ДВНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ»

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ        ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою

 

Спеціальність: 6.120101 – “Сестринська справа”

 

 

 

 

 

 

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Надзвичайно важливою ланкою в системі охорони здоров’я України є фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи) у сільській місцевості, здоровпункти та медпункти на підприємствах, у навчальних закладах, Збройних силах тощо, де завідувачем є фельдшер, який за родом діяльності повинен бути організатором усієї лікувально-профілактичної, санітарно-гігієнічної, протиепідемічної та іншої діяльності.

Реформа економіки та соціальної сфери в нашій країні зумовлює зміни в системі охорони здоров’я, переносяться акценти в системі медичного забезпечення населення із стаціонарної медичної допомоги на її амбулаторно-поліклінічну ланку, створюється належна система первинної медико-санітарної допомоги, впроваджується медичне страхування.

Соціальна медицина та організація охорони здоров’я — наука, що вивчає соціальні закономірності здоров’я людей та обґрунтовує шляхи його поліпшення через раціональну організацію охорони здоров’я.

Соціальна медицина та організація охорони здоров’я вивчає стан і динаміку здоров’я населення, окремих його суспільних, професійних і вікових груп, чинники, які спричиняють зміни та патологію у стані здоров’я суспільства. Вона розробляє заходи для оздоровлення суспільства, раціональні форми організації медичної допомоги.

Оздоровлення суспільства передбачає: формування гармонійно розвинутого молодого покоління, продовження активного життя та діяльність людей похилого віку.

Теоретичні та практичні заняття  слід орієнтувати на розвиток творчого і професійного мислення при вирішенні проблемних завдань.

Основне завдання програми — засвоєння студентами теоретичних знань, ураховуючи найактуальніші дані, та практичних умінь.

Викладач повинен широко застосовувати активні форми навчання, у тому числі проблемне навчання, ділові ігри, тестовий контроль, забезпечити оптимальну міжпредметну інтеграцію навчання.

Навчальну програму з дисципліни “Соціальна медицина та організація охорони здоров’я” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Навчальним планом на вивчення дисципліни передбачено 54 год, у тому числі: 14 год — лекції, 16 год — практичні заняття, 24 год — самостійна робота. У тематичному плані зазначені основні теми дисципліни з розподілом часу на їх вивчення.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях навчального закладу та в відповідних лікувально-профілактичних установах. Викладач повинен забезпечити кожне практичне заняття необхідним дидактичним матеріалом — комплектом вправ, професійних задач, проблемних ситуацій, а також планувально-звітною документацією ЛПЗ, методичною літературою, інструкціями.

 

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾   теоретичні основи організації охорони здоров’я в Україні;

¾   проблеми та етапи реформування існуючої системи охорони здоров’я в Україні;

¾   чинне законодавство України про охорону здоров’я та нормативні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров’я;

¾   кваліфікаційні вимоги, права та обов’язки фельдшера. Посади, які має право посідати фельдшер;

¾   основи страхової медицини та медичного страхування;

¾   основну обліково-звітну документацію лікувально-профілактичних закладів, правила її оформлення;

¾   організацію статистичного обліку, методику розрахунку та аналізу статистичних показників;

¾   показники здоров’я населення та залежність цих показників від впливу чинників навколишнього середовища;

¾   демографічну ситуацію в Україні, регіоні;

¾   методику аналізу ефективності амбулаторно-поліклінічної допомоги;

¾   основи здорового способу життя, форми і методику медико-гігієнічного навчання та виховання населення.

 

Студенти повинні вміти:

¾   вести медичну обліково-звітну документацію на своїй ділянці роботи;

¾   складати план роботи, звіт;

¾   володіти методикою обчислення, аналізу, графічного зображення показників діяльності лікувально-профілактичних закладів;

¾   організовувати і проводити роботу з пропаганди здорового способу життя, планування сім’ї;

¾   розробляти пропозиції щодо охорони здоров’я населення і оздоровлення навколишнього середовища;

¾   використовувати нормативно-довідкову літературу в процесі виконання своїх фахових обов’язків.

