. Жінка 67 років. Захворіла гостро. Через 3 дні з’явився різко виражений набряк і болючість шкіри та підлеглих м’яких тканин шиї. Діагностована флегмона шиї і медіастиніт. Через декілька днів хвора померла. На аутопсії лівий мигдалик ледь збільшений в обсязі, щільний, на розрізі жовтувато-зе­ленуватого забарвлення, з безліччю дрібних порожнин, які надають їй щільникової структури. М’які тканини шиї та клітковина переднього середостіння з ознаками гнійного розплавлення. Мікроскопічно в тканині багато дрібних абсцесів, у центрі яких розташовуються інтенсивно базофільні утворення, які складаються з коротких паличкоподібних елементів, прикріплених одним кінцем до загального центру. Ваш діагноз:

1) амебіаз;

2) лейшманіаз;

3) актиномікоз;

4) бруцельоз;

5) гіардіаз (лямбліоз).

 

. Дитина 8 років гостро занедужала. Захворю­вання почалося з підвищення температури до 38-39 °С, болю в горлі, припухлості підщелепних лімфатичних вузлів. У зіву на фоні набряку та гіперемії визначаються плівчасті сірувато-білуваті і жовтуваті накладення, щільно спаяні з підлеглими ткани­нами, після зняття яких визначається дефект тканини. Різко виражені явища інтокси­кації. За даними ЕКГ різко виражені дистрофічні зміни міокарда. Ваш діагноз:

1) скарлатина;

2) коклюш;

3) менінгококова інфекція;

4) дифтерія;

5)кір.

 

. Дитина 6 років гостро занедужала. У клінічній картині домінували нудота, блювота, головний біль. Через дві доби від початку захво­рювання настала смерть. На аутопсії м’які мозкові оболонки різко повнокровні, про­сякнуті густим каламутним жовтувато-зеленуватим ексудатом як на конвекситальній, так і на базальній поверхні головного мозку. Мозок набряклий. Мигдалики мозочка збільшені в об’ємі, виражена странгуляційна борозна. Ваш діагноз:

1) скарлатина;

2) коклюш;

3) менінгококова інфекція;

4) дифтерія;

5) кір.

 

. При розтині трупа чоловіка, який помер від черевного тифу, у клубовій кишці виявлені сплощені виразки, некротичні маси на них відсутні. Виразки розташовані вздовж кишки, їх краї рівні, ледь закруглені, дно чисте, утворене місцями м’язовим шаром, місцями – серозною оболонкою. Виявлені також ознаки перфорації стінки кишки. Зазначте стадію розвитку черевного тифу, при якій найчастіше спостерігаються описані зміни:

1) стадія мозковидного набухання;

2) стадія некрозу;

3) стадія утворення “брудних” виразок;

4) стадія “чистих” виразок;

5) стадія загоєння виразок.

 

. При розтині трупа чоловіка 50 років у термі­нальному відділі тонкої кишки виявлено декілька виразок розмірами від 4 до 6 см у діаметрі. Краї виразок помірно піднімаються над поверхнею слизової оболонки, стінки виразок покриті сірувато-жовтуватими масами, які кришаться. Позитивна реакція Віда-ля у високих титрах. Ваш діагноз:

1) паратиф, черевнотифозна форма;

2) поворотний тиф;

3) дизентерія;

4) черевний тиф;

5) хвороба Крона.

 

. При розтині трупа чоловіка 50 років у термі­нальному відділі тонкої кишки виявлено декілька виразок розмірами від 4 до 6 см у діаметрі. Краї виразок помірно піднімаються над поверхнею слизової оболонки, стінки виразок покриті сірувато-жовтуватими масами, які кришаться. Позитивна реакція Віда-ля у високих титрах. Яке з ускладнень черевного тифу найчастіше зустрічається у цій стадії захворювання:

1) перитоніт;

2) парапроктит;

3) кишкова кровотеча;

4) перфорація виразки;

5) пенетрація виразки.

 

. При розтині трупа чоловіка 50 років у термі­нальному відділі тонкої кишки виявлено декілька виразок розмірами від 4 до 6 см у діаметрі. Краї виразок помірно піднімаються над поверхнею слизової оболонки, стінки виразок покриті сірувато-жовтуватими масами, які кришаться. Позитивна реакція Віда-ля у високих титрах. Який матеріал необхідно взяти при аутопсії для підтвердження діагнозу черевного тифу шляхом бактерілогічного дослідження:

1) сечу;

2) шматочок печінки;

3) вміст тонкої кишки і жовчного міхура;

4) вміст товстої кишки;

5) кров.

 

. У хлопчика 6 років з’явилися різкий біль при ковтанні, виражений набряк шиї, температура тіла підвищилася до 39 °С. На мигда­лику є сірувато-жовті плівки, які знімаються на превелику силу. Різко виражені озна­ки загальної інтоксикації. Про яке з перерахованих нижче захворювань йде мова?:

1) скарлатину;

2) кір;

3) дифтерію;

4) менінгококовий назофарингіт;

5) грип.

 

. Дівчинка 5 років доставлена у приймальне відділення дитячої лікарні в стані асфіксії. У гортані виявлені біло-жовті, що обтуру-ють просвіт, і фібринозні плівки, які легко відокремлюються. Зроблено трахеотомію. Який вид запалення розвинувся у гортані?

1) катаральне;

2) дифтероїдне;

3) дифтеритичне;

4) крупозне;

5) змішане.

 

. У хлопчика 4 років підвищилася температура тіла до 39 °С, з’явилися нежить, кон’юнктивіт, кашель. На шкірі відзначалося крупно-плямисте висипання, при огляді порожнини рота- білуваті висівкоподібні висипання на слизовій оболонці щік. Раптово з’явилося важке дихання і настала смерть при явищах асфіксії. Про яке з перерахованих нижче захворювань іде мова?

1) скарлатину;

2) кір;

3) дифтерію;

4) менінгококовий назофарингіт;

5) грип.

 

. У дитини раптово підвищилася температура тіла до 39 °С, з’явилися катаральні явища у верхніх дихальних шляхах, біль при ков­танні, болі у животі. На п’ятий день хвороби виник в’ялий параліч м’язів нижніх кінцівок. Незабаром приєдналися дихальні розлади. Смерть настала від дихальної недостат­ності. При дослідженні спинного мозку відзначена проліферація глії, скупчення лейко­цитів навколо загиблих нейронів і навколо судин. Про яке з перерахованих нижче зах­ворювань іде мова?

1) скарлатину;

2) кір;

3) дифтерію;

4) менінгококовий назофарингіт;

5) поліомієліт.

 

            У хворого з вадою мітрального клапана з’явився кашель з мокро­тинням іржавого кольору. Який піг­мент зумовив таке забарвлення?

A. Гемоглобін.

B.  Меланін.

C. Гемосидерин.

D. Гемомеланін.

E.  Заліза сульфід.

11.  У мокротинні хворого з мітральною вадою серця виявлено кліти­ни, що містять бурий пігмент. Реакція Перлса позитивна. Про який пігмент іде мова?

A.  Білірубін.

B.  Гематоїдин.

C. Меланін.

D. Порфірин.

E.  Гемосидерин.

       У хворого з виразковою хво­робою шлунка з кровотечею ендоско­пічно в шлунку виявлено рідину ко­льору кавової гущі. Який пігмент зу­мовив таке забарвлення?

A.  Гемосидерин.

B.  Гематину хлорид.

C. Білірубін.

D. Феритин.

E.  Порфірин.

13.  У хворої із вторинним сифілі­сом з’явилися вогнища депігментації шкіри у верхніх відділах спини. Назвіть патологічний процес у шкірі.

A.  Дисплазія.

B.  Метаплазія.

C. Лейкоплакія.

D. Лейкодерма.

E.  Паракератоз.

      У хворого з двобічним уражен­ням надниркових залоз шкіра набула темно-коричневого забарвлення. Гіс­тохімічно — реакція Перлса негатив­на. Який пігмент зумовив зміну кольо­ру шкіри?

A.  Меланін.

B.  Гемосидерин.

C.  Порфірин.

D.  Ліпофусцин.

E.  Білівердин.

      Чоловік, 70 років, зі скаргами на біль у дрібних суглобах рук і ніг. Суглоби деформовані, болючі. Вияв­лено підвищений рівень солей сечо­вої кислоти в крові та сечі. Про по­рушений обмін яких речовин іде мова?

A.  Калій.

B.  Кальцій.

C. Хромопротеїди.

D. Ліпопротеїди.

E.  Нуклеопротеїди.

      Під час розтину тіла померлої жінки, яка хворіла на хронічний шиге-льоз, у стромі та паренхімі міокарда, нирок, слизовій оболонці шлунка, спо­лучній тканині легень виявлено фіолетового кольору аморфні відкладен­ня, позитивні при реакції Косса. Який патологічний процес розвинувся у внутрішніх органах жінки?

A.  Метаболічне звапніння.

B.  Дистрофічне звапніння.

C. Метастатичне звапніння.

D. Амілоїдоз.

E.  Гіаліноз.

. Чоловік 67 років у період епідемії грипу посту­пив до шпиталю зі скаргами на озноб, підвищення температури тіла до 39 °С, голов­ний біль, кашель, виражену задишку. В легенях визначалися вологі хрипи. Через два дні, незважаючи на інтенсивну терапію, настала смерть від легенево-серцевої недо­статності. Який вид запалення в трахеї і бронхах, що підтверджує діагноз грипу, вияв­лений на розтині?

1) катаральний трахеобронхіт;

2) серозно-десквамативний трахеобронхіт;

3) дифтеритичний трахеобронхіт;

4) фібринозно-геморагічний трахеобронхіт;

5) флегмонозний трахеобронхіт.

 

. Чоловік 34 років поступив до шпиталю зі скаргами на озноб, підвищення температури тіла до 40 °С, головний біль, слабість.

До кінця 5 доби на шкірі з’явилося дрібне розеольозне висипання (екзантема), роз­винувся колапс. Діагностовано висипний тиф. Які морфологічні зміни лежать в ос­нові екзантеми?

1) деструктивно-проліферативний ендотромбоваскуліт;

2) вузликовий периартеріїт;

3) артеріальне повнокров’я;

4) венозне повнокров’я;

5) сегментарний фібриноїдний некроз стінки венул.

 

. У дівчинки 11 років з’явилися озноб, підви­щення температури тіла до 39 °С, різкий головний біль, збудження, рухове занепокоєн­ня, блювота. Через декілька днів з’явилося геморагічне висипання на тілі, ураження судинної оболонки очей і суглобів, до яких приєдналася олігурія і наднирникова не­достатність, яка стала причиною смерті. В аналізах з глотки виявлений менінгокок. При якій формі хвороби настала смерть дитини?

1) менінгококовому назофарингіті;

2) менінгококемії;

3) менінгококовому менінгіті;

4) прогресуючій церебральній кахексії;

5) гідроцефалії з наростаючою атрофією речовини мозку.

 

. Чоловік хворів декілька років на хронічну дизентерію і помер від виснаження. При розтині легені не змінені, у серці ознаки бурої атрофії. При мікроскопії легень, слизової оболонки шлунка, міокарда і нирок відзначене відкладення інтенсивно фіолетових аморфних мас по ходу дрібних судин. Описані зміни є проявом:

1) метаболічного звапніння;

2) дистрофічного звапніння;

3) метастатичного звапніння;

4) гіалінозу;

5) фібриноїдного набрякання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 У жінки з тяжкою інтоксикацією, зумовленою сепсисом, який і став без­посередньою причиною смерті, під час розтину виявлено тигрове серце. Мікроскопічно в цитоплазмі кардіо-міоцитів визначено ліпіди. Який мор-фогенетичний механізм переважає в розвитку такої дистрофії?

A.  Трансформація.

B.  Інфільтрація.

C.  Декомпозиція.

D.  Спотворений синтез.

E.   Коліквація.

.    Під час електронно-мікроско­пічного дослідження біоптату печін­ки між численними мітохондріями ви­явлено велику кількість плоских ци­стерн і міхурців із секреторними гранулами і стінками, утвореними мем­бранами. Про гіперплазію складових якої ультраструктури йдеться?

A.  Мікротрубочок.

B.  Піноцитозних міхурців.

C. Ендоплазматичного ретикулуму.

D. Лізосом.

E.  Апарату Гольджі.

     Під час розтину тіла чоловіка, 49 років, який поступив у стаціонар із клінічною картиною гепатотропної інтоксикації і раптово помер, виявле­но збільшену печінку м’якої консис­тенції жовто-коричневого кольору; на поверхні розрізу печінки і на скаль­пелі помітні краплини жиру. Мікро­скопічно: гепатоцити периферії кла­сичних печінкових часточок містять масу дрібних крапель, які заповнюють цитоплазму і зміщують ядро на пери­ферію. Про який процес у печінці свідчать зазначені явища?

A.  Гангліозидліпідоз (хвороба Тея-Сакса).

B.  Цереброзидліпідоз (хвороба Гоше).

C.  Сфінгомієлінліпідоз (хвороба Німанна — Піка).

D.  Жирова дистрофія печінки.

E.   Генералізований гангліозидоз (хвороба Нормана — Ландінга).

 Під час розтину тіла чоловіка, 62 років, смерть якого настала на фоні на­ростаючих явищ серцевої недостатності, виявлено збільшене в об’ємі серце м’я­кої консистенції, камери розтягнуті, міо­кард на розрізі тьмяний, глинисто-жов­тий. З боку ендокарда видно жовто-білу поему гованість, яка особливо виражена в сосочкових м’язах. Який патологічний процес можна діагностувати?

A.  Ожиріння серця.

B.  Жирова дистрофія міокарда.

C.  Дилатаційна кардіоміопатія.

D.  Міомаляція.

E.  Кардіосклероз.

5. На вентральній поверхні язика в чоловіка з протезом на нижній щелепі виявлено щільну сіру бляшку непра­вильної форми з нерівною поверхнею і чіткими межами. При гістологічному дослідженні утворення відмічається збережена структура багатошарового плоского епітелію, потовщення його за рахунок шипуватого та базального шарів, гіперкератозу, акантозу; лімфо-макрофагальна інфільтрація підлеглої сполучної тканини. Встановіть діагноз.

A.  Кондилома.

B.  Еритроплакія.

C.  Папілома.

D.  Рак in situ.

E.  Лейкоплакія.

 

    Хворий, 66 років, за 10 років до смерті переніс перитоніт. На розтині капсула печінки та селезінки місцями різко потовщена, ущільнена, напівпро­зора. Який найімовірніший діагноз?

A.  Мукоїдне набухання.

B.  Некроз.

C.  Гіаліноз.

D.  Фібриноїдне набухання.

E.  Амілоїдоз.

    При розтині тіла померлої жінки, 40 років, яка хворіла на ревматоїдний артрит, визначено збільшену щільну селезінку. На розрізі її тканина ко­ричнево-червоного кольору зі збільшеними фолікулами, які мають вигляд напівпрозорих сірувато-білих зерен. На які з перерахованих патологічних процесів указують зазначені явища?

A.  Сагову селезінку.

B.  Глазурну селезінку.

C.  Сальну селезінку.

D.  Гіаліноз селезінки.

E.  Порфірну селезінку.

 Чоловік, 40 років, протягом 10 років після перелому великогомілко­вої кістки страждав на хронічний ос­теомієліт. Три роки тому приєднався нефротичний синдром. Смерть наста­ла від уремії. На секції: нирки ущіль­нені, білі, з рубцями в кірковому шарі, на розрізі — із сальним блиском. Вкажіть патологію нирок, яка розви­нулася.

A.  Ідіопатичний амілоїдоз.

B.  Первинний амілоїдоз.

C.  Вторинний амілоїдоз.

D.  Хронічний гломерулонефрит.

E.  Хронічний пієлонефрит.

 У 45-річного чоловіка, що по­мер від раптової зупинки серця, вста­новлено симетричний тип ожиріння III ступеня, розрив стінки правого шлуночка з гемоперикардом; під епі­кардом — надлишкове відкладення жиру. Мікроскопічно: жирова ткани­на з епікарда проникає в міокард з атрофією м’язових волокон. Який із перерахованих патологічних процесів найвірогідніший?

A.  Просте ожиріння серця.

B.  Жирова дистрофія міокарда.

C.  Ішемічна хвороба серця.

D.  Гіпертонічна хвороба.

E.  Гострий інфаркт міокарда.

 

 

 

      При розтині тіла померлого від черевного тифу виявили, що прямі м’язи передньої черевної стінки ущіль­нені, білуватого кольору, нагадують стеаринову свічку. Про який патоло­гічний процес свідчать ці явища?

A.  Воскоподібний некроз.

B.  Фібриноїдний некроз.

C. Колікваційний некроз.

D. Казеозний некроз.

E.  Апоптоз.

      У хворого на цукровий діабет з’явився різкий біль у правій стопі. Об’єктивно: великий палець стопи чорного кольору, тканини набряклі, наявні вогнища відшарування епідер­місу, виділення з неприємним запахом. Яка клініко-морфологічна форма не­крозу розвинулася у хворого?

A.  Пролежень.

B.  Гангрена волога.

C. Секвестр.

D. Гангрена суха.

E.  Інфаркт.

      У дівчинки, 6 років, яка перенес­ла кір, під час огляду лікар виявив у м’яких тканинах щік нечітко відмежо­вані, набряклі, червоно-чорного кольо­ру ділянки. Назвіть ускладнення кору.
      A.  Газова гангрена.

B. Суха гангрена.

C. Волога гангрена (нома).

D. Пролежень.

E.  Трофічна виразка.

       Під час дослідження стегнової кістки виявлено хронічне гнійне запа­лення компактної речовини та кісткового мозку, утворення секвестрів. При якому захворюванні розвиваються такі зміни?

A.  Остеобластокластомі.

B.  Ретикулосаркомі.

C.  Мієломній хворобі.

D.  Остеомієліті.

E.  Періоститі.

.      Людина літнього віку перенес­ла інфаркт правої півкулі головного мозку. Через рік, враховуючи неру­хомість лівих кінцівок, проведено ком­п’ютерну томографію мозку, при якій у правій півкулі визначено порожни­ну з гладенькими стінками, заповнену ліквором. Який патологічний процес виявлено в головному мозку?

A.  Гематому.

B.  Гідроцефалію.

C. Сіре розм’якшення мозку.

D. Інфаркт мозку.

E.  Постінфарктну кісту.

 

 

 

 Після перенесеного геморагіч­ного інсульту в хворого розвинулася кіста головного мозку. Через 2 роки він помер від післягрипозної пневмонії. На секції в мозку виявлено кісту зі стінка­ми біло-іржавого відтінку. Реакція Перлса — позитивна. На який із про­цесів у стінці кісти вказують ці зміни?

A.  Місцевий гемосидероз.

B.  Загальний гемосидероз.

C. Місцевий гемомеланоз.

D. Інфільтрація білірубіну.

E.  Первинний гемохроматоз.

      Смерть хворого, який страж­дав на ішемічну хворобу серця і пе­реніс повторний інфаркт міокарда, настала на фоні явищ прогресуючої серцево-судинної недостатності. На
розтині виявлено збільшену щільну селезінку темно-вишневого кольору на розрізі. При мікроскопічному дослі­дженні органа встановлено склероз пульпи й атрофію фолікулів. Яким терміном позначають ці зміни?

A.  Порфірова селезінка.

B.  Сагова селезінка.

C. Сальна селезінка.

D. Ціанотична індурація селезінки.

E.  Септична селезінка.

      У померлої, 86 років, яка страж­ дала на атеросклероз судин головного мозку, під час розтину виявлено атро­фію кори головного мозку. Як нази­вається ця атрофія щодо причини?

A.  Від тиску.

B.  Від недостатнього кровопоста­чання.

C. Від дії фізичних та хімічних факторів.

D. Нейротична.

E.  Дисфункціональна.

      На аутопсії померлого, 48 років, виявлено обтурацію просвіту середньої мозкової артерії тромбом. У тім’яно-скроневій ділянці лівої півкулі голов­ного мозку — вогнище кашкоподібної

консистенції сірого кольору. Назвіть найімовірнішу причину цих змін.

A.  Фібриноїдний некроз.

B.  Секвестр.

C. Гангрена.

D. Казеозний некроз.

E.  Інфаркт.

     

       Дівчинка, 5 років, захворіла на дифтерію. На 3-тю добу померла від асфіксії внаслідок справжнього крупу. На розтині встановлено, що сли­зова оболонка гортані, трахеї та бронхів потовщена, набрякла, тьмяна, вкрита сіруватими плівками, які лег­ко відокремлюються. Про який пато­логічний процес свідчать морфо­логічні зміни в гортані?

A.  Гнійне запалення.

B.  Серозне запалення.

C.  Крупозне запалення.

D.  Дифтерійне запалення.

E.  Катаральне запалення.

            Слизова оболонка товстої киш­ки в померлого від шигельозу повнок­ровна, покрита плівкою сірого кольо­ру, що відривається із зусиллям. Який вид запалення розвинувся в кишці?

A.  Катаральне запалення.

B.  Крупозне запалення.

C.  Геморагічне запалення.

D.  Серозне запалення.

E.  Дифтерійне запалення.

      У хворого, 28 років, мигдалики значно збільшені, повнокровні, болючі, на їх поверхні — щільні брудно-сірі плівки, які поширюються на тверде піднебіння, міцно зв’язані з підлегли­
ми тканинами, при спробі відокреми­ти їх виникає кровотеча. Який пато­логічний процес зумовлює ці морфо­логічні зміни?

