Методична вказівка
до практичних занять для студентів III курсу
стоматологічного факультету.
ЗАНЯТТЯ № 6
Тривалість заняття – 6 годин
Професійна орієнтація студентів: Розуміння карієсу зубів як патологічного процесу, який виникає внаслідок демінералізації і характеризується прогресуючою деструкцією твердих тканин зуба допоможе в правильному діагностуванні та лікуванні карієсу зубів та проведенню профілактичних заходів даного захворювання. Грамотно проведене знеболення (правильно обраний вид знеболення, лікарські засоби та техніка) забезпечить можливість проведення запланованих лікарем втручань та уникнути ускладнень. Проведена діагностика, диференціальна діагностика з урахуванням етіології, патоморфології забезпечить умови лікування гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
Тема: Карієс зуба. Класифікація карієсу. Сучасні уявлення про етіологію і патогенез карієсу. Знеболення при лікуванні карієсу, методи, засоби, показання до використання. Гострий і хронічний карієс в стадії плями. Патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика та лікування.
Мета: Засвоїти, що захворювання карієс зуба потрібно розуміти як патологічний процес, який виникає внаслідок демінералізації і характеризується прогресуючою деструкцією твердих тканин зуба. Навчитися визначати статистичні показники карієсу зуба. Засвоїти класифікації карієсу зуба. Засвоїти покази до проведення знеболення, види знеболення, лікарські препарати, які використовуються для проведення знеболення, ускладнення при їх використанні, методи запобігання ускладнень та етапи проведення невідкладної допомоги при невідкладних станах. Навчитися проводити діагностику, диференціальну діагностику, лікування та профілактику гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
Завдання: Ознайомитися з основними теоріями виникнення карієсу зуба, класифікаціями та статистичними показниками карієсу. Вміти провести знеболення при лікуванні карієсу, лікування карієсу в стадії плями.
1. Питання до теми:
1. Карієс зуба. Визначення.
2. Теорії виникнення та розвитку каріозного процесу:
– Хіміко-паразитарна В.Д. Міллера (1884).
– Фізико-хімічна Д.А. Ентіна (1928).
– Біологічна (трофічна) І.Г. Лукомського (1948).
– Теорія за А.Є. Шарпенаком (1949).
– Протеоліз-хеляційна теорія А. Шартца і Д. Мартіна (1956).
– Трофоневротична Є.Є. Платонова (1952).
– Робоча концепція патогенезу карієсу зубів А.І. Рибакова (1973).
– Сучасна концепція виникнення карієсу зубів.
3. Статистичні показники карієсу зуба (поширеність карієсу – індекси КПВ, КПВ порожнин, КПУ+ кп) інтенсивність карієсу; приріст інтенсивності карієсу.
4. Класифікації карієсу зуба.
5. Способи знеболення (премедикація, аплікаційний метод, ін’єкційний метод, електрознеболення, наркоз).
6. Види лікарських препаратів, які використовуються при знеболенні.
7. Ускладнення при проведенні знеболення.
8. Невідкладна допомога при виникненні ускладнень знеболення.
9. Етіологія гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
10. Патоморфологія гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
11. Клініка гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
12. Діагностика гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
13. Лікування гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
14. Профілактика гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
2. Джерела інформації:
А) Основні:
1. www.tdmu.edu.te.ua/ukr/general/index.php “ інтранет “ на допомогу студентам “ матеріали для підготовки студентів до практичних занять “ кафедра терапевтичної стоматології “ терапевтична стоматологія “ 3 курс “ V семестр “ 6. Карієс зуба. Класифікація карієсу.
2. Терапевтична стоматологія / За ред. проф. А.К. Ніколішина. – Т.1. Полтава: ”Дивосвіт”, 2005. – C. 238, 314, 256.
3. Терапевтична стоматологія / За ред. Данилевського М.Ф. – Т.1. – К.: Здоров’я, 2001. – 340 с.
4. Місцеве знеболення при амбулаторних стоматологічних втручаннях / Ю.Г. Кононенко, М.М. Рожко, Г.П. Рузін. – Ів. Франківськ, 2006. – 240 с.
В) Додаткові:
1. Терапевтическая стоматология / под ред. Боровского Е.В. – М.: Медицина, 2002. – 320 с.
3. Практична робота (900 – 1200 год.)
Робота 1: Визначити індекс інтенсивності карієсу.
Місце проведення: клінічний зал кафедри терапевтичної стоматології.
Об’єкт: пацієнт з патологією твердих тканин зуба (за відсутності пацієнта – студент – доброволець).
Засоби на групу:
1. Стоматологічна установка – 1 шт.
2. Крісло лікаря – 1 шт.
3. Столик лікаря, засіб для швидкої дезинфекції інструментів, засіб для дезинфекції рук – 1 шт.
4. Набір оглядових інструментів (дзеркало, пінцет, зонд, шпатель) – 13 шт.
5. Аптечка невідкладної допомоги – 1 шт.
Засоби на одного студента:
1. Засоби індивідуального захисту (рукавички, маска, окуляри, щиток) – 1шт.
2. Нагрудник пацієнта – 1шт.
Завдання для студента: Визначити індекс інтенсивності карієсу.
Час, що витрачається на виконання роботи одним студентом: 20 хв.
Методика виконання:
Інтенсивність карієсу — це число уражених карієсом, пломбованих і видалених зубів на одного обстеженого. Визначається за індексом К (карієс), П (пломба) та В (видалений зуб). Загальна сума показників визначає інтенсивність карієсу на одного обстеженого. Найбільш інформативними (ключовими), за даними ВООЗ, є вікові групи 12, 15, 35-44 років. Інтенсивність карієсу зубів постійного прикусу відображає наявність активного карієсу (К) та ефективність лікувально-профілактичних заходів (показники ПВ). У зубах молочного прикусу інтенсивність карієсу визначається за показником кпз (зубів) або кпп (поверхонь).
Робота 2. Визначити поширеність карієсу в даній групі студентів.
Місце проведення: клінічний зал кафедри терапевтичної стоматології.
Об’єкт: –.
Засоби на групу: –.
Засоби на одного студента:
1. Аркуш паперу А-4, ручка.
Завдання для студента: Визначити поширеність карієсу в даній групі студентів.
Час що витрачається на виконання роботи одним студентом: 10 хв.
Методика виконання:
Поширеність карієсу визначають у відсотках до кількості обстежених людей, у яких виявлено каріозні, пломбовані та видалені зуби. Наприклад, із 100 обстежених у 90 осіб виявлені каріозні, пломбовані чи видалені внаслідок карієсу зуби. Звідси – розповсюдженість карієсу у обстежених становить 90 %.
Робота 3: Провести аплікаційне знеболення у стоматологічного хворого.
Місце проведення: клінічний зал кафедри терапевтичної стоматології.
Об’єкт: пацієнт з патологією твердих тканин зуба (за відсутності пацієнта – студент – доброволець, фантом).
Засоби на групу:
1. Стоматологічна установка – 1 шт.
2. Крісло лікаря – 1 шт.
3. Столик лікаря, засіб для швидкої дезинфекції інструментів, засіб для дезинфекції рук – 1 шт.
4. Набір оглядових інструментів (дзеркало, пінцет, зонд, шпатель) – 13 шт.
5. Аптечка невідкладної допомоги – 1 шт.
6. Місцевознеболюючі препарати амідного ряду (аерозолі, мазі, наприклад: 10 % лідокаїн – спрей, флакон 150 мл.) – 1шт.
7. Антисептичні засоби (р-н хлоргексидину) – 100 мл.
8. Ватні валики – 1 уп.
Засоби на одного студента:
1. Засоби індивідуального захисту (рукавички, маска, окуляри, щиток).
2. Нагрудник пацієнта.
3. Антисептичні засоби (р-н хлоргексидину) – 3-5 мл.
Завдання для студента: Провести аплікаційне знеболення у стоматологічного хворого.
Час, що витрачається на виконання роботи одним студентом: 10 хв.
