Методична вказівка з інфекційних хвороб
для студентів V курсу медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 13 (практичне – 6 годин)
Теми:
1. Карантинні та особливо небезпечні інфекції (чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка та контагіозні геморагічні вірусні гарячки − Ебола, Марбург, Ласса).
2. Підсумковий модульний контроль.
МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: Вивчити карантинні інфекції, їх епідеміологічні і клініко-патогенетичні особливості перебігу в сучасних умовах, діагностику і диференційну діагностику, принципи проведення терапії. Ознайомитися з організацією первинних протиепідемічних заходів і з організацією диспансерного нагляду за перехворілими.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ.
За останні десятиліття відбулися значні зміни у структурі інфекційної захворюваності, значно більшими стали можливості їхньої профілактики та лікування. Водночас, глобалізація цивілізаційного розвитку, значно збільшили можливість швидкого поширення тих чи інших інфекційних хвороб, міждержавного та міжнародного значення почали набувати природні та техногенні катастрофи. Останні за своїми наслідками можуть спричинювати не менш серйозні проблеми, ніж спалахи важких інфекційних хвороб. Тому постала необхідність у створенні нових міжнародних санітарних правил, які б враховували реалії, що виникли. У 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоровۥя прийняла новий варіант міжнародних санітарних правил. Відтепер регулюванню відповідно до цих правил підлягають «…випадки, які можуть стати надзвичайною ситуацією у галузі суспільної охорони здоровۥя, та мають міжнародне значення». До них відносяться:
· Холера, легенева чума, жовта гарячка, геморагічні гарячки Марбург, Ебола, Ласа, гарячка Західного Нілу, натуральна віспа, поліомієліт, що спричинений «диким» вірусом поліомієліту, людський грип, що спричинений новим підтипом (в тому числі й вірусом пташиного грипу – поправка 2006 року), САРС;
· Інші хвороби, які є особливою національною та регіональною проблемою (наприклад, гарячка денґе, менінгококова хвороба);
· Інші надзвичайні ситуації у галузі суспільної охорони здоровۥя, які можуть впливати на населення інших країн: повені, витікання та викидання хімічних речовин, аварії на ядерних реакторах тощо.
Захворювання, що можуть створювати надзвичайну ситуацію у галузі суспільної охорони здоровۥя та мають міжнародне значення, є надзвичайно утворюють важливу групу інфекційної патології. Раніше вона називалася карантинними та особливо небезпечними інфекційними хворобами.
Водночас, швидкий цивілізаційний розвиток торкнувся й країн, що розвиваються, розвиток та поширеність біотехнологій створили умови для створення мікроорганізмів із визначеними властивостями, швидкого накопичення мікроорганізмів, в тому числі й таких, що спричинюють важку, часто смертельну інфекційну патологію та здатна швидко поширюватися по планеті. В умовах глобалізації розвитку людської цивілізації, відповідних транспортних можливостях, надзвичайно актуальними є питання біологічної безпеки та біологічної етики, дотримання яких під час експериментів із живими мікроорганізмами дозволить уникнути їхнього витікання і поширення. Із цією проблемою тісно пов’язується і питання біологічного тероризму, яке стало актуальним в останні десятиліття внаслідок політичних протистоянь і швидкого технологічного розвитку країн, що розвиваються.
Чума є типовим представником цієї групи захворювань. Якщо раніше до неї відносилися усі клінічні форми, то тепер – лише легенева з огляду на високу ефективність антибактерійної терапії при локальних формах захворювання та відносну епідемічну безпечність таких пацієнтів. Водночас, сприйнятливість людей до чуми висока, індекс контагіозності наближається од одиниці, летальність при деяких формах без своєчасно розпочатого лікування досягає 100%. Ураження людини відбувається кількома шляхами(трансмісивним, контактним, аліментарним, аерогенним), що становить особливу небезпеку для тих, хто контактував із хворими людьми та тваринами, проживає у природних вогнищах.
