Методична вказівка
до проведення практичного заняття № 5 (6 год)
для студентів ННІ медсестринства
Тема: Кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа. Клініка, діагностика, профілактика, організація карантинних заходів, принципи лікування та догляду, покази до госпіталізації.
Мета: Навчитися збирати анамнез і епіданамнез у хворих на кір, краснуху, скарлатину та вітряну віспу, навчитися обстежувати хворого з цією патологією, визначати критерії діагнозу, формулювати медсестринський діагноз, призначати лікування, організовувати профілактичні заходи у вогнищі.
Професійна орієнтація студентів: Завдяки загальним профілактичним заходам, використовуванню антибактеріальних препаратів для лікування хворих на скарлатину та інші стрептококові інфекції останніми десятиліттями зменшилось число тяжких форм цієї патології. Але захворюваність на скарлатину залишається ще високою. Збільшилось число хворих на легкі форми цієї недуги, спостерігаються повторні захворювання, що утруднює своєчасну діагностику, а отже сприяє поширенню інфекції, змінює імунний статус дітей, сприяє розвитку імунокомплексної патології. Вітряна віспа є контагіозною інфекцією, сприйнятливість до неї становить близько 100%. У дітей раннього віку, а також у ослаблених, які тривалий час приймали гормональні препарати, вітряна віспа має тяжкий перебіг, нерідко набуває генералізованої форми, супроводжується різними ускладненнями. В теперішній час для активної імунізації розробляється жива ослаблена вакцина, але масові щеплення проти вітряної віспи не проводяться, тому спостерігаються спалахи вітряної віспи. Медичний працівник будь-якого профілю повинен вміти встановити діагноз, вжити заходів до вчасної ізоляції хворого, дати термінове повідомлення до сес.
Програма самостійної підготовки студентів:
Кір
1. Вивчити етіологію, епідеміологію кору і краснухи.
2. Класифікація кору і краснухи.
3. Діагностичні критерії кору і краснухи.
4. Особливості кору у дітей грудного віку.
5. Допоміжні лабораторні методи діагностики кору і краснухи.
6. Принципи лікування дітей, хворих на кір і краснуху.
7. Протиепідемічні заходи у вогнищі кору і краснухи.
8. Імунізація проти кору і краснухи.
Вітряна віспа
9. Етіологія вітряної віспи.
10. Які епідеміологічні особливості вітряної віспи в сучасних умовах?
11. Діагностичні критерії вітряної віспи.
12. Класифікація вітряної віспи.
13. Особливості вітряної віспи у дітей раннього віку.
14. Допоміжні методи діагностики вітряної віспи (вірусологічні, серологічні).
15. Назвіть основні принципи терапії вітряної віспи.
16. Перерахуйте протиепідемічні заходи в вогнищі вітряної віспи.
Скарлатина
17. Назвати епідеміологічні особливості скарлатини.
18. Діагностичні критерії скарлатини.
19. Клінічна класифікація скарлатини.
20. Ускладнення при скарлатині.
21. Основні напрямки терапії скарлатини.
22. Протиепідемічні заходи у вогнищі скарлатини.
Методика виконання практичної роботи (900-1200)
Робота 1.
1. Зібрати скарги, анамнез, епіданамнез у хворого з кором: гарячка, млявість, зниження апетиту, висипка, блювання, судоми, закисання очей, світлобоязнь, виділення з носа, кашель.
· гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного, респіраторного синдромів, приєднання висипки, час її появи, етапність.
· Контакт із хворим на інфекційну екзантему протягом 21 дня.
· Відсутність щеплень (проти кору).
2. Обстежити хворого з кором:
А. Огляд: блідість шкіри, висип (морфологічна характеристика: плями, папули, петехії, екхімози) на незміненій шкірі, локалізація, яскравість, забарвлення, кон’юнктивіт; язик – обкладений.
Б. Перкусія: розширення меж серцевої тупості, вкорочення легеневого звуку.
Г. Аускультація: жорстке, ослаблене дихання, сухі розсіяні хрипи, вологі різнокаліберні хрипи, крепітація, тахіпное, тахікардія, аритмія, глухість тонів серця, систолічний шум на верхівці.
3. Оцінити результати додаткових досліджень:
· Загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, прискорення ШОЕ.
