ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського»

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З НЕВРОЛОГІЇ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 7.12010001 “ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА”

 

 

 

 

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Типову навчальну програму з дисципліни “Неврологія” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складено для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина”, бо вивчення неврології здійснюється впродовж VІІ – VІІІ семестрів 4-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з неврології для зазначених спеціальностей.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

– освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

– експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”;

– рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

– наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

– інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

 

Неврологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біологічної та біоорганічної хімії, гістології, фізіології та патологічної фізіології, анатомії людини та патологічної анатомії й інтегрується з цими дисциплинами;

б) грунтується на вивченні студентами пропедевтичних дисциплін терапевтичного профілю, фармакології, радіології і інтегрується з цими дисциплінами;

в) інтегрується з іншими клінічними дисциплінами (внутрішньою медициною, нейрохірургією, онкологією, психіатрією, медичною генетикою, тощо);

г) проходить диференціацію- формування окремих напрямків неврологічної науки, що мають самостійні міжнародні організації:

– епілептологія;

– цереброваскулярна патологія;

– нервово-м’язові хвороби;

– мігрень та головний біль;

– паркінсонологія;

– вчення про розсіяний склероз та демієлінізуючі хвороби;

– дегенеративно – дистрофічні захворювання головного мозку.

 

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

 

Дисципліна структурована на 2 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:

 

Модуль 1. Загальні неврологія.

Змістові модулі:

1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.

2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додоткові методи дослідження в неврології.

 

Модуль 2. Спеціальна неврологія.

Змістові модулі:

3. Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи.

4. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі та паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.

5. Захворювання периферичної нервової системи, перинатальні ураження нервової системи, соматоневрологічні синдроми. Спадково – дегенеративні захворювання нервової системи, вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Лікарські препарати, які застосовуються у неврології.

 

Кредитно – модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом  навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів неврології.

Практичні заняття передбачають:

1) дослідження студентами неврологічного статусу здорової людини;

2) дослідження студентами статусу при різних захворюваннях нервової системи; виявлення симптомів і синдромів;

3) постанову топічного і клінічного діагнозу; проведення диференційного діагнозу;

4) призначення сучасного лікування неврологічних хворих;

5) вирішення ситуаційних задач, задач по типу ліцензійного іспиту «Крок-2».

Рекомендується студентам на практичних заняттях коротко записувати теоретичні матеріал, дані про перебіг неврологічного захворювання у даного хворого.

Кафедри неврології мають право вносити зміни до навчальної програми у межах 10-15% залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

На практичних заняттях під час вивчення дисципліни при ротації модулів студент стає безпосереднім учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам неврологічного профілю від моменту іх надходження у неврологічний стаціонар, обстеження неврологічного статусу, постановки діагнозу, призначення адекватного лікування до моменту їх виписування із клініки і реабілітації. Завдяки такій системі студент оволодіває професійними практичними навичками. На практичному занятті кожний студент самостійно під керівництвом викладача спостерігає хворих..

Самостійна робота студентів включає такі індивідуальні творчі завдання, як проведення аналізу ефективності використання різних лікарських препаратів, методів діагностики і лікування, вивчення наукової літератури, участь у науково-практичних конференціях неврологічної клініки.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: контроль практичних навичок – вміння досліджувати неврологічний статус та інтерпретувати його при різних неврологічних захворюваннях; комп’ютерні тести; розв’язування ситуаційних задач та задач «Крок-2».

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком, затвердженим у навчальному закладі: під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

 

Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія”

для студентів медичних факультетів

 

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання	Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних занять
	165	20	84	61	4
Кредитів ЕСТS	5,5
Модуль 1: Змістових модулів 2	60 год. / 2,0 кредити  ЕСТS	8	30	22		Тестовий модульний контроль
Модуль 2: Змістових модулів 3	105 год. /3,5 кредити ЕСТS	12	54	39		-“-

 

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 63,0%, СРС – 37,0%

 

 

II. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

Мета вивчення неврології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей  до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.

 

Кінцеві цілі дисципліни:

·                     Визначати основні симптоми і синдроми ураження різних відділів нервової системи.

·                     Інтерпретувати дані функціональної анатомії та клінічної фізіології нервової системи.

·                     Визначити етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку основних неврологічних захворювань.

·                     Ставити попередній діагноз основних неврологічних захворювань.

·                     Аналізувати основні показники лабораторно-інструментальних методів дослідження в неврологічній практиці.

·                     Планувати практику ведення хворого з неврологічною патологією.

 

 

III. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

 

Модуль 1. Загальна неврологія.

 

Змістовий модуль 1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.

Конкретні цілі:

1           Визначати місце неврології як науки, галузі практичної медицини і учбового предмету.

2           Аналізувати етапи становлення  неврології.

3           Інтерпретувати принципи будови та функціонування нервової системи.

4           Інтерпретувати реалізацію довільних рухів.

5           Пояснювати симптоми центрального і периферичного парезів.

6           Інтерпретувати рухові розлади при ураженні рухового шляху на різних рівнях.

7           Пояснювати анатомо-фізіологічні, біохімічні дані екстрапірамідної системи та синдроми її ураження.

8           Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості мозочка та синдроми його ураження.

9           Інтерпретувати поняття про рецепцію, клінічну класифікацію чутливості, види чутливих розладів, топічні типи чутливих порушень.

10       Засвоїти навички обстеження хворих з руховими та чутливими розладами.

 

 

Тема 1. Головні  етапи розвитку неврологічної науки.

Перші дослідження захворювань нервової системи (Гіпократ, Гален, Авіценна) Вивчення неврології в університетах середньовіччя та епохиВідродження. Організація перших кафедр неврології в університетах (Москва, Харків, Санкт-Петербург, Київ, Львів та ін.). Вітчизняні та зарубіжні невро­логічні школи. Сучасні напрямки розвитку неврології: диференціація невро­логічної науки (створення окремих центрів і наукових підрозділів з вивчення цереброваскулярних, демієлінізуючих захворювань, епілепсії, нервово’мязової патології та ін.) і інтеграція з іншими науками (соматоневролопя, вертебронев-рологія).

 

Тема 2. Принципи будови та функціонування нервової системи. Фунукціональна одиниця нервової системи – нейрон. Рухова система. Уявлення про рефлекс та рефлекторну дугу.

