Форма № Н – 3.04

 

ВДНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імeні І.Я. Горбачевського»

 

Кафедра патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини

 

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

проф. І.Р.Мисула

“___”___06___2013 р.

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА навчальної дисципліни

 

 

 

Патoморфологія

 

напрям підготовки         1201 Медицина

спеціальність                  7. 12010001 “Лікарська справа”

                                         7. 12010003 “Медико-профілактична справа”

Факультет                      медичний

 

 

 

2013 – 2014 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2013 

 

Робоча програма з патоморфології для студентів

за напрямком підготовки 1201 Медицина, 7. 12010001 “Лікарська справа”

 

Розробники: к. мед. наук, доцент кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини Головата Т.К.

 

Робочу програму схвалено на засідання кафедри

Протокол від 20.06.2013 року № 20

 

 

Завідувач кафедри патологічної анатомії

з секційним курсом та судової медицини

______________________________проф. Боднар Я.Я.

 

 

 

 

 

 

 

©__________, 2013

©__________, 2014

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 7,0	Галузь знань 1201 Медицина	Нормативна/повна
Модулів – 2	Спеціальність: 7. 12010001 “Лікарська справа”                                          7.12010003 “Медико-профілактична справа”	Рік підготовки
Змістових модулів – 15		3-й	3-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 210		5-й	6-й
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 5,25 самостійної роботи студента – 2,75	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	Лекції
		16	24
		Практичні
		36	54
		Лабораторні
		–	–
		Самостійна робота
		32	48
		Індивідуальні завдання
		–
		Вид контролю
		Тестовий модульний контроль	Тестовий модульний контроль

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить (%): для денної форми навчання – 62:38

 

 

1.      Мета та завдння навчальної дисципліни

 

       Мета: патологічна морфологія – складова частина патології, що являє собою широку галузь біології та медицини, яка вивчає різні аспекти хвороби. Патологічна морфологія вивчає структурні основи хвороби. Таке вивчення служить як теорії медицини, так і клінічній практиці, тому патологічну морфологія слід віднести до науково-прикладної спеціальності. Теоретичне та наукове значення патологічної морфологія найбільш яскраво розкривається при вивченні загальних закономірностей розвитку патологій клітини, патологічних процесів і хвороб, тобто загальної патології людини. Розуміння основ загальної патології неможливе без глибоких знань анатомії, гістології, фізіології, ембріології, біохімії, мікробіології, імунології тощо. Загальна патологія людини, перш за все патологія  клітини і морфологія загальнопатологічних процесів, є змістом курсу загальної патологічної морфології. Загальна патологія синтезує і по-своєму  інтерпретує факти, отримані цими дисциплінами. Вона включає два великі розділи: вчення про причини (етіологію) хвороб людини  й основні закономірності їх виникнення і розвитку (патогенез).

         Клінічне, прикладне значення патологічної морфології полягає у вивченні структурних основ усіх різноманітностей хвороб людини, специфіки кожного захворювання, інакше – в створенні анатомії хворої людини, або клінічної патоморфології. Цьому розділові  присвячений курс спеціальної патологічної морфології.

Метою курсу патологічної анатомії є вивчення структурних основ хвороб, їх етіології, патогенезу для осмислення теоретичних основ медицини, більш поглибленого знання клінічних проявів хвороб, використання одержаних знань у повсякденній роботі лікаря загального профілю.

Завдання:

1)                    Вивчити патологію клітини та загальнопатологічних процесів, сукупність яких обумовлює прояви тієї чи іншої хвороби;

2)                    Вивчити етіологію, патогенез та морфологічні зміни при хворобах на різних етапах їх розвитку (морфогенез), структурних основ одужання, ускладнень та наслідків хвороб;

3)                    Освоїти методи патологоанатомічної служби, її місця в системі охорони здоров’я та організаційно-практичних форм вирішення завдань, зіставлення морфологічних та клінічних проявів хвороб, оформлення документації патологоанатомічного відділення лікувального закладу.

 

 Кінцеві цілі дисципліни:

• Аналізувати структурно-функціональні взаємозв’язки і послідовність стадій загальнопатологічних процесів.

• Інтерпретувати патологію клітини та обгрунтовувати клініко-морфологічні характеристики загальнопатологічних процесів, що обумовлюють прояви хвороб.

• Трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні основи видужання, ускладнень та наслідків хвороб.

 

Студент повинен знати: морфологічні основи головних загально-патологічних процесів і хвороб людини;

Студент повинен вміти: описувати та діагностувати (розпізнавати) головні патологічні процеси та нозологічнв одиниці;

Студент повинен оволодіти: навичками опису та діагностики головних патологічних процесів та нозологічних одиниць.

 

 

 

 

 

2. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Загальні патологічні процеси.

 

q       Змістовий модуль 1. Введення. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Конкретні цілі:

Ø      Визначати місце патоморфології як науки, галузі практичної медицини і учбового предмету. Засвоїти  методи дослідження патоморфологіїї.

Ø      Аналізувати етапи становлення патоморфології та внесок вітчизняних вчених в розвиток світової патоморфології.

Ø      Інтерпретувати морфологію стереотипних та специфічних ушкодженнь  клітинних органел та пояснювати клітинно-матриксні взаємодії.

Ø      Пояснювати клітинні та позаклітинні механізми трофіки та причини їх порушень. Пояснювати морфологію оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин.

