Матрикул 1. Вміти надавати допомогу по «Захисту промежини» при фізіологічних пологах
|
Необхідний інструментарій |
Стерильна серветка |
|
|
Положення хворої |
Роділля лежить на спині на ліжку Рахманова або займає будь-яке зручне для неї положення |
|
|
Послідовність дій |
1. Попередження передчасного розгинання та швидкого просування голiвки. Лікар розмiщує лiву руку на лобку родiллi i долонною поверхнею пальцiв лiвої руки пiд час потуги обережно притримує голiвку плода, згинаючи її в бiк промежини та не даючи їй швидко просуватись.
2. Виведення голiвки зi статевої щiлини поза потугою. В паузах мiж потугами акушерка розтягує вульварне кiльце над голiвкою. В момент початку нової потуги розтягування вульварного кiльця припиняють i знову затримують швидке просування голiвки та згинають її у бiк промежини. Цi два моменти акушерської допомоги чергують до появи тiм’яних горбiв у виходi з таза.
3. Зменшення напруження промежини (запозичення тканин). Пiд час розгинання голiвки акушерка через стерильну пелюшку захоплює правою рукою тканини промежини так, щоб чотири пальцi правої руки знаходились в дiлянцi лiвої статевої губи, а великий палець – у дiлянцi правої, i намагається утворити складку на промежинi, стягуючи м’якi тканини з верхнiх вiддiлiв статевих губ, де вони розтягуються менше, в бiк промежини, де розтягнення максимальне, і зменшуючи тим самим напруження тканин в дiлянцi промежини.
4. Регулювання потуг. У момент розгинання голiвки родiлля не повинна тужитися, для цього акушерка просить її глибоко дихати вiдкритим ротом. Виключивши або значно послабивши потугу, лiвою рукою захоплюють голiвку за тiм’янi горби, пiднiмають її вгору, одночасно розгинаючи, а правою знiмають м’якi тканини з личка плода.
Одразу після виведення голівки перевіряють, чи не обвилася пуповина навколо шийки плода. У випадку обвиття петлю пуповини послаблюють і обережно знімають з шиї через голівку.
Після народження голівки проводять відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.
1. Звiльнення плечового пояса та народження тулуба плода. Пiсля народження голiвки родiллi пропонують потужитися. Лікар захоплює голiвку плода за висково-щiчнi дiлянки долонями обох рук i вiдтягує голiвку донизу, поки пiд симфiз не пiдiйде переднє плiчко. Пiднiмаючи лівою рукою голiвку угору, правою знiмають тканини промежини з заднього плiчка плода. Пiсля звiльнення плечового пояса вказiвнi пальцi обох рук вводять з боку спинки пiд пахви плода i спрямовують його тулуб догори, що сприяє швидкому народженню.
|
Чим бiльш зiгнута голiвка плода, тим меншим обводом вона прорiзується, тим менше розтягує промежину i тим менше сама стискується родовим каналом.
Мета – зменшити силу тиску циркулярних м’язiв та м’яких тканин родового каналу на голiвку та покращити умови кровопостачання промежини, таким чином збiльшивши її опiрнiсть до розриву.
Якщо при цьому необхiдна потуга, родiллi пропонують потужитися з силою, що необхiдна для обережного виведення голiвки.
Цей момент найкращий для проведення відсмоктування, оскільки грудна клітка плода ще перебуває у пологових шляхах матері і стискується ними, отже й слиз виходить у верхні дихальні шляхи.
|
Матрикул 2. Первинний туалет новонародженого
|
Положення роділлі |
Роділля лежить на ліжку Рахманова на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах ногами.
|
Примітка |
|
Необхідний інструментарій |
Стерильні рукавички |
|
|
Етапи проведення |
Техніка проведення первинного туалету новонародженого |
Примітка |
|
1. Прийом ново-народженного |
1. Акушерка викладає дитину на живіт матері 2. Обсушує дитину попередньо підігрітою стерильною пелюшкою. 3. Одягає дитині шапочку і шкарпетки. 4. Накриває сухою чистою пелюшкою і ковдрою.
