і дисководів, встановлення  ы настройка принтерів, настройка  Windows);

·        Мои документы (1б)¾ папка, в якій зберігаються всі документи, створені користувачем з використанням різних прикладних програм (Windows-додатків). Зайшовши в цю папку можна швидко відкрити будь-який документ.

·        Корзина (1в) ¾ папка, куди попадають всі файли і папки при їх знищенні засобами Windows 98. Основне її призначення в тому. щоб застерегти випадкове знищення необхідної інформації. В будь-який момент  можна відкрити цю папку і відновити знищені файли. Не попадають в кошик файли, знищені старими версіями MS DOS та командами по локальній обчислювальній мережі.

Інші об’єкти робочого стола залежать від потреб користувача і є необов’язковими. Як видно з рисунка 1, на робочому столі розміщені піктограми (1г) Сетевое окружение ¾ програма Windows 98, яка забезпечує доступ до файлів і папок інших комп’ютерів, об’єднаних в локальну обчислювальну мережу; Internet Explorer ¾ програма Windows 98 для роботи в Інтернеті; Microsoft Outlook ¾ прикладна програма з пакету Microsoft Office для обробки електронної пошти. У правій половині робочого столу користувач розмістив ярлики цілого ряду програм (1д), які він найчастіше використовує в повсякденній роботі, нижче зліва (1е) ¾ папки з документами необхідними для швидкого доступу. Крім цього, на робочому столі встановлено ярлики  доступу до дисковода дискет (1є) і дисковода CD ROM.

     Серед прикладних програм досить часто використовується пакет програм Microsoft Office, тому користувач встановив на робочому столі панель Microsoft Office ¾ набір кнопок для швидкого запуску цих програм і роботи з документами. (Video)

     Наступним обов’язковим елементом, який створює на екрані Windows 98 по змовчуванню, є панель задач (2) ¾ горизонтальна смуга в нижній частині екрану. Основне її призначення ¾ взаємодія користувача з операційною системою.

         Умовно панель задач можна поділити на чотири компоненти:

·        кнопка Пуск (2а);

·        панель швидкого завантаження програм (2б);

·        панель відображення відкритих папок і завантажених програм (2в);

·        панель службових індикаторів (2г).

Кнопка Пуск здійснює запуск головного (системного) меню Windows 98 ¾ переліку всіх операцій, які може виконати ОС. Панель швидкого завантаження програм використовується для  завантаження певних прикладних програм без переходу до головного меню чи робочого столу. Це необхідно у випадку. коли користувач працює з однією програмою, а йому необхідно швидко завантажити іншу. Створення нових ярликів в панелі швидкого завантаження здійснюється шляхом переміщення їх з головного меню чи робочого столу.

Вільна від допоміжних панелей частина панелі задач призначена для відображення у вигляді кнопок всіх завантажених прикладних програм і документів, які створюються в їх середовищі. На приклад, на рисунку 2 ця панель має наступний вигляд:

         Це означає, що користувач одночасно відкрив 2 документи, які розробляє в середовищі  текстового редактора Microsoft Word (завантажив в оперативну пам’ять ПК прикладну прогр Microsoft Word і тексти двох  документів). Дані два документи відносяться до активних задач, які вирішуються на ПК. Власне звідси й походить назва панель задач. На кнопках вказується назва файлу документа і програми, в середовищі якої він створюється. Оскільки кнопки обмежені в розмірах, то недостаюча частина назви відмічається трьома крапками. при допомозі цих кнопок можна швидко переходити від документа до документа, шляхом клацання мишою на відповідній кнопці. (Video)

На панелі службових індикаторів доцільно розміщувати наступні індикатори:

·        цифровий годинник (1), який відображає поточний час. При затримці вказівника миші  на годиннику випливає своєрідна підказка, в якій відображається поточна дата;

 

·        індикатор поточної розкладки клавіатури (2) ¾ призначений для відображення поточної мови (тієї, якою можна набирати текст з клавіатури) та її зміни. Якщо клацнути один раз мишою на індикаторі, з’явиться вікно із списком активних мов. Щоб змінити мову необхідно клацнути мишою на необхідній мові. Для прискорення зміни мов  як правило використовують комбінації швидких клавіш з клавіатури, частіше всього Ctrl+Shift. Щоб скористатися цією можливістю клацніть на клавіші Ctrl і, утримуючи її, клацніть на Shift. Як правило встановлюються українська, англійська і російська мови. При потребі можна встановити будь-яку Європейську мову. Драйверами цих  мов володіє Windows 98.

·        індикатор гучності ¾ дозволяє керувати звуком, який відтворюється на акустичних системах. Він також має можливість повністю вимкнути звук.

Інші індикатори представляють певні програми, які працюють в поточний момент роботи ПК. На малюнку наведено індикатори програми-планувальника завдань, антивірусної програми та інші.

 Основні прийоми роботи з маніпулятором “миша”

         Робота з маніпулятором “миша” є обов’язковим елементом використання Windows 98. Коли переміщувати миш вверх-вниз, вліво-вправо по килимку вказівник миші (стрілка, яку видно на екрані) рухається відповідно вверх, вниз, вліво, вправо. Щоб виконати будь-яку дію на робочому столі, чи панелі задач (запустити програму, відкрити папку, вимкнути ПК тощо) необхідно:

1. Вказати мишою потрібний об’єкт. Вказати означає навести  вказівник миші на необхідний об’єкт.

При розміщенні вказівника миші поверх деяких об’єктів, останній може змінити свій колір, інформуючи користувача, що об’єкт вибраний. При затримці вказівника миші на деяких об’єктах Windows 98 запропонує підказку про те, що ховається за тією чи іншою піктограмою.

2. Після вибору об’єкта необхідно клацнути однією з її кнопок. Залежно від того, як клацнути, можуть бути різні наслідки. При цьому допустимі три випадки:

а) одноразове клацання лівою кнопкою миші викличе запуск:

·        будь-яких кнопок, які при наведенні на них вказывника миші стають об’ємними (1)

 

 

 

·        кнопки Пуск;

·        кнопок будь-яких програм, розміщених на панелі відображення завантажених (відкритих) програм панелі задач;

·        кнопок маніпуляції з вікнами (згортання, розгортання, відновлення і закриття);

·        Кнопки Да, Нет, ОК, Отмена, Применить, Выход, Справка в діалогових вікнах.

б) одноразове клацання правою кнопкою миші в більшості випадків викличе контекстне меню ¾ перелік команд, які допустимі при роботі із вказаною піктограмою.

в) подвійне клацання лівою кнопкою миші відкриє:

·        будь-яку піктограму робочого стола;

·        будь-яку папку чи файл діалогового вікна Открытие документа;

·        будь-яку піктограму дисковода.

Для зменшення плутанини при використанні кнопок миші в літературі існують наступні загальновизнані домовленості:

·        клацнути мошою (Click) ¾ означає встановити вказівник миші на деякий об’єкт, натиснути на кнопку миші і відпустити її. Коли не вказується яку кнопку миші необхідно клацнути: чи ліву, чи праву розуміють ліву кнопку (тобто вона береться до уваги по-змовчуванню). У кожному випадку, коли необхідно клацнути правою кнопкою миші, в тексті буде вказано: клацніть праву кнопку миші;

·        двічі клацнути мишою (Double click) ¾ означає встановити вказівник миші на деякий об’єкт і потім двічі підряд швидко натиснути і відпустити кнопку миші (по змовчуванню¾ ліву);

Остання функція миші полягає в можливості переміщення мишою об’єктів (Drag). Це означає: встановити вказівник миші на деякий об’єкт, натиснути кнопку (по змовчуванні ¾ ліву) і, утримуючи її, перемістіть миш на нову позицію, після чого відпустити кнопку. Об’єкт . вказаний мишою, переміститься на нове місце екрана.

 Характеристика команд системного меню.

Коли клацнути на кнопці Пуск виникає головне (системне)  меню Windows 98.

Виклик головного меню можна здійснити спеціальною клавішою (Пуск)  клавіатури. Головне меню складається з наступних пунктів (команд):

·        Программы ¾ розкриває підменю, в якому наведені піктограми всіх програм та груп програм, встановлених на ПК. Якщо вказати на команду із стрілочкою в кінці назви будь-якого вікна Windows 98 чи його додатків буде автоматично розкриватися підменю.

Більшість наведених програм є прикладними додатками Windows 98. Серед них є група програм ОС:

·        Стандартные ¾ вмі-щують сервісні і прикладні програми ОС;

·        Автозагрузка ¾ перелік програм, які автоматично виконуються при завантаженні ОС;

·        Проводник ¾ програма роботи з дисками, папками і файлами та іншими об’єктами;

·        Сеанс МS-DOS ¾ піктограма переходу в ОС МS-DOS, оскільки деякі прикладні програми були створені для даної ОС.

·        Избранное ¾ розкриває підменю з піктограмами програм, які найчастіше використовуються користувачем. За змовчуванням Windows 98 розміщує в цьому підменю програми. призначені для роботи з ресурсами глобальних комп’ютерних мереж і ярлик

·        Документы ¾ розкриває підменю із списком документів, з якими користувач працював протягом останнього часу. В цьому підменю також розміщений ярлик папки Мои документы;  ,

·        Настройка ¾ розкриває підменю з програмами настроювання конфігурації Windows 98 та елементів її графічного інтерфейсу;

·        Найти ¾ розкриває підменю, в якому розміщені піктограми програм , що дозволяють виконувати багатоваріантний пошук інформації  (файлів та папок) в межах одного ПК, локальної мережі, або в Internet.

·        Справка ¾ команда, яка здійснює запуск довідкової системи Windows 98;

·        Выполнить ¾ команда, яка дозволяє запустити програму на виконання. Windows 98 запам’ятовує ім’я програми, яка запускалася минулого разу і шлях до неї. Замість імені програми можна ввести ім’я документа. ОС завантажить цей документ і відповідну прикладну програму, в середовищі якої був створений документ. Крім цього, Windows 98 зберігає в пам’яті список програм, які виконувалися раніше. будь-яку з них можна запустити.

·        Завершение сеанса ¾ команда, яка дозволяє користувачу перейти до власної конфігурації Windows 98 без перезавантаження ОС. При цьому відбудеться закриття всіх програм і виклик вікна реєстрації користувача: Ввод сетевого пароля (рис. 2), яке дозволяє встановити індивідуальну конфігурацію Windows 98;

·        Завершение работы ¾ команда для коректного завершення роботи на ПК ¾ у Windows 98. При цьому будуть закриватися всі відкриті програми і документи. У випадку. коли останні зміни в документі були не збереженими, Windows 98 видасть запит на збереження документа.

Вихід з Windows 98

Отже, для виходу з Windows 98 необхідно в меню Пуск вибрати команду Завершение работы. При цьому з’явиться діалогове вікно Завершение работы Windows.

