МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА  ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАНЯТТЯ № _____1____ (практичне – 6 год.)

 

Теми: 1. Схема історії хвороби. Проведення розпитування хворого..

           2.  Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.

           3.  Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба, кінцівок.

Мета: Ознайомитись із загальним планом обстеження хворого, із історією впровадження розпитування. Вміти застосовувати розпитування, загальний огляд та огляд окремих частин тіла хворого для діагностики захворювань внутрішніх органів. Навчитись оформляти отримані дані у вигляді фрагменту історії хвороби. Вміти застосовувати розпитування, методику загального і місцевого огляду при обстеженні хворого  та інтерпритувати отримані дані.

Професійна орієнтація студентів: Історія хвороби – один з найважливіших медичних документів, який заповнюється на кожного стаціонарного хворого. За даними історії хвороби вивчають причини захворювань, проводять трудову і судово-медичну експертизу.

Оволодівати методикою обстеження хворого студент починає з розпитування, яке має важливе діагностичне значення. Правильно зібраний анамнез дозволяє лікареві визначити природу і можливу причину захворювання, особливості перебігу хвороби у даного пацієнта.  Найчастіше діагностичні помилки виникають через непослідовність та неповну інформацію про хворого отриману при розпитуванні. Цей метод,  незважаючи на простоту, вимагає певного навику і тренування. Великий вклад у  розробку та впровадження методики розпитування у клініку  належить М.Я.Мудрову, Г.А.Захар’їну. Сучасні технології дозволяють впроваджувати комп’ютерне опитування, але це не може замінити живого спілкування лікаря і пацієнта.  

Огляд є одним з основних методів обстеження. Лише провівши ретельний методичний огляд пацієнта можна робити висновки про хворобу та використання тих чи інших  додаткових (лабораторний, інструментальний та ін.) методів обстеження  для розпізнавання хвороби і уточнення діагнозу. Блискучі діагнози з першого погляду можливі лише на основі вміння правильно оцінити результати огляду. А побачити можна лише ті ознаки, які знаєш. 

 

Методика виконання практичної роботи: 9.00-12.00

І. Схема історії хвороби. Проведення розпитування хворого.

Робота 1. Студенти у терапевтичному відділенні проводять розпитування хворих, визначають основні та другорядні скарги, проводять розпитування про історію захворювання та життя пацієнта, визначають   діагностичне значення отриманих даних у розпізнаванні захворювання. Отримані дані оформляють у вигляді фрагмента історії хвороби.

Завдання:

1.Провести розпитування хворих, вияснити наявність скарг з боку органів і систем організму.

2.Визначити основні і другорядні скарги.

3.Провести розпитування історії захворювання, оцінити її діагностичне значення.

4.Провести розпитування історії життя хворого та визначити місце отриманих даних у діагностичному процесі.

5.Оформити отримані дані у вигляді фрагменту історії хвороби

 

ІІ. Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.

Робота 2. Після демонстраційного показу методики загального  огляду викладачем, студент отримує хворого для проведення огляду.

Студент відпрацьовує комунікативні навичи:

1.      Привітний вираз обличчя студента, посмішка.

2.      Привітатися та представити себе.

3.      Фізикальне обстеження пацієнта

·         Отримання згоди пацієнта

·         Підготовка засобів та умов для обстеження: (світла кімната, природнє освітлення)

·         Провести огляд пацієнта (оцінити загальний стан, стан свідомості, положення хворого в ліжку, тілобудову, стан шкірних покривів та слизових, придатків шкіри)

4.      Пояснення результатів обстеження.

5.      Завершення розмови (вербальні та невербальні компоненти)

 

Далі студент виконує наступні завдання:

1.Оцінює загальний стан хворого.

2.Оцінюєте стан свідомості.

3.Визначаєте положення хворого  в ліжку. 

4.Визначаєте тип  будови тіла та стан живлення.

5.Проведете антрометричне обстеження (ріст, вага, окружність грудної клітки).

6.Оцінюєте стан шкіри і слизових (колір, вологість, пітливість, еластичність, висипку, рубці, крововиливи, розчухи, лущення, пролежні).

7.Оцінюєте стан волосяних покривів і нігтів.

8.Проводите пальпацію лімфатичних вузлів (визначаєте їх величину, консистенцію, форму, болючість, рухливість, опаяність з навколішніми тканинами і шкірою).

9.Визнаєте наявність набряків.

10.                   Оцінюєте стан кісткової та м’язової системи, суглобів.

11.                    Отримані дані записуєте у відповідний розділ історії хвороби 

ІІІ. Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба, кінцівок.

Робота 3.

Після демонстраційного показу методики загального і місцевого огляду викладачем, отримуєте хворого для проведення огляду.