Головні етапи філо- і онтогенезу нервової системи.

Структурна і функціональна одиниця нервової системи.

Головні анатомо-топографічні відділи нервової системи: півкулі мозку, підкіркові вузли, стовбур мозку, спинний мозок, корінці, спинальні ганглії,сплетіння, периферичні нерви.

Функціональна одиниця нервової системи – нейрон. Типи нейронів, їх функціональне значення. Нейроглія, її функціональне значення.

Вегетативна нервова система, її надсегментарний і сегментарний відділи. Лімбіко-ретикулярний комплекс.

Кора головного мозку. Цитоархітектонічні поля. Локалізація функцій в корі великих півкуль. Поняття про функціональні системи.

Кровопостачання головного і спинного мозку. Оболонки головного і спин­ного мозку. Спинномозкова рідина.

Уявлення про рефлекс і рефлекторну дугу, умовні і безумовні рефлекси, рівнів замикання шкірних, сухожилкових і периостальних рефлексів.. Анатомічні особливості і нейрофізіологія системи довільних рухів, екстрапірамідної системи і мозочка. Методика дослідження рухової системи.

 

Тема 3. Довільні рухи та їх порушення. Пірамідна система. Кірково-ядерний та кірково-спінальний шляхи. Симптоми центрального і периферичного парезів.

Реалізація довільних рухів. Пірамідна система. Центральний та периферичний рухові нейрони. Кірково-ядерний та кірково-спінальний шляхи.

Симптоми центрального (спастичного) паралічу.

Патофізіологія м’язової гіпертонії, гіперрефлексії, патологічних рефлексів, зниження черевних рефлексів.

Симптоми периферичного (в’ялого) паралічу. Патофізіологія атонії, арефлексії, атрофії.

Паралічі, парези, моноплегія, параплегія, геміплегія, триплегія, тетраплегія.

 

 

Тема 4. Синдроми ураження рухового шляху на різних рівнях.

Синдром рухових розладів при ураженні рухового шляху на різних рівнях: передня центральна закрутка (синдроми подразнення та випадіння), променевий вінець, внутрішня капсула, стовбур мозку (альтернуючі паралічі), різні рівні спинного мозку (вище шийного потов­щення, на рівні шийного потовщення, грудний відділ, поперекове потовщення, конус), різні рівні периферійного рухового нейрону (передній ріг, передній корінець, нервові сплетіння, окремі периферичні нерви).

 

Тема 5. Екстрашрамідна система та синдроми її ураження

Анатомічні дані: базальні ганглії (чечевицеподібне, хвостате ядро, огорожа, субталамус), утворення стовбура мозку (червоне ядро, чорна субстанція, рети­кулярна формація). Зв’язки підкіркових гангліїв з різними відділами головного і спинного мозку.

Фізіологія екстрапірамідної системи, її участь в забезпеченні безумовних рефлексів, реалізації стереотипних автоматизованих рухів, готовності м’язів до дії.

Біохімія екстрапірамідної системи. Сучасні уявлення про обмін і концен­трацію катехоламінів в нігростріарній системі.

Синдроми ураження екстрапірамідної системи.

Акінетико-ригідний синдром, або синдром Паркінсонізму, його біохімічні аспекти. Ключові клінічні прояви паркінсонізму: оліго-брадікінезія, ригідність м’язів, паркінсонічний тремор, постуральна нестійкість.

Диференціальна діагностика пластичної і спастичної (еластичної) гіпертонії.

Гіперкінетичний синдром. Види гіперкінезів: атетоз, хореїчний, гемібалізм, тики. М’язові дис­тонії (фокальні (блефароспазм, лицьовий геміспазм, спастична кривошия, оромандибулярна дистонія, дистонія кисті, дистонія стопи, торсіонна дистонія), сегментарні, генералізовані).

 

Тема 6. Мозочок, синдроми ураження мозочка.

Анатомо-фізіологічні особливості мозочка.

З’вязки мозочка з різними відділами головного  та спиного мозку (гомо- і гетеролатеральні). Аферентні і еферентні шляхи. Черв`як і півкулі мозочка. Функції мозочка: забезпечення рівноваги, координації, синергізму рухів, регуляція м’язового тонусу. Синдроми ураження мозочка. Уявлення про статичну і локомоторну атаксію, асинергію, атонію м’язів,інтенційний тремор, адіадохокінез,  дизметрію, гіперметрію, ністагм, скандовану мову. Види атаксій: (мозочкова, кіркова, вестибулярна, сенситивна).

 

Тема 7. Чутлива система та симптоми її ураження. Види і типи порушення чутливисті.

Поняття про рецепцію. Види рецепторів. Екстроцептивна, пропріоцеп-тивна, інтероцептивна чутливість. Клінічна класифікація чутливості. Провідні шляхи чутливості. Методика дослідження.

Види чутливих розладів: анестезія, гіпестезія, гіперестезія, гіперпатія, дизестезія. Синестезія, дисоційовані розлади, полістезія, парестезії. Біль і його класифікація.. Поняття про ноціцептивні і антиноціцептивні системи мозку.

Топічні типи чутливих порушень: мононевритичний, поліневритичний, корінцевий, задньороговий, провідниковий (при ураженні провідних чутливих шляхів на рівні спинного мозку, медіальної петлі, зорового горба, внутрішньої капсули); кірковий тип (синдроми подразнення та випадіння). Синдром половинного ураженя спинного мозку, (синдром Броун-Секара).

 

Тема 8. Практичні навички.

 

 

Змістовий модуль 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.

Конкретні цілі:

1              Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію нюхового аналізатора.

2              Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію зорового аналізатора.

3               Інтерпретувати синдроми ураження окорухових нервів.

4              Визначити анатомо-фізіологічні особливості та патологію трійчастого нерва.

5              Інтерпретувати анатомічні особливості та патологічні прояви ураження лицьового нерва.

6              Пояснювати симптоми ураження присінково-завиткового нерва.

7              Інтерпретувати патологію IX –XII пар черепних нервів, бульбарний і псевдоьульбарний синдроми.

8              Визначити патологію вегетативної нервової системи.

9              Аналізувати синдроми ураження кори головного мозку.

