Фітотерапія захворювань органів травлення

7 Червня, 2024
0
0
Зміст

ФІТОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

 

В комплексній терапії захворювань органів травлення широко використовуюють рослини. Зокрема, рослини з протизапальною, спазмолітичною, знеболюючою, жовчегінною, послаблюючою дією. Призначають як окремі рослини, так і збори. Найбільш часто в гастроентерології використовуюють фітотерапію при гострих і хронічних гастритах, патології жовчного міхура, закрепах.

 

Лікарські рослини при захворюваннях органів травлення

При лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту виникає необхідність використання лікарських рослин практично всього спектра фармакологічного дії, так як проводиться корекція стану та інших систем (нервової, імунної, ендокринної та ін) залежно від індивідуальних проявів. У гастроентерологічній практиці часто використовуються рослини наступного фармакотерапевтичної дії:

антимікробної: аїр, алое, береза, звіробій, календула, липа, м’ята, чистотіл, шавлія, евкаліпт;

болезаспокійливої: аїр, аніс, беладона, горець пташиний, льон, м’ята, чебрець, чистотіл;

в’яжучої: алтей, бадан, горець зміїний, дуб, звіробій, калган, кровохлебка, вільха, синюха, шавлія, черемха, чорниця;

жовчогінної: аїр, аніс, барбарис, безсмертник, вахта, материнка, кукурудза, кульбаба, полин, шипшина;

жовчоутворюючої: барбарис, безсмертник, кукурудзяні рильця, м’ята, полин, шипшина, щавель;

кровоспинної: горець зміїний, дуб, кропива, кровохлебка, перстач, вільха, пастуша сумка, хвощ;

обволікаючої: алтей, льон, мати-й-мачуха, подорожник, солодка;

загальнозміцнюючої – адаптогени, аїр, оман, звіробою, кропиви, горобина червона, шипшина;

на секрецію травних залоз – алтей беладона, оман, звіробій, м’ята, солодка, синюха ‘сушеница;

протизапальної: аїр, алтей, береза оман дуб, звіробій, календула, льон, ромашка, солодка деревій, шавлія;

ранозагоювальної: алое, буркун, звіробій, календула, кропива, обліпиха, подорожник, солодка, сухоцвіт шипшина;

проносної: алое, вахта, горець почечуйний, жостір, каси, рицина, кршина, льон, кульбаба;

спазмолітичної: беладона, валеріана, материнка, м’ята, пустирник, ромашка, солодка, кмин, кріп, фенхель, чистотіл;

стимулюючої на секрецію травних залоз: аїр, безсмертник, вахта, материнка, звіробій, золототисячник, кульбаба, подорожник, ромашка, чебрець повзучий, фенхель.

 

Особливості фітотерапії при захворюваннях

органів травлення

 

Гастрит гострий – поліетіологічне захворювання, яке характеризується пошкодженням слизистої оболонки шлунку. Причинами можуть бути хімічні, механічні, термічні, бактерійні впливи. Запальний процес може змінювати всі шари слизистої оболонки шлунку.  Хворі відмічають болі в надчеревній (епігастральній) області, нудоту, блювоту, пронос, слабкість, запаморочення. Тривалість гострого періоду 2 – 3 дні. Слід виключити атипову форму інфаркту міокарду. Лікування включає промивання шлунку, використання послаблюючих засобів, ентеросорбентів (активоване вугілля, поліфепан, ФАС, біла глина) при дії деяких ліків. 

Призначають спазмолітичні, гипосенсибілізірующие препарати, у тому числі і рослинного походження, частіше у вигляді збору:  Трава звіробою  Листя м’яти  Листя подорожника  Трава деревію

Змішати. Беруть 2 г (чайну ложку збору) на стакан окропу, наполягають 30 мін, проціджують і приймають по 1/3 стакана 3 рази в день.  При виникненні блювоти лікування не припиняють і відразу після її рекомендують приймати настій трав в дозі 70 мл 2 – 3 рази в день.  При алергічному гастриті додають в збір трави з гипосенсибілізірующим ефектом: чергу, фіалку трибарвну, тріфоль, солодку.У перший день хворому нічого не дають їсти. На другий день можна запропонувати легку їжу: нежирний бульйон, слизистий суп, вершки, молоко, манну або протерту рисову кашу.  Надалі дають м’ясний або рибний бульйон, парові котлети, відварене м’ясо, картопляне пюре, підсушений білий хліб.  З фітодієтічеських блюд бажані салати з капусти, настої, сік, киселі з житніх або пшеничних висівок, листя подорожника, таволги, кропиви, споришу, обліпихи.

