«Курація хворого на панкреатит»

1. Збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги та анамнез у пацієнта з хронічним панкреатитом (звернути увагу на особливості больового (час виникнення болю, зв’язок з характером їжі, локалізація, ірадіація) та диспептичного синдромів (нудота, блювота, характер стільця, здуття живота), звернути увагу на характер харчування, куріння, наявність стресових ситуацій, вживання алкоголю, генетичну схильність, періодичність та сезонність загострень).

5. Інтерпритація результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження (чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми).

      8. Проведення обстеження

 Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для  хронічного панкреатиту (обстежити шкірні покриви та слизові оболонки (блідість, сухість шкірних покривів), язика (обкладеність білою осугою), поверхнева (локальний м’язовий захист) та глибока пальпація живота (болючість при пальпації в зоні Шофара, зоні Губергріца) та в інших больових точках, оцінити індекс маси тіла.

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

–         Оцінка результатів біохімічного аналізу крові (амілаза – 25-95 ОД/л в нормі, лужна фосфатаза – 45-109 ОД/л в нормі);

–         Оцінка результатів діастази сечі – 30-160 г год/л в нормі;

–         Оцінка результатів копрограми – в нормі кал оформлений, м’ягкої консистенції, коричневого кольору, м’язові волокна 1-3 в полі зору, перетравлювана рослинна клітковина – 3 -5 в полі зору, нейтральний жир – відсутній, слиз – відсутня;

 – Оцінка показників фекальної панкреатичної еластази-1 (фекальна панкреатична еластаза-1 в нормі – більше 200 мкг/г);

– Оцінка результатів ультразвукового обстеження підшлункової залози (зміни розмірів, неоднорідність структури, кісти, псевдокісти).

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

«Курація хворого на хронічний гепатит»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги та анамнез у пацієнта з хронічним гепатитом (звернути увагу на особливості больового ( локалізація болю, зв’язок з прийомом їжі, ірадіація), диспептичного (нудота, блювота, гіркота в роті) та астено-вегетативного (втомлюваність, порушення сну,  дратівливість) синдромів, звернути увагу на характер харчування, куріння, наявність стресових ситуацій, вживання алкоголю, генетичну схильність, періодичність та сезонність загострень, перебіг захворювання, переливання крові)

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження (чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми).

     8. Проведення обстеження

Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для  хронічного гепатиту (обстежити шкірні покриви та слизові оболонки (блідість, сухість шкірних покривів, жовтушність, наявність телеангіоектазій, крововиливів), язика (обкладеність осугою), поверхнева (локальний м’зовий захист) та глибока пальпація живота (болючість при пальпації в правому, лівому підребер’ях, розміри печінки, особливості нижнього краю печінки, розміри селезінки)

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

–         Оцінка результатів УЗД печінки (збільшення розмірів, ущільнення, наявність вузлів, фіброзу)

–         Оцінка результатів ЕФГДС – слизова шлунка і 12-палої кишки гіперемована, багато жовчі

–         Оцінка результатів біохімічного аналізу крові (в нормі: АлТ-0,1-0,68 мкмоль/л, АсТ- 0,1-0,58 мкмоль/л, лужна фосфатаза-0,9–2,2 мкмоль/л, загальний білірубін –  8,5-20,5 мколь/л (прямий – до 5 мколь/л, непрямий – до 16,5 мкмоль/л), загальний білок- 65-85 г/л, креатинін – 0,044-0,118 ммоль/л, сечовина- 1,7-8,3 ммоль/л, Na – 130-152 ммоль/л, Ca – 2,15-2,75 ммоль/л, K– 3,3-5,2 ммоль/л).

–         Оцінка результатів серологічної діагностики (маркери вірусу) – в нормі: антиНСV (-), HbsAg (-), HbcAg(-), HBV – ДНК (-)

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

«Курація хворого на цироз печінки»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги та анамнез у пацієнта з цирозом печінки (звернути увагу на особливості больового (локалізація болю, зв’язок з прийомом їжі, ірадіація, диспепсичного (нудота, гіркота, блювота) та астено-вегетативного (втомлюваність, порушення сну, дратівливість) синдромів; звернути увагу на характер харчування, куріння, наявність стресових ситуацій, вживання алкоголю, генетичну схильність, періодичність та сезонність загострень, перебіг захворювання, переливання крові) шлунково-кишкових кровотеч)

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження (чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми).

