МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ІЗ ГІГІЄНИ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ  (Спеціальність: «Здоров’я людини»)

ЗАНЯТТЯ № 7 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового виробничого та лікарняного одягу. – 3 год.

2. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Загартування організму. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною. – 3 год.

Мета: 1. Оволодіти методикою визначення основних показників, які характеризують гігієнічні властивості тканин.

2. Уміти давати гігієнічну оцінку тканинам за результатами дослідження їх фізичних та хімічних властивостей.

3. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки миючих засобів.

4. Оволодіти знаннями про здоровий спосіб життя, методи та засоби боротьби з наркоманією, токсикоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням, методами впровадження їх в практику охорони здоров’я населення.

5. Засвоїти методи і принципи загартування організму.

6. Засвоїти методи гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною.

 

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

В сучасному одязі широко застосовуються тканини штучного походження – з хімічних волокон. Частка синтетичних волокон в матеріалах сучасного одягу коливається від 15 до 100 %. Таким тканинам властиве особливе відношення до повітря, води, тепла, ультрафіолетової радіації, електрики,дії мікрофлори і хімічних реагентів, що потребує певних підходів до гігієнічної регламентації їх застосування. Переважаючи по ряду показників натуральні матеріали, вони іноді мають властивості неблагоприємні для здоров’я людини.

         Одяг, що виготовлений із врахуванням гігієнічних вимог, дозволяє створити оптимальні  умови для життєдіяльності людини і захистити її від неблагоприємних факторів довкілля. Він повинен відповідати умовам експлуатації в залежності від віку людини, характеру її діяльності, клімату і сезону.

Здоров’я людини також залежить від ступеня використання засад особистої  гігієни в умовах побуту і професійної діяльності. Особиста гігієна розглядає раціональний режим особистого життя, побуту, праці та відпочинку людини, що є необхідною умовою для відновлення її сил і працездатності. Вона включає також  гігієну тіла, гігієну одягу та взуття.       Стан здоров’я населення в значній мірі залежить від складного комплексу явищ, що відбуваються в навколишньому середовищі. На їх формування впливає ряд біологічних, хімічних, фізичних, соціально-економічних, антропогенних, природньо-кліматичних та інших факторів. У всіх економічно розвинених країнах різко змінилася картина захворюваності. Неінфекційні хвороби з року в рік зростають більше, ніж інфекційні.

Здоровий спосіб життя людини – це великий комплекс біологічно та соціально цілеспрямованих і доцільних методів і засобів життєдіяльності, відповідних потребам і можливостям людини, яких вона свідомо дотримується з метою забезпечення формування, збереження та укріплення здоров’я, здатності до продовження роду і досягнення активного довголіття.

З позиції гігієни як науки, „Здоров’я – це стан повного біологічного, фізичного, психофізичного, соціального благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти”, тобто, це стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції – побутові, трудові, соціальні (взаємини з іншими людьми і з суспільством в цілому).

Загартовування — це система тренування, спрямована на пристосування організму до добових, сезонних, періо­дичних або раптових змін температури, освітлення, магнітного і електричного полів Землі.

Догляд за ротовою порожниною є одним з основних засобів профілактики захворювань зубів і ротової порожнини. В контексті цього важливе значення має оцінка якості засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ. 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

1. Тема № 1 . „Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового виробничого та лікарняного одягу”.(додаток 1)

І. Дослідження фізичних властивостей тканин

Робота 1. Визначення товщини тканини

Визначення товщини тканини проводять за допомогою мікрометра. Беруть два картонних диски діаметром 3 см, визначають їх товщину, помістивши їх між двома прижимними штангами мікрометра та, користуючись тільки “тріскавкою”, стискують диски до першого клацання тріскавки (щоб не допустити надмірного стискання) і знімають показання зі шкали мікрометра. Шкала мікрометра складається з двох частин: внутрішньої на основі приладу (від 0 до 25мм), що складається з двох частин: нижньої – 1 мм, верхньої 0,5 мм і зовнішньої – на барабані мікрометра, на якій іде відлік десятих та сотих долей міліметра (від 0 до 50). Показання приладу знімають таким чином: на внутрішній шкалі знімають кількість міліметрів з нижньої шкали, а якщо біля краю барабана видно рисочку верхньої шкали, додають 0,5 мм, а потім до цього додають десяті та соті частини міліметра зі шкали на барабані. Наприклад, на нижній частині внутрішньої  шкали видно 8 мм і рисочку верхньої шкали, а на барабані – 35, то результат буде дорівнювати: 8 + 0,5 + 0,35 = 8,85 мм.