 

Хронічний гастрит.

Залежно від рівня шлункової секреції розрізняють гіпер- і гіпоацидний гастрит.

Гастрит гиперацидний – запальне захворювання слизистої оболонки шлунку. Залежно від тривалості  розрізняють гострий і хронічний гастрит. Певну роль в розвитку хронічного перебігу захворювання грає тривале підвищення секреторної активності слизової оболонки шлунку.  Виникає частіше у молодому віці, переважно у чоловіків. Характерні болі, незрідка виразкоподібні, печія, відрижка кислим, відчуття тягаря в епігастральної області після їди, інколи закрепи.  Для усунення вищ гастриту, запобігання переходу його у виразкову хворобу шлунку, усунення больового синдрому використовують препарати рослинного походження. 

Лікування гастриту:  Збір трав (частини):

 Корінь лепехи

 Трава звіробою

 Листя подорожника

 Корінь солодки

Квітки пижма

 Квітки календули

Змішати. Столову ложку суміші трав залити стаканом окропу, настояти 30 хв., процідити і приймати по 1/3 стакана 3 рази в день до їди в теплому вигляді.  Ліквіритон по 1 пігулці 3 рази в день місяць. Калефлон по 0,1 г 3 рази в день 3 – 4 тижня.  Сік алое із залізом по 1 чайній ложці 3 рази в день.  Настойка аралії по 30 крапель вранці і вдень до їди.  Тюбаж печінки з сіллю “Барбара” або сірчанокислою магнезією: 1 столова ложка солі розмішується в стакані теплої кип’яченої води.  Випити увечері і лягти на правий бік з грілкою на 60 – 90 мин. Курс лікування 3 – 4 процедури в місяць щонеділі.

 

 

Гастрит гипоацидний – є одному з різновидів запалення слизової оболонки шлунку із зниженою секреторною активністю. Частіше буває хронічним і характеризується атрофічними змінами його слизової оболонки, вираженими в різній мірі; розвивається в основному в осіб зрілого і літнього віку. Наявна шлункова і кишкова диспепсія (неприємний смак в роті, зниження апетиту, нудота, особливо вранці, відрижка повітрям, закрепи або проноси; при тривалому перебігу – схуднення.

Поряд з рекомендаціями дієтичного характеру, усунення причин, що викликали захворювання (поспішна їда, недостатнє розжовування їжі, відвернення уваги при їді розмовою, читанням або яким – або іншим заняттям і ін.), а також використовуючи всілякі медикаментозні засоби і методи лікування даного різновиду гастриту, досить широко рекомендуються і лікарські рослини в тій або іншій формі.

Лікування гипоацидного гастриту:  Збір трав:

 Кореневище лепехи

 Трава полину

 Трава золототисячника

 Трава трилисника

 Листя подорожника

 Листя м’яти

 Трава деревію

 Квітки пижма

 Змішати. Столову ложку суміші трав залити стаканом окропу, настояти годину, процідити і приймати по 1/3 стакана 3 рази в день до їди за 15 – 30 хв. 1 – 2 місяці.   Сік подорожника по столовій ложці 3 рази в день за 15 – 30 хв. до їди (або плантаглюцид по чайній ложці 3 рази в день до їди. Настойка піона по 30 крапель вранці і увечері, за 20 – 30 хв. до їди на 1/3 стакана води.   Пігулки алое по 0,005 г 3-4 рази в день до їди.   Берберин по 0.005 г 3 рази в день до їди.