· Серологічні реакції: РПГА, РТГА із специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці.
· Вірусологічне дослідження: мазків із носогорла, імунофлюоресценція, ПЛР.
Робота 2.
1. Обгрунтувати медсестринський діагноз.
2. Сформулювати основні напрямки лікування та медсестринського догляду за хворим з кором.
Робота 3
1. Зібрати скарги, анамнез захворювання, епіданамнез у хворого із вітряною віспою: гарячка, висипання на шкірі, видимих слизових оболонках, млявість, неспокій, блювання, судоми, болі у суглобах.
· Гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного синдрому, приєднання висипки, яка з’являється поштовхоподібно.
· Контакт із хворим на вітряну віспу (рідше – на оперізуючий герпес) за 11-21 день до початку хвороби.
2. Обстежити хворого:
А. Огляд:
· висипка на шкірі ─ плями, папули, везикули, кірочки; при ускладненнях – пустули, булли, геморагічні міхурці та міхурі, гангренозні елементи, флегмона, абсцес;
· на слизових рота – папули, везикули, ерозії;
· гнійний кон’юнктивіт, кератит;
· неспокій, гіперестезія, менінгеальна поза;
· припухлість, почервоніння шкіри навколо уражених суглобів, обмеження активних рухів у них.
Б. Пальпація:
· Позитивні симптоми Керніга, Брудзінського, наявність больових точок (у місцях виходу закінчень тригемінального нерва), гіперестезія;
· Болючі пасивні рухи при ураженні суглобів.
В. Аускультація: жорстке дихання.
3. Оцінити результати додаткових досліджень:
· Загальний аналіз крові: незмінений, інколи лейкопенія, відносний лімфоцитоз.
· Вірусологічні: тільця Арагао у мазках везикульозної рідини.
· Серологічні реакції: РЗК, вітрянковий антиген у мазках-відбитках із вмісту везикул.
4. Обгрунтувати медсестринський діагноз.
5. Сформулювати основні напрямки лікування та профілактики.
Робота 4.
1. Зібрати скарги, анамнез хвороби і епіданамнез у хворого із скарлатиною:
· гарячка, млявість, зниження апетиту,
· болі в горлі,
· висипка.
· Гострий початок захворювання з гарячки, інтоксикаційного синдрому, болю у ротогорлі, приєднання висипки, час її появи.
· Контакт із хворим на інфекційну екзантему протягом 7 днів.
2. Обстежити хворого із скарлатиною:
А. Огляд:
· гіперемія шкіри, блідість носогубного трикутника, дрібноточковий висип (на гіперемованій шкірі), згущений у складках, на бокових поверхнях тулуба, попереку, внизу живота, характеристика дермографізму;
· зміни з боку ротогорла (ангіна – катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротична);
· язик – обкладений, “малиновий”.
Б. Пальпація:
· Збільшені підщелепні, передньошийні лімфовузли.
В. Перкусія: розширення меж серцевої тупості
Г. Аускультація: тахікардія, аритмія, глухість тонів серця, систолічний шум на верхівці.
3. Оцінити результати додаткових досліджень:
· Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом вліво, еозинофілія, прискорення ШОЕ.
· Загальний аналіз сечі: протеїнурія, лейкоцитурія, еритроцитурія, циліндрурія (інфекційно-токсичне ураження нирок).
· Бактеріологічне дослідження: виділення з мазків із носогорла – стрептококів.
· Серологічні реакції: РА, РНГА, РСК із специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці.
Робота 5.
1. Обгрунтувати медсестринський діагноз.
2. Сформулювати напрямки лікування і медсестринського догляду за хворим із скарлатиною.
Перерва (1200-1230)
Семінарське обговорення теоретичних питань (1230-1400)
Студент повинен знати:
1. Основні властивості збудника та еп еідеміологію кору і краснухи.
2. Клінічні симптоми продромального періоду, що дозволяють встановити діагноз кору.
3. Клінічні симптоми періоду висипання і краснухи.
4. Клінічну класифікацію кору і краснухи.
5. Допоміжні лабораторні методи діагностики кору і краснухи.
6. Принципи лікування кору і краснухи.