Існує чотири режими виходу з Windows 98:

·        приостановить работу компьютера ¾ перехід ОС і апаратної частини ПК на енергозберігаючий режим (“режим сну”). При цьому ПК залишається увімкненим в електромережу. але споживає незначну кількість електроенергії. для виходу з цього режиму досить натиснути на будь-яку клавішу клавіатури;

·        выключить компьютер ¾ дозволяє закрити ОС і підготувати ПК до вимкнення живлення. При виборі цього режиму ОС закриває всі працюючі прикладні програми і документи в них та вивантажує сама себе. Користувач повинен вимкнути живленн ПК твльки після того. як виникне повідомлення Теперь питание компьютера можно отключить.

·        перезагрузить компьютер ¾ виконує перезавантаження ПК і ОС;

·        перезагрузить компьютер в режиме MS-DOS ¾ виконується вивантаження Windows 98, залишається тільки MS DOS. для повернення у Windows 98 досить набрати команду exit, а не перезавантажувати ПК повністю.

Далі необхідно клацнути  мишою на команді выключить компьютер і підтвердити її. клацнувши на кнопці ОК. При цьому ОС закриває всі працюючі прикладні програми і документи до них, та вивантажує сама себе. Користувач повинен вимкнути живленні тільки тоді. коли на екрані з’явиться повідомлення:

 

ТЕПЕРЬ ПИТАНИЕ КОМПЬЮТЕРА МОЖНО ОТКЛЮЧИТЬ.

 

 Контекстне меню. Сортування об’єктів на робочому столі, команда “Свойства”. (Video)

Контекстне меню ¾ це перелік команд, які найчастіше використовуються при роботі з певним об’єктом. Його структура залежить від об’єкта, на якому розміщений вказівник миші, т.о. це меню є контекстно-залежним. Для його виклику необхідно вказати об’єкт і клацнути правою кнопкою миші. Крім цього, можна скористатися спеціальною кнопкою клавіатури . Отже контекстне меню економить час і дозволяє виконувати дії над будь-якими об’єктами Windows 98.

Контекстне меню є єдиним засобом налаштування робочого стола. Для його виклику необхідно клацнути правою кнопкою миші на робочому столі.

Контекстне меню робочого стола складається з наступних команд:

·        Рабочий стол Active Desktop ¾ налаштовує робочий стіл для роботи з Internet;

·        Упорядочить значки ¾ впорядковує піктограми на робочому столі за одним з критеріїв, які виникають в підменю:

·        за іменами об’єктів в алфавітному порядку;

·        за типом (розширенням) об’єктів у алфавітному порядку;

·        за розміром об’єктів;

·        за датою створення чи внесення останніх змін в об’єкт;

·        автоматично ¾ об’єкти на робочому столі впорядковуються автоматично з встановленням однакових відстаней.

Для вибору режиму впорядкування слід розкрити це підменю і клацнути мишою на одному з критеріїв. Біля нього появиться прапорець.

Щоб відмінити даний режим, слід повторно клацнути мишою на цій команді. Крім цього, користувач може розміщувати об’єкти на робочому столі довільно, шляхом перетягування їх мишою в необхідне місце. При цьому команда автоматичного впорядкування значків повинна бути відключеною.

·        Выстроить значки ¾ автоматично об’єкти розміщуються у вертикальні ряди;

·        Обновить ¾ поновлює попередній вигляд робочого столу;

·        Вставить ¾ встановлює об’єкти. розміщені в буфері обміну на робочому столі;

·        Вставить ярлык ¾ створює і встановлює на робочому столі ярлик до об’єкту. який знаходиться в буфері обміну;

·        Создать ¾ одна з досить часто вживаних команд: дозволяє створити на робочому столі новий об’єкт. Якщо вказати мишою цю команду, в підменю виникнуть три типи об’єктів, які можна створити на робочому столі:

o   Папку ¾ створити папку. при цьому вказавши її ім’я;

o   Ярлик;

o   Документ ¾ будь-який документ зі списку можливих. Список доступних документів залежить від прикладних програм. встановлених на даному ПК;

·                                                        Свойства ¾ команда перегляду і, при потребі, настройок робочого стола.

Команда Свойства належить до обов’язкових команд контекстного меню. За її допомогою можна отримати найнеобхіднішу інформацію про кожен об’єкт робочого стола, диски, папки і файли – тип об’єкта, розміщення на диску, розмір, дату створення чи зміни. а також атрибути. При потребі атрибути папки чи файла можна змінити, розмістивши прапорець в іншому вікні і підтвердивши вибір клацнувши мишою на кнопці ОК.

 Створення ярликів.

Створення ярликів і їх розміщення на робочому столі відноситься до важливих інструментів Windows 98, які дозволяють оптимізувати доступ до прикладних програм, документів і папок. Якщо, наприклад, необхідно розмістити ярлик текстового редактора Microsoft Word на робочому столі, то для цього слід спершу вказати мишою об’єкт.

·        клацнути мишою на меню Пуск,

·         вказати команду Программы,

·        в підменю вказати папку Microsoft Office 2000,

·        у підменю. яке виникне вказати піктограму Microsoft Word,

далі клацнути правою кнопкою миші і в контекстному меню вказати на команду Отправить. В підменю контекстного меню клацнути на команду Рабочий стол (создать ярлык). Внаслідок правильно виконаних дій на робочому столі з’явиться відповідний ярлик. Мишою його можна перетягнути в будь-яку ділянку робочого стола при умові, якщо не вставлене автоматичне впорядковування робочого стола (див. 6.6).

         Інший спосіб передбачає перетягування правою кнопкою миші піктограми Microsoft Word на робочий стіл. Коли відпустити кнопку виникне контекстне меню, в якому потрібно виконати команду Создать ярлыки.

 

 

На лаштування і переміщення панелі задач

Для на лаштування панелі задач необхідно викликати контекстне меню панелі (рис. 2).

Рис. 2. Контекстне меню панелі інструментів

Контекстне меню вміщує наступні команди:

1 ¾ команди на лаштування панелі інструментів;

2 ¾ команди управління вікнами папок і програм на робочому столі піде мова нижче);

Вид ¾ містить дві команди, які задають розмір піктограм на панелі інструментів:

         Крупные ¾ великі піктограми;

         Мелкие ¾ малі піктограми;

Показывать подписи ¾ дозволяє поряд з піктограмою виводити на екран назви програм;

Обновить ¾ здійснює поновлення (перечитування) інформації, розміщеної на панелі задач;

Открыть ¾ завантає вказану піктограму програми;

Показать заголовок ¾ дозволяє показувати підпис під піктограмами;

Панели инструментов ¾ вказує, які саме допоміжні панелі повинні знаходитися на панелі інструментів:

         Адрес ¾ відображає допоміжну адресну панель, в якій, як правило, наводяться шляхи до Інтернет-ресурсів;

Ссылки ¾ виводить панель ярликів, які запускають найпопулярніші Web-сторінки;

Рабочий стол ¾ відображає допоміжну панель, на якій дублюються піктограми робочого стола;

Быстрый запуск ¾ відображує панель з ярликами програм для швидкого запуску;

Создать панель инструментов… ¾ дозволяє за потребою користувача створити нову панель і автоматично помістити ярлики необхідниїх для швидкого запуску папок чи програм;

Свойства ¾ дозволяє переглянути і змінити параметри на лаштування панелі задач, запустивши відповідну програму панелі управлінн;

Закрыть ¾ закриває панель швидкого доступу (робить її невидимою).

Переміщення панелі задач

При потребі користувач може змінити стандартне положення панелі задач, яка, як правило, розміщується внизу робочого стола. Щоб розмістити панель задач вертикальною смугою справа перетягніть мишою вільну ділянку панелі відображення завантажених програм панелі задач до правої границі  екрана. Панель задач змінить своє положення. Аналогічно її можна перетягнути до верху екрана і до лівої його границі.

 Способи відкриття папок і запуску програм.

Для відкриття піктограм папок або програм, розміщених на робочому столі, необхідно двічі клацнути на них мишою. Інший спосіб полягає у виклику контекстного меню. Якщо клацнути на піктограмі правою кнопкою миші виникне контекстне меню. В ньому слід виконати команду Отрыть.

При запуску програми з переліку програм головного меню (кнопка Пуск – Программы -Піктограма програми) достатньо вказати піктограму необхідної програми і клацнути мишою.

 

 Структура вікон папок і програм. Маніпуляції з ними (згортання, розгортання, відновлення, закривання, зміна розмірів, переміщення).

Однією з форм реалізації графічного інтерфейсу користувача у Windows 98 є вікна ¾ прямокутна частина екрану, в якій виводиться інформація при відкритті програм, папок чи документів. Вікна є основним елементом ОС, яке походить від самої її назви ¾ Windows, що в перекладі з англійської означає вікна. У вікнах різних типів завжди присутній стандартний набір основних елементів, що робить їх подібними між собою, покращує сприйняття і засвоєння.

Існують наступні типи вікон:

·        вікна папок;

·        вікна прикладних програм;

·        залежні вікна

·        діалогові вікна.

Зовнішній вигляд вікон папок і прикладних програм може не збігатися з виглядом аналогічних вікон Вашого комп’ютера. Це пов’язано з тим, що кожен користувач має можливість налаштувати його самостійно, в залежності від потреб.

Вікно папки з максимальним набором компонентів представлене на рис.3. Вікно папки призначене для відображення вмісту самої папки і роботи з розміщеними там піктограмами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Зовнішній вигляд вікна папки

 

Вікно папки вміщує наступні елементи:

1 ¾ рядок заголовків, в якому вказано назву відкритої папки. Коли вікно активне і рядок заголовків виділений синім кольором можна змінювати положення вікна на екрані. Для цього необхідно клацнути мишою на рядку заголовків і, утримуючи її, перетягнути вікно в інше місце екрана;

2 ¾ рядок меню, яке містить перелік пунктів (меню) з набором команд для роботи з об’єктами, що знаходяться у вікні, команди навігації ¾ переходу до папок вищого рівня і повернення назад та команди, які настроюють вигляд вікна;

3 ¾ панель інструментів з набором піктограм команд, які найчастіше використовуються. До таких належать:

	Здійснює перехід до папки, яка була активною минулого разу. Можна здійснити декілька переходів назад.
	Повертається до тієї папки, з якої був перехід піктограмою Назад.
	Переходить на рівень вверх в структурі папок. В наведеному вікні буде здійснено перехід з поточної папки Office в папку вищого рівня Microsoft Office.
	Вирізає відмічені у вікні поточної папки об’єкти в буфер обміну даними. Об’єкт зникає з вікна.
	Копіює вказані мишою у вікні поточної папки об’єкти  в буфер обміну даними. Об’єкт продовжує залишатися у вікні.
	Вставляє об’єкти з буферу обміну даними у відкриту папку.
	Відміняє останню виконану операцію над об’єктами.
	Знищує вказані мишою об’єкти, причому всі вони переміщуються в кошик
	Вмикає команду “Свойства” для вказаного об’єкта. Цю команду можна виконати шляхи виклику для вказаного об’єкта контекстного меню.
	Визначає режими перегляду об’єктів у робочому вікні. В даному прикладі перегляд відбувається в режимі Web-сторінки, про що свідчить наявність назви поточної папки у лівій частині робочої зони вікна (6а). Значки папок нижчого рівня представлені у вигляді великих піктограм (6б). Крім цього їх можна подати у вигляді малих піктограм, списку та таблиці. в якій крім назв вказується розмір файлів, тип, дата і час внесення останніх змін у файл, чи відкриття папки.