Розрізняють первинні(природні) та вторинні(синантропні) вогнища чуми. У природних вогнищах головну роль відіграють близько 300 видів та підвидів гризунів. Активні вогнища чуми зберігаються на території країн Південно – Східної Азії, Африки та Південної Америки(Індія, Іран, Пакистан, Перу, Парагвай, Камерун та ін.), де постійно виявляються випадки захворювання серед людей та іноді поширюються до розмірів епідемії(наприклад, епідемія чуми в Індії у 1994 р.). Антропоургічні вогнища виявлені у місцевостях між 35º півн. шир. До 35º півд. шир. У них джерелом збудника є пацюки та миші. Під час чумних епізоотій у населених пунктах встановлено заразність кішок, верблюдів та інших домашніх тварин. В обох типах вогнищ чуми специфічним переносником є блохи(більше 120 видів). Найбільш активними переносниками є щурина, людська та сурчина блохи.
На теперішній час захворюваність людей на чуму відносно невелика, але у країнах, що мають природні вогнища чуми, особливо у малорозвинених, за низького рівня санітарних умов проживання населення загроза виникнення спалахів чуми існує завжди. Це підтверджують періодичні спалахи хвороби на території країн Центральної Африки та Південно – Східної Азії. В Україні природні вогнища чуми існують у південних та південно – східних регіонах(лісостепова, степова зона) і хоча захворюваність серед людей не визначалась з початку ХХ ст., їх наявність потребує інтенсивного контролю і нагляду з боку медичної служби. Крім того, у зв’язку з посиленням міграції населення не виключається можливість завезення хвороби з інших регіонів як нашими співгромадянами, так і нелегальними емігрантами з країн „третього світу”.
Сибірка є зоонозним захворюванням, найчастіше виникає її шкірна форма. Вона, поряд з туляремією відноситься до групи захворювань, які є особливою національною або регіональною проблемою. Досить розповсюджена в країнах Азії, Африки, Південної Америки. Залежно від механізму реалізації зараження виникає відповідна клінічна форма. Зараження аерогенним шляхом призводить до виникнення легеневої або генералізованої форми сибірки, аліментарним – до кишкової. Можливість зараження аерогенним шляхом та виникнення тяжкої легеневої форми робить сибірку небезпечною хворобою та є підставою для використання її як біологічної зброї. Вважається, що сибірка від людини до людини не передається.
Туляремія також є природно-вогнищевою хворобою, яка зустрічається в усіх рівнинних ландшафтних зонах, місцями у горах. У цих осередках встановлено понад 60 видів диких тварин (гризуни, хижаки), що є джерелом збудника. У зв’язку з великою розповсюдженістю природних вогнищ, значною кількістю шляхів передачі захворювання є потенційно небезпечним для великої кількості населення. Реєструється хвороба в багатьох країнах Європи, Америки та Азії переважно у вигляді спорадичних та групових випадків, але можливе набування нею епідемічного характеру. Природними вогнищами туляремії в Україні є степові зони півдня та південного сходу, а також Крим, де визначаються щорічно спорадичні випадки хвороби. Не виключена можливість завезення туляремії з інших регіонів у зв’язку з посиленням в останні десятиріччя торгових зв’язків та міграції населення.
Поширеності розглянутих захворювань в Україні також сприяють невисокий соціальний та санітарно-гігієнічний рівень населення, стихійні негаразди ( повені у Закарпатті тощо), вади комунальної служби, розвиток міжнародних контактів, відсутність належної настороженості, а часто – і відповідних знань – серед лікарів.
Методика виконання практичної роботи – 4 год (9.00-12.00).
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.
Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами:
1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).
2. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.
3. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).
4. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).
5. Пояснити результати опитування.
6. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.
7. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.
8. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.
9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.
10. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.
Тема № 1 практичного заняття.
Робота 1.
Методика виконання практичної роботи
1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.
2. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних
3. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми сибірки, чуми, туляремії, обґрунтувати клінічний діагноз.
4. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення сибірки, чуми, туляремії , невідкладні стани.
5. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого.
6. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження
7. Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики.
8. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу
9. Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.
10. Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу сибірки, чуми, туляремії (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення).
Робота 2. Трактувати результати клінічних, інструментальних, вірусологічних, бактеріологічних, серологічних методів дослідження. Провести диференційний діагноз чуми з банальними і специфічними лімфаденітами, туляремією, сибіркою; натуральної віспи і вітряної віспи; жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок (Ебола, Марбург, Ласса) з іншими геморагічними гарячками − з нирковим синдромом, кримською (Крим-Конго), омською, буковинською.