Ø      Інтерпретувати морфологію внутрішньоклітинного, позаклітинного накопичення білків, вуглеводів, ліпідів та накопичення ендогенних і екзогенних пігментів та їх наслідки.

Ø      Інтерпретувати морфологію порушень мінерального обміну, його наслідки.

Ø      Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки некрозу.

Ø      Пояснювати основи танатології,  інтерпретувати  смерть та її ознаки.

 

Тема 1. Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Основні етапи розвитку патоморфології.

Патоморфологія – наука, що вивчає структурні (матеріальні) основи хвороб для осмислювання фундаментальних основ медичної науки та поглибленого вивчення клініки захворювань з наступним використанням одержаних знань в практичній роботі лікаря.

Завдання патоморфології: вивчення патології клітини; загальпатологічних процесів; аналіз та висновки щодо морфогенезу і морфології хвороб, структурних основ одужання, ускладнень та наслідків.

 Патоморфологія як фундаментальна та клінічна галузь медицини. Принцип єдності структури та функції.

Зіставлення морфологічних і клінічних проявів хвороб на всіх етапах їх розвитку.

Методи патоморфологічних досліджень: автопсія, біопсія, дослідження операційного матеріалу, експериментальне моделювання.

Характеристика розвитку патоморфології. Внесок робіт Д.Морганьї, К.Роки­тан­ського, Р.Вирхова в розвиток світової патоморфології.

Українська патоморфологічна школа. Роль Е.Х.Егіді та Д.С. Самойловича в започаткуванні патологічної анатомії в Україні.

Роль  робіт Д.Ф.Лямбля, В.П.Крилова, М.Ф.Мельникова-Розвєдєнкова, Г.Є.Земана, А.І.Струкова, Г.Л.Дермана (Харківскька медична школа),  М.І.Козлова, Ю.І.Мацона, Г.М.Мінха, В.К.Високовича, В.М.Константиновича, П.О.Кучеренка, Є.І.Чайки, О.В.Ки­сельової (Київська медична школа), А.Обжута, З. Дмоховського, В. Новицького, З.Альберта,  М.В.Войно-Ясенецького, Є.Г.Пальчевського (Львівська медична школа), Г.М.Мінха, М.О.Строганова, Ч.І.Хенцинського, Д.П.Кишенського, М.М.Тизенгаузена, Д.М.Хаютіна, Н.М.Коврижко (Одеська медична школа) в розвитку Української патоморфологічної школи.

Роль робіт О.І.Полуніна, М.М.Нікіфорова, М.О.Скворцова, О.І.Абрикосова, С.С.Вайля, І.В.Давидовського, М.М. Анічкова, М.Ф.Глазунова, В.Г.Гаршина в становленні російської патоморфології.

 

Тема 2. Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки.

Патологія клітини як  інтегративне  поняття.  Патологія клітинного ядра. Патологія мітозу, хромосомні аберації та хромосомні хвороби. Стереотипні ушкодження ультраструктур у відповідь на різноманітні впливи. Патологічні зміни клітинних мембран та зміни клітин при ушкоджені плазмолеми. Патологічні зміни ендоплазматичної сітки. Патологічні зміни комплексу Гольджи. Патологічні зміни мітохондрій. Патологічні зміни лізосом. Патологічні зміни пероксисом. Патологічні зміни цитоскелету (мікрофіламентів, мікротрубочок). Рух клітин і його роль у патології. Специфічні зміни ультраструктур: “хвороби” рецепторів, лізосмні, мітохондріальні, пероксисомні “хвороби”.

 

Тема 3. Порушення обміну речовин і їх метаболізму. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

Порушення обміну заліза і  метаболізму гемоглобіногенних пігментів. Класифікація гемоглобіногенних пігментів. Токсичні форми феритину: причини і наслідки їх утворення.

Порушення утворення меланіну. Морфологічна характеристика гіпопігментації (лейкодерма, вітиліго, альбінізм) і гіперпігментації (загальна меланодермія, місцевий меланоз, пігментний невус).

Порушення обміну нуклеопротеїдів. Подагра і подагричний артрит: морфологічна характеристика змін суглобів, ускладнення, наслідки. Подагрична нефропатія: морфологічна характеристика.

Порушення обміну мінералів та мікроелементів.

Утворення каменів: локалізація,  види каменів, наслідки і ускладнення каменеутворення.

 

Тема 4. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті.

Некроз клітини: визначення, терміни і фази розвитку, морфологічна характеристика коагуляційного некрозу і лізису клітин, їх наслідки.

Патогенно індукований апоптоз: визначення, молекулярні механізми, термін розвитку, мікроскопічні прояви, наслідки.

Імунне знищення клітин: морфологічні прояви. Фагоцитоз: визначення, основні клітини-фагоцити, мікроскопічні прояви фагоцитозу.

Патологічна анатомія органної недостатності.

            Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів: визначення, особливості морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки. 

            Основи танатології – вчення про смерь, її причини, механізми та ознаки.

Народження і смерть людини. Смерть організму з біологічних, соціальних і медичних позицій: уявлення про природну, насильницьку смерть і смерть від хвороб (передчасну і раптову). Визначення внутрішньоутробної смерті.

Танатогенез. Структурні механізми припинення діяльності життєво-важливих органів при природному перебігу хвороби. Найближчі наслідки припинення роботи серця, легень, головного мозку, нирок і печінки.

Біологічна смерть: визначення, безпосередні причини і терміни розвитку при природному перебігу хвороби і при раптовій смерті людини. Ранні і пізні ознаки біологічної смерті і смерті реанімованого хворого. Морфологічна характеристика трупних змін.