     8. Проведення обстеження

Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для  цирозу печінки(обстежити шкірні покриви та слизові оболонки(блідість, сухість шкірних покривів, жовтушність, наявність телеангіоектазій, крововиливів), язика (обкладеність білою, жовтою осугою), наявність набряків на ногах, розширення вен передньої черевної стінки, поверхнева (локальний м’язовий захист, наявність вільної рідини в черевній порожнині) та глибока пальпація живот а(болючість при пальпації в правому, лівому підребер’ях, розміри печінки, особливості нижнього краю печінки, розміри селезінки)

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

–         Оцінка результатів УЗД печінки (збільщення розмірів, ущільнення, наявність вузлів, фіброзу)

–         Оцінка результатів ЕФГДС – варикозно розширені вени в нижній третині стравоходу

–         Оцінка результатів комп’ютерної томографії – печінка збільшена, ПЗР – 170 мм, ліва доля – 90 мм, підвищена щільність

–         Оцінка результатів біохімічного аналізу крові (в нормі: АлТ-0,1-0,68 мкмоль/л, АсТ- 0,1-0,58 мкмоль/л, лужна фосфатаза-0,9–2,2 мкмоль/л, загальний білірубін –  8,5-20,5 мколь/л (прямий – до 5 мколь/л, непрямий – до 16,5 мкмоль/л), загальний білок- 65-85 г/л, креатинін – 0,044-0,118 ммоль/л, сечовина- 1,7-8,3 ммоль/л, Na – 130-152 ммоль/л, Ca – 2,15-2,75 ммоль/л, K– 3,3-5,2 ммоль/л, тимолова проба – 0–5 ОД).

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

 

«Курація хворого на виразкову хворобу»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги та анамнестичні дані у пацієнта з виразковою хворобою (звернути увагу на особливості больового (час виникнення болю, локалізація, радіація, зв’язок з прийомом їжі) та диспептичного (нудота, блювота, відрижка) синдромів. Звернути увагу на характер харчування, куріння, наявність стресових ситуацій, вживання НСЗП, генетична схильність, періодичність та сезонність загострень.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження (чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми).

     8. Проведення обстеження

Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для  виразкової хвороби (обстеження шкірних покривів та слизових оболонок (блідість, сухість шкірних покривів), язика (обкладенність білою осугою, згладженність сосочків), поверхнева (локальний м’язовий захист) та глибока пальпація живота (болючість при пальпації в епігастрії та пілородуоденальній зоні), визначення симптому Менделя та інших больових точок.

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

–   Оцінити результат ЕФГДС (наявність гіперемії слизової шлунка, виразкового дефекту слизової)

–   Оцінити результати рентгенологічного обстеження шлунка(прямі – «ніша», запальний вал,  конвергенція складок) та непрямі ознаки (гіперсекреція, гіпермоторика)

–   Оцінити результати ІФА на виявлення антитіл до Н.р. (титр антитіл до антигену Нр 1:5 – від’ємний (норма))

–   Оцінити результат рН-метрії

   –   0 функціональний інтервал (анацидність рН 7,0-7,5)

–   І функціональний інтервал (гіпоацидність виражена рН 3,6-6,9)

–   ІI функціональний інтервал (гіпоацидність помірна рН 2,3-3,5)

–   ІII функціональний інтервал (нормоацидність рН 1,6-2,2)

–   ІVфункціональний інтервал (гіперацидність помірна рН 1,3-1,5 )

–   V функціональний інтервал (гіперацидність виражена рН 0,9-1,2)

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

 «Курація хворого на анемію»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Збір скарг та анамнезу пацієнта (звернути увагу на наявність анемічного і сидеропенічного синдромів; на характер харчування, паління, кровоиечі в анамнезі).

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження ( обстеження шкірних покривів і слизових – блідість, сухість, обкладення язика білою осугою, згладженість сосочків, тахікардія, систолічний шум на верхівці, дилятація камер серця)

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

-оцінити результатит ЕГДС (наявність гастриту, атрофії, ерозій, виразкування слизової)

-оцінити результати біохімічного аналізу крові (вміст заліза (норма: 12,5-30,0 мкмоль/л), залізозв’язуючу здатність сироватки крові(норма: 50,0 – 80,0 мкмоль/л )

-оцінити тест Грегерсона

– оцінити результати рН-метрії (функціональні інтервали)

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

 «Курація хворого на лейкемію»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги і анамнез у пацієнта з гострим , лейкозом (звернути увагу на особливості анемічного, проліферативного (поліаденопатія, гепатоспленомегалія), виразково-некротичного, геморагічного, імунодефіцитного синдромів та нейролейкемії). Звернути увагу на спадковість, наявність контакту з токсичними, хімічними та радіаційними сполуками.

– Зібрати скарги і анамнез у пацієнта з хронічним лейкозом (звернути увагу на особливості анемічного, проліферативного (поліаденопатія, гепатоспленомегалія), виразково-некротичного, геморагічного, імунодефіцитного синдромів та нейролейкемії). Звернути увагу на спадковість, наявність контакту з токсичними, хімічними та радіаційними сполуками.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

     8. Проведення обстеження

Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для  гострого та хронічного лейкозу (блідість та висипання на шкірних покровах, пальпація лімфовузлів, печінки та селезінки, наявність стерналгії)

9. Пояснення результатів обстеження.

      10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

– Оцінити зміни у загальному аналізі крові (наявність анемії, тромбоцитопенії, бластимії, лейкоцитозу, лейкопенії, які характерні для гострої лейкемії). Інтерпретація отриманий результатів обстеження, враховуючи норми:

 

 

Лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, тіні Боткіна-Гумпрехта – характерні для хронічної лімфоцитарної лейкемії.