Робота 3. Засвоїти профілактичні заходи: правила виписки хворих зі стаціонару; диспансерне спостереження після виписки зі стаціонару, спостереження за епідемічним осередком.
Тема № 2 практичного заняття.
Робота 4. Підсумковий модульний контроль.
Уміти проводити фізикальне обстеження хворого (каф. проп. терапії); визначити необхідний об’єм клінічного (каф. проп. терапії), бактеріологічного та серологічного (каф. мікробіології) досліджень; підібрати препарати для екстреної, патогенетичної і симптоматичної терапії (каф. фармакології); скласти карту термінового повідомлення про інфекційне захворювання, проводити санітарно-освітню роботу серед населення (каф. соціальної гігієни і ООЗ).
1. Програма самопідготовки студентів до заняття
Тема № 1 практичного заняття.
1. Етіологія чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок − Ебола, Марбург, Ласса.
2. Епідеміологія чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та інші контагіозних геморагічних вірусних гарячок − Ебола, Марбург, Ласса.
3. Клініко-патогенетичні особливості чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок (Ебола, Марбург, Ласса) у сучасних умовах.
4. Класифікація чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок (Ебола, Марбург, Ласса).
5. Основні симптоми для раннього діагностики чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок (Ебола, Марбург, Ласса).
6. Діагностика особливо небезпечних інфекційних хвороб.
7. Диференційний діагноз чуми з банальними і специфічними лімфаденітами, туляремією, сибіркою, тощо.
8. Диференційна діагностика холери з іншими діарейними захворюваннями (сальмонельоз, ешерихіоз, ХТІ, кишковий єрсиніоз), що можуть перебігати зі синдромом гастроентероколіту.
9. Диференційний діагноз натуральної віспи і вітряної віспи.
10. Диференційна діагностика жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок (Ебола, Марбург, Ласса) з іншими геморагічними гарячками − з нирковим синдромом, кримською (Крим-Конго), омською, буковинською.
11. Принципи лікування чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок (Ебола, Марбург, Ласса). Особливості догляду за хворими.
12. Правила виписування реконвалесцентів зі стаціонару.
13. Протиепідемічні заходи в осередку чуми, холери, натуральної віспи, жовтої гарячки та контагіозних геморагічних вірусних гарячок − Ебола, Марбург, Ласса.
14. Тактика лікаря при виявленні хворого (трупа), підозрілого щодо захворювання на особливо небезпечну інфекцію. Організація первинних протиепідемічних заходів.
Тема № 2 практичного заняття.
Модуль 1. Інфекційні хвороби та паразитарні інвазії.
Змістовий модуль 1. Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передавання.
Тема 1. Введення в курс інфектології. Загальна характеристика групи кишковихінфекцій. Черевний тиф. Паратифи А та В.
Місце дисципліни інфекційні хвороби у системі медичних знань. Основні етапи розвитку інфектології як науки.
Класифікація інфекційних хвороб. Роль імунітету і неспецифічних факторів захисту в інфекційному процесі. Методика обстеження інфекційного хворого. Особливості клінічної і лабораторної діагностики інфекційних хвороб, інтерпретація результатів специфічних методів дослідження. Принципи лікування та профілактики інфекційних хвороб. Режим та структура інфекційного стаціонару. Порядок госпітализації, обстеження та виписки хворих. Особливості ведення медичної документації.
Місце інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання в структурі інфекційних хвороб. Епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості кишкових інфекційних хвороб. Сучасні методи лабораторної діагностики. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Правила ведення медичної документації.
Черевний тиф, паратифи А та В: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Тема 2. Діарейний синдром у клініці інфекційних хвороб. Дегідратаційний шок. Холера. Сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції. Інфекційні хвороби вірусної етіології з переважно фекально-оральним механізмом передавання. Поліомієліт.
Діарейний синдром: етіологія, патогенез, класифікація в залежності від типу взаємодії мікро- і макроорганізму, клінічні особливості, лабораторна діагностика. Види порушень водно-електролітного балансу.
Діагностика і принципи лікування дегідратаційного шоку.
