ДИCГОРМОНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Рак молочної залози (РМЗ) протягом останніх років займає перше місце серед захворюваності та смертності жінок в розвинених країнах світу. Тому роль гінекологів в профілактиці раку молочної залози та своєчасному виявленні захворювань залози, які можуть бути причиною виникнення раку, ще більше зросте, якщо вони будуть виконувати безпосередню функцію: огляд та пальпацію молочних залоз у всіх жінок, які звертаються за допомогою, або профілактичні огляди. Лише за такої умови можна різко знизити захворюваність на рак, тому що будуть виявлені передракові або дисгормональні захворювання, які своєчасно вилікують.
Не оминула ця хвороба й українських жінок. Згідно зі статистичними даними, щороку на рак молочної залози захворює понад 16 тис. українок. Для зменшення захворюваності в усьому світі розробляються спеціальні програми, метою яких є профілактичні обстеження та рання діагностика раку молочної залози. Саме рання діагностика дає змогу використовувати менш травматичні та інвалідизуючі операції заради не лише збереження фізичного та психічного здоров’я жінок, а іноді й урятування життя.
У світі щороку реєструється понад 650 тис. випадків захворювання на рак молочної залози. В Україні статистика теж не втішна: понад 16 тис. жінок щороку. Минулого року вперше в історії нашої країни Президент видав Указ про впровадження Міжнародного дня боротьби з раком молочної залози, що відзначатиметься щорічно.
Лікування раку молочної залози залишається надзвичайно актуальною проблемою для онкологів усього світу. Традиційну радикальну мастектомію на сьогодні виконують усе рідше, адже ця операція передбачає видалення обох грудних м’язів, тому є дуже травматичною. Наразі застосовують мастектомію зі збереженням великого грудного чи обох грудних м’язів, ареолозберігаючу мастектомію та туморектомію у сполученні з променевою та хіміотерапією. Також проводяться паліативні операції, але лише у разі життєвих показань у хворих із місцево поширеним раком, проте бажано, щоб вони виконувалися в радикальному об’ємі. Близько 70% хворих на рак молочної залози на ранніх стадіях можна вилікувати лише локорегіональними методами: радикальна операція або операція у поєднанні з променевою терапією. Доцільність призначення радіотерапії після мастектомії має базуватися на порівнянні ризику рецидивів і можливих несприятливих наслідків здійсненої променевої терапії.
Інтраопераційне опромінення використовують у разі несприятливих морфологічних факторів, включаючи зони первинного раку та метастазування після різних варіантів консервативного лікування в комбінації із хіміотерапією або без неї.
Найбажанішою є радикальна резекція, яка передбачає видалення тканини молочної залози до грудного м’яза при досягненні мінімальної мікроскопічно визначеної відстані до краю пухлини не менше
Окремим, але обов’язковим аспектом лікування цих хворих є хірургічне втручання в пахвинних ділянках, яке передбачає:
– аксилярну лімфодисекцію (видалення одним блоком лімфовузлів І, ІІ і ІІІ рівнів);
– аксилярне дослідження (видалення мінімум 4 лімфовузлів), яке дає змогу визначити стадію ураження регіональних лімфовузлів, але не є лікувальним заходом. При метастазах у ці лімфовузли необхідна лімфодисекція або променева терапія;
– дослідження сигнального лімфатичного вузла, яке проводиться при розмірі пухлини до
Концепція сигнальних лімфовузлів полягає в тому, що відтік лімфи здійснюється від пухлини в зону регіонального лімфатичного басейну, і розповсюдження злоякісних клітин відбувається в руслі лімфатичних судин у напрямку до першого лімфатичного вузла. Саме тому вибіркова біопсія цього вузла є об’єктивним прогностичним критерієм розповсюдження злоякісного процесу. Ідентифікацію сигнального лімфовузла здійснюють блакитним барвником або інтраопераційним гамма-датчиком (частіше використовують обидва методи одночасно). Важливим є і морфологічне дослідження лімфовузлів уздовж внутрішньої грудної артерії, тому що 10-25% сигнальних лімфовузлів локалізуються саме там. Проте таке дослідження потребує від хірурга-онколога ще й досвіду в торакальній (грудній) хірургії.
