ЕЛЕКТРОЛІКУВАННЯ.

ЕЛЕКТРОЛІКУВАННЯ. ДАРСОНВАЛІЗАЦІЯ, УЛЬТРАТОНОТЕРАПІЯ. УВЧ-ТЕРАПІЯ. ІНДУКТОТЕРМІЯ. ПОСТІЙНА, ІМПУЛЬСНА, НИЗЬКОЧАСТОТНА МАГНІТОТЕРАПІЯ. МІКРОХВИЛЬОВА ТЕРАПІЯ.

При дії постійного електричного струму в тканинах відбувається електроліз і переміщення іонів до електродів. При високій частоті змінного електричного струму іони не переміщаються, а лише коливаються. Механічна енергія цього тертя частинок переходить в теплову, що призводить до ендогенного виділення тепла в тканинах. Це неспецифічна або теплова дія високочастотних електромагнітних коливань.

Виділяють також специфічний або осциляторний ефект. Найкраще проявляється тоді, коли температура тканин не підвищується або підвищується не більше, ніж на 0,1˚С (хворий нічого не відчуває або відчуває легке тепло), тобто цей ефект не маскується тепловим ефектом. Чим більша частота електромагнітних коливань, тим виразніший осциляторний ефект. Суть його полягає в тому, що молекули тканин є диполями, тобто мають зміщений на периферію позитивний і негативний заряд (на полюсах) і в цілому є нейтральними. Вплив високочастотного електромагнітного поля викликає колоподібний рух диполів навколо своєї осі, що призводить до розхитування бокових ланцюгів молекул і зміни їх фізико-хімічних властивостей (зокрема, просторової орієнтації білка). Активуються ферментні системи, процеси синтезу і обміну речовин. Крім того, коливання глобулярних білків, гліколіпідів і фосфоліпідів, які складають мембрани клітин призводить до підвищення дисперсності білків і фосфоліпідів, проникності клітинних мембран і підвищення активності іонтранспортних систем мембрани. 

Дарсонвалізація

Дарсонвалізація – метод електротерапії, який використовує дію електричних коливаннь високої частоти (160-400 КГц), високої напруги (10-100 КВ) і малої сили (10-15 мА) з лікувальною метою. Використовується змінний синусоїдальний струм у вигляді імпульсів з поступово наростаючою і спадаючою амплітудою (частота імпульсів 50 Гц).

Механізм дії. Під час місцевої дарсонвалізації високочастотний струм впливає на рецептори шкіри. Це подразнення рефлекторним шляхом викликає реакції-відповіді внутрішніх органів і систем. Дарсонвалізація знижує збудливість рухових та чутливих нервових центрів. Виразно виявляються вазомоторні реакції. Артеріоли та капіляри, особливо поверхневих тканин, розширюються. Підвищується тонус вен, посилюється циркуляція як в артеріальному, так і у венозному руслах. Зміна циркуляції крові супроводжується поліпшенням трофіки тканини. Стимулюється тканинний обмін. Терапевтичний вплив дарсонвалізації проявляється у зменшенні болю, свербіння, вазомоторній дії, стимуляції процесів загоєння тканин, підвищенні обміну й поліпшенні трофіки тканин.

Показання: порушення трофіки шкіри, яке супроводжується раннім старінням шкіри, обличчя, шиї, випадінням волосся; пародонтоз; гінгівіт; глосалгія; вазомоторний риніт; хвороба Рейно і початкова стадія облітеруючого ендартеріїту; варикозне розширення вен кінцівок, гемороїдальних вен; невралгія міжреберна; парестезія; мігрень. Рани, які повільно загоюються; тріщини шкіри, анального отвору; трофічні виразки шкіри.

Протипоказання: злоякісні новоутвори; активний туберкульоз; гострі інфекційні захворювання; серцево-судинні захворювання з недостатністю кровообігу III ст.; друга половина вагітності.

Апарати. Для лікування струмами Дарсонваля застосовують апарати “Искра-1′, “Искра-2”.

 

 Методика проведення процедур. Для проведення дарсонвалізації застосовують спеціальні вакуумні склянні електроди різної форми і величини. У комплект входить 8 електродів: 2 грибоподібних для дії на ділянки тулуба, кінцівок, обличчя, 1 вушний, 1 ясневий, 1 гребінцевий, 1 вагінальний, 2 ректальних.

                    

Процедура дарсонвалізації

 Процедура може проводитись лабільним і стабільним методами. При дистанційній методиці електрод розміщують над місцем впливу на віддалі 0,5-2 см. Це призводить до утворення іскри, сила якої буде залежати від величини просвіту. Чим більша іскра, тим сильнішим буде припікаючий ефект. Хворий буде відчувати легке подразнення шкіри (Фільм “Дарсонвалізація”).

 При лабільному методі електрод переміщують по оголеній поверхні тіла, а для легшого ковзання шкіру тулуба та кінцівок посипають тальком. Стабільний метод дії застосовують при процедурах у порожнистих органах, фіксуючи електрод нерухомо. Щоб електрод легко ввести в пряму кишку або піхву, його змащують вазеліновим маслом.

Глибина введення ректального електрода – 4-5 см, вагінального – 8-10 см. При проведенні процедур у порожнинах хворі повинні відчувати легке тепло. Діючи на слизову оболонку носа, ясен, слухового проходу, електроди не змащують вазеліном. Тривалість процедури – 5-15 хв, призначають через день або кожного дня, курс лікування – 10-20 процедур.

Порядок і правила призначення процедур. Вказують назву лікувального фактора; ділянку тіла, на яку рекомендується діяти; яким електродом; методику (контактна чи дистанційна); потужність; тривалість дії в хвилинах; частоту (через день або кожного дня), кількість процедур протягом курсу лікування.

 Параметри процедур:

а)    методика: місцева, рефлекторно-сегментарна (загальна площа впливу — до 600 см²); лабільна, стабільна;

б)    розтайування електрода: контактно, дистанційно (зазор до 2 см);

в)    вид електрода: гребінцевий, Грибоподібний великий та малий, ректальний, вагінальний, ясеневий, вушний;

г)    потужність впливу: мала (1-3 поділки регулятора потужності), середня (4-5 поділок), сильна (6-8 поділок);

д)    тривалість процедур: на одне поле — до 10 хв.; на процедуру —до 20 хв.; на процедуру можна призначити вплив на1-3 поля;

є)    періодичність процедур: щодня, через день; на курс до 15-20 процедур.

Дозування:

Здійснюють за вихідною потужністю апарата, силою струму в розряді. Тривалість процедур, які проводяться щодня, — 3-5 хв. на одній ділянці і не перевищує 10—15 хв. при впливі на різні поля, 10-15 процедур. Повторний курс призначають через 1-2 місяці.

Можливі поєднання:

Вакуумдарсонвалізація.

Помилки в призначеннях лікаря: не вказує наявність або відсутність зазора; не вказує вид електрода; не призначає про­цедуру на рефлекторно-сегментарні зони.

Помилки в діях медсестри: не підсушує шкіру тальком; довіряє хворому проводити процедуру самостійно.

Приклад рецепта або формулювання призначення

Дарсонвалізація лівої гомілки, Електрод великий грибоподібний, лабільна методика, контактно, потужність середня (4-5 поділок), 10 хв., щодня, 12 процедур.

Діагноз: гіпертонічна хвороба І ст. Дарсонвалізація комірцевої зони лабільно, потужність впливу слабка, 10 хв., щодня, №12.

На кліше — вказати зону впливу; при деяких зонах—їхній порядковий номер; при порожнинних впливах поле відмічаєть­ся стрілкою, спрямованою відповідно до введення електрода.

Алгоритм проведення місцевої дарсонвалізації апаратом “Искра-1”

1.  Вставити вилку шнура в розетку. Встановити ручку вмикача в положення “Мережа”, При цьому повинна загорітися лампочка, розташована на лицевій панелі апарата, а стрілка вольтметра повинна відхилитись від початкового положення.

2.     Поворотом ручки “Мережа” встановити положення, при якому стрілка вольтметра встановиться на середині зафарбованого сектора шкали. Експлуатація апарата при положенні стрілки вольтметра за межами вказаного сектора неможлива. Через 3 хв. після ввімкнення в мережу розпочати проведення процедури.      

3.     Перед проведенням процедури необхідно вставити електрод у резонатор. Електрод слід вставляти в резонатор плавно та обережно, при цьому зусилля, що прикладається, може досягати 5 кг.

4.     Електрод встановлено правильно, якщо виступи на його цоколі ввійшли в пази резонатора, та неправильно, якщо вони не ввійшли в пази резонатора.

5.     При правильній установці електрод не повинен прокручуватися в резонаторі.

6.     УВАГА! Заборонено вставляти та вилучати електрод із резонатора без попередньої установки ручки “Потужність” у крайнє ліве положення

7.     Тільки після дотикання електрода до тіла пацієнта ручку “Потужність” встановити в положення, яке відповідає необхідній інтенсивності. Виникнення слабкого світіння по довжині електрода свідчить про справність електрода.

8.            При нашкірній методиці ділянку шкіри, що підлягає впливу, попередньо необхідно висушити та припудрити, наприклад тальком. Повільно та плавно переміщуйте електрод на заданій ділянці шкіри, не дуже натискаючи на неї, але і неприбираючи електрод від поверхні тіла.

9.            При порожнинній методиці електрод утримуйте в порожнині протягом усієї процедури.

10.    Перед закінченням процедури ручку “Потужність” встановити в крайнє ліве положення та зняти електрод із пацієнта чи вивести його з порожнини, що підлягає впливу.

11.    Не рекомендується вимикати апарат, якщо процедури йдуть одна за одною з невеликими перервами.

12. Для вимикання апарата прокрутити всі ручки на панелі управління проти годинникової стрілки до упору та витягнути з розетки вилку шнура.

 Ультратонтерапія

Це застосування з лікувальною метою змінного  синусоїдального струму високої частоти (22кГц), високої напруги (4-5 кВ) та вихідною потужністю до 10 Вт.

Як і при дарсонвалізації напруга до ділянки впливу підводиться за допомогою вакуумного конденсаторного електрода, який дає яскраве червоне світіння. Однак струм подається не в імпульсному, а в безперервному режимі. Діючим фізичним фактором є тихий електричний розряд і тканинне ендогенне тепло, утворення якого є значнішим в результаті великої вихідної потужності.

Струм надтональної частоти викликає в тканинах фізіологічні реакції, які подібні до реакцій на тихий електричний розряд при дарсонвалізації, тобто:

                    знімає спазм судин;

                    зменшує біль;

                    активує трофіку;

                    активує фагоцитоз;

                    сприяє розсмоктуванню інфільтратів.

Слід відмітити, що всі зазначені ефекти слабші, ніж при дарсонвалізації, але при ультратонтерапії  сильніша болезаспокійлива та протизапальна дії.

Показання:

                    гострі і хронічні запальні процеси в стадії затихання;

                    больові синдроми (крім протипоказань);

                    рубці, зрощення.

Протипоказання: ті ж, що для дарсонвалізації.

Методика і апаратура. Для ультратонтерапії використовується апарат “Ультратон ТНЧ – 10-1”, який виконаний за 1-м класом безпеки і потребує заземлення.

До апарата додаються 6 скляних газорозрядних електродів – 4 для порожнинних процедур і 2 для зовнішніх.