Холера: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Сальмонельоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Харчові токсикоінфекції, що викликані умовно-патогенною флорою: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Ентеровірусні хвороби: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Ротавірусна інфекція: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Поліомієліт: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, наслідки. Лікувальна тактика. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Принципи профілактики.
Тема 3. Кишкові інфекційні хвороби з переважним ураженням товстої кишки: шигельоз, амебіаз. Єрсиніози. Протозойні кишкові інвазії: лямбліоз, балантидіаз.
Шигельоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Амебіаз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Псевдотуберкульоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Кишковий єрсиніоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Лямбліоз: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування та профілактики.
Балантидіаз: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування та профілактики.
Тема 4. Нематодози. Цестодози. Трематодози.
Аскаридоз. Ентеробіоз. Трихоцефальоз. Анкілостомідоз. Стронгілоїдоз. Трихінельоз. Дирофіляріоз. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення нематодозів. Сучасні методи лікування. Показання до госпіталізації. Принципи профілактики.
Стронгілоїдоз як СНІД-асоційована інвазія.
Токсокароз: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики.
Дифілоботріоз, теніаринхоз, теніоз та цистицеркоз, гіменолепідоз, ехін ококоз. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення цестодозів. Сучасні методи лікування. Показання до госпіталізації. Принципи профілактики.
Альвеококоз: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики.
Опісторхоз: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування. Показання до госпіталізації. Принципи профілактики.
Шистосомози: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики.
Тема 5. Ботулізм. Невідкладні стани у хворих на інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передавання. Принципи діагностики та надання допомоги.
Ботулізм: Етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Принципи профілактики.
Дегідратаційний шок: визначення поняття; патогенез; клінічна і лаборатона діагностика водно-електролітних порушень при різних ступенях зневоднення. Диференціальна діагностика дегідратаційного шоку із шоковими станами іншого генезу. Принципи лікування, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Кишкова кровотеча та ін. хірургічні ускладнення кишкових інфекційних хвороб: патогенез, клінічна і лабораторна діагностика, диференціальний діагноз. Принципи лікування. Невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Змістовий модуль 2. Інфекційні хвороби з повітряно-крапельним механізмом передавання
Тема 6. Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання. Грип. Інші ГРВІ: парагрип, аденовірусна хвороба, РС-інфекція, риновірусна інфекція. Інфекційні хвороби, що перебігають із клінікою атипової пневмонії: респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, легіонельоз.
Місце інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання в структрурі інфекційної патології. Епідеміологічні, патогенетичні та клінічні особливості інфекційних хвороб дихальних шляхів. Порядок госпітализації, обстеження та виписки хворих. Особливості ведення медичної документації.
Грип: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Сучасні методи лікування хворих. Оцінка засобів специфічної та неспецифічної профілактики. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Поняття про пташиний грип.
Визначення понять „ГРЗ” та „ГРВІ”. Етіологія ГРВІ. Місце ГРВІ в структурі інфекційної патології.
Парагрип: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення.
Аденовірусна хвороба: епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення.
РС-інфекція: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення.
Риновірусна інфекція: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, ускладнення.
Диференціальна діагностика ГРВІ. Принципи лабораторної діагностики, лікування та профілактики ГРВІ. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Респіратоний мікоплазмоз: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лабораторної діагностики, лікування і профілактики.
Орнітоз: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лабораторної діагностики, лікування і профілактики.
Легіонельоз: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лабораторної діагностики, лікування і профілактики.
Показання до госпіталізації при атипових пневмоніях. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Поняття про SARS.
Тема 7. Герпесвірусні інфекції. Інфекційний мононуклеоз.
Загальна характеристика герпесвірусних інфекцій, етіологічна структура, місце в інфекційній патології.
Інфекції, обумовлені вірусами простого герпесу HSV-1 та HSV-2: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики герпетичної інфекції. Показання до госпіталізації. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Вітряна віспа і оперізувальний герпес: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування та профілактики VZV-інфекції. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
EBV-інфекція та СМV-інфекція: етіологія, патогенез, класифікація, клінічна картина, ускладнення, прогноз. Інфекційний мононуклеоз як поліетіологічна хвороба. Диференціальний діагноз. Лабораторна діагностика. Принципи лікування і профілактики EBV- та СМV-інфекцій. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих з інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Тема 8. «Дитячі» крапельні інфекції у дорослих. Дифтерія. Диференціальна діагностика синдрому «ангіна».
