Форма № Н – 3.04

Форма № Н – 3.04

 

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра загальної хірургії

  

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

д-р мед. н., проф. Шульгай А.Г.

“____”______2014_ року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

 

Хірургія

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

напрям підготовки                       1101  Медицина

(шифр і назва напряму підготовки)

 

           спеціальність                   7.110106 «стоматологія»

      (шифр і назва спеціальності)

 

 факультет                                  стоматологічний

(назва інституту, факультету, відділення)

 

 

2014 – 2015 навчальний рік

 

 

 

Робоча програма з хірургії №2

(назва навчальної дисципліни)   

за напрямом підготовки 7.110106 «стоматологія»

 

Розробники:

Завідувач кафедри хірургії №2, д-р мед. н., професор Дейкало І.М.

к. мед. н., доцент кафедри хірургії №2 Шідловський О.В.

                                                     ^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

  

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

 Протокол від “__”___ ____2014_ року № __

 

                         Завідувач кафедри хірургії №2

 

                                                           _______________________ (Дейкало І.М.)

(підпис)                                      (прізвище та ініціали)   

 

 

 

Ó __________, 2014  рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Опис навчальної дисципліни

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 66,6 : 33,4

 

2.     Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета вивчення навчальної дисципліни ( кінцеві цілі).

Метою є формування у студентської молоді основ клінічної дисципліни та морально-деонтологічних принципів медичного фахівця. Студенти повинні оволодіти основами організації та роботи хірургічного стаціонару, оволодіти знаннями з дисципліни та засвоїти і відпрацювати практичні навички та окремі лікарські маніпуляції. Вони повинні отримати базові знання з хірургії та оволодіти принципами обстеження пацієнта з хірургічною патологією. Це дозволить в подальшому орієнтуватися в клінічних умовах та продовжити вивчення хірургічних дисциплін.  

Завдання:

– сформувати комунікативні та морально-деонтологічні навички медичного фахівця і принципи фахової субординації у хірургії;

– вивчити основні положення організації та роботи хірургічного відділення;

– вивчити та засвоїти основні теми з курсу хірургії;

– засвоїти правила проведення клінічного обстеження хворого, вміти інтерпретувати результати обстежень та формувати діагноз.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику, лікування захворювань щитоподібної та молочної залоз;

етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику, лікування нагнійних захворювання легень і плеври, захворювання стравоходу;

етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику, лікування гриж живота, гострий апендицит;.

етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику, лікування гострого холециститу. Гострого панкреатиту;

етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику, лікування захворювання судин.

вміти:

 – аналізувати результати обстеження стоматологічних хворих при загальній хірургічній патології;

 – демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у загальній хірургії;

 – застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних;

 – проводити обстеження пацієнта із зубощелепними аномаліями та деформаціями;

 – визначати найбільш поширені клінічні симптоми і синдроми в клініці хірургічних хвороб;

 – визначати тактику ведення стоматологічного хворого при найбільш поширених хірургічних захворюваннях та їх ускладненнях;

– надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хірургії.

 

3. Програма навчальної дисципліни

МОДУЛЬ 1. ХІРУРГІЯ (Захворювання шиї, грудної клітки, черевної порожнини, периферичних судин).

Змістовий модуль 1. Захворювання щитоподібної і молочної залоз. Захворювання органів грудної клітки.

Конкретні цілі:

– визначити основні хірургічні захворювання щитовидної залози,  класифікацію патології, основні клінічні прояви, а також  принципи їх лікування.

–  класифікувати захворювання молочної залози, ідентифікувати  клінічні особливості перебігу гострих, дисгормональних захворювань та раку  молочної залози; оволодіти методами консервативного лікування, визначити показання до оперативного втручання та його варіанти

–  засвоїти класифікацію, клінічні особливості перебігу захворювань легень та плеври, раку легень, провести діагностику і диференційну діагностику, використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження, визначити методи їх консервативного і оперативного лікування.

– класифікувати захворювання стравоходу, вивчити  клінічні особливості перебігу,  провести діагностику і диференційну діагностику захворювань стравоходу та раку стравоходу,  використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження, спланувати методи консервативного лікування, визначити показання до оперативного втручання та його способи;

 

Заняття 1.

            Тема1. Ендемічне та спорадичне воло. Тіреотоксикоз. Дифузне токсичне та вузлове токсичне воло. Тіреоідити. Струміти.

