Заняття № 1 (практичне – 6 год.)
Теми: 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку.Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими.
2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
3. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань та розладів.
4. Порушення відчуття та сприймання.
5. Порушення пам»яті.
Місце проведення: ТОККПНЛ, денний стаціонар, палати клінічних відділів.
Мета 1: Засвоїти форми організації психіатричної допомоги в Україні, структуру і функції психіатричного стаціонару, диспансерного відділення, лікувально-діагностичних та реабілітаційних структур лікарні; правові норми надання психіатричної допомоги та правила техніки безпеки при роботі в умовах психіатричної лікарні; методи обстеження хворих.
2: Вміти вступити в контакт та виявити розлади сприймання на основі опитування, спостереження за особливостями поведінки і висловлювань хворих. Вміти виявляти симптоми, синдроми та прояви психічних захворювань.
3: Знати загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічно хворих.
4: Вміти виявити та диференціювати на синдромальному рівні розлади відчуття та сприймання.
5: Вміти виявити та диференціювати на синдромальному рівні розлади пам’яті та уваги.
Професійна орієнтація студентів: Психічні розлади різного ступеню вираженості спостерігаються як в рамках психіатричної нозології, так і при соматичних захворюваннях, тому лікар любого профілю повинен знати і поєднувати професійні знання з достатньою організаційно-методичною підготовкою і вмінням використовувати в практичній діяльності організаційні форми допомоги психічно хворим, що забезпечить наступність в проведенні лікувальної і профілактичної роботи з хворими на основі організаційних та правових засад.
Розлади відчуття і сприймання є специфічними при психічних і деяких неврологічних і соматичних захворюваннях, тому їх виявлення має високу діагностичну інформативність.
Пам’ять та увага відіграють суттєву пізнавальну функцію в людини, а їх розлади свідчать як про функціональні, так і переважно про органічні ураження головного мозку внаслідок дії інтоксикацій, травм головного мозку та судинних захворюваннях, тому своєчасне виявлення патології пам’яті і уваги мають важливе диференціально-діагностичне значення.
Методика виконання практичної роботи (09.00-12.00).
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:
Збір анамнезу у хворих:
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,
проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);
3. Коректне опитування, збір анамнезу
4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.
Фізикальні методи обстеження:
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);
3. Пояснити необхідність обстеження, його мету
4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.
5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).
6. Проведення обстеження.
7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.
Повідомлення результатів обстеження
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови
3. Пояснити, яке обстеження Ви будете інтерпретувати, про що воно може свідчити
4. Повідомити результат обстеження, в доступній формі пояснити його
5. У разі наявності патологічних змін заспокоїти пацієнта, повідомити про подальші дії
6. Запевнити у позитивних змінах та сприятливому прогнозу при виконанні всіх лікарських рекомендацій.
Тема: 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку.Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими
1-й етап. Мета: Вивчити структуру Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, психоневрологічного і наркологічного диспансерів. Для цього слід зробити обхід клінічної бази кафедри психіатрії.
2-й етап. Мета. Оволодіти основами техніки безпеки при роботі з психічно хворими. Для цього слід ознайомитись із лікарняними режимами, особливостями догляду за хворими і їх поведінки, документацією відділень.
3-й етап. Мета. Уміти вступити в контакт з психічно хворим і зібрати анамнез, дотримуючись вимог техніки безпеки. Для цього слід познайомитись з особливостями схеми історії хвороби (див. методрозробку до заняття).
Теми: 2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
Студенти мікрогрупами із 2-3 чоловік працюють під постійним контролем викладача із хворими у відділенні ( хворі з інтелектуальним зниженням, хворі з порушеннями сприймання, хворі з порушеннями пам’яті, або хворі з неврозами чи виздоровлюючі хворі після перенесеного психозу).