При хронічному гастриті:

• 1 cт. л. подрібненого листя салату посівного (латуку) заварити склянкою окропу, настояти 2 години й процідити. Пити по 0,5 склянки двічі на день або по склянці на ніч при хронічному гастриті.• 100 г сухої трави чебрецю залити 1 л сухого білого вина, настоювати тиждень, періодично струшуючи. Довести до кипіння і настоювати, вкутавши, 4-6 годин, потім процідити. Приймати по 30-50 мл двічі-тричі на день до їжі.• При хронічному гастриті, виразковій хворобі щодня з’їдати натщесерце до 8 г прополісу, ретельно пережовуючи. Курс лікування – місяць. При появі алергічної реакції лікування припинити.

 3 ст. л. ягід обліпихи залити 500 мл води, прокип’ятити під кришкою, процідити, додати за смаком мед. Приймати по дві-три склянки на день перед їжею.

При підвищеній кислотності:• приготувати суміш із листя м’яти перцевої (15 г), листя вахти трилистної (2 г), суцвіть деревію (15 г), насіння кропу (15 г), звіробою звичайного (30 г). Залити 2 ст. л. приготованої суміші 2 склянками окропу й випарювати 2 години, потім процідити. Відвар пити протягом дня при підвищеній кислотності шлункового соку, що супроводжується закрепами та відрижкою. Курс лікування має тривати 2 тижні. За необхідності його можна повторити через місяць.

• Зранку натщесерце пити по 3/4 склянки свіжого картопляного соку. Після прийому потрібно 30 хвилин спокійно полежати. А вже через годину можна поснідати. Курс лікування – 10 днів, потім потрібно зробити десятиденну перерву. За необхідності можна провести 2-3 курси такого лікування.

• Солодка нормалізує кислотність. 10 г подрібненого кореня солодки залити склянкою окропу, нагріти на водяній бані 20 хвилин, охолодити 45 хвилин, процідити, відтиснути і довести об’єм до 200 мл. Приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день.

• Приймати мед у вигляді розчину (розводити теплою кип’яченою водою). Теплий розчин швидко всмоктується, знижує кислотність, не подразнює шлунок. Тривалість терапії – 1-2 місяці. Добова доза – до 150 г.

• Приготувати суміш з трави чистотілу (1 частина), квіток ромашки (2 частини), трави деревію і звіробою (по 2 частини). 1 ст. л. суміші залити склянкою окропу, настоювати 20 хвилин. Пити по 1/2 склянки тричі на день за 20-30 хвилин до їжі.

• Змішати в зазначених пропорціях подрібнене насіння льону – 10 г, траву деревію, суцвіття ромашки – по 20 г. 4 ст. л. суміші залити склянкою окропу і настоювати 20 хвилин. Пити по 1/2 склянки настою 4-5 разів на день.

• 3 ст. л. подрібненої трави звіробою звичайного залити склянкою окропу. Настояти 2 години. Приймати по 1/3 склянки тричі на день до їжі для регуляції діяльності шлунково-кишкового тракту.

10 г трави подорожнику великого залити склянкою окропу прокип’ятити 10 хвилин. Приймати по 1 ст. л. раз на день натщесерце. Вживається також настій із сушеного листя подорожника. 3 ч. л. листя залити склянкою окропу, настояти 6-8 годин. Приймати по 1/3 склянки тричі на день за 30 хвилин до їжі

10 г трави м’яти перцевої залити 1/2 склянки окропу і запарити на 30 хвилин. Приймати по 1 ст. л. тричі на день до їжі.

• Липовий цвіт, насіння льону, корінь солодки, кореневища аїру і листя м’яти перцевої змішати порівну. 1 ст. л. збору залити склянкою окропу, настояти годину і процідити. Настій пити по склянці двічі-тричі на день.

• Для зниження кислотності шлунка можна застосовувати морквяний сік. Він повинен бути свіжоприготованим, із цілком дозрілих овочів, краще сорту «каротель». Приймати натщесерце за годину до їжі по 1/2 склянки раз на день. Курс лікування продовжувати 10 днів, потім зробити десятиденну перерву.