4 ¾  адресна панель, яка відображає повний шлях до відкритої папки та дозволяє перейти до дерева папок, якщо клацнути мишою по папці першого рівня .

5 ¾ панель зв’язків. На ній розміщені ярлики Web-сторінок, які найчастіше використовує користувач. При їх допомозі можна безпосередньо увійти в Internet на необхідну адресу без використання вікна спеціальної програми доступу до Інтернету: Internet Explorer.

6 ¾ робоча зона вікна, в якій представлені всі об’єкти поточної папки.

7 ¾ рядок стану, в якому відображається службова інформація в залежності від розміщення курсора. В даному прикладі рядок стану свідчить про те, що виділено 1 об’єкт. При виборі будь-якої команди з меню в рядку стану наводиться підказка про зміст цієї команди.

8 ¾ межа вікна, яка призначена для зміни його розмірів. Якщо вказати мишою межі (ліву, праву, верхню, нижню), вказівник перетвориться у двонаправлену стрілку, при допомозі якої натиснувши і утримуючи ліву кнопку миші можна змінити розміри вікна у напрямках. вказаних стрілкою. Крім цього існує можливість змінити розмір вікна пропорційно по діагоналі, розмістивши вказівник миші на кут вікна.

9, 10, 11, 12 ¾ елементи смуги прокрутки, які використовуються для переміщення робочої зони вікна. Вони дають можливість переглянути об’єкти, розміщені за межами візуальної частини робочої зони вікна. Клацаючи на кнопки з вказівником напрямку (9, 12) можна переглядати об’єкти, які розташовані відповідно нижче (9) або вище (12) на робочій зоні. При невеликих розмірах вікна і значній кількості об’єктів крім вертикальної смуги прокрутки може виникати горизонтальна смуга прокрутки. Її функції аналогічні. Основними елементами смуг прокрутки є

·        кнопки вказівника напрямку (9, 12), які призначені для руху по робочій зоні у вибраному напрямку на один крок;

·        індикатор переміщень ¾ бігунок (11), який відображає поточну позицію частини робочої зони, яку видно,  відносно всієї її площі. При його допомозі можна плавно переміщуватися по робочій зоні, перетягуючи бігунок мишою;

·        вільна частина смуги прокрутки (10), яка свідчить про частину робочої зони, яку не видно у вікні.

13 ¾ кнопка згортання вікна. При її використанні вікно зникає з екрану, проте на панелі задач кнопка-індикатор задіяних програм стає опуклою. Для відновлення вікна достатньо на ній клацнути мишою.

14 ¾ кнопка розгортання вікна. При її використанні вікно розгортається на весь екран (повно-екранний режим відображення). При цьому кнопка розгортання перетвориться на кнопку відновлення, яка дозволить повернути вихідний розмір вікна.

15 ¾ кнопка закриття вікна, яка призначена для швидкого виходу з програми.

         Вікно прикладної програми призначене для виконання конкретних завдань користувача. Будова вікна, виходячи з єдиного графічного інтерфейсу споживача, схожа на будову вікна папки (рис. 3). Основними відмінностями є:

·        рядок меню, панель інструментів та рядок  стану (1) є унікальними для кожної прикладної програми (залежать від призначення програми);

·        в робочій зоні програми розміщені не об’єкти. а залежні вікна (2).

·                   

Рис. 4. Вікно прикладної програми Microsoft Excel

 

         Залежні вікна ¾ це вікна документів, які створюються в середовищі прикладної програми. Вони не можуть існувати самостійно і розміщуються в структурі вікна прикладної програми. Серед кнопок управління залежні вікна мають лише кнопки згортання, відновлення. розгортання і закриття вікна (4), смуги прокрутки (5), а також існує можливість змінювати розміри вікна і його зміщувати в межах робочої зони вікна програми (3). При згортанні залежного вікна, його піктограма з кнопками управління розміщується в нижньому лівому кутку робочої зони прикладної програми.

 Активні і неактивні вікна. Способи розміщення вікон на екрані.

         Виходячи з принципу багатозадачності у Windows 98 можна одночасно відкрити декілька папок, запустити ряд прикладних програм. Усі відкриті вікна будуть нашаровуватися одне на одне по мірі їх вдкриття. При цьому вікно, в якому в поточний момент часу працює користувач буде активним, інші вікна неактивними. Ознакою активного вікна є виділений, найчастіше синім кольором, рядок заголовків. Для швидкого переходу від одного вікна до іншого (їх активації вікон) можна клацнути на кнопку необхідного вікна на панелі задач, або безпосередньо на вікні на робочому столі.

Розміщувати вікна на робочому столі можна вручну, змінюючи розміри вікон і перетягуючи їх мишою в необхідне місце. Проте Windows 98 самостійно може акуратно розмістити вікна на робочому столі. Для цього використовується

 

контекстне меню панелі інструментів. Клацніть правою кнопкою на вільній ділянці панелі відображення відкритих папок і завантажених програм. В меню є ряд команд впорядкування  розміщення вікон на екрані:

Окна каскадом ¾ розміщує віка всіх відкритих папок і працюючих програм так, що повністю на екрані видно лише одне (активне) вікно, а інших ¾ тільки рядки заголовків, які розміщуються зверху вниз, зліва на право  каскадом;

Окна сверху вниз ¾ розміщує вікна всіх відкритих папок і працюючих програм одне біля одного і вертикальному напрямку так, що кожне з них має одинакову площу, а разом займають вони всю площу робочого стола;

Окна слева направо ¾ розміщує вікна аналогічно, тільки у горизонтальному напрямку;

Свернуть все окна ¾ дозволяє одномоментно згорнути з екрана всі вікна, залишивши кнопки на панелі задач.

 

 Діалогові вікна

         Діалогові вікна є унікальним елементом Windows 98, який забезпечує діалог користувача з ПК. Вони виникають у наступних трьох випадках:

·        Windows 98 посилає повідомлення (наприклад, про помилку);

·        Windows 98 пропонує зробити вибір, коли число можливих варіантів обмежено (наприклад, зберегти, чи не зберегти внесені зміни в документ);

·        Windows 98 вимагає додаткової інформації про роботу з об’єктами і пропонує ряд елементів управління  (рис. 5).

1 ¾ рядок заголовків, який містить назву вікна і використовується для переміщення діалогового вікна по екрану за допомогою миші;

1а ¾ кнопка Справка, яка дозволяє отримати інформацію про елементи управління, які встановлюються в діалоговому вікні. Коли клацнути на ній мишою, курсор набуває вигляду . При його наведенні на будь-який елемент діалогового вікна виникає додаткове випливаючи вікно з короткою інформацією про вказаний об’єкт.

 

1б ¾ кнопка Закрыть, при допомозі якої можна закрити діалогове вікно;

2 ¾ закладки, кожна з яких вміщує елементи управління, згруповані за певними ознаками. Клацнувши мищою на закладці, активується окреме діалогове вікно, інші є прихованими.

         У структурі діалогового вікна  розрізняють наступні елементи управління:

 

Кнопки:
ОК	виконати команди, встановити вибрані у діалоговому вікні параметри, вікно закрити
Отмена	не виконувати команди і закрити діалогове вікно
Применить	виконати команди, встановити вибрані у діалоговому вікні параметри, вікно не закривати
В залежності від призначення діалогового вікна, в його структурі можуть бути додаткові кнопки. З їх призначенням можна ознайомитися при допомозі кнопки Справка.
Поле вводу
	Для внесення текстової інформації. Щоб розпочати введення тексту  необхідно клацнути мишою у вікні вводу
Список, що розгортається
	Для вибору параметрів, які знаходяться в переліку. Щоб відкрити перелік достатньо клацнути мишою на стрілці . Щоб вибрати один із запропонованих варіантів необхідно його вказати і клацнути мишою
Комбінований список
	Нагадує поле вводу з переліком можливих варіантів. Якщо жоден з них не підходить, тоді інформацію слід ввести самостійно.
Список зі смугою прокрутки
	Список. з якого необхідно обов’язково щось вибрати. для вибору клацніть на відповідному пункті мишою.
Поле-прапорець
	Можна довільно мишою встановити чи відмінити команду. Щоб сказати “Так” слід клацнути мишою в пустій клітинці навпроти необхідної команди. В ній з’явиться “прапорець”. Щоб сказати “Ні” необхідно на прапорці клацнути ще раз мишою. При потребі жодної з команд можна не вибирати.
Поле-перемикач
	Вимагає вибору однієї із запропонованих команд. Вибір здійснюється клацанням мишою на відповідній кнопці. При цьому в її центрі з’явиться чорна крапка.
Поле вводу зі стрілками збільшення-зменшення
	Для збільшення або зменшення значення, вказаного у віконці, необхідно клацнути на стрілку, направлену відповідно вверх чи вниз. Утримуючи кнопку миші настрілці зміна значення буде відбуватися автоматично. Крім цього, значення можна поміняти, використавши дане вікно як поле вводу.
Бігунець
	Для встановлення більшого або меншого значення стрілку бігунця необхідно мишою посунути відповідно вправо або вліво.

 

 

Операційна система Windows 2000

 

Операційна система (ОС) – програма, що здійснює діалог із користувачем, керує комп’ютером, його ресурсами, запускає інші програми. ОС завантажується при вмиканні комп’ютера.

Windows 2000 – багатозадачна операційна система: дозволяє працювати з декількома програмами одночасно. Windows 2000 створена для персональних комп’ютерів IBM PC. Дружній, інтуїтивний інтерфейс програми сприяє її швидкому опануванню. Працювати з Windows 2000 значно приємніше і зручніше ніж з її попередниками. Для роботи в середовищі Windows необхідно на екрані вибирати з запропонованого набору потрібну операцію за допомогою миші.

Апаратне забезпечення

Склад персонального комп’ютера

Персональний комп’ютер (ПК) складається з таких основних частин (мал.1):

1.  системний блок;

2.  монітор;

3.  клавiатура;

До комп’ютера можуть бути підключені додаткові пристрої. До найбільш розповсюджених відносяться:

миша (4);

принтер.

