Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського
медичний факультет
«Затверджую»
Перший проректор
проф. І.Р.Мисула
«___» ________2010
Робоча програма
з оториноларингології
для студентів 4 курсу медичного факультету
|
Структура навчальної дисципліни |
КІЛЬКІСТЬ ГОДИН, 3 НИХ |
Рік нав чан ня |
Вид контролю |
|||
|
Всього, Годин/ Кредитів |
Аудиторних |
СРС
|
||||
|
Лекц. |
Практ. занять
|
|||||
|
Модуль 1 Змістових модулів 4 |
90/3 кредитів ECTS |
10 |
40 |
. 40 |
4 |
Поточний та кінцевий підсумковий |
|
Загальне навантаження |
90/3 кредитів ECTS |
10 |
40 |
40 |
4 |
Поточний та кінцевий підсумковий |
Робочу програму склали: проф. О.І.Яшан, проф. П.В.Ковалик, доц. Ю.М.Андрейчин
Програму обговорено на засіданні кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії
«28» травня 2010 р., Протокол № 5
Зав. кафедрою проф. О.І.Яшан
Програму схвалено на цикловій
методичній комісії з хірургії
« » 2009 р., Протокол №
Голова проф. Л.Я.Ковальчук
Тернопіль – 2010
1. Пояснювальна записка
Оториноларингологія — клінічна дисципліна, яка вивчає анатомію, фізіологію та патологію вуха, верхніх дихальних шляхів і суміжних з ними ділянок. Важливість і необхідність її викладання на завершальному етапі підготовки лікаря обумовлена тим, що захворювання верхніх дихальних шляхів стоять на одному з перших місць серед хвороб людини і становлять біля 15% всіх звертань до медичних установ. Крім того, своєчасне лікування ЛОР-хвороб є профілактикою різноманітної патології внутрішніх органів, сприяє запобіганню таких тяжких хронічних захворювань, як ревматизм, поліартрит, пієлонефрит, холецистит, патології судин, нервової системи, органа зору і тим самим зумовлює збереження працездатності та довголіття.
Програма побудована з урахуванням інтеграції навчального процесу у вищій школі і передбачає знання студентами базових теоретичних і клінічних дисциплін.
2. Мета та завдання дисципліни
Метою вивчення оториноларингології є оволодіння методами діагностики, лікування та профілактики хвороб вуха, горла, носа та приносових пазух і, насамперед, тих із них, які мають найбільш широке розповсюдження. Для досягнення цієї навчальної мети студент повинен знати: клінічну анатомію та фізіологію ЛОР-органів і сучасні методи їх дослідження; етіологію, патогенез, клініку, методи лікування та профілактики хвороб носа, приносових пазух, глотки, гортані, зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, а також викликаних ними ускладнень.
Студент повинен вміти: оцінювати результати обстеження ЛОР-органів; розпізнавати найрозповсюдженіші ЛОР-хвороби та їх ускладнення; призначати лікування цих захворювань.
Студент повинен оволодіти: типовими ендоскопічними методами дослідження ЛОР-органів; найуживанішими практичними навичками; методами надання невідкладної допомоги хворим з травмами, сторонніми тілами, кровотечами із ЛОР-органів та стенозами верхніх дихальних шляхів.
Вивчення дисципліни передбачає курацію хворих з написанням історії хвороби, рішення ситуаційних задач, проведення тестового, комп’ютерного та безмашинного контролю при оцінці початкового, поточного та кінцевого рівня знань.
3. Зміст програми
Розділ І. Вухо
Клінічна анатомія. Зовнішнє вухо, його відділи, стінки зовнішнього слухового ходу. Середнє вухо, система його порожнин, поверхи та стінки барабанної порожнини, її вміст, будова барабанної перетинки, слухова труба, сосковидний відросток. Кровопоста-чання та іннервація зовнішнього та середнього вуха. Внутрішнє вухо, ного відділи, будова завитки, присінка, півколових каналів. Значення топографічних, анатомічних та вікових особливостей зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха в розвитку хвороб вуха та їх ускладнень.
Рецепторний апарат, провідні шляхи та центри слухового аналізатора. Будова рецепторного апарату присінка та ампул півколових каналів. Ядра вестибулярного аналізатора та їх зв’язки з іншими відділами центральної нервової системи.