10          Інтерпретувати зміни спиномозкової рідини та менінгеальний симптомокомплекс.

11          Трактувати нейровізуалізаційні, ультрозвукові та електрофізіологічні методи обстеження неврологічних хворих.

12          Засвоїти навички обстеження черепно-мозкових нервів, вегетативної нервової системи, функції кори головного мозку.

 

Тема 9. Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів.

І пара – нюховий нерв (чутливий нерв): основні анатомо-фізіологічні дані.

Нюховий аналізатор: перший нейрон (гангліозні клітини слизової оболонки носа); другий нейрон (нюхові цибулини, нюховий шлях); третій нейрон (первинні підкоркові нюхові центри – нюховий трикутник, прозора перегородка, передня продирявлена субстанція); кірковий нюховий центр (медіальна поверхня скроневої долі мозку). Дослідження нюхового аналізатора.

Синдроми ураження – гіпосмія, аносмія, гіперосмія, нюхові галюцінації.

ІІ пара – зоровий нерв (чутливий нерв).

Анатомо-фізіологічні особливості: відділи –периферичний (палички та колбочки, біполярні клітини, гангліозні клітини, сам нерв, хіазма, зоровий тракт), центральний (латеральні колінчасті тіла, верхні бугри чотирьоххолм’я, подушка здорового бугра (підкоркові центри), пучок Граціоле, шпорна борозда потиличної долі (кірковий центр аналізатору).

Симптоми ураження: амавроз, амбліопія, гомонімна і гетеронімна геміанопсія (біназальна, бітемпоральна), зорові галюцінації. Зміни диску зорового нерва (зміни на  очному дні).

III, IV, VI пари – окоруховий (змішаний), блоковий, відвідний (рухові) нерви: локаліація ядер, вихід корінців з черепа, зона інервації на периферії.

Симптоми ураження: птоз, косоокість, диплопія, порушення конвергенції і акомодації, офтальмоплегія (часткова і повна); зіничні реакції, рефлекторна дуга зіничного рефлексу, порушення зіничних реакцій (синдром Аргайля-Робертсона), міоз, мідріаз, анізокорія.

 

 

Тема 10. Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження.

V пара – трійчастий нерв (змішаний): ядра нерва, вихід корінців на основі мозку,  черепа, гілки нерва і зони їх іннервації (глазний нерв, верхньощелепний, нижньощелепний нерви).

Симптоми ураження системи трійчастого нерва: ураження гілок трійчастого нерва (стріляючі болі, порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації відповідних гілок, втрата рогівкового рефлекса, парез жувальних м’язів, втрата нижньощелепного рефлекса); ураження вузла трійчастого нерва (герпетичні висипи, болі, порушення всіх видів чутливості на половині обличчя, зниження рогівкового, нижньощелепного рефлексів); ураження чутливого ядра трійчастого нерва – ядра спинномозкового шляху (сегментарно – дисоційований тип порушення больової та температурної чутливості на половині обличчя); ураження таламусу (геміанестезія всіх видів чутливості, таламічні болі на протилежному боці від вогнища; ураження кори постцентальної звивини.

VІІ пара – лицьовий нерв (змішаний).

Анатомо-фізіологічні особливості; складові гілки нерва (великий каменистий нерв, стременний нерв, барабанна струна, сам лицьовий нерв).

Симптоми ураження лицьового нерва: периферичний парез мімічних м’язів (ураження нерва в каналі, мосто-мозочковий кут, мозковий стовбур (альтернуючі синдроми мосту)) та центральний парез мімічних м’язів (внутрішня капсула; нижні відділи передньої центральної звивини).

VІІІ пара – присінково-завитковий нерв (чутливий).

Анатомо-фізіологічні дані, кохлеарний і вестибулярний нерви. Патологія кохлео-вестибулярного апарату: ураження звукосприймального апарату (розлад слуху  на високі тони), ураження звукопровідного апарату (розлад слуху на низькі тони); ураження присінкової частини (запаморочення, ністагм, порушення рівноваги, координації рухів, вегетативні порушення, ураження кори скроневої долів (у разу подразнення-слухові галюцінації).

 

Тема 11. Патологія IX – XII пар черепних нервів. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми.

IX пара – язикоглотковий нерв(змішаний);

X пара – блукаючий нерв (змішаний);

XI пара – додатковий нерв (руховий);

XІІ пара – під’язиковий нерв (руховий).

Анатомо – фііологічні особливисті. Локалізація ядер у довгастому мозку. Бульбарний і псевдобульбарний синдроми: спільні ознаки (дисфагія, дисфонія, дизартрія) та відмінності (фібріляції та атрофії м’язів язика, рефлекси орального автоматизму, вимушений сміх, плач). Порушення іннервації м’язів язика – периферичний та центральний парези.

 

Тема 12. Патологія вегетативної нервової системи.

Анатомо-фізіологічні особливості і функції вегетативної нервової системи:

Сегментарний відділ вегетативної нервової системи.

Симпатична нервова система: бокові роги спинного мозку, симпатичний  стовбур, ганглії. Парасимпатична нервова система: Краніобульбарний, сакральний (крижовий) відділи.

Надсегментарний відділ вегетативних функцій: гіпоталамус, лімбічна система, ретикулярна  формація стовбура мозку. Ерготропна і трофотропна діяльність.

Методи дослідження вегетативних функцій.

Синдроми ураження надсегментарного відділу вегетативної нервової системи. Синдром вегетативної дистонії. Перманентний і пароксизмальний перебіг. Гіпоталамічний синдром.

Вегетативно-судинні пароксизми: симпато-адреналовий, ваго-інсулярний, змішаний.

Синдром ураження сегментарної вегетативної нервової системи. Ураження стовбура мозку, бокових рогів спинного мозку, гангліїв пограничного стовбура, сплетінь, нервів.

Синдром Клода-Бернара-Горнера. Вісцеральні симптоми. Рівні регуляції тазових функцій та їх розлади.

 

Тема 13. Локалізація функцій у корі головного мозку. Синдроми уражень. Спинномозкова рідина, її зміни. Менінгеальний синдром.

Будова великих півкуль головного мозку.

Цито- і мієлоархітектоніка кори. Локалізація функцій в корі головного мозку. Динамічна локалізація функцій. Моторне і сенсорні представництва в корі. Поняття про функціональну  ассиметрію півкуль.

