Форма № Н – 3.04
ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”
Кафедра медичної реабілітації
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри
проф. Мисула І.Р.
“______”_______________ 2014 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Фізіотерапія
(шифр і назва навчальної дисципліни)
напрям підготовки Здоров’я людини
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність _____6.010203 «Здоров’я людини»_____
(шифр і назва спеціальності)
Факультет _______ медичний ________________
(назва інституту, факультету, відділення)
2014 – 2015 навчальний рік
Робоча програма «Фізіотерапія»
(назва навчальної дисципліни)
за напрямом підготовки 6.010203 «Здоров’я людини»
Розробники: проф. Мисула І.Р., доц. Бакалюк Т.Г., проф. Голяченко А.О., доц. Левицька Л.В.
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри медичної реабілітації
Протокол від “_27_” серпня 2014 року № 1
Завідувач кафедри
_______________________ проф. Мисула І.Р.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Ó__________, 2014__ рік
Ó __________, 2015__ рік
1. Опис навчальної дисципліни
|
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
||
|
денна форма навчання
|
||||
|
Кількість кредитів – |
Галузь знань «Фізіотерапія» (шифр і назва) |
Нормативна (за вибором)
|
||
|
Напрям підготовки «Здоров’я людини» (шифр і назва) |
||||
|
Модулів – 4 |
Спеціальність: 6.010203 «Здоров’я людини» |
Рік підготовки |
||
|
Змістових модулів – 8 |
3-й |
3-й |
||
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва) |
Семестр |
|||
|
Загальна кількість годин – 96 |
5-й |
|
||
|
Лекції |
||||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента – |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
|
16 год. |
8 год. |
|
|
Практичні, семінарські |
||||
|
36 год. |
36 год. |
|||
|
Лабораторні |
||||
|
год. |
год. |
|||
|
Самостійна робота |
||||
|
|
|
|||
|
Індивідуальні завдання: |
||||
|
год. |
||||
|
Вид контролю: |
||||
|
Тестовий модульний контроль |
Тестовий модульний контроль |
|||
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: формування у студентів цілісного уявлення про можливості методів фізіотерапії в лікувальному процесі, а також оволодіння методиками проведення фізіотерапвтичних процедур.
Кінцеві цілі вивчення дисципліни
1. Аналізувати і прогнозувати вплив фізичного чинника на організм пацієнта та призначати відповідні реабілітаційні заходи у відновлювальних періодах.
2. Планувати методи фізіотерапії для хворих на стаціонарному, поліклінічному та санаторному етапах при захворюваннях, травмах, після хірургічних втручань.
3. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у фізіотерапії.
У результаті вивчення навчальної дисципліни
Студент повинен знати:
1. визначення фізіотерапії та її призначення;
2. класифікацію фізичних чинників лікування;
3. механізм дії фізичних чинників на організм (загальні та місцеві реакції-відповіді організму на фізичні чинники);
4. принципи дозування фізичних чинників;
5. принципи організації роботи фізіотерапевтичних відділень;
6. документацію, звітність при роботі у фізіотерапевтичних відділеннях;
7. правила техніки безпеки під час роботи у електролікувальному, світлолікувальному кабінетах, відділенні водотеплолікування,
8. підготувати фізіотерапевтичний кабінет до роботи;
9. перевірити справність апаратури, наявність усього необхідного оснащення до проведення процедур;
10. ознайомити хворих із правилами поведінки під час процедури;
11. підготувати та заповнити документацію фізіотерапевтичного кабінету.
12. механізм дії фізіотерапевтичних методів;
13. показання та протипоказання до фізіотерапевтичних методів;
14. правила роботи з апаратурою для проведення фізіотерапевтичних процедур.
Студент повинен вміти:
1. перевірити справність та підготувати апарати для проведення фізіотерапевтичних процедур;
2. попередити побічні дії гальванізації, електрофорезу, електросну, електростимуляції, діадинамотерапії, ампліпульстерапії;
3. попередити хворого про наявність “передбачених відчуттів”;
4. правильно дозувати і провести процедуру гальванізації (електрофорезу, електросну електростимуляції, діадинамотерапії, ампліпульстерапії) за призначенням лікаря;
5. при наявності побічних дій даного методу лікування вміти визначити і надати першу необхідну допомогу;
6. проводити облік процедур відповідно до форми 044/0.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Фізіотерапія.
Конкретні цілі:
1. Визначення фізичного чинника, його механізм і фізіологічну дію. Принципи дозування фізичних чинників.
2. Аналізувати показання та протипоказання до застосування методів фізіотерапії у хворих різноманітного профілю.
3. Знати правила техніки безпеки в роботі фізіотерапевтичних відділень.
5. Вміти проводити основні загальні та спеціальні методики фізіотерапевтичних процедур.
6. Знати класифікацію, техніку і методику водо-, теплолікувальних процедур.
7. Знати класифікацію курортів України, їх призначення.
8. Розуміти особливості медичної етики і деонтології у фізіотерапії.