Методика тільки контактна, вплив може бути місцевий і рефлекторно-сегментарний (у випадку коли діють вздовж хребетного стовпа). В ділянці впливу хворий відчуває слабке поколювання і легке тепло. За потужністю, що подається хворому виділяють 3 дози:

                      мала – до 3 Вт;

                      середня – 4-6 Вт;

                      велика – 7-10 Вт.

Тривалість процедури – 5-20 хв в залежності від захворювання. Процедури проводять кожен день або через день, на курс – до 20 процедур.

Параметри процедур:

а) методика: місцева, рефлекторно-сегментарна; за видом впливу: лабільна, стабільна, контактна;

б) вид електрода: великий та малий грибоподібний, ректальний, вагінальний, вушний;

в) потужність впливу: мала (1-4 поділки регулятора потужності), середня (5-7 поділок), велика (8-11 поділок);

г) тривалість процедур: на одне поле—до 10-15 хв.; на процедуру — до 20 хв.; протягом однієї процедури впливають на 1-3 поля;

д) періодичність процедур: щодня, через день; на курс до 10-15 процедур.

Дозування

Здійснюють за висхідної потужності, орієнтуючись на відчуття слабкого або помірного приємного тепла. Тривалість впливів, що проводяться щодня або через день, — 5 хв. на одній ділянці і не перевищує 10-15 хв  при впливі на різні поля, 10-20 процедур. За потреби повторний курс призначають через 1-2 місяці.

Можливі поєднання:

Вакуумультратонтерапія.

Помилки у призначеннях лікаря: не визначає вид електрода; не призначає процедуру на рефлекторно-сегментарні зони.

Помилки в діях медсестри: довіряє хворому самостійно проводити процедуру; нещільно притуляє електрод до шкіри; не підсушує шкіру тальком.

Приклад рецепта або формулювання призначення

Ультратонтерапія на попереково-крижову зону. Електрод— великий грибоподібний, середня потужність (5-7 поділок), через день, 10 процедур.      

Діагноз: хронічний тонзиліт. Ультратонтерапія на ділянку проекції підщелепних лімфовузлів, методика стабільна, вихідна потужність — IV–VI ступінь при відчутті помірного тепла, по 5 хв. з кожного боку, через день, № 10.

На кліше — вказати впливи, порядковий номер зони.

Алгоритм проведення ультратонтерапїї апаратом “ТНЧ-ІО-І”

1.     Ввімкнути апарат, перевести вимикач мережі в положення “Мережа”, при цьому повинна загорітися сигнальна лампа.

1.2.Після прогрівання генераторної лампи (2 хв.) апарат готовий до проведення процедури.

1.3.Провести дезінфекцію електродів шляхом обробки їхньої поверхні спиртом або витримати електроди протягом 45 хв. у потрійному розчині хімічних препаратів: 20-процентному формальдегіду, 0,3-процентному фенолу та 1,5-процентному двовуглекислого натрію.

2.  Пацієнт займає зручне положення, яке він може зберігати без напруження до кінця процедури.

3.Вивести ручку “Потужність” в початкове положення, продезінфікувати електрод, який потрібний для проведення процедури, вставити електрод в електротримач.

4.    Накласти електрод на певну ділянку тіла чи ввести у відповідну порожнину, встановити ручку “Потужність” відповідно до призначення лікаря.

УВАГА! Щоб уникнути виникнення високочастотних струмів, під час проведення процедури не можна доторкатися до пацієнта.

5. Після закінчення процедури перевести ручку “Потужність” у початкове положення та відвести електрод від пацієнта.

6. Якщо більше процедур не буде, вимкнути апарат, перемикаючи вимикач мережі у положення “Вимкнено”, витягти вилку шнура з розетки.

 Відмінності між дарсонвалізацією та ультратонтерапією

 

 

Високочастотна електромагнітотерапія

Це застосування з лікувальною метою змінного високочастотного електромагнітного поля.

Розрізняють наступні види електротерапії:

1. Власне високочастотна (ВЧ) терапія:

–         діатермія – 1,625 МГц;

–         індуктотермія – 13,56 МГц.

2. Ультрависокочастотна (УВЧ) терапія (частота – 40,68 и 27,12 МГц):

–         електричним полем (безперервним або імпульсним);

–         магнітним полем (УВЧ-індуктотермія).

3. Надвисокочастотна (НВЧ) терапія:

–         дециметровохвильова (ДМХ) – довжина хвилі 65 см, 461,5 МГц;

–         сантиметровохвильова (СМХ) – довжина хвилі 12,6 см, 2375 МГц,

–         за кордоном – 2450 МГц, разроблені апарати з частотою 915 МГц.

4. Крайнєвисокочастотна (КВЧ) терапія:

–         міліметровохвильова терапія (ММХ) – довжина хвилі 4,9; 5,6 и 7,1 мм, частота 30.000-300.000 МГц;

–         мікрохвильова резонансна терапія (МРТ) – 56-58 ГГц і 60-61 ГГЦ (20-100 ГГц).

Апарати, які генерують ці фізіотерапевтичні фактори, мають три коливальних контури і трансформатор. Контури (генеруючий, підсилюючий і  терапевтичний) з’єднані між собою індуктивно, що є важливою умовою безпеки апаратів. В генераторному контурі апаратів виникають електромагнітні коливання, які створюють змінний електричний струм і електромагнітно поле. При поширенні електромагнітних хвиль відбувається їх відбивання, заломлення, поглинання, дифракція та інтерференція.

 

Thermaturm20b                                             Thermatur 200                                      Performa+ ST

 В апаратах напруга досягає рівня 20-30 кВ. Тому апарати потребують заземлення або спеціально обладнаних  кімнат. Кушетки відповідно до правил з техніки безпеки повинні бути деревяними.

 УВЧ-терапія

 Це метод лікування, при якому діючим фактором є змінне електричне поле ультрависокої частоти.

Механізм дії. Оснований на двох компонентах: тепловому та осциляторному. Місцеві та загальні реакції-відповіді при дії електричного поля УВЧ взаємозв’язані і зумовлені подразненням нервових рецепторів органів і систем. Електричне поле УВЧ посилює крово- і лімфоциркуляцію в ділянці впливу, стимулює функцію ретикулоендотеліальної системи, підвищує активність та інтенсивність фагоцитозу, сприяє утворенню клітинного лейкоцитарного валу, обмежуючи зону запалення від здорових тканин, зменшує ексудацію, загальний набряк, збільшує концентрацію кальцію в тканинах. Крім того, поле УВЧ антиспастично діє на гладку мускулатуру шлунка, кишок, жовчного міхура, бронхів і бронхіол, стимулює виділення жовчі, зменшує секрецію бронхіальних залоз, прискорює регенерацію нервових елементів при запально-дегенеративних і травматичних пошкодженнях. Дія електричного поля УВЧ супроводжується розширенням капілярів, артеріол, прискоренням кровообігу, зниженням АТ, виникненням брадикардії. Зростає фільтрація в клубочках, посилюється кровообіг у нирках.

Показання: гострі й підгострі гнійно-запальні захворювання, фурункули, карбункули, абсцеси, флегмони, панариції, гідраде­ніти, гнійні рани, а також отит, гайморит, тонзиліт, парадонтоз, остеомієліт, відмороження, тромбофлебіт. Захворювання внутрішніх органів – абсцес легень, бронхоектатична хвороба, гостра пневмонія, бронхіт, бронхіальна астма, поліартрит, ревматоїдний артрит, холецистит, підгострий гепатит, нефрит. Гострі і підгострі інфільтративно-ексудативні запальні процеси матки, придатків, гострий простатит. Захворювання нервової системи – неврит, радикулоневрит. Хвороба Рейно, облітеруючий ендартеріїт.

Протипоказання: злоякісні і доброякісні новоутвори; системні захворювання крові; серцево-судинна недостатність ІІ-ІІІ ст.; ішемічна хвороба серця з порушенням ритму; стенокардія; гіпотензія; гіпертонічна хвороба II ст.; декомпенсований цукровий діабет; тиреотоксикоз; вагітність; наявність металевих сторонніх тіл. УВЧ-терапія не призначається також при хронічних процесах – пневмонії, бронхітах, оскільки сприяє розвитку сполучної тканини.

Апарати. Для УВЧ-терапії використовують апарати різної потужності та розмірів (переносні та стаціонарні). До переносних апаратів відносяться УВЧ-66, УВЧ-62, УВЧ-4, “Мінітерм” (УВЧ-5-1); до стаціонарних – УВЧ-300, “Екран-1”, а також апарати імпульсного електричного поля УВЧ –  “Импульс-2”, “Импульс-3”.

 

  Методика проведення і дозування процедур. Процедури відпускають у лежачому або сидячому положенні хворого. УВЧ можна впливати через одяг, гіпсові або марлеві пов’язки, якщо вони сухі. В зоні дії не повинно бути металевих речей. Конденсаторні пластинки розташовують поперечно, поздовжньо або під кутом до поверхні тіла. Відстань між конденсаторними пластинками повинна бути не менша діаметра пластини (Фільм “УВЧ-терапія “).

Особливістю електричного поля УВЧ є нерівномірність його напруги і її зменшення при збільшенні відстані від поверхні конденсаторних пластин. Тому на патологічне вогнище, розміщене поверхнево, діють з невеликої відстані (0,5-2,0 см), при вихідній потужності 15-20-30-40 Вт; а при захворюванні внутрішніх органів проміжок збільшують до 2-4 см і підвищують вихідну потужність до 50-100 Вт. Загальний сумарний проміжок під обома електродами портативних апаратів не повинен перевищувати 6 см. УВЧ-процедури дозують з урахуванням активності запального процесу. При гострих гнійних процесах, а також при дії на симпатичні вузли, на ділянку щитовидної залози використовують, як правило, малу нетеплову дозу електричного поля УВЧ (відсутність відчуття тепла хворим у ділянці конденсаторних пластин). У випадку підгострого негнійного перебігу запального процесу або при наявності спазму периферичних судин (хвороба Рейно, початкові стадії облітеруючого ендартеріїту чи атеросклерозу судин кінцівок) застосовують слаботеплову дозу електричного поля УВЧ. При цьому хворий відчуває в ділянці розміщення конденсаторних пластин легке глибоке приємне тепло. При хронічних запальних і дистрофічних процесах призначають дози УВЧ-терапії з чітким відчуттям хворим тепла під конденсаторними пластинками. Тривалість процедури УВЧ-терапії повинна складати 7-10 хв (рідше 15 хв), залежно від форми захворювання, характеру його пербігу (гостре, підгостре, хронічне) і розповсюдження паталогічного процесу. Процедури УВЧ-терапії проводять щоденно, однак при гострих запальних захворюваннях, у тому числі при гнійних, їх призначають 2 рази на день з 3-4-годинною перервою. При хронічних захворюваннях, особливо амбулаторним хворим, процедури проводять через день. Курс лікування – від 5 до 15 процедур.

В залежності від вихідної потужності розрізняють 3 дози УВЧ впливу:

                    атермічну (нетеплову);

                    оліготермічну (слабо теплову);

                    термічну (теплову).

УВЧ-процедури дозують за:

                    вихідною потужністю (Вт);

                    відчуттям у хворого тепла;

                    тривалістю (хв);

                    активністю запального процесу.