Дослідження сигнальних лімфатичних вузлів має стати стандартною процедурою, але за умов виконання низки вимог:
– розмір пухлини – менше
– частота хибно негативних сигнальних біопсій – менше 5%;
– частота ідентифікації сигнальних лімфовузлів – понад 90%.
Лікування раку молочної залози передбачає проведення реконструктивних операцій грудної залози, що є важливим аспектом реабілітації жінок. На сьогодні виконують такі реконструктивно-пластичні операції, як первинна (дає кращий косметичний ефект) і відстрочена мамопластика у разі місцево поширеного процесу.
Також існують різні способи створення форми та об’єму залози: ендопротезування (найпростіший метод), а також реконструкція із використанням аутогенних тканин, до якої належить реконструкція переміщеним (TRAM-клапоть) та вільним клаптями (вільний TRAM-клапоть).
Обидва методи мають свої недоліки та переваги. Недоліками TRAM-клаптя є втрата абдомінального м’яза, що часто призводить до кили, а також слабке кровопостачання шкіри та жирової клітковини з можливими некротичними змінами новосформованої грудної залози. Перевагою вільного TRAM-клаптя є відмінне кровопостачання за рахунок анастомозу глибоких епігастральних судин із внутрішніми грудними .Важливою перевагою при реконструкції вільним клаптем нижньої епігастральної перфорантної артерії є збереження абдомінального м’яза і, відповідно, мінімальний ризик кили, відмінне кровопостачання, швидке загоєння рани, знеболення і значне скорочення терміну перебування в стаціонарі. Також можна робити пластику клаптем верхньої або нижньої сідничної артерії, а також задньої перфорантної грудної артерії.
Сучасні стандарти лікування неінвазивного раку молочної залози І і ІІ стадій передбачають органозберігаючу операцію із променевою терапією. Хворим із негативними аксилярними лімфатичними вузлами при лімфодисекції опромінення аксилярної ділянки не рекомендується; якщо ж лімфовузли уражені метастазами, то променевий вплив необхідний. За даними A. Recht (1999), частота рецидивів при органозберігаючих операціях становить близько 35%, а якщо хірургічне втручання доповнюється ад’ювантною радіотерапією – 15%. Проведення променевого лікування до чи після хіміотерапії не впливає на частоту локальних рецидивів. Не до кінця визначеним залишається час здійснення променевої терапії: через 12 тижнів після операції чи одразу після операції з наступною чи одночасною хіміотерапією.
Отже, на сьогодні лікування хворих на ранніх стадіях раку молочної залози остаточно не визначено. Існують різні погляди щодо об’єму операції, доцільності та часу проведення ад’ювантних променевої та хіміотерапії, ефективності різноманітних методів пластичних операцій на молочній залозі після хірургічного лікування раку. Незаперечним є лише той факт, що раннє виявлення та лікування раку молочної залози дає набагато кращі результати лікування та реабілітації пацієнток.
Онкологічна захворюваність, зокрема на рак молочної залози, є дуже актуальною не тільки в Україні, але й в цілому світі. Проведення численних семінарів та прес-конференцій ставить своєю метою ознайомлення медичних працівників з останніми досягненнями онкології, новітніми технологіями, результатами досліджень ефективності нових протипухлинних засобів. Проблема раку молочної залози, найпоширенішого онкологічного захворювання у жінок, є не лише медичною проблемою, а в значній мірі і соціально-економічною, психологічною та етичною. В Україні щорічно реєструється близько 150 тис. нових випадків захворювань на рак різної локалізації. Частіше на цю патологію страждають чоловіки, частка жінок становить приблизно 35-40% і найбільший відсоток захворюваності припадає на рак молочної залози. Щороку в Україні реєструється близько 14-15 тис. захворювань раком молочної залози, приблизно половина хворих, незважаючи на зусилля лікарів, помирає від цієї патології.