Після вимірювання товщини дисків між ними розміщують зразок тканини і таким чином вимірюють товщину зразка тканини з дисками. Для визначення товщини тканини залишається відняти від товщини двох дисків з тканиною товщину дисків.

Робота 2. Визначення питомої ваги (щільності) тканини

Щільність – це маса 1 см³ тканини (у грамах). Вирізають шматочок тканини 1×1 см при природній товщині. Потім за масою одного квадратного см тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см.

Розрахунок ведуть за формулою (1):

Д = ,                           (1)   

де: Д – питома вага (щільність тканини);

      Р₀ – маса зваженого зразка 1см², г;

      S – площа зваженого зразка, см²;

      m – товщина тканини, мм.

Робота 3. Визначення пористості тканини

Визначення проводиться за формулою: (2)

Р = (1- ) × 100,                    (2)

де: Р – пористість тканини, %;

Д – питома вага (щільність) тканини;

d – щільність волокна тканини (умовно приймається як 1,3 незалежно від природи волокна).

Робота 4. Визначення капілярності тканини

Вирізану смужку тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см прикріпляють одним кінцем до лапки штативу, а другим кінцем опускають в чашку з розчином еозину (1 : 1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою підняття розчину еозіону від початкового рівня рідини в см за 30 хвилин.

Робота 5. Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини.

         Спочатку кататермометром  визначають охолоджуючу властивість повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою (+80 ⁰С)  до заповнення верхнього резервуару приладу на 1 третину. Витирають кататермометр насухо і засікають час охолодження приладу (сек) від 38 ⁰С до 35 ⁰С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формумою:   Н₀=F/а , де

Н – величина охолодження повітря в кал/см²сек

F – фактор приладу (постійна величина, яка зазначена на зворотній частині приладу)

а – час охолодження приладу з 38 ⁰С до 35 ⁰С в секундах.

         Прилад нагрівають ще раз, витирають і на резервуар надівають чохол із досліджуваної тканини і знову визначають величину охолодження (Н₁). Знаходять різницю у величині Н₀ і Н₁. Потім проводять таке ж дослідження, але перед тим як одягнути чохол із тканини, змочують його водою і визначають величину охолодження (Н₂). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і зрівнюють її в % по відношенню до сухої тканини.

Робота 6. Дослідження походження волокон тканини:    

         а) кип’ятіння з лугами: При кип’ятінні в 10% розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчинюються, рослинні (бавовна, льон) – ні.

         Реакцію проводять в пробірці, куди каливають 2-3 мл NaOH і вмішують клаптик досліджуваної тканини. Кип’ятять на протязі 1-2 хв на спиртівці;

         б) ксактопротеїнова реакція (HNO₃) фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світлокоричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Капнути на досліджувану тканину 1-2 краплі HNO₃  і чекати результату 5-10 хв.

         в) обробка тканини ацетоном: В ацетоні розчиняються штучний ацетатний шовк і не розчиняються натуральні волокна. Зразок тканини кладуть в чашку Петрі і капають на нього декілька крапель ацетону, потім декілька разів протирають ватним тампоном.

Додаток 1

Гігієнічні вимоги до різних видів тканин

 

Тема № 2. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Загартування організму. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною.

Робота 1. Ознайомитися зі зразками засобів догляду за ротовою порожниною (зубних щіток різної форми і конструкції з синтетичних матеріалів, зубних паст та зубних порошків, еліксирів тощо).

Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щітки (гладенька, жорстка; наявність щілин, відколів, подряпин), забарвлення і міцності фіксації барвника після промивання зразків у проточній воді та обтирання серветкою (серветка помітно забарвлена, містить залишки барвника, зовсім не забарвлюється), стану ворсинок (наявність або відсутність задирок на боковій поверхні; випрямлені або викривлені) і одориметричних даних, зокрема запаху (наявний або відсутній) та ступеня його вираження у балах після промивання у воді і просушування за допомогою серветки.

1. Визначити гігієнічний індекс зубів.

Визначення гігієнічного індексу зубів, що дозволяє оцінити їх чистоту та інтенсивність зубного нальоту проводиться з використанням розчину КІ (КІ -2г, йод кристалічний – 1 г, вода – 40 мл), який наносять на поверхню нижніх фронтальних зубів.

Інтенсивність забарвлення оцінюють за такою схемою:

1  бал – відсутність забарвлення;

2  бали – жовте забарвлення;

3  бали – забарвлення бежевого кольору,

4  бали – коричневе забарвлення;

5 балів – інтенсивне коричневе забарвлення.

Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою

ГІЗ =   Кп/п

 де ГІЗ – гігієнічний індекс зубів;

К_п – сума балів;

п – кількість зубів.

Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів – оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів – негативна, понад 3,5 балів – різко негативна.