Порядок і приклади призначення процедур. Вказують назву лікувального фактора, ділянку, на яку призначається процедура, номер і положення електродів, повітряний прошарок, потужність, час проведення, періодичність і число процедур на курс лікування.

Параметри процедур:

а)    методика: місцева, рефлекторно-сегментарна, трансцеребральна;

б)    вид конденсаторних пластин: КП № 1, 2, 3; при використанні м’яких прямокутних конденсаторних пластин вказати їх номер або розміри (№ 1, 2; 110×180 мм,180х270 мм);

в)    інтенсивність впливу визначається за тепловідчуттями пацієнтів і за потужністю (ВТ); застосовуються атермічна, оліготермічна і середньотермічна дози; параметри дозування у ВТ залежать від типу апарата і розмірів конденсаторних пластин; орієнтовні діапазони для пересувних апаратів — відповідно 15-20, 20-30, 30-40 Вт, для стаціонарних — до 40, 50-70, 70-100 Вт;

г)    розташування конденсаторних пластин: поперечне, поздовжнє, тангенціальне; особливі варіанти—бітемпоральні, лобно-потиличні;

д)    величина повітряного зазора: в сумі — до 6 см; при призначеннях різних зазорів під двома пластинами слід вказати обидві величини;

є) тривалість процедур до 15 хв.; протягом однієї процедури призначають вплив на 1-3 поля;

ж) періодичність процедур: щодня, через день; на курс 5-15 процедур; при гострому запаленні по змозі 2 рази на день в перші дні; при церебральних впливах — до 20-25 сеансів.

 Дозування

Здійснюють за вихідною потужністю апарата і за тепловою дозою. Тривалість щоденних впливів становить 10-15 хв., 8-12 процедур. За потреби повторний курс призначають через 2-3 місяці.

 Можливі поєднання

УВЧ-індуктотермія.

Помилки в призначеннях лікаря: не враховує специфіку протизапальної дії процедури; не вказує розташування конденсаторних пластин, їхній розмір, величину зазора; не використовує атермічні дози.

Помилки в діях медсестри: відпускає процедури тільки в теплових режимах; не контролює збереження настройки контура в ході процедури; не слідкує за можливою наявністю металевих предметів у зоні впливу.

Приклад рецепта або формулювання призначення

УВЧ-терапія на ділянку печінки. Поперечна методика, КП № 3, зазор 2 см, 15 Вт (“УВЧ-ЗО”), 10 хв., щодня, № 8.

Діагноз: гострий гайморит. Електричне поле УВЧ на ділянку гайморових пазух поздовжньо, зазор до 2 см, слабкотеплова доза, потужність 15Вт, 8- 10 хв., щодня, № 8. На кліше—вказати розташування конденсаторних пластин, величину зазора в кожній, якщо вона різна.

 Індуктотермія

Це лікувальний метод в основі якого лежить дія високочастотного (13,56 мГц) змінного наведеного магнітного поля, результатом чого є теплоутворення в тканинах (inductio –  наведення; therme – тепло).

Магнітне поле є наведеним, утворюється струмом, що проходить в котушці (соленоїді). Магнітне поле проникає на глибину 5-8 см від поверхні шкіри і викликає там утворення індукційних струмів, які мають перпендикулярну спрямованість до магнітних силових ліній поля. Ці індукційні струми називаютьсяи вихровими струмами або струмами Фуко, механічна енергія яких переходить в тепло. Тому, процеси ендогенного теплоутворення більше виражені в глибині тканини і менше –  в шкірі та підшкірній клітковині.

Кількість тепла, що виділяється при проходженні струму  визначається за формулою:

 Q ═ K∙f²∙H²∙g

 Q – кількість тепла;

K – коефіцієнт пропорційності;

f – частота коливань;

H – напруга;

g – питома електропровідність

 Звідси, найбільше тепла буде утворюватися в тканинах, які мають кращу електропровідність. Тому, рідкі середовища організму (кров, лімфа), паренхіматозні органи (нирки, легені, печінка, селезінка), органи малого тазу, м’язи  будуть нагріватися сильніше, ніж шкіра, жирова і сполучна тканина.

Згідно з формулою, чим більша напруга, тим більше виділяється тепла. Найбільша напруга магнітного поля виникає безпосередньо біля провідника і при збільшенні віддалі від останнього вона зменшується. Тому, якщо індуктор розмістити на об’єкті впливу без проміжку утворення тепла в поверхневих тканинах буде дуже сильним. В лікувальній методиці з метою усунення цього явища індуктори розміщають з дотриманням певних проміжків з поверхнею шкіри.

Таким чином, треба дотримуватися певних правил техніки безпеки при проведенні процедури. При порушенні цих правил у пацієнта може виникнути термічний опік тканин, а не електрохімічний, як при  гальванізації.

Поряд з неспецифічним тепловим ефектом велику роль в механізмі дії індуктотермії відіграє специфічний осциляторний (нетепловий) ефект. В методиці індуктотермії специфічний нетепловий компонент виражений слабше, ніж в методиках УВЧ-, НВЧ-терапії. Однак, тепловий ефект можна контролювати збільшенням або зменшенням потужності струму, а також зміною тривалості впливу. Нетепловий (осциляторний) ефект при індуктотермії не є визначальним в механізмі дії даного виду електромагнітного поля.

При індуктотермії в організмі виникають загальні та місцеві реакції.

Загальні реакції розвиваються за рахунок активації рефлекторних і гуморальних механізмів. Зокрема, знижується тонус судин, вгамовується біль, в корі мозку посилюються процеси гальмування, підвищуються імунологічні властивості організму.

Місцеві реакції:

                    розширення капілярів (сповільнення течії крові);

                    підвищення обміну речовин;

                    локальне підвищення температури;

                    пришвидшення загоєння ран;

                    збільшення рівня Са⁺⁺ в кістках (пришвидшення загоєння переломів);

                    підвищення зсідання крові (за рахунок зміни концентрації Са⁺⁺ в крові – ІV фактора зсідання крові);

                    активація тромбоутворення (за рахунок активації тріади Вірхова – а) ушкодження судинної стінки, б) порушення активності зсідальної і протизсідальної систем крові, в) сповільнення течії крові).

 При дії індуктором на наднирники активується секреція глюкокортикоїдів.

Терапевтична дія індуктотермії. Проявляється активним судинорозширюючим ефектом, значним посиленням крово- і лімфообігу. В результаті швидше розсмоктуються вогнища запалення. Індуктотермія усуває спазми сфінктерів, кишок, бронхів завдяки підвищенню температури в тканинах;  знімає спазм гладких і поперечно-смугастих м’язів, збільшує жовчовиділення, знімає бронхоспазм, посилює  виділення харкотиння. Індуктотермія стимулює тканинний обмін, окислювально-відновні реакції, глюкокортикоїдну функцію кори надниркових залоз, секрецію катехоламінів. Підвищується імунологічна реактивність організму, зростає активність фагоцитозу, пригнічується життєдіяльність бактерій, при середній тепловій дозі посилюються   процеси розсмоктування, зменшується активність запалення.

Показання:

                    підгострі та хронічні захворювання внутрішніх органів (пневмонія, бронхіт, бронхіальна астма, хронічний гепатит, холецистит,  виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит, спастичний коліт);

                     запальні захворювання органів малого таза у жінок;

                    захворювання суглобів (артрит, артрозо-артрит, ревматоїдний артрит) і хребта (остеохондроз із радикулярним і ангіоспастичним синдромами);

                     захворювання нервової системи (неврит, радикулоневрит);

                     переломи кісток;

                     склеродермія.

Протипоказання:

                    загальні;

                    гнійні процеси;

                     післяінфарктний період (протягом 6 міс.);

                    тиреотоксикоз середньої тяжкості;

                    наявність вживлених електростимуляторів або металевого тіла в полі локалізації індуктора.

Апарати. Для індуктотермії застостосовують стаціонарні апарати ДКВ-1, ДКВ-2, ИКВ-4, які працюють на частоті 13,56 МГц з довжиною хвилі 22,13 м.

               

Btl 13                                                                                             Ttm250

 Методика проведення і дозування процедур. Для відпуску процедур до апарата ИКВ-4 додаються два індуктори-диски з діаметром 120 і 210 мм, індуктор-кабель і аплікатори для лікування гінекологічних хвороб.

 Індуктор-диск – це пластмасовий корпус круглої форми, всередині якого закладена спіраль з мідної трубки із декількох витків. Кінці спіралі виведені на поверхню диска і у вигляді штекерів підключаються до гнізда на задній стінці апарата. Диск закріплюють на рухомому держаку і розміщують контактно до поверхні шкіри.

 

Індуктотермія лівого плечового суглоба

          

 

 Індуктор-кабель зручнішої конструкції. Його довжина 3,5 м. Змінюючи форму кабеля у вигляді одного, двох або трьох завитків і закріплюючи їх за допомогою роздільних гребінців, його можна використовувати і на такі зони, де диск встановити важко. Повітряний проміжок між індуктором-кабелем і шкірою повинен становити 1-2 см і  його створюють або за допомогою гребінчика, або за допомогою складеного в кілька шарів рушника.

 Індуктор-диск,         індуктор-кабель

 До апаратів можуть додаватися спеціальні гінекологічні індуктори, комірцевий і поперековий.

                

Аплікатори для гінекологічних процедур

 Процедуру індуктотермії проводять у положенні хворого лежачи або сидячи. Під час процедури хворий відчуває рівномірне слабке тепло, не повинно бути локальної печії, сильного тепла під індуктором. Процедури можна проводити через одяг, але в зоні дії не повинно бути металевих предметів. Дозують процедуру з урахуванням відчуттів хворого і показників ступеня вихідної дози. Номінальна вихідна потужність – 250 Вт, що забезпечує утворення тепла в тканинах. На апараті ИКВ-4 ступінь дози 1-3 відповідає слабкій тепловій дозі, 4-5 – помірній, 6-8 -сильній тепловій дозі. У лікувальній практиці переважно використовують ступені дози 1-4.

Індуктотермія може бути місцевою, рефлекторно-сегментарною і загальною.

Місцева – спрямована на конкретний орган.

Рефлекторно-сегментарна – на комірцеві, поперекову ділянки, сегменти спинного мозку (при лікуванні гіпертонічної хвороби, ангіоневрозів).

Загальна індуктотермія називається ще індуктопірексією, оскільки при цьому впливові досягається підвищення температури тіла на 2-3^о С. Застосовується при бронхіальній астмі, захворюванні суглобів.

Порядок призначення процедур. Вказують назву методу, місце впливу, вид індуктора (диск, кабель), форму спіралі котушки, ступінь дози, тривалість процедури, частоту проведення (щоденно або через день), кількість процедур на курс лікування.

Тривалість процедури – 15-30 хв. Призначають кожен день або через день. На курс лікування призначають 8-15 процедур.