Лейкоцитоз із зсувом формули до мієлоцитів і мієлобластів, базофільно-еозинофільна дисоціація, притаманні для хронічної мієлоїдної лейкемії.

-Оцінити зміни у мієлограмі (наявність бластемії, гіпо-, або гіперпроліферації кісткового мозку), більше 30% бластів критерій гострої лейкемії, лейкоцитоз і більше 40% лімфоцитів критерії хронічної лімфоцитарної лейкемії, лейкоцитоз і проліферація клітин мієлоїдного ряду до мієлобластів.

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

«Курація хворого на гіпотиреоз»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги і анамнез у хворого на гіпотиреоз (звернути увагу на наявність загальної слабості, втоми, сонливості, погіршення пам’яті, слуху, утруднення мови, закрепи, мерзлякуватість, набряки. З анамнезу: наявність інфекційних, інфільтративних, автоімунних захворювань, оперативних втручань або опромінення щитоподібної залози)

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

      8. Проведення обстеження

Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для  гіпотиреозу (обличчя велике, периорбітальний набряк, язик великий з відбитками зубів, шкірні покриви бліді, жовтушні, сухі (гіперкератоз), холодні, пастозність шкіри, випадіння волосся; брадикардія, перкуторно межі серцевою тупості розширені, тони ослаблені, гепатомегалія)

9. Пояснення результатів обстеження.

     10. Завершення бесіди.

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

Інтерпретація отриманий результатів обстеження, враховуючи норми:

ТТГ:                   0,23 – 4,0

Т4 вільний:       10 – 35

                         

АТ до ПО:         до 30

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

«Курація хворого на цукровий діабет»

1. Збір скарг і анамнесичних даних у пацієнта.

 

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги і анамнез у хворого на цукровий діабет (звернути увагу на наявність гіперглікемічного синдрому, наявність скарг характерних для мікро (ангіопатії нижніх кінцівок, нефропатії); – макроангіопатії (ІХС) та нейропатії (центральної, периферійної, вісцеральної). З анамнезу: початок, перебіг захворювання, наявність факторів ризику в загальному та залежно від типу діабету)

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

2. Фізикальне обстеження пацієнта.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

     8. Проведення обстеження

Провести обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для цукрового діабету (звернути увагу на шкірні покриви; пульс; АТ; гепатомегалію, наявність периферійних набряків, пульсації на периферійних артеріях)

9. Пояснення результатів обстеження.

     10. Завершення бесіди

 

3. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження

Оцінити показники глюкози крові та результати глюкозотолерантного тесту.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

.- Оцінити показники рівня глікемії, рівень глюкози в капілярній крові ( норма 3,3 – 5,5) та гліколізованого гемоглобіну (рівні компенсації: добрий < 7%, задовільний = 7-8%, незадовільний > 8 % )

– Провести інтерпретацію результатів глюкозотолерантного тесту  

Рівень глюкози в капілярах крові:

Глюкозотолерантний тест
	Рівень глікемії натще, ммоль/л	Рівень глікемії через 2 години після навантаження, ммоль/л
	Цільна капілярна кров
Норма	3,3-5,5	<7,8
Порушення толерантності до глюкози	5,6-6,1	7,8-11,1
Цукровий діабет	≥6,1	≥11,1
Порушення глікемії натще	5,6-6,1	<7,8

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

 

Лінія 4

Внутрішні хвороби

«Курація хворого на пневмонію»

Збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги та анамнез у хворого на пневмонію.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

Фізикальні обстеження хворого з хронічним обструктивним захворюванням легень

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для пневмонії: (огляд шкіри та слизових, частота дихання, пальпація і перкусія грудної клітки, аускультація легень) (20 хв).

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

Інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

      4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

–          Вказати зміни у загальному аналізі крові, характерні для пневмонії (3хв)

–          оцінити аналіз харкотиння мікроскопічний та макроскопічний (3хв)

–          вказати ступінь та тип дихальної недостатності згідно даних спірографії (5хв)

–          оцінити дані рентгенографії органів грудної порожнини (5хв)

–          вказати зміни при рентгенографії органів грудної порожнини та спірографії при пневмоніїі (5хв)

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Лінія 4

Внутрішні хвороби

«Курація хворого на бронхіальну астму»

Збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Зібрати скарги та анамнез у хворого на бронхіальну астму.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

 

Фізикальні обстеження хворого з хронічним обструктивним захворюванням легень

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження даного хворого та вказати зміни, характерні для бронхіальної астми: (огляд шкіри та слизових, частота дихання, пальпація і перкусія грудної клітки, аускультація легень) (20 хв).

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

 

Інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстеження

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

      4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів  обстеження.

–          Вказати зміни у загальному аналізі крові, характерні для бронхіальної астми (3хв)

–          оцінити аналіз харкотиння мікроскопічний та макроскопічний (3хв)

–          вказати ступінь та тип дихальної недостатності згідно даних спірографії (5хв)

–          оцінити дані рентгенографії органів грудної порожнини (5хв)

–          вказати зміни при рентгенографії органів грудної порожнини та спірографії при бронхіальній астміі (5хв)

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.