Тема 5. Морфологія оборотнього і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

Внутрішньоклітинні накопичення: визначення, механізми розвитку. Різновиди: накопичення нормальних продуктів клітинного метаболізму, патологічних  продуктів (екзогенних чи ендогенних).

Позаклітинні накопичення. Гіалінові зміни. Внутрішньоклітинний і позаклітинний гіалин: морфогенез, морфологічна характеристика. Гіалінові зміни при різних патологічних станах. 

 

q       Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу.

Конкретні цілі:

Ø      Пояснювати морфологічні прояви порушень іонно-осмотичного і водного балансу.

Ø       Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів кровообігу: артеріального та венозного повнокрів’я, ішемії,  кровотечі, стазу, плазморагії, шоку, емболії.

Ø       Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів лімфообігу.

Ø      Аналізувати морфологічні прояви та наслідки геморагічних синдромів.

Ø       Аналізувати морфологічні прояви  та наслідки тромбозу.

Ø       Аналізувати морфологічні прояви та наслідки синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

Ø       Аналізувати морфологічну характеристику різновидів ексудативного запалення.

Ø      Аналізувати морфологічні особливості та наслідки проліферативного запалення.

 

Тема 6. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу.

Порушення іонно-осмотичного і водного балансу. Гіпер- і гіпокаліємія: роль в танатогенезі. Порушення балансу води, гіпо- і гіпернатріємія: роль в танатогенезі міжклітинної і клітинної дегідратації. Трансудат, водянка порожнин, набряки внутрішніх органів (легені, головний мозок): морфогенез, морфологічна характеристика.

§                   

 

                           Тема 7. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу.

Повнокрів’я (гіперемія). Види, морфологія.

Ішемія: визначення, морфологічна характеристика.

Кровотеча, крововилив: види, клініко-морфологічна характеристика. 

Стаз: морфологічна характеристика, наслідки.

Плазморагія: морфологічна характеристика, наслідки.

Морфологічні проявлення порушень лімфообігу.

Шок: патологоанатомічні прояви.

Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.

 

Тема 8. Порушення гемостазу. Тромбоз, ДВЗ-синдром. Емболія.

Тромбоз, тромбофлебіт і флеботромбоз – клініко-морфологічна характеристика,  значення і наслідки тромбозу.

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Морфологічна характеристика, ускладнення (тромбо-емболічний синдром), наслідки.

Емболія: види, морфологічна характеристика.

 

Змістовий модуль 3. Запалення.

Тема 9. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

Загальне вчення про запалення. Кінетика запальної реакції. Фагоцитоз (стадії), завершений і незавершений фагоцитоз. Ексудативне запалення: серозне, фібринозне (крупозне, дифтиритичне), гнійне (флегмона, абсцес, емпієма), катаральне, геморагічне, змішане. Морфологічна характеристика.

 

Тема 10. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.

Продуктивне запалення. Клітинні кооперації  (макрофаги, лімфоцити, плазматичні клітини, еозинофіли, фібробласти та ін.). Морфологічні особливості, наслідки.

Гранульоматозне запалення: морфологічна характеристика і методи діагностики, наслідки. Клітинна кінетика гранулеми. Специфічні та неспецифічні гранульоми. Гранульоматозні захворювання.

 

q       Змістовий модуль 4. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Конкретні цілі:

 

Ø      Аналізувати морфологічні зміни тимуса при його вродженій та набутій патології.

Ø      Інтерпретувати морфологічні зміни при реакціях гіперчутливості.

Ø      Пояснювати морфологічні прояви автоімунних хвороб.

Ø      Пояснювати  морфологічні прояви первинної і вторинної імунної недостатності.

Ø      Визначати  структурні основи фізіологічної адаптації і компенсації.

Ø      Пояснювати морфогенез, види та морфологічну характеристику регенераторного процесу.

 

Тема 11. Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

Зміни тимуса при порушеннях імуногенезу. Вікова інволюція та акцидентальна трансформація. Уроджені захворювання тимуса: гіпоплазія, дисплазія, тимомегалія.

Імунна відповідь організму на дію антигена. Імунологічна толерантність.

Основи імунної відповіді. Гуморальний імунітет. Клітинний імунітет. Імунологічна гіперчутливість: морфологічна характеристика реагінової негайної гіперчутливості;   антитіло-опосередкованої гіперчутливості; імунокомплексної гіперчутливості;  уповільненої гіперчутливості.

 

Тема 12. Автоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани.

Автоімунні хвороби: клініко-морфологічна характеристика.

Амілоїдоз: класифікація, морфологічна характеристика.

Імунологічна недостатність: загальна клініко-морфологічна характеристика первинної і вторинної імунної недостатності. Синдроми імунного дефіциту.

 

Тема 13. Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

Види адаптаційних та компенсаційних змін: гіпертрофія, гіперплазія, атрофія, метаплазія – визначення, види,  морфологічна характеристика.

          Регенерація: визначення, види і біологічне значення, зв’язок із запаленням. Морфогенез регенераторного процесу. 

Регенерація окремих видів тканин та органів. Регенерація сполучної тканини. Грануляційна тканина: морфологічна характеристика ії стадій. Види загоювання ран.

Дисрегенерація: морфологічна характеристика гіперрегенерації і гіпорегенерації ушкоджених тканин.

 

Змістовий модуль 5. Пухлини. Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

q      

 

Конкретні цілі:

Ø      Інтерпретувати сучасні поняття канцерогенезу злоякісних і  доброякісних пухлин.