 Параметри процедур:

а)    методика: загальної дії (індуктопірексія, вплив індуктором-кабелем навколо тулуба), рефлекторно-сегментарна, місцева;

б)вид індуктора: індуктор-диск, індуктор-кабель (для індуктора-кабеля вказати форму — плоска спіраль, циліндрична котушка, за потреби вказати кількість витків);

в)    інтенсивність дії: слабкотеплова, середньотеплова за відчуттями пацієнта; даним діапазонам відповідають ступені перемикача “Доза” 1-3 та 4-6;

г)     тривалість процедур: на одне поле—до 15 хв.; на одну процедуру — до 30 хв.; протягом однієї процедури можна призначати впливи на 1-2 поля;

д)величина зазора між індуктором і тілом пацієнта 1 см;

є) періодичність процедур: щодня, через день; на курс 8-15 процедур.

 Дозування

Здійснюють за тепловідчуттями хворого (слабке, помірне та сильне) та силою анодного струму. Тривалість впливів, що проводяться щодня або через день, — 15-30 хв., 10-15 процедур. Повторний курс призначають через 2-3 місяці.

Можливі поєднання

Гальваноіндуктотермія, електрофорезіндуктотермія.

Помилки в призначеннях лікаря: призначає процедуру в гострому періоді запального процесу; не вказує інтенсивність впливу за тепловідчуттями хворого; не вказує форму індуктора-кабеля; не використовує УВЧ-індуктотермію.

Помилки в діях медсестри: забуває про необхідність застосування роздільної гребінки; відпускає процедури тільки в тепловій дозі; не враховує можливості підігріву тканин у ході процедур; не слідкує за можливою наявністю металевих предметів у пацієнтів у зоні впливу.

 Приклад рецепта або формулювання призначення

Індуктотермія на міжлопаткову зону. Індуктор-диск, доза слабкотеплова (IV–VI ступені), 10—15 хв., через день, на курс 8 процедур.

Діагноз: артрозоартрит лівого колінного суглоба. Індуктотермія на ділянку лівого колінного суглоба. Індуктор-ка-бель, 3 витки. Сила анодного струму 160-180 мА, 15—20 хв., через день, № 10.

На кліше — вказати контур електродного диска в зоні впливу, розташування індуктора-кабеля, номер поля.

УВЧ-індуктотермія

Це лікувальний метод при якому на тканини хворого впливають магнітним полем ультрависокої частоти (40,68 МГц). Електрод має назву ЕВС-1 – індуктор з налаштованим контуром. Його встановлюють контактно на шкіру пацієнта або з проміжком не більше 1 см.

При УВЧ-індуктотермії в тканинах утворюється більше тепла, ніж при ВЧ-індуктотермії. Це пояснюється тим, що кількість тепла при будь-якій індуктотермії, крім всіх інших причин, залежить від частоти, а при УВЧ-індуктотермії частота струму в 3 рази більша, ніж при ВЧ-індуктотермії.

Показання. Метод застосовують переважно для лікування запальних захворювань, особливо, гострих і підгострих в ділянці обличчя (гайморит, отит, неврит лицьового нерва), пневмоній.

Протипоказання. Ті ж, що й для індуктотермії.

Техніка виконання. Індуктори діаметром 6 і 9 см (призначені для  потужності до 40 Вт) під’єднують до апаратів УВЧ-62, УВЧ-66, УВЧ-30, а індуктори, діаметром 16 см (призначені для  потужності до 100 Вт) під’єднують до стаціонарних апаратів “Экран-1”, “Экран-2”.

Під час відпуску процедури хворий знаходиться в лежачому або сидячому положенні, одітий.

Тривалість процедури – 10-15 хв, проводять кожен день або через день. На курс лікування призначають 6-15 процедур.

Параметри процедур:

а)       методика: місцева, рефлекторно-сегментарна;

б)    інтенсивність впливу: слабкотеплова, середньотеплова (теплова) за відчуттями пацієнта; за вихідною потужністю апаратів —до 30 Вт для пересувних, до 125 Вт для стаціонарних;

в)               розмір індукторів: для портативних апаратів — 60, 75, 90 мм (при потужності до 30 Вт), для стаціонарних — 140 і 160 мм в діаметрі (при потужності до 100-125 Вт);

г)                  розташування індуктора контактне;

д)       тривалість процедур: 10-15 хв.;

є)      періодичність процедур: щодня, через день; на курс 5-15 процедур.

Дозування

Здійснюють за тепловідчуттями хворого і вихідною потужністю апарата. Тривалість щоденних впливів становить 10-15 хв., 8-12 процедур. Повторний курс призначають через 2-3 місяці.

 Можливі поєднання

УВЧ-індуктофорез лікарських речовин.

Помилки в призначеннях лікаря: призначає процедуру в гострому періоді запального процесу; не враховує можливі максимальні значення вихідної потужності для конкретних індукторів.

Помилки в діях медсестри: проводить процедуру з наявні­стю зазора між резонансним індуктором і зоною впливу; не слідкує за правильним підключенням кабеля до гнізда в апараті “Екран”; не запитує про тепловідчуття пацієнта.

Приклад рецепта або формулювання призначення

УВЧ-індуктотермія на ділянку правого вуха. Теплова доза 30 Вт, 10 хв., через день, 8 процедур.

Діагноз: артрит правого колінного суглоба. УВЧ-індуктотермія на ділянку правого колінного суглоба потужністю 30 Вт, доза теплова, 10 хв., щодня, № 12.

На кліше — вказати розташування індуктора, його розмір (діаметр).

Алгоритм проведення УВЧ-терапії апаратом “Мінітерм УВЧ-5-1”

1. Перед процедурою пацієнт повинен зняти всі металеві предмети (сережки, каблучки, браслети тощо), що знаходяться в зоні впливу поля УВЧ, та зайняти зручне положення, яке він може зберігати до кінця процедури.

2. Натиснути кнопку “Мережа”, ввімкнути живлення апарата. При цьому загориться зелена сигнальна лампа. Час, необхідний для прогріву апарата (3 хв.), використовуйте для підготовки пацієнта та установки електродів.

3. Якщо після закінчення часу прогріву стрілка дозиметра не стоїть на нульовій позначці шкали, то поворотом ручки З “Установка нуля” на задній стінці апарата встановити стрілку на нуль. Впевнитися, що ручка “Потужність” повернена вниз до упору. Вивести ручку процедурного годинника з положення “0”, повертаючи її за годинниковою стрілкою до упору, після чого встановити необхідну тривалість, повертаючи ручку у зворотному напрямку. При цьому повинна загорітися оранжева лампа , яка свідчить про ввімкнення генератора.

4. Поворотом ручки “Настройка” настроїти контур пацієнта до максимального відхилення стрілки дозиметра.

5. Поворотом ручки “Потужність” вгору встановити за шкалою дозиметра необхідну для процедури потужність. Впевнитися в правильній настройці контура пацієнта повторним поворотом ручки  “Настройка”.

6. Після закінчення часу процедури, встановленого на годиннику, генератор високої частоти автоматично вимикається, про що свідчать звуковий сигнал та згасла оранжева лампа 15.

7. Ручку “Потужність” прокрутити вниз до упору та звільнити пацієнта від електродів. Після цього апарат готовий до проведення наступної процедури.

8. Якщо процедур більше не передбачається, вимкнути апарат натисканням кнопки “Мережа”.

УВАГА! При ввімкнутому генераторі (горить оранжева сигнальна лампа) не виводити ручку “Потужність” із крайнього положення на холостому ходу апарата (без пацієнта чи фантома).

 Алгоритм проведення УВЧ-терапії апаратом “Ундатерм (УВЧ-80-3)”

1. Перед проведенням процедури обов’язкова санітарна обробка робочої (тієї, що контактує) поверхні електродів (індукторів) шляхом дворазового протирання серветкою з бавовни, змоченої 1-процентним розчином хлораміну за ОСТ 6-01-76-79. Серветки перед використання повинні бути віджаті. Після санітарної обробки електроди (індуктори) мають бути насухо витерті чистою серветкою.

2.З пацієнта необхідно зняти всі металеві предмети, що знаходяться в зоні впливу. Впливати електричним полем УВЧможна через сухий одяг, мазеві та сухі гіпсові пов’язки. Пов’язки, просякнуті гноєм, кров’ю та розчинами лікарських речовин, перед впливом замінити на сухі.

3.Пацієнт займає зручне положення, яке він може без напруження зберігати до кінця процедури.

  Проведення процедур з використанням конденсаторних пластин

1.  Вставити вилку шнура в розетку, ввімкнути апарат та прогріти його протягом 2 хв.

2.  Встановити робочу (торцеву) поверхню електродів на тілі пацієнта.

3.  Встановити необхідний зазор між пластиною електрода та тілом пацієнта. Величину зазора визначати за цифрами, нанесеними на обмежувачі (орієнтовно).

4.  Провернути ручку процедурного годинника до позначки “ЗО”, а потім встановити на необхідну відповідно до тривалості процедури.

5.  Ввімкнути високочастотний генератор, повертаючи ручку перемикача “Потужність” з положення “0” в положення ” 1″. В подальшому ступінь потужності обирається з урахуванням вимог процедури та тепловідчуттів пацієнта. Після закінчення часу процедури процедурний годинник автоматично вимикає високочастотний генератор.

УВАГА!

а)        При всіх маніпуляціях з електродами та електродотримачами не докладайте надмірних зусиль, слідкуйте за паралельністю кабелів електродів: вони повинні знаходитися в пазах фіксаторів.

б)        При тангенціальному розташуванні електродів відстань між їхніми корпусами не повинна бути меншого від діаметра електрода.

в)         Для екстреного або передчасного закінчення процедури встановити перемикач “Потужність” в положення “0”.

г)         Якщо при накручуванні годинника на панелі управління загориться світлодіод 5 червоного кольору, розташований над ручкою перемикача “Потужність”, це свідчить про неправильне вимкнення апарата. Встановити перемикач “Потужність” в положення “0”, ручку процедурного годинника — на позначку “О” та повторити накручування годинника.

6.        Після закінчення процедури перевести перемикач “Потужність” в положення “0” та звільнити пацієнта від електродів. У цьому положенні апарат готовий до проведення наступних процедур.

7.        Якщо процедур більше не буде, апарат вимкнути та витягнути вилку шнура з розетки.

 Проведення процедур з використанням індуктора резонансного

1.         Вставити вилку шнура в розетку, ввімкнути апарат та прогріти його протягом 2 хв.

2.         Встановити робочу (торцеву) поверхню індуктора резонансного на частину тіла пацієнта, що підлягає процедурі.

3.        Провернути ручку процедурного годинника до позначки “ЗО”,а потім встановити на необхідну відповідно до тривалості процедури.

4.         Ввімкнути високочастотний генератор, перевести ручку генератора “Потужність” з положення “0” в положення “1”. В подальшому ступінь потужності можна переводити в положення “2” та “З” залежно від вимог процедури та тепловідчуттів пацієнта. Після закінчення часу процедури процедурний годинник автоматично вимикає високочастотний генератор.

5.         Після закінчення процедури перевести перемикач “Потужність” в положення “0” та звільнити пацієнта від індуктора резонансного. В цьому положенні апарат готовий до проведення наступної процедури.

6.         Якщо більше процедур не передбачається, апарат необхідно вимкнути та витягнути вилку шнура з розетки.

 Проведення процедур з використанням індуктора кабельного

1.        Встановити кнопку “Мережа” перемикача мережі та ручку перемикача “Потужність” в положення вимкнення.

2.        Вставити вилку шнура в розетку, ввімкнути апарат та прогріти його протягом 2 хв.