2. Вирішити ситуаційну задачу по загартуванню організму.

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

I.                  Тема № 1. Гігієнічна оцінка миючих засобів, тканин та побутового виробничого та лікарняного одягу.

Контрольні питання:

1. Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

2. Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

3. Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

4. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і призначенням.

5. Фізико-хімічні показники, які характеризують гігієнічні властивості тканин для одягу побутового, виробничого, лікарняного призначення.

6. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення.

7. Гігієнічні особливості та критерії оцінки мікроклімату підодягового простору.

8. Гігієнічна характеристика властивостей та можливості використання натуральних тканин у різних шарах комплекту одягу різного призначення.

9. Гігієнічна характеристика властивостей та можливості використання синтетичних тканин у різних шарах комплекту одягу.

10. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.

11. Класифікація за призначенням та гігієнічна характеристика тканин виробничого одягу.Класифікація і характеристика захисного одягу від шкідливих факторів виробничого середовища – фізичних, хімічних, біологічних. Гігієнічні умови праці у ньому.

12. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, гігроскопічності, відносної паро-теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників, до механічної дії, теплової радіації тощо).

Тема № 2. Особиста гігієна, здоровий спосіб життя. Загартування організму. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною.

Контрольні питання:

1.       Здоровий спосіб життя, визначення, зміст.

2.       Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.

3.       Загартування як засіб збереження та зміцнення здоров’я, роль води, параметрів мікроклімату, інсоляції, його поступовість, постійність та комплексність.

4.       Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв.

5.       Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

6.       Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення здоров’я.

7.       Гігієна тіла, волосся, порожнини рота, зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

8.       Фізіологічні функції шкіри – захисна, обмінна, екскреторна, терморегуляторна, рецепторна, Д-вітаміностворююча, бактерицидна та інше.

9.       Вплив продуктів обміну шкіри, побутових та виробничих забруднюючих факторів середовища на її фізіологічні функції.

10.  Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

11.  Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

 

1. Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

2. Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

3. Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

4. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і призначенням.

5. Фізико-хімічні показники, які характеризують гігієнічні властивості тканин для одягу побутового, виробничого, лікарняного призначення.

6. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення.

7. Гігієнічні особливості та критерії оцінки мікроклімату підодягового простору.

8. Гігієнічна характеристика властивостей та можливості використання натуральних тканин у різних шарах комплекту одягу різного призначення.

9. Гігієнічна характеристика властивостей та можливості використання синтетичних тканин у різних шарах комплекту одягу.

10. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.

11. Класифікація за призначенням та гігієнічна характеристика тканин виробничого одягу.Класифікація і характеристика захисного одягу від шкідливих факторів виробничого середовища – фізичних, хімічних, біологічних. Гігієнічні умови праці у ньому.

12. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, гігроскопічності, відносної паро-теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників, до механічної дії, теплової радіації тощо).

12.  Здоровий спосіб життя, визначення, зміст.

13.  Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.

14.  Загартування як засіб збереження та зміцнення здоров’я, роль води, параметрів мікроклімату, інсоляції, його поступовість, постійність та комплексність.

15.  Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв.

16.  Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

17.  Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення здоров’я.

18.  Гігієна тіла, волосся, порожнини рота, зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

19.  Фізіологічні функції шкіри – захисна, обмінна, екскреторна, терморегуляторна, рецепторна, Д-вітаміностворююча, бактерицидна та інше.

20.  Вплив продуктів обміну шкіри, побутових та виробничих забруднюючих факторів середовища на її фізіологічні функції.

21.  Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

22.  Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

Тестові завдання та ситуаційні задачі

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.      В умовах виконання цілого ряду виробничих операцій в умовах дискомфортного нагрівного мікроклімату необхідно забезпечити максимальне поглинання водяної пари з повітря та поверхні тіла. Яка з перерахованих нижче властивостей одягу повинна бути урахована в першу чергу?

A.  Гігроскопічність.

B.   Паропроникність.

C.   Повітропроникність.

D.  Теплопровідність.

E.   Конвекційність.

2.      Головному лікарю необхідно визначити з якого матеріалу: природного або штучного – слід замовити виготовлення одягу для персоналу лікарні. Укажіть головні з гігієнічної точки зору переваги тканини з натуральних волокон?