 

Студенти мають бути поінформовані про:

¾   історію створення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), її структуру, завдання та програми;

¾   діяльність організації Міжнародного Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Червоного Хреста України;

методику розрахунку вартості медичної послуги пацієнтові.

 

 

ОПИС навчального плану З ДИСЦИПЛІНИ

«СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

 

 

 

 

ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

 

Тема 1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я як наука. Її основні методи та завдання

 

Лекція

Соціальна медицина та організація охорони здоров’я як наука та предмет викладання. Її основні методи та завдання. Розділи предмета. Історія розвитку соціальної медицини, зокрема в Украї­ні. Видатні діячі соціальної медицини та організація охорони здоров’я в Україні.

Чинне законодавство України про охорону здоров’я та нормативні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров’я.

Охорона здоров’я як система та її головна мета. Основні типи функціонування систем охорони здоров’я в світі. Система охорони здоров’я та принципи охорони здоров’я в Україні. Забезпечення прав громадян на охорону здоров’я. Реформування системи охорони здоров’я на сучасному етапі, чинники, які зумовлюють потребу в реформуванні. Трансформація державної системи (бюджетної) охорони здоров’я в систему медичного страхування.

Роль молодших медичних працівників у збереженні та зміц­ненні здоров’я населення. Посада, фахові завдання та обов’язки фельдшера.

Зміни в підготовці молодшого медичного персоналу. Впровадження ступеневої медичної освіти, типи навчальних закладів.

Значення предмета “Соціальна медицина та організація охорони здоров’я” в системі підготовки молодшого медичного персоналу.

 

Тема 2. Основи медичної статистики

 

Лекція

Визначення поняття “медична статистика”. Організація проведення статистичного дослідження. Мета, план та зміст етапів дослідження. Об’єкт та одиниця спостереження. Завдання статистичного дослідження. Види статистичних досліджень за ступенем охоплення та часом. Способи збирання інформації. Види облікових документів, які використовуються в статистичних дослідженнях. Розробка та зведення даних. Групування ознак, їхні види. Поняття про статистичну сукупність. Види статистичних таблиць, правила їхньої побудови.

Відносні величини: інтенсивний показник, екстенсивний показник, показники співвідношення та наочності. Визначення, обчислення, види графічних зображень. Застосування їх у діяльності фельдшера.

Середні величини. Види середніх величин. Варіаційні ряди, методика їхньої побудови. Середня арифметична величина. Методика обчислення середніх арифметичних величин. Оцінка вірогідності результатів досліджень. Галузі практичного застосування середніх величин.

Динамічні ряди та їх використання.

Метод стандартизації, її види та практична цінність. Кореляція. Використання обчислювальної техніки в охороні здоров’я для статистичних досліджень. Роль молодшого медичного персоналу в проведенні статистичних досліджень.

 

ПрактичнЕ заняття

Складання плану та програми статистичного дослідження показників діяльності лікувально-профілактичного закладу.

Обчислення, аналіз різних відносних величин, їхнє графічне зображення. Обчислення середніх величин, показників динамічного ряду. Ознайомлення з автоматизованим робочим місцем медичних працівників статистичного відділу лікувально-профілактичного закладу.

 

Практичні навички:

¾   вміти аналізувати облікові документи діяльності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ);

¾   складати план та програму статистичного дослідження;

¾   володіти методикою обчислення відносних, середніх величин, показників динамічного ряду;

¾   графічно зображувати величини;

¾   користуватися статистичними таблицями.

 

Тема 3. Основні показники здоров’я населення

 

Лекція

Визначення поняття “індивідуальне здоров’я” та “суспільне (популяційне) здоров’я”. Медичні показники здоров’я населення, групи, критерії. Провідні групи чинників, які впливають на здоров’я населення. Чинники ризику. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографія як наука, її зміст. Використання демографічних даних у практиці охорони здоров’я.