3.        Накласти (намотати) індуктор кабельний на частину тіла, що підлягає процедурі, таким чином, щоб вільні кінці кабеля дозволяли підключити штирі до гнізд колодки “Пацієнт” та були приблизно однакової довжини.

4.         Зафіксуйте вільні кінці кабеля фіксаторами так, щоб виключити можливість його самовільного розмотування з частини тіла, яка підлягає процедурі.

5.         Вставити штирі  кабельного індуктора до упору в гнізда колодки “Пацієнт”.

6.         Переконатися, що вільні кінці кабеля індуктора кабельного розташовані паралельно один до одного, знаходяться в пазах фіксаторів і не доторкаються до корпуса апарата.

7.         Повернути ручку процедурного годинника до позначки , а потім встановити на необхідну тривалість процедури.

8.         Ввімкнути високочастотний генератор, для чого перевести ручку перемикача “Потужність” з положення “0” в положення “1”. В подальшому ступінь потужності обирається з урахуванням вимог процедури та тепловідчуттів пацієнта. Після закінчення часу процедури годинник автоматично вимикає високочастотний генератор.

9.         Після закінчення процедури перевести перемикач “Потужність” в положення “0”. Витягнути штирі кабельного індуктора з гнізд колодки “Пацієнт”, зняти фіксатор та звільнити пацієнта від кабельного індуктора.

10.Якщо більше процедур не передбачається, необхідно вимкнути апарат та итягнути вилку шнура з розетки.

Алгоритм проведення УВЧ-терапії та УВЧ-індуктотерапії апаратом “УВЧ-30”

 1. Перед процедурою:

а) закріпити тримачі конденсаторних пластин;

б)       встановити круглі конденсаторні електроди d=l 13 мм в тримачах електродів, розташовуючи їх на відстані 6 см один від одного;

в)       за допомогою проводів під’єднати електроди до вихід них гнізд апарата;

г)       ручку перемикача “Потужність” встановити в положення “Вимкнено”;

д)ручку “Компенсатор” встановити в положення “Вимкнено”.

2. Вставити вилку проводу мережі в розетку, ручку “Компенсатор” перевести в положення ” 1″. Натиснути кнопку “Контроль напруги”, ручкою “Компенсатор” стрілку приладу встановити в межах сектора. Апарат повинен прогрітися протягом 2 хв. Після цього ручку перемикача “Потужність” перевести в положення “15 Вт”. Піднести неонову лампу на ізольованій ручці (індикатор настройки УВЧ-апаратів) до електродів та, повертаючи ручку “Настройка”, добитися максимального світіння лампи. Потім поставити ручку перемикача “Потужність” в положення “ЗО Вт” та знову перевірити роботу апарата, як це описано вище.

3. Перед процедурою пацієнт повинен зняти всі металеві предмети (годинник, обручки, сережки тощо), які знаходяться в полі впливу УВЧ, та зайняти зручне положення, яке він без напруження зберігати до закінчення процедури.

4. Впливати електричним або магнітним полем УВЧ можна через одяг, мазеві або гіпсові пов’язки. Пов’язки, просякнуті гноєм або кров’ю, перед процедурою слід замінити сухими.

5. При використанні апарата в педіатрії під електроди слід підкладати відповідні їм за розміром повстяні підкладки, а електроди фіксувати на великій ділянці тіла за допомогою ременя або мішечка з піском.

6. Аплікатор вихорових струмів “ЕВС-1” являє собою коливальний контур, настроєний на частоту 40,68 МГц.

В “ЕВС-1” для впливу на хворі ділянки тіла пацієнта використовується магнітне поле котушки.

7. При проведенні УВЧ-індуктотермії “ЕВС-1” під’єднується до вихідних гнізд апарата та закріплюється на одному з тримачів електродів, як і конденсаторний електрод.

8. “ЕВС-1” встановлюється торцевим боком на відстані небільш 5 мм від хворої ділянки, після чого ручка “Потужність” переводиться в положення 15 або 30, залежно від необхідної інтенсивності впливу.

9.При роботі з “ЕВС-1” всі маніпуляції з апаратом проводятьсятак само, як і при використанні конденсаторних електродів За рахунок нежорсткої фіксації “ЕВС-1” на тілі пацієнта можливий розлад вихідного контуру, тому при проведенні процедури необхідно періодично перевіряти правильність настройки апарата.

10.Після закінчення необхідного часу процедури встановити ручку “Потужність” в положення “Вимкнено”. В цьому положенні апарат готовий до проведення наступної процедури.

11.Якщо більше процедур не передбачається, провести повне вимкнення апарата, переводячи ручку “Компенсатор” в положення “Вимкнено.”, а вилку проводу мережі витягнути з розетки.

 Відмінності між індуктотермією та УВЧ-терапією

 

№ з/п	Критерії оцінки	Індуктотермія	УВЧ- терапія
1.	Діючий фактор	Змінне магнітне поле ВЧ (13,56 МГц)	Змінне електричне поле УВЧ (40,68 МГц)
2.	Ефект у тканинах	Переважно тепловий	Переважно осциляторний
3.	Категорія хвороб	Хронічні запальні процеси	Гострі запальні процеси з набряком
4.	Кількість пластин	1 індуктор диск або індуктор кабель	2 конденсаторні пластини
5.	Тривалість процедури	15-30 хв	Не більше 15 хв
6.	Вихідна потужність апарата	250±50 Вт	Переносні 1-100 Вт, пересувні (“Екран”) 300-400 Вт

 

Магнітотерапія

Це – лікувальний метод, який використовує дію змінним низькочастотним або постійним магнітним полем за допомогою індукторів-електромагнітів, індукторів-соленоїдів або постійних магнітів.

Механізм дії. Магнітне поле викликає наведену електрорушійну силу, змінює орієнтацію макромолекул і впливає на рідкокристалічні структури і проникність мембран. Постійне магнітне поле активує компенсаторно-адаптаційні реакції організму, посилює кровопостачання внутрішніх органів, не утворюючи тепла, нормалізує різні відділи центральної нервової системи, діє на функцію кори надниркових залоз, має протинабрякову, розсмоктувальну, спазмолітичну і гіпотензивну дію. Лікування магнітними полями покращує сон, знижує емоційну напругу, зменшує набряки, краще загоює поверхневі рани, нормалізує судинні реакції, посилює фагоцитоз. Нерідко спостерігається виражений гіпотензивний ефект, покращуються показники імунологічної реактивності. Клінічно під час лікування спостерігають болезаспокійливу, протисверблячу, протизапальну і нейро-вегетативно-нормалізуючу дію.

Апаратура: Вплив постійного та змінного магнітного поля можна забезпечити і за допомогою апаратів: “Полюс-1”, “Полюс-2”, “Полюс-ІОІ”, “МАГ-30”, “Магнітер”, “Алімп”, “Малахіт”, “МКМ-2-1”, “МАВР”, “По-леміг”, “Градієнт-1”, “МГТ-11” серії “МІТ” “ПДМТ-01”, Btl  та ін.

                  

Btl 09                                                               Градієнт-1”

         

 До апаратів додаються магнітні аплікатори різної конфігурації.

Btl-09 аплікатори

 Будова цих апаратів подібна до будови апарата “Полюс-1”  У комплект апаратів, як правило, входять 2 індуктори з П-подібними сердечниками і 2 – з прямим сердечником, а також порожнинний індуктор для гінекологічних процедур. Кожний індуктор знаходиться в пластмасовому корпусі, на якому є стрілка, що вказує напрям силових ліній поля між полюсами при живленні однопівперіодним випрямленим струмом. При живленні індукторів змінним струмом він буде умовним: стрілки спрямовані на однойменні полюси.

Перед початком роботи індуктор треба зафіксувати на індукторутримувачі. Для цього слід натиснути клавішу, що міститься на вільному кінці. Залежно від методу (дистанційного чи контактного)  розташовують індуктори, після чого вмикають апарат, натиснувши клавішу “Мережа” (при цьому має засвітитися індикатор). Клавіші “Форма струму” і “Режим” установлюють відповідно до призначення лікаря. Ручку таймера повертають за годинниковою стрілкою до упору, а потім у зворотньому напрямку встановлюють необхідну тривалість процедури. Перемикач встановлюють згідно з призначеною інтенсивністю. При цьому  індикатор магнітного поля має світитися залежно від режиму (безперервно або з перервами).

Коли закінчиться встановлений час процедури, апарат вимикається автоматично і вмикається звуковий сигнал. Після цього перемикач необхідно перевести в нульове положення, відвести індуктори від тіла пацієнта, а далі можна проводити процедуру іншому хворому. Після закінчення роботи на апараті його треба вимкнути шляхом натискання клавіші.

Техніка і методика дозування магнітотерапії. Перед початком процедури хворого необхідно попередити, що під час процедури в нього має з´явитися відчуття легкого тепла або “повзання мурашок”.

Залежно від зони дії процедуру проводять у положенні пацієнта стоячи або лежачи. Використовують 1 або 2 індуктори, які розташовують над відповідною ділянкою тіла з проміжком (не більше 10 мм) або без проміжку

 

Магнітотерапія аплікатором btl 09 65

 

Застосовують неперервне або імпульсне магнітне поле різної напруги. Тривалість процедури – від 10 до 20 хв, проводять щоденно або через день. Курс лікування 10-20 процедур (Фільм”Магнітотерапія”).

Завдяки значній проникності магнітного поля процедури можна проводити, не знімаючи одягу, мазевих, гіпсових та інших вологих чи сухих пов´язок.

Слід пам´ятати, що при одноіндукторній методиці глибина проникнення магнітного поля становить 3-4 см, а при поперечному розміщенні двох індукторів магнітне поле проникає значно глибше – на 7-8 см.

Апарат виготовлено за ІІ класом захисту, заземлення він  не потребує. У разі зміни індукторів треба вимикати магнітне поле (перемикач “Інтенсивність” повинен знаходитись у нульовому положенні). Час безперервної роботи апарата – не більше 30 хв, після чого його вимикають на 10 хв. Порожнинний індуктор дезінфікують 96° етиловим спиртом.

Показання: захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба І ст.), периферичних судин (облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз судин нижніх кінцівок, хронічна венозна недостатність з наявністю трофічних виразок, тромбофлебіт), органів травлення (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічні коліти), опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, остеоартроз, остеохондроз), центральної нервової системи (наслідки перенесеного порушення мозкового кровообігу, черепномозкової травми), захворювання шкіри (алергічні і сверблячі дерматози, нейродерматити, екзема тощо).

Протипоказання: схильність до кровотечі, виражена гіпотонія, вагітність.

 Залежність лікувального ефекту магнітного поля від:

– специфічних властивостей магнітного поля;

  видів магнітного поля (ЗмМП, ПуМП, БіМП, ОбМП, ПМПтаін.);

  параметрів магнітного поля (мкрТл, мТл, Тл);

– частотної модуляції:

–    фізичних (магнітних) властивостей тканин-“цілей”;

–    чутливості організму до МП;

–    функціональних можливостей до адаптації і реактивності організму.