|
Викладання дитини на живіт матері проводиться з метою контакту “шкіра до шкіри” і створення “теплового ланцюжка”. |
|
2. Оцінка ново-народженого за шкалою Апгар. |
На першій хвилині після народження неонатолог, а в разі його відсутності акушер-гінеколог оцінює новонародженого за шкалою Апгар. |
|
|
3. І етап обробки пуповини |
1. Замінити гумові рукавички на стерильні. 2. Через 1 хв після народження дитини накласти на пуповину 2 стерильні затискачі. 3. Стерильними ножицями перерізати пуповину між затискачами. |
Обробка пуповини антисептиками не проводиться. |
|
4. Перше прикладання до грудей. |
Протягом 30 хв після народження проводиться перше прикладання дитини до грудей матері. |
Прикладання до грудей проводять після появи у дитини пошукового і смоктального рефлексів |
|
5. Вимірювання температури |
Через 30 хв після народження акушерка електронним термометром вимірює температуру тіла дитини в аксілярній ділянці |
|
|
6. Проведення профілактики офтальмії
|
Наприкінці першої години після проведення контакту матері і дитини “очі в очі” акушерка повторно обробляє руки і проводить профілактику офтальмії шляхом закладання 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі за повіки дитини. |
|
|
7. Контакт “шкіра до шкіри” |
Контакт “шкіра до шкіри” триває у пологовій залі не менше 2-х годин за умови задовільного стану матері і дитини. |
|
|
8. ІІ етап обробки пуповини |
1. Дитину переносять на зігрітий пеленальний стіл. 2. На пуповину накладають стерильну одноразову клему на відстані 0,3- 3. Пуповинний залишок залишають відкритим.
|
|
|
9. Зважування, визначення ант-ропометричних показників дитини.
|
Після завершення контакту “шкіра до шкіри” дитину зважують, вимірюють зріст, окружність голови, грудної клітки. |
|
|
10. Первинний лікарський огляд і переведення в палату.
|
1. Неонатолог, а за його відсутності акушер-гінеколог проводять первинний лікарський огляд. 2. Акушерка одягає дитині чисті повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. 3. Дитину разом із матір’ю накривають ковдрою і переводять в палату спільного перебування матері і дитини. |
Переведення здійснюється за умов дотримання “теплового ланцюжка”. |
Відсмоктування слизу із верхніх дихальних шляхів новонародженого
|
Положення роділлі |
Роділля лежить на ліжку Рахманова на спині
|
Примітка |
|
Необхідний інструментарій |
Стерильні рукавички, стерильна груша |
|
|
Етапи проведення |
Техніка проведення |
|
|
|
1. Відсмоктування слизу проводиться після народження голівки дитини. 2. Стерильною грушею відсмоктують слиз спочатку з ротика, а потім з носика дитини.
3. Якщо відсмоктування не проведено вчасно, можна провести його на пеленальному столику, надавши дитині дренажного положення (злегка за прокинути голівку)
|
Важливо виконати відсмоктування саме в цей момент, оскільки грудна клітка дитини ще знаходиться в родових шляхах і стискається ними, і слиз переміщується у верхні відділи. |
Матрикул 3. Вміти провести бімануальне дослідження та обстеження жінки дзеркалами
|
Положення хворої |
Гінекологічне обстеження проводять на гінекологічному кріслі. Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах ногами.
|
|
|
Необхідний інструментарій |
Дзеркала Сімса, стерильні рукавички |
|
|
Підготовка хворої |
Спорожнити сечовий міхур та пряму кишку, при необхідності зробити очисну клізму. |
|
|
Послідовність дій |
1. Великим та вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи.