Ø      Трактувати передпухлинні  стани і зміни, їхню сутність, морфологію.

Ø      Трактувати загальні морфологічні особливості злоякісних та доброякісних пухлин.

Ø      Трактувати морфогенез та гістогенез пухлин.

Ø      Пояснювати механізми  та шляхи метастазування.

Ø      Пояснювати найважливіші клініко-морфологічні прояви пухлинного росту.

Ø      Аналізувати морфологічну характеристику доброякісних та злоякісних пухлин із тканин, що походять з мезенхими.

Ø      Аналізувати морфологічні  особливості пухлин з нервової тканини.

Ø       Трактувати значення передпухлинних змін при пухлинах з меланінутворюючої тканини, морфологічні особливості невусів та меланоми.

Ø       Пояснювати особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими.

Ø      Інтерпретувати сучасну класифікацію пухлин дитячого віку.

Ø      Пояснювати морфологічні особливості дизонтогенетичних пухлин.

Ø       Визначати  морфологічні особливості тератом та тератобластом.

Ø      Визначати морфологічні особливості пухлин з камбіальних ембріональних тканин та пухлин дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

 

Тема 14. Загальне вчення про пухлини. Морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

Фактори ризику пухлинного росту. Вплив географічних зон, факторів навколишнього середовища. Вплив старіння людини. Спадковість: спадкоємні пухлинні синдроми, сімейні форми неоплазії, синдроми порушеної репарації ДНК. Фактори ризику пухлинного росту. Передпухлинні (передракові) стани і зміни, їхня сутність, морфологія.

Біологія пухлинного росту. Морфогенез пухлин. Пухлинний ангіогенез. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Гістогенез (цитогенез) і диференціювання пухлин. Основні властивості пухлини. Особливості будівлі, паренхіма і строма пухлини. Види росту пухлини: експансивний, інфільтруючий і аппозиційний; екзофітний і ендофітний.

Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Характеристика пухлинного процесу. Місцевий вплив пухлини. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.

Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині.  Ракова кахексія, паранеопластичні синдроми.

Роль біопсійної діагностики в онкології.

Стадії канцерогенезу. Канцерогенні агенти і їхня взаємодія з клітинами. Найважливіші групи хімічних канцерогенів. Радіаційний канцерогенез. Вірусний канцерогенез. Клініко-морфологічні прояви.

Протипухлинний імунітет. Антигени пухлин. Імунний нагляд. Протипухлинні ефекторні механізми (клітинні і гуморальні).

Дисплазія: стадії, морфологічна характеристика стадій дисплазії, клінічне значення, роль у канцерогенезі.

Доброякісні і злоякісні пухлини: різновиди, порівняльна характеристика.

Загальна характеристика пухлин, що походять з мезенхіми. Доброякісні пухлини із тканин, що походять з мезенхими. Злоякісні пухлини з мезенхими.

 

Тема 15. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з  нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні (астроцитарні, олігодендрогліальні, епендимальні, пухлини хоріоїдного епітелію, нейрональні, низькодиференційовані та ембріональні), менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.

Пухлини вегетативної нервової системи. Пухлини периферійної нервової системи.

Значення передпухлинних змін. Невуси, їх різновиди. Меланома, її клініко-морфологічні форми.

 

Змістовий модуль 6. Морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію

 

Тема 16. Номенклатура і морфологічні особливості зрілих пухлин з епітелію.

Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації: доброякісні (папіллома, аденома)

Зрілі епітеліальні пухлини екзо- та ендокринних залоз а також епітеліальних покривов.

 

Тема 17. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію.

Епітеліальні незрілі пухлини без специфічної локалізації. Гістологічні варіанти раку. Особливості метастазування.

Незрілі епітеліальні пухлини екзо- та ендокринних залоз а також епітеліальних покривов.

 

Тема 18. Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми.

Особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими. Класифікація пухлин дитячого віку. Дизонтогенетичні пухлини: гамаротоми та гамартобластоми судинного походження, гамартоми та гамартобластоми з м’язової скелетної тканини, гамартобластоми внутрішніх органів. Тератоми та тератобластоми.

 

Тема 19. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.

Пухлини з камбіальних ембріональних тканин: медулобластома, ретинобластома, нейробластома. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих: пухлини ЦНС, кровотворної системи, м’яких тканин, кісток. Особливості перебігу та метастазування.

 

Модуль 2. Спеціальна патоморфологія.

 

q       Змістовий модуль 7. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати морфологічну характеристику анемії внаслідок крововтрати, підвищеного кроворуйнування та  порушеного кровоутворення.

Ø      Трактувати морфологічну характеристику тромбоцитопенії,  тромбоцитопатії та коагулопатії.

Ø      Трактувати види, стадії перебігу, клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, лікарський патоморфоз, вікові особливості,  причини смерті при гострому  та хронічному лейкозі.

Ø      Трактувати морфологічні прояви пухлинних захворюваннь лімфатичних вузлів (ходжкинських та неходжкинських лімфом).

 

Тема 20. Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії)

Анемії: клініко-морфологічна характеристика.

Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії і коагулопатії: клініко-морфологічна характеристика.

Лейкози – первинні пухлинні ураження кісткового мозку. Класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Цитогенетичні та цитохімічні методи диференціювання клітинних варіантів лейкозів.

 

Тема 21. Лімфоми.