Кір: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування і профілактики кору, протиепідемічні заходи в осередку. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
Краснуха: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування і профілактики краснухи. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Роль вірусу краснухи в патології плода.
Вірусна паротитна хвороба: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості перебігу у дорослих, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лабораторної діагностики, лікування і профілактики паротитної хвороби. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Дифтерія: Актуальність для України. Етіологія, особливості епідемічного процесу, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки із інфекційного стаціонару. Диспансеризація реконвалесцентів.
Синдром «ангіна». Диференціальна діагностика ангін.
Тема 9. Менінгеальний синдром у клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика серозних і гнійних менінігітів. ННГМ. Менінгококова інфекція. Невідкладні стани у хворих на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним механізмом передавання.
Патогенез менінгеального синдрому. Визначення понять „менінгізм” та „менінгіт”. Етіологія, патогенез, класифікація менінгітів. Клінічна і лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика серозних і гнійних менінгітів різної етіології. Принципи лікування і профілактики. Невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
ННГМ: визначення поняття; сучасні погляди на патогенез; класифікація; клінічна діагностика; принципи лікування; невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Менінгококова інфекція: місце в структурі інфекційної патології України. Етіологія, особливості епідемічного процесу, патогенез, класифікація, клінічна та лабораторна діагностика різних форм менінгококової інфекції, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування різних клінічних форм. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі. Профілактичні заходи.
ІТШ: визначення поняття; сучасні погляди на патогенез; класифікація; клінічна і лабораторна діагностика; принципи лікування; невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Справжній круп: визначення поняття; патогенез; стадії; клінічна і лабораторна діагностика; принципи лікування, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Несправжній круп: визначення поняття; патогенез; стадії; клінічна і лабораторна діагностика; принципи лікування, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
ННГМ: визначення поняття; сучасні погляди на патогенез; класифікація; клінічна і лабораторна діагностика; принципи лікування; невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
ГДН: визначення поняття; сучасні погляди на патогенез; класифікація; клінічна і лабораторна діагностика; принципи лікування; невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Змістовий модуль 3. Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція.
Тема 10. Загальна характеристика вірусних гепатитів. Клінічна характеристика вірусних гепатитів з фекально-оральним механізмом передавання. Клінічна характеристика гострих вірусних гепатитів з парентеральним механізмом передавання.
Загальна характеристика вірусних гепатитів.
ВГА: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, ускладнення, прогноз. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
ВГЕ: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, ускладнення, прогноз. Особливості перебігу у вагітних. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Гострий ВГВ: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, ускладнення, прогноз. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи.
Гострий ВГD: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, ускладнення, прогноз. Поняття про ко- та супер-інфекцію, патогенетичні і клінічні особливості. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи.
Поняття про вірусні гепатити G, SEN, TTV.
Поняття про фульмінантний вірусний гепатит. Печінкова енцефалопатія: патогенез, клінічна і лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Тема 11. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів. Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів. Вірусний гепатит С. Хронічні вірусні гепатити.
Лабораторна діагностика гострих вірусних гепатитів. Специфічні і біохімічні маркери. Диференціальний діагноз вірусних гепатитів. Лікувальна тактика, медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
Поняття про хронічні вірусні гепатити: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, наслідки. Принципи лікування.
Вірусний гепатит С: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації.
Тема 12. ВІЛ-інфекція. СНІД-асоційовані інфекції та інвазії.
Актуальність для України. Етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, клінічна діагностика гострої фази ВІЛ-інфекції, диференціальний діагноз, прогноз. Лабораторна діагностика, план обстеження хворого при встановленні попереднього діагнозу ВІЛ-інфекції. Принципи призначення ВААРТ. Профілактичні заходи.
Нормативні документи МОЗ України, що регламентують порядок добровільного тестування, госпіталізації, лікування пацієнтів, проведення профілактичних заходів, а також правові аспекти щодо ВІЛ-інфекції.