Гностичні функції. Види порушення гностичних функцій: зорова, нюхова, смакова, слухова агнозії, астереогноз, аутотопагнозія, анозогнозія.

Праксис. Види апраксій: конструктивна, ідеаторна, моторна.

Мова. Розлади мови: моторна, сенсорна, амнестична афазії.

Синдроми ураження окремих часток великих півкуль: лобної, скроневої, тім’яної, потиличної долей, лімбічної кори.

Синдроми подразненння кори великих півкуль.

Синдроми ураження правої і лівої півкуль.

Поняття про міжпівкулеву асиметрію.

Синдром хронічного вегетативного стану.

Синдром  «запертого» хворого.

Синдром смерті головного мозку.

Спинномозкова пункція.

Оболонки головного і спинного мозку. Фізіологія лікворооутворення. Склад ліквору в нормі, його видозміни при менінгітах, пухлинах, геморагічному інсульті, туберкульозу. Клітинно-білкова, білково-клітинна дисоціація. Плеоцитоз.

Менінгеальні симптоми: головний біль, блювання, загальна гіперестезія, світлобоязнь, ригідність потиличних м”язів, симптом Керніга, симптоми Брудзинського (верхній, середній, нижній), тризм, локальні реактивні больові феномени с-м Менделя, виличний с-м Бехтерева, біль при натискуванні точок виходу малого й великого потиличних нервів. Менінгеальна поза хворого. Симптом Лессажа.

 

Тема 14. Функціональна діагностика захворювань нервової системи.

Ренгенологічні (краніо-, спондилографія);

Контрастні ренгенологічні обстеження (мієлографія, ангіографія, вентрикулографія);

Ультрозвукові (ехоенцефалоскопія, доплерографія);

Електрофізіологічні (електроенцефалографія, реоенцефалографія, ехо-енцефалопатія, електроміографія та ін.);

Методи нейровізуалізації (комп”ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, в тому числі у судинному режимі).

  

 

Тема 15. Практичні навички.

 

 

 

 

 

 

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА  ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ  – МОДУЛЮ 1:

Загальні неврологія.

Тематичний план лекцій

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Принципи будови і функції нервової системи. Безумовні рефлекси. Система довільних рухів (симптоматика й топічна діагностика уражень)	2
2.	Чутливість. Види й типи чутливих розладів. Синдроми ураження	2
3.	Мозочок та екстрапірамідна система. Синдром паркінсонізму та нейрохімічні механізми його розвитку.	2
4.	Вегетативна нервова система і синдроми ураження її периферичного, сегментарного та над сегментарного рівнів.	2
	РАЗОМ	8

 

 

Тематичний план практичних занять

Модуль 1. Загальна неврологія (2 змістовних модулі).
1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.
№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин	Кількість кредитів
1.	Клінічна анатомія спинного мозку. Спінальне рефлекторне кільце. Рефлекси та методи їх дослідження. Довільні рухи, види паралічів, синдроми рухових розладів. Симптоми ураження кортико-мускулярного шляху на різних рівнях. Практичні навички.	6
2.	Підкоркові ганглії. Внутрішня капсула. Синдроми ураження палео- й неостріатуму, внутрішньої капсули. Мозочок. Основні анатомо-фізіологічні дані. Методикидослідження рівноваги, координації рухів, проби на асинергію, дослідження ністагму, письма, мови, тонусу м’язів. Симптоми ураження півкуль мозочка, його шляхів та черв’яка. – 2 год. Чутливість, види (суб”єктивні і об”єктивні) і типи порушення. Синдроми чутливих розладів – 2 год.. Практичні навички –	6
2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.
3.	Середній мозок. Анатомія, симптоми ураження окорухових (ІІІ, ІV і VІ пари), І, ІІ пар черепних нервів. Методика дослідження. Альтернуючі педункулярні синдроми. Мозковий міст. Симптоматика ураження черепних нервів групи мосто-мозочкового кута (У, VІІ, VІІІ пари). Альтернуючі синдроми. Довгастий мозок. Семіотика пошкодження каудальної групи (ІХ, Х, ХІІ) черепних нервів і їх надядерних шляхів.Бульбарний, псевдобульбарний і альтернуючі синдроми. Практичні навички.	6
4	Локалізація функцій в корі  головного мозку. Синдроми ураження. Оболонки головного й спинного мозку, цереброспінальна рідина, фізіологія ліквороутворення. Методика поперекового проколу. Патологія ліквору. Менінгеальний та лікворно-гіпертензійний синдроми. Практичні навички.	6
5.	Вегетативна нервова система: периферійні, сегментарні відділи, гіпоталамус, лімбіко-ретикулярний комплекс. Симптоми ураження вегетативної нервової системи на різних рівнях. Функціональна діагностика захворювань нервової системи.	6
	Всього	30

 

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

 

Модуль 1. Загальна неврологія (2 змістовних модулі).
1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.
№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1	Головні етапи розвитку неврологічної науки.	6
2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.
2	Симптоми ураження І-ХІІ пар черепних нервів.	10
3	Гідроцефалія.	6
	Всього	22

 

 

Модуль 2. Спеціальна неврологія.

q  Змістовий модуль 3. Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи.

Конкретні цілі:

1.           Засвоїти принципи класифікації скдинних захворювань головного мозку.

2.           Трактувати особливості минучих порушень мозкового кровообігу.

3.           Трактувати особливості геморагичних інсультів.

4.           Аналізувати особливості ішемічних інсультів.

5.           Засвоїти принципи недиференційованого і диференційованого лікування інсультів.

6.           Засвоїти принципи профілактики гострих порушень мозкового кровообігу.

7.           Трактувати сучасну класифікацію епілептичних і неепілептичних пароксизмальних станів.

8.           Діагностувати епілептичний статус та надання невідкладної допомоги.

9.           Трактувати основні види цефалгій та їх лікування.

10.       Пояснити сучасні уявлення про механізми дії  хімічних та фізичних агентів на нервову систему.

11.       Діагностувати неврологічні прояви черепно-мозкової та спинальної травми.

12.       Проводити обстеження хворих, формулювати попередній і проводити диференційований діагноз неврологічних захворювань.

 

Тема 16. Самостійна курація зі складання історії хвороби.

.