1-й етап. Мета. Навчитися вступати у вербальний контакт з пацієнтом, хворим на психічний розлад. Зібрати анамнестичні дані і визначити порушення на симптоматичному рівні. Для цього слід, користуючись схемою історії хвороби, зібрати загальні дані про хворого, скарги, а також анамнез життя і хвороби. На основі одержаних даних зробити висновки про психічні порушення.
2-й етап. Мета. Встановити психічний розлад. Для цього слід використати медичну документацію, інформацію осіб, що знають хворого, об’єктивний анамнез життя, хвороби, оцінити результати додаткових методів обстеження, освоїти по підручниках, лекціях відповідні нозологічні одиниці, для яких характерний виявлений у хворого ведучий психопатологічний синдром. Необхідно проаналізувати попередні результати обстеження, психологічні тестування.
3-й етап. Мета. Знати основні принципи психофармакотерапії, вміти виписувати рецепти на основні психотропні засоби. Для цього слід розпитати хворого про медикаментозні призначення, вивчити призначення даного пацієнта з історії хвороби, та виписати рецепти для даного пацієнта..
Схема карти стаціонарного хворого.
1. Загальні дані про хворого: прізвище, ім’я, по батькові, вік, сімейний стан, освіта, професія, стаж, дата поступлення. Супровідні документи. Прибув сам чи в супроводі когось. Діагноз при направленні.
2. Скарги хворого. Мотиви направлення в психлікарню.
3. Анамнез.
А) Суб’єктивний анамнез (із слів хворого).
Анамнез життя. Родився в строк чи ні. В якій сім’ї, яким по рахунку. Спадковість по лінії батька і матері. Чи були випадки наркоманії (алкоголізму), самовбивств, злочинності, психічних захворювань, захворювань сифілісом, туберкульозом, злоякісними пухлинами, порушенням обміну речовин і ін.
Шкідливості в період зачаття, вагітності, родів, якщо хворий чи рідні можуть про це повідомити.
Раннє дитинство: коли почав ходити, говорити, чи не відставав в розвитку від ровесників, які переніс хвороби, травми голови і загальні травми, характер поведінки, схильності, уподобання. Матеріальні умови і навколишнє середовище в дитинстві.
Шкільний період: в якому віці пішов у школу, успішність. Чи переходив (ла) з класу в клас, любимі предмети, відносини в колективі, був товариським чи любив бути на самоті, захоплення (філателія, туризм, спорт і т.д.). Чи був образливий, легко прощав образи, чи був послушним, дисциплінованим, чи пустотливим.
Пубертатний період: його особливості, захоплення і ін. Перші менструації і полюції, онанізм і т.д. Перенесені хвороби, травми в шкільному періоді, Чи змінився характер. Чи вчився дальше.
Зрілий вік: початок трудової діяльності, вибір професії, умови праці, відношення до колективу, чи часто міняв місце роботи, що змушувало до цього, чи легко справлявся з роботою.
Матеріально-побутові і житлові умови. Чи служив в армії. Стягнення, заохочення, нагороди. Статеве життя. Сімейні відносини. Особливості характеру (тип нервової системи за І.П.Павловим). Перенесені хвороби. Туберкульоз, вензахворювання. Вживання алкоголю, наркотиків, куріння.
Анамнез хвороби.
Перші ознаки хвороби, коли і чим проявлялись. Зміни відношення до особистості хворого і хворого до навколишніх. Симптоми вираженого психозу. Мотиви звернення до лікаря. Де, коли, чим (якщо знає) лікувався до поступлення в цей психіатричний стаціонар.
Б) Об’єктивний анамнез (із слів близьких чи осіб, що знають хворого). В об’єктивному анамнезі описуються такі ж дані, як і в суб’єктивному.
4. Теперішній стан.
А)Соматичний стан: будова тіла, живлення, шкірні покриви, слизові. Периферичні лімфовузли. Опорно-руховий апарат.
