Методична вказівка №2
до практичних занять для студентів 1 курсу дистанційної форми навчання на факультеті медсестринства
ЗАНЯТТЯ № 2 (6 годин)
Теми: 1. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, емболія, інфаркт, кровотечі, крововиливи, стаз, плазморагія.
2. Морфологія шоку. Порушення гемостазу. Тромбоз. ДВЗ-синдром.
3. Загальна морфологія запалення. Ексудативне запалення. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранулематоз. Поняття про інфаркт міокарда, туберкульоз, пневмонії, гастрити, виразкову хворобу, апендицити, гепатити та нефрити.
Мета: вивчити механізм розвитку, морфологічні прояви і наслідки порушень кровообігу. вивчити причини, класифікацію і морфологічні прояви запалення.
Професійна орієнтація студентів: Порушення кровообігу спричинює пошкодження структур клітин і тканин, що виражається у зміні тканинного і клітинного метаболізму, тобто у розвитку різних видів дистрофій аж до некрозу. Вони можуть розвинутись, як в окремих, так і у всіх органах і зумовити зниження їх функції. В першу чергу ці розлади притаманні всім захворюванням серцево-судинної системи. Знання їх дає можливість вірно оцінити динаміку перебігу і передбачити наслідки хвороб.
Запалення є морфологічною основою великої групи захворювань. В залежності від його локалізації клінічні прояви хвороб будуть різними. Проте морфологічні закономірності його розвитку завжди однакові.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Знати нормальну анатомію органів і вміти дати макроскопічний опис (кафедра анатомії людини);
2. Вміти розрізняти мікроскопічну будову органів і тканин (кафедра гістології, цитології та ембріології);
3. Вміти охарактеризувати функцію органів в нормі (кафедра нормальної фізіології)
1.Програма самопідготовки студентів до заняття (9.00-11.15).
Тема № 1 практичного заняття.
1. Види порушеного кровообігу.
2. Класифікація порушень кровообігу.
3. Зміни в органах при порушеному кровообігу.
4. Ознаки порушень кровообігу.
5. Морфологічні ознаки артеріальних гіперемій.
6. Морфологічні ознаки венозних гіперемій.
7. Морфологія артеріального повнокрів’я.
8. Морфогенез розвитку мускатної печінки.
9. Зміни в тканинах при загальному хронічному венозному повнокрів’ї.
10. Морфогенез розвитку мускатної печінки.
11. Види малокрів’я, їх характеристика.
12. Морфологія стазу.
13. Види кровотеч І їх характеристика.
14. Види крововиливів, їх характеристика.
15. Місцеві та загальні фактори тромбоутворення.
16. Морфологія тромба.
17. Морфологічна класифікація тромбів.
18. Наслідки тромбозу.
19. Визначення емболії, її види.
20. Види інфарктів, їх характеристика.
21. Стадії патогенезу шоку.
22. Морфологія поліорганної недостатності.
23. Причини, патогенез і морфологічні прояви ДВЗ-синдрому.
24. Стадії розвитку інфаркту, їх характеристика.
25. Структура гістіону.
26. Визначення запалення.
27. Значення запального процесу
28. Морфологічні ознаки запалення.
29. Ознаки крупозного запалення.
30. Ознаки дифтеритичного запалення.
31. Будова туберкульозної гранулеми.
32. Будова сифілітичної гранулеми.
33. Фази запалення, їх характеристика.
34. Складові запального інфільтрату.
35. Морфологічні форми запалення.
36. Види ексудативного запалення.
37. Ознаки крупозного запалення.
38. Ознаки дифтеритичного запалення.
39. Види гнійного запалення, їх характеристика.
40. Будова туберкульозної та сифілітичної гранулем.
41. До якого виду запалення належить туберкульозна і сифілітична гранулеми?
Практична робота.
· Ілюстративний матеріал.
Перегляд за допомогою комп’ютерної відеосистеми гістологічних препаратів: стази в капілярах мозку (№003), бура індурація легень (№ 288), мускатна печінка (№3), ішемія міокарда (№5), гіперемія легені, мускатна печінка, організований тромб, жирова емболія судин легені, гумма печінки, міліарний туберкульоз легень.
Некротичний нефроз, некротична ангіна, паренхіматозний міокардит, крупозна пневмонія, хронічний абсцес печінки, флегмонозний апендицит, серозний гломерулонефрит, хронічний гломерулонефрит, трихинели в мязі, міліарний туберкульоз легені, сифіліс печінки, склерома
· Макропрепарати музею кафедри: бура індурація легені з геморагічним інфарктом, мускатна печінка, ціанотична індурація нирки, тромбоз аорти, тромб-вершник, тромбоз камер серця, розрив стінки матки, порушена трубна вагітність, тромбоемболія легеневої артерії, ішемічні інфаркти селезінки, інфаркт міокарда, інфаркт міокарда, аневризма серця, тампонада перикарда, крупозна пневмонія, абсцес легені, геморагічна пневмонія, тромбоз аорти, трубна вагітність.
Туберкулома легені, казеозна пневмонія, некротичний нефроз, Абсцес печінки, абсцес головного мозку, крупозна пневмонія, дифтерія дихальних шляхів, фібринозний перикардит, геморагічна бронхопневмонія, геморагічний трахеїт, емпієма плеври, трихінельоз скелетних мязів, ехінокок печінки
Методика виконання практичної роботи
Робота 1
1. Вивчити макропрепарати і описати в альбомі за схемою: мускатна печінка, пристінковий тромб, тромбоемболія легеневої артерії, діапедезні крововиливи в тканину головного мозку.