Статистика населення: чисельність, склад за віком, статтю, місцем проживання, професією. Основне джерело інформації — перепис населення, правила його проведення. Зміни чисельності, складу, вікової та статевої структури населення України за даними перепису.

Динаміка населення: механічний рух, природний рух. Основні демографічні показники: народжуваність, загальна смертність, природний приріст. Чинники, що впливають на демографічні показники. Динаміка народжуваності, смертності в Україні. Показники демографічного навантаження. Класи хвороб, які формують провідні причини смертності в Україні. Середня прогнозована тривалість життя.

Дитяча смертність. Мертвонароджуваність. Смертність немовлят. Основні причини смертності немовлят в Україні. Основні групи чинників, які впливають на формування рівня смертності немовлят. Формула розрахунку рівня смертності немовлят за рекомендаціями ВООЗ. Методика розрахунку показників перинатальної, ранньої неонатальної, неонатальної, постнеонатальної смертності.

Захворюваність населення, методики та джерела вивчення її. Показники. Номенклатура хвороб — Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов’язаних із здоров’ям (МСКХ—10). Види захворюваності. Загальна захворюваність, захворюваність із тимчасовою втратою працездатності, інфекційна захворюваність, найважливіші неепідемічні захворювання.

Особливості захворювання та туберкульоз і СНІД та облік цих захворювань. Сучасний стан здоров’я населення України, основні тенденції. Основні джерела інформації та показники, які характеризують окремі види захворюваності. Інвалідність населення, її види та показники. Причини інвалідності.

Фізичний розвиток, визначення його поняття. Показники фізичного розвитку, їх практичне значення, методи та критерії оцінювання. Тенденції показників фізичного розвитку.

 

ПрактичнЕ заняття

Ознайомлення з основними обліковими документами лікувально-профілактичного закладу.

Аналіз структури захворюваності за нозологічними формами. Обчислення показників загальної захворюваності та показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Ознайомлення з методикою обчислення основних демографічних показників (смертності, народжуваності).

 

Практичні навички:

¾   вміти аналізувати показники захворюваності за даними облікових документів лікувально-профілактичних закладів;

¾   володіти методикою обчислення показників захворюваності та показників тимчасової втрати працездатності.

 

Самостійна робота

Соціально-медичні аспекти серцево-судинних захворювань, онкологічних захворювань, травматизму, алкоголізму, туберкульозу, СНІДу.

 

Тема 4. Основи організації лікувально-профілактичної допомоги

 

Лекції

Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення. Значення законодавчого акта “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Визначення прав та обов’язки громадян у галузі охорони здоров’я, професійних прав і обов’язків медичних працівників.

Лікувально-профілактична допомога, її види, принципи органі­зації. Лікувально-профілактичні заклади різних рівнів, їхня участь у наданні медичної допомоги на догоспітальному етапі. Ліцензування та акредитація лікувально-профілактичних закладів як умова забезпечення якості медичної допомоги. Типові штати та посади молодших медичних працівників у закладах охорони здоров’я.

Амбулаторно-поліклінічна допомога міському населенню. Завдання, структура міської поліклініки, основні підрозділи. Дільничний принцип обслуговування. Зміст роботи дільничного лікаря та дільничної медичної сестри. Диспансерний метод, його сутність, формування контингентів для спостереження, види медичних оглядів. Функції молодших медичних працівників у здійсненні амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Організація стаціонарної медичної допомоги міському населенню. Спеціалізовані та багатопрофільні лікарні. Завдання стаціонара, формування штатів медичного персоналу. Посади медичних сестер. Структура багатопрофільної лікарні та стаціонарного відділення. Види диспансерів, зміст патронажної роботи. Організація первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах сімейної медицини. Розвиток сімейної медицини в Україні — важлива складова реалізації європейської політики ВООЗ “Здоров’я для всіх у ХХІ ст.” Роль молодших медичних працівників у медичному забезпеченні населення.