Внутрішні органи: серцево-судинна система, органи дихання, шлунково-кишковий тракт, сечостатева система, ендокринні залози.
Б) Неврологічний стан: рівномірність очних щілин. Зіниці, їх величина, форма, реакція на світло, акомодація, конвергенція, рухомість очних яблук. Симетричність лиця, міміка. Мова. Рефлекси: шкірні, сухожильні, із слизових, патологічні. Вегетатика: дермографізм, пітливість і т.д.
В) Психічний стан. Зовнішній вигляд хворого. Стан свідомості, алло- і аутопсихічна орієнтація. Доступність контакту. Наявність порушень сприйняття, психосенсорні розлади, ілюзії, галюцинації, їх особливості. Пам’ять, порушення. Чи знає про минулі, сучасні події, чи запам’’товує прочитане .
Інтелект, його розвиток. Порушення інтелекту. Мислення, його порушення. Нав’язливі і маячні ідеї. Умовиводи, логічність мислення. Критичне ставлення до свого захворювання.
Емоційна сфера: настрій, посилення емоцій, пристрасть, послаблення емоцій, байдужість, емоційна тупість і ін.
Воля: спонукання, прагнення до діяльності, активність , підкорюваність, навіюваність, пасивність і ін.
Психомоторика: міміка, жести, адекватність поведінки, мова усна, писемна.
Увага: здатність зосередитись, цілеспрямованість уваги.
5.Попередній діагноз, синдром (обгрунтування).
6.Лабораторні дослідження крові, сечі, спинномозкової рідини, рентгеноскопія, графія і т.д.
7.Диференціальний діагноз.
8.Кінцевий діагноз (обгрунтування). Форма захворювання. Ускладнення і супутні захворювання.
1. Лікування, режим, дієта (коротко взагалі при цьому захворюванні і детально для даного хворого).
2. Щоденник. Динаміка стану. Щоденні висловлювання хворого. Спостереження за поведінкою хворого і його соматикою.
3. Прогноз.
4. Епікриз.
3. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань та розладів
1-й етап. Мета. Встановити факт наявності психічних розладів у обстежуваного хворого. Для цього належить: встановити мотиви направлення до психіатра; ознайомитись з скаргами хворого; встановити наявність симптомів і синдромів психічних розладів; зібрати суб’єктивний анамнез; обстежити соматичний, неврологічний і психічний статуси.
2-й етап. Мета. Прийняти рішення про тактику лікування. Для цього потрібно: визначити показання та організувати нагляд і лікування в амбулаторних умовах диспансерної психіатричної дільниці, визначити показання до планової госпіталізації при неефективності лікування в амбулаторних умовах та погіршенні клінічної картини захворювання або, при необхідності проведення різних видів стаціонарної експертизи;
– визначити показання до невідкладної госпіталізації;
– забезпечити наступність терапії (підтримуючої) виписаних хворих з стаціонару на диспансерний нагляд.
3-й етап. Мета. Намітити заходи з профілактики та реабілітації. Для цього необхідно передбачити заходи з профілактики рецидивів та ускладнень хвороби, дати рекомендації з питань трудової та соціальної реабілітації
Тема: 4. Порушення відчуття та сприймання
1-й етап. Мета. Виявити суб’єктивні ознаки порушення сприймання. Для цього слід: а) виявити скарги хворого, б) зібрати суб’єктивний анамнез.
2-й етап. Мета. Виявити об’єктивні ознаки порушення сприймання. Для цього слід: а) зібрати об’єктивний анамнез (при відсутності такої можливості, проаналізувати дані історії хвороби), б) проаналізувати дані спостереження за хворими, в тому числі дані проб Ліппмана, Рейхардта і Ашафенбурга, в) проаналізувати дані спостереження за хворим під час обстеження, із історії хвороби і журналу спостережень за хворими.
3-й етап. Мета. Вміти оцінити одержані дані і сформулювати синдроми порушення сприймання.
