ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»
Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ
медичного факультету
Модуль 4
Змістовий модуль № 12. Дитячі крапельні інфекції
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2
(6 год.)
Тема 3. Дифтерія. Інфекційний мононуклеоз. Паротитна інфекція. Кашлюк
Мета: навчитися збирати анамнез та епіданамнез у дітей, хворих на дитячі крапельні інфекції з метою клінічної діагностики цієї патології, визначати, критерії діагнозу, тяжкість захворювання, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями, призначати лікування, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі.
Конкретні цілі:
1. Визначити місце дитячих крапельних інфекції в структурі інфекційної захворюваності у дітей.
2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювань.
3. Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують
інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних
станів.
4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.
5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.
6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
Професійна орієнтація студентів:У зв’язку із імунізацією дитячого населення захворюваність на дифтерію знизилася, але почастішали випадки цієї інфекції у дорослих та підлітків. Це призвело до необхідності продовжити ревакцинацію проти дифтерії населення вказаних вікових груп.
Зараз спостерігається переважно дифтерія ротогорла, рідше гортані і носа. Захворювання має більш легкий перебіг, проте відзначається летальність від ускладнень, що виникають внаслідок пізньої діагностики та запізнілого введення протидифтерійної сироватки. Знання цієї патології особливо необхідне педіатрам, терапевтам, інфекціоністам, отоларингологам, невропатологам.
Інфекційний мононуклеоз – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке характеризується ураженням всіх лімфоїдних органів, що зумовлює зниження специфічного захисту організму, це у свою чергу
сприяє виникненню вторинних бактерійних ускладнень, персистенції вірусу та рецидивуючому перебігу.
Знання діагностичних критеріїв та особливостей патогенезу інфекційного мононуклеозу допоможе віддиференціювати його від інших захворювань, та назначити ефективне патогенетичне лікування.
Паротитна інфекція є контагіозною інфекцією, сприйнятливість становить близько 70%. У дітей раннього віку, а також у ослаблених, які тривалий час приймали гормональні препарати паротитна інфекція має тяжкий перебіг. Після перенесення хвороби можуть розвинутись глухота, епілепсія, безпліддя, цукровий діабет. Лікар будь-якого профілю повинен встановити діагноз, вжити заходів до вчасної ізоляції хворого, дати термінове повідомлення до СЕС.
Завдяки плановій активній імунізації в останні десятиріччя захворюваність на кашлюк значно знизилась. Стали переважати легкі та стерті форми хвороби, частіше спостерігаються випадки захворювань на цю недугу
серед підлітків і дорослих. Особливо тяжко кашлюк перебігає в перші місяці життя дитини. Лікарі повинні вміти діагностувати це захворювання і надати кваліфіковану допомогу хворому.
Методика виконання практичної роботи.
Практична частина заняття – 9.00 – 12.00
Робота 1. Збір скарг та анамнезу у дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до
виконання в майбутньому.
1. Зібрати скарги:
• гарячка, млявість, зниження апетиту, утруднене дихання носом, серозно-кров’янисті виділення з носа,
хропіння вві сні, біль у ротогорлі, збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї, осиплий голос,
“гавкаючий” кашель, задишка, висипка.
• біль у привушній ділянці при жуванні, припухлість привушних, підщелепних, під’язикової ділянок, сухість
у роті, біль голови, головокружіння, нудота, блювання, поганий апетит, біль у животі оперізуючого
характеру, здуття живота, проноси, біль у калитці з іррадіацією в пах, почервоніння, припухлість калитки.
• кашель переважає вночі: сухий, нав’язливий, поступово наростає,; вологий, малопродуктивний, із
репризами, виділення в’язкого харкотиння в кінці кашлю, напади чихання, судом, апное, втрата свідомості;
субфебрильна температура, нежить, блювання, крововиливи у склери, носові кровотечі.
2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез:
• гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного, респіраторного синдромів, болю у ротогорлі,
хриплого голосу, гавкаючого кашлю;
• наростання проявів інтоксикації;
• збільшення шийних лімфовузлів
• приєднання набряку шиї, втрати голосу, задишки.
