ЗАНЯТТЯ № 3 (практичне – 6 год.)
Теми: 1. Місцеві променеві реакції та пошкодження.
2. Віддалені наслідки радіаційних аварій.
Мета: Вивчити етіологічні фактори, патогенез, клініку, діагностику, лікування і профілактику місцевих променевих реакцій та пошкоджень.
Ознайомитись з можливими медичними, екологічними, соціально-економічними та психологічними наслідками аварій на атомних виробництвах. Навчитись використовувати методи діагностики і оцінювати результати для визначення взаємозв‘язку загальносоматичних захворювань з дією іонізуючих випромінювань.
Професійна орієнтація студентів: Проблема наслідків дії радіації на організм людини залишається актуальною, оскільки пов‘язана з можливістю аварійних ситуацій і перевищенням фонового рівня, а також впливом інших несприятливих чинників зовнішнього середовища. Велика небезпека чекає і тих, хто переніс гостру чи хронічну променеву хворобу. Через 10-20 років після опромінення можуть розвинутись захворювання, пов‘язані із змінами в генетичному апараті, онкопатологія, хвороби крові і такі інші.
Методика виконання практичної роботи. (900-1200).
І. Тема № 1. Місцеві променеві реакції та пошкодження.
ІІ. Тема № 2. Віддалені наслідки радіаційних аварій.
Робота 1. Участь в клінічному обході хворих, які отримують курс променевої терапії з приводу злоякісних пухлин, побачити променеві реакції шкіри та слизових, загальні променеві реакції, оцінити променеві реакції периферичної крові.
Робота 2. Вивчення статистичних даних захворюваності дорослого населення, евакуйованого з 30-ти кілометрової зони ЧАЕС.
Робота 3. Вивчення статистичних даних захворюваності учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Робота 4. Вивчення статистичних даних захворюваності дітей, які зазнали радіаційного впливу.
Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (1230-1400).
Самостійна робота студентів. (1415-1500).
Програма самопідготовки студентів:
І. Тема № 1. Місцеві променеві реакції та пошкодження.
|
№ п\п |
Зміст навчального завдання |
Конкретизація змісту навчального завдання |
|
1. |
Класифікація місцевих променевих пошкоджень. |
1. Місцеві променеві реакції : а) ерітема; б) сухий дерматит (епідерміт); в) вологий дерматит (епідерміт). 2. а) гострі променеві пошкодження; б) хронічні променеві пошкодження. 3. Променеві опіки I–IV ступенів важкості. |
|
2. |
Етіологічні фактори місцевих променевих пошкоджень (МПП). |
1. Види випромінювань, що призводять до МПП. 2. Професії, при яких існує ризик опромінення з виникненням МПП. 3. Об`єкти народного господарства, аварії на яких загрожують виникненню МПП. |
|
3. |
Діагностика МПП. |
1. Професійний анамнез. 2. Акт санітарно-гігієнічного обстеження, що підтверджує факт дії радіації на організм. 3. Клініко-лабораторна діагностика МПП: I ступеня важкості II ступеня важкості III ступеня важкості IV ступеня важкості |
|
4. |
Лікування МПП. |
1. Профілактика МПП. 2. Лікування неускладнених МПП. 3. Лікування комбінованих МПП. |
ІІ. Тема № 2. Віддалені наслідки радіаційних аварій.
|
№ п\п |
Зміст навчального завдання |
Конкретизація змісту навчального завдання |
|
1. |
Малі дози радіації іонізуючих випромінювань та їх оцінка |
1. Визначення поняття «малі дози радіації». 2. Методи оцінки ризику несприятливих наслідків дії малих доз радіації |
|
2. |
Нестохастичні і стохастичні наслідки радіаційного впливу |
1. Визначення поняття «стохастичні і нестохастичні ефекти, толерантна доза». 2. Патогенез нестохастичних ефектів |
|
3. |
Соматичні наслідки радіаційного впливу |
1. Ранні і пізні ефекти. 2. Пізні соматичні ефекти – не пухлинні форми: а) гіпопластичні стани, б) склеротичні процеси, в) дисгормональні порушення. 3. Терміни появи непухлинних форм віддалених наслідків. 4. Стохастичні ефекти – виникнення пухлин: а) лейкемія, б) рак легенів, в) рак щитовидної залози, г) рак молочної залози, інші локалізації |
|
4. |
Тератогенні наслідки радіаційного впливу |
1. Частота лейкемії, раку щитовидної залози, пухлин головного мозку в дітей, що опромінились під час внутрішньоутробного періоду. 2. Народження дітей з вродженими вадами розвитку (результат опромінення вагітних). |
|
5. |
Роль комбінованого впливу інших несприятливих чинників у поєднанні з радіаційним впливом |
1. Забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами. 2. Забруднення ґрунту пестицидами та нітратами. 3. Забруднення води і харчових продуктів сполуками важких металів, тощо. |
Тестові завдання та ситуаційні задачі:
Тестові завдання:
1. Яка доза рентгенівського випромінювання викличе епілярний ефект?
2. При якій поглинутій дозі наступає глибоке ураження потових залоз?
