Методична вказівка
для студентів фармацевтичного факультету.
ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне – 6 годин)
Тема:
АНАТОМО – ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНС . М- ТА Н – ХОЛІНОМІМЕТИЧНІ ЗАСОБИ (карбахолін). АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ (прозерин, галантаміну гідробромід , фосфакол , піридостигміну бромід , армін). РЕАКТИВАТОРИ ХОЛІН ЕСТЕРАЗИ (дипіроксим , алоксим) ХОЛІНЕРГІЧНІ ЗАСОБИ, ЯКІ ВИБІРКОВО ДІЮТЬ НА М-ХОЛІНОРЕЦЕПТОРИ (пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин, атропіну сульфат, скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, гастроцепін, екстракт беладонни, таблетки “Аерон”, іпратропія бромід (атровент), бутилскополаміну гідробромід (бускопан) – 6 -год.
Мета: На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики М- і Н- холіноміметичних та антихолінестеразних засобів вміти обгрунтувати їх застосування в медичній практиці і виписати препарати в рецептах.
Професійна орієнтація студентів
Вегетативна нервова система іннервує серце, гладеньку мускулатуру, залози, інші внутрішні органи і контролює їх функцію. Тому лікарські препарати, які модулюють активність симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, можуть бути використані при порушеннях різноманітних функцій внутрішніх органів. Зокрема, препарати, які блокують ацетилхолінестеразу холінергічних синапсів, застосовують в офтальмології, хірургії, гастроентерології, кардіології тощо.
Необхідно пам’ятати про можливість гострого отруєння речовинами антихолінестеразної дії, які досить широко використовують в сільському господарстві і побуті для боротьби з комахами (фосфорорганічні речовини).
1. Методика виконання практичної роботи:
-9.00 – 12.00 год.
Тема № 1 практичного заняття.
Анатомо – фізіологічні особливості ВНС . М- та Н – холіноміметичні засоби Антихолінестеразні засоби .Реактиватори холін естерази
Робота 1. Вивчити матеріал теми і виписати в рецептах в різних лікарських формах:
прозерин, галантаміну гідробромід, фосфакол, піридостигміну бромід (калімін);
реактиватори холінестерази (дипіроксим, алоксим).
Робота 2 . Перевірити засвоєння фармакології М- і Н-холіноміметичних і антихолінестеразних засобів шляхом відповіді на такі питання (самоконтроль):
1.Чим відрізняються за будовою і функцією симпатичних і парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи?
2. Які нерви є холінергічними? адренергічними?
3. Де локалізуються М-холінорецептори? Н-холінорецептори? адренорецептори?
4. Чому М- і Н-холіноміметичні препарати знижують внутрішньоочний тиск?
5. Чим подібні і чим відрізняються антихолінестеразні і М- і Н-холіноміметичні засоби?
6. Для лікування яких захворювань використовують антихолінестеразні засоби?
7. Які заходи допомоги при отруєнні антихолінестеразними засобами?
Робота 3. Визначити засоби, найбільш доцільні для використання в таких ситуаціях:
1. Хворому із післяопераційною атонією кишечника і сечового міхура;
2. Хворому із залишковими явищами після перенесеного поліомієліту;
3. Хворому для лікування глаукоми;
4. Хворому для відновлення тонусу скелетної мускулатури в післяопераційному періоді після введення міорелаксантів антидеполяризуючого типу дії;
5. Для стимуляції пологової діяльності;
6. Для лікування отруєнь фосфорорганічними засобами.
ХОЛІНЕРГІЧНІ ЗАСОБИ, ЯКІ ВИБІРКОВО ДІЮТЬ НА М – ХОЛІНОРЕЦЕПТОРИ
Робота 1. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин, атропіну сульфат, скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, метацин, екстракт беладонни.
Робота2. Перевірити засвоєння фармакології М-холіноміметиків і М-холінолітиків шляхом відповіді на такі питання (самоконтроль):
Які засоби належать до М-холіноміметиків? М-холінолітиків?
Які ефекти спостерігаються при дії пілокарпіну на око?
Які холінергічні засоби використовують для лікування глаукоми?
В чому полягає механізм дії М-холіноблокуючих засобів? Їх фармакодинаміка.
Характер дії атропіну і скополаміну на центральну нервову систему.
Показання до застосування М-холінолітиків.
Чому при отруєнні речовинами М-холіноблокуючої дії М-холіноміметик ацеклідин неефективний? В чому суть лікувальної дії у цій ситуації антихолінестеразних засобів?
Робота 3. Ознайомитись з колекцією препаратів до теми.
2. Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема № 1 практичного заняття.
Анатомо – фізіологічні особливості ВНС . М- та Н – холіноміметичні засоби Антихолінестеразні засоби .Реактиватори холін естерази
1.Поняття про холінорецептори, їх локалізація. Класифікація засобів, які впливають на холінорецептори.
2. Функція холінергічного синапсу. Хімічна структура і основні ефекти ацетилхоліну.
3. Антихолінестеразні засоби: фармакодинаміка, механізм дії, застосування, побічна дія.
4. Антихолінестеразні засоби: гостра інтоксикація і допомога потерпілим.
Тема № 2 практичного заняття.
ХОЛІНЕРГІЧНІ ЗАСОБИ, ЯКІ ВИБІРКОВО ДІЮТЬ НА М – ХОЛІНОРЕЦЕПТОРИ
1. М-холіноміметичні засоби: фармакодинаміка, механізм дії і застосування.
2. Гостра інтоксикація речовинами М-холіноміметичної дії, клінічна картина і лікування.
3. М-холіноблокуючі засоби: фармакодинаміка, механізм дії і застосування.
4. Гостре отруєння речовинами М-холіноблокуючої дії, клінічна картина та лікування.
3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 12.30 – 14.00 при 6 – годинному занятті
4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач
1. хворому для ліквідації післяопераційної атонії кишечника був призначений лікарський засіб, який викликав підсилення секреції слинних залоз, підвищення перистальтики кишечника, спазм бронхів. Який препарат був введений? Який механізм побічної дії?
2.Хворий випадково випив хлорофос. Виникли сильне пото– і слиновиділення, нудота, блювота, понос, звуження зіниць, бронхоспазм і бронхорея, фібриляція м’язів, брадикардія, гіпотензія. Яку допомогу необхідно надати для виведення хворого з цього стану?
1. Механізм дії галантаміну:
А. Блокує холінестеразу *
В. Стимулює a–адренорецептори
С. Блокує М-холінорецептори
D. Блокує моноаміноксидазу
Е. Діє на серотонінові рецептори
2. Чоловік 65 років надійшов до неврологічного відділення з діагнозом постінсультний синдром. Який препарат найбільш доцільно призначити хворому для прискорення одужання?
А. Галантаміну гідробромід *
В. Фосфакол
С. Дипіроксим
D. Ізоніазид
E. Ацеклідин
3. У відділення інтенсивної терапії доставлено хворого з різким болем в животі, блювотою, затрудненим диханням, задишкою. При огляді хворого – шкіра волога, гіперсалівація, міоз, брадикардія, м’язові посмикування. З анамнезу відомо, що хворий – токсикоман, використовував засіб для знищення комах. До якої групи засобів відноситься речовина, що викликала отруєння?
А. Н-холіноміметики
В. М-холіноблокатори
С. Міорелаксанти
D. Гангліоблокатори
Е. Антихолінестеразні *
4. Хворому з ознаками отруєння фосфорорганічними середниками ввели реактиватор холінестерази. Вкажіть механізм дії цієї групи засобів.