 

Дискінезія кишечника

Нерідко у хворих на хронічний гастрит відзначається дискінезія кишечника, що виникає внаслідок порушення процесів всмоктування, що характеризується метеоризмом, короткочасними болями в животі з непостійною локалізацією. У даних випадках можна використовувати плоди шипшини травневої, корінь солодки або траву сухоцвіту.У цих випадках використовують офіцинальними шлункові збори N 1 або N 2, а також наступний збір: Плоди чорниці, кореневище перстачу, квітки безсмертника, Плоди кмину, листя шавлії

Змішати. Використовувати у вигляді настою (10,0 200 мл) по 1/3 склянки 3 рази на день до їди.

При тривалому перебігу хронічного гастриту з глибокими змінами слизової шлунка, підозрою на виразкову хворобу бажано рекомендувати фітопрепарати огортаючого, протизапального, репаративного дії (корінь солодки у вигляді відвару 10,0 200 мл) настій листя подорожника (5,0 – 200 мл), настій кореня алтея (10,0 200 мл) та ін.

Останнім часом при проведенні гастроскопії нерідко можна діагностувати хронічний поліпозний гастрит.

При відсутності схильності до малігнізації, кровотечі можна рекомендувати збір наступного складу: листя подорожника, листя омели, трава чистотілу, квітки таволги, бруньки берези, плоди софори. Змішати. Використовувати настій в дозі 10,0 200 мл окропу для прийому по 1/3 склянки 3 рази на день до їди 1 3 міс.

 

Виразкова  хвороба  шлунка та

дванадцятипалої кишки  

Виразкова хвороба – запалення слизової оболонки гастродуоденальної зони, переважно інфекційного походження, з формуванням локального її пошкодження у відповідь на порушення ендогенного балансу місцевих факторів “агресії” і “захисту”

1. Скарги на біль в епігастрії (постійний, періодичний, ранній, пізній, голодний, нічний), печію, нудоту, блювання на висоті болю, яке полегшує стан хворого, підвищення апетиту (“загальне відчуття голоду”).

 

Фітотерапія . При тривало існуючому виразковому дефекті застосовують противиразкові препарати з епітелізуючими властивостями ( солкосерил , актовегін , гастрофарм ,  простагландин Е2 та ін Досить часто для комплексного лікування рекомендують препарати рослинного походження ( обліпихова олія, олія шипшини , карбеноксолон ( біогастрон ) , ліквірітон ( по 0,1 г 3 – 4 рази на день), флакарбін (по 1 / 2 чайній ложці 3 рази на день перед їжею з солодки голої . Можна використовувати і алантон з коріння оману (0,1 г 3 -4 рази на день до їжі) ; плантаглюцид з листя подорожника ( по чайній ложці 3 рази на день до їжі) , проте всі перераховані препарати краще додавати в комплекс лікування зі збором трав , фітодіетой та ін.

При виразковій хворобі шлунка з підвищеною секреторною активністю шлунку рекомендують збір лікарських трав:

листя подорожника

квітки ромашки

трава сухоцвіту

Плоди шипшини

трава деревію

коріння солодки

Змішати. 2 чайні ложки суміші трав залити 0,5 л окропу, настояти 30 хв, процідити і приймати по 1/2 склянки до їди.

Схема лікування виразки шлунка і 12 палої кишки:

Збір трав: листя подорожника

корінь солодки

трава чистотілу

Плоди фенхеля (кропу)

квітки ромашки

листя м’яти

трава сухоцвіту

Змішати. Столову ложку суміші трав залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити і приймати по 1/3 склянки 3 рази на день за 30 хв до їди.

Екстракт пасифлори по 20 крапель 3 рази на день. Ліквірітон по 1 таблетці 3 рази на день.

 

 

Коліт – запальне ураження товстої кишки.

 

Процес може локалізуватися у всіх відділах товстої кишки. Виділяють гострий і хронічний коліт . Для фітотерапевта важлива хронічна форма захворювання. У більшості випадків його виникнення пов’язують з кишковим дисбактеріозом , розвиненому зазвичай в результаті гострих кишкових інфекцій , тривалим прийомом антибіотиків , цитостатиків. Основною ознакою хронічного коліту зазвичай є пронос , можливі й запори.Спостерігаються також болі в животі , метеоризм. Бурчання , швидка стомлюваність. Діагноз захворювання допомагають встановити додаткові інструментальні дослідження .