• Приєднання висипки, умови, час її появи
• гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного синдрому, припухлості у привушних ділянках,
приєднання симптомів ураження інших залозистих органів, ЦНС через 5-9 днів на фоні повторного підйому
температури;
• поступовий початок захворювання із сухого, наростаючого кашлю, незначних катаральних проявів,
субфебрильної чи нормальної температури тіла;
• наростання кашлю в динаміці, поява нападів кашлю, апное (у новонароджених через 3-5 днів від початку
хвороби, у старших – через 10-14 днів);
• контакт із хворим на подібне захворювання;
• відсутність щеплень (проти дифтерії, кашлюка, паротитної інфекції).
Завершення бесіди.
Робота 2. Фізикальні методи обстеження дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.
5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.
6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).
7. Проведення обстеження.
А. Огляд:
• гіперемія, жовтяниця, блідість шкіри, ціаноз, землисто-сіре забарвлення;
• висип (плями, папули, еритема, петехії,) на гіперемованій чи незміненій шкірі, локалізація, яскравість,
забарвлення,
• зміни з боку носо- і ротогорла (ангіна, аденоїдит), гіперемія ротогорла із (без) ціанотичним відтінком,
набряк слизових, нашарування на мигдаликах: острівцеві, плівчасті, виходять чи не виходять за межі
мигдаликів, біло-сірі (біло-жовті), щільні (рихлі), погано (легко) знімаються, не розтираються
(розтираються) між предметними скельцями, при знятті – поверхня мигдалика кровоточить (не
кровоточить), з’являються знову (не з’являються);
• язик – обкладений,
• набряк підшкірної клітковини шиї,
• сукровичні виділення з носа, плівки в носових ходах;
• участь допоміжної мускулатури в акті дихання;
• припухлість привушних ділянок, шкіра над нею звичайного кольору, відстовбурчена мочка вуха,
припухлість підщелепних, під’язикової ділянок, сухість ротової порожнини, гіперемія, інфільтрація
вивідних проток слинних залоз; здуття живота; гіперемія, збільшення розмірів калитки.
• блідість шкіри, одутлість обличчя, повік, периоральний ціаноз, посилення ціанозу під час нападу кашлю,
крововиливи у склери, петехії на обличчі, виразка на вуздечці язика, пупкова або пахова кила, випадіння
прямої кишки;
• типовий напад кашлю із репризами, апное;
• тремор, збудження, пригнічення, судоми.
Б. Пальпація:
• Збільшені підщелепні, шийні, під-, надключичні, пахвові, пахові лімфовузли.
• гепатомегалія, спленомегалія.
• Тістувата, еластична, помірно болюча припухлість у привушній, підщелепній, під’язиковій ділянці.
• Болючість при пальпації живота у епігастрії, над пупком, позитивні с-ми Мондора, Воскресенського, Мейо-
Робсона.
• Збільшення в розмірах, ущільнення, різка болючість яєчка.
• Позитивні с-ми Керніга, Брудзінського, ригідність м’язів потилиці, посилення, пригнічення черевних
рефлексів.
• Артеріальна гіпертензія, частий, твердий пульс.
В. Перкусія:
• розширення меж серцевої тупості,
• вкорочення легеневого звуку; легеневий звук із коробковим відтінком, вогнища притуплення легеневого
звуку, зменшення меж абсолютної серцевої тупості.
• Г. Аускультація: жорстке, ослаблене дихання, сухі розсіяні, вологі різнокаліберні хрипи, крепітація,
тахіпное, тахікардія, аритмія, глухість тонів серця, систолічний шум на верхівці.
• Пояснення результатів обстеження батькам дитини.
• Завершення бесіди.
Робота 3 Обгрунтувати діагноз.
Робота 4 Планування і прогнозування результатів консервативного лікування
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення необхідності лікування, що
призначається дитині.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалість прийому, можливих побічних діях; з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Призначити лікування: режим, дієта, серотерапія, антибіотики (при бактеріальних інфекціях та бактеріальних
ускладненнях), місцева терапія (при паротитній інфекції), інгібітори протеаз, спазмолітики, десенсибілізуючі,
дезінтоксикаційні, кортикостероїди (при тяжкому перебігу), адаптогени, полівітаміни, симптоматичні засоби,
лікування ускладнень.
Робота 5 Повідомлення прогнозу лікування
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що
призначається дитині.
5. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної
схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 6 Оцінити результати додаткових досліджень:
• Загальний аналіз крові: еозинофілія, лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом лейкоформули вліво,
прискорення ШОЕ (при дифтерії)
• Лейкопенія чи лейкоцитоз, лімфоцитоз, можливе прискорення ШОЕ (при вірусних інфекціях), поява
атипових мононуклеарів, (при інфекційному мононуклеозі),
• виражений лейкоцитоз, лімфоцитоз (при кашлюку),
• Загальний аналіз сечі: підвищення рівня амілази.
• Біохімічний аналіз крові: підвищення рівня СРБ, диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок прямого,
гіпертрансфераземія, підвищення тимолової проби, підвищення рівня амілази.
• Аналіз ліквору: лімфоцитарний плеоцитоз, протеїноррахія, реакція Панді (++), підвищення тиску,
нормальний чи знижений вміст цукру.
• Рентгенограма: емфізема, посилення легеневого малюнка, вогнищева інфільтрація легень, інфільтрація
коренів.
• Бактеріологічне дослідження: виділення коринебактерії дифтерії в мазках із ротогорла, носа; виділення
Bordetella pertussis із слизу задньої стінки глотки, харкотиння.
• Серологічні реакції: РА, РЗК, РНГА, РПГА, РГГА із специфічними діагностикумами, наростання титру
антитіл у динаміці; виявлення специфічних антитіл (Ig M, Ig G).
• Вірусологічне дослідження: мазків із носогорла, імунофлюоресценція, ПЛР.
Комунікативні навички:
При повідомленні результатів обстеження.
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого
обстеження.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного
обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 6 Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з
тематичною літературою
Програма самопідготовки студентів до заняття
За базовими знаннями
1. Основні ланки епідемічного процесу.
2. Поняття про активний та пасивний імунітет.
3. Допоміжні методи лабораторних досліджень (вірусологічні, серологічні, імунофлюоресценція)
4. Характеристика збудника дифтерії.
5. Анатомо-фізіологічні особливості ротогорла, дихальних шляхів у дітей раннього віку.
6. Патоморфологічні зміни у органах та системах при дифтерії ротогорла, дихальних шляхів, носа та при її
ускладненнях.
7. Бактеріологічні дослідження при дифтерії.
8. Вірусологічна характеристика збудника інфекційного мононуклеозу.
9. Патоморфологічні зміни при інфекційному мононуклеозі.
10. Вірусологічна характеристика збудника паротитної інфекції.
11. Патоморфологічні зміни при паротитній інфекції.
12. Характеристика збудника кашлюку.
13. Патоморфологічна характеристика змін в легенях при кашлюці.
14. Поняття про домінанту за Ухтомським.
15. Бактеріологічні і серологічні засоби лабораторної діагностики кашлюку.
16. Препарати, що застосовують у лікуванні інфекційних захворювань.
За темою заняття
1. Вивчити етіологію, епідеміологію та патогенез дифтерії.
2. Вивчити основні клінічні форми дифтерії у дітей, їхні діагностичні критерії.
3. Класифікація дифтерії.
4. Діагностичні критерії ускладнень при дифтерії, строки їх розвитку.
5. Вивчити диференціальну діагностику дифтерії з іншими захворюваннями: а) ангіни різної етіології; б)
інфекційний мононуклеоз; в) скарлатина; г) агранулоцитоз; д) гострий лейкоз; е) несправжній круп; є)
сторонні тіла гортані, носа.
6. Вивчити основні принципи лікування дифтерії, серотерапія.
7. Вивчити схеми лікування дифтерії.
8. Вивчити правила проведення протиепідемічних заходів при дифтерії.
9. Назвіть джерело інфекції, механізм передачі, сприйнятливість, особливості імунітету при інфекційному
мононуклеозі.
10. Вивчити патогенез розвитку інфекційного мононуклеозу.
11. Вивчити основні клінічні синдроми і форми інфекційного мононуклеозу у дітей.
12. Вивчити гематологічні зміни при інфекційному мононуклеозі в периферичній крові.
13. Вивчити диференційну діагностику інфекційного мононуклеозу з іншими захворюваннями.
14. Вивчити схеми лікування інфекційного мононуклеозу.
15. Перерахуйте протиепідемічні заходи в осередку інфекційного мононуклеозу.
16. Етіологія, епідеміологія, особливості імунітету при паротитній інфекції.
