Модуль 2

Модуль 2

Практичне заняття 11

 

Теми: 1. Особливості системи крові у дітей різних вікових груп. Методи клініко-лабораторного обстеження дітей з ураженням системи крові. Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів (анемічний, гемолітичний, геморагічний та ін.) та захворювань системи крові у дітей.

2. Лабораторні методи дослідження функціонального стану органів та систем дитячого організму. Правила і техніка взяття матеріалу для дослідження. Методи діагностики імунодефіцитів у дітей Догляд за дітьми з хворобами системи крові.

Кількість годин 6

Мета: знати вікові особливості в системі крові з метою вірної інтерпретації аналізів крові, володіти основними методами дослідження системи крові.. Вміти діагностувати основні клініко-гематологічні синдроми на основі знання анатомо-фізіологічних особливостей системи крові

Професійна орієнтація студентів: Система крові включає в себе кров, яка знаходиться в судинах, кровотворні органи, де проходить утворення і формування форменних елементів; органи, в яких кров руйнується. Кров виконує важливі функції в організмі. Це транспортна функція, захисна, регуляторна, згортальна. Кожна із цих функцій може бути порушена, якщо патологічний процес поражає систему крові або інші системи, які з ними зв`язані. Нерідко захворювання системи крові ведуть до затримки розвитку малюка. Тому вчасна діагностика ведучих синдромів на основі доказової медицини покращить прогноз захворювання у дітей.

 

Методика виконання практичної роботи. Практична частина заняття 9.00-12.00

Особливості системи крові у дітей різних вікових груп .Методи клініко-лабораторного обстеження дітей з ураженням системи крові.

Робота 1.

Зібрати анамнез у дитини та родичів, дослідити стан системи крові згідно алгоритму комунікативних навичок,

Збір скарг та анамнезу у новонароджених та дітей грудного віку

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.

5. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

6. Завершення бесіди.

 

Збір скарг та анамнезу у дітей від 1 до 6 років

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.

5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.

6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення бесіди.

Збір скарг та анамнезу у дітей шкільного віку

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректна та спокійна бесіда з хворою дитиною та її батьками.

5. Пояснення наступних дій дитині та її батькам (госпіталізація, проведення певних обстежень).

6. Завершення бесіди.

 

.

–          Оцінити стан об’єктивного методу обстеження (пальпація лімфовузлів, перкусія, аускультація легень, серця, пальпація печінки, селезінки) згідно алгоритму комунікативних навичок.

Фізикальні методи обстеження новонароджених та дітей грудного віку

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись, представити себе.

4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.

5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).

6. Проведення обстеження.

7. Пояснення результатів обстеження батькам дитини.

8. Завершення бесіди.

 

Фізикальні методи обстеження дітей від 1 до 6 років

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітатись та представити себе.

4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.

5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.

6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).

7. Проведення обстеження.

8. Пояснення результатів обстеження батькам дитини.

9. Завершення бесіди.

 

Фізикальні методи обстеження дітей шкільного віку

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Пояснити дитині та батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.

5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.

6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп, при необхідності використання ширми).

7. Проведення обстеження.

8. Пояснення результатів обстеження батькам дитини.

9. Завершення бесіди.

 

.

Робота 2. Особливості методики дослідження системи крові

Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів та захворювань системи крові у дітей.

Робота 3. Ведучі синдроми системи крові та їх критерії

Робота 4. Оцінити результати лабораторно-інструменатльних методів дослідження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові)

Оцінити загальний аналіз крові у дітей різного віку

1 етап Оцінити показники загального аналізу крові (ЗАК) у новонародженої дитини

2 етап Оцінити показники ЗАК у дитини грудного віку

3 етап Оцінити показники ЗАК у дитини від одного до п‘яти років

4 етап Оцінити показники ЗАК у дитини старше п‘яти років

Догляд за дітьми х хворобами системи крові

Робота 5. Особливості догляду за хворими з патологією системи крові.

Робота 6 Скласти план догляду за дитиною

.

 

Програма самопідготовки студентів до заняття

І. Тема №1 практичного заняття

1.      1. Вивчити анатомо-фізіологічні особливості системи крові.

2.      Вивчити функції системи крові.

3.      Особливості системи крові різних вікових груп дітей.

 

ІІ Тема №2 практичного заняття

1. Особливості методики дослідження системи крові.

2. Інтерпретація даних лабораторних методів дослідження.

3. Ведучі синдроми системи крові та їх критерії.

 

ІІІ Тема №3 практичного заняття

1. Особливості догляду за хворими з патологією системи крові.

2. Поставити синдромальний діагноз. Призначити план профілактичних заходів та догляд за дитиною.