При загостренні захворювання рекомендується дотримання дієти (парове м’ясо, протерті каші, нежирний сир, киселі та ін.) Виключаються незбиране молоко та продукти, погано переносяться хворим. При виборі препаратів, враховують їх переносимість, а також характер супутнього дисбактеріозу. Застосовують ферментні препарати, спазмолітичні і адсорбуючі засоби, в тому числі і рослинного походження (квітки ромашки, плоди кмину, фенхелю, стебла золототисячника і ін). Можна дотримуватися і певної методики:

Збір лікарських трав:корінь аїру листя м’яти

листя подорожника

трава трифоли

насіння льону

трава сухоцвіту

супліддя вільхи

Змішати. Приготувати настій з розрахунку: 5 г суміші трав на 0,5 л окропу, випити протягом 2 днів у теплому вигляді після їди.

Відвар вівса (1 стакан насіння вівса кип’ятити 2 години на повільному вогні в 1 л води), процідити і приймати протягом дня за 20 30 хв до їди 1 1,5 місяці.

Сік подорожника по столовій ложці 3 рази на день.
Мікроклізми з відвару льону і листя евкаліпта (10 г насіння льону і столова ложка листя евкаліпта на 100 мл окропу).

 

Дискінезія жовчовивідних шляхів.

Після встановлення типу дискінезії з використанням УЗД з пробним сніданком (гіперкінетичний або гіпокінетичний) в збори додають трави жовчогінної, спазмолітичної, гепатопротекторної дії: квітки ромашки, безсмертника, насіння кмину, квітки пижма, насіння розторопші та ін.

 

Гепатоз
Виключити причинний фактор, дієта, призначення ліпотропних препаратів, у тому числі і рослинного походження, зокрема , поліспонін по 2 таблетки 3 – 4 рази на день , Трібуспонін по 2 таблетки 3 рази на день , жовчогінного чаю № 2 , поліфітехола по 1/ 3 чайній ложці 2 – 3 рази на день ;силібору по 2 таблетки 3 рази на день або настій із збору наступних лікарських трав: квітки безсмертника, квітки пижм, коріння солодки, плоди шипшини, листя м’ятикоріння кульбаби, коріння цикорію

Змішати . Приймати відвар в дозі 2 г суміші на склянку води по 1/ 2 склянки 2 рази на день до їди.

 

 

ХРОНІЧНІ  ГЕПАТИТИ  (ХГ)

 

 

Хронічний гепатит – дифузний запальний процес у печінці, який триває більше 6 місяців.

Тому при гострій і особливо при хронічній формі гепатиту можна рекомендувати препарати і дієтичні страви з шипшини, моркви, обліпихи, споришу, кропиви, ірги та ін. Для знешкодження небажаних продуктів обміну речовин необхідний прийом фітопрепаратів, що володіють здатністю усувати явища інтоксикації. У цьому відношенні перевагу віддають препаратам, отриманим з розторопші плямистої легалон, карсил, силібор та інші.

 

 Цироз печінки

 

Схема лікування цирозу печінки.Збір трав: Трава грициків

корінь кульбаби

трава м’яти

квітки безсмертника

квітки пижма

трава хвоща

трава деревію

Змішати. 2 столові ложки суміші трав залити 0,5 л окропу, настояти 30 хв, процідити і приймати по 1/2 склянки 3 рази на день до їди.

 

 

 ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ’ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ (ХБХ)

 

Для лікування некалькульозного холециститу використовують наступні рослини: Арніка гірська, барбарис звичайний, волошка синя, грицики звичайні, капуста городня, кмин звичайний, котяча мята, кропива дводомна, кукурудза звичайна, лобода біла, пижмо звичайне, родовик лікарський, редька посівна, самшит вічнозелений, сосна звичайна.