Реактивні стани лімфатичних вузлів (гістіоцитоз, ангіофолікулярна гіперплазія лімфатичних вузлів).

Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз): гістопатологічні типи, морфологічна характеристика і методи діагностики, причини смерті.

Неходжкінські лімфоми. Пухлини з Т- і В-лімфоцитів: види, морфологічна характеристика, імунофенотипічні варіанти, цитогенетичні і молекулярно-генетичні маркери, причини смерті.

 

q       Змістовий модуль 8. Хвороби  серцево-судинної системи.

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати морфологічну характеристику, стадії атеросклерозу та органні ураження при ньому.

Ø       Трактувати морфо-функціональні зміни у міокарді при гострій та хронічній формах ішемічної хвороби серця, а також наслідки, ускладнення, причини смерті.

Ø      Трактувати клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, причини смерті при ессенціальній гіпертензії (гіпертонічній хворобі) та при вторинних (симптоматичних) гіпертензіях.

Тема 22. Атеросклероз.

 

Атеросклероз і артеріосклероз: загальні дані (епідеміологія, фактори ризику). Морфологічна характеристика і стадії атеросклерозу, побудова атеросклеротичної бляшки. Органні ураження при атеросклерозі. Артеріосклероз, морфологічна характеристика.

 

Тема 23.  Ішемічна хвороба серця. Хвороби міокарда та ендокарда.

Ішемічна хвороба серця. Стенокардія: класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Інфаркт міокарда: причини, класифікація, динаміка морфо-функціональних змін у міокарді. Наслідки, ускладнення, причини смерті. Хронічна ішемічна хвороба серця: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

Кардіоміопатії: первинні та вторинні, морфологічна характеристика.

Ураження ендокарда: клініко-морфологічна характеристика, причини смерті.

Міокардит: клініко-морфологічна характеристика, причини смерті.

Набуті вади серця: механізм утворення, різновиди.

 

Тема 24. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії.

Ессенціальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) і вторинна (симптоматична) гіпертензія. Доброякісний і злоякісний перебіг гіпертензії.

Гіпертонічна хвороба: фактори ризику, морфологічні зміни в судинах, серці, нирках та інших органах.

 

q       Змістовий модуль 9. Системні захворювання сполучної тканини.

Конкретні цілі:

Ø      Визначати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ревматичних хворобах та васкулітах.

Ø      Аналізувати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ендо- міокардитах різного генеза.

Ø      Трактувати морфологічні різновиди набутих та уроджених вад серця, їх ускладнення та причини смерті.

 

Тема 26. Системні хвороби сполучної тканини.

Ревматизм: класифікація і морфогенез, морфологічна характеристика.

Ревматоїдний артрит. Морфогенез, морфологія суглобових проявів (стадії прогресування ревматоїдного поліартриту, ускладнення і наслідки).

Хвороба Бехтєрєва: патологічна анатомія.

Системний червоний вовчак: патологічна анатомія, імуноморфологічні зміни в шкірі, судинах, серці, нирках. Ускладнення, причини смерті.

Системна склеродермія: патологічна анатомія, вісцеральні прояви системної склеродермії. Ускладнення, причини смерті.

Дерматоміозит: патологічна анатомія, клініко-анатомічні форми. Ускладнення, причини смерті.

 

Тема 27. Системні васкуліти.

Запальні ураження судин – васкуліти. Класифікація. Основні неінфекційні васкуліти: вузликовий періартеріїт, артеріїт Такаясу, скроневий артеріїт, гранульоматоз Вегенера, облітеруючий тромбангіїт (хвороба Вінівартера-Бюргера), хвороба Кавасакі: морфологічна характеристика. Васкуліти інших груп (пурпура Шенлейна – Геноха, ревматоїдний васкуліт). Хвороба Рейно: клініко-морфологічна характеристика.

 

Змістовий модуль 10. Хвороби органів дихання.Хвороби нервової системи.

 Конкретні цілі:

Ø      Трактувати морфогенез, клініко- морфологічні прояви, ускладнення, наслідки гострих та хронічних захворюваннь верхніх дихальних шляхів.

Ø      Трактувати морфологічні особливості злоякісних пухлин бронхів і легень, шляхи їх метастазування.

Ø      Трактувати поняття церебро-васкулярної хвороби, факторів ризику і морфологічні прояви ішемічного, геморагічного та змішаного інсультів головного мозку.

Ø       Трактувати морфологічні зміни при хворобі Альцгеймера, демієлінізуючих захворюваннях (розсіяний склероз) та при боковому аміотрофічному склерозі.

Ø      Трактувати морфологічні зміни при постреанімаційній енцефалопатії.

Ø      Трактувати морфологічні зміни при інфекційних захворюваннях центральної нервової системи.

 

 

Тема 28. Захворювання бронхолегеневої системи.

Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.

Гострі запальні захворювання легень. Загальна характеристика, сучасна класифікація пневмоній. Клініко-морфологічні особливості, стадії розвитку, ускладнення, наслідки.

Хронічні неспецифічні захворювання легень: хронічний обструктивний бронхіт, хронічна обструктивна емфізема, бронхоектази і бронхоектатична хвороба, бронхіальна астма, дифузні хронічні ураження. Визначення, класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Пухлини бронхів і легень.

 

Тема 29. Хвороба Альцгеймера. Розсіяний склероз. Боковий аміотрофичний склероз. Постреанімаційна енцефалопатія. Хвороби периферійної нервової системи.

Хвороба Альцгеймера: морфологічна характеристика.