7. Протиепідемічні заходи у вогнищі (вдома, в стаціонарі, в дитячому колективі).
8. Специфічну профілактику кору і краснухи.
9. Етіологію, епідеміологію, патогенез вітряної віспи.
10. Класифікацію вітряної віспи.
11. Діагностичні критерії вітряної віспи.
12. Клініку вітряної віспи у новонароджених та дітей раннього віку.
13. Лабораторні методи діагностики вітряної віспи
14. Ускладнення при вітряній віспі.
15. Покази до госпіталізації хворих на вітряну віспу.
16. Принципи терапії вітряної віспи.
17. Етіологію, епідеміологію скарлатини.
18. Клінічні симптоми скарлатини, пов’язані з токсичною дією збудника.
19. Основні клінічні симптоми скарлатини.
20. Клінічну класифікацію скарлатини.
21. Терапію скарлатини.
22. Показання до госпіталізації хворого на скарлатину.
23. Умови виписки хворого зі стаціонару та допуску його у дитячий колектив.
24. Протиепідемічні заходи у вогнищі скарлатини.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати анамнез хворого на кір і краснуху.
2. Оглянути хворого з метою виявлення основних клінічних ознак хвороби.
3. Призначити клінічні аналізи хворому на кір і краснуху.
4. Призначити лікування хворому на кір і краснуху.
5. Організувати основні протиепідемічні заходи у вогнищі кору і краснухи.
6. Зібрати епідеміологічний анамнез у хворого із скарлатиною, анамнез розвитку захворювання, з’ясувати основні скарги.
7. Оглянути хворого, виявити найбільш характерні ознаки скарлатини при об’єктивному дослідженні.
8. Інтерпретувати лабораторні дані.
9. Обгрунтувати медсестринський діагноз згідно класифікації.
10. Намітити план лікувальних заходів, профілактичних заходів у вогнищі скарлатини.
11. Виділити з анамнезу дані, які свідчать про вітряну віспу.
12. Виявити клінічні симптоми вітряної віспи у дітей.
13. Призначити лабораторні дослідження з метою уточнення діагнозу.
14. Діагностувати вітряну віспу на підставі анамнезу, клінічних проявів і результатів лабораторно-інструментальних методів дослідження.
15. Призначити лікування вітряної віспи.
16. Організувати основні протиепідемічні заходи в вогнищі вітряної віспи.
Перерва (1400-1415)
Самостійна робота студентів (1415-1500)
– оцінювання студентів, що не пройшли тестування за системою оцінювання moodle;
– розбір тестів системи оцінювання «Крок М»;
– викладач приймає практичні навички із записом у матрикул
Зразки тестових завдань і ситуаційних задач
Кір
Задача 1.
У дитини 1,5 років, яка відвідує ясла, підвищилась температура тіла до 39о С, з’явився кашель, нежить, кон’юнктивіт. Температура тіла залишалась підвищеною всі дні, катаральні явища зростали. На 4-ий день хвороби при огляді відмічається кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій рота енантема, плями Бельського-Філатова. На шкірі обличчя, за вухами плямисто-папульозний висип.
1. Сформулюйте розгорнутий клінічний діагноз
2. На основі яких симптомів ви встановили діагноз?
3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?
4. Призначте лікування
5. Проведіть протиепідемічні заходи у дитячому садку.
Задача 2.
Хлопчик 4 років захворів гостро, з підвищення температури тіла до 38,5о С, з’явився кашель, нежить, кон’юнктивіт. На 4-й день хвороби з’явився плямисто-папульозний висип на обличчі. В наступні дні висип розповсюдився на тулуб і кінцівки. Температура залишалась підвищеною 6 днів. На 8-й день хвороби знову підвищилась температура тіла до 38о С, з’явилось утруднене дихання з втягненням поступливих місць грудної клітки, “гавкаючий” кашель, сиплий голос.
1. Встановити клінічний діагноз.
2. На основі яких симптомів ви встановили діагноз?
3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?
4. Де будете лікувати хворого і чому?
5. Призначте лікування.
Задача 3.