A. Дифтерійне ексудативне запа­лення.

B. Крупозне ексудативне запалення.

C.  Катаральне ексудативне запа­лення.

D.  Гнійне ексудативне запалення.

E.  Геморагічне ексудативне запа­лення.

 

              Губчастий та кортикальний шари гомілкової кістки на окремих ділянках — у стані розпаду. Порож­нини, що утворилися, заповнені вершкоподібними масами зеленувато-жов­того кольору. Найімовірніша форма запалення:

A.  Гнійне.

B.  Катаральне.

C.  Серозне.

D.  Проліферативне.

E.  Змішане.

       На розтині тіла 47-річного по­мерлого від легенево-серцевої недо­статності в лівій легені знайдено по­рожнину розміром 4×4 см, заповне­ну гноєм. Стінка фестончаста, нерівна, представлена легеневою тканиною. Поставте діагноз.

A.  Ехінококоз.

B.  Хронічний абсцес.

C.  Кавернозний туберкульоз.

D.  Гострий абсцес.

E.  Фіброзуючий альвеоліт.

       У хворого після операційного втручання (опікова хвороба) в умо­вах різкого зниження реактивності організму прогресування сепсису при­звело до смертельного наслідку. У ділянці передньої черевної стінки на розтині мікроскопічно спостерігаєть­ся дифузна інфільтрація сегментоядерними лейкоцитами міжм’язових проміжків, набряк тканини, лізис м’я­зових волокон.  Визначте характер запалення.

A.  Дифтерійне.

B.  Флегмона.

C.  Абсцес.

D.  Некроз.

E.  Катаральне.

Хворий скаржиться на високу  температуру тіла, задишку, біль у правій половині грудної клітки. Під час плев­ральної пункції видалено 700 мл вершкоподібної рідини жовтувато-зелено­го кольору. Установіть діагноз.

A.  Геморагічний плеврит.

B.  Карциноматоз плеври.

C.  Серозний плеврит.

D.  Фібринозний плеврит.

E.  Емпієма плеври.

На розтині тіла померлого від сепсису в стегновій кістці виявлено флегмонозне  запалення, що охоплює кістковий мозок, гаверсові канали, при­леглі м’які тканини та періост, під періостом — множинні абсцеси. Виз­начте ймовірний патологічний процес.

A.  Хронічний гематогенний осте­омієліт.

B.  Остеопороз.

C.  Гострий гематогенний осте­омієліт.

D.  Остеопетроз.

E.  Секвестрація.

На аутопсії в підкіркових яд­рах правої півкулі головного мозку визначається порожнина неправиль­ної форми 5 х 3,5 см, заповнена чер­воними згустками крові і розм’якше­ною тканиною мозку. Назвіть пато­логію, яка розвинулась у цьому разі.

A.  Кіста.

B. Геморагічне просякнення.

C. Ішемічний інфаркт.

D. Гематома.

E.  Абсцес.

.     У хворого, 29 років, з багатоосколковим переломом правого стегнана 3-тю добу після травмування з’я­вилися скарги на біль у грудній клітці праворуч, утруднене дихання. Через
добу на фоні прогресуючої серцево-дихальної недостатності настала смерть. При гістологічному дослід­женні в кровоносних судинах легень та головного мозку виявлено суданофільні краплини оранжевого кольо­ру, які повністю перекривали просвіти судин мікроциркуляторного русла. З яким ускладненням пов’язано смерть хворого?

A.  Жирова емболія.

B.  Газова емболія.

C. Медикаментозна емболія.

D. Мікробна емболія.

E.  Тромбоемболія.

 

 У пілота, який загинув унаслі­док розгерметизації кабіни літака, при гістологічному дослідженні внутрішніх органів у судинах виявлено велику кількість пухирців, у печінці — жиро­ву дистрофію. У головному й спинно­му мозку — множинні дрібні ішемічні вогнища сірого розм’якшення. Вкажіть найімовірнішу причину таких змін.

A.  Жирова емболія.

B.  Повітряна емболія.

C.  Газова емболія.

D.  Тромбоемболія.

E.  Тканинна емболія.

 

            Чоловік скаржиться на свербіж та почервоніння шкіри в ділянці щоки, що з’явилося після гоління. Об’єктив­но: на ділянці гіперемійованої шкіри щоки спостерігаються пухирці, запов­нені прозорою рідиною. Якого харак­теру рідина в пухирцях?

A.  Геморагічний ексудат.

B.  Транссудат.

C.  Гнійний ексудат.

D.  Слизистий ексудат.

E.  Серозний ексудат.

      При розтині тіла померлого від крупозної пневмонії в плевральній по­рожнині виявлено непрозору рідину, на нутрощевій (вісцеральній) плеврі — сіруватого кольору плівку. Визначте вид запалення на нутрощевій плеврі.

A.  Катаральне.

B.  Фібринозне.

C.  Гнійне.

D.  Гранулематозне.

E.  Геморагічне.

      Дівчинка, 4 роки, на 3-тю добу  від початку захворювання на дифте­рію померла від справжнього крупу. На аутопсії слизова оболонка гортані, трахеї та бронхів потовщена, набряк­ла, тьмяна, вкрита сіруватою плівкою, що легко відокремлюється. Визначте вид ексудативного запалення гортані.

A.  Змішане.

B.  Серозне.

C.  Гнійне.

D.  Фібринозне.

E.  Катаральне.

            При розтині тіла дівчинки, яка померла від асфіксії, виявлено, що слизова оболонка трахеї і бронхів вкрита біло-сірою плівкою, яка рихло з’єднана з підлеглими тканинами і легко знімається пінцетом. Просвіт сегментарних бронхів виповнений рихлими масами сіро-білого кольору. Про який вид трахеобронхіту свідчить характер ексудату?

A.  Крупозний.

B.  Катаральний.

C.  Дифтерійний.

D.  Гнійний.

E.    Гнильний.      

При ультраструктурному вив­ченні біоптату тканини встановлено, що в цитоплазмі макрофага, який вхо­дить до складу запального інфільтра­ту, значно збільшена кількість лізосом. Про що це свідчить?

A.  Активацію фагоцитозу.

B.  Проліферативну активність клі­тини.

C. Сповільнення фагоцитозу.

D.  Активацію апоптозу.

E.  Сповільнення апоптозу.

      При гістологічному дослідженні біоптату шкіри у хворого, 24 років, ви­явлено казеозний некроз, оточений клітинним інфільтратом з лімфоцитів, серед яких трапляються окремі веле­тенські клітини, розростання сполуч­ної тканини, ендоваскуліти. Який ха­рактер патологічного процесу?

A.  Продуктивне гранулематозне запалення.

B.  Продуктивне інтерстиційне за­палення.

C.  Абсцес.

D.  Катаральне запалення.

E.  Іхорозне запалення.

      При розтині тіла чоловіка, 60 років, у легенях та печінці знайдено багато білуватих вузликів розміром з пшонину.  Мікроскопічно виявлено гранульоми з вогнищем некрозу в центрі, по його периферії — епітеліоїдні, лімфоїдні, плазматичні клітини, а також макрофаги і велику кількість клітин Пирогова —Лангханса, які пе­реважають в інфільтратах. Про яку з перерахованих гранульом ідеться?

A.  Гранульома чужорідних тіл.

B.  Макрофагальна.

C.  Фагоцитомна.

D.  Епітеліоїдно-клітинна.

E.  Гігантоклітинна.

       При мікроскопічному дослід­женні біоптату нирки виявлено вог­нища із зернистими еозинофільними масами в центрі, оточеними інфільтратом з лімфоцитів, епітеліоїдних клітин та поодиноких клітин Пирогова — Лангханса. Виберіть патологічний процес, що найбільше відповідає опи­саним змінам.

A.  Гранулематозне запалення.

B.  Коагуляційний некроз.

C.  Казеозний некроз.

D.  Альтеративне запалення.

E.  Проліферація та диференцію­вання макрофагів.

      Хворий, 46 років, скаржився на утруднене носове дихання. У біоптаті потовщеної слизової оболонки носа знайдено клітини Мікуліча, скупчення епітеліоїдних клітин,  плазмоцити, лімфоцити, гіалінові кулі. Ваш діагноз?

A.  Аденовірусний риніт.

B.  Склерома.

C.  Алергійний риніт.

D.  Риновірусна інфекція.

E.  Менінгококовий назофарингіт.

       У біоптаті слизової оболонки носа виявлено епітеліоїдні клітини, плазмоцити, клітини Мікуліча, еози­нофільні тільця Русселя. Ваш діагноз?

A.  Алергійний риніт.

B.  Сифіліс.

C.  Туберкульоз.

D.  Респіраторно-синцитіальна ін­фекція.

E.  Риносклерома.

У хворого зі скаргами на задиш­ку проведено біопсію слизової обо­лонки носової порожнини. Встанов­лено діагноз:  риносклерома. Які клітини типові для цього захворюван­ня при мікроскопічному дослідженні?

A.  Плазмоцити.

B.  Клітини Пирогова—Лангханса.

C.  Клітини Мікуліча.

D.  Лімфоцити.

E.  Тільця Шаумана.

      У чоловіка, 40 років, у ділянці шиї з’явилося почервоніння і набряк шкіри, з часом розвинувся невеликий гнійник. На розрізі вогнище щільне, жовто-зеленого забарвлення. У гній­них масах видно білі крупинки. Гісто­логічно виявлено друзи грибка, плаз­матичні та ксантомні клітини, макро­фаги.  Вкажіть найбільш імовірний вид мікозу.

A.  Споротрихоз.

B.  Аспергільоз.

C.  Кандидоз.

D.  Актиномікоз.

E.  Кокцидіоїдомікоз.

 

 Хворому, 39 років, у зв’язку з лікуванням гнійного пульпіту було проведено інфільтраційну анестезію розчином ультракаїну з адреналіном. Після цього раптово з’явилися почер­воніння, набряк шкіри з пухирцями та свербіж. Який тип гіперчутливості у хворого?

A.  Цитотоксичний.

B.  Анафілактичний.

C.   Імунокомплексне пошкод­ження.

D.  Гіперчутливість сповільненого типу.

E.  Гранулематозний.

       У померлого від ядухи чолові­ка, який багато років страждав на брон­хіальну астму, під час гістологічного дослідження легень виявлено в про­світах бронхіол та дрібних бронхів багато слизу з домішкою еозинофілів, склероз міжальвеолярних перегоро­док, розширення просвітів альвеол. Про який із механізмів розвитку ре­акції гіперчутливості йдеться?

A.  Гранулематоз.

B.  Цитотоксичну реакцію.

C.  Імунокомплексну реакцію.

D.  Цитоліз, зумовлений лімфоци­тами.

E.  Реагінову реакцію.

.      При гістологічному дослід­женні діагностичного біоптату лівого вушка серця виявлено ревматичну гранульому,  утворену з вогнища фібриноїдного некрозу, навколо яко­го розміщені базофільні макрофаги, лімфоцити, фібробласти і поодинокі плазмоцити. Назвіть імовірний тип запальної реакції на імунній основі.

A.  Гіперчутливість сповільненого типу.

B.  Нормергічний тип.

C.  Гіперчутливість негайного типу.

D.  Природжений імунодефіцит.

E.  Набутий імунодефіцит.

     

       Після травматичного ушкод­ження печінки її будова і функції повністю відновлюються. Як нази­вається такий вид регенерації?

A.  Звичайна фізіологічна.

B.  Неповна.

C.  Патологічна.

D.  Реституція.

E.   Субституція.

 

 У хворого — глибока рвана рана з нерівними краями, вкрита гноєм. У крайових відділах — соко­вита грануляційна тканина, яка не здіймається над рівнем рани. Назвіть вид загоєння рани.

А. Організація.

B.  Загоювання первинним на­тягом.

      C.   Загоювання під струпом.

      D.   Безпосереднє закриття дефек­ту епітеліальної тканини.

      E.   Загоювання вторинним на­тягом.

 

      Під час гістологічного досліджен­ня новоутворення шкіри виявлено, що паренхіма сформована з покривного епі­телію зі збільшеною кількістю шарів. Строма разом із розростаннями епітелію формує сосочки. Вкажіть вид атипізму.

A.  Метаболічний.

B.  Клітинний.

C.  Гістохімічний.

D.  Функціональний.

E.  Тканинний.

       У хворого при гастроскопічному дослідженні в ділянці малої кривини виявлено пухлинне утворен­ня діаметром 1,5 см на ніжці. Який характер росту пухлини?

A.  Апозиційний.

B.  Експансивний.

C.  Інфільтруючий.

D.  Екзофітний.

E.  Ендофітний.

       При мікроскопічному дослід­женні біоптату з ділянки пухлини
слизової оболонки правого бронха встановлено клітинний і тканинний атипізм, появу структур у вигляді ракових перлин. Визначте характер патологічного процесу.
      A.   Гіперплазія.

B.  Доброякісна пухлина.

C.  Злоякісна пухлина.

D.  Метаплазія.

E.  Гіпоплазія.

 При гістологічному дослід­женні біоптату піхвової частини ший­ки матки у хворої, 47 років, що довго не загоювалась, виявлено ознаки клітин­ного атипізму, базальна мембрана — без змін. Встановіть діагноз.

A.  Ерозія.

B.  Карцинома in situ.

C.  Аденокарцинома.

D.  Папілома.

E.  Ендометріоз.

       У хворого видалено новоутво­рення шкіри щільної консистенції, яке має вигляд вузла із сосочковою по­верхнею, що нагадує цвітну капусту. Мікроскопічно пухлина складається з багатьох сосочків. Паренхіма сфор­мована з покривного епітелію зі збільшеною кількістю шарів. В епі­телії збережена полярність клітин, стратифікація, цілість власної мембрани. Строма пухлини розташована в центрі сосочків. Який найбільш імо­вірний діагноз?

A.  Папілома

B.  Фіброма.

C. Аденома.

D. Фіброаденома.

E.  Цистаденома.

      Під час гістологічного дослід­ження пухлини шлунка виявлено ба­гато перснеподібних клітин. Назвіть гістологічний варіант раку.

A.  Саркома.

B.  Солідний.

C.  Аденокарцинома.

D.  Слизовий.

E.  Карциноїд.

            У чоловіка, 62 років, видалено нирку, у якій при макроскопічному дос­лідженні виявлено пухлину у вигляді вузла діаметром до 8 см. Тканина пух­лини на розрізі строката, з множинни­
ми крововиливами, некрозами. Гістоло­гічно: пухлина складається зі світлих клітин, які утворюють альвеолярні й сосочкові структури, помірно вираже­ний інвазивний ріст. У багатьох кліти­нах пухлини визначаються патологічні мітози, гіперхромні ядра. Діагностуйте виявлену пухлину нирки.

A.  Світлоклітинний рак.

B.  Світлоклітинна аденома.

C. Аденокарцинома.

D. Нефробластома.

E.  Ацидофільна аденома з малігнізацією.

      При гістологічному дослідженні злоякісної пухлини молочної залози визначено, що пухлина побудована з низькодиференційованих атипових клітин епітеліального походження, які утворюють трабекули, відокремлені одна від одної прошарками сполучної тканини. Співвідношення клітин і строми — приблизно 1:1. Назвіть гістологічний варіант раку.

A.  Плоскоклітинний.

B.  Аденокарцинома.

C. Солідний.

D. Фіброзний.

E.  Дрібноклітинний.

       Чотирирічній дитині зроблено реакцію Манту. Через 60 год після введення в шкіру туберкуліну з’яви­лося вогнищеве затвердіння і почервоніння шкіри діаметром 15 мм, що було розцінено як позитивний тест. Який вид реакції гіперчутливості ле­жить в основі цього тесту?

A.  Комплементопосередкована цитотоксична.

B.   Імунокомплексопосередкована гіперчутливість.

C.  Гіперчутливість сповільненого типу.

D.  Гіперчутливість негайного типу.

E.  Реагінова реакція.

53. При пункційній біопсії в транс­плантованій нирці виявлено дифузну інфільтрацію строми лімфоцитами, плазмоцитами, лімфобластами, плазмобластами, а також некротичний ар­теріїт. Який патологічний процес роз­винувся в трансплантаті?

A.  Тубулонекроз.

B.  Гломерулонефрит.

C.  Ішемічне пошкодження нирки.

D.  Імунне відторгнення.

E.  Пієлонефрит.

        При розтині тіла 6-місячної дитини, що померла від сепсису, вияв­лено відсутність загруднинної залози, зменшення розмірів та маси селезін­ки. При мікроскопічному дослідженні
селезінки визначилася відсутність періартеріальних Т-залежних зон фолікулів зі спустошенням червоної пульпи, у лімфатичних вузлах — перикортикальної зони, яка переважно представлена Т-лімфоцитами. В-зони в периферійних імунних органах роз­винуті нормально. На який патологіч­ний процес указують ці явища?

A.  Синдром Гланцманна-Рінікера (недостатність клітинного та гумо­рального імунітету).

B.  Синдром Дайджорджі (недо­статність клітинного імунітету).

C.  Синдром Брутона (недостат­ність гуморального імунітету).

D.   Акцидентальна інволюція тимуса.

E.  ВІЛ-інфекція.

 Інфантильна дівчина, 14 років, раптово померла після перенесеної го­строї респіраторної вірусної інфекції. Під час розтину спостерігають такі зміни: різко збільшений за розміра­ми тимус, генералізовану гіперплазію лімфатичних вузлів, гіпоплазовані яєчники. Діагностуйте захворювання.

A. Тиміко-лімфатичний стан.

B. Акцидентальна інволюція тимуса.

C. Гіпоплазія тимуса.

D.  Атрофія тимуса.

E.  Тимома.

56. При дослідженні тимуса ди­тини, 5 років, що померла від гострої деструктивної стафілококової пнев­монії, виявлено зменшення маси за­лози до 3,0 г. При гістологічному дослідженні в тимусі визначено: зменшення часток залози, значне зменшення кількості лімфоцитів з колапсом строми, інверсію шарів, кістоподібне збільшення тілець Гасаля. Який із перерахованих діагнозів найімовірніший?

A.  Дисплазія тимуса.

B.  Тимомегалія.

C.  Гіпоплазія тимуса.

D.  Акцидентальна інволюція.

E.  Агенезія тимуса.

 

57. При розтині тіла померлого від серцевої декомпенсації, 57 років, який страждав на гіпертонічну хворобу, діагностовано збільшене серце з роз­ширеними порожнинами (маса — 550 г, товщина стінки лівого шлуноч­ка — 2,5 см). Мікроскопічно карді-оміоцити значно збільшені за розмі­рами, з жировою дистрофією та гіпер­хромними діжкоподібними ядрами. Який із перерахованих патологічних процесів найімовірніший?

A.  Міокардит.

B.  Ексцентрична гіпертрофія.

C.  Концентрична гіпертрофія.

D.  Ангіогенний кардіосклероз.

E.  Кардіоміопатія.

 У 40-річного чоловіка зі сте-нозуючим (без метастазів) раком стра­воходу спостерігають такі зміни: ат­рофію скелетних м’язів, підшкірної жирової клітковини. Шкіра землис­то-коричневого забарвлення, епідерміс стоншений, серце зменшене за розмі­рами. Міокард та печінка бурого ко­льору. Встановіть діагноз.

А. Хвороба Аддісона.

B.  Міастенія.

C.  Ракова кахексія.

D.  Бура атрофія.

E.  Аліментарна кахексія.

       Хворий, що страждав на рак шлунка, помер унаслідок ракової ка­хексії. На аутопсії було виявлено ха­рактерні зміни в серці. Як назвати таке серце?

A.  Панцирне.

B.  Волохате.

C.  Буре атрофічне.

D.  Тигрове.

E.  Волове.

.            Підліток скаржиться на стон­шення м’язів і зменшення гомілки в об’ємі після тривалого загоювання перелому стегнової кістки без пошкод­ження нервів. Як називається така атрофія м’язів?

A.  Спричинена стисненням.

B.  Нейротична.

C.  Зумовлена недостатнім крово­постачанням.

D.  Дисфункціональна.

E.  Від дії фізичних факторів.

У ході гістологічного дослід­ження зскрібка зі слизової оболонки матки 45-річної жінки з порушенням оваріально-менструального циклу виз­начено збільшення кількості ендометріальних залоз, деякі пилкоподібно звивисті, деякі — кістозно розширені. Діагностуйте захворювання.

A. Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія.

B.  Плацентарний поліп.

C. Атипова гіперплазія ендометрія.

D. Залозистий поліп ендометрія.

E.  Аденокарцинома ендометрія.

      У біоптаті бронха хворого, злісно­го курця, у потовщеній слизовій оболонці виявлено хронічне запалення і транс­формацію одношарового війчастого епі­телію в багатошаровий плоский. Про який із зазначених процесів іде мова?

A.  Гіперплазія епітелію.

B.  Метаплазія.

C.  Плоскоклітинний рак.

D.  Лейкоплакія.

E.  Гіпертрофія епітелію.

У хворого, який протягом три­валого часу зловживав тютюнопалінням, з’явився кашель із виділенням в’язкого слизу, слабкість після незнач­них фізичних навантажень, блідість шкіри, за останні 2 міс схуд на 12 кг. При ендоскопічному дослідженні біоптату було поставлено діагноз: плоскоклітинний рак. Визначте харак­тер патологічного процесу, який пе­редував виникненню пухлини.