а)       1,14-1,2 Гц — базисна частота чи частота роботисерця;

б)         10 Гц — альфа-ритм, ритм “тремору” капілярів;

в) 37,5—частота для фізичного блокування Са⁺⁺-каналів;

г)          77 Гц — протибольова частота;

 

Лікувальні ефекти магнітного поля залежно від його виду

Постійне магнітне поле:

–    імуномоделюючий та протиалергічний;

–    місцеве — трофічний;

–    місцеве — судинорозширюючий;

–    південне — тонізуючий;

–    північне — седативний.

Імпульсні МП:

–    нейростимулюючий (міостимулюючий);

–    вазоактивий;

–    анальгетичний;

–    протизапальний (дренуючо-дегідратуючий).

ПеМП, ПуМП, ОбМП, БіМП:

–    протизапальний (протинабряковий);

–    вазоактивний;

–    трофічний;

–    вазоактивний;

–    гіпокоагулюючий;

–    місцеве — анальгетичний.

Магнітотерапія має детоксикаційний ефект (10-45 мТл, час впливу 30-60 хв.) — проникнення МП до 10 см, що дає можливість впливати на кров.

 Показання

1.  Захворювання, що супроводжуються порушенням мікроциркуляторних процесів (кардіологія, артрологія, стоматологія, судинна патологія).

2.  Запальні захворювання в гострій фазі.

3.  Хронічні захворювання внутрішніх органів.

4.  Захворювання та порушення периферичної нервової системи.

5.  Гіпертонічна хвороба І—II ст.

6.  Захворювання периферичних судин кінцівок.

 Протипоказання

Індивідуальна підвищена чутливість до фактора, гостре порушення мозкового кровопостачання, різко виражена гіпотензія, наявність імплантованих кардіостимуляторів.

 Техніка проведення процедур

При проведенні низькочастотної магнітотерапії використовують переважно контактну методику. Індуктори встановлюють в проекції патологічного джерела на шкірі або в ділянці паравертебральних зон без тиску та фіксують за допомогою гнучких керованих штанг апаратів. Використовують поздовжнє або поперечне розташування індукторів.

 Параметри процедур (для апарата “Полюс-1”):

а)             методика: місцева, рефлекторно-сегментарна, внутріншьопорожнинна;

б)       вид індукторів: циліндричний, прямокутний, порожнинний;

в)       розташування індукторів: контактне; за методичними особливостями — одноіндукторна або двоіндукторна методика;

г)                вид струму: синусоїдальний, пульсуючий, однонапівперіодний;

д)    режим генерації: безперервний, перервний (тривалість посилки та паузи — по 2 сек.);

є)             інтенсивність впливу: визначають за величиною магнітної індукції в мТ —від 10 до 35 мТ; при використанні апарата “Полюс-1” інтенсивність впливу дозують за положенням регулятора “Інтенсивність” (1-4 положення); конкретна величина магнітної індукції залежить від типу індуктора і форми струму; при максимальній інтенсивності (положення регулятора “Інтенсивність”—4) магнітна індукція циліндричного індуктора становить 35 мТ, прямокутного — 25 мТ, порожнинного — ЗО мТ;

ж)   тривалість процедур: на одне поле —10-30 хв.; на процедуру — до 40 хв.; протягом одного сеансу можна призначати вплив на 1-3 поля;

з)              періодичність процедур: щодня, через день, на курс до 20-30 процедур.

 

Дозування

Здійснюють за величиною магнітної індукції. Тривалість процедур становить 15-30 хв., 20-25 процедур. За потреби повторний курс призначають через 1-2 місяці

 Можливі поєднання

Магнітофорез лікарських речовин, магнітолазерна терапія.

 

Апарат для магніто-лазерної терапії „МИЛТА”

   

 

Помилки в призначеннях лікаря: не призначає на сегментарні зони; використовує недостатню експозицію процедури; не враховує відмінностей між видами магнітного поля; не враховує змін величини магнітної індукції залежно від виду індуктора і форми струму; не вказує розташування індукторів один відносно одного при двоіндукторній методиці.

Помилки в діях медсестри: допускає наявність зазора між індукторами і зоною впливу; не слідкує за взаємним розташуванням індукторів при використанні магнітного поля постійного спрямування; проводить орієнтування індукторів один відносно одного при синусоїдальній формі струму, використовує поздовжню методику впливу на кінцівки при двоіндукторній методиці; не враховує робочу поверхню індукторів.

 Приклад рецепта або формулювання призначення

Магнітотерапія на зону сегментів спинного мозку Th,-Th₅. Апарат “Полюс-1”. Паравертебрально, двоіндукторна методика, прямокутні індуктори, контактно, синусоїдальний струм, безперервний режим, перемикач “Інтенсивність” у положенні 3-4,15 хв., щодня, 12 процедур.

Діагноз: хвороба Рейно. Магнітотерапія ділянки шийних симпатичних вузлів паравертебрально, магнітна індукція 20 мТл, 10-20 хв., щодня, № 15-20.

На кліше — вказати розташування магнітних індукторів, відстань між ними, розташування полюсів, номер поля.

Алгоритм проведення магнітотерапії апаратом “ПДМТ-01”

1.               При підключенні індикаторів до роз’єму формується синусоїдальне поле. При підключенні індукторів до нижніх роз’ємів вид поля відповідає положенню перемикача “Видполя”.

Для використання приладів контролю наявності магнітного поля встановити вилки в ті гнізда “Контроль”, біля яких в роз’єм ввімкнутий індуктор типу “К” в гнізді “Ввімкнено”.

2.         Приклад рецепта: використання комплектів “Б” або “М”, провести такі операції:

а) підкласти один індуктор типу “П” до роз’єму (для забезпечення контролю поля).

б) під’єднати відповідні під’єднувальні прилади комплектів до роз’ємів;

в) при використанні індукторів типу “М” ввімкнути по два індуктори в однаково позначені роз’єми з різних боків корпусу.

На поверхні індукторів типу “Б” та “М” формується постійне, синусоїдальне та пульсуюче поле при установці перемикачів “Вид поля” в положення “зм”,  або “пульс” відповідно. При ввімкненні індуктора типу “Б” в роз’єм завждиформується синусощально-усічене поле.

УВАГА! При використанні комплекту індукторів “Б” та “М” установка перемикача “Напруга” в положення вище, ніж “5”, заборонено.

Для використання приладу контролю наявності магнітного поля встановити вилки в ті гнізда “Контроль”, біля яких в роз’єм ввімкнений індуктор типу “Показання”, а також в гнізда “Ввімкнено”.

3.  Натиснути кнопку “Мережа” — при цьому загориться лампа сигналізації вмикання мережі.

4.Перемикачами “Вид поля”, “Напруга”, “Частота” встановити відповідно вид та параметри магнітного поля, а перемикачами “Хвилини” встановити тривалість процедури.

5.Натиснути кнопку “Пуск”, при цьому загориться лампа “Робота”. Після закінчення процедури лампа “Робота” згасне. Ввімкнеться уривчаста сигналізація та призупиниться вироблення магнітного поля.

УВАГА! За потреби зміни режиму в процесі процедури необхідно натиснути кнопку “Стоп” (при цьому згасне лампа “Робота”), встановити необхідний режим і знову натиснути кнопку “Пуск” (лампа “Робота” ввімкнеться знову).

6.Після закінчення роботи з апаратом відтиснути кнопку “Мережа” (згасне лампа “Мережа”) та вимкнути живлення мережі.

 Алгоритм проведення низькочастотної магнітотерапії апаратом “Полюс-101”

1. Встановити апарат не далі ніж на 1,5 м від місця, де будуть працювати індуктори.

2. Встановити івдуктори відповідно до призначення лікаря, пацієнт повинен зайняти зручне положення, яке зберігатиме до кінця процедури. Лікування можна проводити, не знімаючи одяг, мазеву, гіпсову та інші вологі чи сухі пов’язки, тому що магнітне поле без перешкод проникає через них.

3. Встановити перемикач “Інтенсивність” в положення “1”, “2”, “З” або “4” відповідно до призначення лікаря.

4. Встановити перемикач “Режим” в положення “Безперервний” або “Перервний” відповідно до призначення лікаря.

5. Якщо використовується індуктор “1”, повинна бути натиснута кнопка ” 1″ перемикача “Індуктор”; якщо використовується індуктор “2”, натиснути кнопку “2” перемикача “Індуктор” та вимкнути кнопку “1” (повторно натиснути її); якщо використовуються обидва індуктори, натиснути кнопки “1” та “2” перемикача “Індуктор”.

Примітка. Одночасне лікування двома індукторами мож­ливе лише в режимі “Перервний”.

6.    Повернути ручку “Мережа” процедурного годинника 2 за годинниковою стрілкою до упору, при цьому:

–   повинен загорітися індикатор “Мережа”

–   світіння індикаторів магнітного поля повинно відповідати параметрам.

7.    Встановити процедурний годинник відповідно до призначення лікаря. Після закінчення встановленої тривалості згаснуть всі індикатори, процедурний годинник подасть звуковий сигнал та вимкне мережу.

Після закінчення роботи вимкнути апарат та звільнити пацієнта від індукторів.

8.    Витримуйте не менш ніж 10-хвилинну перерву після кожних ЗО хв. безперервної роботи апарата.

 Мікрохвильова терапія

Це – метод лікувального впливу на організм високочастотними електромагнітними коливаннями (НВЧ-коливання). У медицині використовують мікрохвильові коливання сантиметрового діапазону з частотою 2375 МГц і дециметрового діапазону з частотою 450 МГц.

Механізм дії. Електромагнітне поле НВЧ має не тільки властивості електричної енергії, але й світла. Ці якості проявляються здатністю мікрохвиль відбиватись і заломлюватись. Їх можна концентрувати в паралельні пучки за допомогою випромінювачів-рефлекторів і отримувати локальну дію.

Мікрохвилям властива значно менша проникаюча здатність, ніж електричному полю. НВЧ-коливання сантиметрового діапазону поглинаються поверхневими тканинами і проникають у глибину лише на 3-6 см, а дециметрового – до 9-12 см. Під впливом мікрохвиль підвищується теплоутворення, особливо високий тепловий ефект спостерігається в тканинах, які багаті рідиною. За рахунок специфічного осциляторного ефекту мікрохвиль утворюються біологічно активні речовини і підвищується активність різних біохімічних процесів. Вважають, що саме теплова й осциляторна дії мікрохвиль індукують нейрогуморальні та рефлекторні реакції. У терапевтичних дозах мікрохвилі мають болезаспокійливу, протизапальну, бактеріостатичну дії. Підвищення температури в опромінюваній ділянці тіла призводить до значного розширення судин і мікроциркуляції в зонах опромінення, прискорення кровообігу в цілому. Мікрохвилі підвищують проникність капілярів, що спричиняє активацію окисно-відновних процесів і сприяє покращанню обміну в тканинах. Малі дози мікрохвильової терапії мають стимулюючий вплив на функціональний стан парасимпатичної та центральної нервової системи, підвищують синтез гормонів кори надниркових залоз.

Показання: дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів кінцівок та хребта (бурсит, епікондиліт, періартрит, деформуючий остеоартроз і спондильоз, шпора п’яткової кістки); захворювання периферичних нервів (нейроміозит, неврит, плексит); ревматоїдний поліартрит на стадії фіброзних змін; виразкова хвороба шлунка без схильності до кровотеч; облітеруючі захворювання судин кінцівок; хронічний тонзиліт, паратонзиліт (фаза інфільтрації або після прориву), загострення хронічних синуситів, гострі локалізовані отити, фурункули носа (інфільтративна фаза), гострі гнійні перфоративні отити, хронічні мезотимпаніти; хронічні та підгострі запалення жіночих статевих органів; гідраденіти; післяопераційний інфільтрат.