17. Патогенез паротитної інфекції.
18. Які органи і системи, які уражаються при паротитній інфекції?
19. Які ускладнення найбільш характерні для паротитної інфекції?
20. Перерахуйте допоміжні лабораторні методи діагностики паротитної інфекції.
21. Лікування різних форм паротитної інфекції.
22. Перерахуйте протиепідемічні заходи в осередку паротитної інфекції.
23. Проводення активної профілактики паротитної інфекції.
24. Які епідеміологічні дані треба з’ясувати при підозрі на кашлюк.
25. Етіологія та патогенез кашлюку.
26. Назвіть основні періоди кашлюку та їх тривалість.
27. Які клінічні особливості катарального періоду кашлюку?
28. Симптоми спазматичного періоду хвороби.
29. Класифікація кашлюку.
30. Показники тяжкості кашлюку?
31. Ускладнення при кашлюці.
32. Особливості кашлюку у немовлят.
33. Наслідки кашлюку.
34. Методи діагностики кашлюку.
35. Диференційний діагноз кашлюку в катаральному періоді і в періоді спазматичного кашлю.
36. Назвіть основні принципи терапії кашлюку, покази до призначення антибіотиків.
37. Вкажіть покази до виписки хворих із стаціонару і умови допуску реконвалесцентів у дитячі заклади.
38. Перерахуйте протиепідемічні заходи в осередку кашлюку.
39. Назвіть строки проведення профілактичних щеплень проти кашлюку.
Перерва -12.00 – 12.30
Семінарське обговорення теоретичних питань -12.30 – 14.00
1. Етіологія, епідеміологія та патогенез дифтерії.
2. Основні клінічні форми дифтерії у дітей, їхні діагностичні критерії.
3. Класифікація дифтерії.
4. Діагностичні критерії ускладнень при дифтерії, строки їх розвитку.
5. Диференціальна діагностика дифтерії.
6. Основні принципи лікування дифтерії, серотерапія.
7. Правила проведення протиепідемічних заходів при дифтерії.
8. Етіологія, епідеміологія та патогенез інфекційного мононуклеозу.
9. Основні клінічні синдроми і форми інфекційного мононуклеозу у дітей.
10.Диференційна діагностика, лікування та профілактика інфекційного мононуклеозу.
11. Етіологія, епідеміологія, особливості імунітету при паротитній інфекції.
12. Патогенез паротитної інфекції. Найбільш характерні ускладнення.
13. Допоміжні лабораторні методи діагностики паротитної інфекції.
14. Лікування різних форм паротитної інфекції.
15. Протиепідемічні заходи в осередку паротитної інфекції.
16. Проводення активної профілактики паротитної інфекції.
17. Етіологія та патогенез кашлюку.
18. Класифікація кашлюку.
19. Ускладнення при кашлюці.
20. Особливості кашлюку у немовлят.
21. Клініко-лабораторні критерії діагностики кашлюку.
22. Основні принципи терапії кашлюку, покази до призначення антибіотиків.
23. Протиепідемічні заходи в осередку кашлюку.
24. Строки проведення профілактичних щеплень проти кашлюку.
Перерва -14.00 – 14.15
Годна самостійної роботи студента – 14.15 – 15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів “Крок”;
-оцінювання студентів, які напередодні не склали тестовий контроль за системою “Moodle”;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ ТА ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Задача 1
Дитина 5 міс. вступила у дитяче інфекційне відділення зі скаргами на “гавкаючий” кашель, охриплість голосу, субфебрильну температуру тіла, хворіє 3-й день. Загальний стан поступово погіршується. При огляді відмічається блідість шкіри з периоральним, периназальним ціанозом, задишка, (яка з’явилась у день вступу до стаціонару); при аускультації легень – жорстке дихання, тахікардія.
1. Яке захворювання можна запідозрити у дитини?
2. Які додаткові обстеження слід провести із метою підтвердження діагнозу?