A.  Гіперплазія.

B.  Гіпоплазія.

C.  Метаплазія.

D.  Некроз.

E.    Склероз.

У жінки літнього віку з метрорагією в менопаузі при патогістологічному дослідженні зскрібка зі сли­зової оболонки шийки матки виявле­но розростання атипового епітелію з утворенням так званих ракових пер­лин. Ваш діагноз?

A. Слизовий рак.

B. Аденокарцинома.

C. Плоскоклітинний рак без зро­говіння.

D. Плоскоклітинний рак із зрого­вінням.

E.  Недиференційований рак.

.      У хворої, 55 років, з’явилися рецидивні маткові кровотечі. Викона­но діагностичне вишкрібання слизо­вої оболонки матки. У зскірбку з ендометрія серед елементів крові видно залозисті елементи різної величини і форми, утворені атиповими клітина­ми з гіперхромними ядрами, з числен­ними мітозами (у тому числі й пато­логічними). Про який процес можна думати?

А. Аденокарцинома.

B. Залозиста гіперплазія ендометрія.

C.  Хоріонепітеліома.

D.  Аденоматозний поліп.

E.  Ознаки перерваної вагітності.

       При бронхоскопії в хворого, 62 років, у початковому відділі верх-
ньочасткового бронха правої легені знайдено поліпоподібне утворення діаметром до 1,0 см. При гістологіч­ному дослідженні виявлено пухлину, побудовану з дрібних лімфоцитопо- дібних клітин з гіперхромними ядра­ми. Клітини ростуть пластами й тя­жами. Який із перерахованих видів пухлин найбільш імовірний?

A. Залозисто-плоскоклітинний рак.

B.  Недиференційований великоклітинний рак.

C.  Плоскоклітинний рак.

D.  Аденокарцинома.

E.  Недиференційований дрібно­клітинний рак.

       У хворого на шкірі обличчя поступово розвинулася бляшка з не­крозом і виразкою в центрі. При патогістологічному дослідженні біоптату виявлено розростання атипових
епітеліальних клітин з великою кіль­кістю патологічних мітозів. Який найбільш імовірний діагноз?

A.  Рак шкіри.

B.  Саркома.

C.  Папілома.

D.  Трофічна виразка.

E.  Фіброма.

       У біоптаті пухлини молочної залози виявляються солідні пласти, побудовані з дрібних епітеліальних клітин з поліморфними ядрами, з ве­ликою кількістю патологічних мітозів. Строми дуже мало, з лімфоцитарною інфільтрацією. Встановіть діаноз.

A.  Хвороба Педжета.

B.  Скірозний рак.

C.  Медулярний рак.

D.  Аденома.

E.  Аденофіброма.

      У шкірі виявлено щільну, ру­хому, чітко відмежовану від прилег­лих тканин пухлину. На розрізі вона білого кольору. Представлена волок­нистою тканиною, мікроскопічно – хаотично переплетеними колагенови­ми волокнами. Клітин мало. Назвіть пухлину.

A.  Міома.

B.  Фіброма.

C.  Гістіоцитома.

D.  Дерматофіброма.

E.  Десмоїд.

      У товщі шкіри макроскопічно визначено щільну рухому пухлину. Мікроскопічно вона представлена хаотично розташованими пучками колагенових волокон з невеликою кількістю веретеноподібних клітин. Яку пухлину видалено?

A.  Гломус-ангіому.

B.  Лейоміому.

C.  Меланому.

D.  Ліпому.

E.  Щільну фіброму.

      Для гістологічного дослідження доставлено видалену на операції матку. Під слизовою оболонкою визначено чис­ленні округлої форми вузли, чітко відме­жовані від прилеглої тканини. Мікро­скопічно пухлина складається з пучків непосмугованих м’язів з явищами тка­нинного атипізму. Ваш діагноз?

A.  Лейоміома.

B.  Рак матки.

C.  Фіброміома.

D.  Хоріонепітеліома.

E.  Лейоміосаркома.

       У молодої людини в м’яких тканинах лівого стегна з’явилося без­болісне новоутворення без чітких меж. У біоптаті тканини новоутворен­ня нагадують риб’яче м’ясо, склада­ються з незрілих фібробластоподібних клітин з численними мітозами, які проростають м’язи. Ваш діагноз?

A.  Фібросаркома.

B.  Міосаркома.

C.  Фіброма.

D.  Рак.

E.  Міома.

.      Пухлина матки (післяопера­ційний матеріал) макроскопічно м’я­кої консистенції, з крововиливами та ділянками вогнищевого некрозу, на розрізі нагадує риб’яче м’ясо. При гістологічному дослідженні встанов­лено ознаки вираженого клітинного й тканинного атипізму, зустрічаються клітини з патологічними фігурами мітозів. Встановіть діагноз.

A.  Аденокарцинома.

B.  Саркома.

C.  Ангіома.

D.  Фіброма.

E.  Ліпома.

 

      Під шкірою піднижньощелепної ділянки в жінки, 55 років, виявлено з чіткими межами тістоподібної консис­тенції рухоме утворення 1 х 0,7 см з повільним ростом. Гістологічно визна­чено ліпоцити, які формують часточки, різні за формою та розміром, відмежова­ні тонкими прошарками сполучної тка­нини із судинами. Встановіть діагноз.

A.  Ангіома.

B.  Фіброма.

C.  Ліпома.

D.  Ліпосаркома.

E.  Фібросаркома.

.     У хворого, 75 років, з позачеревної клітковини видалено пухлину розміром 16 х 8 х 6 см. Мікроско­пічно: анаплазовані жирові клітини з ознаками клітинного атипізму, полі­морфізму. Трапляються велетенські спотворені клітини, що містять в цито­плазмі краплини жиру. Який най­більш імовірний діагноз?

A.  Міосаркома.

B.  Ліпома.

C.  Фібросаркома.

D.  Ліпосаркома.

E.  Мезотеліома.

     

       Смерть семирічного хлопчика настала внаслідок гострої постгемора­гічної анемії, зумовленої профузною кровотечею з травного тракту. У ході патологоанатомічного дослідження виявлено: макроскопічно — недокрів’я внутрішніх органів, збільшення різних груп лімфатичних вузлів, тимомегалію, помірно виражену гепатоспленомегалію, яскраво-червоний кістковий мозок; мікроскопічно  —  гіперцелюлярний кістковий мозок з мономорфним інфільтратом з бластних клітин, дифуз­но-вогнищеві пухлинні інфільтрати в печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, оболонах та речовині головного моз­ку. Діагностуйте захворювання.

A.  Гострий лімфобластний лейкоз.

B.  Гострий мієлобластний лейкоз.

C.  Гострий недиференційований лейкоз.

D.  Гострий монобластний лейкоз.

E.  Гострий плазмобластний лейкоз.

        На аутопсії виявлено гіпер­плазію кісткового мозку плоских і трубчастих кісток (піоїдний кістковий мозок), спленомегалію (6 кг), гепато-мегалію (5 кг), збільшення всіх груп лімфатичних вузлів. Якому захворю­ванню відповідають ці зміни?

A.  Мієломній хворобі.

B.  Хронічному лімфо лейкозу.

C.  Хронічному мієлолейкозу.

D.  Справжній поліцитемії.

E.  Лімфогранулематозу.

      У хворого при рентгенологіч­ному обстеженні в плоских кістках візуалізуються множинні вогнища остеопорозу й остеолізису. У трепанобіоптаті —  високий вміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз?

A.  Гістіоцитоз.

B.  Гострий моноцитарний лейкоз.

C.  Хронічний мієлолейкоз.

D.  Лімфогранулематоз.

E.  Мієломна хвороба.

      У хворого в обох щелепах рен­тгенологічно — численні дефекти у вигляді округлих отворів з гладень­кими стінками. Гістологічно — яви­ща остеолізису й остеопорозу на фоні слабкого кісткоутворення. У сечі хво­рого — білок Бенс-Джонса. Назвіть захворювання.

A.  Гострий недиференційований лейкоз.

B.  Хронічний мієлолейкоз.

C.  Хронічний еритромієлоз.

D.  Гострий мієлолейкоз.

E.  Мієломна хвороба.

      У хворого, 60 років, при торакотомії в передньому середостінні знай­дені збільшені за розмірами та спаяні між собою лімфатичні вузли, з яких було взято біоптат. Мікроскопічно: атипові клітини, серед яких переважа­ють клітини Ходжкіна і велетенські клітини Березовського — Штернберга; склероз відсутній. Яке захворювання найбільше відповідає цим ознакам?

A.  Лімфогранулематоз із пригніче­ним розвитком лімфоїдної тканини.

B. Лімфогранулематоз із перева­жанням нодулярного склерозу.

C.  Лімфогранулематоз із перева­жанням лімфоїдної тканини.

D.  Лімфосаркома.

E.  Змішаноклітинний варіант лім­фогранулематозу .

 Під час огляду стоматологом підлітка, 16 років, було визначено збільшені піднижньощелепні та шийні лімфатичні вузли. Проведено біопсію. Мікроскопічно у лімфатичних вузлах: типова структура стерта, клітинна по­пуляція гетерогенна, присутні гігант­ські клітини з багато лопатевим ядром, множинні одноядерні клітини вели­кого розміру, еозинофільні та нейтро-фільні лейкоцити, лімфоцити, а також ділянки некрозу та вогнища склеро­зу. Діагностуйте захворювання.

A. Гіперплазія лімфатичного вузла.

B.  Лімфогранулематоз.

C. Гранулематозний лімфаденіт.

D.  Гнійний лімфаденіт.

E.  Неходжкінська лімфома.

 У жінки, 22 років, збільшені лімфатичні вузли. Гістологічно в лімфатичному вузлі спостерігаються лімфоцити, гістіоцити, ретикулярні клітини, малі та великі клітини Ходж­кіна, багатоядерні клітини Березовсь­кого—Штернберга, поодинокі вогнища казеозного некрозу. Для якого захво­рювання характерні такі зміни?

A.  Хронічний лейкоз.

B.  Лімфосаркома.

C.  Лімфогранулематоз.

D.  Гострий лейкоз.

E.  Метастаз раку легень.

 

 При розтині тіла померлого, що хворів на атеросклероз, виявлено тромбоз гілки внутрішньої сонної артерії та у головному мозку сірого кольору вогнище вологого розм’як­шення тканини. Який патологічний процес діагностовано в головному мозку?

A.  Енцефаліт.

B.  Геморагічна інфільтрація.

C.  Гематома.

D.  Ішемічний інфаркт.

E.  Пухлина мозку.

 Під час розтину тіла жінки, 69 років, з надмірною масою тіла, що по­мерла від гострого інфаркту міокарда, в інтимі коронарних артерій знайдено багаточисленні білуваті щільні форму­вання, що вибухають у просвіт та різко звужують його. Для якої стадії ате­росклерозу характерні такі зміни?

A.  Стадія утворення атероматоз-
ної виразки.

B.  Ліпоїдоз.

C.  Атероматоз.

D.  Атерокальциноз.

E.  Ліпосклероз.

 При гістологічному дослідженні стінки аорти виявлено велику кількість ксантомних клітин, розташованих пе­реважно в інтимі. Для якого захворю­вання характерна така картина?

A.  Сифілітичний мезаортит.

B.  Гіпертонічна хвороба.

C.  Атеросклероз.

D.  Неспецифічний аортоартеріїт.

E.  Нодозний періартеріїт.

         У хворого на гіпертонічну хворобу діагностовано багатогодинний гіпертонічний криз. Назвіть патоморфологічні зміни в стінках артеріол під час гіпертонічного кризу.

A.  Фібриноїдний некроз.

B.  Гіаліноз.

C.  Склероз.

D.  Амілоїдоз.

E.  Кальциноз.

У чоловіка, 60 років, який три­валий час хворів на гіпертонічну хво­робу і помер від хронічної ниркової недостатності, при аутопсії виявлено, що обидві нирки значно зменшені за розмірами, поверхня їх дрібнозернис­та; гістологічно — більшість клубочків гіалінізована, частина склерозована, окремі гіперплазовані; у стромі — поля склерозу, артеріоло- та артеріосклероз, еластофіброз великих гілок ниркових артерії. Дайте назву цим змінам.

А. Вторинно зморщена нирка.

B. Атеросклеротичний нефро­склероз.

 C. Хронічний гломерулонефрит.

 D. Хронічний пієлонефрит.

 E. Артеріолосклеротичний нефро­склероз.

Мікроскопічно пухлина верх­ньої губи: побудована з численних дрібних щілиноподібних порожнин, стінки яких вистелені сплощеним ен­дотелієм, заповнених рідкою частиною крові та її згустками. Встановіть діагноз.

A.  Гломус-ангіома.

B.  Венозна гемангіома.

C.  Кавернозна гемангіома.

D.  Гемангіоперицитома.

E.  Капілярна гемангіома.

 

       У хворого, 17 років, інтраопераційно на нижній поверхні печінки виявлено пухлину розмірами 4,5 х 5,0 х 3,5 см із субсерозною лока­лізацією, темно-червоного кольору, на розрізі представлена порожнинами зі значним вмістом крові і товстими спо­лучнотканинними стінками, вистелени­ми одним шаром ендотелію. Встано­віть попередній діагноз.

A.  Кавернозна гемангіома.

B.  Капілярна гемангіома.

C.  Гемангіоперицитома.

D.  Гемангіоендотеліома.

E.  Лімфангіома.

       Для гістологічного досліджен­ня доставлено очне яблуко з пухли­ноподібним утворенням у судинній оболонці розміром 1  х 0,4 см чорно­го кольору. У клітинах — множинні патологічні мітози, а в цитоплазмі ба­гатьох із них визначається пігмент жовто-бурого кольору. Ваш діагноз?

A.  Меланома.

B.  Невринома.

C.  Ангіосаркома.

D.  Нейробластома.

E.   Гангліонейробластома.

       У чоловіка, 46 років, на шкірі з’явилася пляма, яка вибухала і мала темний колір, але не турбувала хво­рого. З часом пляма почала збільшу­ватися, виник біль, колір став чор­но-коричневим, почав пальпуватися вузлик. На гістологічному дослід­женні видаленої тканини визначали­ся веретеноподібні і поліморфні клітини, цитоплазма яких містила пігмент бурого кольору. Про яку пух­лину йдеться?

A.  Гематома.

B.  Базаліома.

C.  Гемангіома.

D.  Меланома.

E.  Карциноїд.

      Пухлина в капсулі діаметром 2 см, оперативно видалена з ампута­ційної культі нижньої кінцівки, мікро­скопічно складається із веретеноподіб­них клітин мономорфного вигляду з паличкоподібними ядрами, які утворю­ють разом з волокнами палісадні струк­тури. Який із перерахованих видів пух­лин найбільш імовірний?

A.  Нейрофіброма.

B.  Доброякісна неврилемома.

C.  Злоякісна неврилемома.

D.  М’яка фіброма.

E.   Фібросаркома.

      У жінки, 38 років, у товщі при­вушної залози виявлено пухлину, яка складається з окремих вузликів, розділених прошарками сполучної тканини. Патогістологічно: клітини епідермоїдного типу, які утворюють солідні структури. Слизоутворюючі клітини формують тяжі, що вистила­ють порожнини, заповнені слизом. Третім елементом пухлини є дрібні клітини з гіперхромним ядром. Про яку пухлину йдеться?

A.  Папілярна цистаденома.

B.  Ациноклітинна пухлина.

C.  Мукоепідермоїдна пухлина.

D.  Аденолімфома.

E.  Аденокістозна карцинома.

 

 

       У хворого під час огляду по­рожнини рота визначається атрофія слизової оболонки язика з червоними плямами (гунтерівський глосит). Скле­ри жовтуваті. У крові: кольоровий по­казник перевищує одиницю. Для якої анемії характерні ці зміни?

A.  В₁₂-Фолієводефіцитної.

B.  Залізодефіцитної.

C.  Гострої постгеморагічної.

D.  Хронічної постгеморагічної.

E.      Гемолітичної.

Хворий, 67 років, протягом 20 років страждав на гіпертонічну хворобу. Помер від хронічної нирко­вої недостатності. Який вигляд малинирки на аутопсії?

A.  Великі білі.

B.  Великі строкаті.

C.  Великі червоні.

D.  Маленькі, щільні, поверхня дріб­нозерниста.

E.  Великі, з множинними тонко­стінними кістами.

         У померлого від ускладнень гіпертонічної хвороби на розтині ви­явлено маленькі, щільні нирки з дріб­нозернистою поверхнею, паренхіма та кіркова речовина атрофічні. Дайте на­зву таким ниркам.

A.  Амілоїдно-зморщені.

B.  Первинно зморщені.

C.  Вторинно зморщені.

D.  Пієлонефритично-зморщені.

E.  Атрофічні.

При розтині тіла померлого від набряку легень у міокарді визна­чено велике вогнище жовто-сірого кольору, а в коронарній артерії — свіжий тромб. Уточніть діагноз.

A.  Міокардит.

B.  Кардіосклероз.

C.  Інфаркт міокарда.

D.  Амілоїдоз.

E.  Кардіоміопатія.

 

 У хворого, який переніс інфаркт міокарда, після фізичного навантаження відмічаються ознаки недостатності крово­обігу: ціаноз та набряк підшкірної жиро­вої клітковини нижніх кінцівок. Які мор­фологічні зміни розвиваються на місці інфаркту міокарда після одужання?

A. Кардіосклероз.

B. Внутрішньоклітинна регенерація.

C. Мітотичне новоутворення кардіоміоцитів.

D. Міокардит.

E.  Атрофія міокарда.

 

      У померлого, 58 років, на аутопсії в правій скроневій частці головного моз­ку знайдено велике вогнище розм’якше­ної сірої речовини кашкоподібної кон­систенції блідо-сірого кольору. В арте­ріях основи мозку — численні білува­то-жовті потовщення інтими, які різко звужують просвіт. Ваш діагноз?

A. Абсцес мозку.

B.  Ішемічний інсульт.

C. Крововилив.

D. Геморагічний інфаркт.

E.  Набряк мозку.

 

На розтині тіла померлої вияв­лено морфологічні прояви стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, недостат­ність мітрального клапана. Гістологічно в міокарді — вогнищевий кардіоскле­роз, наявність квітучих гранульом Ашоф—Талалаєва. Який із перерахованих нижче діагнозів найбільш імовірний?

A.  Системний червоний вовчак.

B.  Склеродермія.

C. Дерматоміозит.

D. Вузликовий періартеріїт.

E.  Ревматизм.

         При гістологічному дослід­женні стулки мітрального клапана серця виявлено: мукоїдний набряк, пошкодження ендотелію, утворення по замикальному краю фібринових тром­бів. Яка форма ревматичного ендокар­диту спостерігається?

A.  Гострий бородавчастий.

B.  Дифузний.

C.  Фібропластичний.

D. Поворотно-бородавчастий.

E.  Поліпозно-виразковий.

        У померлого від серцевої не­достатності при патоморфологічному дослідженні виявлено: стулки мітраль­ного клапана деформовані, потовщені, зі зрощеними краями; у сполучній тка­нині міокарда — дифузно розкидані вузлики, які складаються з ділянок фібриноїдного некрозу, навколо яких скупчуються макрофагоцити, що нага­дують велетенські багатоядерні кліти­ни. Подібні вогнища оточені лімфоци­тами та поодинокими плазматичними клітинами. Яку гранульому визначено?

A.  Актиномікотична.

B. Туберкульозна.

C. Ревматична.

D. Сифілітична.

E.  Лепрозна.

.       При розтині тіла дитини, що померла від серцевої недостатності, виявлено розширення порожнин шлу­ночків серця. Мікроскопічно в стромі міокарда повнокрів’я, набряк, поши­рені інфільтрати з гістіоцитів, лімфо­цитів, нейтрофілів, еозинофілів. Який найбільш імовірний діагноз?

A.  Вогнищевий проміжний ексуда­тивний міокардит.

B. Дифузний проміжний ексуда­тивний міокардит.

C. Вузликовий продуктивний міо­кардит.

D. Проміжний продуктивний міо­кардит.

E.  Альтеративний міокардит.

.   

        У хворої на бронхіальну астму вірусне інфікування спровокувало аст­матичний статус зі смертельним на­слідком. При гістологічному дослід­женні легень виявлено спазм і набря­кання бронхіол, в їх стінках — виражена інфільтрація лімфоцитами, еозинофіла­ми й іншими  лейкоцитами, а також дегрануляція лаброцитів. Про який ме­ханізм гіперчутливості йдеться?

A.  Запальний.

B.  Реагінова реакція гіперчутли­вості.

C.  Аутоімунний.

D.  Імунокомплексний.

E.  Імунозумовлений клітинний цитоліз.

        На аутопсії: легені збільшені за розмірами, бліді, м’якої консистенції, не спадаються, ріжуться з хрускотом. Мікроскопічно — розширення альве­олярних ходів, міжальвеолярні пере­ городки тонкі, ознаки інтракапілярного склерозу. Для якого захворювання легень характерна така морфологічна картина?