Ендемiчне та спорадичне воло.  Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Тіреотоксикоз. Дифузне токсичне та вузлове токсичне воло. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, перебіг, ускладнення, лікування. Тіреоідити, струмiти. Гострий і підгострий тіреоідит. Аутоімунний тіреоідит. Хронічний фіброзний тіреоідит. Злоякісні пухлини щитовидної залози. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

            Тема 2. Захворювання молочної залози. Гострий мастит. Дизгормональні  захворювання молочної залози. Рак молочної залози.

Класифікація захворювань молочної залози. Гострий мастит. Класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, консервативне лікування, показання до оперативного втручання, варіанти оперативних доступів до гнійника. Дисгормональнi захворювання молочної залози. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.  Рак молочної залози.  Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, види лікування, показання до операції та її різновиди в залежності від стадії патологічного процесу.

 

Заняття 2.

            Тема 1. Гострий гнiйний плеврит. Емпiєма плеври. Абсцес i гангрена легень.  Рак легень.

Класифікація захворювань легень та плеври. Гострий гнійний плеврит, емпієма плеври. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.  Методи дренування плевральної порожнини. Гнійні захворювання легень, абсцес та гангрена легень. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, варіанти оперативного лікування.

            Тема 2. Захворювання стравоходу. Дивертикули стравоходу. Езофагiти. Пошкодження, стороннi тiла стравоходу. Кардiоспазм.  Опiки, рубцевi звуження стравоходу.  Рак стравоходу.

Класифікація захворювань стравоходу. Дивертикули стравоходу. Пульсійні та тракційні дивертикули.  Езофагiти. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.  Пошкодження, стороннi тiла стравоходу. Кардiоспазм, або ахалазiя кардiї.  Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Опiки, рубцевi звуження стравоходу.  Рак стравоходу. Клініка, диференційна діагностика, лікувальна тактика, види оперативного втручання. 

 

Змістовний модуль 2. Захворювання органів черевної порожнини (грижі живота, гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит). Захворювання судин (артерій, вен).

 

Конкретні цілі:

– класифікувати різновиди гриж передньої черевної стінки та рідких видів гриж, провести діагностику і диференційну діагностику ускладнених гриж, визначити  метод оперативного лікування;

– вивчити клінічні особливості перебігу гострого апендициту, вміти провести диференційну діагностику гострого апендициту та іншої гострої хірургічної патології органів черевної порожнини, використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження, знати хід оперативного втручання;

–  діагностувати ознаки ускладнень гострого апендициту;

– визначити клінічні особливості перебігу захворювань жовчного міхура та жовчновивідних проток,  провести діагностику і диференційну діагностику , використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження, засвоїти методи оперативного і консервативного лікування;

–  знати особливості малоінвазивної хірургії, зокрема, оперативного втручання – відеолапароскопічної холецистектомії.

–  вивчити класифікацію захворювань підшлункової залози, провести діагностику і диференційну діагностику гострого панкреатиту та його ускладнень, використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження

–   визначити клінічні особливості перебігу гострого панкреатиту, лікувальну тактику,   консервативну терапію, показання до оперативного втручання та його варіанти при гострому панкреатиті та його ускладненнях

–   ідентифікувати рак підшлункової залози та визначити лікувальну тактику.

– визначити клінічні особливості перебігу захворювань венозного та артеріального периферійного русла; провести діагностику і диференційну діагностику захворювань периферійних судин,  використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження, спланувати  методи консервативного і оперативного  лікування;

 

Заняття 3.

            Тема 1. Загальна герніологія. Пахвинна, стегнова, пупкова,  післяопераційна, діафрагмальна та рідкі види гриж. Ускладнення гриж.

            Визначення поняття, класифікація гриж. Пахвинна, стегнова, пупкова, пiсляоперацiйна грижа. Діафрагмальна та рiдкi види гриж. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Вибір методу оперативного втручання. Ускладнення гриж. Патогенез, клініка, діагностика защемлених гриж, ознаки життєздатності защемленої кишки, оперативне лікування.

            Тема 2. Гострий апендицит. Ускладнення гострого апендициту.

Класифікація гострого  апендициту. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика з іншими гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини, оперативне втручання. Ускладнення гострого апендициту. Лікувальна тактика при апендикулярному інфільтраті та апендикулярному абсцесі.

 

Заняття 4.

            Тема 1. Жовчно-кам’яна хвороба. Гострий холецистит. Хронічний холецистит. Малоінвазивна хірургія.

Класифікація захворювань жовчного міхура та поза печінкових жовчних проток. Жовчнокам’яна   хвороба. Гострий холецистит.  Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, консервативна терапія та методи оперативного втручання.  Хронiчний калькульозний холецистит, показання до оперативного лікування та його варіанти.  Малоінвазивна хірургія. Ускладнення гострого холециститу. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,  показання до операції та методи оперативного втручання.