Методика виконання:
1. Проводимо антисептичну обробку (полоскання р-ном антисептика порожнини рота).
2. Місце, яке потрібно знеболити (операційне поле), повинно бути ізольоване ватними валиками (можна користуватись слиновідсмоктувачем) і висушене від слини.
3. Знеболюючі речовини застосовують у вигляді рідини (розчину, аерозолю), гелю, пасти.
4. Знеболюючу речовину, в випадку застосування її в розчині, наносять на операційне поле змоченим в розчині валиком або змоченою в знеболюючому розчині і злегка віджатою ватною або марлевою кулькою. Знеболюючу рідину в вигляді аерозолю розпилюють на операційному полі Знеболюючу речовину, яку застосовують у вигляді гелю, мастила, пасти наносять на слизову оболонку тонким шаром, в лунку зуба на ватному або марлевому тампоні, в зубоясенну кишеню на турунді.
5. Знеболюючі речовини повинні знаходитись на операційному полі 1-3 хвилини (гель до 5 хвилин) і протягом цього часу бути вільними від слини.
6. Перед втручанням операційне поле звільняють від решти знеболюючої речовини (пасти) і перевіряють чутливість голкою або зондом. При недостатньому знеболенні аплікаційну анестезію повторюють з виконанням всіх правил.
Робота 4. Провести ремінералізуючу терапію.
Місце проведення: клінічний зал кафедри терапевтичної стоматології.
Об’єкт: пацієнт з патологією твердих тканин зуба (за відсутності пацієнта – студент –доброволець).
1. Стоматологічна установка –1 шт.
2. Крісло лікаря – 1 шт.
3. Столик лікаря, засіб для швидкої дезінфекції інструментів, засіб для дезінфекції рук – 1 шт.
4. Набір оглядових інструментів (дзеркало, пінцет, зонд, шпатель) – 13 шт.
5. Аптечка невідкладної допомоги – 1 шт.
6. Препарат для проведення ремінералізуючої терапії (“Фторлак” або “Глуфторед”) – 1 флакон по 25 гр.
7. Ватні валики –1уп, аплікатори – 1 уп.
Засоби на одного студента:
1. Засоби індивідуального захисту (рукавички, маска, окуляри, щиток).
2. Нагрудник пацієнта.
3. Препарат для проведення ремінералізуючої терапії (“Фторлак” або “Глуфторед”) – 0,05 гр.
4. Ватні валики –2 шт., аплікатори – 1 шт.
Завдання для студента: Провести ремінералізуючу терапію.
Час що витрачається на виконання роботи одним студентом: 20 хв.
Методика виконання:
Вимоги до лікаря:
Лікар знаходиться праворуч від крісла, лицем до пацієнта. У правій руці він тримає зонд, а стоматологічне дзеркало в лівій. Попросити відкрити рот і сидіти, не рухаючись, в стоматологічному кріслі. Включити світловий пристрій стоматологічної установки.
1. Зробити декілька ватяних кульок і підготувати до роботи необхідний стоматологічний інструментарій.
2. Провести очищення зубів від нальоту.
3. Ізолювати зуби від ротової рідини ватними валиками.
4. Висушити від слини поверхні зубів струменем теплого повітря.
5. За допомогою пінцета і ватяних кульок або аплікатура нанести фтористий лак на зуб.
6. Видалити надлишок фтористого лаку із слизової оболонки порожнини рота.
7. Оцінити якість процедури.
8. Дати поради:
– не їсти нічого твердого протягом 2 год;
– не чистити зуби протягом 12 год.
9. Призначити дату і час наступного відвідування.
Завдання для самостійного опрацювання: ознайомитись із сучасними препаратами для проведення ін’єкційного знеболення, препаратами для профілактики та лікування карієсу в стадії плями та методиками проведення (ремінералізуюча терапія, герметизація фісур).
Література: Терапевтична стоматологія / За ред. проф. А.К. Ніколішина. – Т.1. Полтава: “Дивосвіт”, 2005. – С. 232, 256, 314.
4. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи: – 1230 – 1400 год.