Найбільш поширені СНІД-асоційовані інфекційні хвороби: герпесвірусні; протозойні (церебральний токсоплазмоз, криптоспоридіоз, ізоспороз), мікози (кандидоз, пневмоцистна пневмонія, криптококоз), бактерійної етіології (бактерійна рецидивуюча пневмонія, лістеріоз, мікобактеріози, сальмонельозна рецидивуюча септицемія, інші дисеміновані бактерійні інфекції). Клінічна і лабораторна діагностика. Особливості перебігу опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації. Диспансеризація хворих на ВІЛ-інфекцію.
Поняття про запальний синдром відновлення імунітету.
Змістовий модуль 4.
Інфекційні хвороби з трансмісивним механізмом передавання
Тема 13. Загальна характеристика інфекційних хвороб із трансмісивним механізмом передавання. Малярія. Синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Бруцельоз. Сепсис.
Місце інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передавання в структрурі інфекційної патології. Епідеміологічні, патогенетичні та клінічні особливості інфекційних хвороб із трансмісивним механізмом передавання. Порядок обстеження, госпіталізації, та виписки хворих із інфекційного стаціонару. Особливості ведення медичної документації.
Малярія: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Показання до обстеження, госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактика малярії.
Нормативні документи МОЗ України, що регламентують порядок лабораторного обстеження на малярію, госпіталізації, лікування пацієнтів, проведення профілактичних заходів.
Поняття про синдром гарячки невідомого генезу. Алгоритм обстеження хворих. Принципи надання допомоги.
Бруцельоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.
Сепсис: сучасні уявлення про патогенезу, класифікація, клінічний перебіг, порядок обстеження, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.
Тема 14. Трансмісивні хвороби, що передаються через укуси кліщів: кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма. Рикетсіози.
Кліщовий енцефаліт: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога на догоспітальному етапі. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Профілактичні заходи.
Хвороба Лайма: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації. Профілактичні заходи.
Загальна характеристика рикетсіозів.
Епідемічний висипний тиф та хвороба Брілла: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи.
Ку-гарячка: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки із інфекційного стаціонару. Профілактика.
Марсельська гарячка: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки із інфекційного стаціонару. Профілактика.
Тема 15. Лейшманіози. Арбовірусні інфекції: гарячка денге, гарячка паппатачі. Захист історії хвороби.
Лейшманіози: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації. Вісцеральний лейшманіоз як СНІД-асоційована інвазія.
Гарячка денге: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз Принципи лікування. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації. Профілактичні заходи.
Гарячка паппатачі: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз Принципи лікування. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації. Профілактичні заходи.
Змістовий модуль 5. Інфекційні хвороби з рановим та множинними механізмами передавання.
Тема 16. Інфекційні хвороби з переважним ураженням нирок: лептоспіроз, ГГНС. Геморагічні гарячки: жовта гарячка, гарячка Конго-Крим, Марбург, Ебола, Ласса.
Лептоспіроз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Профілактичні заходи.
ГГНС: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки із стаціонару. Профілактичні заходи.
ГНН: патогенез, класифікація, клінічна і лабораторна діагностика. Принципи лікування, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.
Жовта гарячка: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.
Гарячка Конго-Крим: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.
Гарячки Марбург, Ебола, Ласса: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.
Тема 17. Інфекційні хвороби з переважним ураженням нервової системи: сказ, правець. Ускладнення застосування ліків у практиці інфекціоніста.
Сказ: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, диференціальний діагноз, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі, порядок госпіталізації. Принципи профілактики.
Правець: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Принципи профілактики.
Медикаментозна хвороба: патогенез, клінічні форми.
Анафілактичеий шок: патогенез, класифікація, клінічні прояви, диференціальний діагноз. Невідкладна допомога.
Сироваткова хвороба: патогенез, клінічний перебіг, диференціальний діагноз. Принципи лікування та профілактики.
Синдром Лайєла: патогенез, клініка, диференціальний діагноз, принципи лікування та профілактики.
Синдром Стівенса-Джонсона: патогенез, клініка, диференціальний діагноз, принципи лікування та профілактики.
Поняття про дисбіоз кишківника: класифікація, клінічні прояви, диференціальний діагноз, лабораторна діагностика, принципи корекціїї порушень мікробного пейзажу кишківника.
Тема 18. Інфекційні хвороби з переважним ураженням шкіри: бешиха, феліноз. Еризипелоїд. Хвороба від укусу щурів. TORCH-інфекції. Токсоплазмоз.