Сьогодні ми говоримо про помолодшання цієї патології, оскільки за останні роки в структурі захворюваності збільшилася частка хворих жінок віком до 30 років. Значну частину хворих на рак молочної залози становлять жінки працездатного віку (до 55 років), за статистичними даними ця цифра становить 40%. На жаль, показники смертності від раку молочної залози в Україні вищі, ніж у середньому по Європі. Протягом першого року з моменту встановлення діагнозу гине близько 15% хворих, тоді як у США 15% пацієнтів помирає лише протягом 5 років. У країнах Західної Європи протягом 5 років з моменту встановлення діагнозу живе приблизно 75-80% хворих, тоді як в Україні за цей час гине половина хворих. Слід зазначити, що за останні десять років у країнах Західної Європи спостерігається тенденція до зниження захворюваності на рак молочної залози, тоді як у країнах Східної Європи та в Україні, навпаки, захворюваність зростає. Ось чому проблема сучасного ефективного лікування раку молочної залози в цілому світі є такою нагальною, над її розв’язанням працюють науковці всіх країн, а розробка та впровадження в клінічну практику нових ефективних лікарських засобів є надзвичайно актуальними для медичної спільноти і громадськості.
Було проведено багатоцентрове дослідження препарату Таксотер, Міжнародною групою з вивчення раку молочної залози на базі 112 клінік у 20 країнах Північної Америки та Західної Європи за участю 1491 жінки в пре- і постменопаузі, у яких діагностовано ранню стадію раку молочної залози. Мета дослідження полягала в порівнянні ефективності та безпеки стандартної схеми лікування (комбінація 5-флуороурацилу, доксорубіцину та циклофосфаміду — FAC) зі схемою з включенням Таксотеру (Таксотер, доксорубіцин, циклофосфамід — TAC) у хворих на рак молочної залози ранніх стадій з ураженням регіонарних лімфатичних вузлів. Учасниць дослідження було розподілено на дві групи, після оперативного втручання їм проводили лікування за схемою FAC або TAC. Під час дослідження більше ніж 90% пацієнток обох груп пройшли однакову кількість циклів лікування (6). Дані першого аналізу цього дослідження за 33-місячний період спостереження, представлені в травні 2002 року на конференції Американського товариства онкологів (ASCO), свідчать про те, що хіміотерапія із застосуванням Таксотеру ефективна в усіх жінок незалежно від чутливості рецепторів пухлини до гормонів. Згідно з результатами 55-місячного спостереження за цими хворими, представленими у 2003 році в м. Сан-Антоніо, показник безрецидивної виживаності жінок, яких лікували із застосуванням Таксотеру, становив 75%, а в групі стандартного лікування — лише 68%. На перший погляд, ця різниця може здатися несуттєвою, але якщо врахувати, що після проведеного стандартного лікування рецидив виникає у кожної 3-ї жінки (32%), тоді як при лікуванні із застосуванням Таксотеру — у кожної 4-ї (25%), то це досить значне досягнення. За майже 5-річний період спостереження в жінок, яким проводили комбіновану хіміотерапію на основі Таксотеру, відзначено зниження ризику смерті на 30% (p=0,008) та ймовірності виникнення рецидиву на 28% (p=0,001) порівняно з показниками в жінок, які отримували стандартне лікування.
Серед розробників ефективних протипухлинних препаратів чільне місце посідає фармацевтична компанія «Авентіс» (Франція), яка є одним із провідних світових виробників лікарських засобів. За словами голови медичного комітету Європейської бізнесової асоціації, голови представництва компанії «Авентіс» в Україні Володимира Анатолійовича Ігнатова, основна мета компанії — наукове розроблення нових лікарських препаратів для лікування найпоширеніших захворювань. У 2002 році товарообіг компанії досягнув 17,6 млрд. євро, понад 3,1 млрд. євро інвестується в клінічні дослідження, які грунтуються на стандартах доказової медицини і дозволяють удосконалити існуючі схеми лікування та суттєво підвищити їх ефективність. Значну частину зусиль і коштів компанія вкладає в розроблення нових протипухлинних засобів.
