Методична вказівка
до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету.
(спеціальність – фармація)
ЗАНЯТТЯ № 10 (практичне – 6 годин)
Теми: ПСИХОМОТОРНІ СТИМУЛЯТОРИ (кофеїн – бензоат натрію, сиднокарб); АНАЛЕПТИКИ (кофеїн – бензоат натрію, кордіамін, камфора, сульфокамфокаїн, бемегрид, етимізол); АНТИДЕПРЕСАНТИ (імізин, амітриптилін, піразидол, флуоксетин); НООТРОПНІ ЗАСОБИ (пірацетам, кавінтон, серміон, пентоксифілін, натрію оксибутират); АДАПТОГЕНИ (настойка женьшеню, лимонника, екстракт елеутерокока, пантокрин, бемітил). ЗАСОБИ, ЩО ПОКРАЩУЮТЬ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ МОЗКУ (циннаризин, ніцерголін, вінпоцетин, аміналон, пентоксифілін). -6 год.
Мета: На основі знань фармакодинаміки та фармакокінетики психомоторних стимуляторів, антидепресантів вміти обґрунтувати їх застосування, здійснювати вибір препаратів в конкретній ситуації. виписувати основні лікарські препарати даних груп в рецептах.
Професійна орієнтація студентів
Враховуючи особливості фармакодинаміки різних препаратів з групи засобів, що збуджують центральну нервову систему, необхідно диференційовано підходити до їх призначення при різних патологічних станах. Зокрема, антидепресанти використовують при ендогенній депресії, що є проявом психічних захворювань. Психостимулятори проявляють лікувальну дію при субдепресивних станах, що супроводжують неврози. Аналептики завдяки їх здатності в середньотерапевтичних дозах в першу чергу тонізувати життєво важливі центри довгастого мозку, показані при станах, що супроводжуються пригніченням цих структур. Ноотропні речовини, які за суттю їхньої дії краще називати нейрометаболічними церебропротекторами, застосовують при погіршенні кровопостачання та обмінних процесів у головному мозку. Адаптогени є засобами, які проявляють легку стимулюючу дію на центральну нервову систему, але водночас мають загальнотонізуючий вплив на весь організм і показані здебільшого у випадках загальної астенізації.
1. Методика виконання практичної роботи:
– 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті,
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів”.
Тема практичного заняття. ПСИХОМОТОРНІ СТИМУЛЯТОРИ. АНАЛЕПТИКИ. АНТИДЕПРЕСАНТИ. НООТРОПНІ ЗАСОБИ. АДАПТОГЕНИ. ЗАСОБИ, ЩО ПОКРАЩУЮТЬ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ МОЗКУ.
Робота 1. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати їх групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: кофеїн-бензоат натрію, сиднокарб, імізин, амітриптилін, ніаламід, пірацетам, кавінтон, серміон, камфору, бемегрид, кордіамін, етимізол, карбоген, стрихніну нітрат, настойки кореня женьшеня, заманихи, лимонника китайського, екстракти левзеї та елеутерокока, пантокрин.
Робота 2. Перевірити засвоєння фармакології психостимулюючих засобів, антидепресантів, ноотропних засобів і аналептиків шляхом відповіді на питання у протокольному зошиті (самоконтроль):
2.1. Які препарати належать до психотонічних засобів?
2.2. Як впливає кофеїн на вищу нервову діяльність?
2.3. Чи можна зняти депресію у хворого психічним захворюванням за допомогою кофеїну? сиднокарбу? імізину?
2.4. В яких випадках призначаються ноотропні засоби?
2.5. Якої дієти треба дотримуватися під час лікування інгібіторами МАО?
2.6. Чому не можна одночасно призначати трициклічні антидепресанти і інгібітори МАО?
2.7. Які відділи ЦНС стимулюються аналептиками у середньотерапевтичних дозах?
2.8. Чому після використання кофеїну в одних людей спостерігається тахід а в інших – брадикардія?
2.9. Який препарат з групи аналептиків має кардіостимулюючу, подразнювальну, антисептичну, відхаркуючу дію?
Робота 3. Визначити засоби, найбільш доцільні для використання в таких ситуаціях:
3.1. Похідне пурину при колапсі;
3.2. Для зменшення втоми, сонливості, голоду;
3.3. Для лікування віддалених наслідків черепно-мозкової травми;
3.4. При депресивному стані, трициклічний антидепресант;
3.5. Для лікування нічного нетримання сечі;
3.6. При пригніченні дихання і судинного тонусу при отруєнні етиловим алкоголем;
3.7. При деяких формах мігрені (разом з ненаркотичними анальгетиками);
3.8. Для лікування отруєнь наркозними і снотворними речовинами.
3.9. Для підвищення загального тонусу, покращення обмінних процесів в організмі при астенічному стані після тривалого інфекційного захворювання.
Робота 4. Проаналізувати ситуації і відповісти на питання.