Протипоказання: злоякісні новоутвори; активний туберкульоз; гарячкові стани; схильність до кровотеч; тиреотоксикози; вагітність; наявність набряку тканин, пов’язаного з місцевими розладами кровообігу; наявність у тканинах металевих предметів (осколки, кулі, тощо); серцево-судинна недостатність II та III ст.; несприйнятливість струму; істерія; лейкози; інфаркт міокарда і стан після нього протягом 6 міс.; період після курсу рентгенотерапії до 2 тижнів.

Апарати. Для мікрохвильової терапії сантиметрового діапазону використовують стаціонарні апарати “Луч-58”  і  портативні “Луч-2”, “Луч-3”.

 

ЛУЧ-3

Для мікрохвильової терапії дециметрової частоти застосовують апарати “Волна-2” і “Ромашка”.

 

Апарат «Ромашка»

 

 

Методика проведення і дозування процедур. Процедуру проводять в лежачому або сидячому положенні хворого, залежно від ділянки впливу. Ділянка, що підлягає опроміненню, повинна бути оголена, всі металеві предмети усунені. Вплив проводиться випромінювачами різної форми.

 

 

          Під час проведення  процедури

 Залежно від розміщення випромінювача розрізняють дистанційну (зазор 3-5 см) і контактну методики. Перша проводиться апаратами “Волна-2” та “Луч-58”, друга – апаратами “Ромашка”, “Луч-2”, “Луч-3”.

Залежно від розміщення випромінювача розрізняють дистанційну (зазор 3-5 см) і контактну методики. Перша проводиться апаратами “Волна-2” та “Луч-58”,  друга – апаратами “Ромашка”, “Луч-2”, “Луч-3” (Фільм 1, Фільм 2) .

Дія коливань надвисокої частоти дозується за вихідною потужністю у Вт і відчуттям пацієнтом тепла в місці впливу. У зв’язку з цим, розрізняють слаботеплову, теплову та сильно-теплову дози. Встановлено, що для отримання слабкого теплового ефекту необхідно вмикати потужність 20-30 Вт, для середнього теплового – 40-50 Вт і для сильнотеплового – 60-70 Вт. Сильнотеплові дози застосовують рідко. Курс лікування – 10-15 процедур через день.

Порядок призначення. Вказують назву процедури, ділянку впливу, форму та діаметр випромінювача, повітряний прошарок, потужність у Вт, тривалість впливу на одне поле, послідовність проведення процедур, їх кількість на курс лікування.

 Параметри процедур

а)             методика: місцева, рефлекторно-сегментарна, внутрішньопорожнинна;

б)    вид випромінювача: для апаратів “Луч-58”, “Луч-П”—циліндричні (діаметр 90, 110, 140 мм), довгастий; для апарата “Луч-3” — циліндричні (діаметр 115 мм без керамічного наповнення, діаметр 35 і 20 мм з керамічним наповненням), внутрішньопорожнинні;

в)    величина зазора: контактно (портативні апарати), зазор до 5-7 см (стаціонарні апарати);

г)    інтенсивність впливу: слабкотеплова, середньотеплова (теплова) — за тепловідчуттями пацієнта; за вихідною потужністю апаратів — в ватах; орієнтовні значення вихідної потужності для стаціонарних апаратів: 20-35 Вт — слабкотеплова, 40-60 Вт — теплова; для портативних апаратів: 2-5 Вт — атермічна та слабкотеплова, 5—12 Вт — теплова, понад 15-20 Вт — теплова (тепловідчуття залежить від розмірів випромінювача);

д)    тривалість процедур: на одне поле — до 10 хв.; на процедуру —до ЗО хв.; протягом однієї процедури можна впливати на 1-3 поля;

є) періодичність процедур: щодня, через день; на курс до 15 процедур.

 Дозування

Здійснюють за вихідною потужністю і відчуттям тепла. Тривалість процедур становить від 4 до 15 хв., 8-12 процедур. Повторний курс призначають через 2-3 місяці.

Помилки в призначеннях лікаря: призначає тільки теплові дози; не вказує інтенсивність впливу за тепловідчуттями пацієнта; не враховує умови, що сприяють утворенню “стоячих” хвиль і перегріву тканин; не використовує внутрішньопорожнинні методики; призначає при гострих гнійних процесах.

Помилки в діях медсестри: не питає пацієнта про відчуття при відпусканні теплових дозувань; не дотримується необхідного зазора.

 Приклад рецепта або формулювання призначення:

СМХ-терапія на зону проекції мигдаликів. Апарат “Луч-3”. Циліндричний випромінювач, контактно, слабкотеплова доза— до 4-5 Вт, по 5 хв. праворуч і ліворуч, щодня, 10 процедур.

Діагноз: хронічний гайморит. СМХ-терапія на ділянку гайморових пазух, 9 Вт, контактно, без зазора, 10-12 хв., щодня, № 6-8.

На кліше — вказати зону впливу, номер поля, розташування випромінювача.

 Алгоритм проведення процедури на апараті “Луч-3”

Перед процедурою:

1. Перевірити наявність належного заземлення розеток мережі, до яких під’єднується апарат.

2.  Під’єднати високочастотний кабель до розетки магнетрона з боку задньої стінки апарата. При під’єднанні високочастотного кабеля не допускати руху кабеля відносно роз’єму.

3.  Під’єднати до кабеля необхідний випромінювач.

3.1.Для проведення процедури циліндричним випромінювачем необхідно щільно, без надмірного тиску притиснути випромінювач до поверхні, що опромінюється, а при проведенні процедури вушним випромінювачем останній обережно вводять в слуховий прохід. Глибина введення обмежується розширеною конічною частиною кожуха.

3.2.Підготовка пацієнта. Перед проведенням процедури всі металеві предмети, що є на пацієнті, необхіднозняти. Ділянка, що підлягає впливу, повинна бути оголеною, шкіра — витертою насухо.

4.  Перевірити, щоб ручки перемикача “Мережа” та “Потужність” стояли у вимкненому положенні (крайнє ліве). Вставити вилку шнура мережі в розетку.

5.  Поворотом ручки перемикача “Мережа” за годинниковою стрілкою подати напругу, при цьому повинна загорітися сигнальна лампа.

6.  Встановити ручку “Мережа” в таке положення, щоб стрілка вимірювального приладу при натиснутій кнопці “Контроль” знаходилася в кольоровому секторі.

7.  Повернути стрілку до позначки ЗО, потім встановити її на необхідний час.

8.Ручкою “Потужність” встановити необхідну потужність, контролюючи її за вимірювальним приладом. Якщо у пацієнта з’явилось неприємне відчуття, ручку “Потужність” перевести на менший ступінь (зменшити потужність впливу).

9.      Після закінчення часу процедури автоматично вимикають­ся висока напруга та вихідна потужність. Звуковий сигнал повідомляє про закінчення процедури. Після цього ручку “Потужність” встановити в крайнє ліве положення.

 Алгоритм проведення мікрохвильової терапії апаратом “Луч-58-1”

1.Перед початком процедури пацієнт займає зручне положення, яке зберігає до її кінця.

2. Ділянку тіла, що підлягає опроміненню, звільняють від одягу.

3.Пацієнт повинен зняти металеві предмети, які можуть опинитись під безпосередньою дією поля НВЧ. Ці предмети можуть бути причиною опіку пацієнта.

4. Для локалізації енергії на опромінюваній ділянці тіла, а також для зменшення паразитного випромінення високочастотної енергії в навколишнє середовище зазор між тілом пацієнта та рефлектором не повинен перевищувати 5 см.

5. Форма, розмір рефлектора, тривалість та необхідна інтенсивність впливу (за відчуттями хворого) обираються в кожному окремому випадку згідно з призначенням лікаря.

6.     Впевнившись, що ручки перемикачів “Компенсатор” та “Потужність” знаходяться в положенні “Вимкнено”, “0”відповідно, ввімкнути апарат. Встановити ручку перемикача “Компенсатор” в положення “1”. При цьому повинна ввімкнутися лампа (зелене світло), а стрілка повинна відхилитись ліворуч. Ручку “Компенсатор” повертати доти, доки стрілка індикатора не встановиться на середині зеленого сектора шкали. При цьому на процедурному годиннику встановити заданий час процедури, а ручку перемикача потужності встановити в одне з робочих положень відповідно до призначення лікаря та відчуттів пацієнта.

7Необхідно слідкувати за тим, щоб стрілка індикатора не заходила за червону риску. Якщо у хворого з’явилось неприємне відчуття, одразу ж вимкнути апарат. Для цього ручку перемикача “Компенсатор” перевести в положення “Вимкнено” (проти годинникової стрілки).

8.Після закінчення процедури вимикається генератор та годинник подає звуковий сигнал. Потім перевести ручку “Потужність” в положення “0”. В цьому положенні апарат готовий до наступної процедури.

9В процесі роботи періодично переводити клавішу “Контроль” в положення “Мережа” та перевіряти положення стрілки індикатора. У разі потреби поворотом ручки “Компенсатор” встановити індикатор на середині зеленого сектора шкали.

10.При тривалих перервах між процедурами та після закінчення робочого дня апарат вимкнути повністю. При цьому ручки “Потужність”, “Хвилини”, “Компенсатор” встановити в положення “0”, “0”, “Вимкнено” відповідно.

 Параметри процедур:

а)             методика: місцева, рефлекторно-сегментарна, внутрішньопорожнинна;

б)    вид випромінювача: для апарата “Волна-2” —довгастий, циліндричний, для апарата “Ромашка”—циліндричні (діаметр 40 і 100 мм), прямокутний, внутрішньопорожнинний;

в)     величина зазора: контактно (портативні апарати), до 3-5 см (апарат стаціонарного типу);

г)             інтенсивність впливу: атермічна, слабкотеплова, теплова — за тепловідчуттями пацієнтів; за вихідною потужністю апаратів — в Вт; орієнтовні значення вихідної потужності для апарату “Волна-2”: 20-25 Вт — слабкотеплова, 40-60 Вт —теплова, для апаратів “Ромашка” та “Ранет”: до 6 Вт—атермічна, 8—10 Вт — слабкотеплова, понад 10-15 Вт—теплова (дані параметри залежать від величини випромінювача);

д)    періодичність процедур: щодня, через день; на курс 5-15 процедур залежно від цілей і методики;

є)              тривалість процедур: на одне поле — до 15 хв.; на процедуру — до 35 хв.; протягом однієї процедури можна впливати на 1-3 поля. При впливі на ендокринні органи оптимальна щільність потоку потужності 20-60 мВт/см² (не більш ніж 120 мВт/см²).

Дозування:

Здійснюють за вихідною потужністю та відчуттям тепла. Тривалість впливів становить від 4 до 15 хв., 8-12 процедур. Повторний курс призначають через 2-3 місяці.

Помилки в призначеннях лікаря: призначає процедуру в гострому періоді запалення; не враховує впливу різних діапазонів потужності на перебіг патологічного процесу, не вказує потужність за тегаювідчуттями пацієнта; не змінює параметри в ході курсу; не використовує імуномодулюючий вплив різних ло­калізацій ДМХ-терашї.