2. Правою рукою дзеркало вводять у піхву, повернувши його косо щодо статевої щілини. 3. Дзеркало розміщують на задній стінці піхви і злегка натискують на промежину.
4. Паралельно введеному дзеркалу вводять плоске переднє дзеркало (підіймач) і піднімають передню стінку вагіни.
5. Оглядають шийку матки. 6. Після огляду дзеркала виводять з піхви у зворотному порядку: спочатку підіймач, потім дзеркало.
|
|
Огляд шийки матки у дзеркалах Куско
|
Положення хворої |
Гінекологічне обстеження проводять на гінекологічному кріслі. Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах ногами.
|
|
|
Необхідний інструментарій |
Дзеркала Сімса, стерильні рукавички |
|
|
Підготовка хворої |
Спорожнити сечовий міхур та пряму кишку, при необхідності зробити очисну клізму. |
|
|
Послідовність дій |
1. Одягають стерильні рукавички. 2. Великим та вказівним пальцями лівої руки розводять великі статеві губи у нижній третині. 3. Вводять дзеркало у вагіну, розміщуючи зімкнуті стулки паралельно до статевої щілини.
4. Після введення дзеркало повертають на 90о, розкривають стулки так, щоб вагінальна частина шийки знаходилася між стулками.
5. Після огляду шийки матки чи виконання необхідних процедур стулки закривають і дзеркало виводять з піхви. |
При необхідності дзеркало фіксують за допомогою замка.
|
Проведення бімануального дослідження
|
Положення хворої |
Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах ногами. |
|
|
Необхідний інструментарій |
Стерильні рукавички |
|
|
Підготовка хворої |
1. Покласти хвору на гінекологічне крісло (перед дослідженням жінка повинна спорожнити сечовий міхур та пряму кишку). 2. Провести туалет зовнішніх статевих органів. |
|
|
Послідовність дій |
1.Великим та вказівним пальцями лівої руки розводять малі та великі статеві губи. 2. Праву руку складають у такий спосіб: безіменний палець та мізинець притиснуті до долоні, вказівний та середній – складені докупи та випростані, великий – відігнутий під прямим кутом до долоні. Середній та вказівний пальці правої руки вводять у піхву. Безіменний та мізинний пальці впираються в промежину, а великий – відхилений до лобка.
3. Пальці розміщують у передньому склепінні, шийку матки відтискають назад. 4. Зовнішньою рукою обережно натискають на передню черевну стінку в напрямку до пальців, що введені у вагіну. Якщо матка розміщена у положенні anteversio–anteflexio, вона буде знаходитись між пальцями зовнішньої та внутрішньої рук.
5. Пальці внутрішньої та зовнішньої рук переміщують праворуч від матки. Пальпують праві придатки. 6. Пальці внутрішньої та зовнішньої рук переміщують ліворуч від матки. Пальпують ліві придатки. 7. Пальці правої руки виводять з вагіни. |
Якщо жінка не народжувала і вагіна у неї вузька, при дослідженні вводять спершу середній палець, відтискають задню стінку піхви донизу, потім вводять вказівний палець. |
Матрикул 4 – „Курація породіллі”.
1. Зібрати скарги .
-Привітатись та назвати себе;
– Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови.
– Уточнити, як звертатись до пацієнтки, встановити контакт;
– Коректне опитування, особливо стосовно інтимних деталей анамнезу;
2. Зібрати анамнез ( звернути увагу на менструальну, генеративну, статеву, секреторну функції, перебіг даної та попередніх вагітностей, пологів, соматичні захворювання).
3. -Пояснити необхідність обстеження, його мету.
– Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.
– Вимити руки, одягти рукавички. Перед зовнішнім акушерським обстеженням – зігріти руки.
Обстеження породіллі ( вимірювання температури тіла, пульсу, артеріального тиску, висоту стояння дна матки, оцінка характеру лохій).
4. Обстежування молочних залоз.
5. Визначити добу післяпологового періоду, можливі післяпологові ускладнення.