Питання для обговорення:
1. Карієс зуба. Визначення.
2. Теорії виникнення та розвитку каріозного процесу:
– Хіміко-паразитарна В.Д. Міллера (1884).
– Фізико-хімічна Д.А. Ентіна (1928).
– Біологічна (трофічна) І.Г. Лукомського (1948).
– Теорія за А.Є. Шарпенаком (1949).
– Протеоліз-хеляційна теорія А. Шартца і Д. Мартіна (1956).
– Трофоневротична Є.Є. Платонова (1952).
– Робоча концепція патогенезу карієсу зубів А.І. Рибакова (1973).
– Сучасна концепція виникнення карієсу зубів.
3. Статистичні показники карієсу зуба (поширеність карієсу – індекси КПВ, КПВ порожнин, КПУ+кп) інтенсивність карієсу; приріст інтенсивності карієсу.
4. Класифікації карієсу зуба.
5. Способи знеболення (премедикація, аплікаційний метод, ін’єкційний метод, електрознеболення, наркоз).
6. Види лікарських препаратів, які використовуються при знеболенні.
7. Ускладнення при проведенні знеболення.
8. Невідкладна допомога при виникненні ускладнень знеболення.
9. Етіологія гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
10. Патоморфологія гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
11. Клініка гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
12. Діагностика гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
13. Лікування гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
14. Профілактика гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
5. Контроль знань перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок” та конструктивні питання, усного опитування і т. п. (за рішенням методнаради кафедри) (1415 – 1500 год.).
6. Студент повинен знати:
1. Захворювання – карієс зуба, визначення.
2. Статистичні показники карієсу зуба:
– поширеність карієсу;
– інтенсивність карієсу;
– приріст інтенсивності карієсу.
3. Класифікації карієсу зуба:
– анатомічна класифікація (ВООЗ);
– за локалізацією вогнища ураження;
– клінічна, або топографічна;
– за характером перебігу;
– за ступенем активності (за Виноградовою Т.Ф.);
– за інтенсивністю ураження;
– за наявність ускладнень;
– класифікація каріозних порожнин за Блеком.
4. Теорії виникнення та розвитку каріозного процесу:
– Хіміко-паразитарна В.Д. Міллера (1884).
– Фізико-хімічна Д.А. Ентіна (1928).
– Біологічна (трофічна) І.Г. Лукомського (1948).
– Теорія за А.Є. Шарпенаком (1949).
– Протеоліз-хеляційна теорія А. Шартца і Д. Мартіна (1956).
– Трофоневротична Є.Є. Платонова (1952).
– Робоча концепція патогенезу карієсу зубів А.І. Рибакова (1973).
– Сучасна концепція виникнення карієсу зубів.
5. Способи знеболення ( премедикація, аплікаційний метод, ін’єкційний метод, електрознеболення, наркоз).
6. Види лікарських препаратів, які використовуються при знеболенні.
7. Ускладнення при проведенні знеболення.
8. Невідкладну допомога при виникненні ускладнень знеболення.
9. Етіологію гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
10. Патоморфологію гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
11. Клініку гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
12. Діагностику гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
13. Лікування гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
14. Профілактику гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
7. Студент повинен вміти:
1. Провести основні методи діагностики карієсу (огляд, зондування, перкусію, пальпацію, термодіагностику) у пацієнта (студента-добровольця) та зафіксувати результат в амбулаторній карточці.
2. Визначати статистичні показники карієсу: поширеність карієсу, інтенсивність карієсу, приріст інтенсивності карієсу.
3. Згідно показів до використання, застосовувати лікарські препарати для проведення знеболення.
4. Провести усі види знеболення, передбачені при наданні терапевтичної допомоги.
5. Провести основні заходи невідкладної допомоги при ускладненнях.
6. Діагностувати гострий і хронічний карієс в стадії плями.
7. Провести лікування гострого і хронічного карієсу в стадії плями.
|
Методичну вказівку склала к. м. н. Бойцанюк С.І. |
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри “07” червня 2012 р. протокол №11 Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри “17” червня 2013 р. протокол № 11 |