Нещодавно на світовому фармацевтичному ринку з’явилися такі протипухлинні засоби, як Таксотер, Кампто (іринотекан), Граноцит (ленограстим), які вже довели свою ефективність та успішно застосовуються в онкології. Також значні зусилля компанії «Авентіс» зосереджені на проведенні клінічних досліджень. Результати оприлюдненого дослідження препарату Таксотер у хворих на рак молочної залози на ранніх стадіях з ураженням регіонарних лімфатичних вузлів можна з упевненістю вважати підтвердженням прогресу, досягнутого протягом останніх років у лікуванні онкопатології, зокрема раку молочної залози. Рак молочної залози — це не вирок, а захворювання, яке піддається ефективному лікуванню за умови використання сучасних протипухлинних засобів. Представництво компанії «Авентіс» в Україні також проводить широку просвітницьку роботу серед практичних лікарів, інформує про новітні досягнення в онкології, підтримує участь українських лікарів у світових конгресах з питань хіміотерапії, проводить конференції та семінари з цього питання.
Як відомо, Таксотер — це напівсинтетичний алкалоїд, який отримують з біомаси голок тиса європейського. Він належить до групи таксанів і є одним з перспективніших протипухлинних засобів. Уперше на світовому фармацевтичному ринку він з’явився в 1994 році, препарат зареєстровано майже в 100 країнах світу і широко застосовується у складі комплексного лікування місцевопрогресуючого або метастатичного раку молочної залози після отримання негативних результатів попередньої хіміотерапії, як постоперативне лікування або якщо кількість уражених метастазами лімфатичних вузлів не більше трьох, а також місцевопрогресуючого або метастатичного недрібноклітинного раку легень, метастатичної карциноми яєчників у разі неефективності попереднього лікування. У 2002 році обсяг продажу препарату в світі досяг 1,3 млрд. євро. Компанія «Авентіс» очікує, що після оприлюднення результатів цього дослідження та майбутнього розширення показань до застосування Таксотеру цей показник істотно підвищиться. Таксотер є ефективним, але високовартісним препаратом. Але з точки зору фармакоекономіки важлива не безпосередня вартість лікарського засобу, а ефективність самого лікування, головне — результат такого лікування. Зрозуміло, що хворі не повинні купувати за власні кошти такі життєво необхідні препарати, як протипухлинні, проблема забезпечення онкохворих сучасними високоефективними лікарськими засобами повинна вирішуватися на державному рівні, як це прийнято в багатьох країнах світу. У нас поки що таке лікування можуть отримувати лише одиниці, але з часом, будемо сподіватися, воно стане доступним для значно більшої кількості пацієнток, які його потребують.
За останні п’ять років в Україні відбулися значні позитивні зміни в сфері надання медичної допомоги і соціальної підтримки жінкам, хворим на рак молочної залози. Адже саме за цей період в Україні з’явилися громадські організації (сьогодні їх нараховується близько 20), які об’єднують жінок, яким довелося зіткнутися з цією проблемою. Незважаючи на недостатнє фінансування, вони докладають значних зусиль, відстоюючи права цих хворих на безкоштовне сучасне та адекватне лікування, що відповідає європейським стандартам, з використанням високоефективних препаратів. Завдяки їх роботі змінилося ставлення держави та суспільства загалом до проблем, пов’язаних з онкозахворюваністю.
Держава також приділяє велику увагу вирішенню проблеми забезпечення хіміопрепаратами пацієнтів з онкологічними захворюваннями. У 2002 році Кабінетом Міністрів України затверджено Державну програму «Онкологія» на 2002-2006 роки, спрямовану на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я щодо задоволення потреб населення в спеціалізованій онкологічній допомозі. У 2003 році згідно з цією програмою Міністерству охорони здоров’я України з державного бюджету виділено значні кошти на закупівлю протипухлинних препаратів, у тому числі Таксотеру. У 2003 році лікування цим препаратом отримали близько 500 пацієнток. Це ще раз підтверджує важливість цієї проблеми, яка вимагає постійної уваги, підтримки та фінансування з боку держави та розуміння суспільства.
