Тернопільський державний медичний університет

імені І.Я.Горбачевського

 

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

проректор з навчальної роботи

_________ проф. І.Р.Мисула

“____”_____________ 2009 р.

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

з СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 для студентів ННІ медсестринства ТДМУ

кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я з медичною статистикою та історією медицини

Спеціальність: 6.120102 “Лабораторна діагностика”

(друга зміна)

 

Курс	Всього годин занять	В тому числі			Вид контролю
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота студентів
І	54	10	20	24	Диф. залік
Матрикул практичних навичок		–	–	14
Примітка: Модуль практичних навичок становить 60 % від кількості годин, наданих на самостійну роботу.

 

Робочу програму склали: доцент Романюк Л.М., асистент Федчишин Н.Є.

 

Програму обговорено на засіданні кафедри  “   21   ”        травня           2009 р.

                                                                           Протокол № __11__

 

Завідувач кафедри         _________________  проф. Шульгай А.Г.

 

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії ННІ медсестринства ТДМУ

“25 ”      травня       2009 р.,                                                 протокол № _6_

 

Голова циклової методичної комісії ННІ МС __________доц. С.О.Ястремська

 

 

Тернопіль – 2009

 

1. Пояснювальна записка і структура дисципліни.

Серед дисциплін, що повинні забезпечити єдину базову професійну підготовку майбутніх лікарів (незалежно від подальшої профілізації), важливе місце посідає соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Вивчення цього предмета передбачене навчальним планом. Він включає такі спеціальності як лікувальна справа, педіатрія. Ця дисципліна має на меті засвоєння:

1)теоретичних основ і сучасних принципів охорони здоров’я;

2)методів статистичного аналізу медико-біологічних даних;

3)методів вивчення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, що на нього впливають;

4)організації діяльності закладів охорони здоров’я, методів аналізу та оцінки якості надання медичної допомоги населенню;

5)технологій розробки управлінських рішень, спрямованих на
покращання стану здоров’я населення та якості медичної допомоги.

Вивчаються законодавчі та організаційні основи функціонування й методи оцінки діяльності основних галузей (підсистем) і закладів охорони здоров’я, взаємодія між ними та суміжними немедичними галузями, основи управління системою охорони здоров’я.

Вивчення стану здоров’я населення та організації охорони здоров’я проводиться з урахуванням регіональних особливостей України та зарубіжних країн.

Доцільним є використання в навчально-виховному процесі результатів наукових досліджень кафедр.

Згідно з навчальним планом, вивчення соціальної медицини та організації охорони здоров’я передбачене у базовій підготовці. Для рубіжного контролю знань рекомендується використання уніфікованої комп’ютерної тестової програми, розробленої на кафедрі соціальної медицини та охорони здоров’я Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Враховуючи специфіку профілізації, потрібно передбачити поглиблене вивчення стану здоров’я окремих контингентів населення (із застосуванням належних методик) і організацію роботи закладів відповідних галузей охорони здоров’я.

Незалежно від профілізації, студенти складають іспит із соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я й тестовий інтегрований ліцензійний екзамен “Крок 2”, в якому представлені питання із соціальної медицини та організації охорони здоров’я.

 

2. Мета вивчення навчальної дисципліни (кінцеві цілі).

Метою соціальної медицини та організації охорони здоров’я є вивчення здоров’я населення в залежності від зовнішніх умов, передовсім, соціальних умов життя:

а) вивчення стану здоров’я населення та впливу на нього соціальних умов, розробка методології та методів вивчення здоров’я населення;

б) пошук та розробка для потреб практики охорони здоров’я організаційних форм і методів медичної допомоги населенню та управління охороною здоров’я;

 

в) підготовка та виховання медсестер на ґрунтованій соціально-медичній основі.

3. Зміст програми.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

№ з/п	Тема	ПІБ лектора
1.	Соціальна медицина як наука та предмет викладання.	Доц. Шульгай А.Г.
2.	Медична статистика.	Доц. Романюк Л.М.
3.	Демографія. Відтворення населення України	Доц. Панчишин Н.Я.
4.	Захворюваність. Сучасний стан здоров’я населення України.	Доц. Смірнова В.Л.
5.	Організація медичної допомоги, її сучасний стан	Асист. Федчишин Н.Є.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

№ з/п	Тема	Кількість годин
1.	Медична статистика та її значення для оцінки здоров’я населення і діяльності органів та закладів охорони здоров’я.	6
	Організація рандомізованого статистичного дослідження на підставі доказової медицини.
	Відносні величини.
2.	Динамічні ряди. Пересічні величини.	6
	Оцінка достовірності результатів статистичного дослідження з позицій доказової  медицини.
3.	Методика вивчення демографічних процесів.	8
	Аналіз та оцінка демографічних процесів в районах Тернопільської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули

практичних навичок

 

 

ТЕМАТИЧНО-КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

 

ГРАФІК ЛЕКЦІЙ З     соціальної медицини та основ медичної статистики (ДИСЦИПЛІНИ) НА ___________________МІСЯЦЬ 200__9__ РОКУ
№ з/п	Дата читання	Година проведення	Номер аудиторії	№№ студентських груп	Вчене звання, ПІБ лектора	Тема лекції
1	14.10.2009	16.30-17.30	Навч. кімната	1.1 лаб/б-Д	Доцент Смірнова В.Л.	Соціальна медицина як наука та предмет викладання.
2	14.10.2009	17.40-18.40	Навч. кімната	1.1 лаб/б-Д	Доцент Романюк Л.М.	Медична статистика.
3	04.11.2009	16.30-17.30	Навч. кімната	1.1 лаб/б-Д	Доцент Панчишин Н.Я.	Демографія. Відтворення населення України.
4	04.11.2009	17.40-18.40	Навч. кімната	1.1 лаб/б-Д	Доцент Смірнова В.Л.	Захворюваність. Сучасний стан здоров’я населення України.
5	04.11.2009	19.10-20.10	Навч. кімната	1.1 лаб/б-Д	Старший викладач Федчишин Н.Є.	Організація медичної допомоги, її сучасний стан

 

 

ТЕМАТИЧНО-КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

 

4. Зразки питань для семестрового іспиту.

1. Визначити, який із перерахованих показників є інтегрованим для оцінки здоров’я населення й системи охорони здоров’я згідно з критеріями ВООЗ.

              A.        Захворюваність, смертність немовлят

              B.        Середня очікувана тривалість життя, смертність немовлят, якість продуктів харчування, бюджетні витрати на соціальні, медичні та екологічні програми

              A.        Народжуваність, середня тривалість очікуваного життя

              B.        Інвалідність, смертність осіб у працездатному віці

              C.        Захворюваність і травматизм, фізичний розвиток

2. Для оцінки стану здоров’я дітей важливе значення мають різні показники, серед них «індекс здоров’я». Які необхідні дані для розрахунку цього показника?

              A.        Число дітей, що не хворіли протягом року, загальне число дітей, які знаходяться під наглядом

              B.        Число дітей, що хворіли не більше 3-х разів протягом року, загальне число обстежених

              C.        Число дітей, які не мають відхилень в стані здоров’я, загальне число дітей, які знаходяться під наглядом

              D.        Число дітей І, II групи здоров’я, загальне число дітей, які знаходяться під наглядом

              E.        Число дітей, які не мають хронічних захворювань, число дітей, які знаходяться під наглядом

3. Дільничний лікар має підготувати на нараду доповідь про стан здоров’я населення своєї території обслуговування. Що з наведеного він повинен використати для характеристики стану здоров’я населення?

        A.        Захворюваність, інвалідність, демографічні показники, фізичний розвиток

        B.        Соціальний добробут, задоволення якістю життя

        C.        Середня тривалість лікування хворого, питома вага ускладнень

        D.        Спосіб життя, забруднення довкілля, генетична спадковість

        E.        Середня тривалість життя

4. Головним закладом по наданню амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню є поліклініка, серед завдань якої — надання спеціалізованої допомоги на амбулаторному прийомі та вдома, проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, медико-гігієнічне навчання населення та ін. Що з наведеного є також завданням поліклініки?

              A.          Надання соціально-правової допомоги

              B.          Оздоровлення навколишнього середовища

              C.          Дезінфекція в вогнищах інфекційних захворювань

              D.          Санаторно-курортне лікування

              E.          Проведення медико-соціальної експертизи працездатності

5. Диспансерний метод — головний метод роботи усіх амбулаторно-поліклінічних закладів. Він передбачає ряд послідовних дій (етапів), серед яких активне виявлення контингентів, що підля­гають диспансеризації і взяття їх на облік. Що з наведеного відно­ситься до наступного етапу цього методу?

              A.                                                                          Активне лікування диспансеризованих

              B.                                                                          Вивчення захворюваності

              C.                                                                          Нагляд за інвалідами

              D.                                                                          Забезпечення працевлаштування непрацездатних

              E.                                                                          Медико-соціальна експертиза непрацездатності

 

 

5. Форми контролю і критерії оцінювання знань в кінці робочого дня.