Тема 5: Порушення пам»яті.
1-й етап. Мета. Встановити наявність розладів пам’яті і уваги у обстежуваних хворих. Для цього потрібно виявити симптоми розладів пам’яті і уваги шляхом опитування і за допомогою “Атласа для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека» і набору таблиць Шульте.
2-й етап. Мета. Встановити тип мнестичних розладів і віддиференціювати від схожих станів. Для цього слід провести диференціацію між антероградною, ретроградною, антероретроградною і ретардованою амнезіями; псевдоремінісценціями і конфабуляціями; фіксаційною амнезією і порушенням уваги.
Програма самостійної підготовки студентів
Тема: 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку.Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими
|
№пп |
Навчальні завдання |
Конкретизація завдань |
|
1 |
Основні принципи психіатрії |
A) матеріалістичне розуміння суті психічної діяльності, б)профілактичний напрям, в) наступність психіатричної допомоги, г) безплатність та загальнодоступність, д) основи законодавства про психіатричну допомогу. |
|
2 |
Організація психіатричної допомоги |
А)позастаціонарна допомога, структура і функції психоневрологічного диспансеру, б)стаціонарна допомога, структура і функції психіатричної лікарні, в) заклaди трудової реадаптації та реабілітації, |
|
3 |
Правові засади по наданню психіатричної допомоги |
А)покази до невідклданої і примусової госпіталізації в психіатричну лікарню. |
|
4 |
Техніка безпеки в психіатрії |
А) внутрішньолікарняні режими “А”,”Б”, “В”, “Г”, б) особливості ведення документації, в) особливості роботи з хворими під час практичного заняття, г) допомога при психомоторному збудженні. |
|
|
|
|
Теми: 2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
3. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань та розладів.
|
№пп |
Навчальні завдання |
Конкретизація завдань |
|
1 |
Повторити симптоми патопсихологічних порушень |
А) порушення сприймання, пам’яті, мислення, інтелекту, емоцій, ефекторно-вольової сфери, свідомості |
|
2 |
Вивчити схему історії хвороби |
А) загальні дані про хворого, б) скарги хворого, в) суб’єктивний і об’єктивний анамнез життя і хвороби, г) об’єктивний стан (соматичний, неврологічний, психічний), д) попередній діагноз, ж) додаткові методи обстеження, з) диференціальний діагноз і кінцевий діагноз, к) лікування, л) щоденник, м) епікриз. |
|
3 |
Методика обстеження психічно хворого |
А) поняття про основні психічні процеси, стани і властивості, б) суб’єктивний і об’єктивний анамнез, в) параклінічні методи обстеження в психіатрії. |
Тема: 4. Порушення відчуття та сприймання
|
№ |
Навчальні завдання |
Конкретизація завдань |
|
1 |
Симптоматика кількісних порушень сприйманя |
А)гіперестезія, б)гіпестезія, в)анестезія |
|
2 |
Симптоматика якісних порушень сприйманя |
А)психосенсорні розлади, метаморфопсія (мікропсія, макропсія), сенестопатії, дереалізація, деперсоналізація, порушення схеми тіла, б)ілюзії (фізичні, фізіологічні, психічні – афективні та парейдолії), в)галюцинації (прості, складні, справжні і псевдогалюцинації, класифікація по аналізаторах, по відношенню до хворого, гіпногогічні і гіпнопомпічні). |
|
3 |
Основні синдроми порушення сприймання |
А)галюциноз, б)синдром психічного автоматизму Кандінського-Клерамбо. |
|
4 |
Клінічне значення галюцинацій |
А)при яких психічних порушеннях виникають галюцинації? б)для яких захворювань характерні кольорові галюцинації? в) тактика лікаря при виявленні у хворого імперативних галюцинацій. |
Тема 5: Порушення пам»яті.