1. Хворий доставлений в реанімаційне відділення у тяжкому стані: свідомість відсутня, шкіра бліда з ціанотичними відтінком, холодна, волога, температура тіла 35,6°С. Серцева діяльність послаблена, тони глухі, пульс 90 ударів за хвилину, слабого наповнення, АТ – 90/45 мм рт. ст. Дихання послаблене, 12 за 1 хвилину. Реакція зіниць на світло, сухожильні, спинномозкові рефлекси відсутні. Від хворого чути запах алкоголю. Чим викликане отруєння? Що може бути безпосередньою причиною смерті хворого? Обґрунтувати програму лікувальних заходів.
2. З метою зняття втоми, для підвищення розумової і фізичної працездатності студент вживав міцний чай, каву 4-5 разів на добу. В результаті у нього виникли нервове збудження, безсоння, тахікардія, розвинулась психічна залежність. З яким компонентом указаних напоїв зв’язане виникнення цих явищ? З якими особливостями фармакодинаміки цієї речовини зв’язані перераховані ускладнення? Чим пояснити можливість її використання за такими різноманітними показаннями, як мігрень, колапс, інфекційні захворювання, інтоксикації? Що таке теізм?
3. Хворий похилого віку скаржиться на головний біль, швидку втомлюваність, погіршення пам’яті, запаморочення. В анамнезі – контузія від вибухової хвилі. При неврологічному обстеженні вогнищева симптоматика не виявлена, немає даних, які б свідчили про наявність запального процесу в ЦНС. Препарати якої групи можна призначити хворому? Який механізм дії цих засобів? Як вони впливають на обмінні процеси в ЦНС?
Робота 5. Ознайомитись з колекцією препаратів до теми.
2 Програма самопідготовки студентів до заняття
Тема практичного заняття. ПСИХОМОТОРНІ СТИМУЛЯТОРИ. АНАЛЕПТИКИ. АНТИДЕПРЕСАНТИ. НООТРОПНІ ЗАСОБИ. АДАПТОГЕНИ. ЗАСОБИ, ЩО ПОКРАЩУЮТЬ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ МОЗКУ.
1. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування кофеїну.
2. Особливості впливу кофеїну на серцеву-судинну систему.
3. Фармакологія сиднокарбу.
4. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування ноотропних засобів.
5. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування аналептичних засобів.
6. Фармакодинаміка і застосування антидепресантів.
7. Побічна дія і ускладнення, які виникають при застосуванні антидепресантів, заходи профілактики.
8. Адаптогени, порівняльна характеристика, показання до застосування.
3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 12.30-14.00 год. при 6-годинному занятті.
4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. У неврологічне відділення поступив хворий зі скаргами на погіршення пам’яті та розумової працездатності після перенесеної травми голови. Запропонуйте лікарський засіб для покращення метаболічних процесів у головному мозку
A Промедол
B Пірацетам (ноотропіл)
C Сиднокарб
D Кофеїн
E Анальгін
2. Хворому з депресивним синдромом лікар призначив препарат, наголосивши на необхідності виключити з раціону харчові продукти, що містять тирамін (сир, пиво, копченості тощо). Проте хворий порушував дієту і в нього різко підвищився артеріальний тиск. Який препарат було призначено хворому?
A Ніаламід
B Амітриптилін
C Флуоксетин
D Сиднокарб
E Імізин
3. Хворий скаржиться на слабість, в’ялість, швидку стомлюваність, гіпотензію. Який препарат можна призначити хворому з метою покращення самопочуття?
A Настойку валеріани
B Ацебутолол
C Настойку женьшеню
D Морфін
E Натрію бромід
4. Дитині, що народилася в стані асфіксії, лікар ввів у пупочну вену препарат для стимуляції дихання. Який препарат було застосовано?
A Коразол
B Кордіамін
C Етимізол
D Сульфокамфокаин
E Кофеїн
5.Самостійна робота студентів 1415 – 1500 год.
Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
6. Студент повинен знати:
1. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування кофеїну.
2. Особливості впливу кофеїну на серцеву-судинну систему.
3. Фармакологія сиднокарбу.
4. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування ноотропних засобів.
5. Фармакодинаміка, механізм дії і застосування аналептичних засобів.
6. Фармакодинаміка і застосування антидепресантів.
7. Побічна дія і ускладнення, які виникають при застосуванні антидепресантів, заходи профілактики.
8. Адаптогени, порівняльна характеристика, показання до застосування.
7. Студент повинен вміти:
На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики засобів, що збуджують та пригнічують центральну нервову систему, вміти обґрунтувати їх застосування, здійснювати вибір в конкретній ситуації, виписувати в рецептах основні препарати цієї групи.
8. Вірні відповіді на тести:
1 – В, 2 – А, 3 – С, 4 – С.3.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.
3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/
4. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.
В – додаткові
1. Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.
2. Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2 Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.
3. Клиническая фармакология (Учебник для студентов медицинских вузов) – 3-е узд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 520 с.
4. Лекції з фармакології – “Психотропні препарати”
5. Скакун М.П., Охримович Л.М. “Невідкладна допомога при гострих отруєннях” – Тернопіль, 1993.
Методичну вказівку склали: проф. О.М. Олещук, доц. Пида В.П.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
04 січня 2013 р. протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
27.08.2013 р. протокол № 1