ЗАНЯТТЯ ПРАКТИЧНЕ – 2 ГОД.
Тема: СТАНДАРТИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ. ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ ДОКАЗОВОСТІ У ВНУТРІШНІЙ МЕДИЦИНІ. ПРОФІЛАКТИЧНІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ. РЕАБІЛІТАЦІЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ХВОРИХ
Мета: Ознайомити інтернів з загальними проблемами доказової медицини.
Актуальність теми: Доказова медицина-стратегічний напрямок сучасної науки і практики, направлений на покращання діагностики, лікування і прогнозу захворювань.
Методика виконання практичної роботи.
Робота 1. Розбір теоретичних питань.
1. Визначення поняття „доказова медицина”.
2. Основні завдання доказової медицини.
3. Градації та рівні доказів.
4. Клінічна епідеміологія – методологічна основа доказової медицини.
5. Рівні достовірності в клінічних рекомендаціях.
6. Загальні поняття про систематичний огляд і мета-аналіз.
7. Практичне значення доказової медицини.
Програма самопідготовки інтернів
1. Уміти розпізнавати рівні і градації доказів.
2. Уміти оцінювати якість доказів.
3. Уміти оцінювати рівень достовірності проведених наукових досліджень.
4. Знати принципи рандомізації.
5. Обгрунтувати рівні достовірності в клінічних рекомендаціях.
6. Знати принципи когортних досліджень.
7. Знати принципи проведення поперечних досліджень
8. Знати принципи проведення дослідження “випадок-контроль”
9. Знати градації та рівні доказів, обгрунтування для рекомендацій
Тести самоконтролю знань, умінь.
Інтерн повинен знати:
1.Визначення поняття „доказова медицина”.
2.Градації та рівні доказів.
3.Клінічна епідеміологія – методологічна основа доказової медицини.
4.Рівні достовірності в клінічних рекомендаціях.
5.Загальні поняття про систематичний огляд і мета-аналіз.
6.Практичне значення доказової медицини.
Інтерн повинен вміти:
1. Уміти розпізнавати рівні і градації доказів.
2. Уміти оцінювати якість доказів.
3. Уміти оцінювати рівень достовірності проведених наукових досліджень.
4. Знати принципи рандомізації.
5. Обгрунтувати рівні достовірності в клінічних рекомендаціях.
6. Знати принципи когортних досліджень.
7. Знати принципи проведення поперечних досліджень
8. Знати принципи проведення дослідження “випадок-контроль”
9. Знати градації та рівні доказів, обгрунтування для рекомендацій
Джерела інформації:
А – Основні:
1.Скакун М.П. Основи доказової медицини.-Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2005.-245 с.
2.Гринхальх Т. Основы доказательной медицини: Пер. с англ. – Москва: ГЭОТАР – МЕД, 2004. – 240 с.
3.Власов В.В. Введение в доказательную медицину. – Москва: Медиа Сфера, 2001. – 392 с.
4.Клинические рекомендации основанные на доказательной медицине. – Москва: ГЭОТАР – МЕД, 2001
В – Додаткові:
1. Бащинский С.Е. Разработка клинических практических руководств с позиций доказательной медицины: Учебное пособие для врачей и организаторов здравоохранения. – Москва: Медиа Сфера, 2004. – 136 с.
2. Верещагин Н.В., Реброва О.Ю. Методы лечения в зеркале доказательной медицины // Главный врач. – 2002. – № 2. – С. 25-29.
3. Гельман В.Я., Шульга О.А., Бузанов Д.В. Интернет в медицине. – Санкт-Петербург: Сократ, 2003. – 280 с.
4. Медицина, основанная на доказательствах {Evidence-based medicine) / Под ред. В.А. Горькова, А.В. Быкова, О.С. Медведева и др. // Фарматека. – 1998. – Вып. 3. – С. 40-43.
5. Методология доказательной медицины (evidence-based medicine) в клинической практике специалистов по медицине критических состояний / Под ред. В.Н. Каменской, М.А. Каменской, Г.К. Болякиной и др. // Вестник интенсивной терапии. – 2000. -№2. -С. 3-11.
6. Передерий В.Г., Безюк Н.Н. Медицина, основанная на доказательствах или эмпирическое, интуитивное лечение. Что предпочтительнее сегодня? // Укр. кардіол. журн. – 2001. -№ 3. – С. 73-78.
7. Принципы клинической практики, основанной на доказанном / Под ред. Гордона Гайятта и Драммонда Ренни. – Москва: Медиа Сфера, 2003. – 382 с.
8 Трещинский А.И., Глумчер Ф.С., Гуляев Д.В. Сущность доказательной медицины // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія, – 2003. – № -С. 3-15.
9. Уваренко А.Р. Наукова інформація, інноваційна політика, доказова медицина – взаємопов’язані категорії управління у сучасній медицині // Медична освіта. – 2004. – № 1. – С. 52.
Методичну вказівку склала доц. Шостак С.Є.
|
Обговорено на засіданні кафедри
|
Схвалено на на засіданні методичної комісії ФПО 15.06.2011 р., протокол № 4 |