Демієлінізуючі захворювання. Класифікація. Розсіяний склероз: морфологічна характеристика.

Боковий аміотрофічний склероз: морфологічна характеристика.

Постреанімаційні енцефалопатії: патологічна анатомія і еволюція мозаїчно-осередкових аноксичних пошкоджень головного та спинного мозку. Особливості морфогенезу і патологоанатомічної діагностики.

Захворювання периферичних нервів і парагангліїв. Ушкодження периферичних нервів. Дегенеративні зміни в периферичних нервах. Периферичні невропатії. Діабетична, уремічна і інша форми невропатій.

 

Змістовий модуль 11. Хвороби ендокринної системи. Хвороби кістково-м’язової системи.

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати причини, клініко-морфологічні прояви синдромів, пов’язаних з дисфункцією гіпофіза.

Ø      Трактувати клініко-морфологічні прояви, ускладнення та причини смерті при цукровому діабеті.

Ø      Трактувати морфогенез та морфологічні прояви хвороб щитоподібної та паращитоподібної залоз.

Ø      Трактувати клініко-морфологічні прояви  хвороб надниркових залоз.

Ø      Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб епіфізу мозку.

Ø      Пояснювати  морфологічні зміни кісток при захворюваннях кістково-суглобової системи.

Ø      Пояснювати клініко-морфологічні прояви м’язових дистрофій, міопатій, міастеній.

 

Тема 30. Хвороби гіпофіза. Цукровий діабет. Хвороби гіпофіза: клініко-морфологічна характеристика. 

Цукровий діабет. Морфологічна характеристика цукрового діабету. Ускладнення цукрового діабету (діабетична ангіопатія, нефропатія, ретинопатія, невропатія): клініко-морфологічна характеристика, прогноз. Причини смерті при цукровому діабеті.

Тема 31. Захворювання щитоподібної залози. Захворювання надниркових залоз.

Захворювання щитоподібної залози: класифікація, морфологічна характеристика.

Хвороби паращитоподібних залоз: морфологічна характеристика.

Хвороби надниркових залоз: морфологічна характеристика.

Хвороби шишкоподібної залози: патологічна анатомія.

 

Тема 32. Паратиреоїдна остеодистрофія, остеопетроз, хвороба Педжета, фіброзна дисплазія, остеомієліт, хвороби суглобів, м’язові дистрофії, міастенія.

Гиперпаратиреоз: морфологічні зміни кісток.

Хвороба Педжета: морфологічна характеристика, ускладнення.

Фіброзна дисплазія: морфологічна характеристика, ускладнення.

Остеомієліт: морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

М’язова дистрофія Дюшена: патогенез, морфологічна характеристика, причини смерті.

Міотонія: визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

Уроджені міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика.

Токсичні міопатії: клініко-морфологічна характеристика.

Ураження нервово-м’язового поєднання. Міастенія (myastenia gravis):  морфологічна характеристика.

 

Змістовий модуль 12. Хвороби органів травлення.

 

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати різновиди та клініко-морфологічні прояви, ускладнення та наслідки захворюваннь стравоходу, шлунка та кишечника.

Ø      Трактувати класифікацію, макроскопічні і гістологічні форми, особливості метастазування раку шлунка.

Ø      Трактувати клініко-морфологічну характеристику, наслідки перитоніту, первинних і вторинних пухлин очеревини.

Ø      Трактувати патологічну анатомію захворювань печінки.

Ø      Трактувати морфо-функціональні прояви жовчно-кам’яної хвороби, гострого і хронічного холециститу, гострого і хронічного панкреатиту.

 

Тема 33. Хвороби стравоходу, шлунка та кишечника.

Хвороби стравоходу: морфологічна характеристика.

Хронічний гастрит та виразкова хвороба: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Пухлини стравоходу та шлунка.

Ентероколіт: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

Пухлини тонкої і товстої кишки, морфологічна харктеристика.

Апендицит. Класифікація. Морфологічна характеристика проявів гострого і хронічного апендициту. Ускладнення.

 

Тема 34. Хвороби гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

Жировий гепатоз: клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

 Токсична дистрофія печінки: патологічна анатомія,  ускладнення.

Гострий та хронічний гепатит: класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки, прогноз.

Алкогольні ураження печінки: морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення і причини смерті.

Цироз печінки. Патоморфологічні ознаки, морфологічна класифікація, морфологічна характеристика найважливіших типів цирозу.

Пухлини печінки.

Жовчо-кам’яна хвороба: типи каменів. Гострий і хронічний холецистит: морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

            Панкреатит гострий і хронічний: морфологічна характеристика, ускладнення і причини смерті.

Рак підшлункової залози: морфологічна характеристика.

 

Змістовий модуль 13. Туберкульоз. Повітряно-крапельні інфекції

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати загальну характеристику інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінацію, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.

Ø      Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при вірусних хворобах, рикетсеозах.

Ø      Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при інфекційних хворобах.

Ø      Аналізувати морфологію тканинних реакцій, складові первинного туберкульозного комплексу.

Ø      Інтерпретувати клініко-морфологічні прояви та ускладнення первинного, гематогенного та вторинного туберкульозу.

 

Тема 35. Туберкульоз.

Морфологія тканинних реакцій при туберкульозі. Сучасна морфологічна класифікація туберкульозу. Первинний туберкульозний комплекс: морфологічна характеристика. Прогресування первинного туберкульозу з генералізацією процесу: морфологічна характеристика. Хронічний перебіг первинного туберкульозу: морфологічна характеристика. Гематогенний туберкульоз (генералізований, з переважним ураженням легенів, з переважним ураженням внутрішніх органів): морфологічна характеристика.

