Методична вказівка
до практичних занять для студентів 5 курсу медичного факультету.
ЗАНЯТТЯ № 12 (7 годин)
Тема 1. Інфекційні хвороби з переважним ураженням шкіри: бешиха, феліноз. TORCH-інфекції. Токсоплазмоз – 4 год.
Тема 2. Внутрішньолікарняні інфекції – 2 год.
Мета: вміти діагностувати бешиху, феліноз. TORCH-інфекції, токсоплазмоз, ВЛІ, лабораторно підтвердити діагноз, призначити лікування, проводити протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
Професійна орієнтація студентів:
Бешиха часто трапляється в роботі дільничного лікаря. Хворі на бешиху складають >8-10 % всіх госпіталізованих в інфекційні стаціонари. Захворювання часто рецидивує.
Внутрішньоутробні інфекції становлять найбільш важливу причину невиношування вагітності, сповільнення внутрішньоутробного розвитку та аномалій плоду, фетального гепатиту, енцефаліту тощо. Їх прояви в більшості випадків визначаються у віддаленому від неонатального періоду віці у вигляді різних клінічних варіантів дисфункції центральної нервової системи.
Природжений токсоплазмоз у новонароджених виникає у зв’язку з наявністю токсоплазмової інвазії у матерів. За даними Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України спонтанні аборти мали місце у 50,5 % жінок з токсоплазмозом, штучні аборти на вимогу вагітних – у 19,5 %. Мертво народження складали 22,9 % від числа пологів. При зараженні токсоплазмозом жінок під час вагітності токсоплазми проникають у плід у 66 % випадків.
Токсоплазмоз реєструється повсюдно. Легкість зараження, хронічний перебіг роблять токсоплазмоз надзвичайно актуальним для людини. Перебігати ця патологія може як з тяжкими поліорганними ураженнями, так і латентно. Особливо небезпечним є токсоплазмоз для осіб із імунодефіцитом будь-якого генезу, в організмі яких внаслідок неконтрольованого розмноження токсоплазм може розвинутись генералі зоване ураження органів, що може призводити навіть до смерті.
Проблема ВЛІ останніми роками набула винятково велике значення у всіх країнах світу. Бурхливі темпи росту лікувальних установ, створення нового виду медичного устаткування, застосування ряду нових препаратів, що володіють імунодепресивними властивостями, і багато інших чинників підсилюють загрозу розповсюдження інфекцій серед хворих і персоналу лікувальних установ. ВЛІ ведуть до подовження термінів лікування, хронізації процесу, інвалідності, а в найтяжчих випадках – до смерті хворого.
1. Програма самопідготовки студентів до заняття
Бешиха, феліноз. TORCH-інфекції. Токсоплазмоз
2. Епідеміологія захворювань.
3. Патогенез захворювань.
4. Класифікація захворювань.
5. Основні симптоми для раннього діагнозу бешихи і фелінозу.
6. Диференційний діагноз з банальними і специфічними лімфаденітами, туляремією, сибіркою тощо.
7. Основи лабораторної діагностики фелінозу. TORCH-інфекцій й у т.ч. токсоплазмозу.
8. Ускладнення. Наслідки захворювань.
9. Основні принципи лікування. Особливості догляду за хворими.
10. Тактика ведення вагітних при виявленні небезпеки вродженої інфекційної патології дитини. Профілактика.
Внутрішньолікарняні інфекції
1. Етіологія та епідеміологія ВЛІ.
2. Класифікація ВЛІ.
3. Об’єктивні і суб’єктивні причини виникнення ВЛІ.
4. Епідеміологія ВЛІ.
5. Клініка ВЛІ.
6. Основи лабораторної діагностики.
7. Основні принципи лікування. Особливості догляду за хворими.
8. Основні профілактичні заходи.
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритм комунікативних навичок:
1. Підготуватись до спілкування з хворим і проведення обстеження (маска, чисті теплі руки, обрізані нігті, при необхідності – рукавички, шпатель, необхідні інструменти).
2. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції), отримати згоду пацієнта.