Фізіологія. Характеристика адекватного подразника слухового аналізатора. Зона слухового сприйняття, чутливість до звуків різної частоти, адаптація, втома, бінауральний слух. Звукопроведення та звукосприймання. Значення барабанної перетинки, слу-хових кісточок, м’язів барабанної порожнини та вторинної барабанної перетинки в механізмі проведення звуку. Функції слухової труби. Кісткове звукопроведення, його типи. Теорії слуху.
Адекватні подразники ампулярного та отолітового апаратів. Ністагм, його характеристика та закономірності, три групи вестибулярних ре порогова, надпорогова та мовна аудіометрія. Об’єктивні методи дослідження слуху, акустична імпедансометрія, реєстрація слухових викликаних потенціалів, отоакустична емісія. Використання безумовних та умовних рефлексів. Ігрова
аудіометрія. Диференційна діагностика уражень звукопровідного та звукосприймального апаратів.
Дослідження вестибулярної функції. Дослідження спонтанних вестибулярних реакцій. Експериментальні проби — калорична, обертальна та пневматична стимуляція, купулометрія. Вестибулярна ілюзія протиобертання.
Дослідження функції отолітового апарату: отолітова реакція, кумулятивна проба. Дослідження чутливості до прискорення Коріоліса.
Вроджені аномалії та пошкодження зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
Хвороби зовнішнього вуха. Сторонні тіла зовнішнього слухового ходу. Сірчана пробка. Зовнішній отит (обмежений та дифузний),
Гострий гнійний середній отит. Етіологія, патогенез, клініка. Особливості перебігу гострого отиту у немовлят та при інфекційних захворюваннях. Лікування, тимпанопункція та парацентез. Мастоїдит, атипові форми, лікування мастоїдиту, антрит. Антро-мастоїдотомія.
Хронічний гнійний середній отит. Обов’язкові ознаки. Мезотимпаніт та епітимпаніт. Холестеатома. Консервативне лікування. Сануючі операції. Тимпанопластика.
Лабіринтит. Етіологія, патогенез, клініка. Гострий, дифузний, серозний та гнійний лабіринтит, хронічний обмежений лабіринтит.
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення та отогенний сепсис. Етіологія. Шляхи та етапи поширення інфекції з вуха в порожнину черепа; Менінгіт, тромбоз сигмовидного синуса та отогенний сепсис, абсцеси великих півкуль головного мозку та мозочка. Методи діагностики та принципи лікування. Наслідки впливу грипу А (H1N1) на системи ЛОР-органів.
Негнійні захворювання вуха. Гострий та хронічний катар середнього вуха, ексудативний отит. Сенсоневральна приглухуватість. Отосклероз. Хвороба Меньєра. Слухопротезування.
Розділ II. Ніс та приносові пазухи
Клінічна анатомія носа. Зовнішній ніс: кістковий та хрящовий скелет зовнішнього носа, кровопостачання, особливості венозного відпливу крові, іннервація, лімфатична система. Порожнина носа: стінки, сусідство з іншими органами та порожниною черепа, носові раковини та носові ходи, хоани, будова слизової оболонки носа (дихальна і нюхова зони), артеріальне кровопостачання та венозний відплив, особливості венозних утворень порожнини носа: кавернозна тканина, венозні сплетіння, їх роль, кровоточива зола носа, іннервація слизової оболонки порожнини носа. Рефлекси з порожнини носа.
Фізіологія носа. Функції носа: дихальна, захисна, нюхова, резонаторна, сльозовивідна, мімічна. Носове дихання, його вплив на функціональний стан організму, на фізичний та психічний розвиток дитини, розвиток мови, виникнення захворювань інших органів та систем. Нюховий аналізатор.
Клінічна анатомія та фізіологія приносових пазух. Будова, топографія, індивідуальні та вікові особливості. Функції приносових пазух.
Методи дослідження. Зовнішній огляд та пальпація. Передня та задня риноскопія. Відеоендоскопія порожнини носа та приносових пазух, рентгенографія, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія. Пункція, трепанопункція та зондування. Дослідження дихальної та нюхової функцій носа.