|
№ |
Навчальні завдання |
Конкретизація завдань |
|
1 |
Вивчити симптоматику кількісних розладів пам’яті |
А)гіпермнезії, б)гіпомнезії,в)амнезії (загальна, епізодична, прогресуюча, ретроградна, антероградна, антероретроградна, ретардована, вибіркова). |
|
2 |
Вивчити семіотику парамнезій |
А)конфабуляції, б)псевдоремінісценції, в)криптомнезії, г)дисмнезії. |
|
3 |
Вивчити структуру Корсаківського амнестичного синдрому |
А)фіксаційна амнезія, б)ретро- і антероградна амнезія, в)конфабуляції і псевдоремінісценції. |
|
4 |
Вивчити розлади уваги |
А)виснажуваність уваги, б) відвертання уваги, в) прикованість уваги.
|
Семінарське обговорення теоретичних питань (12.30-14.00).
· матеріалістичне розуміння суті психічної діяльності і психічних хвороб;
· профілактичний напрям;
· наступність психіатричної допомоги;
· безплатність та загальнодоступність.
· симптоматика кількісних порушень сприймання (гіперестезія, гіпестезія, анестезія)
· симптоматика якісних порушень сприймання (психосенсорні розлади, ілюзії, галюцинації)
· основні синдроми порушення сприймання (галюциноз, синдром психічного автоматизму Кандінського-Клерамбо)
· клінічне значення галюцинацій (при яких психічних порушеннях виникають галюцинації, коли зустрічаються кольорові галюцинації, тактика лікаря при виявленні імперативних галюцинацій).
· Основні функції психоневрологічного диспансеру, структурних підрозділів;
· Функції дільничного лікаря-психіатра по динамічному обліку і лікуванню хворих, веденню медичної документації;
· Принципи підтримуючої терапії та зв’язки з іншими підрозділами психіатричної служби;
· Основи соціальної та трудової реадаптації і реабілітації хворих, питання профілактики.
· симптоматика кількісних порушень пам’яті (гіпермнезія, гіпомнезія, її види)
· симптоматика парамнезій (конфабуляції, псевдоремінісценції, криптомнезії)
· структура Корсаківського амнестичного синдрому (фіксаційна амнезія, конфабуляції, псевдоремінісценції, ретро- і антероградна амнезія, зниження психічної активності)
Техніка безпеки в психіатрії:
А) особливості роботи з хворими під час практичного заняття;
Б) внутрішньолікарняні режими;
В) особливості ведення документації;
Г) попередження суїцидів;
Д) допомога при психомоторному збудженні
Організація психіатричної допомоги:
А) позастаціонарна допомога, структура і функції психоневрологічного диспансеру;
Б) стаціонарна допомога, структура і функції психіатричної лікарні;
В) заклади трудової реадаптації та реабілітації;
Г) покази до невідкладної госпіталізації в психіатричну лікарню.
Методика обстеження психічно хворого:
А) поняття ро суб’єктивний і об’єктивний анамнези;
Б) поняття про обстеження психічного і сомато-неврологічного статусу;
В) параклінічні методи обстеження в психіатрії.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. Хворий скаржиться на неприємні запахи («як з домовини»), немотивовані страхи, постійно чує в голові ім’я «Ваня», що промовляє жіночий голос. Непокоїть відчуття, що за ним слідкують, у чомусь підозрюють.
Назвіть симптоми, синдром.{“Тактика лікаря по відношенню до хворого в умовах амбулаторного прийому.
2. Хворий, доступний формальному контакту. Напружений, тривожний. Заявляє, що чує «внутрішній голос, котрий віддає накази та спрямовує його дії». Останнім часом голос звелів взяти дротину та повіситись.
Назвіть симптоми. Лікувальна тактика лікаря.