Бешиха: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації.
Феліноз: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Показання до госпіталізації.
Еризипелоїд: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Показання до госпіталізації.
Хвороба від укусу щурів: содоку та стрептобацильоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Показання до госпіталізації.
Поняття про TORCH-інфекції: визначення поняття, етіологія, епідеміологія, клінічна і лабораторна діагностика, прогноз. Принципи лікування і профілактики.
Токсоплазмоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації.
Тема 19. Карантинні та особливо небезпечні хвороби. Натуральна віспа. Внутрішньолікарняні інфекції.
Визначення понять „карантинні” та „особливо небезпечні” хвороби.
Чума: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Профілактичні заходи.
Сибірка: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Профілактичні заходи.
Туляремія: : етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Профілактичні заходи.
Натуральна віспа. Історичні дані. Актуальність. Етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Перемога над натуральною віспою як взірець ефективної та успішно організованої специфічної профілактики.
Семінарське обговорення теоретичних питань – 2 год (12.30-14.00).
Тестові завдання та ситуаційні задачі.
1. Сибірка є:
А. Антропонозом.
В. Захворюванням лише людей.
С. Природно – осередковою інфекцією.
D. Вірусною інфекцією.
E. Типовим спірохетозом
2. Найбільш часта локалізація чумних бубонів:
А. Підщелепні.
В. Пахові, пахвові.
С. Шийні.
D. Потиличні.
E. Лише підщелепні
3. Клінічні стадії туляремії:
А. Інкубаційний період.
В. Стадія реконвалесценції,.
С. Початкова стадія.
D. Стадія неврологічних порушень.
E. Кишкова стадія.
4.Клінічні прояви первинно – легеневої форми чуми:
А. Гарячка, виражений інтоксикаційний синдром, задишка, розеольозна висипка на тілі,
В. Гарячка, марення, кашель із виділенням кров’янистого мокротиння, задишка.
С. Гарячка, виражений склерит, кон’юнктивіт, поліморфна висипка на тілі.
D. Порушення свідомості, вогнищева та загально мозкова симптоматика, патологічні рефлекси.
5.Легенева чума має наступні клінічні прояви:
А. Гострий початок.
В. Вогнищева неврологічна симптоматика.
С. Інтоксикаційний синдром.
D. Затримка стільця.
E. задишка, кашель.
6.Збудником туляремії є:
А. Francisella tularensis.
В. Chlamidia psittacii.
С. Borellia reccurens.
D. Coxiella berneti
E. Bacillus anthracis
7.Препарати для етіотропного лікування сибірки:
А. Пеніцилін.
В. Еритроміцин.
С. Левоміцетин.
D. Ципрофлоксацин.
E.Азтреонам
8.Препарати для етіотропного лікування чуми:
А. Стрептоміцин.
В. Еритроміцин.
С. Фуразолідон.
D. Левоміцетин.
E. Доксіциклін.
9.Специфічна профілактика сибірки
А. Проводиться за епідпоказаннями.
В. Проводиться живою або ін активованою вакциною.
С. Проводиться у віці 1, 6-7, 16-17 років.
D. Не проводиться.
E. Вводиться трикратно з подальшою ревакцинацією.
10.Профілактика чуми проводиться:
А. Живою вакциною зі штамму EV.
В. Хіміопрепаратами.
С. Не проводиться.
D. Проводиться за епідпоказаннями.
E. Входить до календаря щеплень
Година самостійної роботи студентів (14.15-15.00)
Студент повинен знати:
Тема № 1 практичного заняття.
1. До якої групи інфекційних хвороб належать сибірка, чума, туляремія?
2. Джерело інфекції при сибірці, чумі, туляремії.
3. Шляхи передачі сибірки, чуми, туляремії.
4. Фактори патогенності збудників сибірки, чуми, туляремії.
5. Антигенна будова збудника чуми.
6. Переносники чуми.
7. Стадії патогенезу чуми.
8. Місцеві зміни при бубонній формі чуми.
9. Клінічні форми чуми і їх особливості.
10. Особливості патогенезу чуми залежно від місця проникнення збудника.
11. Особливості патогенезу сибірки залежно від місця проникнення збудника.