3. Які структури шкіри пошкоджуються при опроміненні бета-променями і м`якими рентгенівськими променями?
4. Які тканини пошкоджуються при опроміненні жорсткими рентгенівськими променями, гама-променями, нейтронами?
5. Які променеві ушкодження шкіри Ви знаєте?
6. Яка тривалість латентного періоду при променевому опіку I ступеня?
7. Яка тривалість латентного періоду при променевому опіку II ступеня?
8. Яка тривалість латентного періоду при променевому опіку III ступеня?
9. Яка тривалість латентного періоду при променевому опіку IV ступеня?
10. Яке ускладнення виникає в кістках при променевому опіку IV ступеня?
11. Наслідки гоєння опіку IV ступеня.
12. Які дози іонізуючих випромінювань вважаються малими для населення?
13. Які дози іонізуючих випромінювань вважаються малими у військовій радіації?
14. Як називався симптомокомплекс в організмі людини, який виникає в діапазоні доз 0,5-1 Грей загального опромінення?
15. Назвіть методику дослідження, яка застосовується в радіобіології для екстраполяційної оцінки біологічної дії радіації на організм людини.
16. Назвіть закономірність формування структурних пошкоджень хромосом при дії низьких рівнів радіації.
17. Назвіть закономірність формування структурних пошкоджень хромосом при дії високих доз радіації.
18. Назвіть концепцію, що лежить в основі екстраполяційної оцінки генетичних ефектів малих доз радіації.
19. Назвіть показники, які вираховуються для оцінки ризику малих доз опромінення.
20. Дайте визначення поняття «нестохастичні ефекти» (детерміністичні).
21. Дайте визначення поняття «стохастичні ефекти».
22. Дайте визначення поняття «гранична доза».
23. Дайте визначення поняття «толерантна доза».
24. Назвіть основні стохастичні ефекти.
25. Назвіть кількість генетичних ефектів у першому поколінні при опроміненні населення чисельністю 1 млн в дозі 0,01 Грея згідно з розрахунками НКДАР при ООН.
26. Назвіть кількість генетичних ефектів у другому та наступних поколіннях при опроміненні населення чисельністю 1 млн в дозі 0,01 Грея згідно з розрахунками НКДАР при ООН.
27. Назвіть фази ембріонального розвитку людини.
28. Назвіть радіаційні ефекти, які спостерігаються в передімплантаційний період ембріонального розвитку (до 8 діб з моменту зачаття) людини .
29. Назвіть радіаційні ефекти, які спостерігаються у плода в період органогенезу (з 9 доби по 6 тиждень після зачаття).
30. Назвіть радіаційні ефекти, які спостерігаються у плода в період фетогенезу (з 7 тижня після зачаття).
31. Назвіть не пухлинні форми віддалених наслідків.
32. Назвіть злоякісні пухлини, які найчастіше розвиваються внаслідок опромінення.
33. В які терміни після опромінення можлива поява пухлин?
34. Які тератогенні наслідки радіаційного впливу Вам відомі?
35. Коли спостерігається найбільша радіочутливість ембріона?
36. Назвіть найбільш використовувані радіопротектори.
37. Назвіть адаптогени (біологічні протектори).
38. Назвіть блокатори надходження радіонуклідів в організм.
39. Назвіть препарати з антимутагенними властивостями.
40. Заходи профілактики біологічних ефектів малих доз іонізуючої радіації.
Ситуаційні задачі:
Задача 1. У хворого (професія-лікар-рентгенолог) є ураження шкіри кистей рук, котре розвинулось поступово. На долонній поверхні кінцевих фаланг кистей – стійка плямиста еритема, свербіж, відчуття поколювання, парестезії кінчиків пальців, сухість шкіри. Хворий відмічає, що за останній час нігті стали ламкими, з`явилась їх поздовжня посмугованість.
Ваша тактика по відношенню до цього хворого?
Задача 2. Вивчення віково-статевих особливостей захворюваності учасників ліквідації аварії на ЧАЕС показало, що з віком істотно збільшилась питома вага хронічної патології, в основному за рахунок неврологічних захворювань, хвороб органів травлення, кровообігу і кістково-м‘язевої системи. В жінок, які брали участь в ліквідації наслідків аварії, захворюваність була значно вищою, ніж у чоловіків. При цьому першій посідає хронічна гінекологічна патологія. При динамічному спостереженні у жінок відзначено деякий ріст хвороб ендокринної системи, а також крові (за рахунок анемії).
Які організаційні заходи доцільно провести в даній ситуації.
Вихідний рівень знань та вмінь:
Студент повинен знати:
1. Причини, механізми розвитку променевих реакцій і пошкоджень.
2. Класифікацію променевих пошкоджень шкіри.
3. Клініку, лікування променевих опіків залежно від ступеня важкості.
4. Фактори, котрі впливають на важкість ураження, перебіг і прогноз променевих пошкоджень.
5. Зміни шкіри при гострій і хронічній променевій хворобі.
6. Віддалені наслідки локального опромінення.
Студент повинен уміти:
1. За клінічними даними оцінити важкість променевого пошкодження та визначити об`єм надання медичної допомоги хворим.