Планування і прогнозування результатів консервативного лікування
Після встановлення діагнозу, плануючи лікування, лікар повинен:
– Словами, виразом обличчя створити атмосферу довіри.
– Повідомити про необхідність кожного конкретного призначення.
– Повідомити про очікуваний результат від кожного призначення.
– Повідомити, що лікування не завдасть хворій зайвих страждань, не вплине негативно на жодну із функцій жіночого організму.
– Запевнити пацієнтку, що всі призначення будуть виконані вчасно, а від неї вимагається ретельного виконання рекомендацій.
– Отримати інформовану згоду пацієнтки на проведенння лікування.
При повідомленні прогнозу лікування.
– Стежити за інтонацією голосу, вона повинна відповідати тому, що Ви хочете сказати,.
– При сприятливому прогнозі висловити задоволення, вербально та приємним виразом обличчя, інтонацією переконати пацієнтку у цьому.
– У разі несприятливого прогнозу вербально заохочувати пацієнтку до боротьби з хворобою, відмічати кожен позитивний симптом. Інтонації та вираз обличчя не повинні бути підкреслено оптимістичні, оскільки це може викликати недовіру.
– При агресивній поведінці спокійно себе вести, вербально підтримати кожний крок пацієнтки, спрямований на боротьбу із хворобою.
– Переконайтесь, що у пацієнтки не залишилось незрозумілих питань. Завершуючи розмову, ще раз підкресліть позитивні зміни.
Матрикул 5 – „Курація жінки з фізіологічними пологами ”.
1. -Привітатись та назвати себе;
– Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови.
– Уточнити, як звертатись до пацієнтки, встановити контакт;
– Коректне опитування, особливо стосовно інтимних деталей анамнезу;
Зібрати скарги .
2. Зібрати анамнез ( звернути увагу на менструальну, генеративну, статеву, секреторну функції, перебіг даної та попередніх вагітностей, пологів, соматичні захворювання).
3. Обстеження вагітної. Пояснити необхідність обстеження, його мету.
– Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.
– Вимити руки, одягти рукавички. Перед зовнішнім акушерським обстеженням – зігріти руки.
– Провести обстеження Обстеження вагітної ( акушерське дослідження, вимірювання розмірів тазу, обводу живота, висоти стояння дна матки, вислуховування і оцінка серцебиття плода, виявлення набряків).
4. Оцінка додаткових лабораторних і інструментальних методів обстеження вагітної.
5. Визначити план ведення пологів.
Планування і прогнозування результатів консервативного лікування
Після встановлення діагнозу, плануючи лікування, лікар повинен:
– Словами, виразом обличчя створити атмосферу довіри.
– Повідомити про необхідність кожного конкретного призначення.
– Повідомити про очікуваний результат від кожного призначення.
– Повідомити, що лікування не завдасть хворій зайвих страждань, не вплине негативно на жодну із функцій жіночого організму.
– Запевнити пацієнтку, що всі призначення будуть виконані вчасно, а від неї вимагається ретельного виконання рекомендацій.
– Отримати інформовану згоду пацієнтки на проведенння лікування.
При повідомленні прогнозу лікування.
– Стежити за інтонацією голосу, вона повинна відповідати тому, що Ви хочете сказати,.
– При сприятливому прогнозі висловити задоволення, вербально та приємним виразом обличчя, інтонацією переконати пацієнтку у цьому.
– У разі несприятливого прогнозу вербально заохочувати пацієнтку до боротьби з хворобою, відмічати кожен позитивний симптом. Інтонації та вираз обличчя не повинні бути підкреслено оптимістичні, оскільки це може викликати недовіру.
– При агресивній поведінці спокійно себе вести, вербально підтримати кожний крок пацієнтки, спрямований на боротьбу із хворобою.
– Переконайтесь, що у пацієнтки не залишилось незрозумілих питань. Завершуючи розмову, ще раз підкресліть позитивні зміни.