Вторинний туберкульоз. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті. Сучасний патоморфоз туберкульозу.

 

Тема 36. Вірусні повітряно-краплинні інфекції. ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсиози. Прионові інфекції.

Вірусні (риновірусні, грип) інфекції: клініко-морфологічні прояви.

 

Тема 37.  ВІЛ-інфекція. Сказ. Рікетсиози. Прионові інфекції.

Синдром надбаного імунодефіциту (СНІД): морфогенез, клініко-морфологічна характеристика. СНІД-асоційовані захворювання: опортуністичні інфекції, пухлини. Ускладнення, причини смерті.

Рикетсіози: висипний епідемічний та спорадичний тифи, зворотній тиф. Морфологічна характеристика.

Сказ: морфологічна характеристика, причини смерті.

Повільні вірусні нейроінфекції і пріонові хвороби (куру, хвороба Крейтцфельдта – Якоба, пріонові хвороби тварин): морфологічна характеристика.

 

 

Змістовий модуль 14. Хвороби сечо-статевої системи.

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати морфологічні прояви захворювань жіночих статевих органів та молочної залози.

Ø      Трактувати морфологічні прояви хвороб чоловічих статевих органів.

Ø      Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при хворобах нирок.

 

Тема 38. Хвороби жіночої та чоловічої статевої системи.

Хвороби шийки матки: класифікація, клініко-морфологічна характеристика.

Хвороби тіла матки і ендометрія: морфологічна характеристика.

Захворювання молочних залоз: класифікація, клініко-морфологічна характеристика.

Хвороби чоловічих статевих органів: морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

 

Тема 39. Хвороби нирок та сечових шляхів.

Гломерулярні хвороби нирок. Гломерулонефрит: класифікація, морфологічна характеристика, наслідки.

Ідіопатичний нефротичний синдром, мембранозна нефропатія, фокальний сегментарний гломерулосклероз: морфологічна характеристика.

Гострий некроз канальців: морфологічна характеристика.

Тубулоінтерстиційний нефрит: морфологічна характеристика, наслідки.

Гострий та хронічний пієлонефрит: морфологічна характеристика, ускладнення. Нефролітіаз. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

Гідронефроз. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

Кистозні хвороби нирок: морфологічна характеристика.

Амілоїдоз нирок: морфологічна характеристика, наслідки.

Хронічна ниркова недостатність: патологічна анатомія.

 

Змістовий модуль 15. Хвороби вагітності, та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Дитячі інфекції. Сепсис.

Конкретні цілі:

Ø      Трактувати морфологічні прояви, ускладнення і наслідки абортів, ектопічної вагітності, ОРН-гестозів та трофобластичної хвороби.

Ø      Трактувати основні види патології плаценти.

Ø       Пояснювати клініко-морфологічні прояви, прогноз пологової травми і пологових ушкодженнь.

Ø      Пояснювати клініко-морфологічні прояви недоношеністі, переношеністі та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВУР).

Ø      Трактувати клініко-морфологічні прояви гемолітичной і геморагічної хвороби немовлят та пневмопатій.

Ø      Трактувати клініко-морфологічні прояви внутрішньоутробних інфекцій, фетопатій та уроджених вад розвитку.

Ø      Пояснювати клініко-морфологічні основи хвороб, пов’язаних з недостатнім та надмірним харчуванням, гіпо- та авітамінозами.

Ø      Трактувати пато- та морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення  професійних хвороб, що викликані впливом хімічних виробничих факторів, пилу, змінами атмосферного тиску, впливом промислового шуму, електромагнітних хвиль радіочастот, температурних впливів, впливу електричного струму, іонізуючих випромінювань.

Ø      Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення хімічних і лікарських впливів.

Ø      Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при інфекційних хворобах переважно дитячого віку.

Ø      Трактувати клініко-морфологічні прояви форм сепсісу: септицемії, септикопіємії, септичного (інфекційного) ендокардиту.

Ø      Трактувати морфогенез,  клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при чумі, туляремії, сибірці, холері.

 

Тема 40. Патологія вагітності, післяпологового періоду і плаценти.

Спонтанні та медичні аборти: особливості морфологічного дослідження.

Ектопічна вагітність: класифікація, морфологічна діагностика, ускладнення і наслідки. Причини смерті.

ОРН-гестози: морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.

Трофобластична хвороба. Класифікація. Міхуровий заніс, інвазивний міхуровий заніс, хоріокарцинома. Морфологічна характеристика, прогноз.

Патологія плаценти: класифікація, морфологічні особливості.

 

Тема 41. Пре- та перинатальна патологія. Перипартальна патологія.

Недоношеність і переношеність. Затримка внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВУР). Клініко-морфологічна характеристика, прогноз.

Пологова травма: класифікація, морфологічна характеристика.

Гемолітична та геморагічна хвороби немовлят: морфологічна характеристика.

Хвороби легень перинатального періоду (пневмопатії): морфологічні прояви.

Асфіксія (пре- та інтранатальна): морфологічна характеристика. Наслідки.

Внутрішньоутробні інфекції: морфологічні прояви.

Морфологія неінфекційних фетопатій.

Уроджені вади розвитку: морфологічна характеристика.

Перипартальна патологія матерія.