Помилки в діях медсестри: не дотримується необхідного зазора; використовує тільки теплові режими; не слідкує за можливою наявністю металевих предметів в зоні впливу.

Приклади рецепта або формулювання призначення

ДМХ-терапія на комірцеву зону. Апарат “Волна-2”. Довгастий випромінювач, слабкотеплова потужність (20-30 Вт); за­зор 3-4 см, 10 хв., через день, 10 процедур.

ДМХ-терапія на ділянку проекції печінки. Апарат “Ромашка”, прямокутний випромінювач, потужність 5 Вт, контактно, 15 хв., щодня, 10 процедур.

Діагноз: артроз колінних суглобів. ДМХ-терапія на ділянку колінних суглобів, 40 Вт, 10-12 хв., через день, № 12.

На кліше — вказати зону впливу, номер поля розташування випромінювача.

Алгоритм проведення НВЧ терапії апаратом “Ромашка”

1. Встановити випромінювач необхідно в положення відносно пацієнта*. При цьому слід врахувати, що:

– циліндричні випромінювачі використовуються за контактною методикою, тобто вони повинні прикладатися до тіла пацієнта без зусиль, щоб не зменшувати кровообіг;

–   прямокутний випромінювач рекомендується використовувати за дистанційною методикою, тобто встановлювати на відстані 4 см від тіла пацієнта;

–   на внутрішньопорожнинний випромінювач перед йоговикористанням одягається захисний ковпачок;

–    процедура проводиться обов’язково на оголеній ділянці тіла, на ньому не повинно бути металевих предметів, які можуть опинитись під впливом поля НВЧ (каблучки, годинники, запонки тощо).

Апарат необхідно встановити не відстані не менш ніж 2,5 м від робочого столу медичної сестри, щоб вона знаходилась у полі, що не перевищує 10 мкВт/см².

2. Ввімкнути апарат, для чого натиснути кнопку перемикач “Мережа”, при цьому повинна загорітися сигнальна лампа на лицевій панелі апарата. Якщо при цьому подається звуковий сигнал зумером, то необхідно ручку “Потужність” вивести повністю до кінця проти годинникової стрілки.

3. Через 1-2 хв. після ввімкнення мережі ручку “Час” повернути за годинниковою стрілкою до поділки “ЗО”, після чого встановити необхідну тривалість процедури в хвилинах поворотом цієї ж ручки проти годинникової стрілки до поділки, відповідній тривалості процедури, що призначена лікарем даному пацієнту.

4. Поворотом ручки “Потужність” за годинниковою стрілкою встановити за шкалою вимірювального приладу необхідний рівень вихідної потужності в ватах, прописаний лікарем даному пацієнту.

5. Попередити пацієнта про відчуття під час процедури та про те, що йому заборонено самому змінювати положення ділянки тіла, яка підлягає опроміненню, відносно випромінювача. Якщо у хворого з’явилось неприємне відчуття, необхідно вимкнути апарат.

6.Після закінчення процедури апарат автоматично подає сигнал зумером, що повідомляє про закінчення проведення процедури та вимкнення НВЧ-потужності. Необхідно ручку“Потужність” вивести в крайнє ліве положення проти годинникової стрілки, при цьому повинна зупинитися звукова сигналізація. Якщо апарат не вимкнений, то подача звукового сигналу буде продовжуватися до того моменту, доки ручка “Потужність” не буде встановлена в крайнє ліве положення при повороті проти годинникової стрілки.

Вимкнути апарат, натиснувши кнопку перемикача “Мережа”, погасне лампочка, що сигналізує про вимкнення потужності мережі.

Алгоритм проведення ДМХ-терапії апаратом “Волна-2”

1. Після виконання підготовчих заходів перевірити роботу електричної частини апарата. Для цього ручку тумблера “Контроль” встановити в положення “Мережа” та поворотом ручки “Компенсатор” за годинниковою стрілкою увімкнути напругу мережі. При цьому загориться зелене світло (лампа Н2) та стрілка приладу відхилиться. Ручку перемикача “Компенсатор” встановити в положення, при якому стрілка приладу встановиться в середині сектора компенсатора (зелений сектор).

2. Через 2,5-5 хв. після ввімкнення апарата загориться жовте світло (лампа Н4), яке свідчить про те, що закінчився час, необхідний для розігріву катода.

3. Ручку тумблера “Контроль” перевести в положення “Потужність” та ручкою процедурного годинника “Хвилини” встановити час 2-5 хв. (попередньо ручку для накручування годинника повернути за годинниковою стрілкою на повний оберт до упору).

4. Для ввімкнення високої напруги ручку перемикача “Потужність” перевести в положення “1”. При цьому загориться сигнал (лампа НЗ), а прилад покаже величину вихідної потужності близько 20 Вт. Підвести руку до випромінювача — впевнитися, що прилад працює.

5. Після закінчення необхідного часу висока напруга автоматично вимикається, що супроводжується короткочасним звуковим сигналом. При цьому зелений сигнал має згаснути.

6. Перед повторним ввімкненням для подачі високої напруги на генератор ручку перемикача “Потужність” встановити в положення “0”.

7. Після закшчення перевірки апарат вимкнути, встановивши ручку перемикача “Компенсатор” в положення “Вимкнено”.

Техніка проведення процедур

1.     При проведенні процедури пацієнт не повинен мати на собі металеві предмети, які можуть опинитись під безпосереднім впливом поля ДМХ. Вони можуть стати причиною опіку пацієнта.Ділянку тіла, що підлягає опроміненню, звільнити від одягу. Пацієнт займає зручне положення, яке зберігає до кінця процедури. Закріпити на тримачі випромінювач, підімкнути до нього високочастотний кабель і встановити необхідну відстань між тілом пацієнта та випромінювачем.

2.     Для кращої локалізації енергії на опромінюваній ділянці тіла та точнішої дозиметрії, а також для зменшення паразитарного випромінення високочастотної енергії в навколишнє середовище відстань між тілом пацієнта та випромінювачем не повинна перевищувати 5 см. 2. Переконайтеся, що ручки перевмикачів “Компенсатор” та “Потужність” знаходяться в положенні “Вимкнено” та “0” відповідно, ввімкніть апарат, як це вказано в розділі 7. При цьому на процедурному годиннику ручкою “Хвилини” встановіть заданий час процедури, а ручкою перемикача “Потужність” за показаннями приладу—необхідну потужність впливу на пацієнта.

УВАГА! Слідкуйте за тим, щоб стрілка приладу не заходила в межі червоного сектора (не перевищувала 100 Вт); якщо у хворого з’явилось неприємне відчуття, необхідно одразу ж вимкнути апарат.

3.            Після закінчення часу, який встановлено для процедури годинником, подається звуковий сигнал, і висока напруга автоматично вимикається. Після цього ручка перемикача “Потужність” встановити в положення “0”.

4.            В процесі роботи необхідно періодично переводити ручку тумблера “Контроль” в положення “Мережа” та перевіряти стрілки приладу. У разі потреби поворотом ручки перемикача “Компенсатор” встановити стрілку вимірювального приладу на середині сектора компенсатора.

5.            Після закінчення роботи апарат вимкнути, ручки перемикачів “Потужність”, “Хвилини” і “Компенсатор” встановити відповідно в положення “0”, “0”, “Вимкнено”. Витягнути шнур із мережі.

 МІЛІМЕТРОВОХВИЛЬОВА ТЕРАПІЯ (ММХ-ТЕРАПІЯ)

Міліметровохвильова терапія — метод, при якому з лікувальними цілями застосовують міліметрові хвилі від 1 до 10 мм, частота 30-300 гГц.

Механізм дії: згідно з сучасними уявленнями, будь-яке захворювання, тобто порушення функціонування організму, супроводжується зміною генерації клітинами КХЧ-сигналів, частота яких визначається характером захворювання. Штучні еталонні КХЧ-сигнали ведуть до нормалізації електромагнітного каркаса клітин, що приводить в дію механізми, які усувають порушення швидкості біохімічних реакцій та ферментативної активності. Переважно використовується для впливу на біологічно активні точки.

Особливості дії: резонансний характер поглинання енергії ММХ визначає розвиток протизапального, протинабрякового, розсмоктуючого, імуномодулюючого, регенеративного впливу. Глибини проникнення до 0,2-0,6 мм.

Апаратура: генератори монохроматичних хвиль “Явь-1-5, 6” та “Явь-1-7,1”, “МАВИ”, “Електроніка КХЧ-101”, “Шлем – 01-05”, “Шлем-01-07”, “Квотер”, “Инициация-2МТ” “Поріг-1” “МГГ-Г, “МІТ-1 серії 2” та інші серії МІТ.

 

Аленушка

Показання

1.  Підгострі та хронічні запальні хвороби периферичної нервової системи.

2.  Хронічні захворювання внутрішніх органів.

3.  Захворювання шкіри.

4.  Ерозія шийки матки.   і

5.  Консолідовані переломи кісток.

6.  Вплив на біологічно активні точки.   ,

Протипоказання

Гострі гнійні запальні захворювання, гіпертиреоз, нейродерміт, вегетальгія, вагітність.

Техніка проведення процедур

Вплив міліметровими хвилями здійснюють на проекції патологічного джерела, вегетативних гангліїв, рухові точки, рефлексогенні зони та біологічно активні точки. Після підготовки апарата до роботи рупор випромінювача-хвилевода встановлюють на відстані 2-5 мм від обраної ділянки опромінення. Вплив може проводитись у безперервному або імпульсному режимі.

 Параметри процедур:

а)             методика: місцева, рефлекторно-сегментарна, на біологічно активні точки;

б)    потужність впливу визначається в діапазоні від 0,1 до 10-15 мВт/см²; за відчуттями пацієнта—використовуються нетеплові дозування (можливе відчуття слабкого тепла за рахунок рефлекторного посилення кровотоку);

в)       розташування випромінювача: контактно;

г)               величина випромінювача: 2 і 5 см², локалізатори для точкового впливу на активні точки;

д)       частота: 39-78 ГГц;

є)       тривалість процедур: 20-60 хв.;

ж)   періодичність процедур: щодня, через день; на курс 10-12 сеансів.

 Дозування

Здійснюють за вихідною потужністю апарата та відчуттями пацієнта (сонливість, відчуття тепла, зниження чутливості шкіри). Кількість процедур — від 5-6 до 15-20. Повторні курси КХЧ-терапії проводять через 2-3 місяці.

Помилки в призначеннях лікаря: не вказує зону впливу, час процедури, черговість, кількість процедур.

Помилки в діях медсестри: не враховує відчуттів пацієнта, не дотримується контактної методики.

Приклад рецепта або формулювання призначення

ММХ-терапія на потиличну ділянку та епігастрій. Потужність 10 мВт/см², контактно, по 30 хв. на кожну зону, через день, 15 процедур.

Діагноз: хронічний тонзиліт. КХЧ-терапія на ділянку проекції підщелепних лімфовузлів (апарат “Явь-КВЧ” з довжиною хвилі 5,6-7,1 мм), 5-Ю хв., щодня, 10 процедур.

На кліше — вказати зону впливу, номер поля, розташування випромінювача.

 Відмінності між ДМХ, СМХ та ММХ терапіями