Тема 17. Судинні захворювання головного та спинного мозку.

Класифікація. Гострі порушення мозкового кровообігу: інсульти і скороминущі порушення мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні атаки та церебральні гіпертонічні кризи). Хронічні порушення мозкового кровообігу: ранні і пізні форми. Судинні деменції.

Етіологічні фактори і патогенез гострих порушень мозкового кровообігу.

Геморагічний і ішемічний (тромботичний і нетромботичний) інсульти, субарахноїдальні крововиливи. Симптоми ураження передньої, середньої, задньої мозкових артерій. Синдроми оклюзії і стенозу магістральних судин мозку. Загальномозкові та осередкові синдроми. Кількісні і якісні види розладів свідомості (Продуктивна і непродуктивна симптоматика).

Диференціальний діагноз різних типів гострого порушення мозкового кровообігу.

 Сучасні методи недиференційованої і диференційованої терапії гострих порушень мозкового кровообігу. Період «терапевтичного вікна». Показання і протипоказання для хірургічного лікування порушень мозкового кровообігу.

Крововиливи в спинний мозок і його оболонки. Ішемічні спінальні інсульти. Етіологія і патогенез. Симптоматологія. Діагностика. Інтенсивна терапія в гострому періоді.

Лікування хворих в періоді залишкових явищ після церебральних і спінальних інсультів. Реабілітація та експертиза працездатних хворих.

Профілактика  судинних захворювань головного і спинного мозку.

Тема 18. Епілепсія і неепілептичні пароксизмальні стани.

Епілепсія. Патогенетична суть епілептичного осередка  в розвитку захворювання. Значення ендогенного і екзогенного факторів, що беруть участь у формуванні цього вогнища. Класифікація епілептичних нападів: генералізовані, парціальні і парціально-генералізовані. Принципи диференційо-ваного лікування епілепсії. Епілептичний статус (діагностика, невідкладна допомога).

Неепілептичні пароксизмальні стани. Стани з корчами: спазмофілія, фебрильні корчі, токсичні корчі, істеричні пароксизми. Стани без корчів: вегетативні пароксизми, мігрень, синкопи. Диференціальна діагностика епілепсії і неепілептичних пароксизмальних станів. Лікуванняпароксизму та лікування у межприступний період.

 

Тема 19. Головний біль. Порушення сну і стану бадьорості.

Етіологія та механізми головного болю: судинний, ліквородинамічний, невралгічний, м’язового напруження, психалгічний, змішаний. Класифікація. Нозологічні форми головного болю: мігрень, біль м’язового напруження, пучковий біль. Диференціальна діагностика, принципи лікування.

Мігрень-етіологія, сучасні механізми патогенезу. Клінічні форми (проста мігрень – без аури, асоційована), діагностика, диференційований діагноз, принципи лікування (в період приступу та у межприступний період).

Головний біль при синдромі внутричерепної гіпотензії та синдромі внутричерепної гіпертензії (етіопатогенетичні фактори, суб’єктивні дані, клінічні та інструментальні дані).

Порушення сну і стану бадьорості: стадії сну, розлади засипання – пресомнія, порушення сну – інсомнія, причинні фактори, лікування. Гіперсомнії – патологічна сонливість. Синдром сонних апноє. Лікування.

 

Тема 20. Професійні і побутові нейроінтоксикації.

Ураження нервової системи при дії фізичних факторів.

Отруєння промисловими отрутами нейротропної дії (свинець, ртуть, марганець, тетраетилсвинець, миш’як, окис вуглецю, метиловий спирт, сірковуглець,  фосфорорганічні сполуки). Клініка, неврологічні синдроми, лікування, профілактика.

Харчові інтоксикації, ботулізм.

Корсаківський синдром та інші неврологічні прояви алкоголізму. Клініка гострих отруєнь барбітуратами. Невідкладна допомога.

Вібраційна хвороба, радіаційні ураження, електротравма нервової системи, вплив постійних і змінних полів, ураження нервової системи при тепловому і сонячному ударі. Клінічна картина, неврологічні синдроми, лікування, профілактика.

.

Тема 21. Неврологічні аспекти черепно-мозкової травми.

Спінальна травма.

Сучасні аспекти класифікації черепно-мозкової травми. Струс головного мозку. Диференціальна діагностика забою і стиснення головного мозку. Внутрішньочерепний крововилив. Ускладнення черепно-мозкової травми: посттравматична енцефалопатія, посттравматичний арахноїдит, посттравматичний судомний синдром, посттравматичний астенічний синдром. Хронічні оболонкові гематоми (епі- і субдуральні). Невідкладна допомога при черепно-мозковій травмі.

Травма спинного мозку. Клініка, діагностика, лікування. Травми периферичних нервів.

 

Тема 22. Пухлини головного та спинального мозку.

Абсцесс головного мозку.

Класифікація (топічна і патоморфологічна). Клініка: загальномозкові, вогнищеві і дислокаційні синдроми.

Диференціальна діагностика пухлин головного і спинного мозку.

Екстра – і інтрамедулярні пухлини. Діагностичне значення офтальмоскопії, дослідження ліквору, ЕЕГ, ЕхоЕскопії, краніографії, ангіографії, вентрикулографії, МРТ-КТ томографії, спонділографії, мієлографії та інших методів при пухлинах головного і спинного мозку. Принципи хірургічного і консервативного лікування пухлин головного і спинного мозку.

Абсцес мозку. Джерела абсцедування. Клініка, діагностика, диференційний діагноз.

 

q Змістовий модуль 4. Інфекційні, інфекційно-алергичні, демієлінізуючі та паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.

Конкретні цілі:

1.      Засвоїти принципи класифікації інфекційних захворювань нервової системи.

2.      Засвоїти клініку основних нозологічних форм інфекційних захворювань.

3.      Інтерпретувати форми нейросифілфса.

4.      Аналізувати ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції.

5.      Засвоїти сучвсні аспекти етіопатогенезу, клінічних форм, лікування демієлінізуючих захворювань.

6.      Складати схеми лікування, профілактики інфекційних захворювань нервової системи.

 

Тема 23. Менінгіти.

Менінгіти.Класифікація менінгітів: первинні і вторинні, гнійні і серозні.