A.  Пневмонія.

B.  Пневмосклероз.

C.  Пневмоторакс.

D.  Ателектаз.

E.  Емфізема.

        У хворого внаслідок обтурації середньочасткового бронха вузлом
м’яких тканин утворився ателектаз середньої частки правої легені. При бронхобіопсії в зоні обтурації вияв­лено розростання залозистого атипо­вого епітелію з патологічними міто- зами, який проростає підлеглі ткани­ни і хрящ. Якому захворюванню найбільше відповідають ці явища?

A.  Запальний поліп.

B.  Деформуючий бронхіт.

C.  Бронхогенний рак легень.

D.  Дисплазія епітелію бронха.

E.  Саркома бронха.

 

        При огляді зіва у хворого на ангіну визначається гіперемія слизо­вої оболонки піднебіння, мигдалики збільшені за розмірами, червоні, на їх поверхні помітні дрібні біло-жовті вогнища. Який клініко-морфологічний варіант ангіни найбільш імовірний у цьому разі?

A.  Фібринозна.

B.  Катаральна.

C. Гнійна.

D. Лакунарна.

E.  Некротична.

        Червоподібний відросток зав­довжки 9 см, завтовшки 0,9 см. Се­розна оболонка тьмяна, повнокровна. Мікроскопічно: стінка набрякла, ста­зи в капілярах і венулах та дрібні крововиливи; у слизовій оболонці і підслизовому прошарку — вогнища некрозу оточені  лейкоцитарною інфільтрацією. Який із перерахованих діагнозів найімовірніший?

A. Гострий флегмонозно-виразко­вий апендицит.

B. Гострий простий апендицит.

C. Гострий флегмонозний апендицит.

D. Гострий поверхневий апендицит.

E. Гострий гангренозний апендицит.

        Червоподібний відросток, на­дісланий до патоморфологічного від­ділення після апендектомії, потовщений і збільшений за розмірами, серозна оболонка тьмяна, судини повнокровні, із просвіту відростка на розрізі виді­ляється рідина жовто-зеленого кольо­ру, стінка дифузно інфільтрована лейкоцитами. При якій формі апендици­ту розвиваються такі зміни?

A.  Поверхневий катаральний.

B.  Простий катаральний.

C. Флегмонозний.

D. Гангренозний.

E.  Апостематозний.

        При мікроскопічному дослід­женні оперативно видаленого черво­подібного відростка відмічається на­бряк, дифузна нейтрофільна інфільтра­ція стінки з некрозом та наявністю дефекту слизової оболонки з уражен­ням її м’язової пластинки. Яка форма апендициту розвинулась у хворого?

A.  Флегмонозно-виразкова.

B. Флегмонозна.

C. Гангренозна.

D. Поверхнева.

E.  Апостематозна.

. На розтині тіла 25-річної по­мерлої від уремії: нирки збільшені, пістряві, з вогнищами крововиливів. Патогістологічно —  гематоксилінові тільця, капілярні мембрани клубочків у вигляді дротяних петель, гіалінові тромби та вогнища фібриноїдного некрозу, у судинах селезінки — цибу­линний склероз. Який найбільш імо­вірний діагноз?

A.  Вузликовий періартеріїт.

B.  Системна склеродермія.

C. Ревматоїдний артрит.

D. Ревматичний артрит.

E.  Системний червоний вовчак.

.       При розтині тіла жінки, 40 років, що померла від уремії: нирки збільшені, пістряві, з потовщеними ка­пілярними мембранами клубочків у вигляді дротяних петель, вогнища фібриноїдного некрозу їх стінок та гіалінові тромби в просвітах, у ядрах — гематоксилінові тільця; у серці — ен­докардит Лібмана —Сакса. Яке ура­ження нирок найімовірніше?

A. Склеротична нирка.

B. Ревматичний гломерулонефрит.

C. Холерний гломерулонефрит.

D. Вовчаковий нефрит.

E. Термінальний гломерулонефрит.

        На розтині тіла померлої, 19 ро­ків, виявлено бородавчастий ендокардит усіх клапанів, вогнищеві субендокардіальні крововиливи. Виразкові стоматит та езофагіт. Пневмонія. Нефрит. Гіпер­
плазія селезінки з периваскулярним скле­розом. Васкуліт і некроз у ділянці зоро­вого горба. Численні фурункули. Яке найімовірніше захворювання?

A.  Септичний ендокардит.

B.  Ревматизм.

C. Системний червоний вовчак.

D. Ішемічна хвороба серця.

E.  Гіпертонічна хвороба.

         У хворої після переохолод­ження розвинулася деформація суг­
лобів, болючість та обмеженість рухів у пальцях кінцівок; навколо суглобів з’явилися маленькі щільні вузлики. При біопсії у вузликах виявлено вог­нища фібриноїдного некрозу, оточені гістіоцитами. Ваш діагноз?

A.  Ревматоїдний артрит.

B.  Дерматоміозит.

C. Ревматизм.

D. Подагра.

E.  Деформуючий артроз.

 

         У 45-річного чоловіка, який гостро захворів на пневмонію, на 6-й день хвороби розвинувся набряк ле­гень, що став причиною смерті. На розтині: уражена вся верхня частка правої легені — збільшена, щільна, з фібринозними нашаруваннями на плеврі, на розрізі — сірого кольору, з поверхні розрізу стікає каламутна рідина.  Мікроскопічно: у просвіті альвеол — фібрин, нейтрофіли, мак­рофаги, гемолізовані еритроцити. Яка пневмонія була у хворого?

A. Крупозна.

B.  Стафілококова бронхопневмо­нія.

C.  Вірусна.

D. Гіпостатична.

E.  Інтерстиційна.

         На розтині тіла чоловіка, 58 років, який тривалий час зловживав алкоголем і помер удома, було вияв­лено: макроскопічно — права легеня щільна і збільшена за розмірами, тка­нина на розрізі сіруватого кольору, однорідна, плевра вкрита сіруватими плівчастими нашаруваннями; мікрос­копічно — порожнини альвеол містять нитки фібрину, гемолізовані еритроци­ти. Діагностуйте захворювання.

A.  Крупозна пневмонія.

B.  Вогнищева пневмонія.

C. Інтерстиційна пневмонія.

D. Первинний туберкульоз легень.

E.  Казеозна пневмонія.

 При розтині тіла чоловіка зі злоякісною пухлиною шлунка, що по­мер від ракової інтоксикації, у задньо-нижніх відділах легень виявлено щільні сіро-червоного кольору й неправильної форми вогнища, які виступають над по­верхнею розрізу. Мікроскопічно в просвіті, стінках дрібних бронхів та аль­веолах — ексудат, багатий на нейтрофі­ли. Назвіть виявлене захворювання.

A. Проміжна пневмонія.

B. Гострий бронхіт.

C. Крупозна пневмонія.

D. Гостра гнійна бронхопневмонія.

E. Гостра серозна бронхопневмонія.

 

 У результаті гістологічного дослідження біоптату зі стінки брон­ха хворого на хронічний бронхіт у слизовому шарі виявлено розростан­ня грануляційної тканини, що здійма­ються над його поверхнею та містять дифузний запальний інфільтрат. Який вид бронхіту в хворого?
     A.  Хронічний деформуючий.

B.  Хронічний слизисто-гнійний.

C. Хронічний слизистий.

D. Хронічний гнійний.

E.  Хронічний поліпозний.

 Хворий, що страждав на хро­нічну обструктивну емфізему легень, помер від легенево-серцевої недостат­ності. Які зміни можна виявити в серці?

A.  Амілоїдоз.

B.  Гіпертрофію лівого шлуночка серця.

C.  Гіпертрофію правого шлуноч­ка серця.

D.   Великовогнищевий кардіо­склероз.

E.  Розрив серця.

        В анамнезі хворого, 62 років, з дитинства — хронічні запальні хво­роби легень. Мокротиння мізерне, біле. Хворий потрапив до лікарні з ознаками легеневої та серцевої недо­статності і внаслідок останньої помер. Які зміни в серці було виявлено на розтині?

A.  Серце макроскопічно не змінене.

B.  Гіпертрофію та дилатацію ліво­го шлуночка.

C. Гіпертрофію обох шлуночків.

D. Дилатацію обох шлуночків.

E.     Гіпертрофію та дилатацію пра­вого шлуночка.  

При морфологічному дослід­женні шлунка виявлено глибокий де­фект стінки з ураженням м’язової оболонки, проксимальний край якої підритий, дистальний  —  пологий. Мікроскопічно: на дні дефекту вияв­ляється зона некрозу, під якою — гра­нуляційна тканина та масивна ділян­ка рубцевої тканини на місці м’язо­вого шару. Встановити діагноз.

A. Хронічна виразка в стадії ремісії.

B. Хронічна виразка з малігнізацією.

C. Гостра виразка.

D. Хронічна виразка в стадії за­гострення.

E.  Рак-виразка.

 

        Під час розтину тіла чоловіка, 29 років, який тривалий час хворів на виразкову хворобу дванадцятипалої киш­ки, було виявлено ознаки перитоніту, мно­жинні стеатонекрози позаочеревинної жирової тканини та підшлункової зало­зи, а в ділянці її тіла — виразкоподібний дефект діаметром 5 мм і глибиною до 10 мм, краї якого містили некротичні маси. Діагностуйте ускладнення вираз­кової хвороби дванадцятипалої кишки.

A.  Малігнізація.

B.  Кровотеча.

C. Стеноз.

D. Перфорація.

E.  Пенетрація.

 У жінки, 46 років, під час палі­ативної операції з приводу раку шлун­ка встановлено наявність крукенбергівських метастазів у яєчники. Який із наведених нижче шляхів метастазуван­ня призвів до ураження яєчників?

A.  Лімфогенний ретроградний.

B. Лімфогенний ортоградний.

C. Гематогенний.

D. Імплантаційний.

E.  Каналікулярний.

 

 У померлої, 42 років, оперо­ваної в минулому з приводу пухлини шлунка, при розтині яєчник різко збільшений у розмірах, щільної кон­систенції, білуватого кольору. Гісто­логічно: у препараті вкрай атипові епітеліальні клітини розміщені серед шарів і тяжів сполучної тканини. Яке захворювання найімовірніше?

A. Серозна цистаденокарцинома.

B. Крукенбергівський рак яєчника.

C. Псевдомуцинозна цисткарцинома.

D. Злоякісна текома.

E.  Злоякісна гранульозоклітинна пухлина.

 У хворої, 45 років, збільшені надключичні лімфатичні вузли. При дослідженні біопсійного матеріалу з лімфатичного вузла виявлено метастаз перснеподібно-клітинного раку. Ви­беріть найбільш імовірну локалізацію первинної пухлини.

A.  Рак легень.

B.  Рак стравоходу.

C. Рак щитоподібної залози.

D. Рак шлунка.

E.  Рак шийки матки.

 

 У померлого, який прижиттє­во отримував численні ін’єкції нар­котиків, у печінці гістологічно — гідропічна дистрофія гепатоцитів, ма­тово-склоподібні гепатоцити, аци­дофільні тільця Каунсільмена, лімфо-цитарно-макрофагальні скупчення в портальних трактах. Яка найбільш імовірна етіологія захворювання?

A.  Бактеріальна.

B.  Вірусна.

C.  Токсична.

D.  Паразитарна.

E.  Грибкова.

 Хворий, що страждав на хро­нічний вірусний гепатит, помер від го­строї постгеморагічної анемії внаслідок кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу. На розтині печінка різко зменшена за розмірами, щільної консистенції, поверхня дрібногорбиста. Мікроскопічна картина однорідна — тонкопетлиста сполучнотканинна сітка і дрібні несправжні часточки. Назвіть морфогенетичний тип цирозу.

A.  Постнекротичний.

B.  Портальний.

C.  Змішаний.

D.  Вірусний.

E.  Біліарний.

. При розтині тіла чоловіка, який тривалий час зловживав алкоголем, печінка малих розмірів, щільна, дрібногорбиста. Мікроскопічно: псев-дочасточки дрібні, розділені вузьки­ми прошарками сполучної тканини з лімфомакрофагальними інфільтрата­ми; гепатоцити в стані великокраплин-ної жирової дистрофії. Який із пере­рахованих діагнозів найбільш імовір­ний?

A.  Алкогольний цироз.

B.  Хронічний активний алкоголь­ний гепатит.

C.  Хронічний персистуючий алко­гольний гепатит.

D.  Токсична дистрофія печінки.

E.  Жировий гепатоз.

 

На розтині тіла жінки, 56 років, що померла від ниркової недостатності, нирки нерівномірно зменшені за роз­мірами, поверхня великогорбиста; на розрізі ділянки рубцевої тканини чер­гуються з незміненою паренхімою, мис­ки розширені, стінки їх потовщені. Мікроскопічно в стінках мисок, чаше­чок та в інтерстиції — явища склеро­зу та лімфо-плазмоцитарної інфіль­трації. Який із перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

A.  Гострий гломерулонефрит.

B. Гострий пієлонефрит.

C. Хронічний пієлонефрит.

D. Тубуло-інтерстиційний нефрит.

E.  Хронічний гломерулонефрит.

        При морфологічному дослід­женні видаленої нирки виявлено наявність у проксимальному відділі се­човоду конкремента, який обтурує його просвіт. Нирка різко збільшена, па­ренхіма атрофована, чашечки та мис­ка значно розширені. Мікроскопічно: дифузний склероз, атрофія клубочків та канальців, збережені канальці кістозно розширені. Яке ускладнен­ня нирковокам’яної хвороби виник­ло у хворого?

A.  Гідронефроз.

B. Піонефроз.

C. Пієлонефрит.

D. Гломерулонефрит.

E.  Хронічний паранефрит.

 У хворого, який помер від хро­нічної ниркової недостатності внаслідок хронічного гломерулонефриту, нирки зменшені за розмірами, щільної консис­тенції, капсула знімається важко, оголю­ючи зернисту поверхню. На розрізі кірковий та мозковий шари стоншені, тканина нирок суха, недокровна, сірого кольору. Як називається така нирка?

A.  Атеросклеротично-зморщена.

B.  Первинно зморщена.

C.  Вторинно зморщена.

D.  Амілоїдно зморщена.

E.  Пієлонефритично-зморщена.

 

 Хворий на цукровий діабет помер від хронічної ниркової недо­статності з розвитком уремії. Під час секції виявлено всі прояви уремії зі змінами в нирках. Яких мікроскопіч­них змін зазнали при цьому нирки?

А. Некроз епітелію канальців нефрона.

    B.  Спазм приносних артеріол.

    C.  Палінові циліндри в просвіті канальців нефрона.

    D.  Гіаліноз та склероз капілярів клубочків.

    E.   Вогнищевий некроз кіркової речовини нирок.

 

 На розтині тіла чоловіка, 67 років, що помер від гіпоглікемічної коми, у підшлунковій залозі спостері­гаються ділянки розростання сполуч­ної тканини та некротичні вогнища, ат­рофія панкреатичних острівців (Лангерганса). Яке захворювання зумовило такі зміни в підшлунковій залозі?

A. Цукровий діабет.

B. Муковісцидоз.

C. Гострий панкреатит.

D. Рак головки підшлункової залози.

E. Гіпоплазія підшлункової залози.

 У хворого щитоподібна залоза збільшена вдвічі. При пальпації залоза щільна, поверхня нерівномірно горбис­та. При гістологічному дослідженні — дифузна інфільтрація тканини залози лімфоцитами, плазматичними клітинами з утворенням фолікулів і посилене роз­ростання сполучної тканини. Про яке захворювання свідчать ці явища?

A.  Зоб Хашімото.

B.  Ендемічний зоб.

C. Спорадичний зоб.

D. Дифузний токсичний зоб.

E.  Зоб фіброзний.

 В операційній біопсії щито­подібної залози гістологічно виявле­но серед фолікулів, заповнених колої­дом, лімфоїдні структури з центрами росту. Визначте захворювання.

A.  Зоб дифузний токсичний.

B.  Ендемічний зоб.

C.  Спорадичний зоб.

D. Зоб Хашімото.

E.  Зоб фіброзний.

На розтині прозектор виявив зміни в нирках: збільшення за розмі­рами, кіркова речовина широка, жов­то-сіра, з червоним вкрапленнями, доб­ре відмежована від мозкової речови­ни, темно-червоного кольору. При гістологічному дослідженні — розрос­тання нефротелію й подоцитів у капсу­лі клубочків з утворенням півмісяців, явища склерозу і гіалінозу клубочків, фіброз строми. Про яке захворюван­ня нирок іде мова?

A. Інтерстиційний нефрит.

B.  Інтракапілярний продуктивний гломерулонефрит.

C. Екстракапілярний ексудативний гломерулонефрит.

D. Інтракапілярний ексудативний гломерулонефрит.

E.   Екстракапілярний продуктив­ний гломерулонефрит.

 

. При мікроскопічному дослі­дженні нирок спостерігається про­ліферація нефротелію капсули Боу-мена, подоцитів і макрофагів з утво­ренням в її просвіті півмісяцевих структур, які стискують клубочок. Капіляри клубочків зазнають некро­зу, в їх просвіті спостерігаються фібринові тромби. Деякі клубочки склерозуються або гіалінізуються. Спостерігається виражена дистрофія нефроцитів, набряк та інфільтрація строми нирок. Назвіть патологію ни­рок.

A.  Швидкопрогресуючий гломеру­лонефрит.

B.  Післяінфекційний гломеруло­нефрит.

C.  Хронічний гломерулонефрит.

D.  Хронічний пієлонефрит.

E.  Амілоїдоз нирок.

 

        При мікроскопічному дослід­женні нирок померлої від ниркової недостатності жінки, 36 років, у клу­бочках виявлено проліферацію нефротелію капсули, подоцитів і макрофагів з утворенням півмісяців, некроз капі­лярних петель, фібринові тромби в їх просвітах, а також склероз та гіаліноз клубочків, атрофію канальців і фіброз строми нирок. Який із перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

A. Мембранозна нефропатія.

B. Гострий гломерулонефрит.

C. Хронічний гломерулонефрит.

D. Фокальний сегментарний склероз.

E. Підгострий гломерулонефрит.

        На розтині: нирки збільшені за розмірами, поверхня великогорби-
ста за рахунок наявності численних порожнин з гладенькою стінкою, за­повнених прозорою рідиною. Про яке захворювання йде мова?

A.  Полікістоз.

B.  Некротичний нефроз.

C. Пієлонефрит.

D. Гломерулонефрит.

E.  Інфаркт.

        При розтині тіла померлого від опікової хвороби виявлено набряк головного мозку, збільшення печінки, а також нирок, кіркова речовина яких широка, блідо-сіра, мозкова — повнок­ ровна.  Мікроскопічно: некроз ка­нальців головних відділів з деструк­ цією базальних мембран, набряк інтерстицію з лейкоцитарною інфільтрацією та крововиливами. Який із перерахо­ваних діагнозів найбільш імовірний?

A. Тубуло-інтерстиційний нефрит.

B.  Некротичний нефроз.

C.  Пієлонефрит.

D.  Подагрична нирка.

E.  Мієломна нирка.

        У чоловіка, 42 років, що хворів на тяжку форму черевного тифу, розви­нулася гостра ниркова недостатність, від якої він і помер. На аутопсії: нирки збільшені за розмірами, набряклі, фіброз­ на капсула знімається легко; на розрізі кора — блідо-сіра, піраміди темно-чер­воні. При гістологічному дослідженні: у більшості канальців просвіт звужений, епітеліальні клітини збільшені за роз­ мірами без ядер; клубочки колабовані; у стромі — набряк, невелика лейкоци­ тарна інфільтрація, дрібні геморагії. Про яку патологію нирок іде мова?

A.  Піонефроз.

B.  Гострий пієлонефрит.

C. Гострий гломерулонефрит.

D. Некронефроз.

E.  Гідронефроз.

         У хворого, який перебуває в стаціонарі з ознаками отруєння ртут­тю, у нирках відмічаються такі про­цеси: вогнищеві некротичні зміни ка­нальців головних відділів, набряк, лейкоцитарна інфільтрація та гемо­рагії інтерстицію, венозний застій. Який стан розвинувся у хворого?

A. Гострий гломерулонефрит.

B. Гострий некротичний нефроз.

C. Хронічна ниркова недостатність.

D. Гострий пієлонефрит.

E. Хронічний пієлонефрит.

         У біоптаті нирки: склероз, лімфо-плазмоцитарна інфільтрація стінок мисок та чашечок; дистрофія й атрофія канальців. Збережені канальці розширені, розтягнені колоїдоподібни-ми масами, епітелій сплюснутий (щи­топодібна нирка). Який діагноз най­більш імовірний?

A. Нефросклероз.

B. Гострий пієлонефрит.

C. Гломерулонефрит.

D. Хронічний пієлонефрит.

E. Тубуло-інтерстиційний нефрит.

 

У хворого, мешканця гірсько­го району Середньої Азії, виявлено збільшення щитоподібної залози, що утруднює ковтання. Збільшення маси тіла, загальмованість, сонливість, одутлість обличчя. При мікроскопіч­ному дослідженні в щитоподібній за­лозі — різних розмірів фолікули з гіпохромним колоїдом. Який із діаг­нозів найбільш імовірний?