Завдання:

1.Оглядаєте і оцінюєте голову.

2.Оглядаєте і оцінюєте шию.

3.Проводите огляд і оцінюєте тулуб.

4.Оглядаєте і оцінюєте кінцівки.

Перерва: 12.00-12.30

 

 

Програма самопідготовки студентів

І. Схема історії хвороби. Проведення розпитування хворого.

1.Значення історії хвороби, як науково-медичного і юридичного документа.

2.Роль корифеїв терапевтичної школи в розробленні схеми історії хвороби.

3.Послідовність розпитування хворого.

4.Діагностичне значення розпитування паспортних даних.

5.Методика розпитування скарг хворих і їх деталізація.

6.Методика розпитування історії теперішнього захворювання.

7.Діагностичне значення опитування по системах органів.

8.Методика і послідовність опитування історії життя.

9.Діагностичне значення відомостей, отриманих при розпитуванні історії життя хворого.

 

ІІ. Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.

1.Загальний огляд, як складова частина обстеження хворого, умови проведення, послідовність загального огляду хворого.

2.Анатомо-фізіологічні та клінічні особливості ступенів порушення свідомості і їх діагностичне значення.

3.Положення хворого, хода, постава. Їх клінічне значення.

4.Антропометричні дані хворого, як важливий діагностичний критерій.

5.Характеристика і класифікація конституційних типів.

6.Зміна кольору, вологості, тургору шкіри при патологічних процесах.

7.Підшкірна клітковина, діагностичне значення визначення розвитку та розподілу.

8.Набряки: типи,  локалізація, методи виявлення.

9.Послідовність огляду окремих частин тіла, семіологічна оцінка виявлених змін.

ІІІ Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба, кінцівок.

1.Огляд окремих частин тіла, як складова частина обстеження хворого семіологічна оцінка виявлених змін.

2.Діагностичне значення огляду голови.

3.Діагностичне значення огляду шиї.

4.Діагностичне значення огляду тулуба.

5.Діагностичне значення огляду кінцівок.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00

 

Перерва: 14.00-14.15

 

Самостійна робота студентів: 14.15-15.00

 

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1.У хворої М., 47 р., турбує сильно виражена задишка, кашель, пітливість, виражена загальна слабість. Рахує себе хворою на протязі п’яти останніх років. Захворювання пов’язує із роботою на шахті. Які додаткові запитання із анамнезу життя слід задати, щоб підтвердити її версію виникнення захворювання?

2.Хвора Н., 17 років, звернулася до лікаря із скаргами на біль в животі, нудоту, головокружіння, загальну слабість. Які запитання їй слід задати, розпитуючи сімейний анамнез?

3.Хвора Х. скаржиться на серцебиття, біль в ділянці серця, значне схуднення, дратівливість. Захворювання пов’язує із нервовим стресом. При огляді: зниження живлення, очі блискучі, витрішкуваті, вираз переляку, гіперпігментація верхніх повік, виражений тремор повік, кінчика язика. Про що свідчать виявлені ознаки?

4.При розпитуванні хворого встановлено, що вночі він не спав у зв’язку з сильно вираженою задишкою, що змушувала його сидіти в ліжку. При огляді: хворий сидить у ліжку, виражений синюшний колір шкіри, на ногах набряки. Як ви оцінюєте положення хворого? Про що воно свідчить?

5.Хворий П. Доставлений в клініку машиною швидкої допомоги в непритомному стані. При огляді: лице ціанотичне, зіниці розширені, дихання поверхневе, рефлекси відсутні, різкий запах алкоголю з рота. Яке порушення свідомості у хворого?

6.У відділення поступив хворий, який після лікування антибіотиками втратив слух. Як провести розпитування хворого?

7.У хворого виявляються при розпитуванні ознаки артеріальної гіпертензії. Які питання слід задати, щоб виявити обтяжену спадковість?

8.Хворий пов’язує виникнення у нього грибкового ураження ротової порожнини з процедурного зондування. Ваш коментар?

9.Хвора Х. скаржиться на серцебиття, біль в ділянці серця, значне схуднення, дратівливість. Захворювання пов’язує із нервовим стресом. При огляді: зниження живлення, очі блискучі, витрішкуваті, вираз переляку, гіперпігментація верхніх повік, виражений тремор повік, кінчика язика. Про що свідчать виявлені ознаки?

10.                   При розпитуванні хворого встановлено, що вночі він не спав у зв’язку з сильно вираженою задишкою, що змушувала його сидіти в ліжку. При огляді: хворий сидить у ліжку, виражений синюшний колір шкіри, на ногах набряки. Як ви оцінюєте положення хворого? Про що воно свідчить?