Організація лікувально-профілактичної допомоги працівникам промислових підприємств. Медико-санітарна частина (МСЧ), її типи, основні завдання.

Умови організації фельдшерських здоровпунктів, штатні нормативи, основні напрями діяльності. Посадові обов’язки фельдшера.

Організація швидкої медичної допомоги (ШМД). Структура та заклади служби ШМД, їхні основні функції. Виїзні бригади ШМД. Завдання старшого фельдшера, фельдшера ШМД. Невідкладна медична допомога.

Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню. Чинники, що впливають на організацію медичного забезпечення сільського населення. Етапи надання медичної допо­моги сільському населенню. Лікувально-профілактичні заклади.

Сільська лікарська дільниця. Дільнична лікарня, сільська лікарська амбулаторія, амбулаторія загальної практики сімейної медицини: структура, завдання, обсяг медичної допомоги. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), формування мережі ФАПів, штатні нормативи, основні напрями діяльності. Обов’язки завідувача ФАПом, фельдшера, акушерки, медичної сестри. Обліково-звітна документація ФАПу, правила її ведення.

Центральна районна лікарня (ЦРЛ) як центр кваліфікованої спеціалізованої допомоги: її завдання, структура, організаційно-методична робота, виїзні форми надання медичної допомоги.

Обласна лікарня, її завдання.

Медико-соціальне значення системи охорони здоров’я матері та дитини. Законодавча база охорони здоров’я жінок та дітей в Україні, вирішення проблеми збереження й зміцнення репродуктивного здоров’я жінки.

Організація акушерсько-гінекологічної допомоги. Пологовий будинок, його функції, структура, штатні нормативи.

Жіноча консультація: функції, принцип роботи. Обов’язки акушерки жіночої консультації.

Стаціонар пологового будинку: завдання, особливості структури. Обов’язки та зміст роботи акушерок акушерського відділення.

Показники діяльності пологового будинку.

Лікувально-профілактична допомога дітям — невід’ємна частина охорони материнства й дитинства.

Організація медичної допомоги дітям. Основні типи закладів. Дитяча поліклініка, її структура, основні напрями роботи.

Організація дільничної педіатричної служби. Головні завдання в роботі дільничного педіатра. Основні обов’язки та зміст роботи дільничної медичної сестри.

Структурні підрозділи стаціонара дитячої багатопрофільної лікарні. Обов’язки головної медичної сестри стаціонара та старшої медичної сестри відділення.

Організація медичного обслуговування в дитячих дошкільних закладах та школах. Особливості медичного забезпечення дітей, які мешкають у сільській місцевості.

Медико-соціальне обслуговування дітей-сиріт, дітей, що залишилися без піклування батьків, з вадами фізичного розвитку.

Діяльність громадських організацій в охороні здоров’я населення. Діяльність Товариства Червоного Хреста України: принципи, основні завдання та напрями роботи.

Роль ВООЗ у діяльності вітчизняної системи охорони здоров’я, участь у реалізації основних завдань і програм ВООЗ.

 

Практичні заняття

Ознайомлення зі структурою, функціями, обліково-медичною документацією амбулаторії сімейної медицини, медико-санітарної частини промислового підприємства, станції (відділення) або лікарні швидкої медичної допомоги, пункту невідкладної медичної допомоги поліклініки, жіночої консультації, стаціонара пологового будинку, дитячої лікарні. Аналіз річного звіту з обчисленням основних показників роботи перерахованих лікувально-профілактичних закладів.

Ознайомлення з роботою фельдшерсько-акушерського пункту, ведення обліково-звітної документації. Аналіз річного звіту ФАПу (форма № 24). Обчислення показників роботи ФАПу.