12. Особливості патогенезу туляремії залежно від місця проникнення збудника.
13. Місцеві зміни при шкірній формі сибірки.
14. Характеристика, термін виникнення та особливості динаміки висипки при чумі.
15. Патогенез гарячки при туляремії.
16. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при чумі.
17. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при туляремії.
18. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при сибірці.
19. Клінічні прояви ураження органів дихання при легеневій формі чуми.
20. Клінічні прояви шкірної форми чуми.
21. Зміни з боку серцево-судинної системи при сибірці.
22. Ускладнення сибірки.
23. Причини смерті при чумі.
24. Гемограма при чумі.
25. Методи специфічної діагностики чуми.
26. Умови призначення гемокультури при чумі.
27. Етіотропна терапія чуми. Препарати, їх дози, шляхи введення.
28. Етіотропна терапія сибірки. Препарати та дози.
29. Патогенетична терапія чуми. Препарати, шляхи введення.
30. Специфічна профілактика чуми.
31. Клініко-епідеміологічні особливості туляремії, диференційна діагностика чуми та туляремії.
32. Екстрена профілактика чуми та сибірки.
33. Правила виписки із стаціонару хворого на чуму.
34. Організаційна тактика лікаря при підозрі на чуму або сибірку.
35. Поняття про хвороби, що регулюються міжнародними санітарними правилами.
Тема № 2 практичного заняття.
Підсумковий модульний контроль.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати епідеміологічний анамнез, провести клінічне обстеження, призначити необхідний комплекс лабораторних досліджень, провести диференційний діагноз, визначити необхідність госпіталізації, обґрунтувати і поставити діагноз, призначити адекватну терапію.
2. Трактувати результати клінічних, інструментальних, вірусологічних, бактеріологічних, серологічних методів дослідження.
3. Засвоїти профілактичні заходи: правила виписки хворих зі стаціонару; диспансерне спостереження після виписки зі стаціонару, спостереження за епідемічним осередком.
Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. С
2. В
3. А, В, С
4. В
5. А, С, E
6. А
7. А, С, D
8. А, D, E
9. А, В, E
10. А, D
Джерела інформації:
А – Основні:
1. МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 13
2. Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728.
3. Інфекційні хвороби в практиці дільничного і сімейного лікаря / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2007. – 615 с.
4. Інфекційні хвороби / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
5. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби / У 3 т. – К.: Здоров’я, 2002.
6. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 2005. – 656 с.
7. Атлас інфекційних хвороб /[М.А. Андрейчин, B.С. Копча, С.О. Крамарєв та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2010. – 248 с.
В – Додаткові:
Андрейчин М.А., Булгаков В.А., Шабловська Є.О. Важливі зоонози. − К.: Здоров’я, 1994, – 256 с.
2. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
3. Андрейчин М.А., Чоп’як В.В., Господарський І.Я. Клінічна імунологія та алергологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 372 с.
4. Эпидемиология чумы: (Методические рекомендации)/ Дмитровский А.М. и др. – Алматы, 1994.
6. Лобзин Ю.В., Захаров В.И. Реабилитация и диспансеризация инфекционных больных. – С-Пб.: Гиппократ, 1994. – 216 с.
7. Постовит В.А. Инфекционные болезни: Руководство. – С.-Пб: Сотис, 1997. – 502 с.
8. Соринсон С.Н. Инфекционные болезни в поликлинической практике. – С-Пб.: Гиппократ, 1998. – 320 с.
9. Бронштейн А.М., Токмалаев А.К. Паразитарные болезни человека: протозоозы и гельминтозы. – М.: Изд-во РУДН,.2002. – 207 с.
10. Шаханина И.Л., Игонина Е.П., Брико Н.И. Смертность от инфекционных болезней в различных регионах мира //Эпидемиология и инфекционные болезни. – № 3. – 2006. – С. 59-61.
11. Инфекционные болезни тропиков/ Под ред. Сокол А. С., Киселевой А. Ф. – Киев: Здоровье, 1992.
12. Журнал «Інфекційні хвороби».
Методичну вказівку склала к.м.н. Н.А. Ничик
Затверджено на засіданні кафедри
14.06.2013 р. протокол № 10
Переглянуто на засіданні кафедри
____________20 р. протокол № ____
