методичнА вказівкА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ

нНІ МЕДСЕСТРИНСТВА

ЗАНЯТТЯ № 4

 

                                                                                        ЗАНЯТТЯ №  __4__ (практичне – 6 год).

Теми: 1. Особливості роботи медичної сестри в хірургічному гастро-ентерологічному відділенні. Закриті і відкриті ушкодження стінки і органів черевної порожнини. “Гострий живіт”, перитоніт. Хірургічні захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки: кровоточива, проривна виразка, пілоростиноз, малігнізація виразки. Клініка, діагностика, лікування. Кишкова непрохідність. Гострий та хронічний холецистит, механічна жовтяниця. Гострий панкреатит. Клінічні ознаки, діагностика і лікування. Черевні грижі: класифікація, клінічні ознаки, принципи лікування. Запальні захворювання прямої кишки та навколокишкової клітковини: тріщини відхідника, геморой, гострий парапроктит, нориці відхідника і прямої кишки. Особливості догляду за хірургічними гастро-ентерологічними хворими.

 

Теми: 1. Особливості роботи медичної сестри в хірургічному гастро-ентерологічному відділенні. Закриті і відкриті ушкодження стінки і органів черевної порожнини.

2. Особливості роботи медичної сестри з хворими з гострими хірургічними захворюваннями органів живота.

3. Особливості роботи медичної сестри з хворими з хронічними хірургічними захворюваннями органів живота.

 

Мета: Ознайомити студентів з основними симптомами і синдромами, що виникають при ушкодженнях передньої черевної стінки та органів живота, звернути увагу на надання першої допомоги при відкритих та закритих травмах живота. Дати основні поняття про гострий живіт. Коротко ознайомити студентів з клінікою, діагностикою та лікуванням хворих з гострим апендицитом, холециститом, панкреатитом, кишковою непрохідністю, перитонітом, гострими та хронічними ускладненнями виразкової хвороби шлунка і 12-ти палої кишки, захворюваннями прямої кишки та грижами передньої черевної стінки.

 

Професійна орієнтація студентів.

Значне місце в структурі загальної захворюваності займають ушкодження (12-15 %) та захворювання живота. Внаслідок “специфіки” пошкоджень і гострих захворювань органів живота ці хворі потребують особливої уваги і догляду. В сучасній ургентній хірургії є термін “гострий живіт”, що втілює симптомокомплекс, в який входять захворювання, що викликають подразнення очеревини і з приводу яких виконується 50-60 % всіх операцій. Враховуючи особливості захворювань і травм живота, медсестрі-бакалавру необхідно володіти певним рівнем знань та практичних навичок.

 

Методика виконання практичної роботи.

І. Тема №1 практичного заняття

Робота 1. Студенти знайомляться з особливостями роботи медичної сестри в хірургічному гастро-ентерологічному відділенні. Проводять обстеження хворих з закритими та відкритими ушкодженнями передньої черевної стінки і органів черевної порожнини. Збирають анамнез та виясняють обставин травми. Проводять оцінку даних об’єктивного обстеження, прицільний, місцевий статус (характер пошкоджень). Уточняють дослідження, формулюють діагнозу, показання до операції та можливий її об’єм.

II. Тема №2 практичного заняття

Робота 2. Студенти знайомляться з хворими з гострими хірургічними захворюваннями на “Гострий живіт”, перитоніт, апендицит, холецистит, панкреатит та ін. Збирають анамнез,  проводять оцінку даних об’єктивного обстеження, місцевий статус. Уточняють дослідження, формулюють діагнозу, показання до операції та можливий її об’єм.

ІII. Тема №3 практичного заняття

Робота 3. Студенти знайомляться з хворими з хронічними хірургічними захворюваннями шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічним холециститом, механічною жовтяницею, грижами та ін. Збирають анамнез,  проводять оцінку даних об’єктивного обстеження, місцевий статус. Уточняють дослідження, формулюють діагнозу, показання до операції та можливий її об’єм.

Алгоритм виконання практичної навички (лапароцинтез):

Матеріальне забезпечення.

Візьміть троакар із стилетом, скальпель, пінцет, гудзиковий зонд, шприц та голку для місцевої анестезії, голки з шовним матеріалом, стерильні серветки, рушники, 0,5 % розчин йодонату, стерильні пробірки, таз для зливу асцитичної рідини, гумову трубку, липкий пластир, голкотримач, ножиці, клеол, затискувач.

Зміст маніпуляції.

1. Попросіть хворого спорожнити сечовий міхур.

2. Введіть за 15-20 хв. До пункції хворому підшкірно 1 мл 2 % розчину промедолу і 0,5 мл. 0,1 % розчину атропіну сульфату.

3. Проведіть пробу на чутливість до новокаїну.

4. Посадіть хворого у крісло, так щоб спина хворого спиралась на спинку крісла.

5. Покладіть на коліна хворого клейонку, а між ступенями ніг – таз або відро для асцитичної рідини.

6. Підготуйте флакон з розчином новокаїну для набирання.

7. Підготуйте свої руки як до операції.