 

Перерва 12.00-12.30

 

Семінарське обговорення теоретичних питань – 12.30-14.00

 

1. Гематологічні синдроми: анемічний, гемолітичний, запалення, геморагічного.

2. Анамнестичні дані, що свідчать про патологію крові і кровотворної системи.

3. Діагностичні критерії захворювання : клінічні – при об’єктивному обстеженні, гематологічні – при лабораторному.

 

Перерва – 14.00-14.15

Година самостійної роботи студентів – 14.15-15.00

 

-розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;

-оцінювання студентів, які не склали на передодні тестовий контроль за системою «Moodle»

-здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку

 

        Вихідний рівень знань та вмінь

 

Зразки тестових завдання та ситуаційних задач.

1. Де відбувається кровотворення під час мезобластичного періоду ембріонального кровотворення?

А. У печінці.

В. В кістковому мозку.

С. В селезінці.

Д. В жовтяничному мішку.

Е. В лімфатичних вузлах.

 

2. Коли відбувається перший фізіологічний перехрест в лейкоформулі крові у дітей?

А. В 5-годинному віці.

В. В 5-денному віці.

С. В 5-тижневому віці.

Д. В 5-місячному віці.

Е. В 5-річному віці.

 

3. Коли відбувається другий фізіологічний перехрест в лейкоформулі крові у дітей?

А. В 5-годинному віці.

В. В 5-денному віці.

С. В 5-тижневому віці.

Д. В 5-місячному віці.

Е. В 5-річному віці.

 

4. Які клітини переважають у лейкоформулі трьохмісячної дитини?

А. Лейкоцити.

В. Лімфоцити.

С. Нейтрофіли.

Д. Моноцити.

Е. Базофіли.

 

5. Які клітини переважають у лейкоформулі 3-х річної дитини у нормі?

А. Лейкоцити.

В. Лімфоцити.

С. Моноцити.

Д. Нейтрофіли.

Е. Базофіли.

 

Ситуаційна задача.

Хлопчику 6 років. Скарги матері на висипання. При огляді лікар виявив геморалічну висипку по всьому тілі без повної локалізації, різною за велечиною від крапки до великих синяків. Збільшені всі групи периферичних лімфатичних вузлів, вони м‘які, не болючі, 1-1,5 см в діаметрі, не злучені. Збільшена печінка і селезінка.

Завдання: 1. Які патологічні зміни ви виявили у дитини?

2. Для якої патології характерні дані зміни?

3. Які обстеження необхідно провести?.

 

Студент повинен знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості периферичної крові в залежності від віку дитини.

2. Методи дослідження системи крові.

3. Особливості збирання анамнезу при підозрі на ураження системи крові у дітей.

Студент повинен вміти:

1.      Вибрати з анамнезу дані, що свідчать про патологію крові і кровотворної системи.

2.      Проводити об’єктивне обстеження хворих: пальпація лімфовузлів, перкусія, аускультація легень, серця, пальпація печінки, селезінки.

3.      Інтерпретувати дані лабораторних методів дослідження у дітей різних вікових груп: а) загальний аналіз крові, визначення рівнів ретикулоцитів, тромбоцитів, осмотичної резистентності еритоцитів, залізозв’язуючої здатності сироватки крові, рівня сироваткового заліза; б) біохімічний аналіз крові (білки, рівень білірубіну, його фракції), мієлограма.

 

Відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1-Д, 2-В, 3-Е, 4-В, 5 – В.

Відповідь на ситуаційну задачу: 1. Геморагічна висипка на тілі, різної величини, збільшення всіх груп периферичних лімфатичних вузлів, які м‘які, не болючі, величиною 1-1,5 см в діаметрі; збільшення печінки і селезінки.

2. Захворювання крові, лімфатичних вузлів.

3. Загальний аналіз крові, тромбоцити, мієлограму пункцію лімфатичного вузла, коагулограму.

Джерела інформації:

 

1.             Федорців О.Є, Кінаш М.І.Об‘єктивний структурований клінічний іспит з пропедевтики педіатрії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2011. – 120 с

2.             Матеріали підготовки до практичних занять

3.             Матеріали підготовки до лекцій

4.             Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця-Київ, 2003. – 906 с.

5.             Пропедевтика дитячих хвороб / навчальний посібник за редакцією проф.. О.Гнатейка. – Львів: Ліга-прес, 2004. – 320 с.

6.             Алгоритм практичних навичок у педіатрії / Навчальний посібник за ред.. проф.. О.Є. Федорців. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – 178 с.

7.             Педіатрія/За ред. проф. Тяжкої О.В. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 1096 с.

8.             Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.Медицина,2002. – С. 19-46.

 

Методичну вказівку склала доцент Воронцова Т.О.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

1. 06. 2012 р. протокол № 12