Гнійні менінгіти. Первинний менінгококовий менінгіт, клініка, діагностика, особливості перебігу, атипові форми. Вторинні менінгіти: пневмококовий, стафілококовий. Клініка, діагностика, показники ліквору, лікування, профілактика.

Серозні менінгіти. Первинні вірусні: лімфоцитарний хоріоменінгіт, ентеровірусний менінгіт (ЕСНО, Коксакі), паротитний та інші. Вторинні: туберкульозний менінгіт та менінгіти при інших інфекціях. Клініка, діагностика, значення дослідження ліквору в диференціальній діагностиці, лікування, профілактика.

 

Тема 24. Арахноїдіти. Енцефаліти.

Арахноїдіти. Етіологія, патогенез. Патоморфологія: злипливий, кистозний. Класифікація за локалізацією: арахноїдіти задньої черепної ямки, базальний, конвекситальний. Клініка, перебіг, діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування і профілактика.

Енцефаліти. Класифікація. Первинні енцефаліти: епідемічний, кліщовий весняно-літній, герпетичний. Вторинні енцефаліти: ревматичний (мала хорея), поствакцинальний, при вітряній віспі,. корі, краснусі. Клініка, перебіг, форми захворювання, діагностика.

Ураження нервової системи при грипі (грипозний геморагічний енцефаліт, енцефалопатія).

Інфекційна енцефалопатія – дисциркуляторно-дистрофічні зміни головного мозку без виражених вогнищевих уражень з переваженням в клініці астенічних проявів, вегетативної дистонії, інтракраніальної гіпертензії. Перебіг, діагностика, диференціальна діагностика, лікування,профілактика.

 

Тема 25. Поліомієліт. Гострий мієліт. Боковий аміотрофічний склероз.

Поліомієліт. Етіологія, патогенез, епідеміологія, шляхи поширення,. Патоморфологія. Клінічна класифікація: апаралітичні (абортивні, субклінічні) і паралітичні форми (передпаралітична і паралітична стадії) і стовбурові форми. Діагностика, диференціальна діагностика. Значення вірусологічних і серологічних досліджень в діагностиці захворювання. Лікування в гострому і відновному періоді. Наслідки. Профілактика.

Поліомієлітоподібні захворювання у дітей, викликані вірусами Коксакі і ЕСНО, паротиту, простого герпесу, аденовірусами. Клінічні форми, перебіг, прогноз, діагностика, лікування, профілактика.

Гострий мієліт. Етіологія ( у первинних мієлітів – нейровіруси, туберкульоз, сифіліс; у вторинних – як ускладнення інфекційних захворювань – кір, скарлатина, тиф, пневмонія, грипп або при сежисі). Патогенез. Патоморфологія. Клініка та клінічні форми (симптомокомплекс ураження спинного мозку у попереховому, грудному відділах, на рівні шийного потовщення, у верхньошийному відділі). Ліквородіагностика. Диференціальний діагноз. Лікування.

Боковий аміотрофічний склероз. Етіологія (ексайтоксичне ураження периферичних нейронів і центральних мотонейронів у наслідок підвищеної функції глутаматних рецепторів). Патогенез. Патоморфологія. Клініка та клінічні форми (бульбарна, шийно-грудна, попереково-крижова). Диференціальний діагноз. Лікування антиглютаматні препарати).

 

Тема 26. Нейросифіліс. Неврологічні прояви полімиозиту- дерматоміозиту.

Нейросифіліс. Ранній нейросифіліс (мезодермальний): генералізований сифілітичний менінгіт, менінговаскулярний сифіліс, гуми головного і спинного мозку, латентний асимптомний менінгіт (лікворосифіліс).

Пізній нейросифіліс (паренхиматозний): спинна сухотка, прогресивний параліч. Діагностика, методи лікування.

            Неврологічні розлади поліміозиту-дерматоміозиту: етіологія, патогенез, клінічні прояви (синдром ураження скелетних м’язів, міофасциальний больовий синдром, міотонічний синдром, синдром Рейно); неврологічні розлади (ураження ЦНС, вегетативні розлади, гіпоталамічна дисфункція, тунельні невропатії), додаткові методи обстеження, диференціальна діагностика, лікування, профілактика.

 

Тема 27. Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції. Туберкульоз нервової системи.

НейроСНІД. Етіологія, патогенез, ключові клінічні прояви: деменція, гострий менінгонцефаліт і атиповий асептичний менінгіт, мієлопатія, ураження периферичної нервової системи.

Ураження нервової системи, пов’язані з інфекціями, що розвиваються на фоні імунодефіциту, викликані токсоплазмозом, вірусом простого герпесу, цитомегаловірусною інфекцією, паповавірусом, грибками (криптококи, кандидоз). Пухлини центральної нервової системи при СНІДі: первинна лімфома, саркома Капоші. Порушення мозкового кровообігу у хворих на СНІД. Діагностика неврологічних проявів СНІДу. Лікування. Прогноз. Профілактика.

Туберкульоз нервової системи. Туберкульозний менінгіт (клініка, перебіг, дані ліквору). Туберкульозний спондиліт, солітарні туберкуломи головного мозку. Діагностика, сучасні методи лікування, профілактика.

 

Тема 28. Демієлінізуючі захворювання нервової системи.

Гострий розсіяний енцефаломієліт. Розсіяний склероз. Сучасна теорія патогенезу (аутоімунне захворювання, генетична схильність). Патоморфологія (числені вогнища демієлінізації у головному та спинному мозку). Ранні симптоми. Основні клінічні форми (церебральна: стовбурова, мозочкова, оптична, гіперкінетична, спинальна, цереброспінальна). Триада Шарко. Пентада Мамбурга. Форми перебігу хвороби. Диференціальна діагностика. Лікування (у період загострення – обмінний плазмаферез, пульс-терапія кортикостероїдами, цитостатики, десенсибілізуюча терапія, антигістамінні препарати, антиоксиданти; у період реміссії – інтерферони – препарати, які покращують трофіку нервової системи, судинні препарати.

Підгострий склерозуючий паненцефаліт. Лейкодистрофії: метахроматична, глобоїдно-клітинна, суданофільна, експрес-методи діагностики.

 

Тема 29. Паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроберреліоз.

Цистицеркоз, ехінококоз. Токсоплазмоз. Шляхи зараження. Клініка. Діагностика, лікування, профілактика.