Склад системного блоку

Основні пристрої системного блоку:

процесор – пристрій, що виконує усі обчислення й обробку інформації;

оперативна пам’ять – пристрій для тимчасового зберігання інформації, що містить програми й дані, з якими у даний час працює комп’ютер;

жорсткий магнітний диск (вінчестер) – пристрій для постійного зберігання інформації;

дисковід – пристрій для запису й зчитування інформації з гнучких магнітних дисків (дискет);

CD-ROM дисковід – пристрій для зчитування інформації з компакт-дисків.

Логічні імена дисків

Логічні імена дисків і дисководів позначаються латинськими літерами:

A: – перший дисковід; B: – другий дисковід (якщо він є);

C:, D:, E:,… – логічні диски вінчестеру;

остання літера – ім’я CD-ROM-дисководу (якщо він є).

 

3,5 – дюймовий дисковід		CD-ROM-дисковід
іиндикатор жорсткого диску		індикатор тактової частоти процесора
іиндикатор режиму “TURBO”		індикатор живлення
кнопка переключення режиму “TURBO”		кнопка вмикання/ вимикання живлення   кнопка перезавантаження

Мал.2. Чільна панель системного блоку

Клавiатура

Клавiатура складається з таких груп клавіш (мал.3)

1. Основна група клавіш

Алфавітно-цифрові клавіші;

Enter – клавіша уведення команди;

Shift – клавіша верхнього регістру;

Caps Lock – клавіша фіксації верхнього регістру;

Ctrl, Alt – керуючі клавіші, вживаються для зміни призначення інших клавіш;

Tab – клавіша табуляції, призначена для пересування курсору на декілька позицій праворуч;

Backspace – клавіша видалення символу ліворуч від курсору;

ÿ – клавіша відкриття головного меню;

 – клавіша виклику контекстного меню.

2. Клавіші керування курсором

б‚ в‚ Я, а – клавіші пересування курсору відповідно: угору, униз, ліворуч, праворуч;

PgUp, PgDn – клавіші пересування на одну екранну сторінку угору/ униз відповідно;

Home, End – клавіші пересування курсору до початку і кінця рядку відповідно;

Delete – клавіша видалення символу праворуч від курсору (або над курсором);

Insert – клавіша перемикання режимів уставлення/ заміни: уведення з розсуванням символів (уставлення) і уведення з заміщенням символів (заміна).

Мал.3. Клавиатура

3. Допоміжні клавіші

Цифрові клавіші на допоміжній клавіатурі суміщені з клавішами керування курсором. У цифровому режимі уводяться цифри; у режимі керування курсором призначення клавіш збігається, з призначенням клавіш керування курсором. Для перемикання режимів використовується клавіша Num Lock.

4. Функціональні клавіші

F1 – F12 – клавіші, що викликають найбільш часто вживані команди. У різних програмах вони мають різні значення.

5. Спеціальні клавіші

Esс – клавіша скасування команди;

Print Scrn – служить для друкування вмісту екрану на принтері;

Scroll Lock – використовується деякими програмами для фіксування курсору на одному місці і перегляду усього документу;

Pause (Break) – клавіша для тимчасового зупинення програми.

Інтерфейс користувача

Керування Windows

Windows розрахована на роботу в першу чергу з мишею; альтернативним засобом керування є клавіатура. На екрані покажчик миші перебуває частіше за все у вигляді широкої стрілки, направленої ліворуч, що пересувається на екрані при русі миші.

Основні дії з використанням миші:

Натискання мишею – короткочасне натискання на кнопку миші (за замовчанням – ліву);

Подвійне натискання – подвійне короткочасне натискання лівої кнопки миші з малим інтервалом між натисканнями;

Переміщення – пересування миші при натиснутій лівій кнопці.

Рабочий стол

Основну частину екрану Windows 2000 (мал.4) займає Рабочий стол. На ньому розташовуються значки об’єктів: папок, дисків, програм та ін. Якщо значок має позначку  , то це значок ярлика. Ярлик – посилання на об’єкт, що розташований не на Робочому столі, а в іншому місці. Один об’єкт може  мати декілька ярликів, розташованих у різних місцях. Значки об’єктів, що розташовані безпосередньо на Робочому столі не мають таких позначок. При подвійному натисканні на значку об’єкта відкривається вікно цього об’єкта. При подвійному натисканні на ярлику відкривається вікно об’єкта, на який посилається ярлик.

 

значки			панель Microsoft Office			Рабочий стол
головне меню	кнопка Пуск	підменю Программы		кнопки активних додатків	Панель задач		індикатори

Мал.4

Вікна Windows

Вікно – прямокутна ділянка екрану, в якій виконуються різноманітні Windows-програми. Кожна програма має своє вікно. Усі вікна мають однаковий склад і структуру.

Склад вікна (мал.5):

1 – заголовок – верхній рядок вікна, в якому знаходиться ім’я програми або ім’я вікна;

2 – кнопка згортання вікна;

3 – кнопка відновлення вікна (її вигляд залежить від подання вікна);

4 – кнопка закриття вікна;

5 – кнопка системного меню – викликає системне меню вікна;

6 – рядок меню – містить команди для керування вікном;

7 – панель інструментів – містить кнопки, які викликають найчастіше вживані команди;

8 – смуги прокручування – дозволяють переглядати вміст вікна;

9 – робоче поле – простір для розміщення об’єктів (тексту, малюнків, значків та ін.) і роботи з ними;

10 – рядок стану – смуга, на якій розташовані індикатори стану;

11 – рамка вікна.

Вікно може існувати в трьох станах:

повноекранне – вікно розгорнуте на весь екран;

нормальне – вікно займає частину екрану;

згорнуте – вікно в згорнутому стані.

 

		5	1		6	7			2	3	4
	11			10			8	9

Мал.5

Зміна стану вікон:

згортання вікна – натискання миші на кнопці згортання;

із згорнутого в попередній стан – натискання кнопки активного додатку на панелі задач;

з повноекранного в нормальне й зворотно – натискання миші на кнопці відновлення вікна.

Для виклику команди з меню (мал.5(6)) необхідно навести покажчик миші на потрібний пункт меню і натиснути кнопку миші. Меню відкриється і для вибору з нього команди слід натиснути мишею на відповідному пункті. Якщо у нижній частині меню знаходиться кнопка  то у меню виведено не усі команди, а тільки ті, що уживались останніми (мал.6). При натисканні на кнопку  з‘являться усі команди цього меню (мал.7).

Якщо праворуч від пункту меню стоїть позначка  то при наведенні  на неї покажчика миші відкриється підменю (мал..8).

Якщо після імені команди стоїть три крапки, то після її вибору з’явиться діалогове вікно. Сірим кольором зображені команди, які в даний час недоступні. Щоб закрити меню без вибору команди необхідно натиснути мишею за межі меню або натиснути клавішу Esc.

Одне з вікон є активним. Заголовок активного вікна виділений темним кольором, вікно виходить на передній план, у ньому знаходиться курсор.

Зміна розміру вікна (в нормальному стані) здійснюється пересуванням рамок вікна при натиснутій кнопці миші.

Переміщення вікна (в нормальному стані) здійснюється пересуванням заголовку вікна при натиснутій кнопці миші.

Смуги прокручування з’являються, коли вміст вікна не уміщається в його видимій частині. Для перегляду вмісту вікна є декілька варіантів:

натискати на кнопках 5 і 6;

пересувати прямокутник прокручування;

натискати мишею між прямокутником прокручування та кнопками 5,6.

Закриття вікон: для завершення роботи з додатком (програмою) необхідно закрити його вікно. Активне вікно можна закрити одним з таких способів:

­  виконати натискання на кнопці закриття вікна;

­  набрати на клавіатурі комбінацію Alt+F4;

­  вибрати команду Выход у меню Файл;

­  вибрати команду Закрыть у системному меню вікна (натиснути на кнопці системного меню).

Файлова система

Уся інформація (програми, документи, таблиці, малюнки та ін.) зберігається в файлах. Файл – найменоване місце на диску для зберігання інформації. Кожний файл має ім’я і розширення. Розширення указує на тип файлу. Ім’я файлу може мати до 255 символів. Розширення відокремлюється від імені крапкою.

Наприклад:  Статут малого підприємства.doc

В імені файлу не можна використовувати такі символи:

* ? \ / : < > “

Перед ім’ям файлу стоїть його значок, що указує на розширення (тип) файлу:

 

	– файли з розширенням com, exe, містять програми готові до виконання;
	– файли з розширенням bat – пакетні файли;
	– файли з розширенням doc – документи, створені у текстовому редакторі Microsoft Word;
	– файли з розширенням xls – таблиці, створені у табличному процесорі Microsoft Excel.
	– файли з розширенням bmp – малюнки, створені у графічному редакторі Paint.

 

Папка (каталог) – найменоване місце на диску для зберігання файлів. Ім’я папки може мати до 255 символів. Кожна папка може містити в собі інші папки, документи, таблиці, малюнки та ін. Сукупність папок утворює деревоподібну структуру (мал.9). Якщо папка X входить до папки Y, то папка Х називається укладеною папкою папки Y. Значок звичайної папки зображено на мал.6. Для відкриття будь-якої папки необхідно двічі натиснути на її значку. Після цього відкриється вікно, в якому буде подано вміст цієї папки.

У разі звертання до файлу необхідно вказати його шлях. Шлях – це послідовність з імен логічного диску, папок та укладених папок, розділених символом «\». Наприклад, звертання до файлу Статут.doc, що знаходиться на диску С: у папці Договори, яка входить до папки Мои документы (мал.10):

С:\Мои документы\Договори\Статут.doc

Папка, з якою в даний час працює користувач, називаються відкритою (поточною) папкою. Якщо потрібний файл знаходиться у відкритій папці, то повний шлях до файлу можна не вказувати.

Спеціальні папки Робочого стола

Мой компьютер – спеціальна папка, що дозволяє проглядати вміст дисків комп’ютера й виконувати різноманітні операції з файлами й папками (запуск програм, копіювання, переміщення й видалення файлів і папок та ін.).

Корзина – спеціальна папка, що містить перелік усіх видалених файлів і папок.

Портфель – системна папка, що використовується для погодження копій документів, які обробляються в різних комп’ютерах.

Сетевое окружение – спеціальна папка, що дозволяє проглядати вміст дисків комп’ютерів, які підключені до локальної мережі й виконувати різноманітні операції на них.