До дитини 3-х років викликаний дільничний педіатр. Хворіє 5 день, лікувалася симптоматичними засобами з приводу ГРВІ, сьогодні кашель, нежить, кон’юнктивіт посилилися, підвищилася температура до 39о С, за вухами, на обличчі з’явилася плямисто-папульозна висипка рожевого кольору на незміненому фоні шкіри. При огляді слизової оболонки рота ─ білі манкоподібні висипання проти малих корінних зубів. Хлопчик відвідує дитячий колектив.
1. Сформулюйте діагноз.
2. Тактика дільничного педіатра?
Тестовий контроль
1.Яка середня тривалість інкубаційного періоду при кору?
а) 2-5 днів; в) 9-17 днів;
б) 7-10 днів; г) 21-23 дні.
2.Який симптом у катаральному періоді є безперечним на користь кору?
а) гіперемія слизової м’якого і твердого піднебіння;
б) плями Бєльського-Філатова-Копліка;
в) кашель;
г) кон’юнктивіт;
д) висока температура тіла.
3.Дайте правильну характеристику висипу при кору:
а) плямисто-папульозний висип, блідо-рожевого кольору, не має тенденції до злиття, локалізується переважно на розгинальних поверхнях, не лишає пігментації;
б) дрібно-крапковий висип на гіперемованому фоні шкіри, густо зливається на обличчі, відтіняючи блідий носогубний трикутник;
в) плямисто-папульозний висип яскраво-рожевого кольору на
незміненому фоні шкіри, має схильність до злиття, виникає етапно, покриває рівномірно як зовнішню, так і внутрішню поверхню рук і ніг,
залишає пігментацію;
г) геморагічний висип неправильної форми у вигляді зірочок різної
величини.
4.Які періоди розрізняють в клінічній картині кору?
а)інкубаційний; д)пігментації;
б)початковий; е)рецидиву;
в)висипань; є)видужання.
г)ускладнень;
5.В чому полягає етапність при кору?
а) спочатку спостерігаються некротично-виразкові зміни на слизових, потім з’являється висип на шкірі;
б) висип з’являється зразу в 1-ий день хвороби і швидко поширюється на протязі декількох годин на весь тулуб і кінцівки, зникає через1-2 дні;
в) спочатку з’являється на кінцівках, стегнах, потім тулубі і обличчі;
г) 1-й день-висип поширюється на обличчя, шию, верхню частину
спини,
2-й день-висип покриває тулуб і проксимальні відділи рук,
3-й день-висип поширюється на руки і ноги.
6.Перерахуйте протиепідемічні заходи, що застосовують у вогнищі корової інфекції:
а) хворих ізолюють на 12 днів від початку висипу;
б) хворих ізолюють на 4 дні від початку висипу, при наявності ускладнень не менше 10 днів;
в) контактним ввести протикоровий імуноглобулін і дозволити відвідувати дитячий колектив;
г) діти, які були в контакті з хворим на кір, не допускаються в дитячі
колективи (дитячі садки і перші 2 класи школи) на 21 день з моменту
контакту.
7.В якому віці імунізуються діти проти кору?
а) в 15-18 місяців одноразово;
б) в 2 роки вакцинація і в 6 років ревакцинація;
в) в 12-15 місяців вакцинація і ревакцинація в 6 років (11 років, якщо не проводилась у 6);
г) в 3 роки одноразово.
8.З якими захворюваннями диференціюють кір в катаральному періоді?
а) грип; г) пневмонія;
б) аденовірусна інфекція; д) стоматит;
в) гінгівіт; е) кашлюк.
9.З якими захворюваннями диференціюють кір в періоді висипань?
а) скарлатиною; г) інфекційною ерітемою;
б) менінгококовою інфекцією; д) алергічними висипаннями;
в) краснухою; е) кашлюком.
10.Перерахуйте ускладнення кору:
а)пневмонія; г)ларингіт;
б)енцефаліт; д)отит;
в)коліт; е)менінгіт.
Вітряна віспа
Задача 1.
У дівчинки 2,5 років, дільничним педіатром діагностовано вітряну віспу, типову, легкого ступеня, не ускладнену. Захворіла гостро вчора. Дитячий садок востаннє відвідала позавчора.
1. Які діагностичні критерії дозволили б педіатрові діагностувати вітряну віспу?
2. Чи слід проводити протиепідемічні заходи у дитячому садку, якщо так, то які?
Задача 2.