3. При отриманні згоди пацієнта встановити довірчі взаємовідносини (привітний вираз обличчя, повага і турбота, лагідна розмова у спілкуванні).
4. Зібрати скарги, анамнез хвороби та епіданамнез, пояснити пацієнту причини з’ясування окремих питань (контакт з інфекційним хворим, домашніми і дикими тваринами, вживання недоброякісної їжі тощо).
5. Пояснити результати опитування.
6. Пояснити пацієнту, яке обстеження буде зроблено та його доцільність, отримати згоду.
7. Попередити про можливість виникнення неприємних відчуттів при обстеженні.
8. Провести обстеження пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, стан шкірних покривів і слизових оболонок, фізикальні обстеження), демонструючи практичні навички.
9. Пояснити результати обстеження доступно для сприйняття хворого.
10. Завершити розмову, подякувати за спілкування, побажати сприятливого перебігу хвороби і швидкого одужання.
Методика виконання практичної роботи:
9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті.
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.
Тема № 1 практичного заняття.
1. Вивчення орієнтовних історій хвороби. Обстеження хворих з бешихою, лімфаденітами, вагітних з лабораторно встановленими маркерами TORCH.
2. Особливості збирання клініко-епідеміологічного анамнезу.
3. Диференційна діагностика. Взяття матеріалу для серологічного дослідження. Проведення алергічних проб.
4. Принципи лікування хворих. Введення антибіотиків та імуноглобулінів.
Тема № 2 практичного заняття.
1. Вивчення орієнтовних історій хвороби. Обстеження хворих з пневмоніями, кишковими інфекціями.
2. Розбір основних клінічних синдромів та супутніх захворювань. Обгрунтування діагнозу.
3. Принципи лікування. Режим хворих.
4. Лікувально-профілактичні заходи в стаціонарі та поліклініці.
Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті.
Початковий рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.).
Студент повинен знати:
1. Етіологія бешихи і фелінозу.
2. Епідеміологія бешихи і фелінозу.
3. Патогенез захворювань.
4. Класифікація захворювань.
5. Основні симптоми для раннього діагнозу.
6. Диференційний діагноз з банальними і специфічними лімфаденітами, туляремією, сибіркою тощо.
7. Основи лабораторної діагностики захворювань.
8. Ускладнення. Наслідки захворювань.
9. Основні принципи лікування. Особливості догляду за хворими.
10. Етіологію токсоплазмозу, особливості різних форм збудника;
11. Особливості життєвого циклу токсоплазми;
12. Епідеміологію токсоплазмозу;
13. Патогенез захворювання;
14. Клінічна класифікація токсоплазмозу;
15. Варіанти клінічних проявів токсоплазмозу при різних формах інфекційного процесу;
16. Особливості перебігу токсоплазмозу у вагітних та вродженого токсоплазмозу;
17. Особливості клінічного перебігу токсоплазмозу у віл-інфікованих;
18. Ускладнення та наслідки токсоплазмозу;
19. Лабораторну діагностику токсоплазмозу;
20. Диференційну діагностику токсоплазмозу з іншими захворюваннями;
21. Принципи лікування хворих із вродженим та набутим токсоплазмозом;
22. Принципи профілактики захворювання.
Студент повинен вміти:
· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
· обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми токсоплазмозу;
· обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
· провести диференціальну токсоплазмозу;
· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “токсоплазмоз” (екстрене повідомлення у епідеміологічне відділення СЕС);
· скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;
· інтерпретувати результати лабораторного обстеження для визначення активності процесу та визначення необхідності призначення етіотропної терапії;
· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, активності процесу, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;
· скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. Хвора К, 28 років звернулась в на приймальне відділення інфекційної лікарні зі скаргами на загальну слабість, періодичне підвищення температури тіла до 37,3-37,4, незначний головний біль. При огляді: полілімфоаденопатія, гепатоспленомегалія, тахікардія. Методом ІФА визначено наявність в крові підвищеного рівня IgM та IgG до токсоплазми.
Попередній діагноз, план лікування
2. На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р з діагнозом хоріоретиніт. Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла, турбує головний біль, загальна слабість. Об’єктивно: пальпуються збільшені потиличні, шийні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли, дрібні, чутливі при пальпації, збільшення розмірів печінки.
Попередній діагноз, план обстеження.
3. На прийом до інфекціоніста звернулась пацієнтка 24 років, вагітність перша, 20 тижнів. Проживає у власному будинку, де утримує двох кішок. Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,3 протягом останнього місяця, виражену загальну слабість, пітливість. При огляді: збільшені і незначно болючі шийні і пахвинні лімфатичні вузли. М’язи чутливі при пальпації.
Попередній діагноз, план обстеження
4. У дитини віком 4 місяці на фоні субфебрильної температури з’явились парези окремих груп мязів. З анамнезу відомо, що у 2 триместрі вагітності у матері була субфебрильна температура, болі в мязах, збільшувались лімфатичні вузли.
Попередній діагноз, план обстеження
5. Хвору Я., 31 р., морозить, температура тіла 39,3 °С, загальне нездужання. На другий день захворювання на лівій гомілці з’явилась яскрава гіперемія шкіри з нерівними припіднятими краями та набряком підшкірної клітковини, болюча по периферії. Клінічний діагноз?
6. Скласти план лікування хворої з рецидивною бешихою гомілки.
5. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. Гострий токсоплазмоз. Тетрацикліни, сульфаніламіди.
2. Токсоплазмозний хоріоретиніт. Титр Ig M, G до токсоплазм.
3. Свіже інфікування токсоплазмами? Гострий токсоплазмоз? Титр Ig M, G до токсоплазм.
4. Вроджений токсоплазмоз. Серологічне обстеження матері і дитини на TORCH.
5. Первинна бешиха лівої гомілки, еритематозна форма.
6. Антибіотикотерапія. Глюкокортикоїди. Препарати для підвищення неспецифічної резистентності організму. Біцилінопрофілактика.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Інфекційні хвороби у загальній практиці і сімейній медицині / За ред. Андрейчина М.А. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – 500 с.
2. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / В 3-х т. – К.: Здоров’я, 2002.
3. Інфекційні хвороби: Підручник / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. Учебник. – 4-е изд. – М.: Медицина, 1999. – 656 с.
В – Додаткові:
5. Инфекционные болезни. Руководство для врачей общей практики. – 2-е изд. – СПБ: Питер, 2001. – 576 с.
6. Андрейчин М.А., Булгаков В.А., Шабловська Є.0. Важливі зоонози. – К.: Здоров’я, 1994. – 254 с.
7. Ільїна Н.І., Захлєбаєва В.В. Особливості сучасної бешихи //”Інфекційні хвороби – загальномедична проблема”: Мат. VII з’їзду інфекціоністів України (27-29 вересня 2006 року, м. Миргород). – Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2006. – С. 401.
8. Постовит В.А. Инфекционные болезни. Руководство. – С.-Петербург: СОТИС, 1997. – 502 с.
9. Васильев В.С., Комар В.И., Цыркунов В.М. Практика инфекциониста – Минск, Вьща школа, 1993. – 495 с.
10. Закалюжний М.М., Андрейчин М.А. Посібник з анатомії і клінічної термінології. – К.: Здоров’я, 1998.
11. Казанцев А.В. Токсоплазмоз. – Л.: Медицина, 1990, – 170 с.
12. Клініка, діагностика та лікування перинатальних захворювань з групи Torch: Метод. Рекомендації / Л.М. Трубіна, В.А. Тишечкіна, М.В. Малікова та ін. – Одеса, 1997. – 27 с.
13. Токсоплазмоз. Клініка, діагностика та лікування: Методичні рекомендації / Дубинська Г.М., Ізюмська О.М., Козюк П.М. та ін. – Полтава, 2002. – 24 с.
Методичну вказівку склав
проф. Копча В.С.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
__________2009 р. протокол № ___
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
__________2010 р. протокол № ___