 

С:
		Anty
										Авторський договір.doc
		Program Files
										Доручення.doc
		Windows
										Договір на обслуговування.doc
		Мои документы
										Орендa.doc
						Договори
										Статут.doc
										Установчій договір.doc
						Звіти
										Звіт за І квартал.xls
						Листи				Звіт за ІІ квартал.xls
										Звіт за І півріччя.xls
		Словники
										Звіт за ІІІ квартал.xls
				Rump
										Звіт за ІV квартал.xls
				Ruta
				Stylus
		Autoexec.bat
		Command.com
Мал.10. Приклад розташування файлів і папок на диску

Діалогові вікна

Діалогові вікна (мал.16) з’являються в тому випадку, коли Windows необхідна додаткова інформація для виконання будь-яких дій. Вони містять:

 

	–       кнопка закриття вікна зі збереження усіх змінених параметрів;
	–       кнопка закриття вікна без збереження змінених параметрів;
	–       кнопка збереження усіх змінених параметрів без закриття вікна;
	–       кнопка закриття вікна, коли змінені параметри уже збережені;
	– поля уведення – обмежені прямокутною рамкою області, в які користувач може уводити з клавiатури текст; щоб увести дані в поле необхідно з початку натиснути у ньому мишею ;
	– лічильники – поля з двома кнопками праворуч; можна натиснути у нього мишею і набрати значення параметру на клавіатурі або натискати на кнопках: для збільшення параметру  – t, для зменшення – u;
	– поля переліку – містять перелік об’єктів, доступних для вибору; якщо вміст переліку не уміщується у видиму частину, то з’являються смуги прокручування для перегляду довгих переліків; щоб вибрати об’єкт слід натиснути на ньому мишею;
	– поля прихованому переліку у видимій частині мають тільки значення поточного параметру, для їх відкриття необхідно зафіксувати покажчик миші на 6 праворуч від поля переліку;
	– перемикачі – коло з чорною крапкою або без неї, призначені для вибору одного з взаємовиключаючих режимів;
	– прапорці – прямокутне поле індикатора з позначкою a всередині або без неї: використовується для вмикання/ вимикання режиму (його ім’я написане поруч), що може знаходитися в увімкнутому або вимкнутому стані
	– кнопки контекстної довідки, для виклику контекстної довідки слід натиснути її, а потім невідомий елемент.

Панель задач

Панель задач призначена для запуску додатків і переходу поміж ними. За замовчанням вона знаходиться в нижній частині екрану. Панель задач містить кнопку Пуск, кнопки з ярликами активних додатків та індикатори. Активним додатком вважається програма, яку запущено на виконання. При натисканні на кнопці Пуск з’являється Головне меню. Якщо пункт меню позначений стрілкою ₄, то при наведенні на нього покажчика миші відкриється підменю. Для запуску додатку необхідно натиснути на його імені. Після цього відкриється вікно додатку, а на панелі задач з’явиться кнопка з його значком. Для переходу між активними додатками слід натискати відповідні кнопки на панелі задач.

Для переходу між активними додатками також використовується комбінація клавіш Alt+Tab. Натиснувши й утримуючи клавішу Alt, натиснути клавішу Tab. По центру екрану з’явиться вікно з ярликами активних додатків. Продовжуючи утримувати клавішу Alt, необхідно натискати Tab поки потрібний ярлик не буде виділено рамкою, потім відпустити Alt.

 

 

Контекстне меню

Контекстне меню містить основні команди по керуванню об’єктом. Для виклику контекстного меню потрібно натиснути на об’єкті правою клавішею миші. Наприклад, якщо натиснути правою клавішею миші на панелі задач, з’явиться контекстне меню панелі задач (мал.11), яке містить команди для керування вікнами активних додатків. Пункти меню вибираються, як звичайно, натисканням лівої кнопки миші.

Панели инструментов – після вибору цього пункту відкриється підменю, за допомогою якого можна викликати і забирати панелі інструментів. Якщо поруч з іменем панелі стоїть позначка _a , то панель увімкнена.

Окна каскадом – упорядкування вікон активних додатків каскадом, за винятком згорнутих на панель задач.

Окна сверху вниз – упорядкування вікон активних додатків горизонтальними смугами.

Окна слева направо – упорядкування вікон активних додатків вертикальними смугами.

Свернуть все окна – згортання усіх активних додатків на панель задач.

Свойства – виклик діалогового вікна для настроювання панелі задач.

 

Мал.12. Вікно довідкової системи

Довідкова система

Викликати довідку можна декількома способами:

­  натиснути кнопку s праворуч заголовку вікна і потім невідомий елемент;

­  натиснути на невідомому елементі правою кнопкою миші і потім лівою кнопкою на пункті Что это такое? у контекстному меню;

­  натиснути на невідомому елементі мишею, потім натиснути клавішу F1;

­  вибрати відповідний пункт у меню Справка;

­  натиснути кнопку Пуск і потім пункт Справка.

У двох останніх випадках повинно з’являтися діалогове вікно справочної системи (мал.12). В укладці Содержание необхідно знайти потрібний розділ. Розділи довідки мають значки  і містять пункти та інші розділи. Розділ відкривається подвійним натисканням миші на ньому. Пункт довідки має значок . Якщо натиснути на ньому мишею, у правій частині вікна з’явиться текст довідки по цьому пункту.

В укладці Указатель слід уводити слово, що цікавить, у поле, поки у переліку не з’явиться відповідний пункт. Для виведення довідки по виділеному пункту – натиснути кнопку Показать або двічі натиснути мишею. Також терміни можна шукати, переглядаючи перелік.

Корзина

Корзина – спеціальна папка, що містить перелік усіх видалених файлів і папок. Для відновлення видалених файлів і папок їх необхідно виділити та в пункті меню Файл вибрати команду Восстановить. Для видалення файлів і папок їх слід виділити й натиснути клавішу Delete або кнопку . Для видалення із спеціальної папки Корзина усіх файлів і папок використовується команда Очистить корзину з меню Файл.

Підготовка до вимикання комп’ютера

­  натиснути кнопку Пуск;

­  вибрати пункт Завершение работы;

­  у діалоговому вікні, що з’явилося вибрати пункт Завершение работы;

­  натиснути кнопку ОК;

­  після того, як на екрані з’явиться повідомлення “Питание компьютера можно отключить.” можна вимикати комп’ютер.

Дії при “зависанні” комп’ютера

Інколи під час роботи комп’ютер “зависає”: перестає реагувати на натискання клавіш. У цьому випадку необхідно зробити таким чином:

­  водночас натиснути клавіші Ctrl + Alt + Delete;

­  у вікні, що з‘явиться, натиснути кнопку Диспетчер задач;

­  у вікні (мал..13) виділити ім’я додатку, що “завис“ і натиснути кнопку Снять задачу;

­  якщо діалогове вікно не з’явилося, натиснути кнопку RESET на системному блоці;

­  якщо комп’ютер продовжує “зависати” його потрібно вимкнути, а через 30 – 40 сек., увімкнути.

Проводник Windows

Ярлик програми Проводник (Explorer) частіше за все має вигляд, як на мал.14.

Вікно програми (мал.15) поділене на дві основні частини: ліворуч відображається дерево папок, праворуч – вміст відкритої (поточної) папки. Поруч з ім’ям кожного об’єкту (диску, папки, файлу) стоїть позначка, що вказує на тип об’єкту.

 

Мал.15. Вікно Проводник

 

	– позначка дисководу;
	– позначка диску вінчестера;
	– позначка CD-ROM дисководу;
	– позначка папки;
	– позначка відкритої папки (поточної папки);
	– папка містить укладені папки (підкаталоги), що можуть бути показані;
	– папка містить укладені папки і вони показані.

 

Натискуючи мишею значки , можна виводити й приховувати структуру папок. Для відкриття папки слід один раз натиснути по позначці папки в лівій частині або двічі в правій. Подвійне натискання по позначці папки в лівій частині відкриває папку й показує її структуру.

Для переходу на один рівень угору (у папку, яка містить поточну папку) використовується кнопка  на панелі інструментів або клавіша Backspace. Щоб перейти на один і більше рівнів угору або на інший диск можна використати прихований перелік на панелі інструментів Адрес. Перейти до попередньої папки, яка була відкрита, можна за допомогою кнопки , а повернутися – . Приховані переліки  містять імена папок, які були відкриті у поточному сеансі. Для переходу до будь-якої з них, слід вибрати у переліку її ім’я. Для виведення панелі інструментів і рядку стану слід увімкнути відповідні режими в меню Вид.

Вміст відкритої папки можна подати в 5-х станах: Крупные значки, Мелкие значки, Список, Таблица, Эскиз страницы. Для переходу поміж станами використовуються прихований перелік  на панелі інструментів або пункти меню Вид. Для сортування файлів по имени, по типу, по размеру, по дате необхідно в контекстному меню або меню Вид вибрати пункт Упорядочить значки, а після цього тип сортування.

Для запуску програми слід виконати подвійне натискання на імені файлу, що містить програму. Якщо двічі натиснути ім’я будь-якого іншого файлу, то завантажиться програма, яка обробляє цей файл, а в її вікні – цей файл.

Виділення файлів і папок

­  Для виділення одного файлу достатньо натиснути мишею на його імені.

­  Для виділення блоку файлів необхідно натиснути в одному куті блоку й розсунути виділення до протилежного кута.

­  Для виділення декількох файлів підряд – виділити ім’я першого файлу, потім натиснути клавішу Shift і виділити останній файл із групи.

­  Для виділення декількох файлів, розташованих окремо – натиснути Ctrl і натискати по іменам потрібних файлів.

­  Для виділення усіх файлів у папці вибрати команду Выделить все з меню Правка.

Копіювання та пересування файлів і папок

I спосіб:

­  виділити файли і папки;

­  натиснути кнопку ;

­  відкрити папку, в яку необхідно скопіювати файли;

­  натиснути кнопку .

Переміщення файлів виконується так само, але замість кнопки  використовується кнопка .

II спосіб:

­  виділити файли й папки;

­  натиснути кнопку  для копіювання або кнопку  для пересування;

­  у діалоговому вікні (мал.16) вибрати папку, в яку необхідно скопіювати/пересунути файли та натиснути ОК.

III спосіб:

­  виділити файли й папки;

­  у лівій частині вікна показати папку, в яку необхідно скопіювати файли;

­  пересунути виділення з правої частини вікна на ім’я потрібної папки.

 

Мал.16

 

Якщо при пересуванні в лівій частині вікна поруч із покажчиком миші з’явиться +, то буде виконана операція копіювання. Для виконання переміщення слід виконувати цю операцію при натиснутій клавіші Shift. Якщо поруч із покажчиком миші знаку + не буде, то файли й папки будуть переміщені, а для копіювання необхідно пересувати їх при натиснутій клавіші Ctrl.

Для перейменування файлу або папки слід натиснути два рази на його імені з великим інтервалом. У рамці з курсором, що з’явилася, можна відредагувати ім’я й натиснути Enter.