A.  Ендемічний зоб.

B. Дифузний токсичний зоб.

C. Тиреоїдит Хашімото.

D. Спорадичний зоб.

E.  Фіброзний зоб.

         При гістологічному дослід­женні щитоподібної залози виявлено помірну атрофію паренхіми, склероз, дифузну інфільтрацію строми лімфо­цитами і плазматичними клітинами з формуванням лімфоїдних фолікулів. Ваш діагноз?

A.  Аутоімунний тиреоїдит.

B. Паренхіматозний зоб.

C. Тиреотоксикоз.

D. Тиреоїдит.

E.  Фіброзний зоб.

         Жінці, 40 років, проведено операцію тиреоїдектомії. При гісто­логічному дослідженні щитоподібної залози виявлено, що її фолікули різновеликі, містять пінистий колоїд, епі­телій фолікулів високий, місцями фор­мує сосочки, у стромі  — вогнищева лімфоцитарна інфільтрація. Діагно­стуйте захворювання щитоподібної залози.

A.  Дифузний токсичний зоб.

B. Тиреоїдит Хашімото.

C.  Тиреоїдит Ріделя.

D. Тиреоїдит де Кервена.

E.  Вузловий зоб.

 

 У пацієнта, який раніше хворів на гематогенний туберкульоз, з’явився гіпермеланоз шкіри та слизових обо­ лонок, кахексія, недостатність серцево-судинної системи. Яке захворювання спричинило такі зміни?

A.  Аддісонова хвороба.

B.  Феохромоцитома.

C. Хвороба Сіммондса.

D. Хвороба Іценка —Кушінга.

E.  Хвороба Грейвса.

 У хворого, 45 років, поступо­во почали пропорційно збільшуватися за розмірами стопи, права кисть, ніс і губи. Виявлено аденому гіпофіза. Яке захворювання можна діагностувати?

A.  Аддісонова хвороба.

B.  Нанізм.

C. Дифузний токсичний зоб.

D. Акромегалія.

E.  Цукровий діабет.

        У жінки, 39 років, під час опе­рації було видалено збільшену за роз­мірами маткову трубу та частину яєч­ника з великою кістою. При гістоло­гічному дослідженні слизової оболонки стінки труби виявлено децидуальні клітини,  ворсини хоріону.  Який найбільш імовірний діагноз було вста­новлено при дослідженні слизової оболонки маткової труби?

A.  Хоріонкарцинома.

B.  Плацентарний поліп.

C.  Трубна вагітність.

D.  Паперовий плід.

E.  Літопедіон.

 

         При розтині тіла померлої в комі молодої людини виявлено поши­рений тромбоемболічний інфаркт лівої півкулі мозку, а також велику септич­ну селезінку, імунокомплексний гло­мерулонефрит, виразки в стулках аор­ тального клапана, приховані поліпо­ подібними тромбами з колоніями стафілококів. Яке захворювання при­звело до церебральної тромбоемболії?

A.  Септичний бактеріальний ендо­кардит.

B.  Септицемія.

C.  Гострий ревматичний вальвуліт.

D.  Септикопіємія.

E.  Ревматичний тромбендокардит.

         У хворого, який довгий час вживав наркотики, — лихоманка, яви­ща інтоксикації, піурія, на ехокардіоскопії — масивні нашаровування на клапанах серця. З крові висіяно ста­філокок. Хворий помер від тромбо­емболії легеневої артерії. Вкажіть на зміни серця, виявлені у хворого під час розтину.

A.  Поліпозно-виразковий ендокардит.

B.  Ендокардит Лібмана —Сакса.

C.  Дифузний вальвуліт.

D.   Гострий бородавчастий ендо­кардит.

E.  Поворотно-бородавчастий ендо­кардит.

          Під час розтину тіла чолові­ка, у якого поранення кінцівки при­звело до тривалого нагноєння рани і який помер на фоні інтоксикації, ви­явлено загальне виснаження, зневод­нення, буру атрофію печінки, міокар­да, селезінки, посмугованих м’язів та амілоїдоз нирок. Який із перерахова­них діагнозів можна встановити в цьому разі?

A.  Хвороба Чорногубова.

B.  Септикопіємія.

C.  Септицемія.

D.  Хронісепсис.

E.  Бруцельоз.

У хворого на дифтерію на 2-му тижні розвинулася гостра серцева недостатність з летальним наслідком. При розтині: шлуночки серця розши­рені, міокард м’якої консистенції, стро­катий. Гістологічно — численні дрібні вогнища міолізу зі слабкою перифокальною лімфоїдною інфільтрацією. Що стало причиною гострої серцевої недостатності?

A.  Метаболічні некрози міокарда.

B.  Бактеріальний міокардит.

C.  Септичний міокардит.

D.  Інфаркт міокарда.

E.  Бактеріальний екзотоксичний міокардит.

.       На розтині тіла померлого, 18 років, селезінка — 580 г, темно-чер­воного кольору на розрізі, з рясним зскрібком пульпи. Гістологічно: ви­ражена проліферація ретикулярних клітин, наявність великої кількості зрілих нейтрофілів у синусоїдних ка­пілярах. Як правильно назвати таку селезінку?

A.  Сагова.

B.  Септична.

C.  Порфірова.

D.  Ціанотична.

E.  Лейкозна.

 

        На розтині померлого від ка­хексії виявлено аденому прищитоподібних залоз, деформацію кісток, особ­ливо кінцівок, хребтового стовпа, ре­бер.  Кістки м’які,  порозні,  легко ріжуться. Який із перерахованих діаг­нозів найбільш імовірний?

A. Паратиреоїдна остеодистрофія.

B. Остеопетроз.

C. Хондродисплазія.

D. Остеомієліт.

E.  Фіброзна дисплазія.

У померлого на аутопсії від­мічається бронзове забарвлення шкіри та слизових оболонок порожнини рота. У надниркових залозах — казеозні маси. На яке захворювання страждав пацієнт?

A.  Аддісонова хвороба.

B.  Синдром Іценка —Кушінга.

C. Дифузний токсичний зоб.

D. Акромегалія.

E.  Феохромоцитома.

         На розтині в померлого, 73 років, виявлено збільшену, м’яку, ела­стичну, дещо горбисту передміхурову залозу, яка на розрізі складається з окремих вузлів, розмежованих про­шарками сполучної тканини.  При мікроскопії відмічено збільшення кількості залозистих елементів. Роз­міри часточок і кількість залозистих елементів у них різні. Який процес відповідає цим змінам?

A. Залозиста нодулярна гіперплазія.

B. М’язово-фіброзна (стромальна) нодулярна гіперплазія.

C. Змішана нодулярна гіперплазія.

D. Аденокарцинома.

E. Недиференційований рак.

 

При гістологічному дослідженні слизової оболонки матки виявлено зви­висті залози, пилко- та штопороподібні, подовжені розростання строми з про­ліферацією її клітин. Ваш діагноз?

A.   Плацентарний поліп.

B.   Гострий ендометрит.

C.   Лейоміома.

D.   Пухирний занос.

E.    Залозиста гіперплазія ендометрія.

 

        Хвору прооперовано з приводу пухлини матки. Макропрепарат: губчастий строкатий вузол у міометрії. Гістологічно — великі світлі епітелі­альні клітини, серед яких багато тем­них поліморфних клітин.  Строма відсутня, судини мають вигляд порож­нин, вистелених клітинами пухлини. Визначаються множинні крововиливи. Як називається виявлена пухлина?

A.  Хоріонепітеліома.

B.  Деструктивний (злоякісний) пухирний занос.

C.  Аденокарцинома.

D. Кавернозна гемангіома.

E.  Медулярний рак.

        При мікроскопічному дослі­дженні пупкової вени новонародже­ного, померлого від інтоксикації, ви­явлено: стінка судини з дифузною запальною інфільтрацією, просвіт її обтурований тромбом з великою кількістю нейтрофільних лейкоцитів з явищами каріорексису та колонія­ми бактерій. Який із наслідків тром­бу найбільш імовірний?

A.  Перетворення на тромбоембол.

B.  Асептичний аутоліз.

C.  Організація та каналізація тромбу.

D.  Септичний аутоліз.

E.  Петрифікація тромбу.

        При розтині тіла померлої від уремії, 50 років, виявлено аденому прищитоподібної залози, деформацію кінцівок, хребта, ребер. Кістки м’які, на розрізі — підвищеної порозності, з пухлиноподібними вузликами, які на розрізі мають пістрявий вигляд, містять кісти. При мікроскопічному дослідженні виявляється значна пе­ребудова кісткових структур, вогни­ща лакунарного розсмоктування ос-теоїдної та фіброзної тканини. Яка хвороба найбільш імовірна?

A.  Хвороба Реклінгхаузена.

B.  Хронічний остеомієліт.

C.  Остеопороз.

D.  Фіброзна дисплазія.

E.  Хвороба Педжета.

        Жінка, 32 років, померла в післяпологовий період. На аутопсії — ознаки гнійного ендометриту, гнійний тромбофлебіт вен матки, множинні абсцеси легень, абсцеси нирок і селе­ зінки, апостематозний міокардит та гнійний менінгіт. Діагностуйте вид сепсису.

A.  Септикопіємія.

B.  Септицемія.

C.  Хроніосепсис.

D.  Затяжний септичний ендокардит.

E.  Туберкульозний сепсис.

 

При розтині тіла дитини ви­явлено первинний кишковий туберку­льозний комплекс: первинну афект-виразку порожньої кишки, лімфангіт і регіонарний казеозний лімфаденіт. Смерть настала від перфорації вираз­ки і розвитку розлитого перитоніту. Назвіть шлях зараження дитини ту­беркульозом.

A.  Трансплацентарний.

B.  Аліментарний.

C. Аерогенний.

D. Змішаний.

E.  Контактний.

          На розтині тіла 17-річної дівчини, яка померла внаслідок леге­ невої недостатності: у нижній частці правої легені виявлено зливні зони казеозного некрозу, у бронхо-легеневих, бронхіальних і біфуркаційних лімфа­тичних вузлах — явища казеозного некрозу. Який із перерахованих діаг­нозів найбільш імовірний?

A.  Туберкульома.

B.  Гематогенна форма прогресу­вання первинного туберкульозу.

C.  Гематогенний туберкульоз з переважним ураженням легень.

D.  Ріст первинного афекту при первинному туберкульозі.

E. Казеозна пневмонія при вторин­ному туберкульозі.

 

        На розтині тіла чоловіка, 44 років, який помер від легенево-серце­вої недостатності, діагностовано пнев­москлероз, емфізему легень, гіпертро­фію правого шлуночка серця. В обох легенях, переважно субплеврально, ло­калізовані множинні вогнища діамет­ром до 1 см. Гістологічно: у центрі вог­нища — зона некрозу, на периферії — вал з епітеліоїдних клітин і лімфоцитів з домішкою макрофагів і плазматичних клітин. Визначаються велетенські клі­тини Пирогова Лангханса. Невелика кількість кровоносних капілярів — на периферії вогнища. Яке захворювання було в померлого?

A.  Гематогенний туберкульоз.

B. Актиномікоз легень.

C. Саркоїдоз.

D. Сифіліс.

E.  Силікоз.

        Під час розтину тіла чоловіка, 48 років, який помер від туберкульозу легень, виявлено частково випорожнені симетричні туберкульозні каверни в кортико-плевральних зонах з перева­жанням продуктивної тканинної реакції; в обох легенях — ніжний сітчастий пнев­москлероз та емфізема; легеневе серце; у біфуркаційних лімфовузлах — тубер­кульозний казеозний лімфаденіт. У III сегменті правої легені — вогнище Гона. Який із перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

A. Гематогенна генералізація пер­винного туберкульозу.

B.  Гематогенно-дисемінований ту­беркульоз.

C. Хронічний первинний туберку­льоз.

D.  Хронічний міліарний туберку­льоз.

E.  Циротичний туберкульоз.

        При мікроскопічному дослі­дженні легень хворого, 52 років, вияв­лено вогнища некрозу, оточені валом епітеліоїдних клітин і лімфоцитів. Між лімфоцитами та епітеліоїдними клітинами розміщені великі клітини округлої форми з великою кількістю ядер, розміщених на периферії. Як називаються такі гістологічні зміни?

A.  Сифілітична гранульома.

B.  Саркоїдозна гранульома.

C.  Туберкульозна гранульома.

D.  Лепрозна гранульома.

E.  Склеромна гранульома.

Ув’язнений, 40 років, помер у виправно-трудовій колонії від тубер­ кульозу. При аутопсійному дослід­ женні тіла померлого встановлено деформацію і зменшення розмірів верхівок обох легень, множинні по­рожнини зі щільними стінками зав­товшки 2 —3 мм у верхніх частках обох легень, дисеміновані вогнища діаметром від 5 мм до 2 см казеозного некрозу в нижніх частках легень. Діагностуйте форму туберкульозу.

A. Вторинний циротичний.

B. Вторинний фіброзно-вогнищевий.

C.  Гематогенний великовогнищевий з ураженням легень.

D.  Первинний, ріст первинного афекту.

E. Вторинний фіброзно-кавернозний.

        У чоловіка, 50 років, що хворів на туберкульоз та помер на фоні явищ легенево-серцевої недостатності, на розтині виявлено лобарний характер ураження легень: верхня частка пра­вої легені збільшена, щільна, на розрізі жовтого кольору, крихка, на плеврі — фібринозні нашарування. До якої з форм вторинного туберкульозу нале­жить вказана патологія?

A. Туберкульома.

B.  Фіброзно-вогнищевий туберку­льоз.

C. Інфільтративний туберкульоз.

D. Казеозна пневмонія.

E.  Гострий вогнищевий туберкульоз.

         При розтині тіла померлого, 48 років, у ділянці І сегмента правої легені виявлено кругле утворення діа­метром 5 см з чіткими контурами, ото­чене тонким прошарком сполучної тканини, заповнене білими крихкими масами. Діагностуйте форму вторин­ного туберкульозу.

A.  Туберкульома.

B.  Казеозна пневмонія.

C.  Гострий кавернозний туберку­льоз.

D.   Гострий вогнищевий туберку­льоз.

E.  Фіброзно-кавернозний туберку­льоз.

         У хворого, який помер від туберкульозу легень: у І сегменті правої легені  — вогнище біло-сірогокольору, оточене капсулою, діаметром З см. Мікроскопічно: вогнище некро­зу з капсулою, відсутність перифокального запалення. Назвіть формутуберкульозу.

А. Казеозна пневмонія.

B. Гострий кавернозний туберку­льоз.

C.  Фіброзно-кавернозний туберку­льоз.

D.  Циротичний туберкульоз.

E.  Туберкульома.

     

         У тканині печінки виявлено округле утворення діаметром 0,5 см. Мікроскопічно воно має таку будо­ву: у центрі — некротичні маси, їх оточує грануляційна тканина з наяв­ ністю в її складі плазматичних, лімфоїдних клітин і кровоносних судин з явищами васкуліту. Який діагноз необхідно поставити на підставі даних мікроскопії?

A.  Хронічний абсцес печінки.

B.  Солітарна аденома печінки.

C.  Солітарна лепрома печінки.

D.  Солітарна гума печінки.

E.  Рак печінки.

        Чоловік, 38 років, загинув при спробі підняття вантажу. Розвинувся колаптоїдний стан. На аутопсії вияв­лено розрив обширної аневризми груд­ного відділу аорти. Протягом життя страждав на вісцеральний сифіліс. Який патологічний процес у цьому разі зумовив зменшення міцності стінки аорти, її розширення і розрив?

A. Атрофія м’язового шару.

B.  Зникнення колагенових волокон.

C. Зникнення еластичних волокон.

D.  Зміни інтими за типом шагре­невої шкіри.

E.  Новоутворення судин.

.       При мікроскопії біоптату пе­чінки виявлено гранульоми, які скла­даються з плазматичних, лімфоїдних, велетенських багатоядерних клітин за типом Пирогова —Лангханса, дрібних судин з ознаками ендо- і периваску­ літу, трапляються вогнища казеозно­ го некрозу. Для якого захворювання характерні такі гранульоми?

A.  Сифіліс.

B.  Туберкульоз.

C.  Лепра.

D.  Риносклерома.

E.  Сап.

         Хворий помер від інтокси­кації на 4-ту добу після вживання сирих яєць. На розтині слизова обо­лонка шлунка і тонкої кишки з озна­ками запалення, вкрита слизовим ексудатом; у легенях, головному мозку і печінці — абсцеси. Який діагноз най­більш імовірний?

A. Шигельоз.

B. Сальмонельоз (септична форма).

C. Сальмонельоз (черевнотифоз­на форма).

D. Сальмонельоз (інтестинальна форма).

E.  Черевний тиф.

 

         При розтині тіла померлого від розлитого перитоніту в дистальних відділах тонкої кишки виявлено чис­ленні виразки овальної форми, розта­шовані вздовж кишки. Дно виразок чисте, гладеньке, утворене м’язовою або серозною оболонкою, краї виразок рівні, заокруглені. У двох виразках є перфоративні отвори діаметром до 0,5 см. Яке захворювання треба підозрювати?

A.  Черевний тиф.

B.  Шигельоз.

C.  Холера.

D.  Туберкульоз.

E.  Висипний тиф.

         На розтині тіла чоловіка, 56 років, у термінальному відділі тонкої кишки виявлено декілька виразок роз­мірами від 4 до 5 см. Краї виразок здіймаються над поверхнею слизової оболонки, стінки виразок покриті сіру­вато-жовтуватими масами, які кри­шаться. Реакція Відаля позитивна. Встановіть діагноз.

A.  Черевний тиф.

B.  Паратиф.

C.  Поворотний тиф.

D.  Шигельоз.

E.  Хвороба Крона.

         Смерть хворого, 16 років, на­стала від розлитого фібринозно-гнійно­го перитоніту. На аутопсії в нижній ділянці тонкої кишки виявлено вираз­ку, яка повторювала форму пейєрової бляшки, з перфорацією стінки кишки. Мікроскопічно: стертість малюнка лімфоїдної тканини, витіснення її проліферуючими моноцитами, які форму­ють гранульоми. Про ускладнення якого захворювання йдеться?
      A.  Черевний тиф.

B.  Шигельоз.

C.  Холера.

D.  Бруцельоз.

E.  Неспецифічний виразковий коліт.

        При розтині тіла чоловіка, який хворів на черевний тиф, виявлено зміни в тонкій кишці: групові лімфоїдні фо­лікули збільшені, виступають над по­верхнею слизової оболонки, сіро-чер­воні, соковиті, їх поверхня має вигляд звивин та борозенок. При мікроскопі­чному дослідженні відмічається утво­рення черевнотифозних гранульом. Для якої із перерахованих стадій че­ревного тифу типова ця картина?

A.  Утворення виразок.

B.  Некрозу.

C.  Мозкоподібного набухання.

D.  Чистих виразок.

E.  Загоювання.

         Хворий помер на 3-й день після операції з приводу перфорації стінки товстої кишки з явищами роз­литого гнійного перитоніту. На роз­тині: слизова оболонка стінки товстої кишки потовщена, вкрита фібриновою плівкою, поодинокі виразки проника­ють на різну глибину. Гістологічно: некроз слизової оболонки, фібрин, інфільтрація лейкоцитами з фокуса­ми геморагій. Ускладнення якого за­хворювання стало причиною смерті хворого?

A.  Неспецифічний виразковий коліт.

B. Черевний тиф.

C. Шигельоз.

D.  Хвороба Крона.

E.  Амебіаз.

 

.        На аутопсії в сигмоподібній та прямій кишці виявлено множинні червоні виразки неправильної форми, слизова оболонка між якими вкрита брудно-сірою плівкою. Назвіть етіо­логію захворювання.

A.  Мікобактерія туберкульозу.

B.  Амеба.

C. Шигела.

D. Сальмонела.

E.  Стафілокок.

 У чоловіка, 50 років, який гост­ро захворів, діагностовано шигельоз. Смерть настала на 8-й день захворюван­ня. Під час розтину виявлено потовще­ну стінку сигмоподібної та початкових відділів прямої кишки, фібринозну плів­ку на поверхні слизової оболонки. Гісто­логічно: глибокий некроз слизової обо­лонки з просяканням некротичних мас фіб­рином. Про який вид коліту йдеться?

A.  Дифтеричний.

B.  Катаральний.

C. Виразковий.

D. Гангренозний.

E.  Фолікулярний.

У померлої з клінічним діаг­нозом: хронічний абсцес легень — на розтині виявлено порожнину в II сег­менті правої легені розміром 5 см, округлої форми. Внутрішня поверх­ня порожнини сформована казеозними масами, зовнішня — щільною тка­ниною легень, піогенна мембрана відсутня. Про який процес іде мова?

A.  Гострий абсцес.

B.  Фіброзно-кавернозний туберку­льоз.

C.  Гострий кавернозний туберку­льоз.

D.  Хронічний абсцес.

E.  Первинна легенева каверна.

        У хворого, 14 років, діагнос­товано тріаду Гетчінсона: зуби діжкоподібної форми, паренхіматозний ке­ратит та глухота. Для якої хвороби характерні виявлені зміни?

A.  Сифіліс.

B.  Токсоплазмоз.

C.  Лепра.

D.  Туберкульоз.

E.  Опісторхоз.

         У хворої, 18 років, пахові лімфатичні вузли збільшені за розмі­рами, не болючі, ущільнені при паль­пації. У ділянці слизової оболонки статевих органів  — невеликих розмірів виразка з ущільненими краями та лакованим дном сіруватого кольо­ру. Встановіть діагноз.