3. Хвора С, 60 років, пенсіонерка. 5 років тому якось .посварилась з сусідкою, рознервувалась, плакала і у ночі погано спала. Вранці почула за стіною «голоси» сусідки та її родичів, котрі загрожували вбити її та її дітей. З’явився страх, не могла бути вдома насамоті, боялась виходити в спільну кухню. З тих самих пір на протязі 5 років майже постійно вчуває ті ж самі «голоси», котрі загрожували її образливими словами. Іноді чула голос свого сина, котрий заспокоював хвору, радив їй лікуватись. «Голоси» йдуть із-за стіни, із-за вікна, і сприймаються як звичайна людська мова. У цій мові часто повторюються одні і ті ж фрази, з однаковою модуляцією голоса. При посиленні «голосів» у тиші, особливо вночі, хвора стає тривожною, підбігає до вікна, .затверджує, що зараз вбивають її дітей, а вона нічим не може їм допомогти. Запитує, за що сусідка хоче її вбити.
Як ви оцінюєте описаний психологічний синдром?
4.Хвора Г., 32 років. Психічно хворіє з 18 років. Має психічно хвору матір, яка часто подовгу лікується у психіатричній лікарні. Якось, виконуючи роботу по дому, стала чути «голоси», котрі спочатку коментували усі її дії, часом хвалили. Інколи осуджували, а потім стали наказувати: «Візьми віник, підмети підлогу».
Хвора тільки що підмела її, тому здивувалась, навіщо їй це робити, але взяла віник і знову стала мести. Далі «голос» наказував: «Візьми цеберку з водою, пересунь на друге місце», і вона слухняно це робила. Нарешті «голос» наказав: «Візьми сокиру, піди до сплячого батька і відрубай йому голову». Хвора узяла сокиру, але в нерішучості зупинилась, подумавши при цьому: «Якщо я вб’ю батька, то нікому буде носити передачі матері в лікарню».; Опанована жалюгіддям, хвора прибігла до приймальні психіатричної лікарні, неподалік від котрої вона жила і де сама неодноразово лікувалася, і розповіла про свій стан черговому лікарю, що послужило підставою для невідкладної госпіталізації.
Про який психопатологічний синдром йдеться в описаному випадку; дайте оцінку його соціального значення.
Зразки запитань
1. Що таке ілюзії? Наведіть приклади.
2. Назвіть форми випадіння пам’яті. Для яких захворювань ці розлади характерні?
3. Що таке афективна ілюзія ? Приклади.
4.Які закономірності забування інформації ? Хто вперше описав це явище?
5. Дайте характеристику феномену Маньяна. Коли він зустрічається?
Зразки тестових завдань
1. Визначте вид галюцінації, при якій уявний образ „сприймається” одним аналізатором. Хворий чує розмову („голоси”), але не бачить того, хто розмовляє:
А. Галюцинація екстракампінна
В. Галюцинація елементарна.
С. Псевдогалюцинація.
Д. Функціональна галюцинація.
Е. Складна галюцинація.
2. Визначте вид розладу сприймання, при якому хворий одночасно з чиканням годинника чує: пияк… пияк… пияк…
А. Ілюзія.
В. Коментуюча галюцинація.
С. Акустична гіперстезія.
Д Функціональна галюцинація.
Е. Психогенна галюцинація.
3. Хворий після перенесення ЧМТ втратив пам’ять на події, що передували травмі та післятравматичний період. Дане порушення класифікується як:
А. Ретроградна амнезія.
В. Антероградна амнезія.
С. С-м Верніке-Корсакова.
Д. Транзиторний анамнестичний синдром.