Хвороби носа. Вроджені аномалії. Травми, сторонні тіла. Деформація зовнішнього носа та перегородки носа. Кровотеча з носа: найчастіша локалізація, загальні та місцеві причини; принципи лікування, надання невідкладної допомоги, передня та задня тампонада, хірургічні методи зупинки. Гематома та абсцес перегородки носа. Відмороження, опіки. Бешиха, сикоз, екзема, ринофіма, фурункул га карбункул, можливі ускладнення.
Гострий риніт, особливості його перебігу в залежності від віку. 1 Хронічний риніт, ного форми: катаральний, гіпертрофічний, атрофічний (простий і озена), вазомоторний (алергічний, нейровегетативний).
Захворювання приносових пазух. Травми. Класифікація синуї-тів. Гострий та хронічний гайморит, етмоїдит, фронтит, сфеноїдит. Гемісинуїт та паисинуїт. Поліпи носа. Одонтогенний гайморит, особливості клініки та лікування.
Орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення при запальних хворобах поса і приносових пазух.
Доброякісні (ангіофіброма, остеома, папілома) та злоякісні (рак, саркома, нейроестезіобластома, меланома) пухлини носа та приносовнх пазух.
Розділ III. Глотка
Клінічна анатомія та фізіологія. Топографія глотки. Три відділи глотки. Зів. Стінки глотки. Заглотковий простір. М’язи глотки. Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація глотки. Функції глотки.
Лімфаденоїдне кільце глотки. Будова піднебінного мигдалика.
Функції лімфаденоїдного глоткового кільця; імунна, кровотворна,
рефлекторна.
Методи дослідження. Пальпація регіонарних лімфатичних вузлів. Орофарингоскопія, задня риноскопія, непряма ларингоскопія, пальцеве дослідження носоглотки. Оцінка стану піднебінних мигдаликів — тонзилоротація, визначення характеру вмісту лакун.
Хвороби. Травми та сторонні тіла і невідкладна допомога при. них. Гострий фарингіт. Хронічний фарингіт та його форми. Лептотрихоз.
Тонзиліт. Класифікація. Первинні ангіни: катаральна, фолікулярна, лакунарна, виразково-плівчаста ангіни, диференційна діагностика, загальні принципи обстеження та лікування. Вторинні ангіни. Ускладнення ангін: паратонзиліт та паратонзилярний абсцес, латерофарингеальний абсцес, внутрішньомигдаликовий абсцес, аденофлегмона шиї, розлита флегмона шиї, тонзилогенний медіастиніт, тонзилогенний сепсис. Абсцестонзилектомія. Заглотковий абсцес. Дифтерія глотки.
Хронічний тонзиліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія. Класифікація. Місцеві ознаки. Види декомпенсації. Формування діагнозу. Методи консервативного лікування. Показання до хірургічного лікування і йоґо різновиди.
Гіпертрофія піднебінних мигдаликів. Аденоїди, аденоїдит.
Пухлини. Юнацька ангіофіброма носоглотки. Рак глотки. Тон-зилярні пухлини: лімфоепітеліома, ретикулосаркома (ретикулоцитома).
Розділ IV. Гортань, трахея, бронхи
Клінічна анатомія та фізіологія. Топографія гортані, трахеї та бронхів. Вікові особливості, рівень розташування, значення його для трахеостомії. Хрящі, суглоби і зв’язки, клінічне значення для конікотомії. Зовнішні та внутрішні м’язи гортані. Функціональна класифікація м’язів гортані. Порожнина гортані, будова слизового та підслизового шару, його значення для розвитку набряку гортані і виникнення гортанної ангіни. Кровопостачання та іннервація. Особливості лімфатичної системи гортані. Дихальна, захисна, голосова та мовна функції гортані.
Методи дослідження. Зовнішній огляд, пальпація, непряма і пряма ларингоскопія, мікроларингоскопія, ларингостробоскопія, трахеобронхоскопія, дихальна бронхоскопія, фіброларинготрахео-бронхоскопія. Рентгенологічне та томографічне обстеження, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія гортані, трахеї та бронхів.
Хвороби гортані. Травми гортані і трахеї, невідкладна допомога. Стеноз гортані: визначення поняття, причини гострого та хронічного стенозу гортані, стадії, принципи лікування. Трахеотомія і трахеостомія: показання, її варіанти, техніка операції. Конікотомія. Гострий катаральний ларингіт. Гортанна ангіна, флегмонозний ларингіт, абсцес надгортанника, хондроперихондрит гортані. Гострий ларинготрахеїт у дітей: етіологія, патогенез, клінічна класифікація, клініка, принципи лікування, продовжена назотрахеальна інтубація. Дифтерія гортані. Хронічний ларингіт: катаральний, гіпертрофічний, атрофічний. Передпухлинні хвороби гортані.