Задача 2
Дитині 8 років. Скарги на підвищення температури тіла до 39,4 °С, збільшення лімфатичних вузлів шиї, утруднення носового дихання, кволість. Хворіє шосту добу. При огляді дитина квола, температура тіла 39,2 °С, задньошийні лімфовузли 3,5х2,0 см, розміщені ланцюжком, тістуватої консистенції, не спаяні між собою,чутливі при пальпації, шкіра над ними не змінена за кольором, але натягнута, блискуча, передньошийні, надключичні, аксилярні – 1,5х1,0 см, рухомі, не болючі, еластичні; ротогорло гіперемійоване, язичок збільшений за рахунок набряку, гіперемійований; мигдалики набряклі, закривають зів на 2/3, задня стінка глотки гіперемійована, зерниста; дихання через ніс утруднене, виділень немає. Живіт при пальпації м‘який, не болючий. Печінка виступає з під краю реберної дуги на
1. Поставте попередній діагноз.
2. Вкажіть основні критерії діагнозу.
3. Призначте лікування.
Задача 3
Дитина 9 років скаржиться на сильний біль голови, підвищення температури тіла до 39,5˚ С, блювання. Хворіє 6-ту добу. Захворювання розпочалось з появи припухлості в ділянці привушних залоз. З 4-ї доби припухлість почала зменшуватись, а сьогодні з’явились вищеперераховані скарги. При огляді стан дитини тяжкий. Шкіра бліда. Незначна болючість у ділянці привушних залоз. Визначається ригідність потиличних м’язів, помірно виражені симптоми Керніга і Брудзінського. Дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони ясні. ЧСС – 120 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Випорожнення і сечопуск без особливостей.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Якою повинна бути тактика лікаря “швидкої допомоги”?
3. Які допоміжні дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
Задача 4
Дитині 5 років. Скарги на сухий кашель, впродовж 8 діб, підвищення температури тіла до 37,8о С. Діагностовано гострий фарингіт. Призначено тепле пиття, полоскання горла 4-6 разів на добу відваром ромашки, розчином фурациліну, соляно-лужні інгаляції, гірчичники на грудну клітку. Кашель з кожним днем посилювався. Дитина часто хворіє ГРВІ. Профілактичні щеплення протягом останніх 4 років не проводилися. Дитячий садок не відвідує. Під час огляду ротогорла виник сухий надсадний кашель.
1. Яке захворювання можна запідозрити? Перелічіть критерії діагнозу.
2. Які симптоми можуть з’явитись у наступні дні?
3. Які дослідження слід провести для підтвердження діагнозу?
Тестові запитання:
1. В групі дитячого садка діагностовано паротитну інфекцію. Яка тривалість карантину в дитячому закладі?
A. 7 днів
B. 9 днів
C. 17 днів
D. 11 днів
E. До 21 дня
2. Дитині 10 років діагностовано паротитну інфекцію типову залозисту ізольовану форму середнього ступеню тяжкості. Призначте лікування.
A. дієта №10.
B. суворий ліжковий режим до 14 днів
C. Сухе тепло на уражену залозу
D. цефатоксим
E. лаферон.
3. Дитині 7 років діагностовано паротитну інфекцію типову форму: панкреатит, тяжкого ступеню. Вкажіть тривалість голодування
A. до 1-2 днів
B. до 3 днів
C. до 4 днів
D. до 5 днів
E. не призначається
4. Дитині 9 років діагностовано паротитну інфекцію типову форму, тяжкого ступеню. Призначте лікування.
A. дієта №10
B. суворий ліжковий режим до 14 днів
C. голодування до 4 діб
D. цефатоксим
E. рекомбінантний інтерферон
5. Дитині 2,5 р., хворіє на кашлюк, типову форму. Яка ймовірна тривалість спазматичного періоду в цьому
випадку?
A. 2-3 тижні
B. 4-5 тижнів
C. 6-8 тижнів
D. 3-5 тижнів
E. 5-6 тижнів
6. При огляді дитини 3 років, хворої на кашлюк, лікар відмітив наявність патогномонічної ознаки цього
захворювання. Якої саме?
A. Виразочка на вуздечці язика
B. Плямиста енантема на піднебінні
C. Манкоподібні елементи на слизовій щік
D. Крововиливи в склери
E. Петехії на обличчі та грудній клітці
7. Дитині 1,5 міс, хворіє на кашлюк, типову форму. Яка ймовірна тривалість спазматичного періоду в цьому
випадку?