8. Обробіть операційне поле розчином йодонату двічі (по середніц лінії живота між пупком та лобком або по краю лівого прямого м′язу живота).

1. Подайте хірургу кульки, змочені спиртом, для обробки рук.

2. Подайте шприц і голку для проведення інфільтраційної анестезії.

3. Подайте флакон з 0,25 % розчином новокаїну.

4. Подайте лікарю скальпель.

5. Подайте лікарю троакар.

6. Подайте лікарю гумову трубку.

7. Подайте лікарю пробірку для забору ексудату для бактеріологічного дослідження.

8. Після виведення кожних 1-2 літрів рідини накладайте затискувач на гумову трубку.

9. Подайте лікарю лоток з голкотримачем, голкою, шовковою ниткою, пінцетом після закінчення пункції.

10. Обробіть місце пункції розчином йодонату.

11. Накладіть асептичну пов′язку.

12. Транспортуйте хворого в палату на каталці.

 

Програма самопідготовки студентів

І. Тема №1 практичного заняття

Запитання на які студент повинен дати відповіді:

1. Класифікація травм живота.

2. Основні ознаки ушкодження черевної стінки та органів черевної порожнини (печінки, селезінки, шлунка, кишечника, нирок, сечового міхура).

3. Методика надання першої невідкладної допомоги та особливості догляду за хворими з травмами живота.

ІІ. Тема №2 практичного заняття

Запитання на які студент повинен дати відповіді:

1. Дати визначення синдрому “гострого живота”.

2. Які захворювання відносять до “гострого живота”?

3. Назвати та охарактеризувати основні симптоми перитоніту.

4. Основні ознаки, діагностика та лікування гострого апендициту, холециститу, панкреатиту, кишкової непрохідності, перитоніту, ускладнень виразкової хвороби, захворювань прямої кишки та гриж передньої черевної стінки.

5. Особливості підготовки та післяопераційного лікування хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини.

ІІІ. Тема № 3 практичного заняття

Запитання на які студент повинен дати відповіді:

1. Клініка, діагностика та лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

2. Клініка, діагностика та лікування хворих на хронічний холецистит й  механічну жовтяницю.

3. Клініка, діагностика та лікування хворих з грижами живота.

4. Клініка, діагностика та лікування захворювань прямої кишки.

Семінарське обговорення теоретичних питань

 Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

Задача № 1.

Задача № 1. Хворий С., 33 років, внаслідок автомобільної пригоди отримав травму живота. Дихання прискорене (30 в 1 хв.). Пульс 88 уд./хв., ритмічний. Хворий збуджений. При огляді в ділянці живота рана 5х6 см, кровить, при частковій ревізії видно клапті м’язів, жирової клітковини. При пальпації живота болючість. Симптоми подразнення очеревини визначити не вдається через збудливість потерпілого. Про яке ушкодження необхідно подумати? Які лікувальні заходи необхідно виконати перед транспортуванням? В який лікувальний заклад необхідно направити потерпілого?

Задача № 2. Хворий П., 40 років, впав з даху на землю (висота 3 м), вдарився животом до своїх колін, відчув біль в животі, загальну слабкість, бажання прилягти. При огляді: шкірні покриви бліді, вкриті холодним потом, хворий ейфоричний, твердить, що з ним все в порядку. Живіт м’який, болючий незначно. На всьому протязі позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Перистальтика підсилена. Частий сечопуск.

Про яке ушкодження живота треба подумати? Яку першу медичну допомогу необхідно терміново надати на місці пригоди?

Задача № 3. У хворого Б., 59 років, три дні тому з’явився біль в епігастральній ділянці, які змістився в праву здухвинну ділянку. Була нудота, одноразова блювота. Хворий займався самолікуванням (анальгін, грілка, промивання шлунка), стан хворого погіршувався, на 2 добу з’явилась багаторазова блювота, біль поширився на весь живіт. При огляді стан хворого тяжкий, ейфоричний. Шкірні покриви бліді. Пульс 128 уд./хв. АТ 95/60 мм рт.ст. Язик сухий. Живіт напружений і болючий більше в правій здухвинній ділянці. Позитивний синдром Щоткіна-Блюмберга на всьому животі. Температура 37,2 ˚С. Лейкоцитоз 18х10⁹.

Про яке захворювання можна думати? Які лікувальні заходи треба провести хворому і в чому їх особливості?

Задача № 4. У хворої, 28 років, з жовчнокам’яною хворобою 12 годин тому з’явився сильний біль в правому підребер’ї, епігастрії з іррадіацією в праву лопатку, нудота. Під час больового приступу була лихоманка, температура тіла піднялась до 38 ˚С. Через дві доби після приступу з’явилась жовтяниця. Стан хворої середньої тяжкості. Шкіра і склери жовтого забарвлення, пульс 98 уд./хв. Язик вологий, живіт м’який, відмічається болючість в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Білірубін крові 90 ммоль/л, діастаза сечі 128 по Вольгемуту.

Про яке захворювання можна думати? Яка лікувальна тактика пропонується?

