УДК

Удк 8. 085. 13

В. Я. Юкало

 

формування культури терміновживання у майбутнього лікаря

 

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського

 

Реферат. Культура терміновживання є важливим складником мовної особистості лікаря. Кожен медичний працівник зобов’язаний правильно, точно, доречно застосовувати медтерміни під час спілкування з колегами і пацієнтами. Тому створення передумов для ефективного засвоєння майбутніми лікарями української медичної термінології є гарантом успішної навчальної та професійної діяльності. Найкращі можливості для цього має практичний курс сучасної української літературної мови (ділова українська мова). Робота над формуванням культури терміновживання під час вивчення цього курсу має бути наскрізною. Розвивати культуру терміновживання треба у процесі вивчення усіх інших навчальних дисциплін. Така система роботи сприяє формуванню професійних якостей майбутніх лікарів.

Вступ. Культура терміновживання є важливим складником мовної особистості лікаря. Оволодіння будь-якою галуззю медичного знання передбачає обов’язкове “входження” студента у відповідну термінологію і використання саме її у комунікативних актах, адже слово-термін – це засіб професійного мислення і спілкування. Кожен медичний працівник зобов’язаний правильно, точно, доречно застосовувати медтерміни під час спілкування з колегами і пацієнтами. Помилки та недоліки у вживанні термінів можуть не тільки утруднювати взаєморозуміння між колегами-лікарями, лікарями і пацієнтами, а й несприятливо вплинути на психіку хворого, стати причиною важкої душевної чи фізичної травми, призвести до появи ятрогенних захворювань. Тому створення передумов для ефективного засвоєння майбутніми лікарями української медичної термінології є гарантом успішної навчальної та професійної діяльності. Крім того, лікареві також треба знати й уміти застосовувати термінологію офіційно-ділової сфери.

Таким чином, під час навчання у вищій медичній школі студентів-медиків слід ознайомити з елементами термінознавства для усвідомлення ролі та місця термінів у різноманітних комунікативних процесах, сформувати уміння використовувати українську термінологію. Найкраще це можна зробити під час вивчення практичного курсу сучасної української літературної мови (ділової української мови).

Далі пропонуємо бачення автором цього дослідження основних закономірностей процесу формування культури терміновживання у майбутнього лікаря. Автор читає у Тернопільській державній медичній академії практичний курс української мови. Курс охоплює такі теми: 1. “Українська мова: історія і сучасність”, 2. “Базові поняття культури мови”, 3. “Висловлювання і текст. Культура писемного сприймання”, 4. “Культура діалогу”, 5. “Культура писемної наукової мови”, 6. “Публічний виступ і культура мови”, 7. “Культура писемної ділової мови”, 8. “Культура терміновживання”. Концепцію курсу узгоджено з державною національною програмою “Освіта” (Київ, 1993), із розробленою С.Я.Єрмоленко та Л.І.Мацько “Навчально-виховною концепцією вивчення української (державної) мови” [1]. Детально концепцію курсу викладено у статті “Формування мовної культури українського лікаря” [2], відображено у навчальному посібнику “Культура мови” [3].

Основна частина. Робота над формуванням культури терміновживання під час вивчення практичного курсу української мови має бути наскрізною. На її початковому етапі, у процесі вивчення перших семи тем, треба приділити значну увагу засвоєнню нормативних варіантів термінів, у вживанні яких спостерігаються типові порушення літературної норми. Спочатку можна розглянути “вирвані” з контексту терміни (дати завдання провідміняти терміни-слова і терміносполучення, перекласти з російської мови українською, поставити наголоси), потім – вивчити їхнє функціонування в наукових й офіційно-ділових текстах, у розмовній мові (здійснити стилістичний аналіз, навчальний переклад, редагування речень і текстів; запропонувати скласти речення і діалоги, написати твори, підготувати публічні виступи на професійні теми, використовуючи певні терміни). Потім можна переходити до написання наукових фахових текстів різних жанрів, складання ділових документів.

Отже, на цьому етапі слід працювати насамперед над формуванням правильності й точності терміновживання. З цією метою можна використати різноманітні вправи і завдання.