Для створення папки необхідно в меню Файл або в контекстному меню вибрати пункт Создать, а після цього пункт Папка. У рамці, що з’явилася, увести ім’я папки й натиснути Enter.

Для створення ярлику файлу необхідно пересунути значок цього файлу при натиснутих клавішах Shift та Ctrl на ім’я потрібної папки. При пересуванні поруч з покажчиком миші з’явиться позначка . Після пересунення з‘явиться меню (мал.17), в якому необхідно вибрати Создать ярлик(и).

Для вилучення файлів і папок їх потрібно виділити й натиснути клавішу Delete або кнопку .

Для скасування останньої операції необхідно натиснути на кнопці  або вибрати відповідний пункт у меню Правка або контекстному меню.

Кожний об’єкт (файл, папка, диск та ін.) має набір параметрів. Для їх перегляду та зміни слід виділити цей об’єкт і натиснути кнопку  або у контекстному меню об’єкта вибрати пункт Свойства.

Основні операції з об’єктами

Запуск програм

Щоб запустити програму, що не має свого ярлика в меню або на Робочому столі, необхідно:

­  Натиснути кнопку Пуск;

­  Вибрати пункт Выполнить;

­  У полі Открыть увести шлях та ім’я файлу, який потрібно запустити;

­  Натиснути кнопку ОК.

Для заповнення поля Открыть можна використати кнопку Обзор.

Пошук файлів

­  натиснути кнопку Пуск;

­  вибрати пункт Найти;

­  вибрати пункт Файлы и папки;

­  у полі Искать имена файлов или папок (мал..19) увести ім’я або фрагмент імені файлу;

­  у полі Искать текст можна увести фрагмент тексту, який повинні містити файли, що розшукуються;

­  у полі Где искать вибрати диск або об‘єкт, на якому має проводитися пошук;

­  натиснути кнопку Найти.

 

Мал.19

 

Для уведення додаткових параметрів пошуку можна клацнути напис Параметры поиска >> , після чого з‘являться нові елементи (мал.20). З їх допомогою можна вести пошук по даті створення або останньої модифікації, по типу, розміру тощо.

Створення ярлика

Для створення ярлика на Робочому столі необхідно:

­  натиснути праву клавішу миші у вільному місці Робочого столу;

­  у контекстному меню вибрати пункт Создать, а після цього вибрати пункт Ярлык;

­  у діалоговому вікні Создание ярлыка увести повне ім’я файлу програми, для якої створюється ярлик (для заповнення командного рядка можна використати кнопку Обзор);

­  натиснути кнопку Далее;

­  увести назву ярлика й натиснути кнопку Готово.

 

Мал.21	Мал.22

 

Зміна значка ярлику

Для зміни значка ярлика слід:

­  натиснути правою клавішею миші на ярлику;

­  у контекстному меню вибрати пункт Свойства;

­  у діалоговому вікні вибрати укладку Ярлык (або Программа) (мал..21);

­  натиснути кнопку Изменить значок (або Смена значка);

­  у діалоговому вікні Изменение значка вибрати значок і натиснути ОК (для вибору значка з іншого файлу використовується кнопка Обзор);

­  у діалоговому вікні Свойства натиснути ОК.

Форматування дискет

Перед першим використанням дискети її необхідно відформатувати (підготувати для роботи з програмами). Для цього необхідно:

­  вставити дискету до дисководу;

­  натиснути правою кнопкою миші на значку диска А:;

­  у контекстному меню вибрати команду Форматировать;

­  у прихованому переліку Емкость (мал..22) вибрати ємність на яку буде відформатовано дискету;

­  натиснути кнопку Начать.

Панель управления

Панель управления (мал.23) – один з командних центрів Windows 2000, вона містить вікна у яких установлюються параметри Windows 2000. Наприклад, за допомогою вікна Дата/время змінюється час і дата на системному годиннику комп’ютера. Для виклику панелі управління необхідно:

­  натиснути кнопку Пуск;

­  вибрати пункт Настойка;

­  вибрати пункт Панель управления.

 

Мал.23

Настроювання екрану

Для зміни параметрів екрану слід у панелі управління двічі натиснути значок на мал.24.

Укладка Фон (мал.25) слугує для установлення вигляду Робочого столу. У переліку Рисунок рабочего стола можна вибрати стандартний малюнок. Для вибору інших малюнків використовується кнопка Обзор.

Мал.25	Мал.26
Мал.27	Мал.28

 

Укладка Заставка (мал.26) використовується для вибору параметрів заставки. Заставка – програма, що слугує для продовження терміну експлуатації монітору. Якщо декілька хвилин користувач не торкається клавіатури і миші вона починає працювати. У прихованому переліку Заставка містяться назви програм-заставок, а у полі Интервал зазначається термін від останнього натискання клавіші до початку роботи програми. Встановити параметри роботи програми можна, натиснувши кнопку Настройка.

Укладка Оформление (мал.27) містить поля, в яких вибираються колір, розмір і шрифт елементів вікна. У прихованому переліку Элемент або натисканням на зразку у вікні слід вибрати елемент вікна, а у полях праворуч – його параметри. У прихованому переліку Схема можна вибрати стандартні сполучення кольорів.

В укладці Настройка (мал.28) у рамці Область экрана вибирається графічна спроможність монітору – кількість крапок на екрані. Додаткові параметри екрану установлюються після натискання кнопки Дополнительно. У прихованому переліку Размер шрифта можна вибрати розмір шрифту елементів екрану. Якщо установити прапорець Вывести значок настройки на панель задач, то на панелі задач з’явиться значок вікна настроювання екрану. Подвійне натискання на значку викликає вікно настроювання екрану, а натискання правої клавіші миші викликає меню, в якому можна вибрати графічну спроможність монітору.

 

Мал.29	Мал.30

Настроювання панелі задач

Для зміни параметрів панелі задач та Головного меню слід натиснути кнопку Пуск, вибрати пункт Настройка, а потім Панель задач и меню “Пуск”. З‘явиться діалогове вікно, яке має дві вкладки (мал.29, 30), за допомогою яких можна змінити  необхідні параметри.

Укладка Общие містить 5 прапорців, які вмикають такі режими:

Расположить поверх всех окон – панель задач розташовується понад усіх додатків;

Автоматически убирать с экрана – панель задач з’являється тільки після пересування миші на її місце;

Мелкие значки в главном меню – пункти головного меню мають маленькі значки і займають менше місця;

Отображать часы – на панелі задач установлюється індикатор системного годинника.

Использовать сокращенные меню – у меню виводяться спочатку команди, що уживалися останными.

На малюнку у вікні одразу відображаються вибрані параметри.

За допомогою укладки Дополнительно можна додавати, видаляти, пересувати та перейменовувати пункти головного меню.

Установлення шрифтів

Разом з Windows установлюються всього декілька десятків шрифтів. Додаткові шрифти установлюються у папці Шрифты (Fonts), ярлик якої (мал.31) знаходиться в папці Панель управления. Для установлення шрифту необхідно у меню Файл вибрати команду Установить шрифт. У прихованому переліку Диск діалогового вікна Добавление шрифтов (мал.32) вибирається диск, на якому знаходяться файли додаткових шрифтів. У переліку Папки – папка. Після цього у переліку Список шрифтов з’являються назви шрифтів. Необхідно виділити потрібні шрифти і натиснути ОК. Якщо буде установлено прапорець Копировать шрифты в папку Fonts, то файли шрифтів скопіюються у папку Fonts (C:\Windows\Fonts), яка містить файли шрифтів.

 

 

Мал.32

 

Історія Windows

Перша система Windows з’явилася на світ у 1986 році та являла собою сукупність програм, що розширювали можливості існуючих на той час операційних систем задля більшої зручності у роботі. Через декілька років вийшла друга версія, але особливої популярності вона не отримала. Однак у 1990 році вийшла нова версія – Windows 3.0, яка почала використовуватися на багатьох персональних кому’ютерах. Популярність нової версії Windows обумовлювало декілька причин. Графічний інтерфейс дозволяв працювати з об’єктами вашого комп’ютера не за допомогою команд, а за допомогою наочних та зрозумілих дій зі значками, що позначали ці об’єкти. Можливість одночасної роботи з декількома програмами суттєво підвищила зручність на ефективність роботи. Крім того, зручність та легкість написання програм для Windows сприяли появі значної кількості програм, що працювали під керуванням операційної системи Windows 3.0. Також набагато краще було організовано роботу з різноманітним комп’ютерним обладнанням, що також визначило популярність системи. Зміни у наступних версіях Windows були спрямовані на підвищення надійності системи, а також на підтримку засобів мультімедіа (версія 3.1) та роботу у комп’ютерних мережах (версія 3.11) .

 

Рис. 2.1. Інтерфейс операційної системи Windows 3.11

Паралельно з розробкою Windows компанія Microsoft у 1988 році почала роботу над новою операційною системою, якій було дано назву Windows NT. Однією  з головних вимог до нової системи було істотне підвищення надійності та ефективної підтримки роботи у мережі. При тому інтерфейс мав не відрізнятися від інтерфейсу Windows 3.0. Цікаво, що найбільш розповсюдженою версією Windows NT  виявилась третя версія. У 1992 році з’явилася версія Windows NT 3.0, а у 1994 році – Windows NT 3.5. 

Процес розвитку операційних систем продовжується, та у 1995 році з’явилася система Windows 95, яка являла собою новий етап у історії Windows. Порівняно із Windows 3.1 істотно змінився інтерфейс та зросла швидкість роботи програм у системі. Однією з нових можливостей Windows 95 була можливість автоматичної настройки додаткового обладнання комп’ютера за відсутності конфліктів з обладнанням, що було встановлено раніше. Наступною суттєвою особливістю системи була можливість роботи в мережі Інтернет без використання додаткових програмних засобів.   

Інтерфейс Windows 95 являв собою основу для усіх операційних систем родини Windows, та у 1996 році з’являється допрацьована версія Windows NT 4.0, як мала саме такий інтерфейс, як й Windows 95. Продовженням розвитку Windows 95 була операційна система, що з’явилася у 1998 році. Усе, окрім збереженого інтерфейсу, було суттєво змінено, найбільші зміни торкалися внутрішньої структури системи. Багато уваги було приділено роботі з Інтернет, а також підтримці сучасних протоколів передачі інформації – стандартів, що забезпечують обмін інформацією між різним обладнанням. Окрім того, відмінністю Windows 98 від її попередників була можливість роботи з використанням декількох моніторів одночасно.  

Наступним етапом у розвитку Windows була поява Windows 2000 та Windows Me (Millennium Edition – редакція тисячоліття). Система Windows 2000 була розроблена на основі  Windows NT та наслідувала від неї  високу надійність та захист інформації від стороннього втручання. Операційна система Windows Me являла собою наступницю Windows 98, але отримала багато нових можливостей.