Тестові питання.

1.У чому полягає перша медична допомога у разі діагностики “Гострого живота”?

А. У знятті болю знеболюючими засобами;

В. У зменшенні запалення введенням антибіотиків;

С. У зняттi болю за допомогою спазмолiтикiв;

D. У зменшенні запалення за допомогою холоду (міхура з льодом). *

Е. Промити шлунок та поставити клізму.

2. У хворого Б., 59 років, три дні тому з’явився біль в епігастральній ділянці, який перемістився в праву здухвинну ділянку. Була нудота, одноразове блювання. Хворий займався самолікуванням (анальгін, грілка, промивання шлунка), стан хворого погіршувався, на 2-у добу  з’явилось багаторазове блювання, біль поширився на весь живіт. При огляді стан хворого тяжкий, ейфоричний. Шкірні покриви бліді. Пульс 128 в 1 хв. АТ – 95/60 мм рт. ст. Язик сухий. Живіт напружений, болючий більше в правій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга по всьому животі. Температура – 37, 2^о С. Лейкоцитоз  18 х 10⁹.  Про яке захворювання можна думати у даному випадку?

А. перфоративна виразка шлунка;

В. гострий холецистит;

С. перитоніт; *

D. панкреатит;

Е. паранефрит.

3. Яка найбільш специфічна ознака у хворого на гострий апендицит?

А. Біль внизу живота;

В. Під час повертання на правий бік біль в животі посилюється;

С. Багаторазове блювання, нудота;

D. Підсилена перистальтика кишечника;

Е. Позитивний симптом Сiтковського.*

4. Як запобiгти розвитку перитонiту у хворого з проникаючим пораненням живота?

А. Мiсце поранення обколоти новокаїном;

В. Накласти асептичну пов’язку;

С. Накласти асептичну пов’язку та ввести антибіотики;*

D. Ввести сульфанiламiди та антибіотики;

Е. Покласти холод на живiт.

5. У чому полягає перша допомога у разі гострого холециститу?

А. У прикладаннi холоду на живіт; *

В. У введеннi спазмолiтикiв i болезаспокійливих;

С. Промити шлунок, ввести 0,1 % – р-н атропіну і 1 % – р-н промедолу;

D. У виклику операцiйної бригади;

Е. У негайному промиванні шлунка i постановці очисної клізми.

 

Відповіді на тести і ситуаційні задачі: Еталони відповідей тестових і ситуаційних задач: 1) а – наложити асептичну повязку; б – в хірургічний стаціонар. 2) а – закриту травму живота (розрив паренхім. орган., кишечника); б – холод на живіт. 3) а – розлит перитоніт (апендицит); б – холод на живіт. 4) а – ЖКХ, холедохолітіаз, мех. жовтяниця; б – оперативне лікування. 1 – Д; 2 – С; 3 – Е; 4 – С; 5 – А.      

 

 

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання, (наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)

 

Студент повинен знати:

1.      Поняття про відкриту та закриту травму живота.

2.      Основні симптоми ушкодження внутрішніх органів живота.

3.      Медсестринську діагностику та принципи надання першої медичної допомоги.

4.      Особливості догляду за хворими з травмою живота.

Студент повинен вміти:

1.      Виявити та оцінити основні симптоми відкритої та закритої травми живота.

2.      Оцінити результати додаткових методів дослідження хворих (лабораторні, інструментальні, УЗД, рентгенограми).

3.      Надати першу невідкладну допомогу при ушкодженнях передньої черевної стінки і органів живота.

4.      Підготувати інструментарій для лапароцентезу.

5.      Проводити догляд за хворими (дренажі черевної порожнини, пов’язки) з травмою живота.

 

Джерела інформації:

а) основні: 1. Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в  

2.      хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

3.      Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С., Боб А.О. Хірургія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

4.      Ковальчук О.Л., Сабадишин Р.О., Маркевич О.В. Медсестринство в хірургії (посібник із практичних навичків). Навчальний посібник для студентів ВМЗ І-ІІ рівнів акредитації. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

б) додаткові: 1. Скрипніченко Д.Ф. Хірургія. – К.: Вища школа., 1992.Буянов В.М., Нестеренко Ю.А. Хирургия. – М.: Медицина, 1990.

2.      Муратов С.Н. Хирургические болезни с уходом за больными. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1981.

3.      Лупальцев В.И., Цыганенко А.Я., Лях А.В., Сенников И.А. Элементы общего ухода за больными в хирургическом стационаре. – Харьков: ХГМУ, 1999.

4.      Гостищев В.К. Общая хирургия. – М.: Медицина, 1993.

5.      Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний

      догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993.

6.      Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. – К.: Здоров’я, 1999.

7.      Шевчук М.Г., Хохоля В.П. Хірургічні маніпуляції. – К.: Здоров’я, 1991.

 

                  Методичну вказівку підготовив

                          проф. Кіт О.М.

                                                

                                            Обговорено і затверджено  на засіданні кафедри

                                                   28__     __серпня_ _ 2010 р. протокол № _1_