            Тема 2. Гострий панкреатит. Ускладнення гострого панкреатиту. Рак підшлункової залози.

Захворювання пiдшлункової залози.  Гострий панкреатит.  Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікувальна тактика, показання до оперативного втручання та його види. Ускладнення гострого панкреатиту: ранні (токсемічні, або вісцеропатичні), гнійні та післянекротичні. Патогенез, клініка, діагностика, лікування ускладнень. Хронiчний панкреатит. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікувальна тактика та варіанти оперативних втручань.   Рак  пiдшлункової залози. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

 

Заняття 5.

            Тема 1. Тромбофлебіти. Флеботромбози. Посттромбофлебітичний синдром. Варикозна хвороба нижніх кінцівок.     Класифікація  захворювань периферійних судин. Тромбофлебiти. Флеботромбози. Посттромбофлебiтичний синдром. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Варикозна хвороба нижнiх кiнцiвок. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, проби на прохідність глибоких вен, методи оперативного втручання.

            Тема 2. Облітеруючий атеросклероз. Облітеруючий ендартеріїт. Хвороба Рейно.  Синдром Леріша і Такаясі.

            Облiтеруючий атеросклероз. Облiтеруючий ендартерiїт. Хвороба Рейно. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Синдром Лерiша i Такаясi. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

 

4. Структура навчальної дисципліни

 

 

 

5. Теми лекційних занять

 

 

6. Теми семінарських занять

 

7. Теми практичних занять – не передбачено

 

8. Теми лабораторних занять – не передбачено

 

9. Самостійна робота

 

 

 10. Індивідуальні заняття

Не передбачено 

11. Методи навчання

 

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

 

12. Методи контролю

 

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як оцінка за модуль, за яким структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання індивідуальних завдань та вміння робити висновки, уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем та алгоритмів. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – здача практичних навичок згідно матрикулів.

.

13. Розподіл балів, які отримують студенти

 

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

 

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. На початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення практичної частини заняття та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

 РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Мінімальний середній бал, з яким студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з основ економічної теорії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з загальної хірургії виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модуля № 1.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з загальної хірургії у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

 

14. Методичне забезпечення

1.                Матеріали підготовки до семінарських занять

2.                Матеріали підготовки до лекцій.

3.                Презентації лекцій.

4.                Методичні вказівки до семінарських занять.

5.                Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6.                Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7.                Тестові завдання для щоденного контролю.

8.                Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

15. Рекомендована література

 

Основна література
1	Лисенко Б.П., Шейко В.Д., Хіміч С.Д. Хірургія // Київ, «Медицина», 2010, 712с.
2	Факультетська хірургія // за ред. В.О. Шідловського, М.П. Захараша –Тернопіль, Укрмедкнига 2002 – 544с.
3	Хирургия: пер. с англ. доп. //гл. ред. Ю.М. Лопухин, В.С. Савельев – М: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997. – 1070с.
4	Шмитт В., Хар­тиг В., Ку­зин М.И. Об­щая хи­рур­гия. В 2 томах. – М.: Ме­ди­ци­на, 1985.
5	Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.
6	Пропедевтика хірургічних захворювань // Навчальний посібник для студентів. Під редакцією В.О. Шідловського. – Тернопіль, 1994. – 264 с
7	Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.
8	Слинчак С.М. и др. Онкология. – К.: Вища шк., 1989. – 399 с.
9	Клиническая хирургия. Под ред. Р. Кондена и Л. Найхуса. Пер. с англ. – М., Практика, 1988. – 716с.
10	Клиническая хирургия. Под ред. Ю.М. Панцирева. – М.: Медицина, 1988. – 640с.
11	Хирургические болезни. Под ред. М.И. Кузина. – М.: Медицина, 1995. – 637с.
Додаткова література
1	Гостищев В.К. Общая хирургия. Москва, 1997.– 672 с.
2	Петров С.П. Общая хирургия // Санкт-Петербург, 2002, 750 с.
3	Хірургічні хвороби (для лікарів-інтернів). В.С. Шевченко, М.С. Скрипніков, К.С. Терновий, С.І. Дубінін. – Полтава, 1995. – 350 с.
4	Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. К.: Здоров’я, 1987. – 565с.
5	Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, “Здоров’я”, 2004.– 422 с.
6	Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, “Здоров’я”, 1999.

 

16. Інформаційні ресурси

1. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

2. Матеріали для підготовки студентів до лекцій.