A. Дефосфорилювання ацетилхолінестерази з відновленням її активності.*
B. Інактивація холінестерази.
C. Блокада холінорецепторів.
D. Активація холінорецепторів.
E. Пригнічення синтезу ацетилхоліну.
5. Для лікування геміпаралічу, який пов’язаний з інсультом, лікар призначив препарат (третинний амін) з групи антихолінестеразних засобів. Назвіть цей препарат.
А. Галантаміну гідробромід*
В. Прозерин
С. Пілокарпін.
D. Скополаміну гідробромід
Е. Ацеклідин.
5. Контроль знань перевіряється шляхом виконання в переддень практичного заняття студентами завдань по системі Moodle або шляхом письмового розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу «Крок», конструктивні запитання тощо.
6. Студент повинен знати:
1.Поняття про холінорецептори, їх локалізація. Класифікація засобів, які впливають на холінорецептори.
2. Функція холінергічного синапсу. Хімічна структура і основні ефекти ацетилхоліну.
3. Антихолінестеразні засоби: фармакодинаміка, механізм дії, застосування, побічна дія.
4. Антихолінестеразні засоби: гостра інтоксикація і допомога потерпілим.
7. Студент повинен вміти:
На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики М- і Н- холіноміметичних та антихолінестеразних засобів вміти обгрунтувати їх застосування в медичній практиці і виписати препарати в рецептах.
На основі знань з фармакодинаміки і фармакокінетики М-холіноміметичних і М-холіноблокуючих засобів вміти використати їх у медичній практиці і виписати препарати цієї групи в рецептах
8. Джерела інформації:
А – основні
1. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.
3. СтефановО.В., Кучер В.Г. Фармакологія з загальною рецептурою. Посібник. / Автори: Стефанов О.В., Кучер В.Г. – К.: Англ. мов., 2007. – 318 с.
4. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/
5. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.
6. Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні і фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків (Навчальний посібник) // Тернопіль: Укрмедкнига. – 1998. – 131 с.
В – додаткові
1. Скакун М.П. Основи доказової медицини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.
2. Скакун М.П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 372 с.
3. Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.
4. Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.
5. Клиническаяфармакология (Учебник для студентовмедицинскихвузов) – 3-е узд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 520 с.
6. Посохова К.А., Вікторов О.П. Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія): Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 296 с.
7. Фармакотерапія: підручник для студентів фармацевтичних факультетів / Під. ред. О.В. Крайдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 644 с.: іл.
8. Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 338-421.
9. Чекман І.С., Маланчук В.О., Рибачук А.В. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.: іл. – Бібліогр.: с. – 250 с.
10. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическаятерапевтическаястоматология: Учебн. пособ. / А.И. Николаев, Л.М. Цепов – 3-е узд. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 548 с.
11. Загальна фармакокінетика / За ред. акад. Б.А. Самури. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 356 с.
12. Скакун Н.П. Клиническая фармакогенетика. – Киев: Здоров’я, 1981. – 200 с.
13. Скакун Н.П. Основы фармакогенетики. – Киев: Здоров’я, 1976. – 168 с.
14. Кравченко І.А. Фармакогеномика з основами фармакогенетики: Навч. пос. – Одеса: Астропринт, 2005. – 144 с.
15. Бажора Ю.І. Фармакогенетика: досягнення і перспективи. – Одеса: «Друк», 2003. – 140 с.; іл., табл.
16. Сміян С.І. та ін. Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.
17. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. — Х.: Прапор, 2007. — 184 с.
18. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. — К.: Четвертахвиля, 2009. — 192 с.
19. Медична генетика/О. Я. Гречаніна, Г. Хоффман, Р. В. Богатирьова [та ін.]; за ред.: О. Я. Гречаніної, Р. В. Богатирьової, О. П. Волосовця. – 2007.
Методичну вказівку склали: доц. Мосейчук І.П., доц. Пида В.П., ас. Вольська А.С.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
4.01.2013 р. протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
27.08.2013р. протокол №1