Пріонові інфекції. Хвороба Крейтцфельда-Якоба (етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика).

Нейроберреліоз (хвороба Лайма, кліщовий борреліоз) – шляхи зараження, клініко-епідеміологічні дані, кліщова мігруюча ерітема, профілактика, лабораторна діагностика, лікування (антибіотики-тетрацикліни, пеніциліни, цефалоспоріни 3-го покоління), профілактика.

 

q     Змістовий модуль 5. Захворювання периферичної нервової системи, перинатальні ураження нервової системи, соматоневрологічні синдроми. Спадкові захворювання нервової системи, вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Лікарські препарати, які застособуються у неврології.

Конкретні цілі:

1.           Засвоїти принципи вертеброгенних і невертеброгенних захворювань периферичної нервової системи.

2.           Інтерпретувати клінічні особливості при перинатальному ураженні нервової системи.

3.           Аналізувати неврологічні прояви спадково-дегенеративних захворювань нервово-м’язової, екстрапірамідної, пірамідної, мозочкової систем.

4.           Інтерпретувати неврологічні синдроми при захворюваннях внутрішніх органів, паранеопластичних синдромах.

5.           Аналізувати вроджені дефекти хребта і спинного мозку.

6.           Засвоїти лікарські препарати, які застосовуються у хворих неврологічного профілю.

 

Тема 30. Захворювання периферичної нервової системи.

Клінічна класифікація захворювань  периферичної нервової системи.

 

Вертеброгенні ураження периферичної нервової системи.

 

Шийний рівень: рефлекторні синдроми (цервікаго, цервікалгія; цервікокраніоалгія або синдром задньої хребетної артерії і цервікобрахіалгія з м’язотонічними, вегетативно-судинними або нейро-дистрофічними проявами). Корін-цеві синдроми (дискогенні ураження корінціврадикулопатії). Корінцево-судинні синдроми (радикулоішемія).

Грудний рівень; рефлекторні синдроми (торакаго, торакалгія з м’язо-тонічними вегетативно-вісцеральними або нейродистрофічними проявами).

Корінцеві синдроми (дискогенні ураження корінців – радикулопатії).

Попереково-крижовий рівень: рефлекторні синдроми (люмбаго, люмбалгія, люмбоішалгія з м’язовотонічними, вегететивно-судинними або нейродистрофічними проявами).

Корінцеві синдроми (дискогенні ураження корінців – радикопатії). Корінцево-судинні синдроми (радикулоішемія).

Ураження черепних нервів. Невралгія трійчастого та інших черепних нервів. Нейропатія лицьового нерва, невропатия інших черепних нервів.

 

Ураження окремих спинномозкових нервів.

 

Травматичні. На верхніх  кінцівках: променевого, ліктьового, серединного, шкірно-мязового та інших нервів. На нижніх кінцівках: стегнового, сідничного, малогомілкового, великогомілкового та інших.

Плексопатії. Травми сплетінь: шийного, верхнього плечового (параліч Ерба-Дюшенна); нижнього плечового (параліч Дежеріна-Клюмпке); плечового (тотально); попереково-крижового (частково або тотально).

Компресійно-ішемічні мононевропатії (найчастіше тунельні синдроми). На верхніх кінцівках: синдром зап’ястного каналу (серединний нерв); синдром каналу Гієна (ліктьовий нерв). На нижніх кінцівках: синдром тарзального каналу (малогомілковий нерв); парестетична мералгія Рота-Бернгарда (защемлення під пупартовою зв’язкою бокового шкірного нерва стегна).

 

Множинні ураження корінців нервів.

 

Інфекційні полінейропатії, інфекційно-алергічні полірадикулонейропатії (Ландрі, Гієна-Барре).

Поліневропатії. Токсичні: при хронічних побутових або виробничих інтоксикаціях (алкогольні, свинцеві, хлорофосні та інші); при токсикоінфекціях (дифтерія, ботулізм); алергічні (медикаметозні та інші); дисметаболічні: гіпо- або авітамінозів, при ендокринних захворюваннях – цукровий діабет, захворювання печінки, нирок і т. д.; дисциркуляторні: при вузликовому периартеріїті, ревматичних та інших васкулітах, ідіопатичні і спадкові форми.

Лікування захворювань периферичної нервової системи: медикаментозне, ортопедичне, хірургічне, санаторно-курортне.Лікування фізкультурою. Питаня профілактики і експертизи.

 

Тема 31. Перинатальні ураження нервової системи.

Етіологічні фактори (внутрішньоутробні, родова травма, ураження головного мозку у ранньому післяродовому періоді).

Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (гострий період, відновлювальний період).

Дитячий церебральний параліч, клінічні форми – спастична, геміплегічна, атактична, квадріплегічна, гіперкінетична. Діагностика. Лікування (медикаментозне, немедикаментозне). Профілактика.

 

Тема 32. Соматоневрологічні синдроми.

Соматоневрологічні синдроми, які виникають в результаті порушення метаболізму нервової системи, гіпоксії, патологічних рефлекторних імпульсів при соматичних захворюваннях людини.

Соматоневрологічні синдроми, які найчістіше зустрічаються: астенічний,  вегетативної дистонії, полінейропатичний, нервово-м’язових порушень.

Соманеврологічні синдроми при захворюваннях легень, серця, системи крові, травного каналу, печінки, нирок, ендокринної системи, колагенозах.

Паранеопластичний синдром.

Лікування. Профілактика.

 

 

 

Тема 33. Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи.

Сучасні принципи класифікації. Нервово-м’язові захворювання. Прогресуючі м’язові дистрофії. Міопатії: псевдогіпертрофічна Дюшена, ювенільна Ерба-Рота, плечово-лопаточно-лицьова Ландузі-Дежеріна; аміотрофії: спінальна Вердніга-Гоффмана, спінальна Кугельберга-Веландера, невральна Шарко-Марі.

Міотонії. Вроджена міотонія Томсона. Дистрофічна міотонія Россолімо-Штейнерга-Куршманна.

Міастенія. Міастенічні синдроми.

Пароксизмальна міоплегія. Синдром пароксизмальної міоплегії.

Екстрапірамідна дегенерація. Гепатоцеребральна дегенерація – хвороба Коновалова-Вільсона: патогенез, клінічні синдроми, діагностика, лікування). Хвороба Гентінгтона (патогенез, провідні клінічні синдроми, діагностика, лікування).

Сучасні біохімічні аспекти хвороби Паркінсона та її лікування.

М’язові дистонії (первинні спадкові, вторинні внаслідок органічних захворювань мозку), етіологія, принципи лікування.

Спинноцеребеллярні атаксії. Спадкова атаксія Фридрейха. Спадкові спиноцеребеллярні атаксії.

Пірамідна дегенерація. Спадкова спастична параплегія (хвороба Штрюмпеля).

Принципи лікування.

 

Тема 34. Врождені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія.

Краніовертебральні аномалії: синдром Кліппель – Вейля, Арнольда – Кіаррі. Недорозвинення спинного мозку. Спинно-мозкові грижі.

Сирингомієлія – етіологія, патогенез, патоморфологія, клінічні форми, основні клінічні синдроми (ураження заднього рогу, переднього та бокового рогів, синдроми ураження провідних шляхів білої речовини бокових та задніх стовпів спинного мозку, дизрафічний спатус). Діагностичні критерії. Дифференціальна діагностика. Принципи терапії.

 

Тема 35. Лікарські прапарати, які застосовуються у неврології.

Групи препаратів, які застосовуються для лікування неврологічних захворювань: нейропротектори; препарати, які поліпшують мозкові гемодинаміку; протипаркінсонічні; антиконвульсанти; антимігренозні, вегетотропні, антиатеросклеротичні, біогенні стимулятори; нейролептики; антистрессові препарати; інтерферони, антістрессові препарати; препарати, які застосовуються при нервово-м’язових захворюваннях, при аутоімунних і демієлінізуючих захворюваннях, при герпетичних ураженнях, при м’язових дистоніях та гіперкінезах та інші.

 

 Тема 36. Практичні навички.

 

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА  ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ  – МОДУЛЮ 2:

Тематичний план лекцій

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

Тематичний план практичних занять

Модуль 2. Спеціальна неврологія
3. Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Пухлини головного таспинного мозку.
1.	Пухлини головного та спинного мозку. Епілепсія та судомні синдроми. Класифікація та діагностика епілептичних припадків й судомних синдромів	6
2.	Судинні захворювання головного та спинного мозку. Початкові прояви недостатності мозкового кровопостачання, минущі порушення мозкового кровопостачання, ішемічний інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія .	6
3.	Судинні захворювання головного та спинного мозку. Геморагічний інсульт. Курація хворих із написанням історії хвороби.	6
4. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі, паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.
4.	Менінгіти: гнійні (менінгококові та вторинні) і серозні (ентеровірусні, лімфоцитарний хоріоменінгіт, паротитний, туберкульозний). Енцефаліти: епідемічний, кліщовий, полісезонні, герпетичний, ревматичний, при краснусі, вітряній віспі, кору, підгострий склерозуючий паненцефаліт, поствакцинальні Церебральні арахноїдіти. Поліомієліт. Гострий мієліт.	6
5	Деміелінізуючі захворювання нервової системи: розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломіеліт (ГРЕМ) (оптикоенцефаломіеліт, енцефаломіело-полірадикулоневрит, поліенцефаломіеліт, дисемінований міеліт). Боковий аміотрофічний склероз.	6
6.	Сирингомієлія.Нейросифіліс. Ендартеріїт судин мозку, базальний менінгіт, менінгоміеліт, менінгорадикуліт, цереброспінальний сифіліс, гума, спинна сухотка, аміотрофічний сифіліс, спастичний спінальний параліч. Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції.	6
5. Захворювання периферичної нервової системи, перинатальні ураження нервової системи, сомато-неврологічні синдроми. Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи, вроджені дефекти хребта і спинного мозку.Лікарські препарати які застосовуються у неврології.
7.	Огляд хворих з неврологічними проявами остеохондрозу хребта.	6
8	Огляд хворих з невритами, невралгіями, поліневритами. Принципи реабілітації хворих з  захворюваннями нервової системи.	6
9.	Спадкові нервово-м”язові захворювання: первинні міодистрофії (Ерба-Рота, Дюшена, Ландузі-Дежеріна), неврогенні аміотрофії (Вердніга-Гофмана, Кугельберга-Веландер, Арана-Дюшена, Шарко-Марі-Тута), міотонія Томсена, пароксизмальна міоплегія, міастенія. Спадково-дегенеративні захворювання з переважним ураженням пірамідної (параплегія Штрюмпеля), екстрапірамідної (хвороба Паркінсона, гепатоцеребральна дистрофія, торсійна дистонія, хорея Гентінгтона) системи й мозочка (атаксія Фрідрейха й Марі)	6
	Всього	54

 

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС)

Модуль 2. Спеціальна неврологія
1. Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи.
1	Професійні і побутові нейроінтоксикації. Ураження нервової системи при дії фізичних факторів.	6
2	Неврологічні аспекти черепно-мозкової травми. Спінальна травма.	6
3	Головний біль. Порушення сну.	6
2. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі, паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.
1	Паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроборреліоз.	6
3. Захворювання периферичної нервової системи, перинатальні ураження нервової системи, сомато-неврологічні синдроми. Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи, вроджені дефекти хребта і спинного мозку.Лікарські препарати які застосовуються у неврології.
1	Перинатальні ураження нервової системи.	7
2	Сомато-неврологічні синдроми.	8
	Всього	39

 

 

Перелік практичних навичок, внесених у матрикул практичних навичок

 

№ з/п	Назва практичної навички	Рівень засвоєння	Лінія матрикула	Назва змістового модуля у матрикулі
1	Інтерпретувати результати променевого дослідження  ЦНС	3	IV	Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервовоїсистеми та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром.Додаткові методи дослідження в неврології.
2	Курація хворого  з порушенням мозкового кровообігу	4	IV	Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи.
3	Курація хворого  з менінгітами	1	IV	Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі, паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз.
4	Курація хворого з   радикулопатіями	4	IV	Захворювання периферичної нервової системи, перинатальні ураження нервової системи, сомато-неврологічні синдроми. Спадково-дегенеративні захворювання нервової системи, вроджені дефекти хребта і спинного мозку.Лікарські препарати які застосовуються у неврології.