2. Надати першу медичну допомогу потерпілим від впливу іонізуючого випромінювання.
Відповіді на тестові завдання та ситуаційні задачі:
Тестові завдання:
1.
3,5-7 Гр.
2.
12-15 Гр
3.
Епідерміс, власне шкіра.
4.
Вся товща шкіри, м’язова тканина, кісткова тканина.
5.
Атрофія, індуративний набряк, променева виразка, променевий рак.
6.
12-14 діб.
7.
До 10 діб.
8.
До 5 діб.
9.
Відсутній.
10.
Променевий остеомієліт.
11.
На все життя залишаються глибокі кратероподібні виразки, вкриті некротичним нальотом.
12.
Дози, які нижчі гранично допустимих рівнів.
13.
Дози нижчі 0,5 Грея.
14.
Загальна променева реакція.
15.
Дослідження радіочутливості культури лімфоцитів периферичної крові.
16.
Лінійна залежність від дози.
17.
Лінійно-квадратична залежність від дози.
18.
Концепція лінійності та безпороговості мутагенної дії малих доз радіації.
19.
1. Очікуване число випадків смерті від злоякісних пухлин і генетичних ефектів.
2. Параметр ризику.
20.
Ефекти, для яких характерна порогова доза пошкоджуючого радіаційного впливу і існує пряма залежність доза-ефект.
21.
Ефекти, для яких не існує порогової дози пошкоджуючого радіаційного впливу, а дозозалежною являється лише ймовірність їх виникнення, але не ступінь пошкоджуючої дії.
22.
Доза опромінення, яка спричиняє біологічний ефект у 1-5 % опромінених осіб.
23.
Максимальна доза опромінення, яка не спричиняє пошкоджуючого не стохастичного ефекту, що проявляється клінічно.
24.
1. Генетичні ефекти.
2. Канцерогенні ефекти.
25.
25-40 випадків.
26.
125-300 випадків.
27.
1. Перед імплантації.
2. Органогенезу.
3. Фетогенезу.
28.
1. Збільшення частоти хромосомних дефектів.
2. Загибель плода.
29.
1. Структурні та функціональні порушення центральної нервової системи.
2. Тератогенні ефекти.
30.
Відставання в рості.
31.
Гіпопластичні стани, склеротичні процеси і дисгормональні порушення.
32.
Лейкемія, рак легенів, рак молочної та щитовидної залоз.
33.
1. Лейкоз – через 8-13 років.
2. Рак молочної залози – через 25 років.
3. Рак легенів – через 10-15 років.
34.
1. Лейкемія, рак щитовидної залози, пухлини головного мозку.
2. Аномалії розвитку (сповільнення фізичного розвитку, розумова відсталість).
35.
1. Відразу після запліднення.
2. Безпосередньо перед імплантацією яйцеклітини.
36.
Цистамін, глютатіон, триптамін, серотонін, гексамін, мелітин.
37.
Препарати женьшеню, китайського лимонника, левзеї, елеутерококу, деревію, отрути змій та ін..
38.
Адсорбар, ферацин, антидот талію, пектини, калію йодид, полісурмін.
39.
Інденові сполуки, меланін (антиоксидант).
40.
Введення антиоксидантів (меланіну) разом з харчовими продуктами.
Ситуаційні задачі:
Задача 1.
1. Для встановлення діагнозу необхідно врахувати дані професійного анамнезу.
2. Усунути контакт з джерелами іонізуючих випромінювань.
3. Лікування у спеціалізованому лікувальному закладі.
Задача 2.
Необхідно: а) тривале систематичне спостереження за учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, б) зарахувати їх до групи підвищеного радіаційного ризику з наданням кваліфікованої медичної допомоги.
Джерела інформації:
А – основні:
1. Основи радіаційної медицини: Навч. посібник /О.П. Овчаренко, А.П. Лазар, Р.П. Матюшко. – Вид. 2-е, стереотип. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003. – С. 184-199.
2. Радіаційна медицина /О.В.Ковальський, А.П.Лазар, Ю.С.Людвинський// Київ: Здоров`я, 1993.– С. 214-216.
3. Осанов Д.П. Дозиметрия и радиационная биофизика кожи.-М.: Энергоатомиздат, 1990.-231 с.
4. Осложнения лучевой терапии у онкологических больных / Иваницкая В.И., Кисличенко В.А., Геринштейн И.Г. и др. – К.: Здоров‘я. –1989. – 194 с.
5. матеріали підготовки до практичного заняття
6.матеріали підготовки до лекцій
В – додаткові:
1. Государственный регистр лиц, подвергшихся облучению в результате аварии на Чернобыльской АЭС: дозиметрические ,прогностические и эпидемиологические возможности / Цыб А.Ф., Иванов В.К., Айражов С.А. и др. // Мед. радиология. – 1992. – Т. 37, № 1. – С. 46-51.
Методичну вказівку склав:
професор І.В. Жулкевич
Обговорено, доповнено і затверджено на засіданні кафедри
“07” червня 2013 р., протокол № 12.