Збори до яких входять: звіробій звичайний, мята перцева, шавлія лікарська, крушина ламка, вовчуг колючий, полин гіркий, ялівець звичайний

 

Жовчекамяна хвороба

 

Фітотерапевтичні лікування жовчнокам’яної хвороби можливе лише за відсутності ускладнень і якщо немає прямих показань до оперативного лікування . При відсутності ускладнень лікування проводиться зборами лікарських трав, що володіють жовчогінну, протизапальну , гипосенсибилизирующие , спазмолітичну , заспокійливу і протимікробну дію. Лікування має бути систематичним і тривати найчастіше 2 – 3 місяці. Найчастіше використовують повністю рослина суниці , плоди і коріння шипшини , сік і розсіл капусти , сік редьки чорної , листя м’яти перцевої , насіння дикої моркви , траву материнки , полину , деревію , звіробою , чистотілу , кору крушини , корінь марени , кульбаби , плоди фенхелю і ін. При жовчної кольці хворі потребують невідкладної допомоги з використанням платифиллина, папаверину, атропіну, еуфіліну та ін Поза нападу бажано створити сприятливі умови для відтоку жовчі, зменшення запального процесу та можливого руйнування конкрементів та їх видалення. Не бажано проводити фітотерапію при вираженому запаленні (симптомах «гострого живота», емпієми жовчного міхура), механічної жовтяниці, конкрементах більше 0,7 см та ін. При жовчнокам’яній хворобі в поєднанні з нестійким стільцем, метеоризмом у збір включають листя меліси, м’яти перцевої, квітки ромашки. У разі шлункової диспепсії використовують кору крушини, плоди фенхелю, квіти безсмертника, трави деревію і полину або тирличу. При вираженому больовому синдромі дають препарати з трави чистотілу, листя м’яти, плодів фенхеля та ін. У весняно літній період рекомендується пити сік кульбаби, подорожника, капусти та ін Зазвичай дають їм по 100 150 мл 1 2 рази на день протягом 2 3 тижнів.

Схема лікування жовчнокам’яної хвороби. Збір лікарських трав: трава звіробою, листя м’яти, трава споришу, плоди фенхеля, корінь шипшини, насіння дикої моркви, листя суниці. Змішати. 2 чайні ложки суміші трав залити 0,5 л окропу, настояти 30 хв. процідити і приймати по 1/2 склянки 3 рази на день за 20 хв до їди. Холагон по 5 крапель 3 рази на день за 30 хв до їди (на цукрі).Уролесан по 8 10 крапель на цукор під язик 3 рази на день до їди.

 

Коліт – запальне ураження товстої кишки.

 

Процес може локалізуватися у всіх відділах товстої кишки. Виділяють гострий і хронічний коліт . Для фітотерапевта важлива хронічна форма захворювання. У більшості випадків його виникнення пов’язують з кишковим дисбактеріозом , розвиненому зазвичай в результаті гострих кишкових інфекцій , тривалим прийомом антибіотиків , цитостатиків. Основною ознакою хронічного коліту зазвичай є пронос , можливі й запори.Спостерігаються також болі в животі , метеоризм. Бурчання , швидка стомлюваність. Діагноз захворювання допомагають встановити додаткові інструментальні дослідження .

При загостренні захворювання рекомендується дотримання дієти (парове м’ясо, протерті каші, нежирний сир, киселі та ін.) Виключаються незбиране молоко та продукти, погано переносяться хворим. При виборі препаратів, враховують їх переносимість, а також характер супутнього дисбактеріозу. Застосовують ферментні препарати, спазмолітичні і адсорбуючі засоби, в тому числі і рослинного походження (квітки ромашки, плоди кмину, фенхелю, стебла золототисячника і ін). Можна дотримуватися і певної методики:

Збір лікарських трав:корінь аїру листя м’яти

листя подорожника

трава трифоли

насіння льону

трава сухоцвіту

супліддя вільхи

Змішати. Приготувати настій з розрахунку: 5 г суміші трав на 0,5 л окропу, випити протягом 2 днів у теплому вигляді після їди.

Відвар вівса (1 стакан насіння вівса кип’ятити 2 години на повільному вогні в 1 л води), процідити і приймати протягом дня за 20 30 хв до їди 1 1,5 місяці.

Сік подорожника по столовій ложці 3 рази на день.
Мікроклізми з відвару льону і листя евкаліпта (10 г насіння льону і столова ложка листя евкаліпта на 100 мл окропу).

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі