Home » ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

16 Червня, 2024

ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МЕДСЕСТРИНСТВА (МЕДСЕСТРИ-БАКАЛАВРИ)

(вечірня форма навчання)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 1.

ЕПІДЕМІЧНИЙ ПРОЦЕС. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

Місце проведення: навчальна кімната, приймальне відділення, палати.

Мета практичного заняття: вміти обґрунтувати основні закони епідеміології, на основі знання епідеміологічного процесу здійснити протиепідемічні заходи.

Професійна орієнтація студентів.

Для проведення обґрунтованої профілактики і боротьби з інфекційними захворюваннями необхідно орієнтуватися в загальних питаннях епідеміології, знати конкретну епідеміологічну характеристику кожного захворювання. Провести заходи по знешкодженню джерела інфекції. При ізоляції інфекційного хворого вдома, при внутрішньолікарняних захворюваннях слід вибрати раціональний спосіб і засоби дезінфекції. Провести специфічну профілактику контактним.

Базовий рівень знань та вміння

1. Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими.

2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення джерела збудників інфекційних хвороб. Стійкість різних збудників інфекційних хвороб на об’єктах навколишнього середовища і їх чутливість до фізичних і хімічних чинників. Інфекційні хвороби: періоди, тривалість перебігу. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.

3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.

4. Загальна хімія. Уміти розрахувати необхідну кількість сухого хлорного вапна для приготування дезрозчину певної концентрації

Програма самостійної підготовки студентів

Студент повинен знати:

1. Умови виникнення і рушійні сили епідемічного процесу.

2. Класифікація інфекційних хвороб.

3. Принципи побудови протиепідемічних заходів.

4. Покази до госпіталізації інфекційного хворого.

5. Заходи щодо знешкодження хворого чи носія як джерела збудника.

5. Види і методи дезінфекції.

7. Фізичні та хімічні властивості дезінфікуючих речовин.

8. Вимоги до хімічних деззасобів.

9. Об’єкти в осередку, які підлягають обробці при поточній і заключній дезінфекції.

10. Фізичні і біологічні методи дезінфекції.

11. Основи дезінфекційної апаратури.

Студент повинен вміти:

1. Заповнення термінового повідомлення.

2. Приготування дезрозчинів.

Ситуаційні задачі

1. В сім’ї з інтервалом в 2 дні захворіли на черевний тиф брат і сестра. Місяць тому на кілька днів з села приїжджала бабця, яка приймала участь у приготуванні їжі. Явних контактів з хворим не було, інші члени сім’ї здорові.

Організувати заходи з метою виявлення джерела інфекції.

2. Хлопчикові 5 років на 4-й день хвороби встановлено діагноз ангіни, на 9-й – діагноз змінений на дифтерію. Дитина відвідує дитячий садок. Останній раз була в групі в перший день захворювання.

Чи потрібно проводити дезінфекцію, якщо так, то що підлягає дезінфекції і яким способом її здійснити?

Відповіді

І. Необхідно обстежити бабцю і членів сім’ї на можливе черевнотифозне носійство: взяти на бактеріологічне дослідження кал і сечу, а при наявності захворювань жовчовивідної системи – жовч; медичне спостереження за контактними протягом 21 дня (щоденна термометрія).

2. Необхідна дезінфекція в групі дитячого садка і вдома: вологе прибирання приміщення із застосуванням хлорного вапна чи хлораміну (підлога, стіни, іграшки); кип’ятіння посуду; камерна обробка постелі і одягу хворого; провітрювання і кварцевання приміщення.

Методика виконання практичних робіт

Програм-контроль

Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.

Розв’язування ситуаційних задач.

Тема 2.

ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ЧЕРЕВНОГО ТИФУ, ПАРАТИФІВ А і В

Місце проведення: навчальна кімната, палати.

Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередках цих інфекцій.

Професійна орієнтація студентів.

Чільне місце в структурі інфекційної захворюваності займають кишкові інфекції. Провідна роль в протиепідемічній роботі для запобігання розповсюдження кишкових інфекцій належить епідеміологу. Однак в осередку значна роль належить дільничним терапевтам, педіатрам, інфекціоністам, які перші виявляють хворого.

Базовий рівень знань та вміння

1. Інфекційні хвороби. Клініка черевного тифу і паратифів. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.

2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення збудників інфекційних хвороб.

3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.

4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації.

5. Загальна гігієна. Оцінка показників придатності харчових продуктів і води для їх використання.

Програма самостійної підготовки студентів

Студент повинен знати:

1. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.

2. Збудники черевного тифу і паратифів.

3. Джерела збудників.

4. Основні чинники передачі.

5. Основні прояви епідемічного процесу.

6. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.

7. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку черевного тифу, дизентерії, холери.

8. Дезінфекційні заходи в осередку кишкових інфекцій. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.