У дівчинки 2,5 років, дільничним педіатром діагностовано вітряну віспу, типову, легкого ступеня, не ускладнену. Захворіла гостро вчора. Дитячий садок востаннє відвідала позавчора.
3. Які діагностичні критерії дозволили б педіатрові діагностувати вітряну віспу?
4. Чи слід проводити протиепідемічні заходи у дитячому садку, якщо так, то які?
Задача 3.
Дитина амбулаторно лікується з приводу вітряної віспи, типової, середньотяжкої форми.
1. Яке лікування вона отримує?
2. Вкажіть можливі ускладнення при цій патології.
Тестовий контроль
1.Збудник вітряної віспи належить до:
а) родини аденовірусів; в) родини герпесвірусів;
б) родини риновірусів; г) родини гепаднавірусів.
2.Вкажіть джерело інфекції при вітряній віспі:
а) дикі і домашні тварини; г) людина-носій;
б) комахи; д) реконвалесцент.
в)хвора людина;
3.Яка тривалість інкубаційного періоду при вітряній віспі?
а) кілька годин; в) 3-7 днів;
б) 1-2 доби; г) 11-21 день.
4.Яка еволюція висипки при вітряній віспі?
а)пляма-ерітема-папула-кірочка; в)пляма-папула-кірочка;
б)пляма-папула-пухирець-кірочка; г)пляма-папула-пухирець-рубець.
5.Що не відноситься до специфічних ускладнень при вітряній віспі?
а) енцефаліт; г) мієліт;
б) міокардит; д) міозит;
в) гепатит; е) дерматит.
6.Що не відноситься до атипових форм вітряної віспи?
а) геморагічна; г) виразково-некротична;
б) вузлова; д) жовтянична.
в) гангренозна;
7.Які ознаки відрізняють вітряну віспу від оперізуючого герпесу?
а) підвищення температури тіла; г) гепатоспленомегалія;
б) однобічність ураження; д) виражена інтоксикація.
в) геморагічний висип;
8.Вкажіть засоби етіотропної терапії вітряної віспи:
а) бензилпеніцилін; в) тетрациклін;
б) левоміцетин; г) не існує.
9.Хворого на вітряну віспу ізолюють:
а) на 2 дні після появи останнього елементу висипу;
б) на 5 днів після появи останнього елементу висипу;
в) на 7 днів після появи останнього елементу висипу;
г) на 11 днів після появи останнього елементу висипу;
д) на 21 день після появи останнього елементу висипу.
Скарлатина
Задача 1.
Дитині 8 років, хворіє 3-тю добу. Захворювання розпочалося із підвищення температури тіла до 39,2°С, спостерігалось повторне блювання, у кінці 1-ї доби з’явився висип. Молодший брат кілька днів тому перехворів на ангіну.
При огляді: температура тіла 38,6° С, скарги на біль голови, нудоту, біль у горлі. На помірно гіперемійованій шкірі яскравий дрібноцятковий висип, носогубний трикутник блідий. Дермографізм білий. Мигдалики, язичок яскраво гіперемійовані, набряклі, в лакунах гній. На м’якому піднебінні дрібноцятковий геморагічний висип. Язик вкритий сіруватим нальотом. Помірно збільшені підщелепні лімфовузли. Виражена тахікардія. Інших змін не виявлено.
1. Який діагноз треба поставити хворому?
2. Перелічіть основні критерії діагнозу.
3. Хто у даному випадку може бути джерелом інфекції?
Задача 2.
Дитині 5 років. Дільничний лікар поставив діагноз скарлатини середньої тяжкості. Дитина відвідувала садок. У сім’ї є ще двоє дітей: молодший брат (4 роки), який відвідує дитячий садок та старша сестра, яка навчається у другому класі.
1. Де проводити лікування дитини?
2. Чи необхідна антибактеріальна терапія?
3. Яких протиепідемічних заходів слід вжити?
Задача 3.
У дитини 7 років при вступі до лікарні скарги на зміну кольору сечі (м’ясних помиїв), рідкий сечопуск, млявість, біль голови, блідість шкіри, набряки на обличчі. Відомо, що 2 тижні тому дитину турбували біль у горлі, підвищувалась температура до 38,5° С, спостерігалась висипка. При огляді відмічено блідість і сухість шкіри, висівкоподібне лущення на тулубі, пластинчате на кінцівках, набряк повік.