A.  Лепра.

B.  Туберкульоз.

C.  Сифіліс.

D.  Трофічна виразка.

E.  Гонорея.

         На слизовій оболонці право­го піднебінного мигдалика спостері­гається безболісна виразка з гладень­ким лакованим дном та рівними хрящеподібної консистенції краями. Мікроскопічно: запальний інфільтрат, що складається з лімфоцитів, плазмоцитів, невеликої кількості нейтрофілів та епітеліоїдних клітин, і наявність ендо- та периваскуліту. Про яке за­ хворювання йдеться?

A.  Дифтерія зіва.

B.  Актиномікоз.

C.  Туберкульоз.

D.  Сифіліс.

E.  Виразково-некротична ангіна Венсана.

         У хворого на слизовій обо­лонці щоки наявна виразка овальної форми з трохи піднятими краями і хрящеподібним інфільтратом.  Дно виразки м’ясисто-червоного кольору, покрите сіруватим сальним нальотом. Мікроскопічно: лімфо-плазмоцитарний інфільтрат, переважно навколо дрібних судин, у яких визначено проліферацію ендотелію. Про яке за­хворювання свідчать ці явища?

A. Виразково-некротичний стома­тит Венсана.

B.  Травматична виразка.

C. Ерозивно-виразкова лейкоплакія.

D.  Виразка-рак.

E.  Сифіліс.

         При мікроскопії біоптату з виразки порожнини рота виявлено вогнища казеозного некрозу, оточені плазмоцитами,  епітеліоїдними та лімфоїдними клітинами, зрідка веле­ тенськими багатоядерними клітинами за типом Пирогова — Лангханса, трап­ляються дрібні судини з ознаками ендо- та периваскуліту. Назвіть за­ хворювання.

A.  Сап.

B.  Туберкульоз.

C.  Лепра.

D.  Риносклерома.

E.     Сифіліс.

         Хворий, 67 років, із тяжкою формою грипу з летальним наслідком. На секції зміни в легенях були подібні до великих строкатих легень.  При мікроскопічному дослідженні виявле­но: різке повнокров’я судин, крово­виливи, набряк легеневої тканини, у просвіті бронхів і альвеол — ексудат, який містить переважно еритроцити. Про який характер запалення легень свідчать ці морфологічні ознаки?

А. Геморагічна бронхопневмонія.

B.  Катаральна бронхопневмонія.

C.  Гнійна бронхопневмонія.

D.   Десквамативна  бронхопнев­монія.

E.  Фібринозна пневмонія.

Чоловік, 42 років, помер на фоні явищ вираженої інтоксикації і дихаль­ної недостатності. Макроскопічно на розрізі тканина легень у всіх відділах строката, з множинними дрібновогни-щевими крововиливами та вогнищами емфіземи. Гістологічно: у легенях — геморагічна бронхопневмонія з абсце-дуванням, у цитоплазмі клітин епіте­лію бронхів містяться еозинофільні і базофільні включення. Діагностуйте виявлене на секції захворювання.

A.  Аденовірусна інфекція.

B.  Парагрип.

C. Грип.

D. Респіраторно-синцитіальна ін­фекція.

E.   Стафілококова бронхопнев­монія.

. У 30-річного чоловіка, який хворів на гостре респіраторне захво­рювання та помер на фоні явищ гос­трої легенево-серцевої недостатності, під час розтину знайдено фібринозно-геморагічне запалення в слизовій обо­лонці гортані та трахеї, деструктивний панбронхіт, збільшені легені пістряво­го вигляду за рахунок абсцесів, крово­виливів, некрозу. Який із перерахова­них діагнозів найбільш імовірний?

A.  Кір.

B. Парагрип.

C. Респіраторно-синцитіальна ін­фекція.

D. Грип.

E.  Аденовірусна інфекція.

снід

 У померлого, 44 років, громадя­нина України, за результатами розтину встановлено поєднання пневмоцистної пневмонії, саркоми Калоші та В-клітинної лімфоми. В анамнезі — безладне ста­теве життя. Що є найбільш імовірним?

A. Інфікування ВІЛ, стадія перед-СНІДу.

B. Інфікування ВІЛ, стадія СНІДу.

C. Вторинний імунодефіцит внас­лідок первинної В-клітинної лім­фоми.

D. Вторинний імунодефіцит внас­лідок саркоми Капоші.

E. Суперінфекція на фоні імуно­дефіциту.

A.            

 

 Хлопчика віком 14 років турбувала сверблячка, підвищення температури ділянці облямівки нижньої губи, пізніше з’явилося багато дрібних пухирців, які містять ледь каламутну, солом’яно-жовтого кольору, опалесцуючу рідину. При мікроскопічному дослідженні виявлені лімфоцити, поодинокі нейтрофіли, злущені епітеліальні клітини. Який патологічний процес лежить в основі даного явища: 

A.     ексудативне запалення 

B.     Альтерація  

C.     Набряк 

D.     Проліферативне запалення  

E.      Білкова вакуольна дистрофія 

 

 Чоловік віком  55 років тривалий час хворів на хронічний гломерулонефрит. Помер при явищах хронічної ниркової недостатності. На аутопсії відзначений уринозний запах. На поверхні епікарда і перикарда виявляються сірувато-білуваті ворсинчасті нашарування, після зняття яких добре видно різко розширені і переповнені кров’ю судини. Який процес патологічний процес мав місце в перикарді? 

A.     фібринозне запалення 

B.     організація 

C.     проліферативне запалення 

D.     геморагічне запалення 

E.      артеріальне повнокрів’я 

 

 Чоловік віком 48 років помер від сибіркового сепсису. На розтині виявлено, що м’які мозкові оболонки на склепінні та основі мозку набряклі, просякнуті кров’ю, темно-червоного кольору, нагадують “шапочку кардинала”. Гістологічно – альтерація стінок дрібних судин оболонок і тканини мозку, дрібні лімфоцитарні інфільтрати. Якому патологічному процесу відповідають описані зміни: 

A.     геморагічному запаленню 

B.     Субарахноїдальному крововиливу 

C.     Венозному повнокрів’ю мозку 

D.     Набряку мозку 

E.      Крововиливу у мозок 

 

 Жінка віком  38 років хворіє на декомпенсовану ваду мітрального клапана ревматичної етіології. При обстеженні перед операцією кардіохірург виявив у порожнині перикарда біля 60 мл солом’яно-жовтої, опалесцуючої рідини. Листки перикарда повнокровні, тьмяні. При гістологічному дослідженні інтраопераційної біопсії виявлена помірна лімфоїдна інфільтрація з домішкою поодиноких поліморфно-ядерних лейкоцитів, еритроцитів. Виражені повнокров’я і набряк епікарда. До якого виду ексудативного запалення можна віднести описані патологічні зміни: 

A.     серозне запалення 

B.     катаральне 

C.     геморагічне 

D.     фібринозне 

E.      гнійне 

 

 Жінка віком 33 роки знаходилася в гастроентерологічно-му відділенні з діагнозом: гострий гастрит. Ендоскопічно – по малій кривизні шлунка виявляється безліч виразок діаметром до 1 см. Гістологічно – в гастробіоптаті: поверхневий дефект слизової оболонки, який покритий темно-сірими некротичними масами; у глибині цього дефекту повнокров’я і набряк тканин, скупчення дрібних клітин із значним гіперхромним ядром. Про який вид запалення свідчать виявлені зміни в стінці шлунка: 

A.     альтеративне запалення 

B.     Ексудативне запалення 

C.     Проліферативне запалення 

D.     Гіперплазію 

E.      Регенерацію 

 

. Дівчинка віком 6 років захворіла на дифтерію і померла на третю добу від асфіксії внаслідок справжнього крупу. На аутопсії слизова оболонка гортані, трахеї і бронхів стовщена, набрякла, тьмяна, покрита сіруватими плівками, які легко відокремлюються. Про який вид запалення свідчать морфологічні зміни у гортані: 

A.     крупозне запалення 

B.     Серозне запалення 

C.     Геморагічне запалення 

D.     Дифтеритичне запалення 

E.      Катаральне запалення 

 

 В клініку доставлено молодого чоловіка, який був покусаний бродячою собакою. З метою профілактики йому проведений курс вакцинації проти сказу. Через 30 хвилин після введення вакцини на шкірі в ділянці на  місці щеплення розвинулася виражена гіперемія і біль, набряк навколишніх тканин, піднялася температура тіла до 38°С. Яка реакція гіперчутливості розвинулася у даного хворого: 

A.     реакція типу феномена Артюса 

B.     Атопічна реакція 

C.     Ідіосинкразія 

D.     Реакція типу сироваткової хвороби 

E.      Контактний дерматит 

 

 У хворої жінки віком 46 років, яка лікувалася з приводу загострення хронічного гастриту, при обстеженні крові виявлена макроцитарна гіперхромна анемія. Поставлено діагноз “Перніциозна анемія”. Який процес лежить в основі цієї патології?  

A.     наявність антитіл проти парієтальних клітин шлунка 

B.     Наявність антитіл проти базальної мембрани шлунка 

C.     Недостатність заліза в їжі: 

D.     Наявність антитіл проти клітин покривно-ямкового епітелію шлунка 

E.      Порушення розщеплення білків у шлунку 

 

 

 

 Хворому віком 53 роки після опромінення виконана операція по пересадці кісткового мозку. Поступово у хворого нормалізувалися показники білої і червоної крові. Через 7 тижнів після операції у хворого з’явилися шкірні геморагічні висипання, через 10 днів діарея, іноді з прожилками крові, ще через 2 тижні – збільшення печінки, посилилася анемія та нейтропенія. В біоптатах печінки – дистрофія гепатоцитів, некроз окремих часточок, розвитокдрібновузлового цирозу печінки, лімфоцитарна інфільтрація часточок і портальних трактів. Яка імунологічна реакція служить причиною погіршення стану хворого? 

A.     реакція “трансплантат проти хазяїна”  

B.     Відторгнення трансплантату 

C.     Розвиток гострої лейкемії 

D.     Розвиток сепсису 

E.      Загострення хронічного гепатиту 

 

У 30-річного померлого нар­комана з ВІЛ-інфекцією при патоморфологічному дослідженні встановлено, що обидві легені ущільнені, темно-бордово-сірі, малоповітряні, міжальвеолярні перегородки густо інфільтровані лімфоцитами, частина альвеолоцитів трансформовані у великі клітини, з цен­трально розташованим круглим ядром зі світлою облямівкою і які нагадують совине око. Яка опортуністична інфек­ція зумовила пневмонію в хворого?

A.  Атипова мікобактерія.

B. Pneumocystis carinii.

C. Цитомегаловірус.

D. Герпес-вірус.

E.  Токсоплазма.

         У юнака, 18 років, який за­хворів гостро і помер від інфекцій­но-токсичного шоку, на аутопсії вияв­лено збільшені мигдалики, вкриті сіро-білими плівками, що поширюються на піднебінні дужки, набряк м’яких тка­нин шиї. При гістологічному дослід­женні: некроз епітелію мигдаликів та дужок, підлеглі тканини просякнуті фібринозним ексудатом, який утворює масивні нашарування на поверхні. Діагностуйте захворювання.

A. Стафілококова інфекція.

 

 

. У хворого з підвищеним змістом паратгормону при гістологічному дослідженні ділянки патологічного перелому кістки виявлені вогнища лакунарного розсмоктування остеоїдних балок, кісти і новоутворення  фіброзної тканини. Ваш діагноз.  

A.     Аденома паращитовидної залози   

B.     Мієломна хвороба     

C.     Мінеральна дистрофія      

D.     Остеобластокластома     

E.      Остеомієліт 

 

 При розтині померлого від легенево-серцевої недостатності  знайдені стовщені, деформовані бронхи, заповнені слизово-гнійним ексудатом. При мікроскопії в бронхах виявлена запальна інфільтрація, вогнища плоскоклітинної метаплазії епітелію та  збільшення кількості келиховидних клітин. Ваш діагноз. 

A.     Хронічний бронхіт 

B.     Бронхопневмонія 

C.     Рак легенів 

D.     Пневмосклероз 

E.      Емфізема легень 

 

 На розтині хворого, померлого від сердечної недостатності, виявлене збільшене серце масою 550 г, фібринозний перикардит, а також зморщені, щільні нирки масою по 50 г, з дрібнозернистою поверхнею і вираженим гіалінозом артеріол та клубочків. Назвіть основне захворювання.  

A.     Гіпертонічна хвороба 

B.     Атеросклероз 

C.     Ревматизм 

D.     Перикардит 

E.      Кардіоміопатія 

 

 У хворого облітеруючим перикардитом   в оперативно вилученому перикарді мікроскопічно виявлені множинні казеозно-епітеліоїдні гранульоми з гігантськими багатоядерними клітинами Пирогова-Лангханса. Уточніть діагноз. 

A.     Туберкульозний перикардит 

B.     Фібропластичний  перикардит 

C.     Ревматичний перикардит 

D.     Некротичний перикардит 

E.      Ідіопатичний  перикардит 

 

 

 У хворого з підвищеним титром антитіл до обкладових клітин шлунка при ендоскопічній гастробіопсії виявлений хронічний атрофічний гастрит  тіла шлунка. Назвіть основний механізм розвитку  такого гастриту.  

A.     Аутоімунний  

B.     Бактеріальний   

C.     Рефлюксний 

D.     Токсичний  

E.      Запальний  

 

 На розтині у померлого  хворого  виявлена аденома передміхурової  залози і великі нирки з різко збільшеними баліями  і чашечками, заповненими прозорою рідиною. Назвіть процес у нирках.  

A.     Гідронефроз 

B.     Гломерулонефрит 

C.     Полікістоз 

D.     Туберкульоз 

E.      Пієлонефрит 

 

 При мікроскопічному дослідженні біоптата шийки матки хворої на хронічний ендоцервікоз виявлена клітинна і ядерна атипія багатошарового плоского епітелію, патологічні мітози, а також рогові перлини в глибині  епітеліальних шарів. Ваш діагноз: 

A.     Плоскоклітинний  рак зі зроговінням 

B.     Перехідноклітинний рак. 

C.     Плоскоклітинний рак без зроговіння 

D.     Залозистий рак. 

E.      Анапластичний рак. 

 

 У молодої людини виявлений надлишок соматотропного гормону, збільшені розміри носа, губ, ушей, нижньої щелепи, кистей і стоп. Ваш діагноз. 

A.     Акромегалія 

B.     Гіпофізарний нанізм 

C.     Хвороба Іценко-Кушинга 

D.     Адісонова хвороба 

E.      Адіпозогенітальна дистрофія 

 

 

 У хворого віком 6 років через кілька хвилин після укусу оси в ділянці правої кисті появився різкий біль, припухлість, почервоніння, локально підвищилася температура. Який морфологічний процес лежить в основі вказаних змін:   

A.     серозне запалення 

B.     Дистрофія  

C.     Проліферативне запалення  

D.     Транссудація 

E.      Геморагічне запалення 

 

 У чоловіка віком 28 років після наобережного поводження з чайником на правому вказівному пальці з’явився різкий біль, почервоніння, припухлість. Через кілька хвилин у цій ділянці виник міхур, який заповнений прозорою, солом’яно-жовтого кольору рідиною. Проявом якого патологічного процесу є  вказані зміни:  

A.     ексудативного запалення 

B.     травматичного набряку  

C.     альтеративного запалення 

D.     проліферативного запалення 

E.      вакуольної дистрофії 

 

 У жінки віком 56 років, яка тривалий час (протягом 13 років) страждає хронічним пілефлебітичним абсцесом печінки (після перенесеного шигельозу з’явилися ознаки ниркової недостатності. Яке ускладнення в нирках, може бути пов’язане з хронічним абсцесом і, що могло послужити причиною цьому 

A.     амілоїдоз нирок 

B.     Постстрептококовий гломерулонефрит 

C.     Вогнищевий інтерстиціальний нефрит 

D.     Проліферативний гломерулонефрит 

E.      Подагрична нирка 

 

 В дівчинки віком 3,5 роки, яка гостро захворіла діагностований черевний тиф. Смерть наступила на 5 добу від початку захворювання. На розтині виявлено, що групові фолікули на протязі 1,5 м термінального відділу клубової кишки збільшені, повнокровні, набряклі, виступають над слизовою оболонкою. На їх поверхні видно борозни і звивини, які нагадують поверхню мозку На розрізі – сіро-червоні, соковиті. Гістологічно виявлено повнокров’я, набряк, тифозні вузлики, які складаються з великих мононуклеарних клітин, що мають світлу цитоплазму і містять черевнотифозні палички. Про який патологічний процес можна думати: 

B.     гостре проліферативне запалення 

C.     Гипертрофію 

D.     Гіперплазію 

E.      Катаральне запалення 

Хронічне проліферативне запалення 

У хлопчика віком 10 років поставлена проба Макту (з туберкуліном}. Через 48 годин на місці введення туберкуліну утворилася папула розміром до 8 мм в діаметрі. Реакція якого типу гіперчутливості розвинулася після введення туберкуліну? 

A.     гіперчутливість ІVтипу 

B.     Атопічна реакція 

C.     Феномен Артюса  

D.     Сироваткова хвороба 

E.      Анафілаксія 

 

 У дівчинки 9 років чеpез 2 тижні після перенесеного ГРЗ розвинулися набряки кінцівок, підвищення АТ, сеча у вигляді “м’ясних помиїв” Діагностований постстрептококовий гломерулонефрит з нефритичним синдромом. Який патологічний процес лежить в основі патології нирок? 

A.     відкладення імунних комплексів між базальною мембраною та ендотеліальними клітинами у клубочку нирки  

B.     ураження канальців нирок токсинами стрептококів 

C.     відкладення імунних комплексні у канальцях між базаль-ною мембраною та епітеліальними клітинами; 

D.     утворення аутоантитіл проти базальної мембрани нирок 

E.      токсична дія ацетилсаліцилової кислоти на нирки 

 

 Жінка 30 років звернулася до лікаря зі скаргами на наявність висипки, почервоніння і набряк шкіри, що з’являється після вживання у їжу деяких продуктів. Кропивниця – це: 

A.     місцевий прояв гіперчутливості І типу 

B.     Місцевий прояв гіперчутливості ІІ типу 

C.     Реакція гіперчутливості IV типу 

D.     Системна реакція гіперчутливості І типу 

E.      Постгемотрансфузійна реакція 

 

 У хворого чоловіка віком 35 років,  після приймання таблетки аспірину-325  розвинувся алергічний набряк Квінке. Яке найнебезпечніше ускладненням такого набряку:  

A.     асфіксія внаслідок набряку гортані  

B.     Гостра обструкція дихальних шляхів 

C.     Спастичні болі у животі 

D.     Гіперсекреція слизу 

E.      Серцева недостатність 

 

 У дівчинки 13 років через І4 днів після перенесеної ангіни розвинувся нефритичний синдром. Діагностований гострий постстрептококовий гломерулонефрит.  Проявом якого процесу  є  така реакція гіперчутливості ІІІ типу:  

A.     імунокомплексного пошкодження  

B.     аутоімунного ушкодження 

C.     антитільного ушкодження 

D.     цитотоксичності Т-лімфоцитів  

E.      реакції антитіл з антигенами на поверхні клітини хазяїна 

 

212. Хворому віком 67 років хірург видалив порожнинне утворення печінки. Встановлено, що макроскопічно стінка порожнини утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, вміст являє собою каламутну, густу, жовтувато-зеленуватого кольору рідину з неприємним запахом, яка мікроскопічно складається переважно з ПМЯЛ. Якому патологічному процесу відповідають такі морфологічні зміни: 

A.     хронічному абсцесу 

B.     флегмоні 

C.     гостроілу абсцесу 

D.     холодному абсцесу туберкульозної природи 

E.      емпіємі 

 

 Підчас проведення операції з приводу гострого флегмонозного апендициту у хлопчика 14 років хірург  звернув увагу на те, що листки очеревини на всьому протязі дифузно потовщені, повнокровні, тьмяні, шорсткі. В черевній порожнині виявлено біля 800 мл каламутної, густої, жовтувато-зеленуватого кольору рідини з неприємним запахом, яка мікроскопічно складається переважно з ПМЯЛ, поодиноких еритроцитів. Якому патологічному процесу відповідають такі морфологічні зміни: 

A.     емпіємі 

B.     флегмоні 

C.     абсцесу 

D.     катарально-ґнійному запаленню 

E.      гнійно-геморагічному запаленню 

 

 На аутопсії трупа чоловіка 39 років, який раптово помер, в інтимі черевного відділу аорти визначаються ділянки жовтуватого кольору, схильні до злиття, з утворенням плоских довгих смуг, які не підвищуються над її поверхнею. Гістологічно – в цих ділянках серед глад-ком’язових клітин і макрофагів виявляються клітини з пінистою цитоплазмою. При забарвленні суданом Ш відзначається їх яскраво-жовто-гарче забарвлення. Для якої стадія атеросклерозу найхарактерніша описана картина: 

A.     ліпоїдозу 

B.     Ліпосклерозу 

C.     Атероматозу 

D.     Виразки 

E.      Атерокальцинозу 

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні клітин­ного ядра виявлена круглої форми структура розміром 5 мкм, яка заломлює світло і розташовується на периферії, складається з фібрилярної і гранулярної частин, які містять РНК. Ця ультраструктура являє собою:

1.  грудочки хроматину;

2.  каріоплазму;      

3.  центросому;

4.  ядерце;              

5.  хромосоми.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні згу­стку крові виявлено багато без’ядерних тілець круглої, овальної або веретеноподібної форми, розміром 2-3 мкм. У цитоплазмі тілець міститься значна кількість мікротру­бочок, мітохондрій, гранули глікогену. Ці тільця являють собою:

1.  еритроцити;

2.  макрофаги;

3.  тромбоцити;

4.  нитки фібрину;

5.  лімфоцити.