 

Тема 42. Патоморфологічні зміни хвороб, пов’язаних з харчуванням. Променева хвороба, професійні хвороби, лікарняна хвороба та ін.

Хвороби, пов’язані з харчуванням: морфологічна характеристика.

Професійні хвороби, що викликані впливом хімічних виробничих факторів, пилу (пневмоконіози): класифікація, патологічна анатомія.

Ушкодження, що пов’язані зі змінами атмосферного тиску. Висотна хвороба. Контузія. Повітряна емболія. Декомпресійна, чи кесонна, хвороба. Патологічна анатомія. Наслідки. Причини смерті.

Хвороби внаслідок впливу промислового шуму. Патологічна анатомія та наслідки.

Хвороби внаслідок впливу електромагнітних хвиль радіочастот. Патологічна анатомія. Причини смерті.

Ушкодження від температурних впливів. Опіки (глибокі і поверхневі). Тепловий удар: клініко-морфологічна характеристика. Гіпотермічні ушкодження.

Ушкодження, що викликані електричним струмом: клініко-морфологічна характеристика. Причини смерті.

Хвороби внаслідок впливу іонізуючих випромінювань (променева хвороба). Патологічна анатомія гострої та хронічної променевої хвороби. Причини смерті.

Ятрогенна лікарська патологія, морфологічна характеристика.

 

Тема 43. Дитячі інфекції.

Кір, епідемічний паротит, інфекційний мононуклеоз, поліомієліт, вітряна віспа, коклюш, дифтерія: морфогенез, морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

 

 

Тема 44. Сепсис. Карантинні інфекції.

Сепсис як особлива форма розвитку інфекції. Відмінності від інших інфекцій. Поняття про септичне вогнище, вхідні ворота (класифікація, морфологія). Клініко-анатомічні форми сепсису (септицемія, септикопіємия, септичний (інфекційний) ендокардит): морфологічна характеристика.

            Чума, туляремія, сибірка, холера: патоморфологія клініко-морфологічних форм, ускладнення, причини смерті.

Первинний та вторинний сифіліс. Патоморфологія вісцерального сифілісу. Патоморфологія уродженого сифілісу: сифіліс мертвонароджених недоношених, ранній уроджений сифіліс новонароджених та грудних дітей, пізній уроджений сифіліс дітей дошкільного та шкільного віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.      Структура навчальної дисципліни

 

 МОДУЛЬ 1:

Загальні патологічні процеси.

 

 

МОДУЛЬ 2:

Спеціальна патоморфологія.

 

 

 

4. Теми лекційних занять

 

 

 

 

5. Теми семінарських робіт – не передбачено

 

6. Теми практичних занять

 

 

 

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

 

8. Самостійна робота

 

 

9. Індивідуальні заняття – не передбачено

 

10. Методи навчання

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

                                                     

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, хімічні диктанти, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання хімічних дослідів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем хімічних реакцій та перетворень. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно хімічним шляхом довести наявність певних функціональних груп; вміти провести якісні реакції та виконати елементний аналіз органічних сполук; знати правила і способи складання лабораторних установок.

 

12. Розподіл балів, які отримують студенти

 Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення якісних реакцій, аналітичний ефект та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№	Модуль № 2 (поточне тестування)	Оцінка
7	Змістовий модуль 7	12
8	Змістовий модуль 8	12
9	Змістовий модуль 9	12
10	Змістовий модуль 10	12
11	Змістовий модуль 11	12
12	Змістовий модуль 12	12
13	Змістовий модуль 13	12
14	Змістовий модуль 14	12
15	Змістовий модуль 15	12
Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання		120 балів
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 2		80
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 2		200

 

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з органічної хімії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з органічної хімії виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1 і 2.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з органічної хімії у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
	А	відмінно	зараховано
	В	добре
	С
	D	задовільно
	E
	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

 

14.  Рекомендована література

 

Базова

1. Боднар Я.Я., Романюк А.М. Патоморфологія. Тернопіль. Укрмедкнига, 2009, 495 с.

3.              Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія. – Харків: Факт, 1999. -864 с.

4.  Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 450 с.

5.              Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини. – К., 1999. – 493 с.

6.              Благодаров В.М., Вербицький В.В., Конончук М.А. Курс клінічної патології. – К., 1999. – 165 с.

7.      Хазанов А.Т., Чалисов И.А. Руководство по секционному курсу. – М, 1984. -176 с.

8.              Методичний посібник для практичних занять з патологічної анатомії. -Тернопіль, 1995.-Ч. І-ІІ.

9.              Лекції.

Допоміжна

 

1.             Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002. – 187 с.

2.             Боднар Я.Я., Кузів О.Є., Романюк А.М. Патологічна анатомія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2003. – 262 с.

3.             Пальцев М.А., Пономарев А.Б., Берестова А.В. Атлас по патологической анатомии. Москва, «Медицина». 2007, 422 с.

4.             Сєров В.В., Пальцев М.А. Патологическая анатомия. Курс лекций. – М.: Медицина, 1998.-639 с.

5.             Благодаров В.М., Червяк П.І., Галахін К.О., Стеченко Л.О. Діброва В.А., Хомінська М.Б., Конончук М.А. Патологічна анатомія . – К.: Генеза, 1997. -507 с.

 

15. Інформаційні ресурси

1.http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/patologanatom/metod_rozrobky/uk/med/lik/

2.http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/patologanatom/lectures_stud/uk/med/lik/

3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/patologanatom/classes_stud/uk/med/lik/