A. 6-8 тижнів
B. 2-3 тижні
C. 3-5 тижнів
D. 4-5 тижнів
E. 5-6 тижнів
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
(наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
Відповіді на ситуаційні задачі
Тема 3. Дифтерія. Інфекційний мононуклеоз. Паротитна інфекція. Кашлюк
Відповідь на задачу №1
1. Дифтерія дихальних шляхів, локалізований круп, стенотична стадія, стеноз гортані ІІ ст.
2. Мазок із ротогорла і носа на дифтерійну паличку, бактеріоскопія мазків; РПГА із дифтерійним діагностикумом в динаміці; огляд дитини ЛОР-лікарем (пряма ларингоскопія).
Відповідь на задачу №2
1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середньої тяжкості, період розпалу, не ускладнений.
2. Критерії:
− збільшення лімфовузлів (поліаденопатія), аденоїдит, тонзиліт;
− гепатоспленомегалія;
− атипові мононуклеари;
3. Лікування:
− полоскання горла антисептичними розчинами (фурацилін 1:2000);
− вітамінотерапія (ревіт 1 драже 2 рази на день);
− десенсибілізуюча терапія (діазолін
− при температурі тіла вище 38,5о С парацетамол
Відповідь на задачу №3
1. Паротитна інфекція, типова, комбінована форма (паротит, серозний менінгіт), тяжкого ступеня, гладкий перебіг.
2. Госпіталізувати дитину в інфекційне відділення.
3. Спинномозкову пункцію.
Відповідь на задачу №4
1. Кашлюк, катаральний період. Критерії діагнозу: стійкий сухий кашель, що наростає, частіше турбує вночі.
2. Через 5-7 діб кашель стане нападоподібним, посилиться.
3. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, лімфоцитоз), бактеріологічне дослідження харкотиння на кашлюкову паличку (мазок чи методом «кашльових пластинок»).
Відповіді на тестові запитання: 1. ANSWER: E; 2. ANSWER: C; 3. ANSWER: A; 4. ANSWER: E 5. ANSWER: A; 6. ANSWER: A; 7. ANSWER: A
Студент повинен знати:
1. Етіологію та епідеміологію сучасної дифтерії.
2. Патогенез дифтерії.
3. Клінічні форми дифтерії.
4. Діагностичні критерії дифтерії ротогорла (локалізованої, поширеної, токсичної), дихальних шляхів (стадії
крупу), носа.
5. Диференціальну діагностику дифтерії ротогорла з ангінами (лакунарною, фолікулярною, виразково-
некротичною), інфекційним мононуклеозом), дихальних шляхів із несправжнім крупом, стороннім тілом
носа, із ГРВІ.
6. Ускладнення дифтерії (клінічні симптоми, час появи).
7. Допоміжні методи дослідження при дифтерії (пряма мікроскопія, бактеріологічні та серологічні
дослідження).
8. Схеми лікування різних форм дифтерії, лікування ускладнень.
9. Протиепідемічні заходи в осередку, активну профілактику дифтерії.
10. Основні властивості збудника інфекційного мононуклеозу.
11. Епідеміологічні особливості інфекційного мононуклеозу.
12. Основні ланки патогенезу (уражені органи та системи).
13. Клінічні симптоми інфекційного мононуклеозу.
14. Клінічну класифікацію інфекційного мононуклеозу.
15. Ускладнення інфекційного мононуклеозу.
16. Допоміжні лабораторні методи діагностики (серологічні реакції та імунофлюоресценція).
17. Принципи лікування інфекційного мононуклеозу.
18. Профілактику інфекційного мононуклеозу.
19. Етіологію, епідеміологію паротитної інфекції.
20. Патогенез паротитної інфекції.
21. Органи, які уражаються вірусом паротитної інфекції.
22. Клінічні прояви паротитної інфекції.
23. Допоміжні методи підтвердження паротитної інфекції.
24. Диференційну діагностику паротитної інфекції.
25. Лікування паротитної інфекції.
26. Профілактику паротитної інфекції.
27. Етіологію, особливості збудника кашлюку.
28. Епідеміологію: джерело інфекції, механізми передачі, захворюваність на кашлюк.
29. Патогенез кашлюку.
30. Класифікацію кашлюку.
31. Клініку типових форм хвороби із характеристикою основних періодів.
32. Критерії тяжкості.
33. Значення ранньої діагностики, методи лабораторних досліджень.
34. Основні захворювання, з якими необхідно диференціювати кашлюк у різні періоди.