4. Структура навчальної дисципліни
|
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||||||||
|
денна форма |
заочна форма |
|||||||||||
|
усього |
у тому числі |
усього |
у тому числі |
|||||||||
|
л |
п |
лаб. |
інд. |
с. р. |
л |
п |
лаб. |
інд. |
с. р. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Модуль 1 Фізіотерапія |
||||||||||||
|
Змістовий модуль 1. Фізіотерапія |
||||||||||||
|
Предмет і завдання фізіотерапії. Техніка безпеки при роботі у фізіотерапевтичних кабінетах. |
8 |
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Застосування постійного електричного струму. |
10 |
4 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Діадинамотерапія. |
8 |
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ампліпульстерапія. |
8 |
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Електросон та електроанальгезія. |
10 |
4 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Електродіагностика та електростимуляція. |
8 |
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дарсонвалізація та ультратонтерапія |
|
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
УВЧ – терапія |
|
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мікрохвильова терапія |
|
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Магнітотерапія |
|
2 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ультразвукова терапія |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Світлолікування |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
96 |
24 |
72 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
|
№ з/п |
Тема |
Кількість годин |
||
|
Змістовий модуль 1. Фізіотерапія. |
||||
|
1. |
Загальні питання фізіотерапії. |
2 |
||
|
2. |
Гальванізація. |
2 |
||
|
3. |
Електрофорез. |
2 |
||
|
4. |
Діадинамотерапія. |
2 |
||
|
5. |
Ампліпульстерапія. |
2 |
||
|
6. |
Електросон. |
2 |
||
|
7. |
Електроанальгезія. |
2 |
||
|
8. |
Електродіагностика та електростимуляція. |
2 |
||
|
Змістовий модуль 2. Фізіотерапія. |
||||
|
1. |
Дарсонвалізація та ультратонтерапія |
2 |
||
|
2. |
УВЧ – терапія |
2 |
||
|
3. |
Мікрохвильова терапія |
2 |
||
|
4. |
Магнітотерапія |
2 |
||
|
ВСЬОГО ГОДИН: |
24 |
|||
6. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
|
№ з/п |
Тема |
Кількість годин |
|
Змістовий модуль 1. Фізіотерапія. |
||
|
1. |
Предмет і завдання фізіотерапії. Техніка безпеки при роботі у фізіотерапевтичних кабінетах. |
6 |
|
2. |
Застосування постійного електричного струму. |
6 |
|
3. |
Діадинамотерапія. |
6 |
|
4. |
Ампліпульстерапія. |
6 |
|
5. |
Електросон та електроанальгезія. |
6 |
|
6. |
Електродіагностика та електростимуляція. |
6 |
|
Змістовий модуль 2. Фізіотерапія. |
||
|
1. |
Дарсонвалізація та ультратонтерапія |
6 |
|
2. |
УВЧ – терапія |
6 |
|
3. |
Мікрохвильова терапія |
6 |
|
4. |
Магнітотерапія |
6 |
|
5. |
Ультразвукова терапія |
6 |
|
6. |
Світлолікування |
6 |
|
ВСЬОГО ГОДИН: |
42 |
|
7. ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)
(СРС з фізіотерапії не передбачено)
10. Методи навчання
Використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.
За характером логіки пізнання використовуються такі методи:
аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.
За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:
проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.
11. Методи контролю
Форми контролю і оцінювання дисципліни.
При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за один модуль, на який структурована навчальна дисципліна.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.
Форми контролю.
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.
Форми поточного контролю:
Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, диктанти, письмові роботи.
Практичні навички та уміння – самостійне виконання реабілітаційних методик та складання схем реабілітації. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.
Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Форми підсумкового контролю:
Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.
12. Розподіл балів, які отримують студенти
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.
На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:
1. На початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної. За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.
2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.
3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів. 14
В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.
|
Поточне тестування та самостійна робота |
Сума |
||||||||
|
Змістовий модуль 1 |
Змістовий модуль 2 |
||||||||
|
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
|
|
12 |
12 |
12 |
12 |
|
|
|
|
|
|
Т1, Т2 … Т5 – теми змістових модулів.
Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
|
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
|
|
A |
відмінно |
зараховано |
|
|
B |
добре |
|
|
|
C |
||
|
|
D |
задовільно |
|
|
|
E |
||
|
|
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
|
|
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
13. Методичне забезпечення
1. Матеріали підготовки до практичних занять
4. Методичні вказівки до практичних занять.
5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.
7. Тестові завдання для щоденного контролю.
8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.
14. Рекомендована література
Базова
1. Ежов В.В., Андрияшек Ю.И. Физиотерапия в схемах и рисунках: Справочник. – М.:АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. – 302 с.
2. Фізіотерапія: підручник / Н.П. Яковенко, В.Б.Самойленко. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 256 с.
3. Лекции по общей физиотерапии. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. – К.: Куприянова Е.А., 2005, – 368 с.
4. Пономаренко Г.Н., Улащик В.С., Зубовский Д.К. Спортивная физиотерапия. – СПб., 2009. – 318 с.
5. Маньшина Н.В. Курортология для всех. За здоровьем на курорт / Н.В.Маньшина. – М.: Вече, 2007. – 592 с.
6. Основи курортології: Посібник для студентів та лікарів. За редакцією М.В.Лободи, Е.О.Колесника. – К.: Видавець Купріянова О.О., 2003. – 512 с.
7. Самосюк І.З., Парамончик В.М., Губенко В.М. та ін. Фізіотерапевтичні та фізіопунктурні методи і їх практичне застосування. Навчально-методичний посібник. 2-е вид., доп. – К.: Купріянова О.О., 2004. – 316 с.
8. Компакт-диск «Загальна фізіотерапія».
Допоміжна
1. Відділення, кабінети фізіотерапії, загальні вимоги безпеки: Методичні вказівки/ Боголюбов В.М., Ясногородський В.Г., Григор’єва В.Д. та інші /МОЗ СРСР. – М., 1987. – 70 с.
2. Оржешковський В.В. Клінічна фізіотерапія. – К.: Здоров’я, 1984. – С. 3-11.
3. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.П. Общая физиотерапия, учебник для студентов вузов. – М.: СПб, 1997. – 480 с.
15. Інформаційні ресурси
1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sport_medic/classes_stud/uk/med/lik/ptn/201.htm
2. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sport_medic/classes_stud/uk/med/lik/ptn/202.htm
3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sport_medic/classes_stud/uk/med/lik/ptn/203.htm
4. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sport_medic/classes_stud/uk/med/lik/ptn/204.htm