A.  Висока гідроскопічність та добра повітропроникність.

B.   Стійкість до впливу механічних, хімічних і біологічних чинників та еластичність.

C.   Висока теплопровідність та велика вологоємність.

D.  Високі естетичні якості.

E.   Дешевизна.

3. Здоровий спосіб життя людини це:

A.  Відмова від шкідливих звичок при такій життєдіяльності, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров’я

B.   Своєчасне вгамування спраги

C.   Сімейний образ життя

D.  Максимальний термін перебування на свіжому повітрі

E.   Систематичний догляд за ротовою порожниною та тілом

4. Перерахуйте загальні вимоги до синтетичних мийних засобів (СМЗ):

A.  Не повинні подразнювати шкіру

B.   Мийні засоби мають всмоктуватися у шкіру

C.   Мають створювати на шкірі щільну та міцну плівку

D.  Повинні проявляти здатність до кумуляції в організмі

E.   Не повинні легко змиватися з шкіри

5. Основні принципи загартовування людини:

A.  Поступовість, систематичність, комплексність, індивідуальний підхід

B.   Розпочинати загартовування тільки взимку

C.   Загартовуватися тільки у вихідні дні

D.  Загартовуватися тільки у дні відпусток

E.   Загартовування має бути ранковим але при контрастних температурах

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1. У дитячому садку з дітей, що знов поступили, сформована група у віці 4-5 років, що раніше не загартовувалися. За станом здоров’я і фізичному розвитку діти знаходяться на одному рівні. Умови для проведення гартуючих процедур є.

Дайте рекомендації по організації процесу загартування.

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді до тестів:  1. А. 2. А. 3. А. 4. А. 5. А.

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1.

Для дітей даного віку (4-7 років), що раніше не загартовувалися загартування необхідно починати з повітряних ванн при t 0 повітря 22⁰  і доводиться до 16⁰-14⁰при місцевих і при загальних до 19⁰-18⁰, тимчасова експозиція від 3 хв. до 40 хв. (1-2 рази на день). Через 10 сеансів підключаються сонячні ванни 3-5 хв. на початку; кінцева 25-30 хв. Водні процедури: місцеве  обтирання при t 0 води 35⁰-36⁰ зверху вниз, закінчуючи загальним обтиранням; місцеве обливання від низу до верху (ступні, гомілка стегна, область таза живіт, поясниця, груди, спина, голова) і потім загальне обливання. t 0 води вважається на 2⁰ щодня. Купання в басейні або у відкритому водоймищі при t 0 повітря 25⁰  і води 23⁰.

 

Самостійна робота студентів.  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

 

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

2. Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

3. Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

4. Значення догляду за  ротовою порожниною як одного  з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

5.        Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

6.        Гігієнічні вимоги до сучасних миючих засобів.

7.        Принципи, методи та режими загартовування.

8.        Основні вимоги до тканин та одягу.

9.        Методи оцінки тканин.

10.    Вплив різних тканин на здоров’я здорової і хворої людини.

Студент повинен вміти:

1.       Розраховувати основні показники здоров’я населення.

2.       Давати гігієнічну оцінку засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

3.       Керуватись гієнічними вимогами до конструкції і форми щіток.

4.       Впроваджувати серед населення елементів особистої гігієни.

5.       Впроваджувати гігієнічні знання щодо вибору і використання миючих засобів.

6.       Визначати фізико-хімічні властивості тканини.

7.       Інтерпретувати гігієнічні вимоги до одежі і взуття різного сезонного і виробничого призначення.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

 Основна:

1. Матеріали підготовки до практичної роботи http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud/uk/med/health/ptn/%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%B0/2/07.%20%D0%B3%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2.htm

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995  — С. 178—185, 479—490.

3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. — К.: Вища шк., 2000.  — С. 568—577.

4. Общая гигиена. / Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. — М.: Медицина, 1990. — С. 255—256, 259—263.

5. Румянцев Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиена. — М.: Медицина, 1985. — С. 228—230.

 6. Берзінь В.І. Гігієна та психофізіологія дітей дошкільного віку. – Тернопіль, 1994. – С. 227-236.

7. Даценко 1.1., Габович Р.Д.. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, -1999. – С. 659-671.

8.Даценко 1.1., Габович Р.Д.. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 53-56.

Додаткова:

1. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 60—79, 469—487.

2. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету. / І.В. Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О. Латанюк та ін. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 42—50.

3. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 185-203.

4. Сергета І.В., Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня“, 1997. — 292 с.

5. Сергета І.В, Олійник М.П., Бардов В.Г. Гігієна та охорона праці користувача ЕОМ. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1998. — 112 с.

6. Гехт К. Психогигиена. — М.: Прогресс, 1979. — 250 с.

7. Психогигиена детей и подростков / Под ред Г.Н.Сердюковской, Г.Гельница. — М.: Медицина, 1985. —  224 с.

8. Здоровье, развитие, личность. / Под ред Г.Н.Сердюковской, Д.Н.Крылова, У.Кляйнпетера. — М.: Медицина, 1990. —  336 с.

9. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна (теорія та методика). – К., 2000. – 300 с.

Методичну вказівку склали

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

__28___   серпня  2013  р. протокол № 1___