Тільки спільними зусиллями держави, громадських організацій та провідних фармацевтичних компаній можна досягти значних успіхів у вирішенні проблеми, забезпечення онкохворих ефективним та безпечним лікуванням з використанням сучасних протипухлинних засобів, одним з яких є препарат Таксотер компанії «Авентіс», що дозволить подовжити і покращити якість життя хворим на рак молочної залози.
Рак молочної залози
По розрахункам статистиків, вибирати метод лікування раку молочної залози протягом життя будуть змушені 3% жінок. Рак молочної залози в нашій країні, як і у всіх промислово розвитих країнах-найчастіша злоякісна пухлина в жінок. По частоті захворюваності рак молочної залози вийшов на перше місце, випередивши не тільки рак шийки матки, але і рак шлунка, рак легені й інші пухлини, що зустрічаються у жінок та чоловіків.
Пам’ятайте: пухлини і навіть рак грудей цілком виліковуються, особливо, якщо ви звернулися до фахівця на ранній стадії!
Хто частіше хворіє на рак молочної залози?
У жінок молодше 25 років рак молочної залози практично не зустрічається. Низький ризик мають жінки, що перенесли видалення яєчників до 30 років. До групи підвищеного ризику відносяться жінки зі спадкоємною і сімейною схильністю, у яких хворіли матері чи сестри. При двосторонній пухлині ризик у найближчих родичок зростає в дев’ять разів. Частіше занедужують жінки що не народжували, переривали вагітність чи мали першу вагітність після 35 років.
У самотніх жінок захворюваність у два рази вище, ніж у заміжніх. Мастопатія, фіброаденома й інші захворювання молочних залоз з посиленим ростом клітин підвищують ризик у 1,5-3,5 рази. До факторів ризику відносяться також ранній початок місячних і пізня менопауза, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й ожиріння, систематичне паління і вживання алкоголю.
Як знизити імовірність захворювання?
· Своєчасне виявлення і лікування інших захворювань молочних залоз, таких як мастопатія (результат порушення гормонального балансу), фіброаденома (доброякісна пухлина округлої форми; кіста молочної залози).
· Необхідні також своєчасне лікування запальних і інших захворювань статевої системи, печінки, щитовидної залози й інших ендокринних органів.
· Нормалізація сексуального життя, відмовлення від тривалого запобігання від вагітності презервативами у віці до 25 років, планування родини, вагітності, лактації (грудне вигодування).
· Усунення стресових ситуацій.
· Лікарська (негормональна) терапія: полівітаміни – А, У1, У6, З, Е; загальзміцнювальні засоби (адаптогени) – екстракт елеутерококу, пантокрину чи інших; препарати чи продукти утримуючі калій і йод – морська капуста, оротат калію , панангін; продукти, що містять волокнисту рослинну клітковину (свіжі овочі і фрукти ).
Відомо, що з десяти виявлених у молочній залозі змін дев’ять виявляють самі жінки!
Важливим фактором для зниження РМЗ на будь-якій стадії є вміння жінок самообстежити себе. Ефективність цього методу вивчено в багатьох країнах світу під егідою ВООЗ. Самообстеження слід проводити один раз на місяць у перший тиждень після менструації, бо в цей час молочні залози не напружені та не збільшені, а жінки в менопаузі повинні проводити його в певний день місяця (наприклад, в день свого народження). Здійснюють обстеження у ванній кімнаті перед дзеркалом. Перший момент – огляд. Жінка стає перед дзеркалом з піднятими догори руками і добре оглядає свої молочні залози, порівнює їх величину, виявляє нерівності на поверхні шкіри, тріщини та перевіряє, чи є виділення із сосків.