Пухлини гортані. Доброякісні: фіброма, папілома (папіломатоз). Злоякісні — рак гортані: стадії захворювання, клініка, діагностика, в т. ч. принципи ранньої діагностики. Мікроларингоскопія в діагностиці та лікуванні раку гортані. Хірургічне та променеве лікування. Хіміотерапія. Реконструктивні операції на гортані. Значення профілактичних оглядів та диспансеризації в діагностиці і запобіганні злоякісних новоутворень гортані.
Сторонні тіла гортані, трахеї та бронхів. Вікові аспекти. Особливості клініки при сторонніх тілах гортані та трахеї, методи їх видалення. Клініка сторонніх тіл бронхів: період гострих респіраторних порушень, латентний період, період ускладнень. Різновиди стенозу бронхів: повний, частковий, вентильний. Рентгенологічне обстеження хворого. Феномен Гольцкнехта—Якобсона. Методи іх видалення.
Розділ V. Стравохід
Клінічна анатомія. Топографія стравоходу. Будова стінки, кровопостачання, лімфовідтік, іннервація. Фізіологічні звуження стравоходу, їх клінічне значення.
Методи дослідження. Рентгенологічне обстеження. Езофагоскопія: методи анестезії, інструментарій і техніка маніпуляції.
Сторонні тіла. Клініка. Етапи обстеження хворого з підозрою на стороннє тіло стравоходу. Місце фіброезофагоскопії в діагностиці та лікуванні сторонніх тіл стравоходу. Показання до езофагоскопії. Ускладнення.
Опіки стравоходу. Причини. Клініка. Перша допомога. Лікування. Бужування стравоходу.
Розділ V. Інфекційні гранульоми
Склерома. Епідеміологія. Ендемічні зони розповсюдження хвороби. Етіошляхів.
Сифіліс. Туберкульоз
4. Тематичний план лекцій
|
|
Тема лекції |
|
1 |
Введення в спеціальність. Методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів. |
|
2 |
Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. |
|
3 |
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика Отогенні внутрішньочерепні ускладнення. |
|
4 |
Хронічні риніти. Гострий та хронічний синуїти. Риногенні ускладнення. |
|
5 |
Морфологія та фізіологія лімфаденоїдного кільця глотки. Класифікація тонзилітів. Ангіни. Хронічний тонзиліт. Стеноз гортані, інтубація, трахеостомія. Гострі захворювання гортані. Хронічні захворювання гортані. |
Всього — 10 год
5. Тематичний план практичних занять
|
№ |
Назва заняття |
години |
|
1 |
Визначення початкового рівня знань. Методика і техніка ендоскопічного дослідження ЛОР-органів. Клінічна анатомія та фізіологія слухового аналізатора. Методи дослідження слухового аналізатора. |
7 |
|
2 |
Клінічна анатомія, фізіологія і методи дослідження вестибулярного аналізатора. Хвороби вуха: сірчана пробка, зовнішній отит (фурункул зовнішнього слухового ходу, дифузний отит), гострий гнійний середній отит, мастоїдит. Хвороби вуха: хронічне гнійне запалення середнього вуха (мезотимпаніт, епітимпаніт), лабіринтит. Сануючі операції вуха, тимпанопластика |
7 |
|
3 |
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення та отогенний сепсис. Негнійні захворювання вуха: катар середнього вуха, сенсоневральна приглухуватість, отосклероз, хвороба Меньєра. Клінічна анатомія, фізіологія і методи дослідження глотки, гортані, трахеї, бронхів і стравоходу. Вірус грипу А (H1N1). |
6 |
|
4 |
Клінічна анатомія, фізіологія і методи дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї, бронхів і стравоходу. Хвороби носа: викривлення носової перегородки, фурункул носа, гострий та хронічні риніти. Хвороби приносових пазух: гострі та хронічні синуїти, орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення риногенного походження. Курація хворих. |