Е. Антероретроградна амнезія
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
Тема: 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку.Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими
Знати |
Вміти |
|
1. Організацію, структуру та функції підрозділів стаціонарної та амбулаторної психіатричної допомоги 2. Законодавчі і директивні документи та їх джерела 3. Інструктивно-методичні документи з техніки безпеки 4. Методи психіатричного, соматичного, неврологічного та параклінічного дослідження хворих. |
1) Оформити супроводжуючі документи хворим (направлення на консультацію, в стаціонар, інше). 2) Організувати транспортування збудженого хворого. 3) Організувати первинний огляд хворих. 4) Дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з психічно хворими. 5) Призначити внутрішньолікарняний режим (А, Б, В, Г, Д). 6) Попереджувати суїцидальні дії хворих.. 7) Користуватись деонтологічними принципами при обслуговуванні хворих. 8) Одержати достатні,.для попередньої оцінки анамнестичні відомості із супроводжуючої хворого медичної та іншої документації, супроводжуючих та самого хворого.
9) Оцінити психічний стан при опитуванні та спостереженні за особливостями поведінки, вигляду, висловлюваннями хворого. 10) Виявити особливості соматичного та неврологічного станів. 11) Визначити необхідність в спеціальних методах дослідження (лабораторних, інструментальних) та організувати їх виконання
|
Тема: 2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів
|
№ |
Знати |
Вміти |
|
1
|
Клінічну картину психічних захворювань, їх етіологію, патогенез, диференціальну діагностику, лікування. Методи клініко-психопатологічного дослідження хворих. Методи соматоневрологічного дослідження хворих. Основи фармакології і інші біологічні методи терапії хворих. Питання прогнозу захворювання, тимчасової непрацездатності та оформлення документів на ЛКК. МСЕК. Питання військової та судово-психіатричної експертизи хворих. Диспансеризація та реабілітація хворих.. |
1.Одержати та оцінити анамнестичні відомості про хворого. 2. Виявити психопатологічні розлади. 3. Виявити особливості соматоневрологічного станів хворого. 4. Визначити необхідність в спеціальних методах дослідження (лабораторних, рентгенологічних, функціональних) хворого. 5. Організувати виконання доповнюючих досліджень і дати їм правильну інтерпретацію. 6. Встановити попередній діагноз на синдромальному та нозологічному рівнях. 7. Провести диференціальний діагноз. 8. Визначити показання та, при необхідності провести невідкладну допомогу. 9. Обгрунтувати тактику та призначити індивідуальне лікування. 10. Організувати нагляд і лікування хворого в умовах стаціонару. 11. Розробити індивідуальні програми реабілітації хворого і проводити її на фоні комплексної медикаментозної терапії. 12.Виявити ознаки тимчасової, часткової та повної втрати працездатності чи професійнї обмеження хворого, . 13. Передбачити заходи з профілактики рецидивів та ускладнень хвороби. 14. Забезпечити наступність терапії хворого в стаціонарі та диспансерного нагляду. |
|
2
|
||
|
3
|
||
|
4
|
||
|
5
|
||
|
6
|
||
|
7 |
Тема: 3. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань та розладів.
|
№ |
Знати |
Вміти |
|
1 |
Основні функції психоневрологічного диспансеру, структурних підрозділів. |
1. Самостійно збирати суб’єктивний і об’єктивний анамнези. 2. Самостійно виявляти особливості соматоневрологічного та психічного станів. 3. Виставити синдромальний та нозологічний діагноз. 4. Вміти оформити амбулаторну документацію (талон первинного діагнозу, амбулаторну карту, консультативне заключення). 5. Визначити показання та призначити амбулаторне лікування. Виписати рецепти. 6. Визначити показання до стаціонарного лікування. 7. Забезпечити наступність терапії. 8. Передбачити рецидиви захворювання. 9.Виявити ознаки тимчасової, часткової та повної втрати працездатності, визначити професійні обмеження – провести первинну соціально-трудову експертизу в ЛКК. 10. Розробити індивідуальні програми соціально-трудової реадаптації та реабілітації хворих. 11. Проводити заходи з профілактики психічних захворювань. |