Другий момент – пальпація. Пальпацію необхідно проводити в лежачому положенні, підставивши під лопатку подушечку або валик. Пальпацію молочної залози виконують усією протилежною рукою ніжно, без натискання. Дослідження проводять в трьох положеннях: рука вгору за голову, рука в сторону та вздовж тіла. Спочатку пальпують зовнішній бік залози, йдуть пальцями від соска назовні, потім – внутрішній бік від соска до грудини. Треба помірно натиснути на ареолу та сосок і перевірити, чи немає виділень, потім пальпувати підпахові впадини та надключичні ямки з метою виявлення збільшених лімфовузлів.
Самообстеження дозволяє різко зменшити частоту ІІІ та ІV стадій раку молочної залози. Активне виявлення передракових захворювань, мікроінвазивного раку та мінімальних форм пухлин, що не пальпуються, можливе при проведенні мамографії, термографії та ультразвукового дослідження. Жінкам з низьким ступенем ризику мамографію слід виконувати один раз на 3-5 років, а з високим ступенем ризику – щорічно. Її слід проводити жінкам до 35-річного віку лише при виявленні змін в глибині молочної залози, у віці 35 років та більше – без ознак захворювання.
Як проводити самообстеження?
Кращий час для самообстеження – перший тиждень після закінчення місячних, коли молочна залоза найбільше розм’якшена. Робіть це щомісяця (або хоча б раз у 2-3 місяця). Жінкам, що знаходяться у менопаузі, необхідно вибрати один із днів місяця, наприклад, перше число.
Треба звернути увагу на нижню білизну, що стикається з молочними залозами. Незначні виділення із соска можуть залишатися непоміченими, але будуть залишати на бюстгальтері плями: жовті, бурі, червонуваті, водянисті чи зеленуваті.
При огляді сосків необхідно визначити, чи немає змін їхньої форми і кольору, чи не утягнені, чи не мокнуть, чи немає виразок або тріщин.
При огляді шкіри відзначаються зміни кольору, наявність почервонінь усієї поверхні чи окремих ділянок, висипки, попрілості, змін, що нагадують “лимонну кірку”. Необхідно визначити, чи добре шкіра збирається в складку і чи не утворить западина на випнутій ділянці при здавлені пальцями, чи немає набрякань, утягнутості, виразок, ділянок зморщеної шкіри. При огляді перед дзеркалом звертають увагу на форму і розмір молочних залоз (чи немає збільшення або зменшення в розмірах, нерівності поверхні), чи розташовані залози на одному рівні (рівномірно чи піднімаються при підйомі і закладі рук за голову, чи немає фіксації однієї з них, підтягнутості верх чи убік). Повторюють огляд залоз при поворотах праворуч і ліворуч.
Методика огляду:
· Зручніше за все огляд проводити у ванній кімнаті. Намилені пальці рук будуть сприяти обмацуванню молочних залоз. Якщо огляд проводять у кімнаті необхідно використовувати креми і лосьйони.
· Обмацування поверхні роблять подушечками, а не кінчиками пальців. У противному випадку наявне утворення в молочній залозі відіпхнуться в глибину.
· Обмацування роблять чотирма чи трьома зімкнутими пальцями в залежності від розмірів молочної залози. Великий палець у пальпації участі не бере. При великих розмірах залози протилежна рука підтримує її.
· Обмацування роблять методично (по квадратах або по спіралі) круговими проникаючими пружними рухами подушечок пальців. Хаотичне і безсистемне обстеження є неправильним.
· Спочатку роблять поверхневе промацування, коли подушечки пальців не проникають у товщу тканини залози, що дає можливість виявити невеликі утворення, розташовані безпосередньо під шкірою і які при більш глибокому проникненні не уловлюються. Потім проводиться глибоке промацування, коли подушечки пальців круговими проникаючими рухами поступово досягають поверхні ребер.
· Необхідно обстежувати пахвову область, де можуть бути збільшені лімфатичні вузли. Передня грудна стінка поза молочною залозою обстежується в зв’язку з можливою наявністю додаткових часточок, у яких можуть відбуватися ті ж зміни, що й у молочних залозах.
· Необхідно прощупати сосок і підсоскову область, тому що під соском може бути пухлина.