 

Практичні навички:

¾   уміти аналізувати основні показники діяльності ЛПЗ;

¾   складати план роботи ФАПу (здоровпункту, МСЧ), звіт;

¾   вести обліково-звітну документацію ЛПЗ;

¾   володіти методикою обчислення основних показників діяльності ЛПЗ.

 

Самостійна робота

Медичне забезпечення потерпілих від аварій на ЧАЕС.

Організація медичного обслуговування населення літнього віку.

Діяльність громадських організацій в охороні здоров’я населення.

 

Тема 5. Організація медичної експертизи працездатності. Соціальне страхування та соціальне забезпечення

 

Лекція

Види медичної експертизи. Мета проведення медико-соціальної експертизи. Експертиза тимчасової непрацездатності. Документи, які засвідчують тимчасову втрату працездатності. Види тимчасової непрацездатності. Правила заповнення та видачі листків непрацездатності, їхнє продовження.

Лікарсько-консультативні комісії (ЛКК): умови створення, склад, основні завдання. Організація експертизи стійкої втрати працездатності. Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), її види, склад, функції. Види та основні причини стійкої втрати працездатності. Групи інвалідності.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Види соціального страхування. Випадки тимчасової втрати працездатності, які підлягають страхуванню. Соціальна допомога в разі тимчасової непрацездатності. Порядок видачі листків непрацездатності у випадку захворювання, травм, вагітності та пологів, абортів. Інструкції.

Виплати в разі стійкої втрати працездатності (інвалідності) за рахунок фонду пенсійного страхування. Види пенсій згідно існуючого законодавства (трудові й соціальні).

 

ПрактичнЕ заняття

Аналіз документів, які засвідчують стан тимчасової непрацездатності (лікарняні листки, довідки, акти), визначення обсягів со­ціальної допомоги. Рішення ситуаційних задач, оформлення лікарняних листків та довідок.

 

Практичні навички:

¾   уміти оформлювати документи тимчасової непрацездатності — лікарняні листки, довідки, акти.

 

Тема 6. Організація санітарно-епідеміологічної служби

 

Лекція

Принципи організації, основні напрями діяльності та функції санітарно-епідеміологічної служби. Законодавчі документи, які регламентують діяльність Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Структура санепідслужби. Установи та заклади Державної санітарно-епідеміологічної й  дезінфекційної служби.

Види санепідемстанцій (СЕС) системи МОЗ України, їхній розподіл з рівнями управління та категорії. Структурні підрозділи санепідемстанцій сільського району, міської, обласної. Сутність запобіжного та поточного санепідемнагляду. Зміст роботи помічників лікаря-гігієніста та епідеміолога, лаборантів бактеріологічної й санітарно-гігієнічної лабораторії, інструктора із санітарної освіти.­

Повноваження головного державного санітарного лікаря України, головних державних санітарних лікарів та інших посадових осіб закладів державної санепідслужби щодо здійснення санепіднагляду. Взаємодія державної санепідслужби з лікувально-профілактичними закладами, розподіл функцій.

Відповідальність посадових осіб і громадян за порушення санітарного законодавства та порядок застосування заходів для їх припинення.

Показники діяльності СЕС.

 

ПрактичнЕ заняття

Ознайомлення зі структурою санітарно-епідеміологічної служби міста, району (схематичне зображення), роботою відділень.

Ознайомлення з організацією запобіжного та поточного санітарного нагляду, правами та обов’язками помічника санітарного лікаря, помічника епідеміолога, лаборанта, інструктора із санітарної освіти.

 

Практичні навички:

¾   уміти аналізувати показники СЕС за річним звітом;

¾   складати план роботи помічника епідеміолога, інструктора із санітарної освіти.

 

Тема 7. Економіка охорони здоров’я. Страхова медицина та медичне страхування. Планування, фінансування, наукові основи управління

 

Лекція

Визначення поняття “економіка охорони здоров’я”, предмет вивчення цієї науки. Основні методи охорони здоров’я та показники ефективності її.