Для контролю знань студент отримує:

·        10 тестових завдань (10 хвилин – на 1 тест 1 хвилина)

·        4 ситуаційні задачі (20 хвилин – на 1 задачу 5 хвилин)

·        2 теоретичні питання (10 хвилин – на 1 питання 5 хвилин)

За правильну відповідь на одне тестове запитання студент отримує 1 бал (максимальна кількість 10 балів); за в повному обсязі вирішену ситуаційну задачу студент отримує 5 балів (максимальна кількість 20 балів), за в повному обсязі дану відповідь на теоретичне питання студент отримує 5 балів (максимальна кількість 10 балів). Загальна сума можливо отриманих балів – 40, які переводяться у 12-бальну шкалу.

КІЛЬКІсть балів	Вірні відповіді	% вірних відпОВІДЕЙ
12 б	39-40	96-100 %
11 б	37-38	91-95 %
10 б	35-36	86-90 %
9 б	33-34	81-85 %
8 б	31-32	76-80 %
7 б	29-30	71-75 %
6 б	27-28	66-70 %
5 б	25-26	61-65 %
4 б	21-24	51-60 %
3 б	17-20	41-50 %
2 б	11-16	25-39 %
1 б	0-10	0-24 %

 

Форми контролю – диференційований залік.

 

Критерії оцінки знань студентів 4 курсу,

які складають диференційований залік із соціальної медицини та основ медичної статистики

При умові відсутності підсумкових занять з дисципліни оцінка  диференційованого  заліку виводиться при умові:

“відмінно” (10-12 балів), якщо середній бал 9,5 і вищий

“добре” (7-9 балів), якщо середній бал від 6,5 до 9,49

“задовільно” (4-6 балів), якщо середній бал від 3,5 до 6,49

“незадовільно” (1-3 бали), якщо середній бал менше 3,5

 

6. Перелік матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

Мультимедійне обладнання, таблиці, комп’ютери.

 

7. Перелік навчально-методичної літератури.

А – основні

1.                 Соціальна медицина та організація охорони здоров’я /Під редакцією Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф. – Тернопіль, “Укрмедкнига”, –  2000. – 680 с.

2.                 Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О.  Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я. – Тернопіль – Київ – Вінниця. – 1997. –  328 с.

3.                 Програмні тестові питання з соціальної медицини та охорони здоров’я /Під редакцією Вороненко Ю.В. – Київ – 1997. – 256 с.

4.                 Компакт-диск „Соціальна медицина та організація охорони здоров’я”.

 

В – додаткові

1.                 Сіренко С.Ф., Єрмаков В.В. Соціальна гігієна та організація охорони здоров’я. М. – 1984.

2.                 Посібник до практичних занять з соціальної гігієни та організації охорони  здоров’я  /Під редакцією Лісіцина Ю.П., Копита М.Я. – М. – 1984.

5.                 Соціальна медицина та організація охорони здоров’я /Під редакцією Вороненко Ю.В. – Тернопіль, “Укрмедкнига”, – 2000. – 330 с.

6.                 Голяченко О.М. Управління охороною здоров’я. – Тернопіль. – 2001. – 67 с.

7.                 Голяченко А.О., Романюк Л.М., Смірнова В.Л. Медична статистика. –Тернопіль. – 2002. – 82 с.

8.                 Barbara Hazard Munro, Ellis Batten Page. Statistical Methods for Health Care Research. – Philadelphia. – 1993. – 403 p.

9.                 Статистичні довідники управління охорони здоров’я Тернопільської обл.

10.             “Громадське здоров’я в Україні”. Статистичні показники.

11.             Виступ міністра охорони здоров’я України В. Ф. Моска­ленка на ІІІ щорічній міжнародній донорській конференції. — Київ, 2001.

12.             А.Ф.Сєрєнко, В.В.Єрмакова. “Соціальна гігієна і організація охорони здоров`я”. Друге видання. – 1984.

13.             Розпутенко I.В. Податкова полiтика i економiчнi реформи. – Київ. Видавництво УАДУ, 1996. – 118 с.

14.             Пономаренко В.М. Охорона здоров’я в Українi: проблеми та  перспективи. – Тернопiль «Укрмедкнига», 1999. – 309 с.

15.             Розпутенко I.В.,Федiв I.В. Державнi фiнанси:формування I використання на мiсцевому рiвнi. – Київ. Видавництво УАДУ, 1997. – 100 с.

16.             Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони  здоров’я. – Тернопіль, Укрмедкнига. – 1999.

17.             Україна в цифрах у 2000 р. Короткий статистичний довідник.