9. Знати документацію для обстеження епідосередку.

Студент повинен вміти:

1. Заповнити термінове повідомлення.

2. Приготувати дезрозчини.

3. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.

4. Забрати матеріал для бакобстеження контактних осіб.

Ситуаційні задачі

Організувати заходи з метою виявлення джерела інфекції.

2. Хворий А., 30 років, поступив у клініку на дев’ятий день хвороби. Захворювання почалось поступово із загальної слабкості, болю в горлі, болю голови, порушення сну. Температура тіла на восьмий день хвороби 39 °С. На шкірі грудей і живота поодинокі розеоли. Ротоглотка гіперемічна, язик обкладений сіруватим нальотом, по краях відбитки зубів. Пульс 72 в 1 хв, ритмічний. Тони серця ослаблені. Метеоризм. Печінка пальпується біля краю реберної дуги, селезінка виступає на 2 см. Затримка випорожнень.

Яке захворювання у хворого? Які необхідно взяти матеріали для підтвердження діагнозу?

Відповіді

2. Черевний тиф, про що свідчить поступовий розвиток хвороби, ознаки інтоксикації, наявність характерної висипки, «тифозний» язик, збільшення печінки, селезінки.

Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі. Реакція аглютинації Відаля і РНГА в динаміці.

Методика виконання практичних робіт

1. Програм-контроль

2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.

3. Розв’язування ситуаційних задач.

Тема 3.

ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ (ХТІ, ШИГЕЛЬОЗ, САЛЬМОНЕЛЬОЗ, БОТУЛІЗМ, ХОЛЕРА)

Місце проведення: навчальна кімната, палати.

Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередках цих інфекцій.

Професійна орієнтація студентів.

Базовий рівень знань та вміння

1. Інфекційні хвороби. Клініка ХТІ, шигельозу, сальмонельозу, ботулізму, холери. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.

2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення збудників інфекційних хвороб.

3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.

4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації

5. Загальна гігієна. Оцінка показників придатності харчових продуктів і води для їх використання.

Програма самостійної підготовки студентів

Студент повинен знати:

1. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.

2. Збудники ХТІ, шигельозу, сальмонельозу, ботулізму, холери і їх стійкість у довкіллі.

3. Джерела збудників.

4. Основні чинники передачі.

5. Основні прояви епідемічного процесу.

6. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.

7. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку ХТІ, шигельозу, сальмонельозу, ботулізму, холери.

8. Дезінфекційні заходи в осередку кишкових інфекцій. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.

9. Знати документацію для обстеження епідосередку.

Студент повинен вміти:

1. Заповнити термінове повідомлення.

2. Приготувати дезрозчини.

3. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.

4. Забрати матеріал для бакобстеження контактних осіб.

5. Провести екстрену профілактику антибіотиками при холері.

Ситуаційні задачі

1. Хворий госпіталізований через кілька годин від початку хвороби зі скаргами на рідкі водянисті випорожнення без патологічних домішок. Болі в животі не турбують. Температура тіла нормальна, 2 дні тому помер від холери дід, разом з яким проживав.

Провести протиепідемічні заходи в осередку.

2. Хворий Н., 25 років, поступив до інфекційного відділення із скаргами на мерзлякуватість, ріжучий біль в епігастрії, пронос, багаторазове блювання. Випорожнення водянисті, смердючі, кольору жабуриння, без домішок крові. Температура 39,5 °С. За 5 годин до захворювання вживав м’ясний салат сумнівної, якості.

Попередній діагноз. План обстеження хворого. Лікування.

3. Хворий К., доставлений швидкою допомогою із скаргами на раптове погіршення зору, «сітку» перед очима, затруднене ковтання твердої їжі, загальна слабкість, сухість в роті. Із анамнезу відомо, що два дні тому вживав тушковане м’ясо домашньої консервації.

Попередній діагноз.

Відповіді

1. Усіх контактних помістити в ізолятор на 5 діб для проведення спостереження за ними, лабораторного обстеження на холеру, екстреної профілактики антибіотиками.

2. Сальмонельоз, гостра ентеритна форма. Копрограма. Бактеріологічний посів калу. РНГА з сальмонельозним діагностикумом. Промивання шлунка. В/в введення сольових розчинів. Ферментні засоби.

3. Ботулізм, середньотяжкий перебіг.

Методика виконання практичних робіт

4. Програм-контроль

5. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.

6. Розв’язування ситуаційних задач.

Література

Основна

Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 382 с.

Епідеміологія /А.А. Васильченко, О.М. Вернер, В.М. Гирін та ін. – К.: Здоров’я, 1993. – 464 с.

Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. – К.: Здоров’я, 1998. – 480 с.

Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. Изд. 3-е, доп. – Кишинев: Штиинца, 1983. – 582 с.