|
2 |
Функції дільничного лікаря-психіатра по динамічному обліку і лікуванню хворих, веденню медичної документації |
|
|
3 |
Принципи підтримуючої терапії та зв’язки з іншими підрозділами психіатричної служби. |
|
|
4 |
Основи соціальної та трудової реадаптації і реабілітації хворих, питання профілактики. |
|
|
|
|
Тема: 4. Порушення відчуття та сприймання
Знати |
Вміти |
|
1 Визначення понять в латинській термінології 2 Класифікацію кількісних та якісних розладів сприймання 3 Методи клінічного та експериментального дослідження хворих 4 Основні синдроми розладів сприймання, критерії розмежування клінічних форм, діагностичне і прогностичне значення. 5 Показання до невідкладної госпіталізації та допомоги (збудження, наявність імперативних галюцинацій). |
1.Вступити в контакт з хворим з патологією сприймання. 2. Оцінити амнестичні відомості з супроводжуючої документації, історії хвороби, журналу спостереження. 3. Припустити наявність розладів сприймання на основі спостереження за поведінкою, зовнішнім виглядом, висловлюваннями хворих. 4. Виявити особливості розладів сприймання шляхом опитування та експериментально-психологічними дослідженнями проби (Ліппмана, Рейхардта, Ашафенбурга). 5. Диференціювати ілюзії, галюцинації, психосенсорні розлади. 6.Класифікувати виявлені розлади психіатричною термінологією на синдромальному рівні. 7. Визначити показання до невідкладної госпіталізації та надання допомоги. |
Тема 5: Порушення пам»яті.
|
Знати |
Вміти |
|
· Визначення понять патології пам’яті · Класифікацію розладів пам’яті, діагностичне значення · Структуру Корсаківського амнестичного синдрому · Класифікацію розладів уваги, діагностичне значення. · Диференціально-діагностичне значення розладів пам’яті, уваги. · Методи клініко-психопатологічного та експериментального дослідження пам’яті і уваги у хворих з аналогічною патологією. |
· Вступити в контакт з хворими. · Одержати амнестичну інформацію і дати їй адекватну оцінку · Виявити розлади пам’яті та уваги клінічним та експериментальним дослідженням · Класифікувати та диференціювати отримані дані на синдромальному рівні. · Користуватись патопсихологічними поняттями в латинській термінології. · Визначити показання до госпіталізації. |
Cамостійна робота студентів (14.15-15.00)
Відповіді на ситуаційні задачі:
1. Галюцинаторний синдром.
2. Імперативні галюцинації
3. Істинні слухові галюцинації
4. Імперативні (наказові галюцинації)
Джерела інформації :
Основні:
1. Психіатрія./ За заг.ред. Н.П.Татаренко. –К.: Вища школа. 1971.- 322.
2. Кирпиченко А.А. Психиатрия. – Минск.: Медгиз, 1989. – 390 с.
3. Жариков Н.М., соавт., Психиатрия. –М.: Медицина, 1989.- 496 с.
4. Сонник Т.Г., співавт., Короткий тлумачний словник психіатричних термінів.- Полтава – Чернівці, 1993. – 72 с.
5. Клінічна психіатрія. /За ред. В.П.Блохіної. – Дніпропетровськ. 1983, – 192с.
Додаткові:
6.Клиническая психиатрия. /Под ред. Н.Е.Бачерикова , – К.: Здоров’я, 1989 – 512 с.
7.Схема історії хвороби.
8.Лекція.
• Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB-сторінці кафедри
Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку
Додаткові:
1. Блейхер В.М. Расстройства мышления. –К.: Здоров’я, 1983,- 192с.
2. Букашов Т.С. Клинико-психопатологическое исследование и описание психического статуса (мет.рек.) –Алма-Ата; 1983.- 20с.
3. Курация больных и написание учебной истории болезни. (мед.указ. студентам) ./ Под ред. А.В.Епишина,- Тернополь.: 1986.- 22с.
Методичну вказівку склала доц. Венгер О.П.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
_29_ _______05_____2013 р., протокол № 9