Перш за все, це покращена робота з засобами мультімедіа, можливість записувати не тільки аудіо, а й відеоінформацію, потужні засоби відновлення інформації після збоїв на багато іншого. Поступово різниця між різними системами Windows зникає, та наступна система Windows ХР призначена для заміни як Windows 2000, так й Windows Me. Версія Windows XP є найбільш розповсюдженою та об’єднує в собі переваги операційних систем попереднього покоління, які знані та шановані користувачами, а також надійність на багатофункціональність Windows 2000.    

Операційну систему Microsoft Windows XP  створена на основі технології NT   є безпосередньою наступницею системи Windows 2000. Разом з тим усі найкращі нововведення, що були додані у Windows Me, можна знайти й у Windows XP. Зі збереженням високих показників надійності , безпеки та швидкодії, система стала більш простою для освоєння, у ній з’явилося безліч засобів, призначених для індивідуальних користувачів, що частіше за все працюють вдома.

В цій новій версії особлива увага приділяється роботі з малюнками, аудіо та відео. Версія Microsoft Windows XP Professional призначена, як це зрозуміло з назви, для професіоналів. Ця версія найбільш часто використовується в установах. Але якщо ви вдома виконуєте складні роботи зі створення та редагування зображень, моделювання та конструювання, чи будь-які інші складні роботи, то  версія також задовольнить вас на домашньому комп’ютері. Версія Microsoft Windows XP Server призначена  для встановлення на серверу – потужному комп’ютері, що забезпечує роботу багатьох користувачів в комп’ютерній мережі.

У версії Windows XP суттєво змінився зовнішній вигляд системи. Разом з тим реалізована можливість використовувати також й старий інтерфейс, якщо ви до нього звикли. Особливо варто відмітити роботу програм у режимі  сумісності з попередніми версіями Windows. Ви  маєте можливість працювати з програмою, яку було написано для Windows 95 та яка не працює в Windows 2000. Усі версії Windows XP мають безліч нововведень. Підтримується значно більше різноманітних пристроїв, система  дозволяє легко та зручно обробляти відеофільми, фотографії, зображення та музику. Тепер за допомогою Windows XP будь-хто може налаштувати домашню мережу у складі двох-трьох комп’ютерів, забезпечуючи сумісне використання файлів, папок, принтера, факсу та доступу в Інтернет.

При роботі з Windows XP для запису інформації на компакт-диски чи зовнішні носії вам не потрібно встановлювати додаткові програми. Записувати можна безпосередньо з провідника Windows. До речі, провідник досить суттєво змінився. Окрім підтримки стиснутих папок , особливих папок для зберігання зображень, музики та відео, було додано панель з командами, склад яких змінюється в залежності від команд, яки вами виконуються.

Цікавим компонентом системи є редактор відеофільмів. Тепер ви маєте можливість  виконати професійний нелінійний монтаж власних записів. Значно легше тепер можна працювати зі сканерами та цифровими фотоапаратами. Вам не потрібна ніяка програма, щоб увести фотографію в комп’ютер, трохи перетворити її та роздрукувати на принтері. Універсальний програвач аудіо та відео тепер підтримує більше форматів та дозволяє змінити свій зовнішній вигляд. Також ви маєте можливість самостійно створювати звукові файли у популярному форматі mp3. Цей  універсальний програвач відтворить для вас зміст DVD-дисків, що дозволить насолодитися найвищою якістю зображення та звуку під час перегляду сучасних фільмів. Для розваг в Windows XP додано декілька нових ігор, частина з яких дозволяє вам грати через Інтернет.

Суттєво покращено й систему захисту. Відтепер, при випадковому видаленні важливих системних файлів, вони будуть автоматично відновлені. В наяві є можливість також відновити систему до попереднього стану, після встановлення нових програм та обладнання. Покращена підтримка технології Plug & Play дозволяє приєднати до комп’ютера багато з сучасних побутових пристроїв.

Подальший розвиток  отримали й засоби роботи з Інтернет. Істотно перероблено додаткову систему, покращено систему безпеки. Багаточисельні зміни торкнулися засобів адміністрування та управління роботою користувачів у локальній комп’ютерній мережі.

В системі в наявності також безліч інших новацій, але спочатку рекомендуємо вам ознайомитися з початковими поняттями, що використовуються у Windows XP.

1.2 Файлова система та структура.

Інформація у комп’ютері зберігається в пам’яті чи на різноманітних носіях, таких як жорсткі диски, компакт-диски, зовнішні HDD USB жорсткі диски, накопичувачі, фотобанки, цифрові фотоальбоми та інші. Коли живлення комп’ютери вимикається, то уся та інформація, що зберігалася у пам’яті, зникає, а та, що зберігалася на носіях – ні. Для впевненої роботи за комп’ютером слід знати основні принципи збереження інформації на внутрішніх та зовнішніх носіях.

Уся інформація, що призначена задля довгострокового використання, зберігається в файлах. Файл являє собою послідовність байтів, які об’єднуються за деякою ознакою та ця сукупність має власне ім’я. Система збереження файлів та роботи з ними має назву файлова система. Для зручності файли зберігаються у різних папках, що розташовані на дисках. В комп’ютері може бути декілька дисків. Будь-який жорсткий диск, компакт-диск, цифровий відеодиск чи мережевий диск частіш за все називають саме диском, бо принципи збереження файлів на них ідентичні. Кожному диску ставиться у відповідність одна з літер латиниці від A до Z, але існують деякі стандарти позначення. Наприклад, літерами А та B позначаються гнучкі диски (у теперішній час ці  типи носіїв майже не використовуються, але за традицією перші дві літери латиниці резервуються саме під ці носії), літерою С позначається головний диск вашого комп’ютера, що міститиме систему Windows. Літера D та наступні використовуються для логічних дисків та інших. Після літери, що позначає диск, ставлять символ „:”, щоб показати, що ця літера позначає саме диск (наприклад, С: чи К:). Окрім літери, кожен диск має власне автентичне ім’я, яке теж називають міткою. Частіш за все при посиланні на диск використовують мітку на літеру-позначення диска. Наприклад, підпис Main (С:) означає, що головний диск С вашого комп’ютера має мітку Main.

На кожному диску можна зберігати багато різних файлів, кількість залежить від розміру диска та файлів. Кожен файл може бути розташований чи безпосередньо на диску, чи у деякий папці, яка, в свою чергу, теж може бути розташована на диску чи у іншій папці. .

Той факт, що файли можуть бути розташовані у різних папках, дозволяє нам створити декілька файлів з однаковими назвами, але у різних папках. Структура зберігання інформації на диску, при якій папки можуть бути розташовані в інших, має назву ієрархічної чи деревоподібної. Насправді, така структура схожа на дерево, на котрому кожне листя являє собою файл, а гілка – папку. Листя може зростати як з гілки, так й безпосередньо зі стовбура. Також може бути, що від гілки відходить ще одна гілка, а вже на ній росте листя. Для того, щоб однозначно визначити конкретний файл, потрібно задати його назву та місце розташування, тобто назву диска та вкладених папок, у котрих цей файл міститься. Така структура  визначення положення файла має назву повне ім’я файла чи шлях до файла.

Якщо ми вказуємо шлях до файла, то імена папок відокремлюються одне від одного та від імені диска за допомогою символу оберненої нахиленої риски “\”, наприклад, С:\Мої документы\Мої рисунки\Осінь.bmp. Такий запис означає, що файл з ім’ям Осінь.bmp розташовано у папці Мої рисунки. Ця папка міститься у папці Мої документи, що розташована на диску С:

Зверніть увагу, що в розглянутому прикладі ім’я файла містить у собі символ крапки та неначе складається з двох частин: до крапки та після неї. Та частина імені, яку розташовано після крапки, має назву розширення та використовується задля визначення типа інформації, що зберігається в файлі. Наприклад, розширення .txt позначає текстовий документ, .wav  –  файл, що містить звуки, а розширення .bmp – зображення. В Windows XP багато з розширень файлів не відтворюються на екрані, тому, скоріш за все, на моніторі назва цього файла буде мати вигляд лише Осінь, але Windows буде визначати файл як файл зображення.

Важным понятием в Windows XP является понятие ярлыка. На любой объект Windows можно сослаться из другого места – такая ссылка и называется ярлыком. Например, в какой-то папке расположена часто использующаяся программа. Для быстрого доступа к этой программе из разных мест можно поместить в эти места ярлыки, содержащие адрес реального местонахождения файла, запускающего выполнение программы.

Важливим поняттям в Windows XP є поняття ярлика. На будь-який об’єкт Windows можна зробити посилання з іншого місця – таке посилання має назву ярлик. Наприклад, в деякій папці розташовано програму, яка доволі часто використовується. Для швидкого доступу до неї з різних місць можна розташувати в цих місцях ярлики, що містять адрес реального

місцезнаходження файла, який запускає виконання програми.

Не потрібно копіювати програми та дані в різні папки, достатньо лише розмістити ярлики, що посилаються на потрібний файл, у деяких місцях. Усі такі ярлики будуть вказувати на оригінальний файл. Видалення на пересування ярлика не впливає на розташування оригінального файла, тому використання ярликів може забезпечити додатковий захист.

1.3 Основні принципи роботи з системою Windows XP

Для спілкування з користувачем в Windows XP використовується графічний інтерфейс, який відображує інформацію на екрані у вигляді різноманітних малюнків. Багато з функцій системи пов’язано з невеликими малюнками, що мають назву піктограм.

В Windows XP широке розповсюдження отримало поняття об’єкта. Об’єкти – це файли та папки, а також деякі фізичні пристрої, наприклад, диски та принтери. На екрані монітора усі об’єкти мають вигляд піктограм.

Для того, щоб керувати системою, немає потреби вводити з клавіатури складні та довгі команди. Керування здійснюється за допомогою різних операцій над піктограмами, для чого використовується комп’ютерна миша чи клавіатура. Коли ви відокремлюєте, переміщуєте чи виконуєте інші операції з піктограмами, ви насправді видаєте команди операційній системі, котра виконує деякі операції з об’єктами, що пов’язані з цими піктограмами.

Однак не всі операції, які потрібно, можуть бути зроблено за допомогою піктограм. Інколи легше лише вказати на необхідну дію, обрав її зі списку. При цьому нам також не буде потрібно вводити команди. Система запропонує декілька варіантів роботи, а ви вкажете  саме на той варіант, який потребуєте. Списки дій, що можливо виконати, мають назву меню, а робота з меню навіть більш поширена ніж робота з піктограмами.