Мета реформування системи охорони здоров’я в Україні, проблеми та етапи. Джерела фінансування системи охорони здоров’я. Впровадження товарно-ринкових відносин у медичному забезпеченні населення.

Основи страхової медицини, медичне страхування. Обов’язкове та добровільне медичне страхування. Суб’єкти медичного страхування.

Фінансовий план (бюджет) медичного закладу та основні документи, на яких він ґрунтується. Перспективи складання плану (бізнес-плану) медичного закладу. Вимоги до складання бізнес-плану, його розділи.

Наука управління охороною здоров’я, етапи прийняття управлінського рішення. Основні рівні управління охороною здоров’я в Україні: базовий, регіональний та державний. Менеджер у системі охорони здоров’я.

Автоматизація системи управління охороною здоров’я.

 

ПрактичнЕ заняття

Розв’язання ситуаційних завдань. Розрахунки вартості амбулаторно-поліклінічного обслуговування (вартості медичної послуги пацієнту). Визначення ефективності амбулаторно-поліклінічної допомоги. Ознайомлення з розділами фінансового плану (бюджету) лікувально-профілактичного закладу. Ознайомлення з нормативно-технічною документацією (страховим полісом, актом експертизи страхового випадку, правилами страхування, ліцензіями, установчими документами страхової компанії та ін.) медичного страхування.

 

Практичні навички:

¾   уміти володіти методикою розрахунку медичної послуги пацієнту в амбулаторно-поліклінічних установах;

¾   володіти методикою аналізу ефективності амбулаторно-поліклінічної допомоги;

¾   володіти методикою визначення страхового внеску, оцінювати правильність заповнення страхового полісу.

 

Тема 8. Формування здорового способу життя

 

Лекція

Спосіб життя — провідний чинник впливу на здоров’я населення. Важливість заходів первинної профілактики в збереженні та зміцненні здоров’я. Правове підґрунтя для формування здорового способу життя (ЗСЖ): закони, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, цільові програми в галузі охорони здоров’я. Передумови для досягнення мети та їхні  складові. Напрями формування здорового способу життя (інформаційний, освітній, координаційний, діагностико-оздоровчий). Державна система безпечного медико-гігієнічного навчання й виховання населення. Участь у реалізації формування здорового способу життя закладів освіти, засобів масової інформації, спортивно-оздоровчих комплексів, закладів охорони здоров’я. Центри здоров’я. Методи та засоби медико-гігієнічного навчання та виховання населення — санітарної освіти. Форми участі молодших медичних працівників у формуванні здорового способу життя.

 

Практичні заняття

Ознайомлення з організацією санітарної освіти в лікувально-профілактичних закладах (поліклініці, лікарні, здоровпунктах, МСЧ, ФАП).

Ознайомлення із структурою та роботою Центру здоров’я з гігієнічного виховання населення.

Складання плану санітарно-освітньої роботи на своїй ділянці.

Складання плану (тезисів) бесіди, пам’яток, виготовлення санітарного бюлетеня з проблем.

Виступи з бесідами, обговорення змісту та дотримання правил їх проведення.

 

Практичні навички:

¾   уміти планувати санітарно-освітню роботу (ФАПу, здоровпункту, ЛПЗ);

¾   проводити бесіди з гігієнічного навчання та виховання населення;

¾   виготовляти санітарний бюлетень, пам’ятки тощо.

 

Самостійна робота

Підготовка бесід та наочності з питань формування здорового способу життя.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1.     Соціально-медичні аспекти: серцево-судинних захворювань, онкологічних захворювань, травматизму, алкоголізму, туберкульозу, СНІДу.

2.     Медичне забезпечення потерпілих від аварій на ЧАЕС.

3.     Організація медичного обслуговування населення літнього віку.

4.     Діяльність громадських організацій в охороні здоров’я населення.

5.     Підготовка бесід та наочності з питань формування здорового способу життя.

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