1.Який попередній діагноз?
2.Який антибіотик слід назначити?
Тестовий контроль
1.Протягом якого часу при скарлатині діти заразні?
а) 7 днів
б) 10 днів
в) 21 день
г) 40 днів
2.Перерахуйте основні клінічні ознаки скарлатини:
а) інтоксикція
б) нежить
в) ангіна
г) кон’юнктивіт
д) кашель
е) лімфаденіт
є) висипка
ж) зміни з боку язика
3.Дайте характеристику висипанням при скарлатині:
а) плямисто-папульозні, блідо-рожеві, на незміненому фоні шкіри, на розгинальних поверхнях, не мають тенденції до злиття, не залишають пігментації
б) геморагічні зіркоподібні, різної величини
в) плямисто-папульозні яскраво-рожеві, з тенденцією до злиття, виникають етапно, залишають пігментацію
г) дрібнокрапкові зливаються, утворюючи гіперемійований фон, блідий носогубний трикутник, найбільше локалізовані на згинальних поверхнях, в складках.
4.Вкажіть симптоми вагус-фази скарлатинозного серця:
а) тахікардія
б) брадикардія
в) підвищення артеріального тиску
г) падіння артеріального тиску
д) розширення меж відносної серцевої тупості
е) ніжний систолічний шум
5.Перерахуйте симптоми симпатикус-фази скарлатинозного серця
а) тахікардія
б) брадикардія
в) підвищення артеріального тиску
г) падіння артеріального тиску
д) розширення меж відносної серцевої тупості
6.З якими захворюваннями диференціюють скарлатину?
а) грип
б) ангіна
в) кір
г) пневмонія
д) краснуха
е) алергічні висипання
є) менінгококцемія
7.Перерахуйте септичні ускладнення скарлатини:
а) енцефаліт
б) отит
в) міокардит
г) гнійний лімфаденіт
д) виразково-некротична ангіна
е) синусит
є) синовіїт
8.Перерахуйте інфекційно-алергічні усладнення скарлатини
а) міокардит
б) синусит
в) синовіїт
г) гломерулонефрит
д) ревматизм
е) отит
9.Вкажіть антибіотики, які застосовуються в лікуванні скарлатини?
а) гентаміцин
б) левоміцетин
в) еритроміцин
г) феноксиметилпеніцилін
д) поліміксин
е) пеніцилін
Еталони відповідей на ситуаційні задачі та тести
Кір
Задача 1.
Еталон відповіді:
1. Кір, типова форма, період висипань, середньої тяжкості, не ускладнена.
2. Катаральні явища, плями Бельського-Філатова, поява висипу на 4-й день хвороби.
3. ГРВІ, менінгококова інфекція, ієрсиніоз, ентеровірусна інфекція.
4. Симптоматична терапія: закапувати в очі 20% альбуцид, мікстура від кашлю, десенсибілізуюча терапія, вітамінотерапія.
5. Карантин на контактних на 17 днів від моменту ізоляції хворого, при пасивній імунізації – на 21 день. Провітрювання приміщення. Проведення термінової пасивної імунізації проти кору не щепленим контактним.
Задача 2.
Еталон відповіді:
1. Кір, типова тяжка форма, ускладнена гострим стенозуючим ларінготрахеітом, стеноз II ст.
2. Типової клінічної картини захворювання.
3. ГРВІ (аденовірусна інфекція, парагрип), ентеровірусна інфекція.
4. В стаціонарі, тому що ускладнена форма.
5. Ліжковий режим. Введення гамма-глобуліну 2 дози внутрішньом’язово. Антибактеріальна терапія. В/в дезінтоксикаційна терапія (глюкоза, віт.С, ККБ, еуфілін, но-шпа, папаверин, преднізолон). Інгаляції з протинабряковими сумішами щоденно. Симптоматична терапія.
Задача 3.
Еталон відповіді:
1. Кір, типова форма, період висипань, перший день висипки, середньої тяжкості, не ускладнена.
2. Ізолювати хворого на 4 дні з моменту появи висипки, подати повідомлення в СЕС, карантин на дитячий колектив, який відвідує дитина на 21 день.