 

. При вивченні ультраструктури цитоплазми клітини виявлена органела, яка локалізується біля ядра. Вона складається з двох циліндрів довжиною 0,5 нм, розташованих перпендикулярно один до одного. Стінка цих циліндрів утворена 9 триплетами мікротрубочок. Відомо, що ці ультраструктури забезпечують поляризацію мітотичного апарата і являють собою:

1.  рибосоми;

2.  центросоми;

3.  ендоплазматичну сітку;

4.  мітохондрії;

5.  лізосоми.

 

. При електронно-мікроскопічному дослідженні виявлена дрібна клітина з круглим ядром і вузьким обідком базофільної цитоплазми (усвітловому мікроскопі), в якій міститься гранулярна ендоплазматична сітка і пластин­частий комплекс. Це:

1.  моноцит;                                                                   

2.  нейтрофіл;    

3.  лімфоцит;        

4.  еозинофіл;  

5.  еритроцит  

 

Клітина має оксифільну зернисту цитоплазму і сегментоване ядро, яке складається з 2-х сегментів. В електронному мікроскопі у складі гранул визначається кристалоподібна структура з високою електронною щільністю, занурена в аморфний тонкозернистий матрикс. Це:

1.  моноцит;

2.  нейтрофіл;

3.  лімфоцит;

4.  еозинофіл;

5.  еритроцит.

 

. При електронно-мікроскопічному дослідженні виявлена велика клітина (діам. 20 мкм) з бобовидним ядром і базофільною цитоплаз­мою (у світловому мікроскопі), яка містить лізосоми, фагоцитарні вакуолі, безліч піно-цитозних пухирців, гранулярну ендоплазматичну сітку, мітохондрії. Це:

1.  моноцит;

2.  нейтрофіл;

3.  лімфоцит;

4.  еозинофіл;

5.  еритроцит.

 

. При електронно-мікроскопічному дослідженні виявлена клітина (діам. 10 мкм) з сегментованим ядром (4 сегменти) та оксифільною у світловому мікроскопі цитоплазмою, яка має дрібну зернистість, що забарвлюється кислим та основним барвником. В електронному мікроскопі у цитоплазмі визначають­ся органели загального призначення і 2 типи гранул. Це:

1.  моноцит;

2.  нейтрофіл;

3.  лімфоцит;

4.  еозинофіл;

5.  еритроцит.

Чоловік віком 75 років поступив у клініку із скаргами на різкі болі в черевній порожнині, слабість, ниткоподібний пульс. Під час операції виявлено, що парааортальна клітковина імбібована кров’ю. В черевному відділі аорта мішкоподібно вибухає, стінка її стоншена. В центрі її виявляється дефект з нерівними краями. Яке захворювання викликало дане ускладнення: 

A.     атеросклероз 

B.     Ішемічна хвороба серця 

C.     Гіпертонічна хвороба 

D.     Кардіміопатія 

E.      Системний васкуліт 

 

. На аутопсії трупа чоловіка віком  74 років, підвищеного відживлення, який помер від гострого інфаркту міокарда, виявлено, що в інтимі коронарних, ниркових і стегнових артерій є велика кількість жовтуватих, щільних утворень, які вибухають в просвіт і різко його звужують. Поверхня деяких з них безструктурна, брудного кольору. В просвіті лівої стегнової артерії сухий, темно-червоного кольору, шаруватий, тьмяний згусток крові, який спаяний із стінкою судини і кришиться. Якій стадії атеросклерозу відповідають деструктивні зміни деяких бляшок стадії: 

A.     виразки 

B.     Еластофіброзу 

C.     Атероматозу 

D.     Атерокальцинозу 

E.      Еластозу 

 

. Чоловік віком 65 років знаходився у ЛОР-відділенні з приводу гнійного, рецидивуючого отиту. На 9 добу перебування в стаціонарі  помер від набряку мозку з вклиненням мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір. На аутопсії у скроневій області лівої півкулі виявлено ділянку круглої форми, безструктурну, яка являє собою порожнину з нерівними, шорсткими краями, заповнену каламутною сливкоподібною жовтувато-зеленувагою рідиною. Стінки порожнини вистелені тканиною мозку. Про який патологічний процес свідчать описані морфологічні зміни свідчать у тканині мозку: 

A.     гострий абсцесс 

B.     Колікваційний некроз (сіре розм’якшення мозку) 

C.     Флегмону 

D.     Емпієму 

E.      Хронічний абсцес 

 

. У жінки 28 років народився мертвий плід з гестаційним віком понад 43 тижні. Шкіра плоду суха лупиться. На аутопсії – загальна гіпотрофія і наявність ядер окостеніння проксимального епіфіза великогомілкової і плечової кісток. навколоплідні води, пуповина та оболонки посліду забарвлені меконієм. Проявом якого періоду є описані морфологічні зміни: 

A.     антенатального періоду 

B.     Пренатального періоду 

C.     Інтранатального періоду 

D.     Постнатального періоду 

E.      Періоду прогенезу 

 

 У хлопчика віком 6 років з’явилися болі в області пупка,  здуття живота, гурчання, нудота. Протягом тижня закрепи замінялися поносами (випорожння піняві з незначною домішкою слизу). Стілець частий, випорожнення рідкі, із значною кількістю слизу, який мав зелене забарвлення і піняво-пухнастий вигляд. При гістологічному дослідженні біопсії різних відділів кишки виявлено наявність у слизовій оболонці 12-ти палої кишки оерпоподібних трофозотв на поверхні мікроворсин епітеліальних клітин та ентероколіт з помірною ліімфогістіоцитарною інфільтрацією слизової оболонки, Про яке кишкове інфекційне захворювання йде мова? 

A.     гіардіаз (лямбліоз); 

B.     Кампілобактерний ентероколгґ; 

C.     Дизентерію 

D.     Сальмонельоз 

E.      Амебіаз 

 

 Жінка віком 68 років хворіє на хронічний фіброзно-кавернозний туберкульоз легень протягом 20 років. Поступив у нефрологічне відділення з явищами уремії. Прижиттєва проба на наявність у нирках амілоїду виявилася позитивною. Про яку форму амілоїдозу йде мова в даному випадку? 

A.     вторинний системний 

B.     первинний системний  

C.     обмежений (місцевий) 

D.     сімейний вроджений 

E.      сенильний (старечий) 

 

. На розтині трупа чоловіка віком 57 років, який помер від висипного тифу, виявлено, що м’язи передньої черевної стінки і стегон щільні, лажі, білуваато-жовтого кольору, нагадують стеаринову свічу. Проявом якого патологічного процесу є описані зміни у м’язах: 

A.     ценкеровського некрозу 

B.     апоптозу 

C.     фібриноїдного некрозу 

D.     колікваційного некрозу 

E.      казеозного некрозу 

 

. У хворого віком 35 років з ознаками гострого інфекційного респіраторного захворювання при електронно-мікроскопічному дослідженні епітелію бронха виявлені вірусні частинки, а також ультраструктури, які зв’язані з клітинною мембраною і утворюють спіралеподібної форми фігури. Які патологічні утворення вони являють собою?  

A.     псевдомієлінові утворення мембрани 

B.     фаголізоми 

C.     пошкоджені мітохондрії 

D.     залишкові резидуальні тільця 

E.      піноцитозні міхурці 

 

 

 

 

 

 

При визначенні основних частин еукаріотичної клітини необхідно вибрати одну най­повнішу правильну відповідь. Еукаріотична клітина складається із:

1.  цитоплазми, органел, включень, плазмолеми;                                             

2.  цитоплазми, ядра, включень;                                                                        

3.  цитоплазми, ядра, органел;

4.  цитоплазми і ядра;

5.  цитоплазми, ядра, ядерця і включень.

                                                                                                               

При електронно-мікроскопічному вивченні клітини виявлена трьохшарова ультраструктура, яка обмежує цитоплазму. Зовнішня поверхня її подана товстим прошарком мукополісахаридів (глікокалікс), внутрішня – лабільними білками. Ця ультраструктура являє собою:

1.  ендоплазматичну сітку;

2.  мітохондрії;

3.  плазмолему;

4.  каріолему;

5.  цитоскелет.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні клітини виявлені кулясті пухирці, які обмежені мембраною і місять безліч різноманітних гідро­літичних ферментів. Відомо, що ці органели забезпечують внутрішньоклітинне трав­лення, захисні реакції клітини і являють собою:

1.  центросоми;

2.  рибосоми;                                                                                                         

3.  ендоплазматичну сітку;                                        

4.  мітохондрії;

5.  лізосоми.

        

. При електронно-мікроскопічному вивченні клітини виявлені тільця овальної та круглої форми, оболонка яких подана двома мембранами: зовнішня – гладка, внутрішня утворює кристи і покрита сферичними частинками, які містять АТФ-синтетазу. Ультраструктура являє собою:

1. лізосоми;

2.  рибосоми;                                 

3.  ендоплазматичну сітку;

4.  мітохондрії;        

5.  центросоми.  

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини виявлено систему замкнутих мембран, які обмежують канальці та цистерни з прикріпленими до них рибосомами. Відомо, що ця система забезпечує синтез білків і транспорт речовин. Ця система являє собою:

1.  лізосоми;

2.  мітохондрії;

3.  шорсткий ендоплазматичний ретикулум (ШЕР);

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);

5.  апарат Гольджі.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини виявлено систему замкнутих мембран, які обмежують канальці та цистерни. Відомо, що у цій системі здійснюється метаболізм ліпідів та вуглеводів, детоксикація, транспорт речовин, обмін кальцію. Ця система являє собою:

1.  лізосоми;

2.  мітохондрії;

3.  шорсткий ендоплазматичний ретикулум (ШЕР);

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);

5.  апарат Гольджі.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини дослідник виявив сукупність пов’язаних між собою цистерн і пу­хирців, які містять секреторні гранули, стінки яких утворені мембранами. Відомо, що в цих структурах накопичуються речовини, синтезовані в інших органелах, забезпе­чується дозрівання, транспорт, упаковування речовин у секреторні пухирці, видалення їх із клітини.

Ця система являє собою:

1.  лізосоми;

2.  мітохондрії;

3.  шорсткий ендоплазматичний ретикулум (ШЕР);

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);

5.  апарат Гольджі.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини виявлено безліч круглих тілець діаметром 15-20 нм, які складаються з двох пов’язаних субодиниць – великої та малої.Ці тільця розташовані на поверхні мембран, які обмежують канальці та цистерни. Відомо, що ці ультраструктури забез­печують синтез білка. Ці ультраструктури являють собою:

І.лізосоми;                               

2.  рибосоми;                                                                   

3.  шорсткий ендоплазматичний ретикулум (ШЕР);             

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);                       

5.  апарат Гольджі.        

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини виявлено безліч порожнистих циліндрів, стінка яких складається з 13 протофіламентів (глобулярних білків тубулінів). Відомо, що ці ультраструктури бе­руть участь в утворенні цитоскелету, забезпечують опірну, транспортну функції і бе­руть участь у побудові мітотичного апарата. Ці ультраструктури являють собою:

1.  мікрофіламенти;

2.  мікротрубочки (макрофіламенти);

3.  шорсткий ендоплазматичний ретикулум (ШЕР);

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);

5.  проміжні філаменти.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини виявлено безліч ниток товщиною 5-7 нм, які складаються з білка актину і тропоміозину. Відомо, що ці ультраструктури забезпечують рух клітини і дея­ких рецепторів клітинної мембрани. Ці ультраструктури являють собою:

1.  мікрофіламенти;

2.  мікротрубочки (макрофіламенти);

3.  шорсткий ендоплазматичний ретикулум (ШЕР);

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);

5.  проміжні філаменти.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми клітини виявлено багато ниток товщиною до 10 нм, утворених білком кера­тином. Ці ультраструктури являють собою:

1.  мікрофіламенти;

2.  мікротрубочки (макрофіламенти);

3.  шорсткий ендоплазматичий ретикулум (ШЕР);

4.  гладкий ендоплазматичний ретикулум (ГЕР);

5.  проміжні філаменти.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні ци­топлазми гепатоцита виявлено безліч тілець діаметром 0,3-1,5 мкм, обмежених мембраною. У цих структурах виявлено багато каталази. Відомо, що ці ультраструктури підтримують температурний режим у клітині. Ці ультраструктури являють собою:

1.  мітохондрії;                  

2.  лізосоми;                                     

3.  секреторні гранули;                                                                                     

4.  пероксисоми;           

5.  рибосоми.                   

 

 

. При електронно-мікроскопічному дослідженні виявлена дрібна без’ядерна клітина з оксифільною у світловому мікроскопі цитоплазмою. В електронному мікроскопі цитоплазма однорідна, містить включення у вигляді дрібної зернистості. Це:

1.  моноцит;

2.  нейтрофіл;

3.  лімфоцит;    

4.  еозинофіл;              

5.  еритроцит.

6. 

 

 

. У хворого з ішемією (зменшений приплив ар­теріальної крові) міокарда при електронно-мікроскопічному дослідженні виявлені струк­турні ушкодження зовнішньої цитоплазматичної мембрани, які морфологічно виявля­ються у вигляді:

1.  збільшення числа і розміру мітохондрій;

2.  зменшення числа лізосом;

3.  формування пов’язаних між собою цистерн і пухирців, які містять секреторні
гранули;

4.  утворення псевдомієлінових структур;                

5.  ущільнення цитоплазматичного матриксу.

 

. При ультраструктурному вивченні епітелію слизової оболонки носової порожнини у шахтаря-вугляра були відзначені структурні ушкодження зовнішньої цитоплазматичної мембрани, які морфологічно виявлялися у вигляді:

1.  зменшення числа рибосом;

2.  збільшення числа фаголізосом;

3.  формування плоских цистерн і пухирців, які містять секреторні гранули;

4.  зменшення числа та об’єму мікровіллей епітеліоцитів;
   5. ущільнення цитоплазматичного матриксу.

 

. У хворого на грип в епітеліоцитах бронха вияв­лені структурні ушкодження зовнішньої цитоплазматичної мембрани, які морфологіч­но виявлялися у вигляді:

1.  набрякання мітохондрій;

2.  появи третинних лізосом;

3.  формування пов’язаних між собою цистерн і пухирців, які містять секреторні
гранули;

4.  формування піноцитозного пухирця;

5.  ущільнення цитоплазматичного матриксу.

 

. При ультраструктурному вивченні макрофага, який входить до складу запального інфільтрату, було відзначене значне збільшення кількості лізосом у його цитоплазмі, що є морфологічним проявом:

1.  проліферативної активності клітин;

2.  активації фагоцитозу;

3.  уповільнення фагоцитозу;

4.  активації апоптозу;

5.  уповільнення апоптозу.

 

 

. При світлооптичному вивченні епітелію про­ксимального відділу нефрону нирки патологоанатом виявив у ній гіаліново-крапельну дистрофію. При ультраструктурному вивченні цитоплазми цих клітин відзначено збільшення кількості лізосом у клітині, що служить морфологічним проявом:

1. проліферативної активності клітин;

2. фокального руйнування органел;

3. уповільнення фагоцитозу;

4. активації апоптозу;

5. уповільнення апоптозу.

 

. При вивченні ультраструктури гепатоцита при хронічному венозному повнокров’ї (морфологічний прояв серцевої недостатності) ви­явлене ушкодження (альтерація) мітохондрій, причиною якого є:

1. недостатність лізосомних ензимів;

2. активація апоптозу;

3. зниження апоптозу;

4. гіпоксія;

5. активація фагоцитозу.

 

. Ультраструктурне вивчення гепатоцита при загальному венозному повнокров’ї (морфологічний прояв серцевої недостатності) ви­явило ушкодження (альтерацію) мітохондрій, морфологічним проявом якого є:

1. формування пов’язаних між собою цистерн і пухирців, які містять секреторні
гранули

2. формування піноцитозного пухирця;

3. зайве громадження секрету;

4. деформація, фрагментація та лізис крист;

5. формування псевдомієлінових структур.

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні клітини в ній виявлена деструкція мітохондрій, багато лізосом, які містять вакуолізовані за­лишки мітохондрій. Про посилення якого з перерахованих процесів йде мова?:     

1. формування мультивезикулярних тілець;  

2. гетерофагію;   

3. піноцитоз;   

4. аутофагію;

   5. клазматоз.

 

. У хворого з вираженою клінічною картиною інтоксикації при ультраструктурному вивченні пункційного біоптату печінки в цитоп­лазмі гепатоцитів виявлені мітохондрії з фрагментацією та лізисом крист і багато ультраструктур, які формують різного розміру канали, обмежені одношаровими мембра­нами. Про збільшення числа (гіперплазію) складових якої ультраструктури йде мова у даному випадку?:

1.  шорсткого ендоплазматичного ретикулуму;

2.  гладкого ендоплазматичного ретикулуму;

3.  апарата Гольджі;

4.  піноцитозних пухирців;

5.  макрофіламентів (мікротрубочок).

 

. При електронно–мікроскопічному вивченні ге–патоцита відзначена велика кількість мітохондрій зі збереженими кристами, серед яких виявлено незвичайно багато плоских цистерн і пухирців, що містять секреторні грану­ли, стінки яких утворені мембранами. Про збільшення числа (гіперплазію) складових якої ультраструктури йде мова у даному випадку?:

1.  шорсткого ендоплазматичного ретикулуму;

2.  гладкого ендоплазматичного ретикулуму;

3.  апарата Гольджі;

4.  піноцитозних пухирців;

5.  макрофіламентів (мікротрубочок).

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні гіпер-секретуючої клітини виявлено різке збільшення числа ультраструктур, що мають виг­ляд каналів і щілин, утворених одношаровою мембраною, яка покрита рибосомами. Про гіперплазію (збільшення) яких ультраструктур, розташованих у цитоплазмі, йде мова?

1.  шорсткого ендоплазматичного ретикулуму;

2.  гладкого ендоплазматичного ретикулуму;

3.  апарата Гольджі;

4.  піноцитозних пухирців;

5.  макрофіламентів (мікротрубочок).

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні клітини в ній виявлене значне збільшення кількості лізосом. При якому з наведених нижче процесів не повинно спостерігатися такої картини?:

1.  старінні клітини;

2.  фокальному руйнуванні органел;

3.  активації фагоцитозу;

4.  мітозі клітини;

5.  у процесі канцерогенезу (розвитку пухлини).

 

. При ультрамікроскопічному вивченні епітелі­альної клітини бронха у ній виявлені віруси, оточені цитоплазматичною мембраною.

Яким шляхом, з перерахованих нижче, віруси проникли у клітину?:

1.  завдяки пасивному транспорту;

2.  через калій-натрієві насоси;

3.  шляхом піноцитозу;

4.  шляхом фагоцитозу;

5.  завдяки клазматозу.                                                        

 

. У дитини чотирьох років діагностована дифте­рія зіву. При явищах гострої серцевої недостатності на сьому добу наступила смерть. На розтині виявлено, що порожнини серця розширені в поперечнику, м’яз серця тьмя­ний, в’ялий, на розрізі строкатий, з жовтуватими ділянками. У цитоплазмі деяких кар-діоміоцитів зі збереженою цитолемою виявляються дрібні вакуолі, у ядрах відзначена маргінація і конденсація хроматину. На заморожених зрізах вакуолі забарвлюються осмієвою кислотою у чорний колір. Який вид дистрофії виявлений у кардіоміоцитах?

1.  вуглеводна;

2.  балонна;

3.  гіаліново-крапельна;

4.  гідропічна;

5.  жирова.

. Чоловік ЗО років помер у результаті розвитку гнійного перитоніту (запалення очеревини). На аутопсії печінка збільшена в об’ємі, дуже в’яла, бліда, глинистого вигляду. Мікроскопічно в більшості гепатоцитів ядра збережені, зменшені в об’ємі, інтенсивно забарвлюються; цитоплазма містить великі і дрібні оптично порожні вакуолі, які при забарвленні осмієвою кислотою набувають чорного кольору. Морфологічні зміни в гепатоцитах, які містять вакуолі, відповідають:

1.  гідропічній дистрофії;

2.  гіаліново-крапельній дистрофії;

3.  паренхіматозній вуглеводній дистрофії;     

4.  роговій дистрофії;                                                      

5.  паренхіматозній жировій дистрофії.                                                           

. У жінки 35 років з Rh (-) кров’ю народилася доношена дитина з одногрупною Rh (+) кров’ю з ознаками анемії. На третю добу з’явилися симптоми ураження головного мозку. На п’яту добу наступила смерть. Мікроскопічно в нейронах багато пігменту, виражений тигроліз і каріолізис, у цитоп­лазмі оптично порожні вакуолі, які не забарвлюються Суданом III. Морфологічні зміни нейронів базальних ядер головного мозку – це прояв:

1.  рогової дистрофії;

2.  гідропічної дистрофії         

3.  гіаліново-крапельної дистрофії;

4.  паренхіматозної жирової дистрофії;

5.  паренхіматозної вуглеводної дистрофії.                                                   

 

. У хворого з нефротичним синдромом в епітелі­альних клітинах звивистих проксимальних канальців при світловій мікроскопії виявлені великі грудочки рожево-червонуватого кольору, які при електронно-мікроскопічному дослідженні являють собою різко розширені вакуолі ендоплазматичного ретикулуму, заповнені пластівчастими масами. Відзначено збільшення кількості лізосом, деструк­цію мітохондрій. Про яку з нижче наведених дистрофій йде мова?:

1.  рогову дистрофію;

2.  гідропічну дистрофію;

3.  гіаліново-крапельнудистрофію;

4.  вуглеводну дистрофію;

5.  жирову дистрофію.