35. Особливості клінічного перебігу кашлюку у дітей першого року життя.
36. Принципи терапії кашлюку і його ускладнень.
37. Строки і правила проведення профілактичних щеплень проти кашлюку.
Студент повинен вміти:
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у
стаціонарі.
2. Зібрати анамнез хвороби.
3. Зібрати епідеміологічний анамнез.
4. Оцінити профілактичні щеплення, їх своєчасність та повноту згідно календаря щеплень.
5. Оглянути хворого, виявити характерні клінічні симптоми різних клінічних форм дифтерії.
6. Обгрунтувати діагноз згідно класифікації.
7. Призначити лабораторні методи обстеження хворому на дифтерію.
8. Провести забір патологічного матеріалу з ротогорла та носа для бактеріологічних досліджень.
9. Дати оцінку результатам лабораторних досліджень.
10. Призначити та провести лікування хворого, вміти ввести протидифтерійну сироватку.
11. Виділити з анамнезу дані, які свідчать про інфекційний мононуклеоз.
12. Виявити клінічні симптоми інфекційного мононуклеозу.
13. Призначити лабораторні дослідження з метою уточнення діагнозу.
14. Діагностувати інфекційний мононуклеоз на підставі анамнезу, клінічних проявів і результатів лабораторно-
інструментальних методів дослідження.
15. Відобразити данні анамнезу та огляду в історії хвороби при обгрунтуванні діагнозу інфекційного
мононуклеозу.
16. Сформулювати клінічний діагноз.
17. Призначити лікування.
18. Виписати рецепти основних лікарських препаратів
19. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та
рекомендації на майбутнє.
20. Оглянути хворого з метою виявлення характерних для паротитної інфекції ознак.
21. Відобразити дані анамнезу і огляду в медичній картці.
22. На підставі скарг, даних анамнезу, результатів об’єктивних методів дослідження поставити діагноз.
23. Призначити лікування з урахуванням віку дитини, тяжкості і форми захворювання.
24. Організувати протиепідемічні заходи в осередку інфекції, оформити термінове повідомлення до СЕС.
25. Оглянути хворого і виявити основні симптоми, характерні для кашлюку.
26. Відобразити дані анамнезу і об’єктивного обстеження хворого в історії хвороби і обгрунтувати попередній
діагноз.
27. Намітити план обстеження хворого.
28. Обгрунтувати клінічний діагноз із вказівкою періоду захворювання, його тяжкості і перебігу.
29. Призначити лікування з урахуванням віку, періоду і тяжкості хвороби.
30. Виписати рецепти на основні лікарські препарати для лікування кашлюку.
31. Організувати протиепідемічні заходи в осередку.
Джерела інформації:
А -Основні:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова,
О.Б.Надраги. – К.: ВСВ «Медицинв». – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.
2. Матеріали підготовки до практичних занять.
3. Матеріали підготовки до лекцій.
4. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова,
проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ
«АРИАЛ», 2012. – 304 с.
5. Інфекційні хвороби у дітей / А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. – К.:
Здоров’я,1998. ─ С.146-156, 171-214, 227-232.
6. Учайкин В.Ф. Руководство по детским инфекционним болезням. – М.: ГЕОТАР-МЕД, 2001 ─ С. 262─283,
576-607.
7. Матеріали до практичних занять
В – Додаткові:
1. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3─ К.: Здоров’я, 1999.─ С.127 ─ 139, 173 ─ 189, 204 ─ 209.
2. Практична педіатрія / за ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.
3. Мостюк А.І., Марієвський В.Ф., Прокопів О.В. Дифтерія. – Львів: Світ, 1996. – 208 с.
4. Дифтерія / Л.А.Фаворова, Н.В.Астадыева и др. – М.: Медицина, 1988. – 208 с.
5. Клініка, діагностика та лікування дифтерії у дітей (методичні рекомендації). – Київ, 1996. – 36 с.
6. Нисевич Н.И., Казарин В.С., Гаспарян М.О. Инфекционный мононуклеоз у детей. – М.: Медицина, 1975. –
176 с.
7. Казанцев А.П. Эпидемический паротит. – Л.: Медицина, 1988. – 176 с.
Методичну вказівку склала Волянська Л.А.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“__28_” “____червня_______ 2013_р., протокол №10