Так, для удосконалення орфоепічної правильності терміновживання рекомендуємо завдання поставити наголоси в словах-термінах, запозичених з грецької і латинської мов або створених на їхній основі, які закінчуються на -ія. Для аналізу можна запропонувати складні слова з кінцевими терміноелементами, у яких в українській мові наголос падає на передостанній склад (-динамія: гіподинамІя; -фонія: бронхофонІя; -таксія: атаксІя; -факія: кератофакІя; -пенія: лейкопенІя; -пепсія: диспепсІя; -клазія: краніоклазІя; -скопія: ларингоскопІя та ін.), на третій склад з кінця слова (-графія: флюорогрАфія, рентгеногрАфія, агрАфія; -метрія: краніомЕтрія, дозимЕтрія; -манія: наркомАнія; -педія: логопЕдія, ортопЕдія, мізопЕдія; -фобія: агорафОбія; -патія: психопАтія, гіперпАтія; -базія: абАзія; -версія: ретровЕрсія; -гамія: полігАмія; -гезія: адгЕзія; -гнозія: агнОзія, фармакогнОзія; -корія: анізокОрія; -маляція: остеомалЯція; -мегалія: акромегАлія; -номія: гомонОмія; -стазія: астАзія; -сфіксія: асфІксія; -типія: стереотИпія; -топія: гетеротОпія; -фагія: афАгія, аерофАгія; -цепція: інтероцЕпція), а також прості слова-терміни (ветеринАрія, епілЕпсія, асиметрІя, фармацІя, ортодонтІя, амнезІя). У наголошуванні таких слів мовці часто припускаються помилок.

Крім того, радимо провести роботу над засвоєнням літературного наголошування таких термінів: камфорА, вИдужання, Окіст, зАлоза, спИна, парАліч, медикамЕнт, диспансЕр, бюлетЕнь, розеОла, альвеОла, кИшка, борОдавка, кропивА, алкогОль, сЕча, дозИметр, симптОм, сирОватка, щЕлепа, покАзник; різкИй, кишковИй, паховИй, пахвИнний, пахвОвий, м’ЯзовИй, джгутОвий, корИсний, тонкИй, фаховИй, сечовИй, черговИй, пологОвий, грошовИй, експЕртний, судовИй, сітчАстий, перетинчАстий, алкогОльний, шприц одноразОвого вИкористання, використАння медпрепарАтів, багаторазОвий, їстівнИй, скронЕвий, камфОровий, лІкарський обхІд, лікАрський препарАт, цілодобовИй, надкістковИй, Очний, пільговИй, пІдлітковий, пОристий, проникнИй, клУбовий.

На виправлення типових порушень морфологічних норм у вживанні термінів спрямоване завдання поставити у формі родового й орудного відмінків і ввести у речення такі слова-терміни: профілакторій, бюлетень, кашель, вірус, біль, нежить, шлунок, жовч, кір, ноші, воші, гребінь, інструментарій, свербіж, вісь, аерозоль, крижі, перейми, недуги, хвороби, ступні, немовля.

Вдосконаленню точності терміновживання сприяє робота над паронімами (у мовній практиці буває змішування паронімів). Для того щоб уникнути проблем у терміновжитку, викликаних паронімією, пропонуємо виконати завдання, яке б передбачало аналіз паронімів, що входять до складу різноманітних терміносполучень. Наприклад, користуючись словником паронімів, медичними словниками, пояснити різницю у значенні виділених слів, увести їх у терміносполучення, використовуючи наведені після двокрапки лексеми:

1.Больовий // болісний, болючий: шок, рецептор, менструація, точка, процедура. 2. Відчуття // почуття // чуття: зорові, слухові, втоми, мови, естетичне, обов’язку, любові. 3. Зворотний // оборотний // поворотний: ефект, процес, деформація, тиф, титрування. 4. Пахвовий // паховий, пахвинний: ямка, канал, грижа, артерія. 5. Плідний // плодовий: міхур, яйце, плацента, тіло. 6. Епідемічний // епідеміологічний: анамнез, захворювання, прогноз, паротит, осередок. 7. Шкірний // шкіряний // шкірястий: клапан, свербіж, тваринництво, сировина, покрив.

Правильність і точність терміновживання розвивають також вправи на російсько-український переклад, насамперед відмінної лексики. Наприклад, таких терміносполучень: грудная клетка, вкусовая клетка; закрыл глаза, закрыл рану, закрыл отверстие рта, закрыл створки, закрыл кран, закрыл бутылку; вазелиновое масло, камфорное масло; экологическая область, крестцовая область; бредовое сознание, потеря сознания; неукротимая рвота, жёлчная рвота; поступление в институт, поступление вещества в кровь, дата поступления больного в лечебное учреждение; гистологическое заключение, заключение контракта; выписка рецепта, выписка из больницы, выписка из медицинской карты.

Не зайвою також буде вправа, побудована за методом “антидиктанту”: написати літературні відповідники до слів і словосполучень, в яких допущено типові порушення норми. Оскільки такі порушення майже завжди виникають під впливом російської мови, то біля ненормативного українського слова найкраще навести його російський відповідник. Студент, маючи перед очима російський термін і неправильний український варіант, зможе швидше відшукати український літературний відповідник. Така вправа має переваги над прямим перекладом з російської мови, тому що студенти під час її виконання вже знають ненормативний варіант і не називають його. Наведемо зразок такої вправи:

Напишіть правильні відповідники до мовних стереотипів, у яких допущені порушення норми. Для зручності у дужках наводяться російські терміни. Правильність перевірте за словниками.