 

. Чоловіку 42 років з метою уточнення діагнозу виконана біопсія печінки. При дослідженні біопсійного матеріалу встановлено, що ге-патоцити мають підвищену базофілію цитоплазми. Це свідчить про те, що в клітинах відбувається:

1.  активний синтез білків;

2.  депонування ліпідів;

3.  активний транспорт речовин;

4.  активне розщеплення усмоктуваних речовин;

5.  процес мітотичного поділу.

 

. У хворого з клінічними ознаками важкої інток­сикації при дослідженні біоптату печінки відзначено, що гепатоцити збільшені в об’ємі,

цитоплазма їх заповнена вакуолями, які на ультраструктурному рівні являють собою різко розширені цистерни ендоплазматичного ретикулуму, заповнені електронно світ­лою субстанцією, мітохондрії набряклі зі згладженими і фрагментованими кристами, багато аутофаголізосом. При додатковому фарбуванні заморожених зрізів наявні у цитоплазмі вакуолі не забарвлюються Суданом III і шарлах-рот, ШИК-реакція (конт­роль амілазою) негативна. В гепатоцитах має місце:

1.  гіаліново-крапельна дистрофія;

2.  вуглеводна;

3.  жирова дистрофія;

4.  гідропічна дистрофія;

5.  рогова дистрофія.

 

. При вивченні біоптату печінки у цитоплазмі гепатоцитів виявлена велика кількість зерен і грудочок рожевого кольору (при забар­вленні гематоксиліном та еозином), які при електронно-мікроскопічному дослідженні являють собою великі вакуолі, заповнені денатурованим білком, кількість рибосом зменшена, мітохондрії зруйновані. Описані структурні зміни свідчать про наявність:

1.  паренхіматозної жирової дистрофії;

2.  гіаліново-крапельної дистрофії;

3.  балонної дистрофії;

4.  гідропічної (вакуольної) дистрофії;

5.  паренхіматозної вуглеводної дистрофії.

  

. У чоловіка, який хворів на цироз печінки, роз­винулася профузна кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу, у результаті чого наступила смерть. На аутопсії печінка дрібно горбиста, зменшена в розмірах, щільна, жовтуватого кольору. При гістологічному дослідженні печінки (фарбування гематоксиліном та еозином) у гепатоцитах виявляються великі оптично порожні ваку­олі, в яких міститься речовина, забарвлена в чорний колір при застосуванні осмієвої кислоти та у жовтогарячий – при застосуванні барвника судан III. Оптично порожні вакуолі гепатоцитів – це:

1.  псевдовакуолі гіалоплазми;

2.  алкогольний гіалін (тільця Маллорі);

3.  крупнокрапельна жирова дистрофія;

4.  вакуольна або гідропічна дистрофія;

5.  включення глікогену.

 

. Чоловік помер у результаті розвитку гнійного перитоніту (запалення очеревини). На аутопсії печінка збільшена в об’ємі, дуже в’яла, бліда, глинистого вигляду. Мікроскопічно в більшості гепатоцитів ядра збережені, змен­шені в об’ємі, інтенсивно забарвлюються; цитоплазма містить великі та дрібні оптично порожні вакуолі, деякі гепатоцити містять у цитоплазмі дрібні гомогенні краплі яс­краво-рожевого кольору. Для підтвердження вашого діагнозу зрізи печінки необхідно додатково пофарбувати:

1. толуїдиновим синім; .  

2. за Перлсом;

3.  Суданом III;                                                                                            

4.  конго рот;                                                                                                       

5.  достатньо пофарбувати гематоксиліном та еозином.                                

 

. При електронно-мікроскопічному вивченні міо­карда чоловіка, який тривало страждав вадою серця, у цитоплазмі кардіоміоцита ви­явлена велика кількість набряклих мітохондрій з деструкцією крист, а також великих вакуоль, які містять осмієфільну субстанцію. Ці вакуолі при фарбуванні гістологічних препаратів Суданом III мають оранжево-червоний колір. Про яку дистрофію йде мова?

1.  гіаліново-крапельну;

2.  гідропічну (вакуольну);

3.  балонну;

4.  жирову паренхіматозну;

5.  жирову стромально-судинну.

 

. Жінка хворіла на цукровий діабет з семи років. Померла від крововиливу у мозок. На розтині нирки зменшені в розмірах, поверхня нирок дрібнозерниста, кіркова речовина тонка. Більшість клубочків зменшені, у них відзначене відкладення гомогенних, рожевих мас. У збережених канальцях епітелій вузького і дистального сегментів високий, зі світлою пінявою цитоплазмою, при забар­вленні карміном Беста цитоплазма пофарбована у яскраво-червоний колір. Зміни в епітелії вузького і дистального сегментів нефрона зумовлені наявністю:

1.  протеїнів;

2.  ліпідів;

3.  гіаліну;

4.  глікогену;

5.  солей сечової кислоти.

 

. У хворого з гіпокаліємією при дослідженні біоп-тату серця відзначене різке розширення каналів гладкого ендоплазматичного ретику-луму з формуванням великих цистерн, заповнених прозорою рідиною, руйнування міто­хондрій, часткова деструкція міофібрил. Якій дистрофії відповідає описана електрон­но-мікроскопічна картина:

1.  паренхіматозній жировій;

2.  стромально-судинній жировій;

3.  гіаліново-крапельній;

4.  гідропічній;

5.  вуглеводній.

 

. Жінка хворіла на цукровий діабет із семи років. Померла від крововиливу у мозок. На розтині печінка збільшена в об’ємі, в’яла, бліда, жовтого кольору, глинистого вигляду. Цитоплазма гепатоцитів світла, піниста. На заморожених зрізах у ній виявляється речовина, яка фарбується Суда­ном III в оранжево-червоний колір. Макро- і мікроскопічні зміни печінки зумовлені наявністю в гепатоцитах:

1. протеїнів;           

2. ліпідів;

3.  гіаліну;

4.  глікогену;

5.  глікопротеїдів.

 

. При розтині трупа жінки 55 років патологоана­том виявив нагромадження AL-амілоїду в серці, шлунково-кишковому трактові, язиці, шкірі та по ходу нервів. Про яку форму амілоїдозу йде мова у даному випадку?

1.  первинний системний;

2.  вторинний системний;

3.  обмежений (місцевий);

4.  сімейний природжений;

5.  сенільний (старечий).

 

. Жінка 32 років протягом декількох місяців хво­ріла на інфекційно-алергічний васкуліт. Померла від крововиливу у мозок. Стінка су­дин мікроциркуляторного русла значно стовщена, гомогенна, еозинофільна, різко ШИК-позитивна, просвіт судин звужений. Метахромазія при фарбуванні толуїдиновим синім відсутня. Реакція на фібрин позитивна. Така мікроскопічна картина свідчить про заго­стрення процесу і наявність: :  

1.      мукоїдного набрякання;

2.  фібриноїдного набрякання;

3. склерозу (фіброзу);

4. гіалінозу;

5. амілоїдозу.

. Чоловік тривало хворів на цукровий діабет. Помер від крововиливу у мозок. Макроскопічно дрібні судини головного мозку нага­дують стовщені склоподібні трубочки хрящовидної консистенції. Мікроскопічно стінка артеріол виглядає гомогенною, еозинофільною, різко ШИК-позитивна. Ці судини ме­тилвіолетом та йод-грюн пофарбовані відповідно у фіолетовий і зелений кольори. Така мікроскопічна картина свідчить про наявність:

1. амілоїду;

2.  простого гіаліну;

3.  ліпогіаліну;

4.  складного гіаліну;

5.  гіаліново-крапельної дистрофії.

 

. При ультраструктурному вивченні клітини відзна­чена ампутація відростків цитоплазми і звільнення фрагментів внутрішньоклітинних структур, що свідчить про:

1.  піноцитоз;

2.  фагоцитоз;

3.  екзоцитоз;

4.  аутофагоцитоз;

5.  клазматоз.

 

. Хвороба Тей-Сакса відноситься до групи хво­роб нагромадження та зумовлена порушенням метаболізму галактозидів у:

1.  мітохондріях;

2.  пероксисомах;

3.  гранулярній ендоплазматичній сітці;

4.  лізосомах;

5.  апараті Гольджі.

 

. При ультрамікроскопічному дослідженні серця була діагностована гіпертрофія міокарда, оскільки цитоплазма кардіоміоцитів містила велику кількість:

1.  нейрофіламентів;                                       

2.  віментину;

3.  цитокератину;

4.  десміну;

5.  гліальних філаментів.

 

. При вивченні черевнотифозної гранульоми у цитоплазмі макрофагів виявлена велика кількість бактерій. Яким чином бактерії про­никають у клітину:

1.  завдяки пасивному транспорту;

2.  через калій-натрієві насоси;

3.  шляхом піноцитозу;

4.  шляхом фагоцитозу;

5.  завдяки клазматозу.

 

. У чоловіка, який помер від хронічної алкоголь­ної інтоксикації, на розтині виявлена різко збільшена недокрівна печінка, тістоподібної консистенції, жовтого вигляду. При фарбуванні парафінових препаратів гематоксилі­ном та еозином у цитоплазмі гепатоцитів виявлені різних розмірів оптично порожні вакуолі. Яка це дистрофія?

1. вуглеводна паренхіматозна;              

 2. гіаліново-крапельна;

 3. мезенхімальна жирова;  

 4. паренхіматозна жирова;

5. гідропічна.

. У чоловіка з тяжкою інтоксикацією, зумовле­ною сепсисом, який і послужив безпосередньою причиною смерті, на розтині виявлене “тигрове серце”. При гістохімічному дослідженні у цитоплазмі кардіоміоцитів вияв­лені ліпіди. Який найімовірніший механізм розвитку цієї дистрофії:

1.  декомпозиція;

2.  інфільтрація;

3.  трансформація;

  4. спотворений синтез;

     5. порушення секреції і застій секрету.

. У чоловіка у слизовій оболонці порожнини рота виявлена біла ділянка (лейкоплакія). При електронно-мікроскопічному вивченні у ци­топлазмі клітин виявлене різке збільшення кількості ниткоподібної форми ультраструктур (тонофібрил) товщиною до 10 нм, утворених кератином. На окремих ділянках багато з них перетворюються у кератогіалін. Для якого виду паренхіматозної дистрофії це характерне:   1. жирової;

2. вуглеводної;

3. гіаліново-крапельної;

     4. рогової;

  5. гідропічної.

. У жінки після переливання іншогрупної крові раптово з’явився озноб, на губах – герпетичні висипання. Мікроскопічно у більшості клітин епідермісу виявляються великі вакуолі з відтискуванням ядра на периферію і зморщуванням його. Який найважчий різновид паренхіматозної дистрофії виявлений в епідермісі губів?

1.  жирова;

2.  вуглеводна;

3.  балонна;

4.  гідропічна (вакуольна);

5.  гіаліново-крапельна.

. Жінка, яка протягом 10 років хворіла на ане­мію, померла. У нефроцитах канальців нирок при мікроскопічному дослідженні виявлене нагромадження великих зерен білка яскраво-рожевого кольору. Електронно-мікрос­копічно виявлена деструкція мітохондрій, ендоплазматичної сітки, щіточкової облямі­вки. Мікроскопічна картина нирок – це прояв:

1.  паренхіматозної жирової дистрофії;

2.  паренхіматозної вуглеводної дистрофії;

3.  балонної дистрофії;

4.  гідропічної (вакуольної) дистрофії;

5.  гіаліново-крапельної дистрофії.

. У чоловіка після отруєння антифризом розви­нулася картина ниркової недостатності. При електронно-мікроскопічному вивченні біоп-тату нирки в клітинах епітелію звивистого проксимального канальця виявлено велику кількість вакуоль, набряк, гомогенізацію мітохондрій і деструкцію їх крист, ушкоджен­ня мікроворсинок щіточкової облямівки. При світлооптичному вивченні вакуолі вияви­лися оптично порожніми, фарбування Суданом III негативне. Про який процес йде мова?

1. паренхіматозна жирова дистрофія;  

2. гіаліново-крапельна дистрофія;   

3. балонна дистрофія;

4. гідропічна дистрофія;  

5. паренхіматозна вуглеводна дистрофія.

 

.

 При розтині трупа жінки 70 років з клінічним діагнозом “Рак шлунка” відзначена кахексія (різке виснаження). Підшкірно-жирова клітковина тонка; міжм’язова волокниста сполучна тканина, строма органів заміщені слизоподібною масою, яка містить велику кількість глікопротеїдів. Ці морфологічні зміни відповідають:

1.  мукоїдному набуханню;

2.  ліпідозу;

3.  ліпогіалінозу;

4.  вуглеводній дистрофії;

5.  фібриноїдному набуханню.

 

. У чоловіка, який хворіє на ревматоїдний арт­рит, при мікроскопічному дослідженні біопсійного матеріалу капсули колінного суглоба виявлена ділянка, в якій пучки колагенових волокон виглядають гомогенними, еозино­фільними, різко ШИК-позитивними. Метахромазія при фарбуванні толуїдиновим синім у них відсутня. Фарбування на фібрин позитивне. Дана мікроскопічна картина свідчить про наявність:

1. мукоїдного набухання; ,  

2. фібриноїдного набухання;

     3. склерозу (фіброзу);                                                                                        

      4. гіалінозу;

      5. амілоїдозу.

   

. У чоловіка 45 років із стенозом мітрального клапана (ревматичної етіології) в кардіохірургічному відділенні зроблена біопсія тка­нини вушка лівого передсердя. Мікроскопічно виявлені ділянки, в яких колагенові во­локна зберігають пучкову структуру, проте, виглядають набряклими, товстими, ледь базофільними (при фарбуванні гематоксиліном та еозином), що свідчить про загост­рення процесу і наявність мукоїдного набухання. Яке необхідне додаткове гістохіміч­не фарбування препарату для підтвердження діагнозу?

    1. фарбування Суданом III;

   2. конго рот;

   3. фарбування толуїдиновим синім;

   4. ШИК-реакція;

   5. фарбування на глікоген.

 

. При мікроскопії коронарних артерій серця чо­ловіка, який за життя хворів на атеросклероз, в інтимі виявлено безліч оптично по­рожніх вакуоль. При фарбуванні осмієвою кислотою ці вакуолі набувають чорного кольору. В даному випадку мова йде про одну з наступних дистрофій:

1. амілоїдоз;

2. паренхіматозну жирову дистрофію;
З.ліпідоз;

4. вакуольну (гідропічну) дистрофію; 5.гіаліноз.

 

. При аутопсії трупа чоловіка середнього віку, який тривало хворів на бронхоектатичну хворобу, виявлено, що обидва наднирники різко збільшені в об’ємі за рахунок кіркової речовини. Наднирники хрящовидної конси­стенції, бліді, сального вигляду. Мікроскопічно по ходу ретикулярної строми, у стінках судин відзначено відкладення безструктурних, гомогенних, рожевого кольору мас. Пофарбовані конго рот маси в поляризованому світлі мають яскраво-зелену подвійну променезаломлюваність і дихроїзм.

Ці зміни свідчать про наявність:

1.  мукоїдного набрякання;

2.  фібриноїдного набрякання;

3.  ліпідозу;

4.  гіалінозу;

5.  амілоїдозу.

 

. Жінка 56 років, яка тривало хворіла на гіперто­нічну хворобу, померла від крововиливу у мозок. Макроскопічно дрібні судини нагаду­ють стовщені склоподібні трубочки, хрящовидної консистенції. При мікроскопічному дослідженні стінка артеріол – гомогенна, еозинофільна, різко ШИК-позитивна. Стінки цих судин метилвіолетом та йод-грюн пофарбовані відповідно у фіолетовий і зелений кольори. Така мікроскопічна картина свідчить про наявність:

1.  амілоїдозу;

2.  мукоїдного набрякання;

3.  фібриноїдного набрякання;
     4. гіалінозу;

5. ліпідозу.

. Чоловік 42 років хворіє на ревматичну ваду серця. Кардіохірург висік стулки мітрального клапана і вживив штучний клапан. Вида­лений клапан являв собою хрящовидної консистенції щільну волокнисту тканину, з відкладенням у ній щільних, гомогенних, еозинофільних, ШИК-позитивних мас. При додатковому гістохімічному фарбуванні йод-грюн ці маси зеленого кольору. Такі мор­фологічні зміни свідчать про наявність:

1.  мукоїдного набухання;

2.  фібриноїдного набухання;

    3. ліпідозу;                               

4.  гіалінозу;                                      

5.  амілоїдозу.

. У чоловіка, який хворіє на ревматоїдний арт­рит, при мікроскопічному дослідженні біоптату капсули колінного суглоба виявлена ділянка, в якій колагенові волокна зберігають пучкову структуру, проте, виглядають набряклими, стовщеними, ледь базофільними (при фарбуванні гематоксиліном+еози-ном). При фарбуванні толуїдиновим синім ця ділянка пофарбована в пурпурний колір. Така мікроскопічна картина свідчить про збільшення вмісту:

1. нейтральних мукополісахаридів;

2. глікозаміногліканів;

3. глікогену;

4. ліпопротеїдів;

5. складного гіаліну.

. При мікроскопії атеросклеротичної бляшки се­ред колагенових волокон виявлено безліч оптично порожніх вакуоль. При дослідженні замороженого зрізу в поляризованому світлі у цій ділянці виявлялися кристалоїдні струк­тури з яскравою подвійною променезаломлюваністю і типовою картиною “мальтійського хреста”. При фарбуванні осмієвою кислотою ділянка набуває чорного кольору. Ці зміни свідчать про:

1.  амілоїдоз;

2.  паренхіматозну жирову дистрофію;

3.  гіаліноз;

4.  ліпідоз;

5.  вакуольну (гідропічну) дистрофію.

 

. Жінка 56 років страждає на жовчнокам’яну хворобу протягом 10 років. Доставлена в хірургічне відділення з приступом сильного болю у правому підребер’ї. Шкіра, слизові оболонки і склери різко іктеричні. Турбує сильна сверблячка. Під час операції в жовчному міхурі виявлено безліч конкрементів темно-коричневого кольору. Сверблячка шкіри зумовлена нагромадженням:

1.  білірубіну;

2.  жовчних кислот;

3.  феритину;

4.  гемосидерину;

5.  гемомеланіну.                                                                      

 

. Жінка 56 років хворіє на жовчнокам’яну хворо­бу протягом 10 років. Доставлена в хірургічне відділення з приступом сильного болю у правому підребер’ї. Шкіра, слизові оболонки і склери різко іктеричні. Турбує сильна сверблячка. Під час операції у жовчному міхурі виявлено безліч конкрементів темно-коричневого кольору. Камені у жовчному міхурі, виходячи із зовнішнього вигляду, ймо­вірно є:

1.  уратами;

2.  фосфатами;

3.  оксалатами;

4.  пігментними;

5.  холестериновими.

 

. Жінка 32 років занедужала гостро, спочатку різко підвищилася температура до 38°С, з’явилася сеча кольору пива, потім – жовте забарвлення шкіри, склер, видимих слизових оболонок. У цієї хворої в крові циркулює у зайвій кількості:

1.  прямий білірубін;

2.  непрямий білірубін;

3.  прямий і непрямий білірубін;

4.  гемосидерин;

5.  гематоїдин.

 

. Молода людина 19 років після випадкового прийняття таблеток бертолетової солі в коматозному (несвідомому) стані достав­лена в реанімаційне відділення. У клініці AT 40/20 мм рт.ст., виражена метгемогло-бінемія, метгемоглобінурія, феритинемія.. Причина різкого падіння AT (колапсу) у хворого-це:

1.  дія вільного гемоглобіну (у результаті гемолізу);

2.  метгемоглобінемія;

3.  авітаміноз;

4.  SS-феритинемія;

5.  SH- феритинемія.

 

. Молода людина 19 років після випадкового прий­няття таблеток бертолетової солі знепритомніла і в коматозному (несвідомому) стані доставлена в реанімаційне відділення. У клініці виражена метгемоглобінемія, метге­моглобінурія, феритинемія. Через чотири дні хворий помер при явищах гострої нирко­вої недостатності. В епітелії звивистих канальців нирок виявлені дистрофічні зміни, аж до некрозу (загибелі клітин). У просвіті прямих канальців багато білкових циліндрів з позитивною реакцією на залізо. Морфологічні зміни в нирках – це результат дії:

1.  вільного гемоглобіну;

2.  SS-феритину;

3.  метгемоглобіну;

4.  гемомеланіну;

5.  гемосидерину.