11.                   Хворий П. Доставлений в клініку машиною швидкої допомоги в непритомному стані. При огляді: лице ціанотичне, зіниці розширені, дихання поверхневе, рефлекси відсутні, різкий запах алкоголю з рота. Яке порушення свідомості у хворого?

 

Відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1.Які житлово-побутові умови, перенесені раніше захворювання, шкідливі звички, ким працює, спадковість.

2.Час появи і характер місячних, коли були останні місячні, чи живе статевим життям.

3.Патологічне підвищення функції щитовидної залози.

4.Вимушене, ортопноє, яке свідчить про серцеву недостатність.

5.Алкогольна кома.

6.Записати запитання до хворого і дати йому прочитати.

7.Чи спостерігалось у родичів підвищення артеріального тиску; випадки наглої смерті; від інфаркту міокарду чи інсульту.

8.Тактовно пояснити малу вірогідність такого зв’язку.

9.Патологічне підвищення функції щитовидної залози.

10.                   Вимушене, ортопноє, яке свідчить про серцеву недостатність.

11.                   Алкогольна кома.

 

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1.Схему історії хвороби.

2.Значення паспортних відомостей для діагностики.

3.Послідовність розпитування і деталізації скарг хворого.

4.Послідовність ропитування про історію розвитку захворювання.

5.Послідовність і методику опитування по системах органів.

6.Послідовність ропитування історії життя.

7.Послідовність загального огляду пацієнта.

8.Діагностичне значення отриманих при загальному огляді даних.

9.Діагностичне значення даних отриманих при огляді окремих частин тіла.

Студент повинен вміти:

1.Встановити контакт з хворим для проведення обстеження його.

2.Сформулювати питання для опитування паспортних відомостей, скарг хворого і історії розвитку захворювання.

3.Проаналізувати скарги хворого і виділити головні.

4.Послідовно і методологічно вірно провести розпитування по системах органів.

5.Розпитати відомості з історії життя, необхідні для діагностики.

6.Провести загальний огляд хворого.

7.Дати оцінку отриманим даним.

8.Провести огляд окремих частин тіла.

9.Інтерпритувати отримані дані.

10.                   Оформити отримані дані у вигляді фрагменту історії хвороби.

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.      Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими За заг. ред. А.В.Єпішина.- Тернопіль:Укрмедкнига., 2001. – С. 5-31, С. 736-744.

2.      Пропедевтика внутрішньої медицини: Підручник для мед.ВНЗ ІІІ-ІV р.а. – 3-тє вид., випр. і допущено МОЗ/ за ред. О.Г. Яворського.– К.,– 2013.– 552 с.+ 12 с. кольор.вкл. 8 с.

3.      Пропедевтика внутрішньої медицини: Загальна семіотика і діагностика : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч.закл. ІV рівня акредитації/І.М.Щуліпенко. К.: Медицина, 2008. – 304 с.+ кол.вкл. 8 с.

4.      Пропедевтика внутрішніх хвороб. Практикум : навч. Посіб. Для студ. вищ. Мед. закл. ІV рівня акредитації : у 3 ч. /( Архій Е.Й. та ін.); за заг.ред. д-ра мед. наук, проф. Е.Й. Архій ; Держ. вищ. навч. закл. «Ужгород нац.. ун-т», Мед. ф-т. – Ужгород: Говерла, 2012. – 543 с.

5.       Василенко В.Х., Гребенев А.Л. В.С. Голочевская. Пропедевтика внутренних болезней. М.: Медицина, 1995, С. 6-41.

6.      Методичні поради студентам щодо курації хворих і написання історії хвороби. – С.М. Андрейчин, А.В. Єпішин, П.П. Кузів та ін. – Тернопіль. – 2006. –  45 с.

7.      Матеріали для підготовки студентів до практичних занять

8.      Матеріали для підготовки студентів до лекцій

В – Додаткові:

1. Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина А.Г. Руководство к практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней (в 2-х томах); К: «Хрещатик», 1994.

2.      Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., та ін. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник). – Дн-ск, Арт-прес, 2002.

3.      Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., та ін. Основи діагностики внутрішніх хвороб (довідник). – Дн-ск, видавництво ДДМА, 2001.

4.      А.В. Струтынский, А.П. Баранов, Г.Е. Ройтберг. Основы семиотики заболеваний внутренних органов: Учебн. Пособ. – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 5-е изд. – С. 7-30.

5.      Нетяженко В.З.  Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, К., Хрещатик, 1996.

6. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсенко В.О., Хомазюк В.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб. – К., 1996.

7. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. Ю.І. Децика, К. «Здоров’я», 1996.

 

Методичну вказівку склала доц. Н.Я. Верещагіна

 

 

Обговорено та перезатверджено на засіданні кафедри

07. 06. 2013р. протокол № 11