· Найчастіше (у 50% випадків) пухлина виявляється в тій чверті молочної залози, що розташовується зверху і зовні.
· На закінчення обстеження потрібно обережно узяти великим і вказівним пальцем сосок і надавити на нього, відзначаючи при цьому характер виділень з нього чи їхню відсутність.
При пальпації молочних залоз відзначають, які вони на дотик, і запам’ятовують ці відчуття. Оскільки молочні залози мають дольчату будівлю, під пальцями буде відчуватися визначена зернистість, що не є ознакою захворювання.
Останніми роками спостерігається тенденція до росту числа захворювань молочних залоз, які діагностуються у кожної 4-ї жінки у віці до 30 років. У пацієнток старше 40 років різні патологічні стани молочних залоз виявляються у 60% випадків.
При цьому у кожної 2-ї жінки пізнього репродуктивного віку спостерігається дифузна форма фіброзно-кистозної мастопатії (54%), вузлові форми мастопатії діагностуються у 26% пацієнток, фіброаденоми – у 18% випадків, рак молочних залоз – в 2% жінок.
Таким чином, близько 75-80% жінок пізнього репродуктивного віку страждають на різні захворювання цього органу, що часто об’єднуються загальним терміном «мастопатія».
Рак молочної залози (РМЗ) – один з найпоширеніших пухлинних процесів у жінок в усьому світі. В Україні він посідає перше місце серед онкологічних захворювань жінок. Кожні 35-37 хвилин у нашій країні виявляється новий випадок раку молочної залози, і щогодини від даного захворювання вмирає одна жінка, що веде до втрати більше 33 тис. людино-років життя. Смертність від онкологічних захворювань у жінок працездатного віку в цей час випереджає смертність від серцево-судинної патології. Кожна жінка, що занедужала на рак молочної залози, у середньому втрачає 17-18 років життя, і це становить 53% від всіх втрат жіночої популяції нашої країни. За останні 10 років захворюваність на рак молочної залози збільшилася майже в 2 рази, що становить сьогодні 51,3 з на 100 тис. населення.
До групи ризику відносяться в основному жінки з раннім початком менструацій, пізньою менопаузою, жінки, що не народжували, які не жили статевим життям, які вперше народили після 30 років і пізніше, які штучно перервали першу й наступні 2-3 вагітності й не народжували, обтяжені онкологічною спадковістю. У жінок групи ризику рак молочної залози виникає в 60 разів частіше, ніж в інших.
Тому якщо у Вас з’явилися неприємні або незвичні відчуття в молочних залозах, біль, виділення і т.ін., якщо у Вас є спадкова схильність до пухлинних захворювань, якщо у Вас були травми грудей, поспішіть звернутися до лікарів-маммологів . Розробка й реалізація програм ранньої діагностики поряд з первинною й вторинною профілактикою – наш головний напрямок у боротьбі за зниження смертності від раку молочної залози.
Необхідно зазначити, що таке захворювання як гінекомастія – збільшення грудних залоз – зустрічається також і в чоловіків у будь-якому віці. Захворювання може проявлятися болем різної інтенсивності, зміною ареоли, збільшенням соска і періодичних виділень.
Причиною виникнення захворювання можуть стати як травми грудної залози, так і дисфункції внутрішніх органів, щитоподібної залози, пухлини або спадкові захворювання.
З огляду на таке високе поширення раку молочної залози, навіть невеликий успіх у лікуванні веде до порятунку великої кількості життів щороку.
· ранню діагностику злоякісних захворювань молочної залози;
· діагностику і лікування доброякісних захворювань молочної залози у жінок і чоловіків.
Високий професійний рівень кваліфікованих лікарів-маммологів, рентгенологів-маммологів, цитологів, морфологів і сучасні високоточні апарати УЗД, рентгенологічний маммограф дозволяють щодня діагностувати різні захворювання молочної залози, рятуючи при цьому сотні життів. Адже своєчасне виявлення хвороби – запорука ефективного лікування.