Слово windows перекладається з англійської як вікна. Вікно являє собою відокремлену область на екрані, що пов’язана з деякою програмою. Після запуску операційної системи Windows XP увесь екран монітора займає особливий малюнок, що має назву Робочий стіл чи, по-англійські, Desktop. Усі вікна розташовуються на робочому столі та їх можна пересувати, збільшувати в розмірах чи видаляти (закривати). Вікна можуть частково чи повністю перекривати одне одного. Робочий стіл дозволяє запускати програми, налаштовувати систему та виконувати інші дії. Розміри та кількість малюнків та надписів на робочому столі можуть значно відрізнятися в залежності від особливостей налаштування даної копії операційної системи на  вашому комп’ютері.

Однак у будь-якому випадку в нижній частині робочого стола розташовано полосу, що має назву Панель задач (Taskbar). Головне призначення Панелі задач – відображення програм, що запущено, у вигляді кнопок та піктограм, а також більш швидке перемикання між ними. Окрім того за допомогою панелі задач можна запускати деякі додаткові програми. 

Рис. 2.3. Панель задач з кнопками программ

У лівій частині панелі задач знаходиться рамка, у внутрішній частині якої  написане слово Пуск(Start). В системі Windows такі рамки з текстом та малюнками називаються кнопками, тому надалі будемо казати, що на панелі задач розташована кнопка Пуск (Start). Призначення цієї кнопки – запуск програм та налаштування комп’ютера.

Можна навіть сказати, що будь-яка робота в Windows Рис. 2.3. Робочий стіл Windows XP

починається з натискання цієї кнопки. Меню „Пуск” – другий за важливістю (після Панелі керування) засіб керування будь-якою версією Windows. Якщо Панель керування займається внутрішніми ресурсами Windows, то кнопка „Пуск” несе відповідальність за усі встановлені в системі програми. Розглянемо зміст меню Пуск.

Кнопка Інтернет запускає оглядач Internet Explorer – програму, що дозволяє переглядати зміст веб-сторінок. Поряд з  IE існує ще велика кількість програм – оглядачів (Opera, Firefox Mozilla, Safari), які ніяк не поступаються за якістю роботи IE, однак Internet Explorer є програмним  продуктом компанії Microsoft, тому  він присутній в меню. Однак після призначення іншої програми-оглядача „броузером за умовчанням” зміниться також й цей пункт меню.

Рис. 2.5. Зовнішній вигляд меню Пуск. Для елемента Мережеве Оточення надано його контекстне меню.

Електронна пошта призначена для перегляду листів, отриманих за допомогою інтернте-пошти (так званий e–mail)

Далі йде перелік програм, що використовувалися частіше за інші. Створення такого переліку  мало на меті спростити доступ до програм та служб, які частіше за всіх запускалися на даному комп’ютері. Однак насправді цей перелік вельми далекий від того, що бажає бачити в ньому користувач, тому легше лише виносити ярлики до програм, які часто використовуються, на робочий стіл, та таким чином полегшити собі користувацьке життя.

Розглянемо тепер меню Всі програми. До нього ви будете звертатися частіш за інші меню, бо звідси можна здійснювати доступ до усіх встановлених  в Windows програм.

Основна папка – Програми (Programs) – містить в собі безліч програмних груп, тобто  підпапок з ярликами, кожна з яких відповідає визначеній програмі. На початку переліку знаходиться декілька додаткових можливостей для користувача Windows XP. Найбільш важливою серед них є Windows Update – безкоштовне оновлення системи та деяких програм безпосередньо від виробника. Однак при використанні цієї можливості треба бути обережним – у деяких випадках некоректне встановлення системи та подальше оновлення може спричинити блокування роботи системи чи навіть перехід системи до неробочого стану.

Усі базові програми Windows, – тобто ті програми, що встановлюються разом із самою операційною системою, – ви знайдете у папці „Стандартні (Accessories)”. Тут ви побачите простий текстовий редактор Word Pad, графічний редактор Paint, віртуальний калькулятор, режим роботи з командним рядком  та багато чого іншого.

В групі Службові (System Tools) знаходяться програми для обслуговування жорстокого диска комп’ютера – Перевірка диску (Scandisk), Очищення диску (Disk CleanUp), дефрагментація диска (Disk Defragmenter), Майстер обслуговування (Optimization Wizard), меню Інформація про систему (System Information).

Група „Розваги” (Entertainment) об’єднує програми для роботи зі звуком та відео. В Windows XP їх декілька – Універсальний програвач та Програвач компакт-дисків.

Група „Мережа” (Communications) містить в собі програми для з’єднання комп’ютера з іншими ПК за допомогою телефонної лінії, домашньої локальної мережі чи мережі Інтернет.

Група „Ігри” (Games) не потребує додаткових коментарів. Для відпочинку вам пропонується розкласти декілька пасьянсів, перевірити, чи насправді „Сапер” помиляється лише один раз, чи поганяти кулі у „Пінбол”. Також є можливість перевірити ваш рівень інтелекту та виграти в інтернет-шашки чи нарди в суперника з мережі Інтернет.

У папці Автозавантаження (Startup) знаходяться ярлики до тих програм, що завантажуються безпосередньо після старту Windows XP. Наприклад, деякі користувачі додають до цієї папки ярлик від текстового редактора – у цьому випадку він буде розгортати власне вікно одразу ж після включення комп’ютера та завантаження операційної системи.

Також крім вище перелічених груп у меню Пуск знаходяться папки з ярликами до всіх програм, що встановлені на вашому комп’ютері. Тому якщо на робочому столі ви не бачите ярлика для потрібної вам програми – відкривайте меню Програми – він заховався від вас саме там.

Розглянемо ще декілька груп, що знаходяться у меню Програми.

Мої документи, Мої рисунки, Моя музика дозволяють отримати швидкий доступ до змісту однойменних папок в комп’ютері (інакше ви маєте пройти весь шлях C:\Documents and Settings\User\…\Мої документи\Моя музика безпосередньо з клавіатури).

Нещодавні документи містять ярлики на зображення чи документи, які було нещодавно відкрито на цьому комп’ютері.

Мій комп’ютер містить в собі ярлики на усі локальні диски, зовнішні та приєднані до цього комп’ютера прилади. Дійсно, якщо в вас відразу ж 5 дисководів та 21 локальний диск – навіщо переносити на робочий стіл усі ці ярлики? Лишень один клік по піктограмі Мій комп’ютер дозволить вам добратися до будь-якого з них.

Мережеве оточення  відкриває доступ до програм та документів, що знаходяться на всіх комп’ютерах, під’єднаних до локальної мережі. Звичайно, якщо вам це дозволено.

Панель керування – найважливіший елемент меню Пуск. Основні налаштування Windows згруповані в спеціальній папці, яка має назву Панель керування (Control Panel). Для того, щоб відкрити цю папку, слід обрати однойменну команду в головному меню Windows. Панель керування може відображатися в одному з двох різних режимів. Перший режим, що використовується за умовчанням, групує значки різних налаштувань. При цьому зовнішній вигляд панелі керування схожий на Web-сторінку. Під час переходу за посиланнями, ви обираєте групу налаштувань та знаходите потрібну програму

Другий режим, який має назву класичного, відображує усі піктограми  разом, не відокремлюючи окремі групи. У цьому режимі панель керування не  відрізняється  від звичайної папки. Режим відображення панелі у вигляді Web-сторінки є більш зручним, але деякі користувачі вважають за краще користуватися саме класичним режимом. Для того щоб перейти з одного режиму до іншого потрібно використати посилання у лівій частині вікна панелі керування, на панелі задач. 

Рис. 2.6. Панель керування Windows XP (класичний вигляд)

Тепер розглянемо основні групи панелі керування. При цьому зверніть увагу, що у Windows XP за допомогою панелі керування легко можна запускати  різні програми, які раніш запускалися  лише з головного меню Windows, та ще й за домопоги громіздкої та складної послідовності системних команд.

Якщо панель керування відображується у класичному вигляді, оберіть задачу Перейти до категорій (Switch in category view). Розглянемо  деякі з наведених категорій.

Оформлення та теми (Appearance and Themes). В даній групі ви обираєте варіант оформлення робочого столу, що має назву тема. Також можна обрати фоновий малюнок, заставку та змінити розмір зображення на екрані монітора.

Зв’язок та з’єднання з Інтернет (Network and Internet Connections) задля того, щоб відобразити список налаштувань в даній групі. Ця папка створена для налаштування мережевих можливостей Windows XP. Налаштування з’єднання з Інтернет, створення та налаштування домашньої мережі, з’єднання декількох мереж – ось далеко не повний перелік задач, що можуть бути розв’язані за допомогою елементів даної папки.

Звуки, мова та аудіоприлади (Sounds, Speech and Audio Devices) відображає перелік налаштувань в даній групі, які призначені для налаштування звукових можливостей вашого комп’ютера.

Продуктивність та обслуговування (Performance and Maintenance). Налаштування даної групи дозволяють підвищити загальну ефективність роботи комп’ютера. Ви маєте можливість звільнити місце на диску від непотрібних файлів, створити резервну копію важливих даних, підвищити швидкість запуску програм. З даної папки ви можете також запустити програму відновлення системи, яка допоможе вам скасувати небажані зміни в налаштуваннях Windows, що порушують її коректну роботу.

Принтери та інше обладнання (Printers and other devices). В даній папці ви можете налаштовувати параметри більшості обладнань, приєднаних до комп’ютера. До таких відносять мишу, клавіатуру, принтери, модеми, сканери та інше Для налаштування обраного обладнання чи групи пристроїв слід обрати відповідне посилання чи двічі натиснути потрібну піктограму.

Дата, час, мова та регіональні налаштування (Date, Time, Language and regional settings). У цій групі ви можете налаштувати деякі параметри, що пов’язані з особливостями мови та країни, де ви мешкаєте. Наприклад, ви маєте можливість встановити формат чисел та дат, обрати потрібну грошову одиницю. Також ви встановлюєте поточну дату та час. Окрім того, у вас є можливість використовувати декілька мов під час роботи, наприклад, українську, англійську, російську та башкирську. Саме тут ви обираєте додаткові мови, а також встановлюєте засіб перемикання між мовами.

Облікові записи користувачів (User Accounts). Windows XP дозволяє працювати на одному комп’ютері декільком користувачам, кожен з яких буде мати власні налаштування та зовнішній вигляд робочого столу. Можна швидко перемикатися між різними користувачами. В даній групі ви можете додати нового користувача, а також змінити налаштування тих користувачів, що вже існують.

Спеціальні можливості (Accessibility Options). За їх допомогою Windows налаштовується для людей із порушеннями зору, слуху чи рухливості рук. Ви можете обрати великий розмір літер у надписах, високу контрастність зображень, звукові ефекти, а також налаштувати інтерактивну клавіатуру.

Робота з налаштування системи Windows XP за допомогою панелі керування є досить зручною. Усі схожі налаштування зосереджено в одному місці, там же є посилання на пов’язані за сенсом налаштування з різних груп. Вибір потрібних налаштувань зводиться до обрання групи та наступного обрання потрібної задачи.