7 |
|
5 |
Хвороби глотки: гострі та хронічні фарингіти, лептотрихоз, класифікація тонзилітів, первинні та вторинні ангіни, ускладнення ангін, заглотковий абсцес, дифтерія глотки. Хвороби глотки: хронічний тонзиліт, гіпертрофія піднебінних і глоткового мигдаликів. Хвороби гортані: набряк гортані, стеноз гортані, гострий ларингіт, гортанна ангіна, флегмонозний ларингіт, хондро-перихондрит гортані. Гострий ларинготрахеїт у дітей, дифтерія гортані, хронічний ларингіт, передпухлинні захворювання гортані. Трахеотомія. Конікотомія. |
7 |
|
6 |
Пухлини та інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів. Травми, сторонні тіла, кровотеча з ЛОР-органів. Невідкладна допомога при ЛОР- хворобах. Диференційований залік |
6 |
Всього — 40 год
6. Календаризований план лекцій
|
дата |
тема лекції |
лекція |
викладач |
|
13.09.2010 |
Введення в спеціальність. Методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів. |
1) А.7 |
Яшан О.І. |
|
27.09.2010 |
Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. |
4) А.6 |
Андрейчин Ю.М. |
|
11.10.2010 |
Хронічний гнійний середній отит. Тимпанопластика Отогенні внутрішньочерепні ускладнення. |
2) А.6 |
Яшан О.І. |
|
1.11.2010 |
Хронічні риніти. Гострий та хронічний синуїти. Риногенні ускладнення. |
5) А.6 |
Андрейчин Ю.М. |
|
22.11.2010 |
Морфологія та фізіологія лімфаденоїдного кільця глотки. Класифікація тонзилітів. Ангіни. Хронічний тонзиліт. Стеноз гортані, інтубація, трахеостомія. Гострі захворювання гортані. Хронічні захворювання гортані. |
3) А.6 |
Андрейчин Ю.М. |
7. Тематично-календаризований план практичних занять
|
Розклад занять для студентів 4 курсу (1-11 групи) медичного факультету |
|||||||
|
|
|
|
|
на осінній семестр 2010-2011 н.р. |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дата |
Заняття |
Група |
Група |
Викладач |
Викладач |
|
|
|
01.09.2010 |
1 |
11 |
|
Ковалик А.П. |
|
|
|
|
02.09.2010 |
2 |
11 |
|
Ковалик А.П. |
|
|
|
|
03.09.2010 |
3 |
11 |
|
Ковалик А.П. |
|
|
|
|
07.09.2010 |
4 |
11 |
|
Яшан О.І. |
|
|
|
|
08.09.2010 |
5 |
11 |
|
Яшан О.І. |
|
|
|
|
09.09.2010 |
6 |
11 |
|
Андрейчин Ю.М. |
|
|
|
|
21.09.2010 |
1 |
2 |
|
Ковалик А.П. |
|
|
|
|
22.09.2010 |
1 |
1 |
|
Мальована І.В. |
|
|
|
|
23.09.2010 |
2 |
1 |
2 |
Андрейчин Ю.М. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
24.09.2010 |
3 |
1 |
2 |
Мальована І.В. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
28.09.2010 |
4 |
1 |
2 |
Андрейчин Ю.М. |
Андрейчин Ю.М. |
|
|
|
29.09.2010 |
5 |
1 |
2 |
Мальована І.В. |
Мальована І.В. |
|
|
|
30.09.2010 |
6 |
1 |
2 |
Мальована І.В. |
Мальована І.В. |
|
|
|
08.10.2010 |
1 |
3 |
4 |
Мальована І.В. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
12.10.2010 |
2 |
3 |
4 |
Андрейчин Ю.М. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
13.10.2010 |
3 |
3 |
4 |
Андрейчин Ю.М. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
14.10.2010 |
4 |
3 |
4 |
Андрейчин Ю.М. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
15.10.2010 |
5 |
3 |
4 |
Андрейчин Ю.М. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
19.10.2010 |
6 |
3 |
4 |
Мальована І.В. |
Яшан О.І. |
|
|
|
28.10.2010 |
1 |
5 |
6 |
Мальована І.В. |
Ковалик А.П. |
|
|
|
29.10.2010 |
2 |
5 |
6 |
Андрейчин Ю.М. |
Ковалик А.П. |
||