І. Медична термінологія: виздоровлення (выздоровление), прививка (прививка), головокружіння (головокружение), падати в обморок (падать в обморок), обморок (обморок), брєд (бред), отравлення (отравление), сиворотка (сыворотка), язва жолудку (язва желудка), поясница (поясница), хрестець (крестец), підвздошний (подвздошный), мігруюча рожа (мигрирующая рожа), м’язевий (мышечный), беремена (беременная), першородяча (первородящая), родильниця (роженица), пологорозрішення (родоразрешение), схватки (схватки), лічити хворого (лечить больного), благоприємний прогноз хвороби (благоприятный прогноз болезни), нормальне протікання хвороби (нормальное течение болезни), попередження хвороби (предупреждение болезни), хворіти грипом (болеть гриппом), смердюча нежить (зловонный насморк), тошнота (тошнота), нестримна рвота (неукротимая рвота), заживлення ран (заживление ран).

ІІ. Термінологія офіційно-ділової сфери: лікуючий лікар (лечащий врач), справка (справка), об’ява (объявление), жалоба (жалоба), регістратура (регистратура), прийомне відділення (приёмное отделение), прийом ліків (приём лекарств), діагноз при поступленні (диагноз при поступлении), завідувач відділенням (заведующий отделением), приймати участь в операції (принимать участие в операции), являтися хірургом (являться хирургом).

Після виконання таких вправ можна давати завдання відредагувати речення, створити висловлювання, вживаючи в них терміни.

На завершальному етапі роботи над формуванням культури терміновживання у процесі вивчення практичного курсу української мови детально розглядаємо тему “Культура терміновживання”. Її мета – засвоїти елементи термінознавства для усвідомлення ролі та місця термінів у різноманітних комунікативних процесах, оволодіти основними правилами застосування лікарем медичної термінології у різних ситуаціях професійного спілкування. Для цього треба активізувати увесь комунікативний досвід, набутий студентом протягом навчання на першому курсі.

Під час вивчення теми “Культура терміновживання” слід розкрити зміст понять “термін”, “термінологія”, “терміносистема”, “номенклатура”, розглянути відмінності між термінами і професійними жаргонізмами, на прикладі медичної терміносистеми охарактеризувати семантичні процеси у термінології (омонімія, синонімія, антонімія), розглянути проблему стандартизації термінології, етапи та шляхи розвитку української медичної термінології, зробити огляд медичної лексикографії. Варто ознайомити студентів з поняттями “внутрішня форма” та “мотивованість” термінів, наголосити, що мотивованість багатьох термінів по-різному сприймається фахівцями та нефахівцями, людьми освіченими й неосвіченими. А це може призводити до малих чи великих непорозумінь під час спілкування з пацієнтами. Також треба розглянути особливості вживання термінів-синонімів та termini technici (термінів, які графічно і граматично оформлені латинською мовою) у різних підстилях наукового стилю, у розмовній мові. Крім того, бажано дати студентам уявлення про явище детермінологізації.

Засвоєння цих теоретичних відомостей має підвести студента до розуміння особливостей функціонування термінів у різних стилях мови, основних принципів культури терміновживання.

Тоді ж студентам можна запропонувати завдання (1) підготуватися до дискусії на тему “Співвідношення питомого й запозиченого в українській медичній термінології” – з метою з’ясувати особливості сприймання і вживання питомих і запозичених медтермінів; (2) зробити стилістичний аналіз суто наукових і науково-популярних текстів, в яких вживаються терміни-синоніми; до наведених термінів добрати синоніми та увести їх у речення; пояснити особливості вживання медичної термінології в розмовному стилі (під час спілкування з пацієнтами, які мають різний освітній рівень, з їхніми родичами, колегами – у присутності й без присутності пацієнта) – для того щоб сформувати уміння доречно вживати терміни; (3) перекласти українською мовою терміни, у яких часто порушується норма словотворення під впливом словотвірних моделей російської мови (дезинфицирующий – дезінфекційний, рецидивирующий – рецидивний, подъязычный – під’язиковий, щитовидный – щитоподібний, комбинированный – комбінований, сетчатый – сітчастий), – для вироблення чистоти й правильності мови; (4) записати професійні жаргонізми, які застосовують медики різних спеціальностей; написати і відтворити вголос, або розіграти з товаришем, ділову розмову із застосуванням медичної термінології, професійних жаргонізмів – для формування умінь доречно застосовувати медтерміни в усній мові; (5) виписати з художніх, наукових творів, публіцистики речення з медтермінами, з’ясувати, які функції виконує термінолексема у художньому та публіцистичному тексті, – для розуміння такого явища, як детермінологізація; (6) дати письмову характеристику кільком медичним термінологічним словникам різних типів – з метою розвитку лексикографічної культури студентів. Таку систему вправ вміщено у посібнику “Культура мови” [4].