Тестовий контроль
Еталони відповідей:
1. в
2. б
3. в
4. а, б, в, д, є
5. г
6. б, в
7. в
8. а, б, е
9. а, б, в, д
10. а, б, в, г, д, е
Вітряна віспа
Задача 1.
Еталон відповіді:
1. Контакт із хворим на вітряну віспу, гострий початок захворювання із помірного інтоксикаційного синдрому, субфебрильної температури, поява висипань на різних ділянках тіла на першу добу: плями на незміненому фоні шкіри із подальшою еволюцією висипки у папули, везикули (на другу добу), поява свіжих плям, папул у наступні дні, поліморфізм висипки.
2. Так, дівчинка ─ заразна із останніх днів інкубаційного періоду (тоді вона ще відвідувала дитячий садок. Ізоляція хворої до 5 дня (включно) з часу появи останніх висипань, карантин у дитячому садку з ізоляцією контактних, що не хворіли із 11 по 21 день останнього контакту. Вологе прибирання, провітрювання. Термінове повідомлення в СЕС.
Задача 2.
Еталон відповіді.
1. Вітряну віспу, типову форму, легкого ступеня, період висипань.
2. Хворого ізолювати до 5 дня (включно) з часу появи останніх висипань, ізоляція контактних, що не хворіли із 11 по 21 день від останнього контакту. Термінове повідомлення в СЕС.
Задача 3.
Еталон відповіді.
1. Загально гігієнічні ванни з 0,05 % розчином перманганату калію, відваром трав. Обробка кожного елемента 1 % розчином зеленки, чи фукорцину, ляпісом, промивання слизових 2 % розчином соди чи фурациліну (0,02 %), очі закрапують 20% розчин альбуциду, закладають мазь “Зовіракс”. Жарознижуючі, десенсибілізуючі.
2. Ускладнення, обумовлені вірусом вітряної віспи: пневмонія, круп, енцефаліт, мієліт, менінгіт. Ускладнення, пов’язані із приєднанням вторинної бактеріальної флори: пустульоз, абсцеси, флегмони, отит, пневмонія.
Тестовий контроль
Еталони відповідей:
1. в
2. в
3. г
4. б
5. в, д, е
6. б, г, д
7. б, г
8. г
9. б
Скарлатина
Задача 1.
1.Скарлатина, типова, період висипань, середньої тяжкості, гладкий перебіг.
2.Дрібноцяткове висипання на гіперемійованому фоні, блідий носогубний трикутник, білий дермографізм, ангіна, виражена інтоксикація, реакція регіонарних лімфатичних вузлів.
3.Молодший брат.
Задача 2.
1. Якщо вдома є можливість ізолювати хвору дитину від інших дітей, то лікувати вдома, якщо немає – госпіталізувати у дитяче інфекційне відділення.
2. Назначити препарати пеніциліну на 7 діб.
3. Термінове повідомлення в СЕС. Ізолювати хвору дитину на 22 доби з моменту захворювання. На групу, яку вона відвідувала – накладають карантин на 7 діб. Для брата і сестри, що були у контакті із хворим – карантин на 7 діб (якщо хворого госпіталізовано), на 17 діб, якщо він залишився вдома (контакт продовжується). Поточна дезінфекція у вогнищі.
Задача 3.
1. Скарлатина, типова форма, середньотяжка, період реконвалесценції, ускладнена гломерулонефритом.
2. Пеніцилін.
Тестовий контроль
1.б
2.а, в, е, є, ж
3.г
4.б, г, д, е
5.а, в
6.в, д, е, є
7.б, г, д, е
8.в, г, д
9.в, г, е
Джерела літератури:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ «Медицина». – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.
2. Матеріали підготовки до практичного заняття
3. В.Ф.Учайкин Руководство по детским инфекционным болезням, СП-б, ГЕОТАР, 2000. ─ С. 243-250
4. Быстрякова Л.В.”Инфекционные экзантемы у детей”, Л.: Медицина,1982. – 216 с.
5. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. – 304 с.
6. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3─ К: Здоров’я, 1999.─ С.83 ─ 87.
Методичну вказівку склала: доц. Шульгай О.М.
Затверджено на засіданні кафедри
27.08.13 протокол № 1