2. Описати макропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.
3. Описати мікропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.
Робота 2
Вивчити мікропрепарати і відобразити на малюнку суть патологічного процесу з відповідними позначками.
1. Гіперемія легені. Позначити: 1-альвеоли, 2- бронхіолу, 3- судину, 4- запальний інфільтрат.
2. Мускатна печінка. Позначити: 1- центральну вену, 2- синусоїди, 3-центролобулярні гепатоцити, 4- периферійні гепатоцити.
Жирова емболія легені. Позначити: 1-альвеоли, 2- бронхіоли, 3- судини, 4- краплі жиру
Практичні навички
· Діагностувати за допомогою макро-, мікроскопічних методів основні прояви зовнішніх і внутрішніх кровотеч, повнокрів’я, стаз, емболії, тромбози, інфаркти, розпізнавати запалення та їх види..
Робота 3. Вивчити макропрепарати і описати в альбомі за схемою: фібринозний перикардит, абсцес головного мозку, міліарний туберкульоз легені, крупозна пневмонія, дифтерія дихальних шляхів.
Вкажіть можливі причини абсцесу мозку.
Вкажіть можливі ускладнення дифтерії дихальних шляхів.
При яких захворюваннях може розвинутися фібринозний перикардит?
Вкажіть аускультативні прояви фібринозного перикардиту.
Робота 4. Вивчити мікропрепарати і відобразити на малюнку суть патологічного процесу з відповідними позначками.
1.Хронічний абсцес печінки. Позначити: 1- гепатоцити, 2- піогенну мембрану, 3- грануляційну тканину, 4- сполучну тканину.
2.Туберкульозний лімфаденіт. Позначити: 1- сирнистий некроз, 2- епітеліоїдні клітини, 3- лімфоцити, 4- гігантські клітини Пірогова – Ланганса.
Студенти повинні знати морфологічні прояви, причини і морфогенез запального процесу.
Студенти повинні навчитись за макро- і мікроскопічними проявами розпізнавати запалення на макро- і мікроскопічному рівнях.
Студенти повинні вміти розрізняти різні клініко-морфологічні види та інтерпретувати прояви запалення.
ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи (11.45-13.15)
· Ситуаційні задачі
1. Під час розтину раптово померлого виявлено нерівномірне кровонаповнення міокарда. Електронномікроскопічно – зниження вмісту глікогену і деструкція мітохондрій. Вкажіть імовірний розлад кровообігу?
А. Ангіоневротична артеріальна гіперемія
В. Вакатна артеріальна гіперемія
С. Гостра венозна гіперемія
D. Хронічна ішемія
Е. Гостра ішемія
2. Під час дорожньо-транспортної пригоди водій отримав поранення в шию розбитим склом. Кровотеча була невелика, але через декілька хвилин потерпілий помер при явищах гострої ядухи. Про який патологічний процес можна думати?
А. Тромбоемболія легеневої артерії
В. Пульмо-коронарний рефлекс
С. Повітряна емболія
D. Гостра постгеморагічна анемія
Е. Газова емболія.
3. У дитини після перенесеної ангіни різко збільшилися лімфатичні вузли: паратрахеальні, біфуркаційні, шийні. При мікроскопічному дослідженні шийного лімфатичного вузла виявлені вогнища некрозу, обмежені лімфоцитами, епітеліоїдними клітинами, та клітинами Пірогова-Лангханса. Вкажіть найбільш вірогідну патологію.
А. Саркоїдоз,
В. Риносклерома
С. Туберкульоз
D. Сап
Е. Сифіліс.
Еталони відповідей на ситуаційні задачі
1. Гостра ішемія.
2. Повітряна емболія.
3. Туберкульоз.
ІІІ Перевірка вихідного рівня знань та вмінь (14.15 – 15.00.). (розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо)
Джерела інформації
Основні:
1. Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія. – Харків: Факт, 1999. – 864 с.
2. Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини. – К., 1999. – 493 с.
3. Благодаров В.М., Вербицький В.В., Конончук М.А. Курс клінічної патології. – К., 1999. – 165 с.
4. Хазанов А.Т., Чалисов И.А. Руководство по секционному курсу. – М., 1984. – 176 с.
5. Методичний посібник для практичних занять з патологічної анатомії. – Тернопіль, 1995. – Ч. І-ІІ.
6. Лекції.
7. Навчальний компакт-диск “Патологічна анатомія”.
Додаткові:
1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 450 с.
2. Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002. – 187 с.
3. Боднар Я.Я., Кузів О.Є., Романюк А.М. Патологічна анатомія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2003. – 262 с.
4. Сєров В.В., Пальцев М.А. Патологическая анатомия. Курс лекций. – М.: Медицина, 1998. – 639 с.
5. Благодаров В.М., Червяк П.І., Галахін К.О., Стеченко Л.О., Діброва В.А., Хомінська М.Б., Конончук М.А. Патологічна анатомія . – К.: Генеза, 1997. – 507 с.
Студент повинен знати основні теоретичні питання з тем, що винесені вище.
Студент повинен вміти виконати практичну роботу та оволодіти навичками практичних занять, у тому числі і тих, що винесені у матрикул практичних навичок).
Методичну вказівку склав доц.. В.Волошин.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
26 серпня 2009 р. протокол № 1
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
__________2009 р. протокол № ___