Крім того, на усіх заняттях слід виправляти недоліки індивідуальної мови студентів, у тому числі й у вживанні медтермінів.

Сформоване правильне, точне, доречне терміновживання зумовлює вияв у мові лікаря такої комунікативної якості, як дієвість, що сприяє здійсненню позитивного впливу на співбесідника, досягнення мети спілкування.

Для формування культури терміновживання на всіх заняттях обов’язково слід застосовувати загальномовні й медичні словники, як-от: “Орфографічний словник української мови” [5], “Словник паронімів української мови” [6], “Російсько-український словник (сфера ділового спілкування)” О.О.Тараненка й В.М.Брицина [7], “Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери” [8], “Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина” [9], “Українсько-латинсько-ан?лійський медичний тлумачний словник” [10].

Формування культури терміновживання у майбутнього лікаря треба будувати з урахуванням міжпредметних зв’язків: встановлювати співвідношення з латинською мовою й основами термінології, з іноземною мовою (німецькою, англійською, французькою, іспанською), проводити паралелі з вивченням анатомії, клінічних дисциплін, медичної деонтології, основ педагогіки і психології, етики й естетики, інших дисциплін.

Крім того, розвиток культури терміновживання у вихованців відбуватиметься тільки за умови цілеспрямованих і кваліфікованих дій у цьому напрямі всіх викладачів навчального закладу. Кожен викладач повинен володіти взірцевою українською мовою, дотримуватися правил етики й естетики спілкування, щоб власним прикладом впливати на учнів та оточення, постійно стежити за усною і писемною мовою студентів, виправляти її недоліки, забезпечувати засвоєння майбутніми лікарями галузевих термінологій, поглиблювати знання студентів про походження та вживання термінів, формувати навички володіння науковим стилем.

Бажано також запровадити на одному із старших курсів факультатив “Оптимізація мовного спілкування”, де більшу увагу звертати не так на правильність мови, внутрішній бік висловлювання, як на його зовнішній бік, культуру мовної поведінки в різноманітних ситуаціях професійного спілкування.

Висновки. Отже, узагальнимо основні положення викладеного:

1.     Створення передумов для ефективного засвоєння майбутніми лікарями української медичної термінології є гарантом успішної навчальної та професійної діяльності. Найкращі можливості для цього має практичний курс української мови (ділова українська мова).

2.     Робота над формуванням культури терміновживання під час вивчення практичного курсу української мови має бути наскрізною.

3.     Формувати і розвивати культуру терміновживання студента-медика треба як у процесі опрацювання практичного курсу української мови, так і всіх інших предметів, що вивчаються у вищій школі.

4.     Така система роботи сприяє розвиткові професійних якостей майбутніх лікарів.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Єрмоленко С.Я., Мацько Л.І. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови // Дивослово. – 1994. – №7. – С. 28 – 33.

2.     Юкало В.Я. Формування мовної культури українського лікаря // Особливості та науково-методичні аспекти удосконалення підготовки фахівців у медичному вузі. – Тернопіль: Медична академія, 1997. – С. 7 –16.

3.     Юкало В.Я. Культура мови: Навч. посібник для студентів вищих медичних закладів освіти / За ред. Л.В.Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 77 с.

4.     Юкало В.Я. Культура мови: Навч. посібник для студентів вищих медичних закладів освіти / За ред. Л.В.Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 48 – 51.

5.     Орфографічний словник української мови / Уклад.: С.І.Головащук, М.М.Пещак, В.М.Русанівський, О.О.Тараненко. – К.: Довіра, 1994. – 864 с.

6.     Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. шк., 1986. – 222 с.

7.     Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник (сфера ділового спілкування). – К.: УНВЦ “Рідна мова”, 1996. – 287 с.

8.     Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери / Уклад.: С.Я.Єрмоленко, В.І.Єрмоленко, К.В.Ленець, Л.О.Пустовіт. – К.: Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 1998. – 783 с.

9.     Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наук. думка, 1996. – 660 с.

10.  Українсько-латинсько-ан?лійський медичний тлумачний словник: У 2 т. – Львів, 1995. – Т. 1. – 651 с.; Т. 2. – 786 с.

 

 

Volodymyr Yukalo

Forming of Terminology Usage Culture of Future Doctor

 

The abilite to use medical terms properly and correctly in communication with patients and colleges is the important element of doctor’s culture in general. The Practical Course of Modern Ukrainian Language (the course of Business Ukrainian) can provide good basis for successful education and professional activity of medical personnel. High results in solution of the problem of terms usage in medicine can be also achieved by teaching the terminology in course of studying of other subjects.